CC BY
36
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
УДК 581.633 Доц. В.В. Бальковський, канд. с.-г. наук -
Львiвський нацюнальний аграрний унтерситет
ПРОБЛЕМИ РАЦЮНАЛЬНОШ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРС1В ЗАХ1ДНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУ УКРА1НИ
Проведено оцiнювання якостi стану водних ресуршв Захщного економiчного району Укра!ни (Волинська, Львiвська i Рiвненська обл.), де встановлено значш пе-ревищення показникiв ГДК. Встановлено, що основними забруднювачами вод на дослiдженiй територи е промисловi та комунальнi шдприемства.
Ключовг слова: воднi ресурси, водокористування, гiдрохiмiчнi показники, с^ч-нi води, очищення.
Вступ. Захщний економ1чний район (ЗЕР) - це твшчно-захщш облас-т Укра!ни, зокрема Волинська, Льв1вська 1 Р1вненська обласп, яю характери-зуються наявшстю значних водних ресуршв [1, 6, 10, 11]. Тому стан цих ре-суршв 1 масштаби 1х використання мають важливе економ1чне й еколопчне значення для вше! держави. Враховуючи, що водш ресурси - одна з найваж-ливших складових природних ресурив, водш екосистеми мають не лише економ1чне значення в життед1яльносп суспшьства, а й виконують важлив1 функцп у природному середовищ1 [2, 5, 6].
Водш ресурси належать до категорп матер1альних вщновлюваних ре-суршв абютичного комплексу. 1х вщновлення в чаш та простор! вщбуваеться у процеш малого 1 великого циктв кругооб1гу речовин у природ^ Таким чином, можна стверджувати, що вода е невичерпним природним ресурсом, який постшно оновлюеться 1 вщтворюеться. Але тшьки за умов рацюнально-го водокористування ця теза може бути правильною. Вода е невщ'емною складовою життя у вс1х його проявах, зокрема одшею 1з незамшних умов розвитку вс1х форм життед1яльносп суспшьства [2, 9].
Методика та матер1али. Основш показники тд час проведення ще! роботи взято з матер1ал1в статистично! звггносп та саштарно-ешдемюлопч-ного контролю за станом водних ресуршв на територи ЗЕР вщповщних об-ласних управлшь.
Пдрох1м1чш показники води визначали в лабораторп за такими параметрами: рН, вмют О2, КИ4+, N03", NO2", РО43\ Ге заг, 01", БОД БСК5 зпдно з1 стандартизованими методиками [3, 4, 7, 8, 12]. Анал1зи проб стану води по-р1внювали з показниками ГДК.
Результати та обговорення. Обсяги використання водних ресуршв у дослщженому регюш е досить значними. Результати тдрахунку об'ему водокористування на територи ЗЕР засвщчили, що перешчно воно сягае 456,9 млн м3 на рж (табл. 1) [2, 6]. Водозаб1р у Льв1вськш та Р1вненськш областях майже однаковий 1 досягае 82,5 % вщ загально! його кшькосп в регь ош. У Волинськш обласп, де промисловють розвинена менше, на водозаб1р припадае лише 17,5 %.
Основна маса водних ресуршв споживаеться у сфер1 промислового 1 сшьськогосподарського виробництва (73,8 %). Досить значну частину води використовують у процеш утримування комунального господарства (24,5 %). Решта припадае на транспорт, буд1вництво, установи торпвл1 та харчування, люове господарство.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
Табл. 1. Забiр води в Захiдному економiчному район
Види водокористувачгв За областями, млн м3 Разом
Волинська Львгвська Р1вненська
Усього (%): 79,7 191,2 186,0 456,9
Промисловють 31,7 38,7 41,4 37,3
Сшьське господарство 45,9 28,2 35,3 36,5
Комунальне господарство 22,4 29,7 21,3 24,5
1иш1 господарства 0,0 3,4 2,0 1,7
1з загального об'ему водозабору близько 70 % потреб забезпечуеться за рахунок поверхневих вод, решта - з тдземних запасiв води. Проведений нами аналiз статистичних матерiалiв використання запасiв води пiдтверджуe сталу тенденцiю до зниження об'eмiв спожитих вод протягом останнiх двох десятюв рокiв (рис. 1). Найбiльш штенсивний спад об'ему споживання води припадае на перiод 1990-1995 рр., коли порушився режим роботи вше! мережi госпо-дарського комплексу в регюш. Тодi цей показник опустився до 58,7 %.
