CC BY
69
Посилання на статтю_
Борзенко-Мiрошнiченко А.Ю. Проектно-кластерне управлiння регiональним ocbíthím простором як складова реформування системи вищоТ освiти / А.Ю. Борзенко-Мiрошнiченко // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 117-124. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/_
УДК 005.8:378
А.Ю. Борзенко^рошшченко
ПРОЕКТНО-КЛАСТЕРНЕ УПРАВЛ1ННЯ РЕГЮНАЛЬНИМ ОСВ1ТН1М ПРОСТОРОМ ЯК СКЛАДОВА РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
У в1дпов1дност1 до д1ючого законодавства виконано анал1з сутност1 понять «злиття» та «приеднання» як способ1в реорган1зац1Т. Встановлено вщповщнють вид1в злиття проектам реоргаызацп в систем! вищоТ осв1ти. Запропоновано 1ерарх1чну модель проект1в програми реоргаызацп системи вищоТ осв1ти. Рис. 1, дж. 23.
Ключов1 слова: реорган1зац1я, система вищоТ осв1ти, злиття, приеднання, проектно-кластерне управл1ння, проекти програми реоргаызацп.
А.Ю. Борзенко-Мирошниченко
ПРОЕКТНО-КЛАСТЕРНОЕ УПРАВЛЕНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫМ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМ ПРОСТРАНСТВОМ КАК
СОСТАВЛЯЮЩАЯ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
В соотвествии с действующим законодательством выполнен анализ сущности понятий «слияние» и «присоединение» как способов реорганизации. Установлено соответствие видов слияния проектам реорганизации в системе высшего образования. Предложена иерархическая модель проектов программы реорганизации системы высшего образования. Рис. 1, ист. 23.
A.Y. Borzenko-Miroshnichenko
PROJECT-CLUSTER MANAGEMENT OF HIGHER EDUCATION REGIONAL EDUCATIONAL SPACE AS A COMPONENT OF REFORMATION OF THE HIGHER EDUCATION SYSTEM
In accordance with actual legislation essence of concepts "confluence" and "joining" as methods of reorganization are analyzed. Accordance of confluence types to the reorganization projects is set in the system of higher education. The hierarchical model of projects of the reorganization program of the higher education system is offered.
JEL 1240
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та i'i зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. У 2011 роц вперше був зареестрований факт масового недобору студенев в украТнськ в^ навчальш заклади. Така ситуа^я була цтком прогнозованою. Так, у 2010 роц в УкраТ'ш
1
налiчувалося 359 тисяч абiтурieнтiв. У 2011 роц число випускникiв шкiл скоротилося майже в два рази - до 195 тисяч оаб [1].
З огляду на цей факт Мшютерство освгги i науки УкраУни розпочало розробку заходiв щодо впровадження глобальних змш в системi вищо'Г освiти, насамперед, спрямованих на скорочення кшькосп вищих навчальних закладiв. Одним з таких крош була пропози^я внесення ряду змiн до Закону «Про вищу осв^у». Наприклад, пропонувалося ввести за критерш вiдповiдностi навчального закладу вщповщному статусу - чисельнють студентiв денно' форми навчання (класичний ушверситет повинен налiчувати не менше восьми тисяч студентiв, коледж - одну тисячу оаб, i т.ш.). Проте таким жорстким вимогам не вщповщають бiльш, нiж 80 дшчих навчальних закладiв. Отже, 'м загрожуе закриття. Також слiд вiдзначити рекомендацш Мiнiстерства освiти i науки Укра'ни щодо вартостi навчання у вищому навчальному закладi - не менш за 8-9 тисяч гривень на рк [2].
В наслiдок процеав демографiчного спаду молодi загострення обсягу контингенту вищих навчальних накладiв набувае оберлв й у теперiшнiй час. За прогнозами така ситуа^я триватиме ще протягом наступних п'яти рош [3].
У 2013 роц на державному рiвнi прийняте рiшення про реформування системи вищо' освiти. У Нацюнальнш стратеги розвитку освiти в УкраМ до 2021 року [4] проголошено потребу у модершзаци мережi навчальних закладiв рiзних типiв, реоргашзаци i 'х коопераци з метою бтьш ефективного використання матерiально-технiчних, кадрових, фшансових та управлiнських ресурсiв для забезпечення доступност та якостi осв^и, у тому числi й вищо'.
