CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 1. С. 176-185.
УДК 338.48:338.49
проблеми та перспективи розвитку м1жнар одно! туристично1 1нфраструктури в умовах глобально! економ1чно1 нестаб1льност1
Сорока I. В.
ХарКвський нащональний утверситет шет В. Н. Каразта, Харыв, Украта
Е-таШ soroka pisma@bk.ru
Розглянуто поняття «мiжнародна туристична шфраструктура», 11 складовi та основнi функцп. Проведено аналiз розвитку м1жнародно! туристично! шфраструктури в умовах глобально1 фшансово! нестабiльностi. Виявлено основнi проблеми та перспективи розвитку м1жнародно! туристично! шфраструктури в умовах глобально! фшансово! нестабшьносп.
Ключовi слова: мiжнародна туристична шфраструктура, туристська шдустрш, готельне господарство.
ВСТУП
В систе1Ш невиробничо! сфери економши, туризм бiльшою мiрою пiддаeться впливу зовшшшх факторiв. У цьому сенс вплив фшансово! кризи на св^ову туристичну iндустрiю не е винятком, i фахiвцi говорять про негативш наслiдки нестабiльностi св^ово! економiки для подальшого розвитку туристичного бiзнесу. Падшня попиту на органiзований вiдпочинок i збiльшення витрат туроператорiв вже призвело до банкрутства кiлькох туристських компанш. Як наслiдок, в результатi кризових явищ, постраждала також така важлива складова туристично! дiяльностi як туристична шфраструктура, особливо готельна, ресторанна, транспортна iндустрiя та ш. За таких умов постае необхвдшсть детально! оцшки стану туристично! iнфраструктури та прогнозування !! розвитку.
АНАЛ1З ОСТАНН1Х ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПУБЛ1КАЦ1Й
Значний внесок у розробку питань дiагностики та всебiчного аналiзу стану та розвитку туристичного ринку внесли таю зарубiжнi вчеш Боуен Дж. , Котлер Ф., Браймер Р., Гольднер Ч., Майкенз Дж., Макштош Р. та втизняш вченi як Александрова Л., Бiржаков М., Любiцева О., Квартальний В., Соколов Е. , Якимович А., Кисельов Т., та ш. Проте даш дослiдження не адаптованi до кризових умов. Останш прогнози розвитку туристично! iндустрi! публiкуються на офщшному порталi Всесвiтньо! туристично! органiзацi!, що дае можливiсть оцiнити загальну ситуацда розвитку туризму в свiтi. Але зазначимо, що анатз розвитку мiжнародно! туристично! iнфраструктури потребуе бiльш детально! систематизаци та удосконалення вiдповiдно умов дiяльностi туристичного господарства.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проаналiзувати стан мiжнародно! туристично! шфраструктури в умовах глобально! фшансово! нестабшьносп 2008-2010 рр. та визначити подальшi перспективи !!розвитку.
ВИКЛАД ОСНОВНО1 ЧАСТИНИ
Незважаючи на те, що сьогоднi в оргашзаци мiжнародного туризму iснують та дiють загальш принципи його формування, функцiонування i розвитку, кожна краша, яка придшяе увагу цiй галузi економiки, застосовуе сво! моделi туризму. Це обумовлено рiзними причинами, в основi яких лежать iсторичнi, географiчнi, клiматичнi, економiчнi i соцiальнi особливостi кожно! окремо! краши чи регiону. 1ншими словами, кожна краша, яка розвивае туристичну iндустрiю, намагаеться повнiстю використати вс ресурси з метою отримання значних валютних надходжень до бюджету. 1нфраструктура являеться однiею з найважливiших аспектов формування привабливого iмiджу краши.
