CC BY
32А. А. Теплицкая
УДК 371.134:51
професшна подготовка майбутнього вчителя математики
як об'екг
теоретичного анал1зу
Модернiзацiя впчизняно! системи професшно! пiдготовки вчш^в-математишв орieнтована на пошук шляхiв ре^зацп соць ального замовлення на компетентного спець алiста, фахiвця високого рiвня професшно! культури, здiбного до неперервного самороз-витку, забезпечення гуманiстичних взаемин у професiйнiй дiяльностi, мобiльностi в оволо-дiннi й упровадженнi загальнокультурних iнновацiйних технологiй навчання в практику вах ланок системи методико-математично1 освгги. У зв'язку з цим перед професшною математичною наукою постае комплекс проблем, реалiзацiя яких припускае пiдготовку майбутнiх учителiв математики як цшних носив унiверсальних i професiйних компетен-цiй, що виявляють рiвень 1хньо1 професшно! культури.
Питанню професшно! пiдготовки вчите-ля математики присвячена величезна шль-шсть праць. Незважаючи на це, важко стверд-жувати, що ця проблема повнютю розв'язана чи, принаймнi, близька до розв'язання. Такого роду проблеми е вiчними, оскiльки життя ставить все новi задачi, у тому чит й у галу-зi освiти. Змiни, яш вiдбуваються в сучаснш школi, висувають значно вшщ вимоги до професшно! пiдготовки вчителя, а юнуюча система навчання i виховання людини не зможе задовольнити цi вимоги, якщо не бу-дуть неперервно вдосконалюватися змiст ос-вiти, розроблятися новi методичнi системи навчання, створюватися новi програми, пд-ручники, навчальнi посiбники, дидактичнi матерiали, i все це на базi сучасних шформа-
цiйно-комунiкацiйних технологiй, з ураху-ванням досягнень людства в наущ, технiцi, оргашзацп суспiльного життя.
Охарактеризуемо стан дослiдження проблеми професшно! пiдготовки майбутнiх учи-телiв математики, звертаючись до праць вщо-мих методистiв-математикiв М. Бурди, Н. Вь ленкша, Б. Ерднiева, М. Жалдака, М. 1гнатен-ко, А. Колмогорова, Т. Крилово!, I. Новик, М. Левшина, Г. Михалiна, А. Мордковича, В. Моторшо!, О. Скафи, З. Слепкань, О. Ст-ваковського, Н. Тарасенково!, Ю. Триуса, М. Шшля, М. Якубовськi та ш. Узагальнення зазначених напрацювань представлено нами у табл. 1.
Згiдно з вищезазначеними результатами дослщжень, цiлком правомiрним е той факт, що у системi професшно! тдготовки вчителя математики чiтко прослщковуються три складовi:
- змiстова (оволодшня спецiальними ма-тематичними знаннями);
- технолопчна (оволодiння прийомами та методами навчання математики);
- особистюна (наявнiсть особистiсних якостей, необхiдними для фахiвця означено! професп).
Яшсть фундаментально! математично! п1д-готовки майбутнього вчителя математики, тобто змктова складова професшно! подготовки, завжди знаходиться у цен^ уваги науково-педагогiчного сшвтовариства.
Загальновiдомо, що через специфiку пе-дагопчно! освiти математична пiдготовка фа-хiвцiв у педагогiчних вищих навчальних закладах повинна вiдрiзнятися вщ вщповщно! пiдготовки у класичних i технiчних ушвер-ситетах. Майбутнiй учитель математики повинен отримати фундаментальну математич-ну пiдготовку, яка забезпечить йому дiевi знання, професiйнi компетенцп, що виходять за межи курсу математики, що вивчаеться у школi. Безперечно, що така тдготовка не повинна здшснюватися вiдiрвано вiд майбут-ньо! професшно! дiяльностi майбутнього вчителя. Це положення А. Мордкович [6] назвав принципом рацюнально! фундаментальности
Дослщження проблеми навчання матема-
Таблиця 1
Напрями дисертацшних дослщжень з пщготовки вчителiв математики загальноосвггньоТ школи (70-90 рр. ХХ ст. - початок ХХ1 ст.)