Управлiнськi рiшення такого рiвня потребують детального обфунтування та зважено' оцшки.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми i на як спираеться автор. Виконан першi управлiнськi кроки на шляху реоргашзаци системи вищо' осв^и мають як позитивнi, так i негативнi приклади. Так, у березн 2011 року успiшно вщбулося створення Криворiзького нацiонального унiверситету шляхом злиття Криворiзького технiчного та Криворiзького державного педагогiчного унiверситетiв, приеднання до них Криворiзького факультету Нацюнально' металургшноТ академи, Криворiзького економiчного iнституту Ки'вського нацiонального економiчного унiверситету iм. В.Гетьмана та державних пщприемств: Науково-дослiдного прничо-рудного iнституту i Науково-дослiдного iнституту безпеки прац та екологи в прничоруднш i металургiйнiй промисловостi [5].
Широкого обговорення у засобах масово' шформаци набуло об'еднання вищих навчальних закладiв на Сумщинi [6,7]. Неуспiшним постало приеднання Одеського державного аграрного ушверситету до Одесько' нацiональноТ академи харчових технологш [8,9].
Однiею з причин провалiв виявляеться законодавча недосконалiсть в регулюванн процесiв реорганiзацiТ. Слiд вщзначити, що дiюче загальне законодавство не мютить визначення понять злиття та приеднання. Ц процеси згадуються в юридичному аспектi при визначеннi поняття «реоргашза^я». У вiдповiдностi до статп 104 Цивiльного кодексу Укра'ни [10] передбачений такий споаб припинення юридично' особи як реорганiзацiя. Згiдно з ^ею нормою, -припинення юридично' особи вiдбуваеться в результатi передачi свого майна, обов'язкiв та прав шшш юридичнiй особi або дектьком особам -правонаступникам одним iз способiв: подiл, перетворення, злиття, приеднання. Вщповщно до ст. 106 злиття, приеднання, подт та перетворення юридично' особи здiйснюються за рiшенням його учасниш (власникiв) або органу
2
юридично' особи (котрий и створив), уповноваженого на це установчими документами [11].
У чинному Господарському кодека Укра'ни також згадуеться про один iз способiв припинення дiяльностi суб'екта пщприемницько' дiяльностi -реорганiзацiю у виглядi злиття, приеднання, подiлу та перетворення (ст. 59) [12]. Тобто злиття i приеднання знов лише перелiчуються у загальному перелiку способiв реоргашзаци. При цьому виокремлено ознаку цих способiв -правонаступництво.
Поняття «злиття» зус^чаеться також у пунктi 4 Положення (стандарту) бухгалтерського облку 19 «Об'еднання пiдприемств» [13]. У цьому документ злиття визначаеться як об'еднання пщприемств (шляхом створення ново' юридично' особи, або приеднання пщприемств до головного пщприемства), в результат якого власники (акцюнери) пiдприемств, що об'еднуються, здшснюватимуть контроль над усiма чистими активами об'еднаних пщприемств з метою досягнення подальшого сшльного розподiлу ризикiв та вигод вщ об'еднання. При цьому жодна зi сторiн не може бути визначена як покупець.
Таке визначення дозволяе видтити загальну мету пщприемств, як об'еднуються, - досягнення подальшого сптьного розподту ризикiв та вигод.
Детальний аналiз мiжнародного законодавства щодо процеав злиття та приеднання виконаний в робот [14]. Актуальним на сучасному етап розвитку економки Укра'ни е розумiння вимог бвропейського союзу. Отже, Законодавство бвропейського Союзу не видтяе окремо двох понять. Третя Директива 6С щодо злиття публiчних компанiй [15], термiном «злиття» визначае два види операцш -«злиття внаслщок придбання» та «злиття внаслщок утворення нового товариства». При цьому пщ злиттям внаслiдок придбання розумiеться операцiя, в якiй одне або бтьше товариств припиняють свое юнування, але не шляхом лквщаци, i передають iншому товариству ва сво' активи i зобов'язання в обмш на видачу акцiонерам товариства чи товариств, ям купуються, акцш товариства, яке купуе, i готвково''' виплати (якщо вона iснуе), що не перевищуе 10% номЫально' вартост акцiй або, якщо вони не мають номшально' вартостi, 'х облковоУ номiнальноТ вартостi (стаття 3).