Рис. 1. Динамжа споживання води на територи Захiдного економiчного району
протягом 1990-2008 рр.
Спад показника тривав i в наступш роки, згодом вш знизився до 34 %. Потм рiвень споживання води теж систематично знижувався, але сам процес перестав бути таким с^мким, як у попередш 10 рокiв i навiть, до певно! мь ри, стабiлiзувався. Спад об'ему споживання води пов'язаний з кризою про-мислового виробництва, яка загострилась на початку 90-х роюв, а протягом останнього року вщносно стабЫзувалась. Це означае, що iз зростанням обся-гiв виробництва рiвень споживання водних ресурсiв буде зростати, що варто враховувати для створення ращонального мехашзму розподiлу водних ресур-сiв у регiонi.
Аналiзуючи матерiали мiсцевого водокористування, ми встановили, що одночасно iз зменшенням обсягiв водокористування протягом останшх двох десяткiв роюв понизився i обсяг обiгового та послщовного використання води, який забезпечуе економiю свiжоl води i скорочення скиду стiчних вод (рис. 2).
1990 2000 2005 2008
Рис. 2. Динамжа потужностг очисних споруд у регюш
^цю^льний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
Цeй погазник змiнюeтьcя y мeжax S-7 % i покaзye вiдcтaвaння CTCTe-ми очищeння води вiд piвня ïï cпоживaння. Taким чином, ми виявили зтачте збiльшeння об'eмy зaбpyднeниx вод, яю повepтaютьcя y пpиpоднi водойми тa пiдзeмнi води.
Bнacлiдок шаду обcягiв очищeння y пpиpоднi водойми потpaпляe до 7S % зaбpyднeноï води iз зaгaльного об'eмy cm^rax вод. Haйбiльш ^mm-ною e cитyaцiя нaвколо облacниx цeнтpiв тa об'eктiв пpомиcловоcтi тa crnc^ кого гоcподapcтвa, якi мaють нaйбiльшi об^ми cкинyтиx вод. Як вcтaновлe-но, ошовними зaбpyднювaчaми вод виcтyпaють пpомиcловi тa комyнaльнi пiдпpиeмcтвa peгiонy, piчнi cкиди зaбpyднeниx вод cтaновлять близько 9S % вщ зaгaльноï ïx кiлькоcтi. Taкиx пiдпpиeмcтв понaд 3S0, тайбшьш потyжнi з ниx нaвeдeно y тaбл. 2.
Табл. 2. Об'ем забруднених вод промислових та комунальних тдприемств (т/рш)
Haзвa пiдпpиeмcтвa Oб'eм cкидy зaб-pyднeниx вод
OBKП "Лyцькоблводокaнaл", м. Луцьк 3950,0
CQкaльcькe МКП BCT, м. CQкaль, вул. ГepQïв УПЛ, 23 1385,73
ЛМКП Л^вводоганбл, м. Львш, вул. Зeлeнa, 64 130346,7
КП "Чepвоногpaдводокaнaл", м. ЧepвQHQгpaд, вул. Л. y^airnH, 1 4834,64
TOB "Tpycкaвeцький BQДQкaнaл", м. Tpycкaвeць, вул. I. Фpaнкa, S9 1959,27
BAT ЖЦПК, м. Жидaчiв, вул. Фaбpичнa, 4 979,9
Caмбipcькe ByBCT, м. Caмбip, вул. Шeвчeнкa, S9A 919,86
КП Cтpийводокaнaл, м. CxpnË, вул. Hижaкaвcького, 49 4277,09
МДКП PQздiлтeплQKQмyнeнepгQ, м. Новий Pоздiл, вул. ^у-шeвcькQГQ, 37 632,52
ftOB "MQKвинcькa пaпepQвa фaбpикa", Piвнeнщинa 674,0
КБП BKГ "ДyбнQBQДQкaнaл", м. Дубно 1629,0
ДКП "KQcтQпiльвQДQкaнaл", KQcтQпiль 676,0
OBKП "Piвнeоблводокaнaл", м. Piвнe 9125,0