Дослщники Змкт иаирямпв дослiджень
H. Аммосова, Л. Гурова, I. Захарова, Н. Колмакова, Н. Лаврова, Г. Лаврешина В. Паламарчук, С. Семенець, О. Скафа, З. Слепкань, О. Турчин - пiдкреслюють, що математика мае широю можливостi для iнтелектуального розвитку особистостi, творчого пiдходу до навчально! дiяльностi;
М Волчаста, К. Гнездшова, Г. Гордшчук, М. Ддовик. Б. Таганов, Л. Тютин - видiляють у професшнш пiдготовцi студентiв окремо аспекти наступносп навчання в загальноосвiтнiй школi та вищому навчальному закладi;
М. Бубнова, О. Свдокишв, Г. Луканкш, В. Моторiна, Т. Полякова, О. Раухман, М. Стжко, О. Томащук, О. Чемерис - придшяють увагу власне методичнiй пiдготовцi студенпв.
- розкривають аспекти професшно1 тдготовки студентiв до:
В. Ачкан, I. Зшенко, С. Раков - реалiзацп компетентнiсного пiдходу в системi професшно! п1дготовки майбутнього вчителя математики;
М. 1гнатенко, М. Головань, Н. Житеньова - активiзацil п1знавально! активносп учнiв у процесi навчання математики;
Н. Тарасенкова - використання знаково-символьних засобiв у навчанш математики учнiв основно! школи;
Н. Шунда - формування знань про елементарш функцп у професiйнiй пiдготовцi вчителя математики;
I. Богданова - застосування iнновацiйних технологш;
Л. Радзiховська, Л. Семенець - роботи з обдарованими учнями;
Л. Панченко, М. Якубовсш - формування вмшь математичного моделювання;
В. Забранський, Р. Утеева - оргашзацп диференцiйованого навчання учшв математики;
В. Швець - реалiзацil функцiй тематичного контролю результатiв навчання учнiв математики у старших класах середньо! школи;
Л. Наконечна, О.Коношевський - розвитку тзнавально! самостiйностi майбутшх учителiв математики;
С. Каплюк - оргашзацп взаемонавчання учнiв основно! школи;
О. Панiшева - роботи в класах гумашгарного профiлю
- презентуються широк можливостi тформацшних технологш для тдвищення ефективностi професшно1 тдготовки вчителт математики::
М.Жалдак - «Система тдготовки вчителя до використання шформацшно! технологи у навчальному процеа»
Дослщники Зм1ст иаирямпв дослщжень
О. Спiваковський - «Теоретико-методичт основи навчання вищо! математики майбутшх учителiв математики з використанням шформацшних технологш»
Ю. Триус - «Комп'ютерно-ор1ентоваш методичнi системи навчання математичних дисциплш у вищих навчальних закладах»
О. Тутова - «Методична система формування професшно! готовносп майбутнього вчителя до використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй в евристичному навчанш математики»
О. Колгатш - «Теоретико-методичнi засади проектування комп'ютерно орiентованоl системи педагогiчноl дiагностики майбутнiх учителiв природничо-математичних спецiальностей»
Н. Кириленко - «Педагопчш умови застосування комп'ютерних дидактичних iгор у фаховiй пiдготовцi майбутшх учш^в математики й iнформатики»
Д. Васильева - «Методика навчання математики учшв 5-6 клаав з використанням мультимедiйноl дошки»
Т. Крамаренко - «Формування особиспсних якостей школяра у процеа комп'ютерно-орiентованого навчання математики»
- виокремлюеться в професшнш тдготовщ вчителш математики формування професшно1 культури та окремих и видгв:
Г. Михалш - «Формування основ професшно! культури вчителя математики у процеа навчання математичного аналiзу»
I. Новик - «Формування методично! культури вчителя математики у педшститут»
М. Третяк - «Формування математично! культури студенпв у процеа вивчення теорil мiри й iнтеграла в педагогiчних та класичних унiверситетах»
Ю. Рамський - «Методична система формування шформацшно! культури майбутнiх учш^в математики»
Д. Бiджiев - «Органiзацiйно-педагогiчнi умови формування математично! культури студенпв ушверситету - майбутшх учш^в»
В. Сжова - «Формування математично! культури майбутнiх учителiв математики у внз»
I. Захарова - «Формування iнтелектуальноl культури старшокласнишв засобами математики»
тичних дисциплш у педагогiчному навчаль-ному закладi з урахуванням професшно-педа-гопчно! спрямованостi навчання i вимог, що висуваються до майбутньо! педагопчно! дь яльносп, здiйснюеться в двох основних на-прямах.
