CC BY
71
ПЕДАГОГ1ЧН1 НАУКИ
УДК 373.5.016:004.738.5
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.48117
ПРОЕКТУВАННЯ I ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРГСНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА УЧИТЕЛЯМИ ШКОЛИ
© С. Г. Литвинова
Стаття описуе процедурний nidxid проектування хмаро орieнтованого навчального середовища загаль-ноосвтнього навчального закладу (ХОНС ЗНЗ) вчителями. У статтi проаналгзовано готовтсть вчи-телiв iнформатики до проектування ХОНС; описано програму навчання вчителiв iнформатики для проектування ХОНС ЗНЗ; виявлено, що процедурний пiдхiд дозволяе деталiзувати процес проектування, активно проводити тестування та вносити пропозицп щодо вдосконалення ХОНС
Ключовi слова: хмаро орiентоване навчальне середовище, проектування, процедурний пiдхiд, вчитель iнформатики, 1КТ
This article outlines the main approaches of design of cloud-oriented learning environment (COLE) at teacher's level of secondary schools (SS). It have been analyzed the willingness of computer teachers to designing COLE; described the training program to prepare computer teachers to design COLE SS; found that procedural approach allows to detail the design process, to actively carry out testing and make suggestions for improvement of COLE
Keywords: cloud-oriented learning environment, design, procedural approach, computer teacher, ICT
1. Вступ
Ниш освгга стае все б№шою цшшстю на мiжнародному piBHi i сприяе змщненню миру i стало-го розвитку нашо! кра!ни. Вона е важливим чинни-ком викоршення бвдносп, загального процвггання, широкомасштабного економiчного зростання i побу-дови мирного та толерантного сустльства. Забезпе-чення яшсно! освiти для вах неможливо без змiн як у системi освiти, так i в суспiльствi.
У сучасних умовах у такому сустльсга, вадкритому для вах i спрямованому на розвиток за-гально! середньо! освiти, ключова роль належить вчи-телю, якому довiрено усестороннiй розвиток учнiв, розкриття !х потенцiалу та формування устшно! лю-дини. Для того щоб падвищити як1сть освiти, необ-хвдно зробити так, щоб система освгга створила умови доступностi шформацл та комушкацшно! шфраструк-тури в школах i заохочувала створення вадкрито! куль-тури спiвпрацi. Однак для того, щоб реалТзувати яку б то не було мету в галузi освгга, необхвдно, щоб в школах працювали професiйнi та компетентт учителi з високим рiвнем мотиваци, завжди готовГ допомогти сво!м учням. Професiйна даяльшсть учителя стае все бшьш складною: впроваджуються новГ педагопчш технологи, змшюеться змют освгга, з'являються новГ види дальностт Одним з нових видГв педагопчно! д1яльносп е проектування.
В умовах впровадження новишх шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй, таких, як хмаро
орiентованих навчальних середовищ, проектування набувае нового змюту.
2. Постановка проблеми
Щдвищений iнтерес педагопчно! стльноти до використання можливостей хмаро орiентованих навчальних середовищ (ХОНС) i окремих його компо-нентiв, спонукае до розробки методики проектування педагопчно виважених моделей для реалiзацil мши кожного навчального закладу та забезпечення моб^нос^ учасникiв навчально-виховного процесу.
Протягом останнiх рок1в значна к1льк1сть укра!нських педагогiв долучилася до використання хмарних сервiсiв, однак комплексне рiшення з мож-ливютю вiддаленого адмiнiстрування з'явилося з по-явою Office 365 у 2012 рош
Перед вчителями шформатики, як1 мали змогу першими долучитися i вивчити можливосп хмарних сервгав, постало питання формування навчального середовища для сшвпраш, кооперацп, комушкацп та навчально! мо6Гльностг Тому методика проектування мае включати основш положення, що стосуються дГяльносп вчителiв шформатики та iнженерiв-електронiкiв загальноосвiтнiх навчальних заклащв. Методика мае деталiзувати основш етапи проектування для дано! категори суб'ектiв i, вадповадно до процедурного шдходу, визначити етапи проектування ХОНС. Процес проектування мае також допомогти з'ясувати мету впровадження ХОНС, завдання, яш
мае виршувати таке нововведення, питання ор-гашзацп навчально-виховного процесу тощо.
3. Анaлiз останшх дослiджень
Розвиток особистосп вчителя шформатики, вимоги до його професшно! подготовки розкрито у працях Жалдака М. I. [1], Кравцово! А. Ю. [2, 3], ос-нови проектування хмаро ор1ентованих середовищ вчителя дослщжуе Литвинова С. Г. [4, 5], змют педа-гопчно! д1яльност1 вчителя шформатики розкрито у працях Палько О. Ю. [6], Сурхаева М. А. [7] та ш.
Вагомий внесок у розвиток питання процесу педагопчного проектування здшснили укра!нсьш вчеш Биков В. £., Гризун Л. Е., Гуржш А. М., Де-менпевська Н. П., Жалдак М. I., Ляшенко О. I,. Морзе Н. В., Романова Г. М., Стрш О. М. та ш. Питання проектування у методолопчному та загальнонауко-вому плаш розкрип у працях Алексеева М. О., Балабанова П. I., Гаспарського В., Джонса Дж., Дксона Д., Монахова В. М., Раппапорта О. Г. та ш. Теорш проектування навчального процесу в школ започат-кували Гершунський Б. С., Загвязинський В. I. та ш.
Однак питання методики проектування хмаро ор1ентованого навчального середовища на р1вн1 суб'екпв навчально-виховного процесу загально-освггшх навчальних заклад1в науковцями дослщжено не повною м1рою.