1снуе багато визначень для поняття «инфраструктура», серед вiтчизняних та зарубiжних вчених нема единого визначеннi в класифшаци iнфраструктури. Наприклад, М. П. Комаров тд iнфраструктурою розумiе сукупнiсть матерiально-технiчних об'ектiв, що забезпечують виконання основних функцш в рiзних сферах дiяльностi. [1, с. 20]. А на думку росшських економiстiв В. П. Федько i Н. С. Федько «при визначенш меж шфраструктури i вичлененнi 11 з системи сустльного виробництва, неприпустимо розглядати шфраструктуру як арифметичну суму галузей, як обслуговують економiку. Тiльки комплекс галузей i видiв дiяльностi, що мають функцiональне едине призначення i мають певнi ознаки, може вважатися шфраструктурою» [2]. А. П. Голiков, Н. А. Казакова, О. А. Шуба в шфраструктуру включають складну систему комушкацш, об'ектiв, споруд, а також оргашзацш i закладiв, що забезпечують життедiяльнiсть суспiльства [3, с. 104].
На нашу думку, шфраструктура включае в себе не тшьки матерiальну складову, але й дiяльнiсть, направлену на задоволення потреб суспiльства. А поняття «туристична iнфраструктура» - це сукупшсть туристичних пiдприемств i оргашзацш, об'екпв i споруд, транспортних мереж i комунiкацiй, якi забезпечують туристичну дiяльнiсть, направленi на створення туристичного iмiджу краши i слугують для задоволення потреб кожного туриста.
Складовi туристично! iнфраструктури: матерiально-технiчна база туризму (об'екти розмщення, харчування, культури, обслуговування туриста тощо) та об'екти загальногосподарського призначення (шляхи, системи водопостачання та каналiзацil, електричш мережi, зв'язок тощо). А саме:
- готельне господарство;
- курортно-рекреацшш заклади;
- об'екти обслуговування (ресторани, кафе, клуби, дискотеки, аквапарки, яхт-клуби тощо);
- стоянки для автотранспортних засобiв;
- об'екти техшчного та естетичного обладнання транспортних коридорiв;
- малi форми для упорядкування пляж1в i паркiв;
- елементи благоустрою екскурсшних маршрутiв та туристичних зон;
- туристичш фiрми, шформацшно-рекламш агентства
1нфраструктура вiдiграе роль ланки, що поеднуе рiзнi сектори туристично! галуз^ включаючи кiнцевого споживача.
Функщями шфраструктури туризму являються: забезпечення пересування, проживання, харчування туриста, задоволення ïx культурних, комунальних, комушкацшних та iншиx потреб Г4, с. 881.
Элементами шфраструктури туризму являються:
1. Первинш шдприемства - туристичш фiрми (туроператори та тур агенти), колективш (готелi, туристичнi бази, пансюнати та iн..) та iндивiдуальнi засоби розмщення, внутрiшньо маршрутний транспорт, пункти прокату туристичного спорядження i швентарю, агентства реалiзацiï туристичних турiв, оргашзаци, що пропонують екскурсiйнi послуги та послуги гiдiв-перекладачiв тощо.
2. Вторинш пiдприeмства сфери послуг, якими користусться турист -мiжнародний та мюцевий транспорт, пiдприeмства торгiвлi та харчування, вщдшення зв'язку, пункти обмiну валюти, культурно-масовi заклади, комунальнi пiдприeмства, контрольно-рятувальш служби тощо.
3. Спiльнi шдприемства.
На нашу думку, на розвиток мiжнародного туризму найбшьше впливають готельний бiзнес, транспорт, туристичнi агентства, туроператори та глобальш системи бронювання i резервування.
Так як базою будь-якого туристичного продукту являеться засоби розмщення (готел^ мотел^ пансiонати i т.д.), наявшсть таких послуг в тому чи шшому регiонi в значнш мiрi впливае на туристичш потоки.
