CC BY
16
8. Кондратенко П.Т. Заготовка, выращивание и обработка лекарственных растений / Кондратенко П.Т., Кур С.Д., Рожко Ф.М. - М. : Изд-во "Медицина", 1965. - 346 с.
9. Кричфалуший В.В. Биоэкология редких видов растений: на примере эфиромероидов Карпат / В.В. Кричфалуший, В.И. Комендар. - Львов : Изд-во "Свит", 1990. - 160 с.
10. Лаптев А.А. Охрана и оптимизация окружающей среды / А. А. Лаптев, С.И. Приемов, И.Д. Родичкин, Ю.С. Шемученко. - К. : Изд-во "Лыбидь", 1990. - 256 с.
11. Любарский Е.Л. Экология вегетативного размножения высших растений / Е.Л. Любарский. - Казань : Казанский университет, 1967. - 182 с.
12. Мшарченко В.М. Атлас лшарських рослин Украши / В.М. Мшарченко, 1.А. Тимченко. - К. : Вид-во "Фггосоцюнер", 2002. - 172 с.
13. Охримович В.Н. Участие Convallaria majalis L. в лесных флороценокомплексах Волыни и оценка запасов его сырья / В.Н. Охримович // Растительные ресурсы. - 1986. - Т. 22, № 4. - С. 437-441.
14. Правила сбора и сушки лекарственных растений : сб. инструкций. - М. : Изд-во "Медицина", 1985. - 328 с.
15. Рысин Л.П. Морфоструктура подземных органов лесных растений / Л.П. Рысин, Г.П. Рысина. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 206 с.
16. Сезонная ритмика и продуктивность дикорастущих лекарственных растений : сб. науч. статей АН СССР, Моск. фил. Геогр. о-ва СССР. - М. : Изд-во "МФГО", 1988. - 128 с.
17. Универсальная энциклопедия лекарственных растений. - Минск-М. : Книжный Дом "Махаон", 2000. - 656 с.
18. Флора и растительность Украины / под ред. К.М. Сытник. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1986. - 156 с.
Гриник Е.Н. Зависимость биологического запаса ландыша майского от полноты древостоя и типа лесорастительных условий на Западе Украины
Проанализированы факторы, которые влекут уменьшение потенциальных запасов ландыша майского. По ретроспективному анализу литературных данных определены пределы сырьевого ареала ландыша и возможности промышленной заготовки. Исследованы цветение и плодоношение с учетом освещенности и типа лесорасти-тельных условий. Определены средние значения массы отдельного растения в зависимости от индексов гигротопов и трофотопов. Определен биологический запас ландыша майского в зависимости от типа лесорастительных условий и от полноты дре-востоев в условиях Запада Украины.
Grinik О.М. Dependence of biological supply lily of valley from plenitude of forests stands and site type conditions on the Western Part of Ukraine
The analysis of factors which draw diminishing of potential supplies lily of valley is conducted. After the retrospective analysis of literary data the limits of raw material natural habitat lily of valley are defined and possibility of industrial purveyance are certain. Investigational taking flowering and fruiting into account luminosity and site type conditions. Certainly mean values of mass of separate plant depending on the indexes of hydro-type and tropho-type. The biological supply lily of valley depending on to the site type conditions and from plenitude of forests stands in the conditions of the West Part of Ukraine are certain.
УДК 630*548 Здобувач П.П. Придка1 -лкничий Великоптьського л-ва
CmpadniecbKozo НВЛК
ПРОДУКТИВШСТЬ ДЕРЕВОСТАН1В У СУБОРАХ СТРАДЧЮСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО
Л1СОКОМБ1НАТУ
Визначено рiвень фактично'1 (наявно'1) та потенщйно'1 (можливо!) продуктив-носп деревосташв свiжого дубово-соснового субору Страдчiвського навчально-ви-
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюка, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
робничого люокомбшату ((Ль^вська обл.). Встановлено, що використання грунтово-клiматичного потенцiалу лiсових дшянок у типi лiсу е на середньому рiвнi, а обсяг недоотримано! стовбурово! деревини внаслiдок iснування насаджень слабкого росту становить понад 13 тис. м3.
