CC BY
12
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Блоусова Л.1., Гризун Л.Е., Житеньова Н.В. Проблеми реал'заци холстичного nidxody в професiйнiй пдготовц майбутнього вчителя 'нформатики. Ф'зико-математична освта. 2019. Випуск 4(22). С. 11-15.
Bilousova L., Gryzun L., Zhytienova N. Issues of the implementation of holistic approach in the pre-service informatics teachers' professional training. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 4(22). Р. 11-15.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-002 UDK 371.67
Л.1. Бтоусова
Харквський нацюнальний педагогiчний унверситет iMeHi Г.С. Сковороди, Украна
lib215@gmail. com ORCID: 0000-0002-2364-1885 Л.Е. Гризун
Харквський нацюнальний педагогiчний унверситет iMeHi Г.С. Сковороди, Украша
lgr2007@ukr.net, ORCID: 0000-0002-5274-5624 Н.В. Житеньова
Харквський нацюнальний пeдагогiчний унверситет iMeн Г.С. Сковороди, Украна
melennaznv@gmail.com ORCID: 0000-0002-3083-1070
ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦМ ХОЛ1СТИЧНОГО П1ДХОДУ В ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ 1НФОРМАТИКИ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Для сучасно) вiтчизняно')' економки нагальним завданням е забезпечити сталий процес формування нацюнального кадрового ресурсу висококвалiфiкованих IТ-фахiвцiв. У вирiшеннi зазначеного завдання суттева роль належить учителю iнформатики, який мае бути здатним увести учнв у динам'чний свiт iнформатики та цифрових технологй, пробудити )х нтерес до поглибленого оволодння предметом, сформувати стiйку мотивацю до вибору професИв IТ-сферi. Разом з тим, система профеййно)'подготовки майбутнього вчителя iнформатики, збергаючи певну iнерцiйнiсть, не забезпечуе окреслених якостей його готовност/' i тим самим втрачае адекватнсть вимогам суспльства. Отже, набувае актуальност/' модерн'вац 'я профеййно)' пдготовки майбутнього вчителя iнформатики, /' зокрема його iнформатично)'освти.
Матер/'али / методи. У пошуку концептуальних засад для ))' реалзацй' привертае увагу холстичний п'дх'д, на якому акцентуе низка нормативних документв. Проведений аналiз засад холстично) осттньо)' парадигми засв'дчуе доцльнсть )х запровадження у сучасну профеййну остту. Проте сьогодн у в 'отчизняшй освт холстичний п'дх'д сприймаеться досить обмежено, фокусуючись здебльшого на проблем/' цлсного розвитку особистост/' того, хто навчаеться. Разом з тим, потенц'юл цього пдходу е значно потужнiшим, /' його комплексна реалiзацiя в процей профеййно)' пдготовки майбутнього вчителя iнформатики постае перспективним напрямом ))' модерн'вацп та вдосконалення. Для вирiшення поставлених завдань було застосовано в комплекс низку теоретичних метод'в досл'дження.
Результати. У робот '! представлено розроблену iнновацiйну модель розглядувано) пдготовки, де холстичний п'дх'д виступае концептуальною основою у визначенн змсту освти, виборi способiв /' метод'в його подання /' освоення, органзацй' осв'тньо)' практики майбутнх учител'в iнформатики.