Технолопчна грамотнють вчителя шформати-ки дозволяе йому усвщомлювати свое ютинне покли-кання, бшьш ретельно оцшювати потенцшш можли-восп, дивитися на педагопчний процес 1з позицш концевого результату, а особитспсно-ор1ентоваш технологй' дають можливють проектувати цш освггнього процесу, здшснювати виб1р компоненпв змюту освгги, визначати методи i засоби навчання учшв [6].
Вчитель iнформатики - це всебiчно розвинена, налаштована на систематичне оволодшня новими
4. Мета статт
Окреслити основнi пiдходи методики проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвггнього навчального закладу на рiвнi вчителя загальноосвiтнього навчального закладу i вчителя шформатики, зокрема.
5. Процедурний п1дх1д проектування i вико-ристання хмаро opieffroBaHoro навчального середовища загальноосвгтнього навчального закладу
Процес розвитку IKT в системi ЗНЗ е достатньо складним, що пов'язано з залученням значних фшансо-вих, педагогiчних ресурсiв та формуванням мотивацш-них важелiв для устшного впровадження новiтнiх ш-формацшно-комуткацшних технологiй, зокрема хмаро орiентованих, у навчально-виховний процес.
Процедурний пiдхiд (табл. 1) дае можливють розкрити особливосп методики проектування хмаро орiентованого навчального середовища на рiвнi вчителя, зокрема вчителя шформатики або iнженера-електрошка загальноосвiтнього навчального закладу.
Посада суб'екта, який ввдповвдатиме за даний етап проектування залежить ввд того, на кого будуть покладенi щ обов'язки, але у бiльшiй мiрi - це вчи-телi шформатики, тому на даному етапi розвитку си-стеми середньо! освiти виникае потреба у творчих, висококвалiфiкованих вчителях .
технолопями людина, яка мае таю особистюш якостi як комушкабельнють, вiдкритiсть, здатнiсть прийма-ти швидш рiшення та аналiзувати i коригувати послiдовнiсть дiй для вирiшення завдань у процесi професшно! дiяльностi; педагог з ушверсальним набором форм i методiв навчання учнiв, що передба-чае таку взаемодiю i взаеморозумшня, яке створюе умови успiшного розвитку особистосп як учня, так i вчителя.
Як зазначае Кравцова А. Ю., готовнiсть вчителя до професшно! дiяльностi - це насамперед:
Таблиця 1
Процедурний шдхвд проектування ХОНС загальноосвiтнього навчального закладу на _рiвнi вчителiв iнформатики_
Етап Шифр Перелж прцедур проектування ХОНС на рiвнi вчителя iнформатики
II. Вчитель шформатики ^нженер-електрошк) 2.1. З'ясування теоретико-практичних основ ХОНС, участь у вступному тренiнгу, вивчення пе-дагогiчного досвщу використання ХОНС в ЗНЗ, вивчення нормативних докуменпв щодо проектування та впровадження ХОНС
2.2. Аналiз базових моделей ХОНС
2.3. Уточнення ще! щодо нового навчального середовища
2.4. Узгодження об'ектiв структури ХОНС, накопичення банку сервiсiв, програмного забезпе-чення Веб-2.0 для забезпечення штерактивного навчання учнiв
2.5. Ознайомлення та виконання нормативних докуменпв, узгодження оргашзацшних заходiв, узагальнення даних щодо потреби в облшзвих записав суб'ектiв ХОНС, узагальнення даних щодо потреби у навчальних сайтах, узагальнення даних щодо розподшу лщензш, узагальнення даних щодо надання прав доступу, забезпечення проектування ХОНС
2.6. Навчання за програмою «Адмшютратор хмаро орiентованого навчального середовища», формування календарiв, електронно! пошти, методичних об'еднань вчителiв, груп та тдгруп класiв школи, сховища нормативно-методичних матерiалiв, розробка сайтiв, органiзацiя методично! допомоги з використання ХОНС, доопрацювання та усунення недолiкiв у проекту-ваннi ХОНС, навчання вчителiв та учшв
2.7. Рефлекая проектування
- здатшсть до оволодшня новими техно-лопями дГяльносп у сво!й професiйнiй сферi;
- значне збшьшення рГвня самостшно! дГяль-носп i готовносп до прийняття рiшень;
- «конвертовашсть» отримано! освгга, тобто його мобГльшсть i адаптивнiсть до нових вимог (ри-нок працi потребуе фахiвцiв, що володшть мГждис-циплшарними знаннями, як1 вмшть швидко пере-профiлюватися, працювати в полГкультурних середо-вищах i т. д.);
- тдвищення фундаментальностi освгга в умовах постшного зростання рГвня наукоемносп технологiй сучасного виробництва, його автоматиза-цп i т. д.;
- оволодшня шформацшними та комушкацш-ними технолопями взагалi i в сво!й професiйнiй сферi зокрема [3].
1з стрГмким розвитком 1КТ вимоги до вчителя шформатики зростають, сьогодш вш мае вмгга:
- знаходити, аналiзувати, оцiнювати й ефек-тивно використовувати даш та вгдомосп у навчаль-ному процесi,
- використовуючи рГзш технологи обробки текстово!, числово!, графГчно!, звуково! та вщеош-формаци;
- проектувати навчальну дГяльшсть: аналГзува-ти цш i завдання навчання, планувати освпш ре-зультати, адекватнi сучасним вимогам, пГдбирати ви-ди навчально! дГяльносп та навчальнi завдання, ре-алiзацiя яких дозволить досягати заплановаш освпш результати;
- щдбирати засоби 1КТ, спираючись на !х типо-лопю за методичними функщям для здшснення пла-новано! навчально! дГяльносп, виршення сформульо-ваних завдань, а також для мониторингу, дiагностики та корекци навчально-виховного процесу.