Вступ. Шдвищення ефективност використання люових земель е од-тею з найважливших проблем люогосподарського виробництва. Запрова-дження ефективних заход1в у цьому напрямку може ютотно збшьшити кшь-юсть отримувано! деревини з одинищ люово! плошд, покращити еколопчну ситуащю, шдвищити ефектившсть виконання люовими насадження водоохо-ронних, санггарно-ппешчних, грунтозахисних та шших корисних функцш.
Проте виршення ц1е! важливо! проблеми опираеться, з одного боку, на потребу встановлення фактично! (реально!, юнуючо!) продуктивност л1со-вих насаджень, а з шшого - на визначення можливо! !х потенцшно! продуктивности тобто ступеню використання деревостанами едафо-кшматичного потенщалу в межах того чи шшого регюну або конкретного тдприемства. Встановивши показники юнуючо! та можливо! продуктивност люових насаджень, можна розробити { запровадити низку заход1в для шдвищення !х фак-тично! продуктивност до потенцшного р1вня.
Об'екти та методика дослiджень. Такий анашз ми виконали для л1со-вих насаджень за типами люорослинних умов { типами люу Страдч1вського навчально-виробничого люокомбшату, як структурного шдроздшу Наць онального люотехшчного ушверситету Укра!ни. Метою нашо! роботи було встановлення наявних та потенцшно можливих показниюв продуктивност (запаЫв стовбурово! деревини) для борових та суборових титв л1су тдприемства. Ми використали положення загальноприйнятих методик [3-5] з власними доповненнями та уточненнями. При цьому середньозважеш вели-чини АМ для насаджень кожно! групи росту визначали за формулою: И(ДМ ■ 8)/Б; середньозважений вж - £(А ■ 8)/Б; середньозважену повноту - ЦР^/Б.
Суть проблеми та результати дослвджень. Бори на територи шд-приемства поширеш фрагментарно на дерново-слабоошдзолених шщаних грунтах { представлен св1жим сосновим бором (А2-С) з чистими сосновими деревостанами III класу боштету та вщносною повнотою 0,6 [2]. Тип люу представлений лише трьома деревостанами - молодим (4 р.), середньовшо-вим - (64 р.) та пристигаючим (90 р.) загальною площею 3,7 га на територи держлюфонду Страдч1вського люництва. Незначна площа бор1в та !х низький люорослинний ефект зумовлюють недоцшьшсть встановлення потенцшно! продуктивност борових насаджень та розроблення заход1в з шдвищення !хньо! продуктивность
Субори мають середню розповсюджешсть на територи Страдч1всько-го НВЛК { представлен чотирма типами люу (табл. 1). Ми склали реестр та здшснили рекогносцирувальне обстеження насаджень кожно! дшянки типу люу на територи держлюфонду тдприемства. Встановлено, що насадження трьох титв люу (шдекси - В2-бкС, В3-дС, В4-дС) займають незначну площу, тому визначити для цих титв люу р1вень потенцшно! продуктивности де потр1бен значний масив даних [3], без значно! похибки неможливо. Повно-цшним об'ектом дослщжень е лише насадження св1жого дубово-соснового субору (В2-дС), як займають площу близько 230 га.