Висновки. Анал'в висвтлених в робот '! напрямiв та шляхiв реалiзацi')'холстичного пдходу на р'внях визначення змсту iнформатично')' освти, вибору способiв його подання ! освоення, органзацй' осв'тньо)' практики майбутнх учителiв iнформатики дозволяе припустити, що у такий спос'б уможливлюеться б'!льш повне розкриття переваг хол'стично)' осттньо)' парадигми. Дiйсно, генерал 'вац 'я змсту iнформатично')'освти здатна сформувати у майбутнх учител 'в цлсну! гнучку систему знань бльшо)' iнформацiйно')' емност'! за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання нтегрованого контенту надасть можливсть його ефективного засвоення. Проектно-ор 'ентоване навчання дозволить поеднати осттню практик майбутнх учителiв iнформатики !з практикою /нновац/'йних застосувань 1КТ для вирiшення нагальних проблем реального життя.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: профеййна пдготовка, вчитель iнформатики, модерн'вац'я пдготовки вчителя iнформатики, холстичний п'дх'д, /нновац/'йна модель пдготовки вчителя iнформатики на основ! холстичного пдходу
ВСТУП
Для УкраУни, яка пов'язуе свое майбутне 3i створенням високотехнолопчних виробництв та Ыновацмно! економти, нагальним завданням е забезпечити сталий процес формування нацюнального кадрового ресурсу висококвалiфiкованих 1Т-
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
фахiвцiв. У виршены зазначеного завдання суттева роль належить учителю Ыформатики, який мае бути здатним увести учыв у динамiчний i перспективний свiт iнформатики та цифрових технолопй, органiзувати освiтнiй процес у таких форматах, щоб пробудити 'х iнтерес до поглибленого оволодiння предметом, сформувати спйку мотивацiю до вибору професп в IТ-сферi з урахуванням трендiв розвитку IТ-галузi, сприяти набуттю рiвня IКТ-пiдготовки, який дае змогу устшно опановувати змiст професiйноí 1Т-освти. Предметно-професiйна дiяльнiсть учителя iнформатики ускладнюеться надшвидким темпом розвитку 1КТ, необхщыстю актуалiзувати як власну iнформатичну пщготовку, так i змiст шкiльного курсу Ыформатики, а також ураховувати не ттьки когнiтивнi особливостi та технолопчы здiбностi нових поколiнь учнiв, ям народжуються у все бiльш Ыформатизованому свiтi, а й 'х очтування та специфiчнi запити до Ыформатично''' освiти. Разом з тим, система профеайно''' пiдготовки майбутнього вчителя Ыформатики, зберiгаючи певну iнерцiйнiсть, не забезпечуе окреслених якостей його готовностi i тим самим втрачае адекватнiсть вимогам сусптьства. Останне посилюеться також тим, що в умовах сучасно' цифрово''' школи вiд учителя iнформатики в першу чергу очтуеться готовнiсть до ефективного використання нових можливостей, створених розвитком 1КТ, i реалiзацií на 'х основi iнновацiйних освiтнiх практик. Отже, набувае актуальност модернiзацiя профеайно''' пщготовки майбутнього вчителя iнформатики, i зокрема його iнформатичноí освiти.
У пошуку концептуальних засад для и реалiзацií привертае увагу холiстичний пщхщ, на якому акцентуе низка нормативних документ, таких як Концепцiя Ново'' укра'нсько'' школи, Нацiональна стратегiя розвитку освти в Украíнi на 2012-2021 роки (2013), Закон Укра'ни «Про вищу освггу» (2014), Закон Укра'ни «Про концепцiю нацiональноí програми Ыформатизацп» (2015), Declaration on Promoting citizenship and the common values of freedom, tolerance and non-discrimination through education (European Council, 2015), Education for Sustainable Development Goals: Learning Objectives (UNESCO, 2017) та
iK
Мета роботи - конкретизувати напрями та визначити шляхи реалiзацií хол^ичного пщходу в профеайый пщготовц майбутнього вчителя Ыформатики.
ТЕОРЕТИЧНЕ П1ДГРУНТЯ
Теоретичними засадами роботи слщ вважати дослщження вiтчизняних та закордонних вчених, присвячен розвiдкам основних аспектiв модернiзацií профеайно''' освгти i зокрема пiдготовки сучасного вчителя iнформатики. Загальнi питання змсту та структури зазначено'' пiдготовки розглядаються у роботах таких науковцiв як Ж. Арсак, С. Бешенков, Л. Бтоусова, В. Биков, Т. Бороненко, А. БочкЦ М. Жалдак, Ю. Жук, В. Касаткiн, Е. Кузнецов, М. Лапчик, Е. Мазинська, Е. Машбиць, В. Монахов, Н. Морзе, С. Овчаров, Ю. Рамський, I. Семамн, О. СтрЦ О. Хазана, £. Хеннер, О. Шляго, та Ы.