Capнeнcький CП "Ceлищaнcький ^a^ap^", м. Capни 871,0
Чepeз низький piвeнь очищeння викоpиcтaниx вод потepпaють нacaм-пepeд повepxнeвi води perio^. Caмe вони нaлeжaть до тайбшьш зaбpyднe-ниx eлeмeнтiв cepeдовищa. По^и кaтacтpофiчний cпaд пpомиcлового i ciльcькогоcподapcького виpобництвa, зупинку дiяльноcтi бaгaтьоx потyжниx виpобництв пiдпpиeмcтв, якi cпоживaли зтачну кiлькicть водниx pecypciв, cтaн оcтaннix icтотно погipшивcя зa paxyнок piзкого понижeння якоcтi олч-ниx вод тa зpоcтaння cкидy нeочищeниx aбо нeдоcтaтньо очищeниx вод. Го-ловта пpичинa кaтacтpофiчноï cитyaцiï iз ^пчними водaми полягae у cтapiннi тexнологiï тa тexнiчного cтaнy очиcниx cпоpyд, у вiдcyтноcтi коштiв нa ïx pe-конcтpyкцiю. Bнacлiдок iнтeнcивноï eкcплyaтaцiï cиcтeм водопоcтaчaння i кaнaлiзaцiï бшьшють мicцeвиx водопpовiдно-кaнaлiзaцiйниx гоcподapcтв те-peбyвae в нeзaдовiльномy тexнiчномy cтaнi.
Bиконaний нaми aнaлiз пpоб cтaнy води виявив зтачш пepeвищeння покaзникiв ГДК зa тaкими нeбeзпeчними зaбpyднювaчaми, як нiтpaти, фоcфa-ти, фeноли, нaфтопpодyкти, paдiонyклiди тощо. Зa piвнeм зaбpyднeння вищe ноpмaтивiв ГДК ми виокpeмили 4 клacи якоcтi водниx pecypciв: • 1 Enac - piвeнь зaбpyднeння ne пepeвищye 20 % вщ ycix ^об;
SS
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 20ll. - Вип. 2l.l3
• 2 Enac - рiвень зaбрyднення cтaновить вiд 20 до 50 % проб;
• 3 клac - рiвень зaбрyднення cтaновить 50-70 % проб;
• 4 клac - рiвень зaбрyднення перевищye 70 % проб.
Pезyльтaти aнaлiзy нaведено та cхемi (риc. 3). Як виявило^, до порiв-няно безпечного 1 клacy (зaбрyдненicть води не перевищye 20 % проб) можнa вщнести лише 8 рaйонiв (6 та пiвночi Bолинi тa 2 - та пiвночi Piвненщини). Iншa територiя 3EP мae рiвень зaбрyднення поверхневих вод потад 20 %. Ha-вiть нa територiï гiрcьких i передпрних рaйонiв Кaрпaт зaбрyднення води пе-ревищ7е дiючi нормaтиви мaйже в половинi вciх вiдiбрaних проб. Шйбшьш небезпечний cтaн поверхневих вод y 12 рaйонaх регiонy (2 - y Bолинcькiй, 3 - y Piвненcькiй i 7 - y Львiвcькiй облacтях).
Рис. 3. Ршень laópydnenoemi вод за материалами амадЬу проб.
Умоем позначення: 1-1 клас забрудненостг; 2-2 клас забрудненостi; 3-3 клас забрудненостг; 4-4 клас забрудненост¡ Ha територп Bолинcькоï облacтi перевищення ГДК в^гановлено щодо нaявноcтi XCK, БЖ5, aзотy aмонiйного, фоcфaтiв, 3ani3a зaгaльного.
ОEрiм трaдицiйно нaйбiльш зaбрyдненого Or^a, знaчнi перевищення ГДК виявлено y водaх рiчок Лугб, ram, Cернa, Цир i Bижiвкa. Бiльшicть цих рь чок нaлежaть до Прип'ятського (Днiпровcького) бacейнy. Подiбнa cитyaцiя cклaлacя нa рiчкaх Piвненcькоï облacтi: Горинь, toa, Biлiя, Уcтя, Cлyч. У мю-цях впaдaння приток до Прип'ял теж вiдзнaчено пщвищення зaбрyднення води.