Табл. 1. Розповсюдження борових i суборових munie яшу
Назва лiсництва !ндекси типiв лiсу
А2-С В2-дС В2-бкС В3-дС В4-дС Разом
Великопшьське л-во - 65,2 / 1,0 - 0,3 / - - 65,5 / 1,0
Лелехiвське л-во - 28,6 / 0,4 - 4,0 / - 1,2 / - 33,8 / 0,4
Страдчiвське л-во 3,7 / 0,1 134,1 / 2,1 1,2 / - 8,2 / 0,2 3,0 / 0,1 150,2 / 2,5
Всього 3,7 / 0,1 227,9 / 3,5 1,2 / - 12,5 / 0,2 4,2 / 0,1 249,5 / 3,9
Деревостани типу люу представлен сосною звичайною 11-1 (1а) боште-ту в першому ярусi, iнодi з домiшкою берези поникло!. У другому ярус росте дуб звичайний IV (III) бонiтету. Участь дуба в складi е незначною (переваж-но до 10 %), а в низщ випадкiв в цьому тиш лiсу формуються чистi сосновi насадження переважно штучного походження. Серед насаджень типу люу збереглись бшьше десятка, вiк який перевищуе 100 роюв. Переважае склад деревостанiв - 10Сз + Дз, Бк, Бп (табл. 2).
Табл. 2. Середш таксацШш показники насаджень свiжого дубово-соснового субору Сmрадчiвського НВЛК за групами вку станом на 1.01.2007року
Група вшу насаджень Склад насадження Пло- ща, га К-сть дшя-нок, шт. Бот- тет Ввднос-на пов-нота Запас, м3/га
10-20 роюв 5 - 8 Сзв 1-2 Дзв 1 Дч 1Бк + Бп 6,9 7 II-I 0,7-0,8 10-90
21-30 роюв 9-10Сзв1Дч + Дзв, Мд 11,5 7 I-Ib 0,8-0,9 120-230
31-40 роюв 9-10Сзв1Дзв + Дч, Акб 5,5 4 I-Ib 0,7-0,8 150-280
41-50 роюв 9-10Сзв1Дзв + Дч, Ос, Бк 35,3 8 Ыа 0,7-0,9 210-320
51-60 роюв 10Сзв + Дзв, Бк, Бп 32,1 12 Ыа 0,7-0,8 230-420
61-70 роюв 7-10Сзв 1-3 Дзв 1-3 Бк+Ял, Бп 51,8 18 I 0,6-0,8 250-400
71-80 роюв 6-10Сзв2-4 Дзв 1-2Бк 20,1 9 I 0,6-0,7 250-360
81-90 роюв 6-9Сзв1-4Дзв1Бк + Бп, Влч 25,7 14 II-I 0,5-0,7 220-450
91-100 роюв 6-9Сзв1-4Дзв1Бк + Бп, Влч 7,7 5 II 0,4-0,5 180-230
101-120 роюв 2-7Сзв1-8Дзв1Бк + Бп 24,8 13 II-III 0,5-0,6 210-370
Аналiзуючи таксацшш показники деревосташв за групами вшу варто зазначити, що у складi насаджень недостатня участь дуба звичайного. Лише в насадженнях групи вшу 100-120 роюв участь дуба доволi висока, що може св^ити про формування складу цих насаджень без активного антропогенного втручання впродовж вщносно тривалого часу.
Найвищим боштетом вщзначаються насадження 20-40^чного (I-Ib класи), найнижчим - 90-120^чного вшу (II-III класи). Подiбно змшюеться i вiдновна повнота. Зниження повноти починаеться з 60-70-рiчного вiку (060,8) i найнижчих значень досягае у деревостанах 90-100^чного вiку (0,40,5). Зрозумiло, що вiдносна повнота е вщображенням iнтенсивностi промiж-ного користування в середньовжових та пристигаючих насадженнях.
Запас стовбурово! деревини в насадженнях типу люу (М±35) теж ютот-но змiнюеться, що свiдчить про iснування в межах одте! вшово! групи дере-востанiв рiзноl продуктивностi та повноти. Запровадження заходiв щодо тд-вищення продуктивностi таких насаджень дало б змогу ютотно збшьшити ви-хiд деревини з одинищ люово! площi.
