Проблеми професійного самовизначення сучасних старшокласників Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



PROBLEMS OF THE PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION OF MODERN SENIOR PUPILS

Danylenko G.N., Shvets A.N.

ПРОБЛЕМИ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИК1В

кожним роком проблема професiйного самовизначення учнiвськоí молодi набу-вае все бiльшоí актуальностi й ютотно впливае на соцiальний та економiчний розвиток держави, освiту, самореалiза-цю, особистiсний розвиток кожноí молодо!' людини окремо. Сучасне суспiльство з розвитком ринкових вщносин висувае новi вимоги до освiти i професмного самовизначення молодi. У зв'язку з цим виникла потреба у людях, здатних до саморозвит-ку, до прийняття нестандартних ршень, до вмшня орiентуватися i бути конкуренто-спроможними на ринку працi. Все це веде до змЫ не тшьки у сферi професiйноí подготовки пiдлiткiв, а й на етат вибору про-фесií, який починаеться вже на шкiльному рiвнi освiти [5, 12].

Багато шюл успiшно вирiшують завдання предметноí подготовки випускникiв до здачi ЗНО i вступу до вищих навчальних закладiв. Однак орiентацiя школяра на активне вклю-чення у процес профеайного самовизначення у масовiй освп~тй практицi виража-еться слабко. Найчастше спостерiгаеться слабкий рiвень профорiентацiйноí роботи у

ДАНИЛЕНКО Г.М., ШВЕЦЬ А.М.

ДУ «1нститут охорони здоров'я д^ей та пiдлiткiв НАМН», м. Харюв

УДК 613.955 -373.549

Ключовi слова: пiдлiтки, професiйна орieнтацiя, професшне самовизначення, професiя.

школах; недостатне знання вчи-телями, учнями та Тхыми батьками сучасного ринку осв^шх послуг i ринку пращ; дефицит фахiвцiв для реалiзацií профть-ного навчання та профеайно!' орiентацií [1, 10].

Нишшня ситуацiя призвела до виникнення суперечност мiж потребою сучасного, швид-ко мiнливого суспiльства у соци ально зрiлих, активних i само-стiйних випускниках загально-осв^ньо!' школи i недостатньою розробленiстю науково-мето-дичного забезпечення дiяльно-стi дорослих суб'ек^в освiти (керiвники школи, вчителi та батьки) щодо забезпечення таких високих вимог [2].

Сучасний розвиток старшо-класника змiнюе характер його спшкування i дiяльностi, свщо-мост i мислення, а також структуру педагопчно)' взаемо-дií з ним, форми оргаызацп та принципи вщбору змiсту осви ти, пропонованi на шюльному етапi. Професiйне самовизначення старших школярiв - це свщомий i самостiйний вибiр професií i вишу на основi роз-витку здiбностей, iнтересiв, професiйноí придатностi та шших суб'ективних чинникiв в умовах спе^ально i цшеспря-

ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ СТАРШЕКЛАССНИКОВ Даниленко Г.Н., Швец А.Н.

ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН», г. Харьков

Цель работы. В статье раскрыто понятие и содержание профессионального самоопределения в подростковом возрасте, приведены результаты исследования процесса формирования профессионального самоопределения старшеклассников. В результате проведенного исследования среди учащихся 14-15лет 9^ классов общеобразовательных школ Украины было установлено, что при равных условиях планирования своего профессионального пути дальнейшее поэтапное самоопределение будущей специальности обусловлено не только психологической готовностью к сознательному выбору, но и состоянием здоровья, и уровнем психофизиологической адаптации. Объекты и методы исследования. В исследовании принимали участие 982 ученика общеобразовательных школ Украины 14-15 лет (493 юноши и 489 девушек). С целью изучения уровня сформи-рованности профессиональной готовности проводилось анкетирование по разработанным в ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины» опроснику, который содержал альтернативные и ранжированные по степени проявлений признаков вопросы относительно учебной деятельности, планируемого образования, определения профессионального будущего и профин-формированности. Статистическая обработка материалов исследования осуществлялась с помо-