Решта дослiдникiв педагопчну дiяльнiсть
при навчаннi майбутнiх вчителв математики ототожнюють з детальним висвгтленням у вузiвському викладаннi основ шильного курсу математики. Другий напрям наукових праць з зазначено! теми полягае в об'еднанш та збалансованосп математично! й методично! пщготовок студентiв педагогiчного закла-
ду. Ще! точки зору дотримуються Г. Михалш [5], А. Мордкович [6], В. Моторша [7], З. Слеп-кань [9], О. Стваковський [10], Н. Тарасен-кова [11], М. Якубовсьш [15].
Перерахуемо ключовi дисертацiйнi до-сл1дження, що мають безпосередне вщно-шення до фахових дисциплiн i методики !х викладання. Це докторсью дисертаци:
- А. Мордковича [6], в якш представлена концепцiя професшно-педагопчно! спрямо-ваностi математично! пiдготовки вчителя математики, що стала основою для подальших теоретичних дослiджень i розробки методик навчання математики у педагопчному внз;
- Г. Михалiна [5] з обгрунтуванням методично! системи навчання математичному аналiзу, орiентованоl на формування основ математично!, методично!, педагопчно!, пси-хологiчноl, мовно! i морально! культури вчи-теля математики;
- В. Моторшо! [7], що мiстить теоретич-ну розробку концепци професшно! пщго-товки майбутнiх учителiв математики в сис-темi вищо! педагопчно! освiти на базi штег-раци теоретично!, методолопчно! та практично! пiдготовки, цшсносп змiсту навчаль-ного матерiалу, використання принципу ди-намiчностi i дiяльнiсного пiдходу;
- О. Спiваковського [10], в якш вщо-браженi теоретико-методолопчш засади та методична система навчання вищо! математики майбутнiх учш^в на пiдставi компо-нентно-орiентованого принципу з викори-станням сучасних шформацшних технологiй;
- В. Тестова [12] з обгрунтуванням единого шдходу до побудови математичних курсiв на основi математичних структур у системi неперервного навчання (школа -внз).
- Ю. Триуса [13], в якш побудовано кон-цепцш створення i використання комп'ю-терно-орiентованих методичних систем навчання у вищих навчальних закладах, розгля-нуто шновацшш методи навчання у вищiй школ^ обгрунтовано доцiльнiсть !х використання при навчанш математичних дисцип-лш.
- М. Якубовсш [15], що визначае вимоги
до математичного апарату моделювання професшно! дiяльностi вчителя.
У вах цих фундаментальних працях п1д-креслюеться, що вивчення будь-якого мате-матичного курсу студентами внз повинно оптимально поеднуватися з потребами майбут-ньо! професшно! дiяльностi та забезпечувати тдготовку висококвалiфiкованих кадрiв.