Табл. 3. ПодЫ насаджень 61-70-р1чного вшу на групп росту в умов ах свгжого дубово-соснового су бору С три дчгвсь кого НВЛК
Рх 8
1,89 1,40 1,50 3,20
1.95 2,52 5,11 1,28 3,99
1.96 0,14 0,65 0,25 3,15 1,08 1,61 1,86 3,06 36,6
6,15 - 3,57 13 = 0,86 м ; меж1 труп росту: сильного - 5,29-6,15 м ; середнього -4,43-5,28 м3; слабкого - 3,57-4,43 м
Пло-ща, га
Таксацшний склад
Вис, рою в
Вщнос-на пов-нота
Запас, м_1/га
Середня змша запасу, м3/га
Подш насаджень на групи росту за показником середньо! змши запасу, м3/га
сильнии
середши
слабкий
Дм х 8
А х 8
2,7
8Сз2Бк
70
0,70
300
4,28
11,56
189
2,0
8Бк1Сз1Дз + Г
70
0,70
300
4,28
8,56
140
2,0
8Сз2Бк + Дз
70
0,75
380
5,43
10,86
140
4,0
7СзЗБк
68
0,80
370
5,44
21,76
272
2,6
7СзЗБк + Дз
70
0,75
350
5,00
13,00
182
3,6
ЮСз + Бк, Дз
70
0,70
300
4,28
15,41
252
7,3
9Сз1Дз + Бк, Г
70
0,70
400
5,71
41,68
511
1.5
7С2Бк1Дз + Г
65
0,85
390
6,00
9,00
97,5
5,7
ЮСз + Дз, Бк, Яв
70
0,70
400
5,71
32,55
399
2,8
8Дз1Сз1 Ьк
70
0,70
300
4,28
11,98
196
0,2
ЮСз
65
0,70
350
5,38
1,08
13
1,3
бВлчЗСз! Бп + Дз, Ял
70
0,50
120
1,71
2,22
91
0,5
9Сз1Дз
70
0,50
250
3,57
1,78
35
3,7
ЮСз
65
0,85
400
6,15
22,76
240,5
1,8
ЮСз
65
0,60
280
4,31
7,76
117
2,3
10Сз +Дз
70
0,70
360
5,14
11,82
161
ЗД
7СзЗДз + Г
70
0,60
270
3,86
11,97
217
4,7
ЮСз + Дз, Г
70
0,65
370
5,28
24,82
329
51,8
260,57
3582
Площа насаджень за показ! I и ком середньоУ змши запасу, га
24,4
9,6
17,8
Середньозважена середня змша запасу 260,57 : 51,8 = 5,03 м~
5,72
5,17
4,00
Середньозважений в1к 3582 : 51,8 = 69,2 рок1в
68,6
70,0
69,5
Середньозважена вщносна повнота 36,6 : 51,8 = 0,71
0,75
0,69
0,65
Для встановлення ступеню використання грунтово-кшматичного по-тенщалу деревостани дослiджуваного типу лiсу noTpi6^ розрахувати вщпо-вiднi показники для кожно! вiковоï групи насаджень. Як приклад, наводимо такий розрахунок для деревосташв вiковоï групи 61-70 роюв (табл. 3).
Так, для вщнесення насаджень до групи сильного, середнього чи слаб-кого росту потрiбно визначити величину кроку показника середньоï змши запасу: (АМтах - Амтт) / 3 = (6,15-3,57) / 3 = 0,86 м . При цьому показники се-редньоï змiни запасу деревосташв не виходять за межi ±35. Отже, насадження з показниками середньоï змши запасу в межах 5,29-6,15; 4,43-5,28; 3,574,43 м будуть належати до груп, вщповщно, сильного, середнього та слабко-го росту.