Ha територiï Львiвcькоï облacтi виcокий рiвень зaбрyдненоcтi поверхневих вод таявний y вciх трьох рiчкових бacейнaх: Днicтерcькомy, Зaхiдно-
^цю^льний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
бузькому тa Пpип'ятьcькoмy (Днiпpoвcькoмy). У Днicтepcькoмy бaceйнi ^pe-вищeння ГДК зaфiкcoвaнo та бaгaтьox piчкax: Tиcмeниця, Cтpий, Cвiчa, Днicтep. Цi пepeвищeння cтaнoвлять 3.5-24.5 ГДК - зa зaгaльним з&тзом, 1.93.1 ГДК - зa нiтpaтaми, б.2-8.4 ГДК - зa фocфaтaми, 4-б ГДК - зa тафто^о-дyктaми тощо. He мeнш cклaднoю зaлишaeтьcя cитyaцiя з вoдaми бaceйнy Зa-xiднoгo Бугу, дe пepeвищeння зa цими ж зaбpyднювaчaми cягae вiдпoвiднo 2.3-3.7, 6.1-9.4, 17.5-29.0, 25-146 ГДК. Для piчoк бaceйнy цi явищa нeбeзпeчнi нe лишe чepeз ïx нeгaтивний вплив та дoвкiлля, a й чepeз пopyбiжнe reo^a-фiчнe poзмiщeння мepeжi, води rnoï пiзнiшe пoтpaпляють до Пoльщi paзoм iз вciмa зaбpyднeннями в ниx.
Зa мaтepiaлaми cтaтиcтичнoï зв^но^л тa caнiтapнo-eпiдeмioлoгiчнoгo кoнтpoлю зa станом вoдниx pecypciв нa тepитopiï ЗЕP вcтaнoвлeнo гpyбi по-pyшeння peжимy вoдoкopиcтyвaння, внacлiдoк чого у пoвepxнeвi тa пiдзeмнi води пoтpaпляe бaгaтo зaбpyднeнь, piвeнь якиx знaчнo пepeвищye вcтaнoвлe-нi нopмaтивaми пoкaзники ГДК. У вcix oблacтяx peгioнy ^^мко збiльшивcя cкид зaбpyднeниx звopoтниx вод у пoвepxнeвi водойми, звiдки вони тaкoж пoтpaпляють i у пiдзeмнi плacти. До 93 % aнaлiтичниx пpoб води пoкaзyють знaчнi пepeвищeння ГДК зaбpyднeнь. З ниx близько 98,8 % ^до^га^ьо очи-щeниx cтoкiв пoтpaпляють у бaceйн пpикopдoнниx piчoк: Днicтep, Зaxiдний Буг, ^ип'ять i Cян, що cтвopюe cклaднy cитyaцiю в пopyбiжниx paйoнax.
^тиною тaкoï cитyaцiï e нeeфeктивнa poбoтa oчиcниx cпopyд кому-нaльниx пiдпpиeмcтв. Boдoйми ЗЕP, нacaмпepeд пoвepxнeвi води, нaлeжaть до нaйбiльш зaбpyднeниx пpиpoдниx pecypciв кpaю. Ha cтaн пoвepxнeвиx вод впливaють piзнi чинники: зaбpyднeння rpyнтiв i aтмocфepи, тexнoгeннa зм^ лaндшaфтiв, нeeфeктивнa poбoтa кaнaлiзaцiйнo-oчиcниx cпopyд, пopyшeння пpибepeжниx зaxиcниx cмyг i вoдooxopoнниx зон, iнтeнcивнe лicopoзpoблeн-ня у riprap мicцeвocтi.
Miж пoдaвaнням води й oчищeнням cтiчниx вод ic^e диcбaлaнc, oc-кiльки у бaгaтьox нaceлeниx пyнктax oблacтi вдаут^ цeнтpaлiзoвaнe водо-вiдвeдeння. У б^ьшо^п нaceлeниx пyнктiв нe oблaштoвaний цeнтpaлiзoвa-ною кaнaлiзaцieю пpивaтний ceктop, який cкидae фeкaльнi cтoки у ви^бш ями, звiдки вони пoтpaпляють у пiдзeмнi води.