В мiжнароднiй готельнiй iндустрiï розвинена практика подiлу готелiв на групи, в залежносп вiд комплексу послуг, що надаються. Це залежить вiд кiлькiсниx та якiсниx характеристик готельноï споруди, номерного фонду, шфраструктури, асортименту основних та другорядних послуг, квалiфiкацiï персоналу. Всього нараховуеться бшьш нiж 30 квалiфiкацiй готелiв, наприклад в Греци використовуеться система лтер (А-В-С-Д), в Великобританiï «корон» (готел^ або «ключiв» (кемпiнги), у Кита! крiм п'ятизiрковоï системи iснують специфiчнi назви, якi прирiвнюють за комфортом до кшькосп зiрок. Мiжнародною системою прийнято називати систему зiрок (вщ одно1' до п'яти), запропонованою ЮНВТО. Отже, всi системи вiдрiзняються стандартами обслуговування, що е наслщком юторично-культурних особливостей та обумовлено нацiональними традищями i звичками.
Показники, що використовуються в мiжнароднiй готельнiй iндустрiï:
1. Occupancy - загрузка, занятють чи заповненють готелю;
2. ADR (Average daily room rate) - середня щна за номер/шч;
3. Room Yield або RevPAR (Revenue per available room per day) - прибуток номерного фонду на один номер в день;
4. GOPPAR (Gross operating profit per available room) - валовий операцшний прибуток на один номер, що визначаеться як валовий операцшний прибуток (GOP) на один доступный номер в день, де GOP рiвний суммi вше1' виручщ, зменшено1' на прямi витрати операцiйниx департамента та на нерозподшеш витрати;
5. EBITDA (earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) -прибутки без вирахування прибуткового податку i амортизаци.
Дослщження динамши за 2008-2009 рр., показало, що мiжнароднi готельш ланки в кризових ситуацiяx показують бшьшу стiйкiсть фiнансовиx показникiв, в порiвняннi з готелями, що працюють обособлено. В самостшних готелях вщбувалось значне зниження фiнансовиx показникiв. Так, показники ADR (середня
цша за номер) та RevPar (прибуток за номер) в 2009 р. в порiвняннi з 2008 р. зменшилися на 17% та 40% вщповщно. За цей же перюд в готелях, яю входять до складу вщомих ланок показники ADR та RevPar зменшились всього на 2% i на 15%
[5].
Заповнювашсть та прибутковiсть готельно! шдустри в основних европейських мiстах в перюд фшансово! нестабшьносп значно знизився. Лише готельш комплекси Германi! минула кризова хвиля. З точки зору евро, показники RevPAR вдалось шдвищити лише готелям Берлша i Хельсшю (в порiвняннi з показниками жовтня 2007 року). З точки зору нацюнальних валют двi вищезгаданi европейсью столицi приеднались до Осло i Стокгольму, що покращили показники RevPAR на 5% та на 0,5% вщповщно. Що стосуеться Лондона, Люабона, Брюселя, Варшави { Москви, то не зважаючи на пiдвищення показниюв ADR через пониження р1вня заповнення, показники RevPAR дали негативну динамшу [5]. (Таблиця1.).
Таблиця 1.
д1яльшсть европейських готел!в (2008 р. в пор1внянш з аналопчним перiодом
2007 р.) [6]
Столищ Свропи Загрузка % динамша АБЯ (€) % динамша revPAR (€) revPAR (€) % динамша
Амстердам -7 -2 116 -9
Берлш -0.8 12 90 11
Брюсель -5 3 102 -2
Копенгаген -13 -2 76 -14
Дублш -9 -11 76 -19
Хельинки -0.7 3 83 2
.Шсабон -9 4 85 -5
Лондон -3 -11 154 -14
Мадрид -14 -3 85 -17
Москва -4 1 214 -3
Осло -3 -3 91 -6
Прага -16 -10 102 -25
Рим -15 -6 129 -20
Стокгольм -2 -4 92 -6
Талл!нн -15 -5 30 -19
Вiдень -0.8 -0.6 120 -1
Варшава -6 6 85 -0.2
Як показано в таблицi, для готельного господарства Свропи саме 2008 р. став початком фшансово! нестабшьносп.