Фактичний запас стовбурово!" деревини на плошд типу лiсу визначали окремо для деревостанiв рiзних груп росту для кожно1' вiковоï групи. Так, фактичний запас насаджень 61-70^чного вшу для групи насаджень сильного
33
росту за юнуючо1' повноти становить: 24,4 га • 5,72 м /га • 68,6 р. = 9574 м ;
33
для групи насаджень середнього росту: 9,6 га • 5,17 м /га • 70,0 р. = 3474 м ;
33
для групи насаджень слабкого росту: 17,8 га • 4,00 м /га • 69,5 р. = 4948 м . Варто зазначити, що наведеш запаси стовбурово1' деревини розраховаш для насаджень з юнуючими повнотами (див. табл. 3). При цьому, якщо вщносна повнота насаджень сильного росту становить 0,75, то слабкого - лише 0,65. Тому значш резерви шдвищення продуктивност юнують саме у вирощуванш високоповнотних насаджень, не допускаючи ix ютотного зрщження доглядо-вими рубаннями.
Потенцшний запас насаджень визначаемо як добуток площд типу люу на показник середньоï змiни запасу насаджень сильноï групи росту та се-
33
редньозважений вш: 51,8 га • 5,72 м /га • 69,2 р. = 20504 м .
Шсля виконання аналопчних розрахунюв по кожнш вiковiй групi насаджень отримат данi заносимо в табл. 4. Як бачимо, показник середньоï змши запасу (Ам) помiтно вiдрiзняеться у насадженнях рiзниx груп росту, i найбiльш iстотно - в молодняках. У середньому, перевищення показника Ам насаджень сильного росту над насадженнями слабкого росту становить 1,61,8 раза. Така значна вщмшшсть показника середньоï змши запасу в насадженнях рiзниx груп росту вказуе на значне недовикористання частиною деревосташв грунтово-кшматичного потенщалу лiсовиx площ. Як наслщок, на плошi типу люу 221,4 га недоотримано 13,4 тис. м деревини.
Стутнь використання грунтово-кшматичного потенцiалу насадженнями дослщжуваного типу лiсу перебувае в межах 80-85 %. Найвищим вш е у насадженнях 31-40^чного (94 %), найнижчим - у насадженнях 41-50 та 8190- рiчного вшу (77-78 %). На зниження показника вплинула наявшсть низки низькоповнотних насаджень, що зумовлено проведенням у цих насадженнях певних люогосподарських заxодiв.
Наведенi вище данi щодо обсялв недоотриманоï деревини в насадженнях свiжого дубово-соснового субору е досить високими. Однак вони характеризуют лише середнш рiвень продуктивност насаджень навiть в цих вщ-носно бiдниx типах лiсорослинниx умов.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.3
% 'АиеШнэхои
оаоньи1вш1га
-оао!нЛс1л кннвxэиdoлиa о оо ОО с- Оч Гс- ■О оо 00 оо ГО оо ос г- ОС о оо го ОС
чншАхэ
£1м 'иниaэdэtz' онви^хооРэн охочэд г- СО см 1П о о 2949 1592 2508 1402 2253 ОС ОС сч 1655 13376
'Аош [иих а иниaэdзtг, юн ч1Адаохэ эешзе ииниШнэхоц
СО сч ^г 2507 о ^ 12183 11419 20504 8214 10457 1839 8194 77285
к X к « >, О. О о Я о. всього тГ со 1965 1440 9234 9827 17996 6812 8204 1551 6539 63909
Фактичний запас стовбуровоТ, на опоил ТЛУ за групами ; деревосташв, м слабкий О ОО г- ЧО оо о 1664 4948 2279 тг сч го 2285 12892
Ж 'вв ч а> о ач сч о. ю 1 8533 1640 3474 5329 1389 1158 ЧО ЧО 22825
сильний г- со 1/-> Оч ЧО 1292 ЧО Оч 6523 9574 1032 4536 ОЧ ЧО 3638 28192
ж
<П О ^г С Н ? к ы ю сЗ ч о 1,00 <э 1П 4,54 4,20 чо го" о о тГ 3,13 ОЧ т см 1,80 1,79
Я 2 8..Я I 5 ^ : 5 « £ 1 ь « Й и "со к ^ 2 >я 'х ч с. 0) у гТ 6,94 [ Оч 1П 1Л 4,96 Г- ю" 4,27 (N1 «п го" 2,10 о см"
В & Й Ч и О. ал О. И <и и ж X X ьй о Оч о ю ГО сч сч г— чО ш ЧО см с* о
X о оо г- г- о ш см
Ш 'зшехэ -oaэdэlr еГлоиц Оч ЧО 1Л 35,3 см" го ОС Ш 20,1 и-Г см 24,8
■хгп 'яонкшЬ1 чхогачо"}^ г- г- ос сч ОС ОЧ ш го г-ач
НТЯСН! о гч о го о О т о ■О о г- О оо о о о о сч И
'Ам|а иuAdJ о г» го 3 г- оо СТ\ о
Так, розраховаш по-тенцiйнi запаси стовбурно! деревини за дослщжувани-ми вiковими групами наса-джень становлять вщповщ-но, 62, 218, 280, 345, 356, 396, 408, 408, 239, 330 м3/га, що ютотно менше, шж за таблицями ходу росту для соснових деревостанiв свь жого субору.