Так, удосконаленню наочно-методично! тдготовки майбутнього вчителя математики присвячено статп Н. Вiленкiна i А. Мордкович, в яких вони дшяться досвiдом навчання майбутнiх учителiв математики таких роздь лiв курсу математичного аналiзу як «Вступ до аналiзу», «Диференшальне числення», «1нтегральне числення». У кандиданський дисертаци О. Томащук «Професшна спрямо-ванiсть викладання математичного аналiзу в умовах диференцшовано! пiдготовки вчителя математики» обгрунтована методична система навчання математичного аналiзу, яка спрямована на пiдвищення рiвня професшно! шдготовленосп майбутнiх учителiв до викладання математики у рiзних типах навчальних заклащв. Теоретично доведено й експе-риментально перевiрено нову технологю за-безпечення якостi фундаментально! тдготовки майбутшх учителiв математики у робот «Педагогiчнi умови забезпечення якосп фундаментально! пiдготовки майбутнiх учш^в математики» О. Чемерис. У кандидатському дослiдженнi М. Третяк «Формування математично! культури студеипв у процеа вив-чення теори мiри i iнтеграла в педагогiчних та класичних унiверситетах» на прикладi курсу «Теорiя мiри i iнтеграла» вирiшувалася проблема формування математично! куль-тури студентiв шляхом реалiзацil взаемо-зв'язку спетально! i методично! тдготовки. Формуванню методичних умiнь майбутнього вчителя математики в процеа вивчення курсу алгебри присвячена кандидатська ди-серташя С. Горлово!. У сво!й дисертаци «Технолопчний пiдхiд до проектування курсу алгебри та теори чисел у педагопчному ушверситетЬ> Л. Нурiева здiйснила проектування курсу алгебри та теори чисел педа-гоичного вищого навчального закладу на
основi технолопчного пiдходу. Методичнi особливостi навчання вищiй алгебрi у системi багаторiвневоl педагопчно! освiти розглянув у свош кандидатськш дисертаци Р. Солда-тенков.
Таким чином, на переконання зазначених достдниив змiстова складова професшно! пiдготовки майбутнього вчителя математики формуе одне з головних завдань навчання математичним дисциплшам - встановлення зв'язку мiж конкретним курсом i вiдповiдним шильним предметом. Такий зв'язок, мае бути провщною ¿деею кожного математичного курсу. Реалiзацiя означено! ¿де! при викла-даннi математичних дисциплiн у внз припу-скае чiтке знания та доведення до студенлв взаемовiдносин визначених питань курсу з курсом математики середньо! школи, роз-криття лопчних недолiкiв у викладi школьного курсу та шляхiв !х усунення. З цiею метою, на думку З. Слепкань, доцшьно при проведены аудиторних занять якомога бшь-ше використовувати вiдомi студентам з школьного курсу приклади, факти, теореми, що дозволить !м краще зрозумгга й засво!ти новi математичнi поняття або з шшого боку по-глянути на вже вiдомi [9].
Для формування технологгчно! складово! професшно! тдготовки майбутнього вчителя математики, потрiбна певна методична щд-готовка, що грунтуеться на концепци фунду-вання (В. Афанасьев, В. Шадрков та ш) i наочного моделювання (М. Якубовсьи та ш.).
У межах концепци фундування, як зазна-чае у докторському дослiдженнi «Розвиток методично! компетентностi майбутнього вчителя математики у процес навчання математичним структурам у мережевих сшвто-вариствах» росiйська вчена I. Кузнецова, «пропонуеться поглибити, в порiвняннi з тра-дицiйним, теоретичну та практичну складовi математично! освiти майбутнього вчителя природничо-наукового профiлю, змiнивши змiст i структуру як природничо-науково!, так i методично! пiдготовки так, щоб тд-силити шильний компонент математично! освгга з подальшим теоретичним узагал-
ненням знань i досвiду особистостi на рiзних рiвиях. Обгрунтовування досвiду особистосл стае особливо актуальним у сучасний перюд, коли зростають тенденци до розвитку моти-вацшно! сфери, метакогнтвного досвiду, процесiв самоактуашзацт та самореашзаци особистостi на тлi розгортання адекватних педагогiчних умов, наочного змiсту, засобiв, форм i технологiй навчання предметам природничо-наукового та гуманитарного циклш».