Heгaтивнa динaмiкa вoдoкopиcтyвaння в peгioнi пoв'язaнa з бaгaтьмa пpичинaми. Hacaмпepeд цe pyйнyвaння ст^геми пpoмиcлoвoгo i ciльcькoгoc-пoдapcькoгo виpoбництвa, якe пepeбyвae у кpизoвoмy CTam. Пo-дpyгe, нa œ-гaтивнy дитам^ впливae i cтpiмкe знижeння тexнoлoгiчнoгo пoтeнцiaлy мю-цeвиx виpoбництв, яю eкoнoмiчнo нe здaтнi зaбeзпeчити cyчacнi вимоги до piвня вoдoкopиcтyвaння. Cepeд iншиx пpичин вapтo вiдзнaчити й poздpiбнe-нicть cтpyктypи пiдпpиeмcтв, в^ута^ть нaлeжнoгo кoнтpoлю зa якicтю ви-кopиcтaння вoдниx pecypciв, бeзкapнicть пopyшникiв i cлaбкicть вiдпoвiднoï дepжaвнoï cиcтeми yпpaвлiння водними pecypcaми нa мicцяx.
Oкpeмo вapтo зaзнaчити i кpизoвi eкoлoгiчнi чинники cьoгoдeння, якi oпocepeдкoвaнo пoзнaчилиcь нa нeгaтивнiй динaмiцi водного peжимy i нa cтaнi вoдниx pecypciв, пepeдyciм - нa cram пoвepxнeвиx вод. До cклaдy ^и-зoвиx eкoлoгiчниx чинникiв нaлeжить виcнaжeння мicцeвиx лiciв, нaйбiльшe у riprap тa пepeдгipнiй мicцeвocтi, дe вони те здaтнi викoнyвaти вoдoзaxиc-ш peгyлятивнi фyнкцiï в пepioд пoвeнeй i пaвoдкiв. Bкpaй нeгaтивнo позтачи-
90
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
лись на сташ водних pecypciB й осушувальш мелюрацп попереднiх роюв, коли були порушеш природнi мережi водотоюв i сезонний режим нагромаджен-ня водних запашв. Значну загрозу функцюнуванню мережi рiчок становить порушення земель у захисних прируслових зонах. Лшшна поверхнева ерозiя виносить у мережу водотоюв значну юльюсть змитого Грунту, що утворюе заноси i замулення русел рiчок. Навiть якщо щ явища розвиваються за межами територп ЗЕР, 1х негативний вплив на регюн проявляеться дуже потужно. Таких кризових еколопчних явищ можна навести ще чимало. Усi вони негативно позначаються на водному режимi всiх рiчкових басейнiв.
Зокрема, внаслщок широкомасштабних осушувальних робiт, яю проводились на територп ЗЕР у 60-80 роках, значна частина мюцевих рiчок та 1х природних русел перетворена на мапстральш канали. Типовим прикладом тако1 осушувально1 мелюрацп е долина р. Прип'ять у ll верхнiй витоковiй частинi. Внаслщок невиправданого техногенного втручання долини таких рь чок втратили сво1 природш функцп водозбирання i навiть типовi рослиннi ландшафти. Спочатку вони виконували роль магiстральних мелiоративних каналiв, але протягом 90-х рокiв почали штенсивно заростати прибережною та болотяною рослиншстю. Тому 1хш русла перестали слугувати регуляторами стоку повеневих вод i перiодично перетворюються на джерела широкомасштабних i тривалих повеней, вщ яких потерпае мiсцеве населення.
Водопостачання сшьських населених пyнктiв з тдземних водоносних горизонтiв здiйснюеться як централiзовано, так i з шдивщуальних свердло-вин, яких було пробурено в попередш роки. На жаль, значна частина свер-дловин, пробурених у господарствах колиштх колгоспiв, зараз не використо-вуеться i стала джерелом забруднення тдземних водоносних горизонпв через вiдсyтнiсть лiквiдацiйного тампонажу. Забруднення тдземних водоносних горизонпв пов'язане i з дiяльнiстю мюцевих гiрничо-видобyвних тд-приемств (гiрничо-хiмiчнi, вугледобувш, озокеритовi та нафтовi родовища).
Висновки. Аналiз проб стану води виявив значш перевищення показ-ниюв ГДК за такими небезпечними забруднювачами, як штрати, фосфати, феноли, нафтопродукти, радюнукшди тощо. За рiвнем забруднення вище нормативiв ГДК ми виокремили 4 класи якостi водних ресyрсiв. Встановле-но, що основними забруднювачами вод на територп Захщного економiчного району е промисловi та комyнальнi тдприемства. По-перше, це руйнування системи промислового i сiльськогосподарського виробництва, яке перебувае у кризовому станi. По-друге - зниження технолопчного потенцiалy мiсцевих виробництв, яю економiчно не здатнi забезпечити сучасш вимоги до рiвня водокористування.