Проблеми розвитку у майбутых учителiв iнформатики iнформацiйноí культури та формування профеайних компетентностей у процеа 'х пiдготовки дослiджувaли Н. Апатова, Н. Балик, В. Биков, Л. Бтоусова, Л. Брескша, I. Булах, Ю. Горошко, О. Гончарова, О. Данильчук, В. Дем'яненко, М. Жалдак, Ю. Жук, I. 1васьмв, В. Клочко, В. Латнський, Н. Морзе,
B. Осадчий, В. Руденко, С. Семертов, О. Стваковський, £. Смiрновa-Трибульськa, О. Спiрiн, Ю. Триус, Г. Цибко, М. Шкть та Ышл дослiдники. У наукових роботах С. Овчарова, О. СтрЫа, В. Шовкуна розглядалися та формувалися принципи формування профеайно''' компетентности мaйбутнiх учт^в Ыформатики.
Основи холiстичного пiдходу як продуктивного шляху розв'язання нагальних освт-лх проблем висвтаено у працях О. Вознюк, Р. Миллер, С. Мaкмоудi, С. Форбс, Н. Шульга та Ыших дослiдникiв. Особливостi та переваги хол^ичного пiдходу, якi доцiльно залучити з метою модерызацп пiдготовки сучасного вчителя Ыформатики, висвiтлюються у роботах Дж. Миллер,
C. Макмоуд^ С. Форбс, Н. Шульга, E. Джафар^ Х. Насрабад^ М. Лiaгхaтдaр та Ы. Зокрема, зазначаеться, що основна щея такого навчання - це цЫсний розвиток того, хто навчаеться, як на Ытелектуальному, так i на емоцмному рiвнях (Singh, 1996). У той же час наголошуеться, що такий розвиток мае базуватися на мщних зв'язках мiж особистим досвщом та реальними життевими проблемами.
Серед основних принцитв холiстичноí освiти у дослщженнях (Mahmoudi, Jafari, Nasrabadi, & Liaghatdar, 2012 та Miller, 2005) видтяються кiлькa головних засад, ям здаються важливими та значущими в контекст сучасних вимог до освти. Перший принцип передбачае свободу та самоспйысть студентiв, якi вважаються дмсно активними учасниками освiтнього процесу, готовими взaемодiяти з реaльнiстю через власний досвщ пiзнaвaльноí дiяльностi, влaснi вдaлi i невдaлi спроби. Наступним важливим аспектом цiлiсного пiдходу е необхщысть встановлення зв'язкiв i вiдносин мiж об'ектом навчання та наявними знаннями студента. Чим бтьше зв'язкiв вони мають, тим краще формуються цЫсы уявлення про оточуючий свiт у свщомосп того, хто навчаеться. Подiбним до встановлення зв'язкiв е принцип трансдисциплЫарносп, який фокусуе навчання на руйнуванн меж мiж рiзними предметними галузями, а також мiж предметними галузями та реальыстю. Дослiдники також зазначають, що ц обидва принципи (зв'язмв та трaнсдисциплiнaрностi) сприяють цЫсному сприйняттю дiйсностi, адже дозволяють усвщомити, як спiввiдносяться речi, що здаються окремими, проте нaспрaвдi е частинами цтого.