- готувати комп'ютерний клас до роботи, створювати шструкци для учшв i вчителГв шших предметГв, проводити профшактичш та ремонтш роботи як сво!ми силами, так i з залученням зовшшшх оргашзацш;
- створювати шформацшш ресурси, використовувати веб-сервюи для стлкування з учнями, батьками, зГ сво!ми колегами;
- здшснювати обмш передовим педагопчним досвщом, зокрема, для тиражування сво!х методич-них розробок,
- залучати учшв до участГ в навчальних ме-режних сшльнотах [7].
Вчитель шформатики вщграе ключову роль у процес впровадження шформацшно-комуш-кацш-них, зокрема хмаро орГентованих, технологш в нав-чальному закладГ i повинен забезпечувати:
- навчання учшв та колег-педагопв як основам 1КТ, так i хмаро орГентованим технолопям;
- здшснення адаптацп змюту освгга з шформатики до безперервно мшливих технологш, про-грамного забезпечення та комп'ютерно! техшки;
- координацш педагопчно! дГяльносп вчи-телГв-предметнишв у процеа шформатизаци навчального закладу та аутсорсингу хмаро орГентованих навчальних середовищ;
- шформацшний зв'язок школи з iншими нав-чальними закладами та освiтнiми установами;
- проектування шформацшно-освггаш простору навчального закладу.
Удосконалення i розвиток сучасних шфор-мацiйних технологiй як сукупносп методiв, засобiв i прийомiв працi, використовуваних для збирання, си-стематизацii, зберiгання, опрацювання, передавання, подання рiзноманiтних повiдомлень, суттево впли-вають на характер виробництва, наукових до-слвджень, освiту, культуру, побут, соцiальнi взаемини i структури. Це, в свою чергу, мае як безпосереднiй вплив на змiст освiти, пов'язаний з рiвнем науково-технiчних досягнень, так i опосередкований, пов'язаний з появою нових професшних вмiнь i навичок, потреба в яких швидко зростае [1].
В умовах проектування хмаро орiентованого навчального середовища змiнюеться i дiяльнiсть вчителя шформатики. Визначимо змют i характер його дiяльностi за компонентами (класифшащя за Сурхаевим М. А.): гностичним, проектувальним, конструктивним, комунiкативним, експертним, кон-тролюючим [7].
Гностичний компонент дiяльностi вчителя ш-форматики в умовах проектування хмаро орiентова-ного навчального середовища, насамперед, передба-чае вивчення та аналiз учителем можливостей ме-тодiв, форм i засобiв навчання, а також рiзних видiв дiяльностi учнiв в ХОНС для досягнення нових навчальних результатiв.
Проектувальний компонент дiяльностi вчителя шформатики в умовах проектування хмаро орiентованого навчального середовища передбачае аналiз цшей i завдань навчання, проектування нових видiв навчальноi дiяльностi, планування навчальних ситуацiй, розробки навчальних завдань, пiдбiр сервiсiв ХОНС для виршення дидактичних завдань навчання.
Конструктивний компонент дiяльностi вчителя iнформатики в умовах проектування хмаро орiен-тованого навчального середовища передбачае мож-ливiсть вибору того чи шшого сценарш, розробки рiзних освiтнiх траекторiй, що надаються в ХОНС для досягнення навчальних цшей.
Комунгкативний компонент дiяльностi вчителя шформатики в умовах проектування хмаро орiен-тованого навчального середовища вщображае новг форми i характер взаемодп суб'ектiв навчання, го-товшсть використовувати дистанцiйнi технологii у свош професшнш дiяльностi, орiентуватися в сошальних сервiсах, технологiях Веб-2.0, мережних та 1нтернет-сшльнотах, залучати суб'ектiв навчання до активноi участi в цих сшльнотах для досягнення навчально-виховних цiлей.
Експертний компонент дiяльностi вчителя ш-форматики в умовах проектування хмаро орiентова-ного навчального середовища полягае у визначенш доцiльностi та ефективностi використання сервгав ХОНС для досягнення навчально-виховних цшей, забезпечення iнформацiйноi безпеки, а також знання основ авторського права та шших правових норм, що дозволяють правомiрно використовувати сервюи
ХОНС, технологи Веб-2.0, LMS (системи ди-станцшного навчання) у навчальному процесг
Контролюючий компонент в умовах проектування хмаро ор1ентованого навчального середовища включае в себе анал1з спроектованого ХОНС, рефлексш власно! д1яльност1, мониторинг, д1агно-стику та корекцш навчального процесу у спроекто-ваному ХОНС.
Кр1м вчителя шформатики проектування хмаро ор1ентованих навчальних середовищ може здшснювати штатний пращвник - шженер-елек-трошк. Посада 1нженера-електрошка була введена до штатних розпиав загальноосвп'шх навчальних за-клад1в з 2012 року i передбачала застосовування знань i умiнь з питань:
- експлуатаци i ремонту електронного устат-кування;
- режими роботи i призначення устаткування, правила його техшчно! експлуатацiï;
- технологiю автоматизованого оброблення шформацп;
- формалiзованi мови програмування;
- види технiчних носив шформацп;
- дiючi системи числення, шифрiв i кодiв, стандартнi програми i команди;
- основи математичного забезпечення i про-грамування;
- оргашзацш ремонтного обслуговування;
- передовий вичизняний i свiтовий досвiд експлуатацiï i техшчного обслуговування електрон-ного устаткування;
- порядок складання замовлень на електронне устаткування, запасш частини, проведення ремонту та шшо1 технiчноï документацiï та iн.
Поеднанням технологiчноï та педагогiчноï майстерностi суб'екпв дiяльностi ХОНС, а саме ствпраця iнженера-електронiка з вчителем шфор-матики, дають високi результати у проектуванш ХОНС ЗНЗ.