З точки зоpy фaхiвцiв нaйбiльшi втpaти понесла фpaнцyзькa столиця: за 200S-2009 pp темпи падшня склали 32%. Зниження показниюв пpибyтковостi Пapижy вiдкинyло його на четвеpте мiсце в списку нaйпpибyтковiших готельних pинкiв Gвpопи пiсля Лондона, Амстеpдaмa i Беpлiнa.
Значне падшня показниюв попиту та пpибyтковостi пеpежили також Амстеpдaм i Вiдень. Сеpеднi цифpи заповнення готелiв в голландськш столицi знизились бiльш чим на 9%, а показники пpибyтковостi за номеp - на 14,3%, а piвень заповнення вiденських готелiв впав на 9,2%.
У 2010 pокy, за даними European Cities Marketing, в 2l ^ашах Gвpосоюзy збшьшився piвень завантаження готелiв, досягнувши показниюв пеpедкpизового пеpiодy. В цiломy pезyльтaт заповнювано1' готелiв встановився на piвнi l5%, а в деяких ^ашах GC завантаження досягло S0%. У Лондош, Венецiï, Амстеpдaмi. Пapижi, Цюpiхy, Mюнхенi, Беpлiнi i Сaн-Себaстьянi показник завантаження готелiв пеpевищив S5%. ^и цьому готелi бюджетних кaтегоpiй показували кpaщi pезyльтaти зaповнювaностi, чим готелi iнших кaтегоpiй [l].
Що стосуеться У^аши, то зниження основних показниюв готельно1' неpyхомостi спостеpiгaлось у дpyгомy пiвpiччi 200S p. В столищ було зaмоpожено pеaлiзaцiю l0% готельних об'eктiв. Пpоте, зниження piвня зaповнювaностi готелiв (близько 50%) майже не вiдзнaчилося на цiновiй полчищ готелiв. За даними компaнiï Knight Frank LLC Ukraine, в готелях столищ вapтiсть номеpa кaтегоpiï стaндapт була: для тpьох зipок - 104$, для чот^ьох - 253$, для п'яти зipок - 44S$. В поpiвняннi з початком pокy дaнi цiни були зменшенi всього на 3-5%.
Зменшення обсягiв вЧзного потоку у I квapтaлi 2009 p. вщбулося за paхyнок зменшення числа по1'здок за paхyнок скоpочення кiлькостi подоpожyючих з кpaïн: Бiлоpyсiï Цна 42 % або на 5,1 тис. осiб), Великобpитaнiï Цна 31 % або на 1,3 тис. оаб), Mолдовiï Цна S % або на 1,4 тис. осiб), Кмеччини Цна 31 % або на 3,3 тис. оаб), Польщi Цна 35 % або на 15 тис. оаб), Роси Цна l % або на 3,l тис. осiб), Тypеччини Цна 2l % або на 1,4 тис. оаб), Азеpбaйджaнy Цна 16 % або на 2,2 тис. оаб), Гpyзiï Цна 31 % або на 2,6 тис. осiб), Словаччини Цна 25 % або на 3S,S тис. осiб), Угоpщини Цна 39 % або на 10l,2 тис. осiб) [S].
В умовах глобально!' економiчноï нестaбiльностi, подальший pозвиток готельного господapствa вимагае шдвищення конкypентоспpоможностi готельних пiдпpиeмств на внyтpiшньомy й свiтовомy тypистськомy pинкy. Однак неможливо pозpобити пpопозицiï, eдинi для ушх готельних пiдпpиeмств, якi забезпечили б гapaнтовaний yспiх. Рекомендaцiï з удосконалення та pозвиткy готельного господapствa нaйбiльш доцiльнi для кожного конфетного pинкy (мiжнapодного, внyтpiшнього, pегiонaльного, мюцевого). Тому в сучасних умовах знaчноï неpiвномipностi pозвиткy pегiонiв Укpaïни необхщно особливу увагу пpидiляти pозpобцi pегiонaльних стpaтегiй pозвиткy готельного господapствa, с^ямованих на пiдвищення конкypентоспpоможностi й економiчноï ефективностi pегiонaльних готельних комплексiв.