Злиттям же внаслщок утворення нового пщприемства називаеться опера^я, в якш дектька товариств припиняють свое iснування, але не шляхом лквщаци, i передають товариству, яке вони утворюють, ва сво' активи i зобов'язання в обмЫ на видачу Тхнiм акцюнерам акцiй товариства, що утворюеться, i готiвковоТ виплати (якщо вона е), що не перевищуе 10% номшально' вартосп акцiй або, якщо вони не мають номшально' вартостi, облково' номiнальноТ вартостi (стаття 4).
Видлення не вирiшених ранiше частин загально)' проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Перелiченi юридичш аспекти практично' реалiзацiТ процеав злиття та об'еднання свщчать про 'х недосконалiсть на рiвнi пщприемств, суб'еклв господарювання, юридичних осiб. Отже, можна зробити висновок, що започаткування таких процеав у системi вищо' осв^и не мае надiйного законодавчого пщфунтя. Крiм того, навчальним закладам властива осв^ня специфiка дiяльностi, що 'х суттево вiдрiзняе вiд традицшних пiдприемств. Таким чином, реорганiзацiя мережi навчальних закладiв потребуе наукових дослщжень, результатом яких повиннi стати розроблеш управлiнськi механiзми, методи та моделк
Застосування iнструментiв управлiння проектами може забезпечити прозорють, якiсть та своечаснють виконання змiн у вiдповiдностi до визначених цтей. Але для отримання такого результату слiд на методолопчному рiвнi чiтко визначити особливостi осв^шх проектiв, зокрема продуктом яких е
3
реоргашзований суб'ект господарювання, а точнiше вищий навчений заклад або Тх мережа, цта система.
Метою статт'1 е визначення ролi та мiсця проектно-кластерного управлшня регюнальним освiтнiм простором в процес реформування системи вищоТ осв^и.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи та методики досл'дження. При проведет дослщження були використан методи наукового пiзнання: аналiзу та порiвняння [16]; метод дерева цтей [17]; процесний пiдхiд [18], графiчне моделювання [19].
Виклад основного матер'алу досл'1дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. В межах конкурентно! боротьби на украТнському ринц осв^шх послуг навчальними закладами вже використовуються деяк iнструменти i моделi реоргашзацп. Серед них можна видтити: злиття, приеднання, кластерний шдхщ, створення освiтнiх округiв.
Розглянемо особливост згаданих способiв.
В умовах конкуренци будь-яке утворення, отримане як продукт проекту у сферi освiти (укрупнений вищий навчений заклад, освггнш кластер, осв^нш округ i т.iн.), мае за мету отримання переваг вщ сшльно! дiяльностi, тобто синергетичного ефекту (синерги).
Серед стратегiчних завдань, як дозволяють отримати процеси реоргашзаци, вщзначають отримання ефекту вiд масштабу, розширення географи дiяльностi, посилення ринкових позицш чи фшансовоТ сили, перехiд до нових, бтьш перспективних галузей, доступ до передових технологш [20].
Для пщприемств серед явних переваг видтяють: зменшення кiлькостi персоналу, економiю за рахунок масштабу, збтьшення долi ринку [21].