Методика проектування хмаро орiентованого навчального середовища на рiвнi вчителя шформа-тики (iнженера-електронiка) загальноосвггнього навчального закладу включае сiм еташв [5].
Етап 2.1. включае виконання наступних процедур:
- з'ясування теоретико-практичних основ проектування ХОНС ЗНЗ;
- вивчення педагопчного досведу використання ХОНС в ЗНЗ;
- вивчення нормативних докуменпв щодо проектування та впровадження ХОНС.
Виконання процедур .здтснюеться за допомо-гою вивчення теоретичних основ проектування ХОНС, ознайомлення з ведомостями, що друкуються в електронних або друкованих виданнях. Наприклад, «1нформацшш технологи i засоби навчання» (www.journal.iitta.gov.ua) або друкованих виданнях «Комп'ютер у школ1 та амЧ», «Довiдник директора школи», «Завуч школи» тощо. Познайомитися з ведомостями на сайп компанiï провайдера хмарних послуг, наприклад, Майкрософт (http:// www.microsoft. com/uk-ua/cloud/), переглянути ведео-
фрагменти за запитом Office365 на https:/ /www.youtube.com або в мережi «Партнерство у нав-чаннi» (www.pil-network.com).
Бажано вивчити досвед передових шк1л Украши, яш вже певний час працюють з хмаро орiен-тованими навчальними середовищами. Таке спшку-вання он-лайн або ведведування навчальних закладiв може розкрити додатковi технологiчнi можливостi ХОНС, як на перший погляд не е очевидними. Знайти так1 школи можна у додатку до Наказу МО-НУ вед 21.05.2014 № 629 (Про проведення доследно-експериментально1' роботи за проектом «Хмарш сервiси в освт»).
Вчителю iнформатики (iнженеру-електронiку) бажано знати тенденцп використання ХОНС в за-рубiжних краïнах, що дасть можливють напрацювати напрямок розвитку ХОНС для дано1' школи з урахуванням ïï спецiалiзацiï.
Також необх1дно ведведати ознайомлювальш тренiнги, що проводяться компашею Microsoft Украша (щорiчнi) або залучити 1'х спецiалiстiв для демонстрацй' основних можливостей Office 365 на базi конкретно1' школи i дiзнатися про техшчш особ-ливостi розгортання ХОНС.
Одшею з важливих процедур проектування ХОНС на рiвнi вчителя шформатики ^нженера-електронiка) е ознайомлення з нормативними документами, що визначають термш, етапи проектування i впровадження у навчальному заклад^ к1льк1сть суб'екпв ХОНС, потребу у тематичних сайтах, ведповедальних за ведения сайтiв, ведповедальних за ведення сайтiв методичних об'еднань, попередню структуру хмарних сховищ вчителiв та учнiв, необ-хiднiсть формування сайту педагогiчного колективу як центрально1' сторiнки пошуку предметiв i вчител1в, формування календарiв, структурування поштових скриньок, введення сощально1' мереж1 Yammer, формування спедьних папок для реал1зацп кооперацiï, спiвпрацi та комунiкацiï.
Етап 2.2. включае виконання процедури грун-товного анал1зу базових моделей та розробки власно1' модел1 ХОНС (за потребою).
Виконання процедури здтснюеться за допомо-гою узагальнення передового педагопчного досведу з використання ХОНС та розробки компоненпв для дано1' школи, учасп у нарадi з заступниками директора на предмет уточнення компоненпв модел1, мети функцiонування ХОНС для врахування можливостi участi учшв у регюнальних та м1жнародних проектах, оргашзацп дистанцiйного навчання, педтримки обдарованих учнiв, вирiшення питань з оргашзацп навчання учшв з особливими потребами або з такими, яш здшснюють стажування за кордоном.
Затвердити компоненти ХОНС для iндивiду-ального, спiльного та предметного використання.
Етап 2.3. включае процедуру уточнення еде1' щодо проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвпнього навчального закладу.
Виконання процедури здтснюеться з метою узгодження еде1' (Концепци) функцiонування ХОНС у даному навчальному закладi. Вед вчителя шформатики (шженера-електрошка) залежать перспектива
розбудови даного середовища, неперервшсть функ-цюнування, коригування потреб вчител1в та учшв у новгтшх технолопях, надання технолог1чно! допомо-ги та здшснення мониторингу актив1зац11 навчально! д1яльност1 учшв.
Внесення змш та пропозицш у Концепцш та подання ïï для обговорення та затвердження на педа-гопчнш рад1 прашвнишв школи.
Етап 2.4. включае виконання наступних процедур:
- узгодження структурних об'екпв та додат-кових компоненпв ХОНС,
- накопичення банку сервгав, програмного за-безпечення Веб-2.0 з метою створення умов для за-безпечення iнтерактивноï взаемодiï вчител1в та учшв.
Виконання процедур спрямовано на узгодження перелшу ключових сервiсiв з метою постшного використання в ХОНС. Здшснення сшвпращ з провайдерами хмарних послуг на предмет штеграцп го-тових програмних рiшень для удосконалення педа-гогiчно-органiзацiйноï роботи, наприклад, Щоден-ник.иа, Moodle, а також формування бази посилань на рiзноманiтне програмне забезпечення Веб-2.0, якими користуеться б№шють вчителiв школи, спецiальне он-лайн програмне забезпечення таке, як GeoGebra та ш
Важливою процедурою е затвердження зм1стово1 складово'1 ХОНС. Мае бути затверджено технологш наповнювання сховища ХОНС навчально--методичними, дидактичними матерiалами та надання доступу уйм учасникам навчально-виховного процесу вщповщно до поточних потреб та забезпечення технолопчно1' органiзацiï доступу вчител1в та учнiв до Депозитарiю навчального контенту (http://ua.lokando.com/start.php) або власного банку навчальних матерiалiв
Етап 2.5. проектування включае виконання наступних завдань (виконання нормативних доку-менпв та узгодження оргашзацшних заходiв).