Анaлiз наведених засад холктично''' освiтньоí парадигми зaсвiдчуе доцiльнiсть 'х запровадження у сучасну професiйну освгту. Проте сьогоднi у вiтчизнянiй освт холiстичний пiдхiд сприймаеться досить обмежено, фокусуючись здебтьшого на проблемi цЫсного розвитку особистостi того, хто навчаеться. Разом з тим, потен^ал цього пщходу е значно потужнiшим, i його комплексна реaлiзaцiя в процеа профеайно''' пщготовки майбутнього вчителя Ыформатики постае перспективним напрямом и модерызацп та вдосконалення.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для виршення поставлених завдань було застосовано в комплекс тaкi теоретичнi методи дослщження: aнaлiз педaгогiчних i психолопчних праць, системaтизaцiя поглядiв i досягнень учених - для виявлення стану розробленост проблеми, визначення методологiчних засад моделi професiйноí пiдготовки майбутнього вчителя Ыформатики.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проведений теоретичний aнaлiз дав пщГрунтя для конкретизацп нaпрямiв та визначення шляхiв реaлiзaцií холiстичного пiдходу в професiйнiй пщготовц майбутнього вчителя iнформaтики. Комплексна реaлiзaцiя зазначеного пiдходу передбачае по суп розробку iнновaцiйноí моделi розглядувано'' пщготовки, де холiстичний пiдхiд виступае
концептуальною основою у визначенн змГсту освiти, виборi cnoco6iB i методГв його подання i освоення, оргаызацп ocBiTHboï практики майбутнГх учителiв шформатики.
Застосування холiстичного пiдходу для визначення змГсту освiти означае формування Гнтегрованого i емного освiтнього контенту на пщставГ виявлення i реалiзацiï крос-, iнтер- i трансдисциплiнарних зв'язкiв дисциплГн циклу освтньо-професiйноï програми пщготовки майбутнього вчителя iнформатики. У практична площинi реалiзацiя холiстичного пiдходу потребуе здГйснення концентрацй та генералiзацiï змiсту освiти, з'ясування мГждисциплГнарних зв'язкiв, ïx логiки та iерархiï. З цГею метою доцiльно застосувати теxнологiю скоординованого модульного структурування дисциплiн навчального плану на основi iнтеграцiï наукових знань, розроблену в працях (Gryzun, 2018 та Gryzun, 2016). У процеа проведених дослщжень авторами було встановлено меxанiзми iнтеграцiï знань, якi мають бути задiянi на етапi трансформацй науково! дисциплiни у навчальну; з'ясовано форми, у яких проявляеться Ытегра^я наукових знань у змiстi профеайно'!' освiти; визначено послiдовнiсть та поетапну реалiзацiю вiдповiдниx дидактичних процедур на кожному етат модульного структурування навчально! дисциплiни; запропоновано теxнологiчнi iнструменти для виконання такого структурування iз збереженням та розповсюдженням зв'язкiв мiж елементами знань на рiзниx рiвняx формування змГсту професiйноï освiти; розроблено та верифтовано теxнологiю проектування модульно! структури навчальних дисциплiн на засадах штеграцй наукових знань.
Зазначимо, що перспективысть iнтеграцiйного пiдxоду до формування змiсту освiти посилюеться такими факторами:
• розроблена структура мГждисциплГнарних зв'язкiв дае можливкть оперативно скориговувати змiст освти на врахування новацiй в Ыформатичый науцi, IКТ-теxнологiяx, педагогiчниx застосуваннях 1КТ й узгоджено вiдображати ïx в освт-лх програмах з рiзниx дисциплГн;
• концентрацiя та генералiзацiя змiсту освiти сприяе збiльшенню компактностi освГтнього процесу в часi, а це дае перспективу для скорочення термЫу базово! професiйноï пiдготовки майбутнього вчителя Ыформатики в рамках формально!' освти, що е рацiональним з огляду на гостру затребуванiсть таких фаxiвцiв на ринку працi;
• забезпечена цЫсысть змiсту базовой' iнформатичноï освти створюе фундамент для подальшо! самоосвгтньо! дiяльностi вчителя з актуалiзацiï його предметно-профеайно! компетентностi.