Сучасний тpaнспоpт дае можливiсть пеpемiщaтись тypистaм пiд час подоpожей на будь-яю вiдстaнi та за максимально коpоткi стpоки.
На св^ових транспортних ринках вщбуваеться постшний pier конкуpентоспpоможностi piзних видiв транспорту, посилення потенцшно! можливостi !х взаемозамшносп, розвиток змiшаних повiдомлень (таблицяЗ.).
Таблиця 3.
Пpотяжнiсть мiжнаpодно! транспортно! системи св^у в 1997-2010 рр. [4; 10]
Види транспортних шляхiв 1997 2000 2010
Залiзничний транспорт 1600 1180 1250
Автомобшьний 23665 28000 28700
Морський 530 550 550
Повiтpянi шляхи 9800 10500 10670
На сучасному етат м!жнародна транспортна iнфраструктура стае важливим фактором в розробщ та просуваннi туристичних подорожей, отже повинна вiдповiдати найновшим тенденцiям, бути зручною та надшною у використаннi.
В перiод глобально! фшансово! нестабшьносп основними видами пересування залишився автомобiльний та пов^ряний транспорт (рис. 1.). Пщвищення цш на бензин та ав!аквитки, попри вс прогнози експертiв, не зменшив загальну статистику. Найбшьш поширеними подорожами серед туриснв також залишилися автобуснi та ав!а тури. Автобусш тури користуються попитом у туриспв з середшм рiвнем доходу, в той час як ав!атурам надають перевагу бшьш заможнi туристи, або любителi екзотичних вщдалених кра!н.
10% - залiзничний транспорт
71% - автомобiльний транспорт 1% - морський транспорт 18% - пов^ряний транспорт
Рис. 1. Структура мiжнаpодного пасажирообпу в 2007-2010рр. [складено автором за матер1алами 4; 8]
Св^овий повiтpяний транспорт в^^знясться високою концентpацieю. В свiтi нараховусться понад 1,5 тис. авiакомпанiй. На долю 20 найбшьших авiакомпанiй приходиться У свiтових перевозок пасажиpiв та 61% пасажирообпу. Найвiдомiшi авiакомпанi! на туристичному ринку Etihad Airways, American Airlines, Cathay Pacific Airways, Qatar Airways, Korean Air Lufthansa Group, British Airways, Singapore Airlines, Emirates Airlines, Malaysia Airlines та ш В останш роки зростають темпи використання широко фюзеляжних лгтаюв, що спецiалiзуються на мiжнаpодних чартерних перевозках. Цши за чартери е бшьш постшними та дешевшими, вони входять в основу туристичного пакету, разом з проживанням, харчуванням та
страховкою. В перюд 2008-2010 рр., плануючи свш вiдпочинок, туристи у свт бiльш цiкавилися саме турами з чартерними рейсами, ашж регулярними, яю коштують дорожче.
Автомобшьний транспорт лiдируе по основним показникам i е найпопуляршшим видом. З'еднання автодорш деяких держав, дозволило здшснювати внутрiшнi та мiжрегiональнi перевозки, наприклад мiж Заxiдною та Сxiдною. Свропою, мiж Заxiдною Свропою та Азiею з можливим виходом в Ивденно-Схвдну Азiю до Сiнгапуру. Для мiжрегiональниx транспортних перевозок важливе значення мають дальш швидкiснi автодороги (наприклад Панамериканська система автомапстралей в 34 тис. км, яю ведуть з США в столищ та велию мюта кра'н Пiвденноï Америки). В перспективi вони можуть отримати розвиток в Сврази, де уже iснуючi дороги через Туреччину йдуть на Близький Схщ, з Росiï в прикордонш краши Азiï.