Розглянемо ц переваги у площин осв^ньоТ дiяльностi та реалiзацiТ проектiв в освiтнiй сферi:
- зменшення ктькосл персоналу. Для вищих навчальних закладiв це перш за все стосуеться управлiнського, адмiнiстративного персоналу. Наприклад, утворення единого вщдту кадрiв, планово-фiнансового вiддiлу, мiжнародного вiддiлу, вщдту лщензування та акредитаци, тощо. Таю процеси безумовно супроводжуються зменшенням ктькосп персоналу перелiчених служб. Проте процеси скорочення персоналу можуть впливати й на обсяг професорсько-викладацького складу. Останне може негативного вщбиватися на якост освiтнiх послуг та виконуваних наукових дослщжень. Для уникнення такого негативного наслщку необхiдний iнструмент прийняття ршення щодо зваженоТ оцiнки кадрово! складовоТ в межах проектiв реоргашзацп у системi освiти;
- економiя за рахунок масштабу. В цьому аспект також iснуе двi сторони. Позитивний бк стосуеться рацiоналiзацiТ закушвель за рахунок збiльшених потреб та оптових закушвель. Проте обсяг бтьшосл закушвель навчального закладу визначаеться потребами осв^нього процесу, а точнiше ктькютю студентiв та лiцензiйними умовами (наприклад, обсяг бiблiотечного фонду, комп'ютерноТ техшки i т.iн.). Отже, за бтьшютю показникiв суттево зменшенi значення можуть бути й не отримаш. Це, в свою чергу, потребуе видтення сукупносп оцiнних показникiв економи, Тх класифiкацiТ та оцiнки Тх значень;
- збтьшення долi ринку. Безумовно бтьший вищий навчальний заклад може займати бiльшу долю на ринцк Такi позицiТ можуть бути пщсилеш за рахунок добре вiдомого iм'я лiдируючого в об'еднаннi навчального закладу, а також територiальнiй розподiленостi окремих закладiв, якi вирiшити об'еднатися пщ «вщомим брендом». Видiленi два напрями збтьшення долi ринку повиннi враховуватися при визначеннi назви створюваного вищого навчального закладу шляхом одного iз способiв реоргашзацп, а також при вiдборi суб'ектiв об'еднання.
4
На практик через вщсутнють законодавчо визначених (як було показано вище) понять «злиття» та «приеднання» цi процеси ототожнюють. При цьому розрiзняють чотири основы види злиття за типом вщношень мiж поеднуваними компанiями [21]: горизонтальне, вертикальне, злиття з метою розширення ринку збуту, злиття компанш, пов'язаних за л^ею збуту.
У вщповщносп до сутностi видiлених видiв злиття, для Тх реалiзацiТ доцтьно застосовувати рiзнi процеси об'еднання та вщповщж Тм проекти реорганiзацiТ в осв^нш сферi на державному та регюнальному рiвнях.
Горизонтальне злиття - поеднання двох конкуруючих компанш, ям знаходяться в однш нишi. Здшснення такого об'еднання доцiльне шляхом злиття або приеднання. Рiзниця полягае у тому, що при злитп (консолщацп) двi або бiльше компанiй створюють нову едину компанш. У даному випадку компани, ям зливаються, припиняють свое юнування, а всi Тхш активи, права та зобов'язання передаються новш компани, створенiй у результат злиття.
Приеднання полягае у тому, що одна компашя приеднуеться до шшоТ компани, припиняе свое юнування, i вс активи, права та зобов'язання передаються юнуючш компани.
Отже, злиття навчальних закладiв одного рiвня (наприклад, вищих) передбачае появу нового закладу з власною назвою, який володiе уама лiцензiями на надання осв^шх послуг усiх об'еднаних суб'ектв, якi повиннi бути переоформленi у вщповщносп до дiючих норм.
У випадку приеднання юнуе базовий вищий навчальний заклад, до якого приеднуються шшк Залишаеться назва базового закладу, дозвтьш документи на освiтню дiяльнiсть також потребують корегування.
Вертикальне злиття - це об'еднання постачальника та споживача. Для реалiзацiТ такого виду об'еднання доцтьно створити освiтнiй округ.
У вщповщносп до Постанови Кабшету Мiнiстрiв [22] освiтнiй округ представляе собою добровтьне об'еднання у межах адмшютративно-територiальних одиниць навчальних закладiв системи дошкiльноТ, загальноТ середньоТ, позашктьноТ, професiйно-технiчноТ та вищоТ освiти, що спрямовують свою дiяльнiсть на створення умов для здобуття громадянами загальноТ середньоТ освгги, впровадження допрофiльноТ подготовки i профiльного навчання, поглиблене вивчення окремих предметв, забезпечення всебiчного розвитку особистосл, а також закладiв культури, фiзичноТ культури i спорту, пщприемств i громадських органiзацiй.