щью пакетов MS Excel, SPSS-17. Результаты исследования показали, что профессиональные намерения 9-классников являются ключевой характеристикой для решения задачи выбора вуза и будущей профессиональной деятельности. Но у большинства школьников эти намерения противоречивы в силу объективных причин, обусловленных отсутствием возможности школы в организации и проведении профориентационной деятельности. Достигнутый уровень профессионального самоопределения 9-классников отличается в зависимости от их половой принадлежности. Девушки чаще демонстрируют более высокие показатели профессионального самоопределения. Возрастные различия девятиклассников не влияют на процесс профессионального самоопределения. Главными источниками информации о профессиональном будущем для школьников есть родители, Интернет, учителя и школьные психологи, одноклассники и друзья. Радио, телевидение, книги, медработники учебного заведения по вопросам выбора профессии не оказывают существенного влияния на уровень профессионального самоопределения выпускников 9-х классов. Проведенное анкетирование является достаточным для анализа профессиональной ориентации учащихся. При этом профессиональный выбор школьников формируется под влиянием многих факторов, которые корректируют и желание, и стремление. Поэтому проведение исследований по профориентации требует комплексного подхода.

Ключевые слова: подростки, профессия, профессиональная ориентация, профессиональное самоопределение.

© Даниленко Г.М., Швець А.М. СТАТТЯ, 2017.

№ 3 2017 Environment & Health 34

PROBLEMS OF THE PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION OF MODERN SENIOR PUPILS Danylenko G.N., Shvets A.N.

SI "Institute for Protection of Children's and Teenagers' Health, NAMS", Kharkiv

Objective. In the article we disclosed a concept and a content of the professional self-determination in the teenagers. The results of the study of the formation of professional self-determination in the senior pupils are presented in it. As a result of the study performed among the 9-th grade pupils of the secondary schools of Ukraine aged 14-15 years old, we determined that under equal conditions of the planning of the professional activity the further phased self-determination of the future specialty was stipulated not only by the psychological readiness for conscious choice but also by the state of health and the level of psychophysiological adaptation. Materials and methods. 982 pupils of secondary schools of Ukraine aged 14-15 years old (493 boys and 489 girls) took part in the study. To study the level of the formation of professional readiness, we performed a survey with the help of the questionnaire, developed by the Si "Institute for Protection of Children's and Teenagers' Health, NAMS" which contained both alternative and ranked questions about the educational activity, planned education determination of the professional future, and professional awareness. Statistical processing of study materials was carried

out with the help of MS Excel and SPSS-17. Results. The results of the study showed that professional intentions of the 9-graders are a key feature for the solution of the problem of higher school choice and future vocational activity. These intentions are contradictory in the most students due to the objective reason, such as a lack of school opportunity in the organization of the vocational guidance. The achieved level of the professional self-determination of the 9-graders differs depending on gender. The girls demonstrated higher indices of their professional self-determination. Age differences of the 9-graders don't affect the process of the professional self-determination. The parents, Internet, teachers and schoolpsycholo-gists, classmates and friends are the main sources of the information about professional future. Radio, television, books, medical staff of the educational institution don't affect significantly the choice of the profession and the level of professional self-determination in the 9-graders.

Performed survey is sufficient for the analysis of the vocational guidance of the students. The professional choice of the students is formed under the effect of many factors which adjust both desire and aspiration. Therefore the studies on the vocational guidance require an integrated approach.

Keywords: teenagers, vocational guidance, professional self-determination, profession.

мовано орган1зовано1 системи профор1ентаци [3, 11].

Критери оц1нки результативное^ реал1зацп програми профор1ентаци старшокласни-юв, що сприяе Тхньому профе-смному самовизначенню - це задоволенють професшних нам1р1в I потреб старших шко-ляр1в; готовнють п1дл1тк1в до прийняття ршення щодо вибо-ру професи та побудови шдив1-дуального плану майбутньоТ осв1ти I професмного самови-значення [4].

Профор1ентац1йна робота з1 школярами проявляеться через вм1ння ставити ц1л1 I планувати профор1ентац1йну роботу з ура-хуванням потреб ринку прац1; вм1ння враховувати психолопч-н1 особливост1 п1дл1ткового в1ку; вм1ння проектувати I зд1йснюва-ти профор1ентац1йн1 заходи з урахуванням профеайних нам1-р1в школяра; вм1ння розробляти Ыформацмне I методичне за-безпечення змюту I процесу вир1шення профор1ентац1йних завдань [9, 10].