Ознайомлення та виконання нормативних до-кументгв:
- Узгодження плану заходiв з лкшдаци ключових недолтв, що перешкоджатимуть впроваджен-ню ХОНС.
- Ознайомлення з наказом по школ1 про впровадження ХОНС з визначенням кшцевого та промiжного термiну.
- Ознайомлення з наказом по школ1 про ввдповвдальних за впровадження вчител1в, класних керiвникiв з проектування власних кабшепв.
- Узагальнення кiлькостi довiдок-погоджень про ввдкриття учням електронних скриньок.
- Узгодження плану заходiв щодо навчання керiвникiв, вчителiв учнiв з використання основних можливостей ХОНС.
- Ознайомлення з наказ по школ1 про створення базових клаав-учаснишв (на першому етапi).
- Розмiстити текст про впровадження ХОНС ЗНЗ на зовшшньому сайп школи.
- Здшснення самоконтролю проектування.
Виконання процедур здшснюеться вчителем
шформатики (шженером-електрошком) навчально-
го закладу з метою узагальнення кшькосп суб'екпв ХОНС, розпод^ прав доступу, презен-тацiï нововведення та уточнення даних, що стосу-ються забезпечення правового поля та поетапного проектування хмаро орiентованого навчального середовища.
Узгодження органгзацшних заходгв:
- Подання даних щодо стану забезпечення навчального закладу комп'ютерною техшкою.
- Збiр та узагальнення пропозицш щодо формування банку облжових запийв суб'екпв ХОНС (керiвникiв, вчителiв та учнiв), що вимагае узагальнення списшв класiв та вчителiв в електроннiй формi.
- Збiр пропозицiй щодо отримання лiцензiй та надання прав доступу. Важливо врахувати той факт, що вщповщальним за ведення сайпв мають надава-тися права на створення сайпв (попереднiй розподiл прав доступу, врахування побажань вчител1в-предметнишв та класних керiвникiв).
- Збiр та узагальнення пропозицiй щодо формування банку навчальних сайпв з метою створення макепв сайтiв клайв, методичних об'еднань, тема-тичних сайпв тощо.
- Подання пропозицш щодо шдключення кабшепв вчителiв-предметникiв до мережi 1нтер-нет (визначення провайдера, необхвдна швидкiсть, якiсть).
Зауважимо, що сьогодш бшьшють шк1л оби-рають варiант: оптоволоконний 1нтернет до школи, а по школ1 здiйснюеться розгалуження засобами Wi-Fi, однак яшсть 1нтернет-послуг за даним варiантом не забезпечуе 1нтернет-потреб усiеï школи. Деякi школи обрали варiант: оптоволокно у кожний клас, а розгалуження засобами Wi-Fi в середиш класу. Такий варiант дае бiльш стiйкий сигнал i забезпечуе пов-ноцiнну роботу з класом.
- Пiдготовка презентацiï моделi ХОНС ЗНЗ.
- Забезпечення проектування ХОНС.
Виконання процедур здшснюеться вчителем
шформатики ^нженером-електрошком) з метою роз'яснення вде1 впровадження ХОНС у навчально-виховний процес, формування бази даних вчителiв та учнiв, узгодження плану подальших дiй з батьшвсь-ким комiтетом, педагогами школи, спонсорами та проектуванням ХОНС, формування банку потреб для проектування ХОНС.
Етап 2.6. включае проектування технологи навчання вчителя шформатики ^нженера-елек-трошка):
- Навчання вчителiв шформатики за програ-мою «Лдмiнiстрування ХОНС ЗНЗ».
- Оргашзащя методично!' допомоги з використання ХОНС.
- Формування робочого календаря, календаря заходiв навчального закладу, календаря навчальних треншпв.
- Формування власноï електронноï' пошти. Ро-зробка дерева папок та встановлення режимiв «перенаправления лиспв».
- Формування вiртуальних предметних спшь-нот - методичних об'еднань вчител!в.
- Формування груп та шдгруп класiв школи.
- Формування сховища нормативно-методичних матерiалiв.
- Розробка сайпв методичних об'еднань, па-ралелей класiв.
- Розробка зовшшнього сайту навчального закладу.
- Доопрацювання та усунення недол1к1в у проектуванш ХОНС.
- Розробка графша навчання вчителiв та учшв.
Виконання процедур здшснюеться вчителем Шформатики (тженером-електронжом) в1дпов1дно до програми навчання «Адмшютрування ХОНС ЗНЗ» (табл. 2).
Навчальний треншг мае надати вчителям ш-форматики навчального закладу стiйкi знання про можливосп ХОНС та на практищ розгорнути нав-чальне середовище ЗНЗ. Практичний тренiнг мае проводитися або у «треншговш хмарi» або на за-реестрованому ХОНС для дано1' школи.
Таблиця 2
Програма тренiнгу «Лдмiнiстрування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього нав-
чального закладу»
Мета: Познайомити адмiнiстраторiв навчальних закладiв з ос-новними можливостями ХОНС Юльшсть навчальних годин (вступний) Кшьшсть навчальних годин (практичний)
Змiст навчального матерiалу
Вступ. Основнi поняття. Призначення хмарних сервгав. Елек-тронна пошта Outlook Online. Формування структури електрон-них скриньок налагодження взаемодiï. Електронний календар. Формування структури електронних календарiв налагодження взаемоди та доступу. 30 хв. 1,30 год.
Формування хмарного сховища OneDrive. Особливосп формування. Створення загально1' структури i пiдходiв у формування сховища ЗНЗ. 10 хв. 1,30 год.
