CC BY
18
УДК [33:621.798.15](477)
В. Д. Матросов,
старший науковий стеробтник ДЗ НД1 сощалъно-трудоеих eidnocun,
м. Лугансък, Д. С. Мельник,
студент Incmumymy економки i б1знесу ЛНУ ím. Т.Г. Шевченка
ПРОБЛЕМЫ РОЗВИТКУ ПАКУВАЛЫЮ1 ГАЛУ31 УКРА1НИ ТА П1ДГОТОВКИ КАДР1В ДЛЯ HEI
Сучасний св1т неможливо уявити без упакування. Анал1з св1дчить, що за своши сощально-екошжпчними фун-кщями, обсяшм виробництва, ступеней використання до-сягаень науки й техшки щ галузь висуваегься в nepnii ряди та визначае деяю загальш показники национально! еконсяш-ки. Обсяг виробництва таропакувально! продукцп у свт ощнюегься в 400 — 500 млрд. дол. США, що значно бшыне, шж в aeia- та суднобуд1вництв1 разом взятих. Зпдно з остан-шми даними Свггово! оргашзаци упакування (WPO) та Бри-танськош досл1дницького об'еднання PSRA, свшжий ринок упакування щор1чно зростае на 4,2%. Особливо суттеве зро-стання мае м1сце в 1ндп (14,2%) та Кита! (8,2%). Що стосуегь-ся краш Сх1дно1 Свропи, то попереду Польща, де щор1чний прирют сягае 11,0% [ 1 ].
В Укра!ш, як i у всьому свт, спостер1гаеться стшкий розвиток пакувально! шдустрп. Обсяг продукцп цього напряму в 2008 р. збшынився пор1вняно з 2005 р. на 18,0%) i становить 5,4 млрд. грн. Найбшыш обсяги продукцп пакувально! галуз1 споживае агропромисловий комплекс, який динам1чно розвиваеться та в останш 5 роюв демон-струе позитивне сальдо.
Що стосуегься ринку упакування Укра1ни, то слвд стис-ло розшянути и скляний, паперовий, картонний та потмер-ний сегменти й виробницгво пакувального обладнання.
Скляна тара, що виробляеться в Укра!ш, за яюстю в цшому не поступаеться захщнш, але набагато бщшша за не! за асортиментом. Найбшьш р1зномаштний виб1р серед украшських виробнимв склотари пропонуе ВАТ «Вшьногорське скло» (м. Вшьногорськ Дшпропетровсь-ко1 облает), яке забезпечуе понад 25,0% склотари Укра!-ни. Асортимент продукцп зазначенош п1дприемства скла-дае близько 150 найменувань у широк1й цв1тов1й гаммт ЗАТ «Консюмерскло — Зоря» Ровенсько! облает спеща-л1зуеться на виготовленш ексклюзивно! склотари [2].
Потреба украшськош риш^ в картонному та паперово-nty угн1^вант на 90,0% задовольняегься В1тчизняними шдприе-мсгвами. Руб1жанський, Жидачшський та Кшвський целюлоз-но-nanepoBi юмбшаги (ЦПК) забезпечують, за даними юмпанй Drink-Plus, до 80,0%) виробництва гофрокартону в кра!ш. До най-динам1чншшх шдприемсгв, що розвиваютьс^ сл1д В1днести Жи-дагавсысий ЦПК, який прогягом осганих десяти роив щор1чно шдвищував виробницгво паперу на 14,0-24,0%), випускаючи близью 70,0 тис. т. паперу та картону. Комбшат поширюе сво! можливосп на вщтршшьому ринку, а таюж експорпуе власгу продукцю до Болгари, Туреччини та Ipai^ Частка шдприемств, що входять до асощаци «Укрпашр», у загальному обсяз1 целю-лозно-паперового виробництва в Украш перевищуе 80,0%, або 1,3 млрд. грн. Фаивщ вважають, що картон, а точнппе гофрокартон, е найбшьш привабливим серед представниюв торпвл1, бо тшьки цей матф1ал може задовольнити найвибапшвшшм сма-кам та побажанням. Завдяки упакуванням ¿з гофрокартону е можливють суттево заощаджувати час на вантажно-розванта-жувальш роботи, розмйцувати товар на полищх, щоб його од-разу ж помечали noitynni. Ниш три чверп Bcix товар1в, яи транс-
пороуються, упаювано в гофрокартон. Завдяки гофрокартону пакувальна галузь о держуе в1дчутш переваги вщ процеив iMnop-тування та адаптацй, активносп у сфер1 комушкацй. Гофрокартон не мае жодних негативних наапдюв щодо забруднення на-вколипшього середовшца, оскшьки повгорне перероблення ви-користаних упа1^вань Í3 гофрокартону щлюм еколопчне. Про-мисловють, яка виробляе гофрокартон, — один Í3 найважливь ших центр1в утил1запи ма^латури. У свою чергу, цей матер1ал на 70,0%о складаегься Í3 перероблено! ма^латури. 3 огаяду на викладене вшце, варто ще раз зазначити: гофрокартон корис-туегься й буде юристуватися у майбутньому незмшним попитом, тому що це продукт, який легко шддаегься повторному використанню. Вважаегься, що коробки Í3 гофрокартону мо-жуть служити набагато довше, ашж з шших матер1ал1в, тобто вони економ1чно випдш й безпечш.