Основними компонентами концепци наочного моделювання на думку М. Якубовси, е о&ик педагогiчних i психофiзичних особ-ливостей сприйняття, адекватне цшепокла-дання, створення умов для моделювання i знаково-символiчноl дiяльностi. Навчання математищ майбутнього вчителя, згiдно означено! концепци, повинно будуватися так, щоб уявлення, що виникають у мишенн сту-дентiв, вiдображали найбiльш югот сторо-ни процесiв, що вивчаються. Саме формування цих вузлових якостей об'екту сприйняття (модель) з опорою на психологю сприйняття й адекватнi нейрофiзiологiчнi механiзми па-м'яп е суттю процесу наочного навчання. При цьому особливо! значущостi набувають моделi, що фiксують процедуру математичних дш. На жаль, пише автор: «...величезнi можливостi моделювання застосовуються в педагопш не достатньо широко. Одна з най-важливiших причин такого стану - складний i громiздкий математичний апарат сучасних видiв моделювання (ибернетичне, математи-чне, лопко-лшгвютичне та ш), який, в першу чергу, вимагае грунтовних знань вищо! математики (диференцшне i штегральне чис-лення, векторний аналiз, властивостi функцш комплексного змiнного, iнтегральнi перетво-рення, диференцiйнi рiвняння та ш)» [15].
Перспективним напрямом, що робить значний вплив на формування технолопчно! складово! професшно! пщготовки майбутнього вчителя, е використання IКТ в процеа навчання. Так, наприклад, у вщомих дослщ-женнях М. Жалдака [3] та його учнв (Ю. Го-рошко, В. Дровозюк, Н. Морзе, О. Пенькова) значну увагу придiлено проблемам формування шформацшно! культури вчителя ма-
тематики, використанню Н1ТН у процесi нав-чання математики як учнiв середньо! школи, так i майбутнiх учителив математики.
1стотне значения для ефективно! про-фесшно! дiяльностi вчителя математики мае особист1сна складова профестно! тдготов-ки. Особистюний компонент реалiзуеться через стиль дiяльностi, властивий конкретнш особистостi вчителя математики.
Як зазначае О. Скафа у докторському дослiдженнi «Теоретико-методолопчш засади формування евристично! дiяльностi при вивченнi математики в умовах упровадження сучасних технологiй навчання» у процеа професшно! пiдготовки майбутнього вчителя математики слщ формувати i розвивати у нього (зокрема засобами предмету i засобами сучасних 1КТ) здiбнiсть до продуктивного мислення i сприйняття, логiчноl повноцш-ностi аргументаци, здiбностi до узагальнення, наочностi мови, розумових i творчих здiб-ностей, пише
У процеа математично! дiяльностi сту-дентiв у перелш прийомiв i методiв !хнього мислення, природним чином включаються iндукцiя i дедукцiя, абстрагування i аиалогiя, класифiкацiя i систематизацiя, узагальнення i конкретизацiя, аналiз i синтез. Як вщзначае В. Тестiв, навчання математищ «на соцю-культурному досввд, формування у студентiв логiчних, алгоршшчних i комбiнаторних схем мислення, поза сумшвом, сприяе фор-муванню оргашзаторських навикiв розумово! працi (планування свое! роботи, пошук ра-цiональних шляхiв !! виконання, критична оцiнка результапв i тощо)» [12, с. 36].
Особистюна складова при навчаннi математищ реалiзуеться через iндивiдуальнi пе-дагогiчнi здiбностi майбутнього вчителя математики. Н. Кузьмша в структурi педагоп-чних здiбностей видiляе два ряди ознак:
1. Специфiчну чутливють педагога як су-б'екта дiяльностi до об'екта, процесу i результапв власно! педагопчно! дiяльностi;
2. Специфiчну чутливiсть педагога до учня як суб'екта спiлкування, пiзнання та пращ. Вщ-повiдно до структури перший рiвень включае в себе перцептивно-рефлексивш здiбностi,
що становлять сенсорний фонд особистосп вчителя. Другий рiвень становлять проек-тивнi педагогiчнi здiбностi, сутнiсть яких по-лягае в особливш чутливостi до способiв створення продуктивних технологiй навча-льно-виховного впливу на учнiв. Численнi дослiджения показали, що саморозвиток уч-нiв зумовлюеться рiвнем розвитку в педа-гога-вихователя загальних, дослiдницьких, проектувальних, конструктивних, комушка-тивних i органiзаторських здiбностей.