Робота з документами в текстовому редакторi Word Online. Особливосп налаштувань докуменпв. Надання прав доступу доступа. 15 хв. 1,30 год.
Робота з табличним процесором Excel Online. Особливосп налаштувань електронних книг. Надання достушв. 15 хв. 1,30 год.
Робота з редактором презентацш PowerPoint Online. Особливосп налаштувань презентацш. Надання прав достушв. 15 хв. 1,30 год.
Робота з електронним записником OneNote. Особливосп настройок електронних записнишв. Надання прав достушв. 15 хв. 1,30 год.
Створення сайту у середовищi SharePoint. Особливостi розробки сайтiв ЗНЗ, класу, методичного об'еднання. 10 хв. 1,30 год.
Спiвпраця за допомогою конференцзв'язку Lync. Органiзацiя та проведення вебiнарiв, педагогiчних та учнiвських конференцш 15 хв. 45 хв.
Комунiкацiя засобами мережi Yammer. Особливосп адмшютрування. 15 хв. 45 хв.
Приклади спiвпрацi та кооперацп пiд час навчально1' дiяльностi. 10 хв. 1,30 хв.
Особливосп адмшютрування ХОНС ЗНЗ - 1 год.
Рефлекая 15 хв. 30 хв.
Всього 2 год. 45 хв. 15 год.
До початку треншпв вчитель iнформатики мае пройти реестрацш на порталi Office 365 та розгор-нути ХОНС. Для навчання йому достатньо мати власний облшовий запис (лопн i пароль).
На тренiнгу вчитель шформатики (шженер -електронiк) школи мае з'ясувати основш можливосп, деталi адмiнiстрування та проектувати ХОНС ЗНЗ, а саме:
- основш поняття, яш вводяться з впроваджен-ням хмаро орiентованого навчального середовища «хмарний сервiс», «соцiальний сервiс», з'ясувати можливосп iнтеграцiï рiзних сервiсiв у ХОНС;
- призначення хмарних сервЫв та налагод-ження комунiкацiï, сшвпращ, кооперацiï, навчально1' мобiльностi усiх суб'екпв навчання;
- призначення та особливосп роботи з елек-тронною поштою Outlook Online, надсилання, отри-
мання й перенаправлення повiдомлень, навiгацiя папками, видалення поввдомлень, вкладання файлiв, поняття вiртуальноï спiльноти; використання додат-кових функцп для спiльноï роботи користувачiв од-нiеï органiзацiï, загальнi поштовi скриньки, папки з домашнiми завданнями, папки клаав, узгодження документiв, етикет електронного листування, видалення користувачiв, перенаправлення листiв;
- призначення та особливосп електронного календаря, створення додаткового календаря, дода-вання i опис подш, публiкацiя календаря, надання сшльного доступу; одночасна робота з календарями, видалення календарiв;
- призначення, особливосп та формування хмарного сховища OneDrive, створення структури папок, особливостi надання сшльного доступу, фор-
мування банку навчальних матерiалiв, видалення та ввдновлення папок та матерiалiв;
- особливостi роботи з документами в текстовому редакторi Word Online, особливосл спiльноï роботи з он-лайновими документами, кооперацiя i сшвпраця пiд час розробки документiв, видалення та ввдновлення документiв;
- особливосл роботи з табличним процесором Excel Online; кооперащя i спiвпраця з розробки он-лайнових таблиць, тестування, опитування, роз-мiщення тестiв в мереж1 1нтернет та в сощальнш ме-реж1 Yammer;
- особливосл роботи з редактором презен-тацш PowerPoint Online; органiзацiя i розробка навчальних проеклв, видалення та вадновлення презентацiй;
- призначення, особливостi та робота з елек-тронним записником OneNote; 1де1 щодо використання для навчальних цшей, надання спшьного доступу, видалення та вiдновлення електронних записник1в;
- створення сайтiв у середовищi SharePoint (детально), особливостi створення (внутргшт та зовнiшнi), акцентувати уваги на можливостях для навчального закладу (сайти клаав, методичних об'еднань вчител1в, батьк1в), пошук та розмiщення сайпв в ХОНС ЗНЗ, видалення та вадновлення сайтiв;
- розкрити можливост конференцзв'язку Lync для навчального закладу, акцентувати увагу на спiвпрацi, органiзацiï он-лайн конференцш, вебь нарiв, нарад;
- особливосл i призначення закршш мереж^ комунiкацiя засобами мереж1 Yammer, адмшютруван-ня мережi, видалення небажаних учаснишв;
- уточнити у тренерiв особливосл оргашзацп спiвпрацi учнiв та вчителiв за межами даного ХОНС ^жнародш проекти, дистанцiйне навчання тощо).
Доцшьно, також, органiзувати дiеву допомогу у проектуванш ХОНС провiдних спецiалiстiв з даного питання. Це можуть бути вебiнари, миттевi по-ввдомлення або засобами конференцз'язку (Lync або Skype).
Пiсля завершення навчання вчитель шформатики ^нженер-електрошк) стае тренером для вчи-телiв-предметникiв та учшв даного навчального закладу i здшснюе 1'х навчання.
Етап 2.7. включае процедуру рефлекса проектування:
- надання допомоги у вадпрадюванш навичок комушкацп, спiвпрацi, кооперацiï та навчально1 мобiльностi,
- надання консультацш щодо використання Office365 за потребою суб'екпв ХОНС,
- апробащя спроектованого ХОНС та усунен-ня недолЫв.
Виконання процедур здшснюеться вчителем шформатики ^нженером-електрошком) з метою аиробацй' спроектованого навчального середовища. Рефлекая спонукае до виявлення недолiкiв, як1 по-требують коригування та уточнення спроектовано1' модел1 хмаро орiентоване навчальне середовище.