Реaлiзaцiя окресленого вище концентрованого та iнтегрованого змiсту профеайно!' освгти на рiвнi освiтнього процесу потребуе застосування адекватних способiв i методiв його подання i освоення. Опорними на цьому рiвнi виступають дидaктичнi iнструменти, здaтнi, з одного боку, забезпечувати вГдображення великих обсяпв iнформaцiï у згорнутому, компактному й лопчно оргaнiзовaному формaтi, не втрачаючи ïi смислово! повноти, а з Ышого - iнiцiювaти, aктивiзувaти та пщтримувати пiзнaвaльну дiяльнiсть студентiв на вах ïi стaдiяx, створюючи умови для кращого сприйняття iнформaцГi, ïi усвщомлення, осмислення, aнaлiтичного опрацювання, запам'ятовування тощо.
Зaзнaченi влaстивостi притaмaннi сучасним цифровим дидактичним засобам, розробленим на засадах когытивно!' вiзуaлiзaцiï. ПотужнГсть i впливовГсть таких зaсобiв зумовлена ïx aдеквaтнiстю новим когнГтивним можливостям молодого поколЫня, сформованим пГд впливом вiзуaлiзaцiï медia оточення; орiентaцiею на використання унiкaльниx можливостей основного каналу сприйняття Гнформацй' - зорового; застосуванням мультикодового подання освтнього контенту, що саме i е вщмтною особливГстю зaсобiв когнГтивно! вiзуaлiзaцiï. Н.М.Манько (Манько, 2009) надае таке тлумачення мультикодовостк «Мульттодовость - процес одночасного використання рГзних форм позначення iнформaцiï за допомогою рГзних словесних, вiзуaльниx, мультимедiйниx, со^ально-поведЫкових мaтерiaлiзовaниx кодГв, таких як предмет, слово, aбревiaтурa малюнок, креслення, графта, граф-схеми, пiктогрaмa, символ, число, модель, дидактичний трансформер, фГзичний досвщ». Пояснюючи сенс мультикодового подання Гнформацй', дослщниця (Манько, 2009) наголошуе, що мульттодовость являе собою не просто сумарне використання рГзних форм вiзуaлiзaцiï, а «систему вiзуaльно-понятiйного кодування Гнформацй'», яка включае не тГльки засоби кодування шформацй, а й способи мГжкодових переходГв, зокрема образного i лопчного, вербального та вГзуального.
Розглядаючи мультикодовсть у розрГзГ ïi практично! реалГзацй в цифрових дидактичних вГзуальних засобах, зазначимо, що ми розумГемо ïi як перетворення освгтнього контенту у вГзуальний формат з використанням спецГально розроблених текстових, символьних i графГчних елементГв, вГдображення смислово! значущостГ яких i лопчно!' взаемопов'язаност здГйснюеться з урахуванням особливостей зорового сприйняття й Ытерпретацп вГзуально! Гнформацй' та за допомогою застосування вах доступних ГнструментГв виразностГ комп'ютерно! графГки. Отже, в ролГ коду виступають i зазначенГ ключовГ елементи, i спосГб ïx зображення, позицГювання та композицй, i колГр, i т. Гн.
Завдяки мультикодуванню досягаеться висока змГстова насиченГсть й багатомГрнГсть вГдображення Гнформацй' в цифрових дидактичних вГзуальних засобах, i водночас здГйснюеться неявне управлГння розумовою дГяльнГстю студента, скеровуеться й фокусуеться його увага, активГзуеться уява, стимулюються вГзуальне мислення й Гнту'щГя. Багатофункцюнальысть цифрових дидактичних вГзуальних засобГв зумовлюе рГзнГ прийоми i методи ïx використання у дГяльност викладача i тзнавальый дГяльностГ студента. Зазначимо, що освтня практика мае не тГльки надавати майбутнГм учителям можливостГ набути досвщу продуктивного застосування таких засобГв, а й включати оволодГння методами ïx проектування. Попри те, що змщення акцентГв вГд вербальних способГв подання Гнформацй' до вГзуальних е визнаним трендом в освт, створення ефективних цифрових дидактичних вГзуальних засобГв залишаеться проблемою у масовГй освп>лй практицГ. ДоцГльним е залучення майбутнГх учителГв до опанування технологГчного пщходу до проектування таких засобГв (Бтоусова & Житеньова, 2019), згГдно з яким цей процес постае у виглядГ окремих етатв, на кожному з яких послщовно закладаються запланованГ дидактичнГ якостГ результуючого продукту, а його реалГзацГя в цифровому форматГ здГйснюеться за допомогою вГдповГдних хмарних сервГав, класифГкацГя яких за напрямами педагопчних застосувань наведена в роботГ Л.1. БГлоусово! та Н.В. Житеньово! (БГлоусова & Житеньова, 2018).