Автобуснi тури та самостшний автомобiльний туризм зазнали рiзкого спаду у свiтi (майже на 40%) на початку 2008 р. Проте уже в кшщ 2008- на початку 2009 ситуащя значно покращилася. Автобусш тури популярнi в Сврош, Азiï [11]. Турам на власному автомобш надають перевагу в Ившчнш Америцi та Центральнiй Сврош. Це найкращий вибiр транспорту для туриспв, якi страждають акрофобiею.
Мiжнароднi системи бронювання та резервування можуть стати альтернативним каналом продажу туристського продукту, тому що мають ряд переваг: швидюсть iнформацiйниx потоюв та розширення можливостей вибору та бронювання. Планування майбутньо' подорожi може зайняти багато часу i потребуе зусиль. У потенцшних туриспв, одним iз головних факторiв вибору краши е бажання вiдвiдати вiдомi юторичш мiсця. Ще до того, як довiритись туристичному агентству майбутнiй турист збирае iнформацiю за допомогою мережi 1нтернет, щоб порiвняти цiни на транспорт, готельш та екскурсiйнi послуги. За останш роки кiлькiсть людей, що використовують в 1нтернен пошуковi системи для вибору сво'х по'здок досягло 66% [12]. 1нтернет сторшки туроператорiв та авiакомпанiй - також являються важливими складовими ринку туристських online послуг, адже пошуковi системи турiв та авiаквиткiв дають змогу достеменно вивчити щнову полiтику toi' чи iншоï краши. Також юнують пошуковi системи, якi дозволяють туристу напряму купувати готель, трансфер та авiаквиток, наприклад Booking.com [13], Content Inn [14], Travelmenu [15] тощо. Зазвичай на таких сайтах е можливють проконсультуватись в режимi online, та дiзнатись всю необxiдну шформащю не виходячи з дому i оплатити тур, залишивши номер банювсько' картки. Введення на мiжнародний ринок електронних документiв дав змогу отримувати ваучер на поселення, авiаквиток, страховий полю та ш. по електроннш поштi.
Фiнансова криза змусила туриспв детальнiше планувати свiй вiдпочинок, прискшливо вибирати найдешевший варiант. Подiбнi online системи бронювання дають перевагу при плануванш дшових по'здок, подорожей з метою вщвщати друзiв або при бажанш спланувати iндивiдуальний нестандартний тур. Перевагами тут будуть нижчi щни та широкий вибiр засобiв розмщення. Проте таю самостшш тури не шдходять для людей, що не володдать iноземними мовами, або тих, що надають перевагу пакетним пляжним та екскурсшним турам в екзотичш краши
(Турщя, Сгипет, Тайланд, Куба, Шpi-Ланка та ш). Адже пакетнi тури сплановаш так, що туристи завжди знаходяться в безпещ та мають вс необхiднi послуги для найбiльш комфортного вщпочинку. Таким чином мережа 1нтернет вже вiдкpила пpостip для туристичного бiзнесу. Передбачають, що придбання подорожей online в найближчий час зростатиме i в пiдтвеpдження тому е висв^лення цiе! теми пiд час туристично! конференщ! в ОАЕ, в 2011 рощ.
По показникам ЮНВТО [9], незважаючи на кризу, мiжнаpодний туризм показав тенденцiю до швидкого вiдновлення. За 2010 р. мiжнаpоднi туpистичнi потоки виросли на 6%, а в 2011 р. вони бшьш стабшзувалися i показали середнш стабiльний пpиpiст - 4%.
В Сврош процес вiдновлення пpотiкав повшьшше (+3%), анiж в iнших регюнах свiту. I все ж за 2010 р. на бшьшосп направлень були зафшсоваш позитивнi результати, особливо в Захщнш Свpопi (+4%), Центральнш та Схiднiй Свpопi (+4%), Ивденнш та Сеpедземномоpськiй Свpопi (+2%). I тшьки в Пiвнiчнiй Свpопi все ще пpослiдковуються мiнусовi показники (-3%), що негативно впливають на середш показники всього pегiону [9].