Щодо упакування з шмимерних матер1ал1в, то жорстка шмпетиленова тара виробляеться в Укра1ш близько 20 ком-пашями м. Киева («Терра-Пласт», «Пол1тор», «СВП-Артси-пак»), м. Дшпропетровська («Полшак», «Лщер»), захщно-украшських областей («Луцькпластмас», «А.С.Т.Р»), а та-кож Харювсько! та Одесько! областей. Сл1д також зазначити, що сумарний обсяг виробництва цього виду тари в Укра1ш перевищуе 1,3 млн. дол. США. Бшыняк 1 тис. т. шмпетилену на загальну суму 2 млн. дол. США щор1чно ¡мпортуегься з Польщ1, а також Н1меччини, Росшсько! Федерацй, КНР, Ру-муш!. Експорт пол1етилену в обсяз1 0,5 тис. т. спрямовуеться в основному до Туреччини. Таким чином, впчизняний ри-нок шмпетиленово! тари перебувае в стади формування.
Св1товий ринок пол1етиленово! тари (ПЕТ) зростае в середньому на 10,0% щор1чно. В Укра1ш в1дпов1дний щор1чний npnpicT, починаючи Í3 середини 90-х рр., стаб-шьно оц1нюеться в 15,0%. Bíh забезпечуеться викорис-танням упакування харчовими галузями — пивобезалко-шльною, масложировою, де ПЕТ в1дсунула традищйну склотару. У пивоваршй промисловосп частка ПЕТ на сьо-шдш незначна, але невпинно зростае. Сировина для ПЕТ-тари закуповуеться у крашах АзИ, р1дше — у Сврош.
Картонний лам1нат уперше з'явився на ринку Ук-ра1ни наприюнщ 80-х рр. минулош стор1ччя вщ шведсь-ко1 компаш! Tetra Pak. Сьошдш за р1зними ощнками Tetra Pak контролюе у крашах СНД 70,0 — 85,0%о ринку упакування для cokíb, 15,0 — 20,0%о — молока, 5,0 — 10,0% — вина. ВАТ «Елопак-Фаспв» — доч1рне шдприемство концерну Tetra Pak — оргашзувало в Укра1ш виробництво молочних пакетв i тари. Бшыне половини обсяпв вироб-лено! продукщ! постачаеться до шших кра!н СНД.
3 украшських виробниюв пакувального обладнання видшяеться група харювських та кшвських компашй — «ТФК», «Держпродукт», «Током», «Пол1маш», «1нтер-маш», «Укагропак», а також Луганський «Базис». На думку експерпв, зараз вщбуваегься ¿нтенсивне сегментування ринку, тобто виробники пакувального обладнання пере-ходять в1д ушверсальност1 до бшьш вузько! спещал1защ!. Це явище поряд Í3 позитивними моментами перешкоджае
Економ1чний bíchhk Донбасу № 4 (18), 2009
завершеносп технолопчного циклу, помггно зменшуючи юльюсть шдприемств-ушверсал1в. Але потенщал украшсь-ких виробниюв пакувального обладнання значний, [ ця шдгалузь мае перспективы в майбутньому [2].
Таким чином, в Укра!ш, як [ у всьому свт, за ос-танш 20 роюв вщбулися помггш змши в таропакувальшй галуз! економжи. До проблем, що потребують виршен-ня, поряд ¿з розробленням вщповщно! законодавчо! бази, яка передбачатиме заходи щодо розвитку та шдтримки впчизняного товаровиробника, сл1д вщнести прийняття довгостроково! програми розвитку пакувально! галуз!, подалыно! розбудови науково-дослщницького та шфор-мацшно-аналггичного секгор1в ще! галузг До зазначених проблем слщ також додати проблему шдштовки та пере-шдготовки кадр1в для вмх сектор1в пакувально! шдустрп. Як вщомо, упакування виробляють таю галуз!, як нафто-х1м1чна, скляна, деревообробна, картонно-паперова, ме-талурпйна. Вимоги до упакування в р1зних сферах ви-робництва та об1гу також р1зш, тому що упакування бере участь у багатьох процесах, зокрема таких, як:
• виробництво тари та упакування;
• складське господарство;
• маркетинг;
• торпвля;
• транспорт;
• лопстика.
Пакувальна продукщя потребуе опису, класифжацп, стандартизацп, сертифжацп, проведения статистичних, аналггичних, шформацшних та маркетингевих дослщжень.