З цього приводу слщ навести мiркування авторiв монографil «Професiйна пiдготовка майбутнього вчителя до педагогiчноl дiяль-носп», що суттевим недолiком «iсиуючоl системи педагогiчноl освiти продовжуе зали-шатись дом^юча у нiй так звана бездггна педагогiка. У нiй дитина (студенти) виступае деяким безвладним об'ектом, що змушений повнiстю пiдкорятися наказам i вказiвкам учителя i, вщповщно, викладача» [2, с. 8], що й призводить врештi решт до швелювання душi вихованця та його байдужосл.
Неоднозначне ставлення до проблем ви-ховання негативно позначаеться на процеа професiйноl пiдготовки вчителя-вихователя, в якш продовжуе домiнувати тенденцiя пер-шорядностi фахових i другорядностi педаго-гiчних дисциплiн, хоча на словах проголо-шуеться протилежне.
Безумовно, навчання фахових матема-тичних дисциплiн вiдiграе вирiшальну роль у професшнш пiдготовцi, саме у формуванш математично! культури вчителя математики. Менш очевидна !х роль у формуванш шших компонентiв професiйноl культури вчителя математики, проте провiднi вчеш - i педагоги, i математики - вважають, що устшне вирiшення задачi формування основ профе-сiйноl культури вчителя математики можливе лише за умови професiйно спрямованого навчання цих дисциплш
Проаналiзувавши роботи багатьох авто-рiв з проблеми вдосконалення професiйноl и1дготовки майбутшх учителiв математики, зробимо узагальнення:
По-перше, необхiдно потужно представ-ляти психолого-педагогiчний компонент у
процес п^отовки студентiв. Спiвзвучними до це! позици е висновки Г. Луканкша: «Важливою ланкою в професiйнiй пiдготовцi компетентного вчителя математики е його психолого-педагопчна пiдготовка ... необхь дно забезпечити професшно-предметну спря-мованiсть психолого-педагопчно! пiдготов-ки» [4].
По-друге, вивчення математики студентами пов'язане з розвитком особистоси школяра. «Математична наука бере найактив-нiшу участь у формуваннi соцiальних цш-ностей особистостi, яка розвиваеться, таких, як усвщомлення пiзнаваностi навколишнього свiту, об'ективного характеру математичних понять, розумiния того, що дшснють багатша за описуванi наукою математичнi абстракцп. Систематичне звернення до цих цшностей, показ ролi математики в реальнiй дiйсностi, зв'язок математичних понять з розвитком людсько! цившзаци, видшення особливостей математичного знання, методiв математики органiчно включаеться у змст лекцiй i прак-тичних занять» (О. Дубасенюк, Г. Михайлш, Т. Семенюк та ш).
По-трете, необхщно сформулювати ви-могу предметно! фундаментальност падго-товки майбутнього вчителя. Серед дисци-плiн, якi вивчаються студентами, важливу роль вщграе цикл методико-математичних дисциплiн. Фундаментальна математична пiдготовка не повинна втрачати зв'язки з курсом шкшьно! математики, а мае слугувати його природною теоретичною базою. Ось що зау-важуе з цього приводу Г. Луканкш: «Основы поняття й ¿де!, змiстовi лшп шкшьно! мате-матики мають бути продубльован в об'еднаних математичних курсах. У ходi нав-чання необхiдна збалансованють основних ¿дей i фактiв математики як науки i марема-тики як школьного предмета, скоординова-нiсть фундаментально! й елементарно! частин падготовки майбутнього вчителя. Iдейний змiст математичних курив у педа-гогiчному внз по-винен стати багатшим, щоб забезпечити майбутнм учителям широкий погляд на шкшьний курс математики» [4, с. 30].