ОкресленГ особливостГ освГтнього процесу в ГнформацГйному аспектГ й у планГ ГнтенсифГкацй пГзнавально! дГяльностГ студентГв потребують адекватно! органГзацй ïx освГтньо! практики. Виходячи з положень холГстичного пГдходу про значущГсть активностГ учасникГв освГтнього процесу, цГннГсть максимального наближення освГти до реалГй навколишнього свГту, доцГльно скористатися перевагами проектно-орГентовано! педагогГчно! технологй, яка пропонуе навчання через практику i природно штегруе освтню практику з життевою. У ракурсГ нашого дослщження суттевим е те, що проектна технолопя е визнаним Гнструментом Гнтеграцй знань, формування метапредметних компетентностей, взаемообмГну ГндивГдуальними
надбаннями в процеа колективно! дГяльносп. Тематика npoeKTÍB мае формуватися на ochobí побудованого ÍHTerpoBaHoro змсту освiти з урахуванням мiжмодульних i мГждисциплГнарних зв'язкiв i водночас будуватися на проблематиц iнновацiйних застосувань 1КТ у сучасному свiтi, у тому числГ й у педагогiчнiй дiяльностi. Залучення студентiв до виконання таких проекпв е перспективним для !х професiйного становлення.
Отже, реалiзацiя профеайно! пiдготовки майбутнього вчителя iнформатики на засадах холктичносп конкретизуеться
в:
(1) запровадженн нового пiдходу до формування змкту iнформатичноí освiти на засадах виявлення i врахування крос-, Гнтер i трансцисциплiнарних зв'язкiв навчальних дисциплш, що може бути здiйснено шляхом застосування спецГально розроблених процедур та Ыструмен^в;
(2) використаннi ефективних дидактичних засобiв, якi iнтегрують потужнi можливост сучасних цифрових технологiй з продуктивними методами когнгтивно'|' вiзуалiзацií освiтнього контенту для забезпечення оптимГзацп його подання, а також пiдтримки й стимулювання пiзнавальноí дiяльностi студентГв. Запропонована в (БГлоусова & Житеньова, 2019) технолопя розробки педагогiчно ефективних цифрових дидактичних вiзуальних засобiв може бути корисною для поширення таких засобiв в освт-лй практицi;
(3) опорi на проектно-орiентованi технологГ'', якi е визнаним дiевим iнструментом як iнтеграцií знань з рiзних дисциплiн, так i оргаычного поеднання освiтньоí практики майбуп-лх учителiв iнформатики з 'х життевою практикою, зокрема пов'язаною з Ыновацмними застосуваннями 1КТ для вирiшення реальних проблем життедГяльносп в сучасному суспгльствГ, у тому числi й проблем в освт.
ОБГОВОРЕННЯ
Упровадження висвгтлених вище напрямiв та шляхiв реалiзацií холiстичного пiдходу на рiвнях визначення змкту освiти, вибору способiв його подання i освоення, оргаызацп освiтньоí практики майбутнiх учителiв iнформатики означае модерыза^ю моделi 1х професiйноí пГдготовки. Бiльш повна реалiзацiя переваг холiстичноí освiтньоí парадигми мае позитивно позначитись на результатах зазначеноí пiдготовки. ДГйсно, здiйснення концентрацп та генералiзацií змкту iнформатичноí освiти здатне сформувати у майбуп-лх вчителiв цiлiсну i гнучку систему знань бть^^ iнформацiйноí емност за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання Ытегрованого контенту надасть можливГсть його ефективного засвоення. Проектно-орiентоване навчання дозволить поеднати освiтню практику майбутшх учителiв iнформатики iз практикою Ыновацмних застосувань 1КТ для виршення нагальних проблем реального життя.