Для створення упакування потр1бш зусилля вчених та шженер1в, маркетолопв, дизайнер1в, >^дожниюв, фах1вщв, зай-нятих у галузях матер1алознавства, машинобудування, технологи виробницгва упакування та пакування, потграфи та ба-гато шших. Усе це потребуе шдштовки в1дпов1дних кадр1в, яю б усввдомлювали завдання, що постають перед пакувальною галуззю. Водночас виробники скаржаться на низький р!вень шдштовки молодих фах1вщв. Перш за все, звертаегься увага на те, що при шдготовщ фах^вщв, наприклад, за спещальшстю «Технолопя [ дизайн пакувального виробництва» наголос робиться на дизайш та шмпграфи за рахунок обладнання та технологи виготовлення упакування. Ураховуючи те, що 60,0% пакувально! продукщ! (а це близью 300 млрд. дол. США) у всьому свт використовуегься сьогодш для пакування про-дукг1в харчування, саме для цього сегмента пакувально! га-луз! ! сшд штувати фах^вщв. У цьому випадку з урахуванням новггшх матер!ал!в ! технолопй зазначена спещальшсть мае значт перспекгиви, а випускники — велии можливосп для працевлашгування й творчосп [3].
На жаль, в Укра!ш до 1996 р. проблем! шдштовки кадр!в для таропакувально! галуз! не прид!лялося надежно! уваги: ВШЩ навчальш заклади не готували фах!вщв ¿з виробництва упакування, не видавалася спещальна на-вчальна та доввдкова лиература, словники, належним чином не було розроблено термшолопю тощо.
Сьошдн! ситуащя дещо змшилася. Пров!дш вшц! навчальш заклади, зокрема. Нащональний ушверситет харчо-вих технолопй, Нащональний техшчний ушверситет Украши «КШ», Луцький нащональний техшчний ушверситет, Харю-вський державний ушверситет харчування та торпвл!, Ктвсь-кий державний шстигут декоративно-прикладнош мистецг-ва та дизайну та ш. штують фах!вц!в в!дпов!днош профшю, але !х катастроф!чно не вистачае. Шдприемства пакувально! галуз! вщчувають дуже великий дефщит ! у фах!вцях, яю б розробляли в!дпов!дш програмш продукги для ще! галуз!.
Анал!з назв професш та профес!йних угруповань, яю застосовуються в галуз! пакування, св!дчить про те,
що цей сектор шдготовки кадр!в у цшому ще недостатньо розвинений та «заповнений».
Таким чином, для збереження конкурентоспромож-ност! харчово! промисловост! необх!дно готувати фах!вщв, що займаються технолопями виробництва пакувально! продукщ! саме для харчових галузей, яю в!др!зняються великим асортиментом та р!зномаштшстю. Гншим напря-мом е шдготовка фах!вщв i3 проектування та розроблен-ня пакувального обладнання, що використовуеться шд час пакування харчових продукпв, як! перебувають у р!зному агрегатному сташ (твердому, р!дкому, сипкому, р!динно-жировм!щуючому та iH.). Саме за цими напря-мами та програмами повинна проводитися робота з шдготовки кадр!в для пакувально! галуз!.
ЛИтература
1. Козак А. Яка упаковка найдоцшьшша? / А. Козак //Харчова i переробна промисловють. —2009. —№1 (353). — С. 28 — 30. 2. Старокадомский Д. Рынок упаковки Украины / Д. Старокадомский // Тара и упаковка. — 2007. — №1. — С. 48 — 50. 3. Хуршудян С.А. «Мы активизируем подготовку специалистов для упаковывания продуктов питания» / С.А. Хуршудян // Тара и упаковка. —2008. — №3,—С. 16—17.
Матросов В. Д., Мельник Д. С. Проблеми розвитку пакувальноУ галуз! Украши та пщготовки кадр1в для неТ
У стати проанал1зовано сучасний стан пакувально! галуз! в Укра!ш, напрями розвитку окремих !! шдгалузей, зокрема виробництво пакувального гофрокартону. Доведено, що для випереджального розвитку пакувально! галуз! необх!дно прийняття довгостроково! програми виробництва пакувального обладнання, розбудови науково-дос-лвднош сектору та шдготовки Biдпов1 дних кадр1в для галузг
Ключов1 слова: пакувальна галузь, п!дгалуз1, паку-вальне обладнання, кадри для галуз1.
Матросов В. Д., Мельник Д. С. Проблемы развития упаковочной отрасли Украины и подготовка специалистов для нее
В статье проанализировано современное состояние упаковочной отрасли в Украине, направления развития отдельных ее подотраслей, в частности, упаковочного гофрокартона. Показано, что для опережающего развития упаковочной отрасли необходимо принятие долгосрочной программы производства оборудования для отрасли упаковки, создания научно-исследовательского сектора и подготовки необходимых кадров для отрасли.
Ключевые слова: упаковочная отрасль, подотрасли, упаковочное оборудование, кадры для отрасли.
Matrosov V.D., MelnikD.S. The problems of the packing branch development in Ukraine and specialists training for it
The article refers to the modern state of packing branches, its development and the development of its subbranches including the packing goffercardboard. It is stated that for the development of the packing branch the longlasting programmes the cauipment be manufactured should be elaborated if also should be created the scientific research sector for the stuff training.
Key words: packing branch, Subbranches, the eqipment for packing, Stuff for branch.
Стаття надшшла до редакцп 30.09.2009 p.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
Економ1чний BicHHK Донбасу № 4 (18), 2009