6. Апробащя результапв дослiдження
Впровадження у практичну дiяльнiсть поло-жень педагопчно1' концепцiï розвитку хмаро орiенто-ваного навчального середовища здшснювалось в за-гальноосвiтнiх навчальних закладах Украши, а також пвд час проведення автором дисертаци семiнарiв, тренiнгiв та конференцш Всеукрашського рiвня та участi у рiзноманiтних проектах.
Основне завдання вчителiв iнформатики було спроектувати ХОНС разом з суб'ектами (шшими вчителями-предметниками) загальноосвгтнього навчального закладу. Враховуючи процедурний шдхвд, кожний суб'ект мав виконати певш процедури для створення власного хмаро орiентованого навчального середовища.
У проведенш експерименту взяли участь вчи-телi та учнi 18 досл1дно-експериментальних майдан-чик1в, що сформувалися на базi загальноосвiтнiх навчальних закладiв у рамках дослщно-експеримента-льно1' роботи за темою «Хмарш сервiси в освт» (наказ МОН Украïни в;д 21.05.2014 №629), а саме з Кшвсько1', Хмельницько1', Днiпропетровськоï, Луган-сько1', Житомирсько1', Сумсько1', Вiнницькоï, Тер-нопiльськоï областей.
На даному етапi досл;дження експерименталь-ною роботою було охоплено 190 вчителiв загально-освiтнiх навчальних заклащв.
Експертною комiсiею були визначенi шють факторiв з визначення ефективностi методики проектування як динамiки розвитку 1К-компетентностей вчителiв [4]. Розглянемо два з них: базовi знання про ХОНС i використання рiзних форм навчально1' дiяль-но1* в ХОНС.
Як ми бачимо з рис. 1, вже у процеа проектування ХОНС вчителi розвивають сво1' компетентностi з використання базових хмарних сервЫв.
При чому, OneDrive розглядаеться ними як аналог вiртуальноï машини i проектування хмарно-го сховища не викликае у них труднощiв. Бшьшють вчителiв розпочинають його проектування зi звично1' для них структури - аналогiчноï 1'х домаш-ньому або робочому комп'ютеру. Однак у подаль-шому дану структур тишзують (створюють одна-ковою для уйх вчителiв) для практичного використання у робоп. Не виникае додаткових труднощiв у вчителiв використання таких сервгав, як Word Online, Outlook Online, PowerPoint Online. У про-цей проектування вони збшьшують об'ем використання сервiсiв для забезпечення навчальноï мобiльностi.
Однак таш сервiси як Lync (органiзацiя веб-конференцiй) та Yammer (внутрiшня захищена соцiальна мережа) все ж вимагають додаткового су-проводу i допомоги у використанш для реалiзацiï ди-дактичних цiлей навчання.
У процей проектування вчител1 мали використовувати ХОНС для рiзних форм навчальноï дiяль-ностi (рис. 2).
Рис. 1. Розвиток 1К-компетентностей вчителiв з використання базових сервгав ХОНС
Рис. 2. Розвиток 1К-компетентностей вчителiв з використання ХОНС для рiзних форм навчально!' дiяльностi
Обсяг використання рiзних форм навчально1' дiяльностi у процеа застосування процедурного шд-ходу значно збiльшився.
Бiльшiсть вчител1в розпочала активно викори-стовувати ХОНС для реалiзацiï навчальних проектiв, активiзацiï навчально1' дiяльностi учнiв та самостiйноï тдготовки учнiв до уроков. Однак використання ХОНС для тдготовки учшв до олiмпiад, коорди-нування розроблення робгт МАН, проектування онлайнового супроводу навчального процесу все ще вимагае додатково1' допомоги.
У процесi дослвдження було встановлено, що у ХОНС вчителi можуть створювати новiтне середо-вище для органiзацiï персоналiзованого навчання учшв або роботи малих груп: контролювати вчасне виконання домашнiх робгт, виконання творчих або проектих завдань, здшснення електронного тесту-вання з кожно1' теми уроку (формуюче ощнювання),
забезпечувати доступ до нав-чальних матерiалiв будь-де i будь-коли i он-лайнову ко-мунiкацiю з учнями.
7. Висновки
Процедурний пiдхiд доз-воляе деталiзувати процес проектування ХОНС, здшснювати ак-тивну апробацш та вносити ак-туальш пропозицй' щодо пол1пшення роботи вчител1в.
Аналiз розвитку 1К-компетентностей у процеа проектування дае можливють вияви-ти проблемнi питання у викори-станнi хмаро орiентованих сервгав i розробити плани по-дальшого супроводу вчител1в iнженером-електронiком або вчителем шформатики школи.
Розглянуп основнi тдхо-ди методики проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвггаього навчального закладу на рiвнi вчителя iнформатики школи дають можливiсть оцiнити ефективнiсть процесу проектування, здшснити рефлексш щодо його полшшен-ня та визначити основнi напрям-ки використання ХОНС для за-безпечення навчально1' мобшь-ностi уах учасник1в навчально-виховного процесу.
Лiтература
1. Педаплчний потенцiал ш-форматизацiï навчального процесу. Ощнювання якосп програмних за-собiв навчального призначення для загальноосвiтнiх навчальних за-кладiв [Текст]: монограф1я / за ред. М. I. Жалдака. - К.: Педагопчна думка, 2012. - 132 c.
2. Кравцова, А. Ю. Совершенствование систем^1 подготовки будущих учителей в области информационных и коммуникационных технологий в условиях модернизации образования (на материале зарубежных исследований) [Текст] : дис... д-ра пед. наук / А. Ю. Кравцова. - М., 2004. - 267 c.