В1домо, що у соцюкультурно-му плат у нашм кра'Тш св1т ц1н-ностей молодо особливо шко-ляр1в, надзвичайно суперечли-вий. Молод1 люди не завжди можуть правильно ор1ентува-тися у соц1альн1й д1йсност1. 1м необхщно надавати не лише Ыформацмну, психолопчну, а й педагопчну допомогу на етап1 вибору професи та подальшо-го шляху в освт.

Специфка проблем, пов'яза-них з наданням допомоги старшим школярам у професмно-му самовизначенш, вимагае пошуку нових форм роботи з професмно'Т ор1ентацп. Очевидною стае необхщнють роз-робки I послщовно'Т реал1заци п1дход1в, ор1ентованих на пря-ме залучення школяр1в до вир1-шення власних проблем [4, 9].

Нин1 молод1 люди бтьше ор1-ентоваш на отримання осв1ти як такоТ, без урахування професи. Сформована ситуац1я викликае необхщнють детального вивчення як самоТ системи профор1ентац1йноТ роботи, так I безпосередшх учасниюв даного процесу. Актуальнютю даного дослщження е виявлен-ня р1вня професмного самови-значення старшокласниюв, механ1зм1в формування про-фесмних уподобань, фактор1в, що впливають на виб|р профе-с1йноТ д1яльност1 та дозволяють оц1нити ефективн1сть форм профеайно'Т ор1ентац1Т [8, 11].

Метою проведеного дослщження е виявлення професй них уподобань учн1в 9-х клас1в, мотивац1йноТ обфунтованост1 та критер1Тв, що визначають виб1р профес1Т залежно вщ стат1, 1нтерес1в та план1в щодо майбутнього.

Матерiали та методи до-слщження. Мон1торинг виявлення р1вня профес1йного самовизначення старшоклас-ник1в проводився п1д час ком-

плексного опитування П1дл1тк1в у процес1 шк1льного навчання. У досл1дженн1 брали участь 982 учня загальноосв^шх шкш УкраТ'ни 14-15 рок1в (493 юнака та 489 д1вчат). З метою вивчення р1вня сформованост1 про-фесмноТ' готовност1 проводи-лося анкетування за розробле-ним у ДУ «1нститут охорони здоров'я д1тей i п1дл1тк1в АМН УкраТни» опитувальником, який мiстив альтернативнi та ранжо-ванi за ступенем проявiв озна-ки питання щодо навчально'Т дiяльностi, заплановано'Т осви ти, визначення професмного майбутнього та профшформо-ваностi. Статистична обробка матерiалiв дослiдження здш-снювалася за допомогою паке-тiв MS Excel, SPSS-17.

Результати дослщжень та Ух обговорення. Передбача-еться, що професмний вибiр мае бути зроблений на основi оцiнки сво'Тх здiбностей i мож-ливостей, престижу професи та ТТ змiсту, а також со^ально-економiчноТ' ситуаци [6].

Для 9-класниюв актуальним е навчально-професiйне само-визначення — усвiдомлений вибiр шляхiв профеайно'Т осви ти i професмно'Т пiдготовки.

Освоення цього рiвня профе-сiйного самовизначення — завдання профтьного навчання на вищому рiвнi загально-осв^ньо'Т школи. Однак у тих випадках, коли 9-тикласники залишають школу пiсля отри-

35 Environment & Health №3 2017

мання неповно! середньо! осв1-ти, завдання професмного самовизначення мае виршува-тися у рамках допрофшьно! п1дготовки [2, 8].

П1сля зак1нчення 9-го класу випускник школи, якщо про-довження навчання на вищому р1вн1 не плануеться, повинен визначитися з майбутньою профес1йною д1яльнютю або обрати траектор1ю отримання професмно! осв1ти. Якщо отримання загально! осв1ти буде продовжено, то цей виб1р може бути в1дкладеним до закшчення повно! середньо! школи. Однак необхщнють такого ж (двонаправленого) вибору знову актуал1зуеться п1сля зак1нчення 11-го класу, коли сшд зам1ряти р1вень про-фес1йного самовизначення випускника I оц1нювати ефек-тивн1сть профор1ентац1йно! роботи [7, 12].