Обговорюючи практичне значення результатiв дослiдження, можна припустити, що реалiзацiя холiстичного пщходу в професiйнiй пiдготовцi майбутнього вчителя Гнформатики на окреслених засадах сприятиме формуванню його готовностi до виршення нагальних завдань iнформатичноí освiти молодого поколЫня. Це, у свою чергу, може сприяти пiдвищенню мотивацп школярiв до навчання та ефективностi опанування ними профеай, зорiентованих на розробку й Ытенсивне використання iнформацiйних технолопй.
ВИСНОВКИ
У ро6отГ, вГдповГдно до мети, конкретизовано напрями та визначено шляхи реалГзацп холГстичного пГдходу в профеайый пГдготовцГ майбутнього вчителя Гнформатики. Проведений теоретичний аналiз питань модерызацп професiйноí освГти, а також засад холiстичноí освiтньоí парадигми засвiдчив доцГльнГсть íх запровадження у пГдготовку сучасного вчителя Гнформатики. Встановлено, що комплексна реалГзацГя холГстичного пГдходу в процеа професiйноí пГдготовки майбутнього вчителя Гнформатики постае перспективним напрямом íí модерызацп та вдосконалення. Схарактеризовано ГнновацГйну модель розглядуваноí пГдготовки, де холГстичний пщхщ виступае концептуальною основою у визначеннГ змГсту освГти, виборГ способГв i методГв його подання i освоення, органГзацп освiтньоí практики майбутнГх учителГв Гнформатики.
Список використаних джерел
1. БГлоусова Л.1., Житеньова Н.В. ОнлайновГ Гнструменти вiзуалiзацií у дГяльностГ сучасного педагога. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 2018. Випуск 7(27). С. 8-15. DOI: 10.15587/2519-4984.2018.151557. URL: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/151557 (дата звернення 26.02.2019 р.)
2. БГлоусова Л.1., Житеньова Н.В. Технолопя проектування цифрових дидактичних вГзуальних засобГв у профеайшй дГяльност вчителя. Науково-практичний журнал П'вденноукрашського на^онального педагогiчного yHieepcumemy ÍMeHÍ К.Д.Ушинського «Наука i освта», 2019. №2. С- 49-56.
3. Gryzun L. Integrative Approach to the Curriculum and Content Design for the Pre-Service Teachers' Training. PEOPLE: International Journal of Social Sciences, 2018. 4(2), 1446-1462. DOI: 10.20319/2018.42.14461462
4. Gryzun L.E. Integrative technology of academic subjects structuring and its applications to practical didactic issues. Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers. Drohobych : Posvit, 2016. № 16. P. 309-316.
5. Манько Н.М. Когнтивна вГзуалГзацГя педагопчних об'екпв у сучасних технолопях навчання. Образование и наука: Известия Уральского отделения РАО, 2009. № 8 (65). С. 10-31. ISSN 1994-85-81.
6. Mahmoudi, S., Jafari, E., Nasrabadi, H., Liaghatdar, M. Holistic Education: An Approach for 21 Century. International Education Studies, 2012. №5(2), P.178-186
7. Miller, J. Holistic learning and spirituality in education: Breaking new ground. Albany: State University of New York Press. New York Press Ed, 2005. 262 p.
8. Singh, K. Education for the Global Society' in Learning: The Treasure Within, The Report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty First Century, Paris: UNESCO, 1996.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 4(22), 2019
References
1. Bilousova, L.I. & Zhytienova, N.V. (2018) Onlajnovi instrumenty vizualizaciyi u diyalnosti suchasnogo pedagoga [Online tools of visualization in the work of the modern teacher]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 7 (27), 8-15. DOI: 10.15587/2519-4984.2018.151557. Retrieved from: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/151557 [in Ukrainian].