Що стосуеться Укра!ни, то як i для iнших держав свиу, 2008-2010 рр стали кризовими, проте бiльшiсть з вiтчизняних туристичних компанш на власному досвiдi усвiдомили, що i в кpизi люди не перестають подорожувати. Тобто туpистичнi послуги як i pанiше користуються попитом. Про те, що галузь i досi актуальна свiдчить i той факт, що кшьюсть бажаючих отримати лщензи на туристичну дiяльнiсть тшьки зростае. Зпдно з офiцiйними даними, минулого року в Укра!ш налiчувалося 6200 туристичних агентств i туpопеpатоpiв, а цього року !х число склало 7000 [16]. Сдина перешкода для припливу ще бшьшо! кшькост туpистiв - недостатня пpезентацiя пам'яток Укра!ни на свiтовому ринку туристичних послуг.
Виведення Укра!ни до числа передових туристичних держав свiту е завданням комплексним i вимагае системних зусиль вщ усiх гiлок влади. Для цього необхщно виpiшити певнi законодавчi проблеми, узгодити роботу всiх учасниюв туристичного ринку i через системне фшансування, полiтичну й iдеологiчну шдтримку забезпечити сталий розвиток туризму. Здшснення повною мipою вищезгаданих заходiв не тшьки допоможе розвитку туристично! галуз^ а й сприятиме змiцненню економши всiе! кра!ни, а значить i пiдвищенню добробуту укpа!нцiв. Свро-2012 для Укра!ни реальний шанс розвинути туристичну шфраструктуру до европейського piвня.
Органами мюцевого самоврядування у Львовi, Харков^ Киевi i Донецьку та областях pеалiзуеться Регiональна програма з шдготовки та проведення Свро-2012, яка визначае комплекс проекпв, запланованих до pеалiзацi! в рамках пiдготовки областей до змагань чемшонату Свропи з футболу. Велика увага у щй пpогpамi присвячена саме pозбудовi туристично! шфраструктури.
Для pеалiзацi! дано! програми, за шформащею Департаменту "Свро-2012", на тдготовку об'ектiв до "Свро-2012" в Укра!ш видiлено понад 20 млрд. грн. державних та понад 1,5 млнрд. грн. мiсцевих коштiв, також використано приватш iнвестицi! [17].
Готельш оператори Укра!ни за шдсумками 23 днiв проведення Свро-2012 чекають на прибутки в розмiрi понад 4 мiльйони евро. Але ця цифра може ютотно зменшитися, якщо цiни на готельнi послуги не будуть знижеш в порiвняннi з прогнозованими. Заклади громадського харчування, розташоваш поблизу стадiонiв, на яких проводитимуться iгри чемпiонату, чекають збшьшення доходу на 30-50%. Туристичнi оператори по прогнозам фахiвцiв [17] повинш отримати прибуток в розмiрi близько 200 мшьйошв евро. При розрахунку ще! суми бралися до уваги вартють послуг на органiзацiю i проведення трансфертiв, розмiщення в готелях i екскурсiйне обслуговування уболiвальникiв. Але у зв'язку з плачевним станом сервюу i недостатнiм фiнансуванням значна кшьюсть об'ектiв так i залишаться без уваги, а туроператори - без очшуваного прибутку.
ВИСНОВОК
1нфраструктура туризму розвиваеться такими темпами, що можна говорити все про шдустрда туризму. 1ндус^я туризму - сукупнють засобiв розмiщення, транспортних засобiв, об'екпв харчування, розважального, пiзнавального, дiлового, оздоровчого, спортивного та шшого призначення, оргашзацш, що займаються тур операторською та тур агентською дiяльнiстю, а також оргашзацш, що пропонують екскурсiйнi послуги i послуги гiдiв-перекладачiв [4, с. 91]. Вс сегменти шдустрп туризму, звичайно, взаемопов'язанi i взаемозалежнi.