У вщповщносп до цього ж документу основы завдання освггнього округу визначаються як створення единого осв^нього простору в межах адмiнiстративно-територiальноТ одиницi та належних умов для забезпечення навчально-виховного процесу, реалiзацiя допрофтьноТ пiдготовки i профтьного навчання, розвиток творчих здiбностей, нахилiв, обдарувань дiтей, впровадження сучасних осв^шх технологiй.
Такi об'еднання вже активно створюються в рiзних регiонах УкраТни. Так в Луганськiй областi з 2008-2009 навчального року в Лисичанському педагопчному коледжi розпочав роботу осв^нш округ, до складу якого увшшли: ЛНУ iменi Тараса Шевченка, Лисичанський педагопчний коледж, ЗОШ 1-111 ступеня № 4 м. Лисичанська, ДНЗ «Шпачок» м. Лисичанська, ДНЗ «Св^лячок» м. Лисичанська. В 2012-2013 навчальному ро^ до структури осв^нього округу увшшли таю навчальш заклади як: ЗОШ 1-111 ступеня № 18 м. Северодонецька, НВК «Школа-лщей «Гарант» м. Лисичанська, Центр науково-техшчноТ творчосп молодi м. Лисичанська [23]. Проголошеш напрями дiяльностi цього освiтнього округу спрямоваш на вирiшення завдань створення ефективноТ освiтньоТ системи, здатноТ надавати якюш послуги; створення можливостей для
5
професшного зростання педагопв i впровадження сучасних осв^шх технологiй. Однiею зi складових змюту роботи освiтнього округа е проф^за^я старшоТ школи.
Злиття з метою розширення ринку збуту передбачае об'еднання компанш, як знаходяться в однш галузi, але реалiзують товар на рiзних ринках. У галузi вищоТ освiти - це об'еднання шляхом злиття або приеднання, але за галузевою ознакою. Вже юнуючим прикладом е виконана в УкраТн реорганiзацiя вищих навчальних закладiв подготовки фахiвцiв органiв внутрiшнiх справ.
Злиття компанй, пов'язаних за лiнieю збуту - об'еднання компанш, котрi реалiзують супутн товари на одному ринку. Такий вид реоргашзаци доцiльно реалiзовувати на регiональному рiвнi шляхом кластеризаци. Iснуючi в одному регiонi навчальш заклади часто ведуть пiдготовку фахiвцiв за однаковими спецiальностями. У змют навчання невеличкий акцент робиться на специфiцi закладу. Проте, досягнення синергетичного ефекту можливе за рахунок кластерного поеднання таких навчальних закладiв в регюш iз збереженням «кращих» надбань кожного iз закладiв (кадрового, методичного, наукового, господарського та ш.).
Слщ, окремо вiдзначити iснування опiру пщ час примусового злиття вищих навчальних закладiв, як з боку професорсько-викладацького складу, так i з боку студенев. Така ситуацiя виникае через ^норування пiдготовчого процесу, тобто вщсутнють детальних робiт на фазi iнiцiалiзацiТ проекту реоргашзаци. Проблеми виникають через необфунтовану оцiнку скорочувального кадрового потен^алу, нерацiональну лiквiдацiю матерiально-технiчноТ бази, змши у змiстi навчальних проектiв, що в цтому вливае на якють освiтнiх послуг. Для зменшення негативних наслщш процес реоргашзаци доцiльно реалiзовувати поступово. Це, в першу чергу, стосуеться порiвняно невеличких областей, наприклад, таких як Луганська. 1х особливютю е наявнiсть у регiональному осв^ньому просторi декiлькох потужних рiзногалузевих вищих навчальних закладiв, якi вже сформували юторичну пам'ять, мають потужний кадровий потен^ал, розвинуту матерiальну базу, науковi та методичнi надбання. Головною проблемою силового об'еднання вищих навчальних закладiв в регюнах з такою специфкою буде руйнування iснуючого простору через втрату накопичених надбань, зниження темшв шновацшного розвитку та тривалий процес становлення.