Якщо б розрахунок проводити за методикою [5], де за основу потрiбно брати продуктившсть наса-джень - типологiчних ета-лошв, то потенцiйний запас стовбурово! деревини на 1 га, а, значить, i обсяги не-доотримано! деревини були б набагато бшьшими. Од-нак запровадження заходiв, якi могли б забезпечити продуктившсть насаджень хоча б на такому умовному "середньому" рiвнi, дало б змогу шдприемству лише в цьому типi люу отримати додатково понад 13 тис. м3 стовбурово! деревини.
Висновок. Викорис-тання грунтово-кшматично-го потенщалу лiсових дшя-нок в тиш лiсу В2-дС дер-жшсфонду Страдчiвського НВЛК перебувае на середньому рiвнi, i тому юну-ють значнi резерви у збшь-шеннi iнтенсивностi вико-ристання люових земель.
Л1тература
1. Дебринюк Ю.М. Дiброви Розточчя та ix продуктивнiсть / Ю.М. Дебринюк // Укра-шський лю. - 1993. - № 1. - С. 41-44.
2. Дебринюк Ю.М. Характеристика та особливосп поширення титв люу на територп держлiсфонду Страдчiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату / Ю.М. Дебринюк, Л.1. Копiй., П.П. Придка // Науковi працi Лювничо'1' академп наук Украши : зб. наук. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2009. - Вип. 7. - С. 30-35.
3. Калшш М.1. Продуктивнiсть лiсiв свiжоi грабово'1' дiброви Розточчя / М.1. Калшш, Ю.М. Дебринюк. Б.М. 1вашв // Люове господарство, лiсова, паперова та деревообробна про-мисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1. - 1992. - № 3. - С. 13-14.
4. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективности их использования / И.В. Туркевич, Л.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. - Харьков : УкрНИИЛХА, 1973. - 70 с.
5. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ лесов / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинский // Экология. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Придка П.П. Производительность древостоев в суборах Страдчив-ского учебно-производственного лесокомбината
Определен уровень фактической (существующей) и потенциальной (возможной) производительности древостоев в условиях свежих дубово-сосновых суборей Страдчивского учебно-производственного лесокомбината (Львовская обл.). Установлено, что использование грунтово-климатического потенциала лесных участков в типе леса находится на среднем уровне, а объем недополученной стволовой др евесины в результате существования насаждений слабого роста превышает 13 тыс. м3.
Prydka P.P. Stand productivity in forest type "subor" of Stradch research experimental forest enterprise
The level of actual (current) and potential (possible) productivity estimated for forest stand with oak and-pine in composition in forest type "fresh subor" situated on the territory of Stradtch Research Experimental Forest Enterprise, Lviv Region. It is estimated that the use of soil and climatic potential of areas forest in the mentioned type of forest is on an average level, and the volume timber not gained because of the weak forest stand growth is more than 13 thousand m3 for the estimated area.