У представленому анал1з1 емтричними 1ндикаторами р1вня профес1йного самовизначення виступають зафксо-ван1 в анкетах несуперечлив1 (однозначн1, лог1чно вибудова-ш) набори в1дпов1дей 9-клас-ник1в про планування май-бутньо! осв1ти (вища — маг1стр, вища — бакалавр, середня

спец1альна, загальна середня), визначення з майбутньою про-фес1ею та роль р1зних джерел отримання найважлив1шо! ш-формац1! щодо професмного майбутнього [6, 7].

Анал1з результат!в дослщ-ження оц!нки планування май-бутньо! осв!ти 9-класниками характеризуеться даними, зображеними на рисунках 1-3. Професмш ¡нтереси школяр!в т!сно пов'язан! з вибором навчального закладу, в якому вони здобуватимуть осв!ту за обраною профес!ею. Вар!анти майбутнього навчання р1зн1. 9-класники можуть продовжи-ти навчання у школ! або тти вчитися до середнього спец1-ального закладу. З наведених даних видно, що бшьшють 9-класник!в хоче продовжува-ти навчання у школ! та плануе вступати до вишу (вища — мапстр бажають отримати 45,42% та вища — бакалавр — 35,84%). 9-класник1в, як1 бажають стати мапстрами, б1льше серед д1вчат, шж серед хлопц1в (р1зниця становить 14%), а тих, хто бажае стати бакалаврами, бшьше серед юнаюв, шж серед д1вчат (р1з-ниця становить 4,5%). Загальну середню осв1ту також

планують здобути 2,14% шко-ляр1в (серед них хлопц1в бшьше на 2,5%, шж д1вчат), як1 ще не визначилися з1 сво!м май-бутн1м. Середню спец1альну осв1ту плануюсь здобути 16,60% школяр1в (серед них хлопц1в б1льше на 7%, шж д1в-чат).

Результати дослщження показали, що визначилися з вибором профес1! I роблять все для досягнення мети 59,16% школяр1в, серед них хлопц1в б1льше, шж д1вчат на 7% (рис. 4-6). 4,28% учшв зробили св1й професшний виб1р, але н1чого не роблять для досягнення мети, серед них хлопц1в бшьше, шж д1вчат на 4,5%. 36,56% 9-класник1в не мають уявлення, яку профес1ю обрати, вважаючи, що мають час для вибору. Серед них д1вчат бшьше, шж хлопц1в на 11,5%. Ос1б, як1 не мають потреби вибору, у ход1 анкетування не виявлено.

Результати дослщження, з яких джерел 9-класники отри-мують найважлив1шу шформа-ц1ю щодо профес1йного майбутнього, характеризуються даними, зображеними на рисунку 7. За результатами дослщжень виб|р профес1!

Рисунок 1

Дiаграма розподiлу даних планування майбутньоГосвiти 9-класниками

Рисунок 2

Дiаграма розподiлу даних планування майбутньоГ освiти 9-класниками (хлопцi)

'Вища — мапстр

"Вища — бакалавр

Середня спец1альна

| Загальна середня

Рисунок 3

Дiаграма розподiлу даних планування майбутньоГ осв^и 9-класниками (дiвчата)

Вища —

I Вища — мапстр

IВища — бакалавр

Середня спец1альна

I Загальна середня

Рисунок 4

Дiаграма розподшу даних щодо визначення 9-класниками з професшним майбутнiм

№ 3 2017 Ё№№0шжт& Имьти 36

залежить вiд батьюв у 89,82% школярiв,, серед них до поради батьюв дiвчата прислухаються бiльше, нiж хлопц на 5%. Профорieнтацiйну iнформацiю з 1нтернету дютають 45,21% пiдлiткiв, серед них 1нтернетом користуються хлопцi бiльше, нiж дiвчата на 1%. Вчителi i шкшьш психологи допома-гають визначитися у сферi отримання професiйноí освiти 32,08% учням, серед них педа-гопчними порадами користуються дiвчата бшьше, нiж хлопцi на 3%.

За результатами доотджен-ня пiд впливом однокласниюв та друзiв вибiр майбутньо!' про-фесií здiйснюють 19,35% учшв, з них дружньою порадою користуються дiвчата на 4% бшьше, ыж хлопцi.

З радiо, телебачення та кни-жок про майбутню професiйну дiяльнiсть дiзнаються 11,20% школярiв, з них цими засобами Ыформаци користуються дiвча-та на 4,5% бшьше, шж хлопцi.