Отже, на першому етап узгодження штереав пропонуеться запровадити проектно-кластерне управлшня, яке забезпечить добровiльне об'еднання вищих навчальних закладiв (навiть рiзних галузей, наприклад, технiчноТ, педагопчноТ, стьськогосподарськоТ та iн.) за змiстом реалiзовуваних навчальних проектiв, що сприятиме узгодженню змюту останшх, корегуванню кадрового забезпечення за критерiями його компетентностi та досягненню перспектив розвитку, рацiоналiзацiТ матерiально-технiчно! бази та iнших господарських складових. Створення регюнального освiтнього кластеру та його функцюнування включае три основы процеси: профтювання проектно-орiентованого регiонального осв^нього кластеру, формування портфелю проектiв регюнального осв^нього кластеру, монiторинг реалiзацiТ портфелю проек^в регiонального освiтнього кластеру. Тривалють проекту кластеризацГТ складае приблизно 3-5 рош. Це дозволить пiдтвердити та пщготувати вищi навчальнi заклади регюну до наступного етапу - злиття або приеднання. Створення та дiяльнiсть освггшх округiв можна розглядати як професiйно-орiентацiйнi проекти, метою яких е подготовка абiтурiентiв до прийняття зваженого р^ення щодо вибору майбутньоТ спе^альносл.
ОБГОВОРЕННЯ
6
Обфунтування отриманих результатiв. Проектно-кластерне управлшня регюнальним осв^шм простором розглядаеться як складова реформування системи вищоТ освiти. Застосування методу дерева цтей [17] дозволяе обфунтувати регiональнi проекти реформування системи вищоТ осв^и (рис. 1), забезпечивши зниження впливу внутршшх та зовшшшх ризикiв.
Моделювання процесу реорганiзацiТ системи вищоТ осв^и показуе, що цей процес доцтьно представити у виглядi програми, яка включае проекти кластеризаци регiонального освiтнього простору, проекти злиття та приеднання регюнального освiтнього простору, проекти злиття та приеднання за галузевою ознакою державного осв^нього простору та професiйно-орiентацiйнi проекти на регюнальному рiвнi. Умовою переходу вiд злиття за л^ею збуту до горизонтального злиття е рацiоналiзована завдяки проектам кластеризаци сукупнють компонент освiтньоТ дiяльностi (навчальноТ, кадровоТ, науковоТ, методично', господарськоТ). У випадку наявностi обфунтовано'Т потреби подальшого реформування мережi навчальних закладiв слiд перейти до реалiзацiТ проектв рiвня злиття з метою розширення ринку збуту. Створення осв^шх окрупв розглядаеться як супутнi проекти вертикального злиття, ям реалiзуються на регюнальному рiвнi.
Висновки
1. За результатами порiвняльного аналiзу сутностi процесу злиття встановлено вщповщжсть окремих видiв злиття проектам реоргашзаци в системi вищоТ осв^и:
-горизонтальне злиття - проекти злиття та приеднання регюнального осв^нього простору;
- вертикальне злиття - професiйно-орiентацiйнi проекти на регюнальному рiвнi;
- злиття з метою розширення ринку збуту - проекти злиття та приеднання за галузевою ознакою державного осв^нього простору;
- злиття за лЫею збуту - проекти кластеризаци регюнального осв^нього простору.
2. Обфунтовано роль та змодельоване мюце проектв кластеризаци регюнального осв^нього простору у програмi реоргашзаци системи вищоТ осв^и.
7
Рис. 1. 1ерарх1чна модель проекпв програми реоргаызацп системи вищоТ осв1ти
Перспективи подальших досл'1джень у даному напрямку полягають у
розробц шструменлв проектно-кластерного управлшня регiональним освiтнiм простором за процесами профтювання, формування портфелю проеклв та монiторингу реалiзацiТ портфелю проеклв регiонального освiтнього кластеру.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. 83 ВНЗ в УкраТы можуть закрити [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zaxid.net/home/showSingleNews.do?83_vnz_v_ukraina-mozhut_zakriti&objectId=1109226. - Загл. з екрану.