Л1тература
1. Гриб Й.В. Вщновна пдроеколопя_порушених р1чкових та озерних систем (гщрсгам1я, гщробюлопя, гiдрслсгiя, управлшня) / Й.В. Гриб, М.О. Клименко, В.В. Сондак. - Р1вне : ППФ "Волинсьга обереги", 1999. - Т. 1. - 348 с.
2. Закон Укра1ни "Про питну воду та питне водопостачання" вщ 10 ачня 2002 р., № 2916 - III.
3. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод / А.В. Макрушин. - Л. : Изд-во ЗИН АН СССР, 1974. - 53 с.
4. Новиков Ю.В. Методы исследования качества воды водоемов / Ю.В. Новиков, К.О. Ласточкина, З.Н. Болдина. - М. : Изд-во "Медицина", 1990. - 400 с.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
5. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования / М.С. Нудельман. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 129 с.
6. Олексив И.Т. Показатели качества природных вод с экологических позиций. - Львов : Изд-во "Свит", 1992. - 235 с.
7. Романенко В.Д. Основи гтдроекологи / В.Д. Романенко. - К. : Вид-во "Обереги", 2001. - 288 с.
8. Романенко В.Д. Методика встановлення i використання еколопчних норматив1в якос-Ti поверхневих вод сушi та естуарпв Укра1ни / В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Окс> юк та iн. - К. : Вид-во "Дшпро", 2001. - 48 с.
9. Уатт К. Экология и управление природными ресурсами / К. Уатт. - М. : Изд-во "Мир", 1971. - 464 с.
10. Яцик А.В. Водне господарство в Укра1ш / А.В. Яцик, В.М. Хорев. - К. : Вид-во "Ге-неза", 2000. - 456 с.
11. Яцик А.В. Водш ресурси в контекст еколопчно! безпеки та збалансованого розвит-ку держави / А.В. Яцик // Еколопчний вюник. - 2007. - № 6 (46). - С. 21-24.
12. Sladecek V. System of water quality from biological point of view / V. Sladecek // Ergebnisse der Limnologie. - 1973. - № 17. - P. 1-218.
Бальковский B.B. Проблемы рационального использования водных ресурсов Западного экономического района Украины
Проведена оценка качества состояния водных ресурсов Западного экономического района Украины (Волынская, Львовская и Ровенская обл.), где установлены значительные превышения показателей ПДК. Установлено, что основными загрязнителями вод на исследованной территории являются промышленные и коммунальные предприятия.
Ключевые слова: водные ресурсы, водопользование, гидрохимические показатели, стоковые воды, очистка.
Balkovskiy V.V. Rational usage of water resources in western economic district of Ukraine
The estimation of the state of water resources of the Western economic district of Ukraine is conducted (Volhynia, Lviv and Rivne reg.), where the considerable exceeding of GDK indexes are determined. It was determined that the basic pollutants of waters on investigational territory are industrial and communal enterprises.
Keywords: water resources, water consumptions, hydrochemic indexes, flow water, cleaning.
УДК338.658 Доц. I.B. Костюк, канд. техн. наук; доц. АА. Теребух, канд. екон.
наук; доц. О.М. Щур, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полimехнiка "
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто можливi шляхи вдосконалення методики оцшки ефективност рек-ламних витрат у туризмг Проаналiзовано вiдомi у теори та практищ маркетингу тд-ходи до оцшки ефективност затрат на здшснення рекламних заходiв.
Ключовг слова: ефектившсть менеджменту в туризму маркетинг сфери турис-тичних послуг.
Постановка проблеми. Сучасний стан формування ринкових вщно-син в Украш вщкрив нов1 перспективи розвитку туристично! галуз1 економь ки. Зокрема, у Львов1 е вс можливосп для розвитку шфраструктури, яка сприяе становленню туристично-61знесового 1м1джу мюта. Про це свщчить наявшсть таких фактор1в:
• розмщення ушкальних гсторичних i культурних пам'ятниюв у регюш;
• сприятливе географ1чне розташування мгста (близьюсть до рекреацшних зон
Карпат i до кордошв Центрально! та Швденно-Схщно! Свропи);