освiти ще не означае однозначного вибору професп та можливих мiсць роботи.

Рiвень самовизначення 9-класникiв загальноосвiтнiх шкш невисокий.

Розподiл сформованостi професiйних уподобань не дозволяе судити про якють профеайного вибору. Дослщ-ження не показуе, наскiльки професiйно-освiтнi плани старшокласниюв вiдповiдають íхнiм нахилам i можливостям самореалiзацií особистостi, наскiльки професiйнi намiри вiдповiдають запитам робото-давцiв, можливостям надання осв^шх послуг i затребуваност бажаних квалiфiкацiй на ринку працк

Висновки

Результати дослiдження показали, що професiйнi нами ри 9-класникiв е ключовою характеристикою для виршен-ня завдання вибору вишу i май-бутньоí професiйноí дiяльностi. Але у бшьшост школярiв цi

намiри складаються досить суперечливо через об'eктивнi причини, зумовлеш передусiм вiдсутнiстю можливостi школи в органiзацií i проведеннi профорieнтацiйноí дiяльностi.

У роботi з тдштками слiд придiляти увагу гендерним особливостям, професшним перевагам, специфiцi вибору профеайних уподобань.

Залежно вiд статевоí прина-лежностi 9-класникiв досягну-тий рiвень професiйного самовизначення вiдрiзняeться. Дiвчата частiше демонструють вищi показники профеайного самовизначення.

Вiковi вiдмiнностi дев'яти-класникiв не впливають на про-цес профеайного самовизна-чення, очевидно, через неве-лику рiзницю у вщ випускникiв 9-х класiв.

Головними джерелами най-важливiшоí iнформацií щодо професшного майбутнього е батьки, 1нтернет, вчител^ шкiльнi психологи, одноклас-

Рисунок5

Дiаграма розподiлу даних щодо визначення 9-класниками з професiйним майбутнiм (юнаки)

■ Так, визначився, роблю, що можу для досягнення

■Визначився, але н1чого не роблю для досягнення

Не визначився, ще е час

| Не маю потреби

Рисунок 6

Дiаграма розподшу даних щодо визначення 9-класниками з професшним майбутшм ^вчата)

¡Так, визначився, роблю, що можу для досягнення | Визначився, але н1чого не роблю для досягнення

Не визначився, ще е час

Не маю потреби

100,0

Пораду медпращвниюв навчального закладу у визна-ченш з профеайною сферою прийняли 2,65% пщл™в, з них щею допомогою користуються хлопц бiльше, нiж дiвчата на 0,5%.

Також 3,97% 9-класниюв отримали профорieнтацiйну ыформацю iз iнших джерел, з них хлопав бiльше, нiж ^вчат на 0,5%, 2,14% тдл™в, якi професмно дезорieнтованi, з них хлопцiв бшьше, шж дiвчат на 0,5%.

Вщзначимо, що у логiцi представленого аналiзу самовизначення у професiйнiй дiяльностi передбачаеться вибудовування певноí осв^-ньо'( траeкторií, тодi як самовизначення у сферi професiйноí

37 Ёэттошжт & Иеаьти№3 2017

Рисунок 7

Дiаграма розподiлу даних щодо отримання найбiльш важливоГ шформацп про професшне майбутне

■Загалом

■ Хлопц1

■ Д1вчата

ники та друзк Радiо, телеба-чення, книжки, медпра^вники навчального закладу з питань вибору професп iстотно не впливають на рiвень професiй-ного самовизначення випуск-никiв 9-х кпаав.

Усвiдомлений вибiр професп, що виявляеться у виборi форми i напрямку подальшого навчання, вiдбуваеться у дев'ятому клас (14-15 рокiв), на основi такого вибору здй снюеться його шструментали зацiя (через навчання у про-фiльних класах, курси, репетиторство, додатковi занят-тя). У цьому вщ старшоклас-ники бшьш сприйнятливi до психологiчноí роботи з побу-дови професiйного майбут-нього.

При формуваннi оптимального професмного самовизна-чення слiд враховувати можли-вiсть здiйснення професiйного вибору за штересами, усвщом-лення сво'|'х професiйних нахи-лiв, здiбностей, шдивщуально-психологiчних особливостей i адекватне уявлення про змют майбутньоí професiйноí дiяль-ностi.