3. Данич В.Н. Проблеми развития университета в условиях демографического спада [Электронный ресурс]/ В.Н. Данич // Матер1али XIX наук.-практ. конф. «Ушверситет I репон: проблеми сучасноТ осв1ти», м. Луганськ, 31 жовтня - 1 листопада 2013. - Режим доступа: http://www.snu.edu.ua/index.php?nmode=1902.
4. Нацюнальна стратепя розвитку осв1ти в УкраТш на пер1од до 2021 року [Електронний ресурс]. - Указ Президента УкраТни вщ 25 червня 2013 року №344/2013. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/15828.html.
5. Деяк питання реоргаызацп вищих навчальних заклад1в та наукових установ. Постанова Кабшету Мш1стр1в УкраТни в1д 21 березня 2011 р. № 280 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280-2011-%D0%BF.
6. Осв1тн1й абсурд. Частина II. Безглузде об'еднання виш1в [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://absurd.vlada.ua/press-center/osvitniy-absurd-chastina-ii-bezgluzde-obednannya-vishiv. - Загл. з екрану.
7. Хмельовська О. Об'еднання виш1в спровокувало протести викладач1в та студенпв у чотирьох мютах УкраТни [Електронний ресурс] / О. Хмельовська // Тиждень.иа. -Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/83891.
8. Одеський вуз просить Януковича захистити Тх вщ Табачника [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2013/06/27/132099/. - Загл. з екрану.
9. В Одеському державному агроушверситет закликають KepiBHM^TBO держави не допустити знищення аграрное науки в Укра^ы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://press.unian.net/ukr/pressnews-112813.html. - Загл. з екрану.
10. Цивтьний кодекс Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
11. Варшавський Р.Б. Реоргаыза^я пщприемства шляхом злиття та приеднання (алгоритм) [Електронний ресурс] / Р.Б. Варшавський // Фшансовий консалтинг та бухгалтерський облк, 2011. - Режим доступу: http://www.finsettings.com/statt/96-reorganzacya-pdpriyemstva-shlyahom-zlittya-ta-priyednannya-algoritm.html.
12. Господарський кодекс Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
13. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського облку 19. Наказ Мшютерства фшанав Украши вщ 07.07.99 р. № 1б3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0499-99.
14. Рябота В.В. Реалiзацiя прав акцiонерiв при злитп, приеднанн та поглинаннi акцюнерних товариств в Украïнi / В.В. Рябота: Дис... канд. наук: 12.00.04 - 2008. http://aldebaran.com.ru/publications/8993.
15. Право компанй порiвняльно-правове дослщження вiдповiдностi законодавства Украши Acquis Communautaire Свропейського Союзу. - Кив: Державний департамент з питань адаптацп законодавства, 2009. - 82 с.
16. Бтуха М.Т. Методолопя наукових досл1джень: п1дручник / М.Т. Бтуха. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.
17. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.
18. Британский стандарт BS 6143:1992 «Руководство по экономике качества». Часть 1. «Модель затрат на процесс»/ BS 6143:1992 «Guide to the economics of quality». Part 1. «Process cost model». - М.: НТК «Трек». - 2000. - 28 с.
19. Купалова Г.1. Теорiя економiчного аналiзу: навчальний посiбник / Г.1. Купалова. - К.: Знання, 2008. - 639 с.
20. Бта Т.Ю. Економiчнi концепцiï сутност злиття та поглинання в умовах економки Украïни [Електронний ресурс] / Т.Ю. Бта // Первая Международная научно-практическая конференция "Проблемы формирования новой экономики XXI века"(19 декабря 2008 года). - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/1_bila.php.
21. Слияния и поглощения компаний, синергия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://berg.com.ua/basic/mergers-acquisitions/. - Загол. с экрана.
22. Про затвердження Положення про освтм округ. Постанова Кабшету мiнiстрiв Украши вщ 27 серпня 2010 р. № 777 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF.
23. Осв^нм округ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: lisichansk.luuniv.edu.ua/01-college/11-osvitniy_okrug/index.htm.
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп'
к.ф.-м.н., доц. Шаров О.1. 28.05.2013 р.
9