Отже, шфраструктура туризму являе собою величезний механiзм, який повинен працювати безперебшно. Вiд того, як працюе окрема ланка залежить вся робота мехашзму. Туризм являеться прибутковою дiяльнiстю i тi кра!ни, якi вкладають в нього кошти отримують значний вклад в економшу. Таким чином, туризм напряму впливае на рiст бюджету не тшьки кра!ни, але й окремого регюну.
Список лiтератури
1. Комаров М. П. Инфраструктура регионов мира: Учебник / М.П. Комаров. - СПб: Изд-во Михайлова В. А., 2000. - 347 с.
2. Абчук В. А. Коммерция: Учеб / В. А. Абчук. - СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. - 475 с.
3. Голиков А.П. Экономика Украины: факторы производства, отраслевая структура, размещение, тенденции развития. Учебное пособие / А.П. Голиков, Н.А. Казакова, Е.А. Шуба. - Харьков: ХНУ, 2003. - 164 с.
4. Юрченко С. А. Инфраструктура мира: Учебник / С.А. Юрченко. - Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2006. - 328 с.
5. Гостиничные сети показывают большую устойчивость в кризисных ситуациях, чем самостоятельные отели [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://prohotel.ru/news-145176/0/
6. Статистична гнформацш готельного господарства свпу [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.str.com/News/HDC Europe.aspx
7. Гостиничный бизнес в Северной Европе - показатели RevPAR и ADR демонстрируют максимальный рост в Европе [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://prohotel.ru/news-146477/0/
8. Статистичний щор1чник Украши за 2008 р. / За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Державний комггет статистики Украши, 2009. - 664 с.
9. Туризм вновь подтвердил свою способность эффективно восстанавливаться [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://prohotel.ru/news-146657/0/
10. Фастовець О. О. Оргашзащя транспортних подорожей i перевезень туриста : Навч. поиб. / О.О. Фастовець. - К.: Вид-во ФПУ, 2007- С. 17-34.
11. Ухудшение положения в мировой индустрии туризма // Бюллетень иностранной коммерческой информации. — 2009. — № 68. — С. 16.
12. Туристический рынок попал в "паутину" [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://prohotel.ni/news-148050/0/
13. Система online бронювання [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.booking.com
14. Система online бронювання [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.lookforcontent.com/ru/
15. Система online бронювання [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.travelmenu.ua/
16. Статистика туризма в Украине [Электронный ресурс]. — Режим доступу: http://www.marketing. vc/report.php?issue=424
17. Анатолий Пахля: «Евро-2012 станет серьезным толчком для развития туризма в Украине» [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://prohotelia.com.ua/2009/09/
Сорока И. В. Проблемы и перспективы развития международной туристической инфраструктуры в условиях глобальной экономической нестабильности/ Сорока И. В.// Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: Экономика и Управление. - 2012. - Т. 25 (64) , № 1. - С. 176-185.
Рассмотрено понятие «международной туристической инфраструктуры», ее составляющие и основные функции. Проведен анализ развития международной туристической инфраструктуры в условиях глобальной финансовой нестабильности. Выявлено основные проблемы та перспективы развития международной туристической инфраструктуры в условиях глобальной финансовой нестабильности. Ключевые слова: международная туристическая инфраструктура, туристская индустрия, гостиничное хозяйство.
Soroka I. V. The problems and prospects of development of international tourist infrastructure under the conditions of global financial instability/ Soroka I. V. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2012. - Vol. 25 (64), № 1. - P. 176-185. The concept «international tourist infrastructure», its components and basic functions are considered. The development of international tourist infrastructure under the conditions of financial instability is analyzed. Basic problems and trends of international tourist infrastructure under the conditions of financial instability are revealed.
Keywords: international tourist infrastructure, tourist industry, hotel economy.
Статья поступила в редакцию 1З. 0З. 2012 г