3. Кравцова, А. Ю. Современные тенденции в подготовке будущих учителей информатики [Электронный ресурс] / А. Ю. Кравцова. - Информационные технологи и образование, 2007. - Режим доступа: http://www.ito.edu.ru/ sp/SP/SP-0-2007_12_11 .html
4. Литвинова, С. Г. Методичт основи визначення ефективносп хмаро орiентованого навчального середовища ЗНЗ [Текст]: зб. наук. праць / С. Г. Литвинова // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя № 2. Комп'ютерно-орiентованi системи навчання. Редрада. -2015. - № 17 (24). - C. 58-67.
5. Литвинова, С. Г. Основш етапи i компонента проектування хмаро орiентованого навчального середови-
ща загальноосвггаього навчального закладу [Текст]: у 3-х т. / С. Г. Литвинова // Педагопка вищоï школи: методолога, теорiя, технологи. Вища освiта Украïни : Теоре-тичний та науково-методичний часопис. - 2014. - Т. 2, № 3 (541). - С. 56-66.
6. Палько, О. Ю. Готовшсть майбутнх учителiв ш-форматики до застосування особистiсно орieнтованих технологш [Текст] / О. Ю. Палько // Вiсник Житомирського педагогiчного уншерситету iменi 1вана Франка. - 2003. -№ 12. - С. 147-149.
7. Сурхаев, М. А. Развитие системы подготовки будущих учителей информатики для работы в условиях новой информационно-коммуникационной образовательной среды [Текст]: дис. ... д-ра пед. наук / М. А. Сурхаев. -М., 2010. - 337 с.
References
1. Zhaldak, M. I. (2012). Pedagogical potential of information learning process. Quality evaluation of educational software for secondary schools: monograph. Kyiv, 132.
2. Kravtsova, A. Yu. (2004). Sovershenstvovanie sis-temy podgotovki budushchih uchitelej v oblasti informacionnyh i kommunikacionnyh tekhnologij v usloviyah modernizacii obrazovaniya (na materiale zarubezhnyh issledovanij) [Improvement of the system of future teachers training in the sphere of information and communication technologies and modernization under the conditions of modernization of education (foreign researches)]. Moscow, 267.
3. Kravtsova, A. Yu. (2007). Modern Trends in Future Informatics Teacher Preparation. Available at: http:// www.ito.edu.ru/sp/SP/SP-0-2007_12_11 .html
4. Lytvynova, S. G. (2014). Metodychni osnovy vyznachennja efektyvnosti hmaro orijentovanogo navchal'nogo seredovyshha ZNZ [The main stages and components of cloud oriented learning environment design in an educational institution]. High education of Ukraine: theoretical and methodical journal, 17 (24), 58-67.
5. Lytvynova, S. G. (2015). Osnovni etapy i kompo-nenty proektuvannja hmaro orijentovanogo navchal'nogo seredovyshha zagal'noosvitn'ogo navchal'nogo zakladu [Methodical bases determine the effectiveness of cloud oriented learning environment CEI]. Computer-oriented training system, 2 (3(541)), 56-66.
6. Palko, O. Yu. (2003). Gotovnist' majbutnih uchy-teliv informatyky do zastosuvannja osobystisno orijento-vanyh tehnologij [Readiness of future informatics teachers to the usage of person-oriented technology]. Bulletin of Zhytomyr Pedagogical University named after Ivan Franko, 12, 147-149.
7. Surhaev, M. A. (2010). Razvitie sistemy podgo-tovki budushhih uchitelej informatiki dlja raboty v uslovi-jah novoj informacionno-kommunikacionnoj obrazovatel'noj sredy [Development of the system of future informatics teachers preparation for work in the new information and communication educational environment]. Moscow, 337.
Рекомендовано до публжацп д-р пед. наук Сп1р1н О. М.
Дата надходження рукопису 22.07.2015
Литвинова Свгглана TpmopÏBHa, кандидат педагопчних наук, старший науковий сшвробггник, Вщдш хмаро орieнтованих систем шформатизаци освгга, 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання НАПН Украши, вул. Максима Берлинського, 9, м. Кшв, Украша, 04060 E- mail: s_litvinova@i.ua
УДК 373.5:796 "18"
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.48096
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНШСЬ^ МОЛОД1 В К1НЦ1 Х1Х СТ.
©Ю. В. Че рпак
У статт1 подано анализ pi-зних iнструкцш та положень ктця Х1Х ст., в яких йдеться про оргатзацшт форми, засоби та методи фiзичного виховання пiдростаючого поколтня. Вказано на передумови ïx роз-роблення, пов'язанi з незадовшьним станом здоров'я учнiвського молодi, усвiдомленням значення ф1зич-ного розвитку та поширенням у багатьох крашах iдей про необxiднiсть фiзичного виховання Ключовi слова: фiзичне виховання, гiмнастика, руxливi iгри, фгзичт вправи, здоров'я молодi
The article analyzes the various instructions and regulations of the late of nineteenth century, which devoted to organizational forms, means and methods of physical education of the younger generation. Prerequisites specified in their development associated with poor health status of youth students, awareness of the importance of physical development and spread of ideas in many countries about the need for physical education Keywords: physical education, gymnastics, outdoor games, exercise, health of youth
1. Вступ
Друга половина XIX ст. позначена значними зрушеннями у багатьох галузях, зокрема й у сферi освгти. У цей час посилюеться штерес до фiзичного виховання, розробляються ввдповвдш вичизняш сис-теми, створюються спортивш товариства, гуртки, ор-гашзаци, що поширюють знання про окремi види спо-
рту серед широких верств населення, особливо серед молода, та сприяють ïï фiзичному вихованню. Таю змши ввдбулися завдяки поширенню у багатьох роз-винутих крашах свгту вдей про необхвдшсть фiзичного виховання, з одного боку, та через катастрофiчний стан здоров'я молода у Росшськш iмперiï, з шшого: «...погаш результата виховання [...] виявляються на