2. Bilousova, L. & Zhytienova N. (2019) Tekhnolohiya proektuvannya tsyfrovykh dydaktychnykh vizual'nykh zasobiv u profesiyniy diyal'nosti vchytelya [Technology of design of digital didactic visual aids in teacher's professional activity]. Naukovo-praktychnyy zhurnal Pivdennoukrayins'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni K.D.Ushyns'koho «Nauka i osvita», Vol 2, 4956 [in Ukrainian].
3. Gryzun L. (2018) Integrative Approach to the Curriculum and Content Design for the Pre-Service Teachers' Training. PEOPLE: International Journal of Social Sciences, 4(2), 1446-1462. DOI: 10.20319/2018.42.14461462 [in English].
4. Gryzun L.E. (2016) Integrative technology of academic subjects structuring and its applications to practical didactic issues. Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers. Drohobych: Posvit, Issue 16, 309-316 [in English].
5. Man'ko N. M. (2009) Kohnityvna vizualizatsiya pedahohichnykh ob"yektiv u suchasnykh tekhnolohiyakh navchannya [Cognitive visualization of pedagogical objects in modern teaching technologies]. Obrazovanye y nauka: Yzvestyya Ural'skoho otdelenyya RAO, 8 (65), 10-31. ISSN 1994-85-81 [in Ukrainian].
6. Mahmoudi, S., Jafari, E., Nasrabadi, H., & Liaghatdar, M. (2012) Holistic Education: An Approach for 21 Century. International Education Studies, 5 (2), 178-186 [in English].
7. Miller, J. (2005) Holistic learning and spirituality in education: Breaking new ground. Albany: State University of New York Press. New York Press Ed [in English], 262 p. [in English].
8. Singh, K. (1996) Education for the Global Society' in Learning: The Treasure Within, The Report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty First Century, Paris: UNESCO [in English].
ISSUES OF THE IMPLEMENTATION OF HOLISTIC APPROACH IN THE PRE-SERVICE INFORMATICS TEACHERS' PROFESSIONAL TRAINING Bilousova Liudmyla, Gryzun Liudmyla, Zhytienova Natalia
Kharkiv national pedagogical university named after G.S. Skovoroda, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. For the contemporary national economy, the urgent task is to ensure a sustainable process of forming a national human resource for highly qualified IT professionals. The essential role here belongs to the Informatics teacher, who must be able to introduce their students the dynamic world of computer science and digital technologies, to awaken their interest in advanced mastery of the subject, and to form sustainable motivation to opt for a job in the IT area. At the same time, the system of professional training of a pre-service Informatics teacher, while maintaining a certain inertia, does not provide the outlined qualities of their readiness and thus loses its adequacy to the requirements of society. Therefore, the modernization of the professional training of the said teacher becomes relevant.
Materials and methods. The search for conceptual frameworks for the modernization implementation draws attention to a holistic approach, which is emphasized by a number of regulatory documents. The analysis of the principles of the holistic educational paradigm confirms the practicality of their introduction into professional education. However, nowadays the holistic approach in national education is perceived to be rather limited, focusing mainly on the problem of holistic development of the learner's personality. At the same time, the potential of this approach is much more powerful, and its complex realization in the process of professional training of the future teacher of informatics becomes a promising direction of its modernization and improvement. A number of theoretical research methods have been applied to solve these problems.
Results. The paper presents a developed by the authors innovative model of the said training where a holistic approach is used as a conceptual basis in determining the integrative educational content, the choice of ways and methods of its presentation and mastering, and the organization of educational practice of pre-service Informatics teachers.
Conclusions. The analysis of the covered ways of holistic approach implementation on the levels of the integrative educational content, the choice of ways of its presentation and mastering, and the organization of educational practice allows to suppose that this would allow a fuller realization of the benefits of holistic educational paradigm in the process of professional teachers' training.
Key words: professional training, Informatics teacher, modernization of Informatics teacher's training, holistic approach, innovative model of the Informatics teacher's training based on holistic approach.