По-четверте, актуалiзуeться проблема тдготовки майбутнього вчителя математики до розвитку розумовоï та творчоï дiяльностi учня у процесi навчання математики. З цього приводу Н. Аммосова наголошуе на необхщ-ностi тдготовки вчителя математики до за-безпечення умов для «розумового розвитку учшв, для оволодiння ними елементами теоретичного, узагальнювального мислення, зв'язаного з розумшням змiсту завдань, зна-ходженням загального способу вирiшення однорiдних завдань рiзного характеру, з ïx щ-лiсним плануванням» [1, с. 113], а Б. Ерднiев стверджуе, що «ключовою умовою розвитку творчого мислення учшв е така шдготовка вчителя, яка б забезпечувала прюритет кон-кретно-професiйниx знань вiдносно абстрак-тно-вiдвернутиx» [14, с. 45].
АННОТАЦИЯ
В статье выполнен анализ диссертационных исследований по проблеме профессиональной подготовки будущих учителей математики; определены направления повышения эффективности данного процесса и пути их реализации в практике высших учебных заведений педагогического профиля.
Ключевые слова: учитель математики, профессиональная подготовка, диссертационное исследование, профессиональная культура.
SUMMARY
In the article the analysis of dissertation researches is executed on the issue of professional training of future teachers of mathematics; directions of increasing efficiency of this process and the ways of their realization in the practice of higher educational establishments of pedagogical type have been defined
Key words: teacher of mathematics, professional raining, dissertation research, professional culture.
ЛГГЕРАТУРА
1. Аммосова Н. В. Методико-математи-ческая подготовка студентов педагогических факультетов к развитию творческой личности школьника при обучении математике:
дисс. ... д-ра пед. наук. Астрахань, 1999. 420 с.
2. Дубасенюк О. А., Семенюк Т. В., Антонова О. С. Професшна тдготовка майбут-нього вчителя до педагопчно! дiяльностi: монографiя. Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. 193 с.
3. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной тех.-нологии в учебном процессе: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. 48 с.
4. Луканкин Г. Л. Профессионализация фундаментальной естественно-математической подготовки учителя в высшем учебном заведении. М.: Московский гос. обл. ун-т. М., 2007. 144 с.
5. Михалш Г. О. Формування основ про-фесшно! культури вчителя математики у про-цеа навчання математичного аналiзу: авто-реф. дис ... д-ра пед. наук. Ки!в, 2004. 37 с.
6. Мордкович А. Г. Профессионально-педагогическая направленность специальной подготовки учителя математики в педагогическом институте: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. М., 1986. 36 с.
7. Моторша В. Г. Дидактичш i методичш засади професшно! пiдготовки майбутшх учителiв математики у вищих педагопчних навчальних закладах: дис. ... д-ра пед. наук. Харшв, 2005. 512 с.
8. Слепкань З. И. Психолого-педагогические основы обучения математике: метод. пособ. К.: Радянська школа, 1983. 193 с.
9. Сшваковський О. В. Теоретико-мето-дичш основи навчання вищо! математики майбутшх вчител1в математики з викорис-танням шформацшних технологiй: дис. ... д-ра пед. наук. К., 2003. 534 с.
10. Тарасенкова Н. А. Теоретико-мето-дичш основи використання знаково-символь-них засобiв у навчаннi математики учшв основно! школи: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. К., 2004. 39 с.
11. Тестов В. А. Математические структуры как научно-методическая основа построения математических курсов в системе
непрерывного обучения: школа - вуз: дис. ... д-ра пед. наук. Вологда, 1998. 404 с.
12. Триус Ю. В. Комп'ютерно-орiенто-ваш методичнi системи навчання математич-них дисциплiн у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. 48 с.
13. Эрдниев П. М. Укрупнение дидактических единиц как технология обучения. М., 1974. 175 с.
14. Якубовсю М. А. Теоретико-методо-лопчш основи математичного моделювання професшно! дiяльностi вчителя: автореф. дис. ... д-ра пед.наук. К., 2004. 40 с.