Проведене анкетування е самодостатшм для аналiзу професiйноí орiентацií учшв. Але професiйний вибiр школя-рiв формуеться пiд впливом багатьох факторiв, якi кори-гують i бажання, i прагнення. Тому проведення дослщжень з профорiентацií потребуе комплексного тдходу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Беседiна О.А., Кошакова Т.М., Даниленко ГМ. Проблеми попршення стану здоров'я дiтей та пщл™в в умовах навчального закладу. Актуальные проблемы и основные направления развития профилактической науки и практики. Харьков, 2007. С. 51-55.

2. Донецкий А.М., Крылова Н.А. Профориентация населения -важное условие эффективной занятости. ВестникВГУ. 2011. № 1. С. 226-228.

3. Коренев М.М. Основы проблеми медичного забезпе-чення д^ей та пщл™в. Актуальн! проблеми орган!за-ци медичного забезпечення дтей та п!дл!тк!в. Харюв, 2012. С. 20-24.

4. Коренев Н.М., Немиро-ва О.А., Булага Л.П. и др. Состояние здоровья подростков Украины. Проблеми мед.

науки та осв!ти. 2005. № 4. С. 5-7.

5. Курик М.В., Кошакова Т.М. Запорука здоров'я д^ей. Наше здоров'я. 2010. № 4.

С. 6-8.

6. Медведева М.А., Шиян Н.И. Почему люди так редко работают по выбранной специальности. Наука, техника и образование. 2014. № 1.

С. 103-106.

7. Парнов Д.А., Скоблина Н.А. Социально-педагогический компонент профессиональной ориентации школьников. Социальная педагогика. 2011. № 6. С. 107-111.

8. Огнев В.А., Галiчева Н.О., Сокол К.М., Усенко С.Г, Федак Н.М., РубЫський М.Д. та ш. Со^ально-психолопчш особливост способу життя студенев та Тхнм вплив на здоров'я. Експериментальна i кл!-н1чна медицина. 2012. № 1.

С. 164-169.

9. Попович А.Э., Омельчен-ко С.А. К вопросу о профессиональном самоопределении выпускников общеобразовательных школ. Социально-гуманитарные знания. 2011. № 2. С.169-177.

10. Файзрахманова А.Л., Чернявская А.П. Использование зарубежного опыта в профориентационной деятельности. Молодой ученый. 2013. № 8. С. 442-444.

11. Шубочкина Е.И., Иванов В.Ю. Оптимизация трудовой деятельности учащихся, работающих в свободное от учебы время. Материалы

I Конгресса Российского общества школьной и университетской медицины и здоровья. Москва, 2008. С. 195196.

12. Abele AE., Spurk D. The longitudinal impact of self-efficacy and career goals on objective and subjective career success. Journal of Vocational Behavior. 2009. Vol. 74, № 1.

P. 53-62.

REFERENCES

1. Besedina O.A., Koshakova T.M. and Danilenko G.M. Problemy pohir-shennia stanu zdorovia ditei ta pidlitkiv v umovakh navchalnoho zakladu [Problems of the Deterioration of the Health State of Children and Teenagers under Conditions of the Educational Institution]. In : Aktualnye problemy i osnovnye napravleniia razvitiia profilak-

ticheskoi nauki I praktiki [Actual Problems and Main Directions of the Development of Preventive Science and Practice]. Kharkiv; 2007: 51-55 (in Ukrainian).

2. Donetskiy A.M. and Krylova N.A. Proceedings of Voronezh State University. 2011; 1; 226-228 (in Russian).

3. Korenev M.M. Osnovni problemy medichnoho zabezpechennia ditei ta pidlitkiv [Main Problems of Medical Provision of Children and Teenagers]. In : Aktualni problemy organizatsii, medichnoho zabezpechennia ditei ta pidlitkiv [Actual Problems of the Organization of Medical Provision of Children and Teenagers]. Kharkiv; 2012: 2024 (in Ukrainian).

4. Korenev N.M., Nemirova O.A., Bulaga L.P. et al. Problemy medychnoi nauky ta osvity. 2005 ; 4 : 5-7 (in Russian).

5. Kurik M.V. and Koshakova T.M. Nashezdorovia. 2010 ; 4 : 6-8 (in Ukrainian).

6. Medvedeva M.A. and Shiyan N.I. Nauka, tehnika i obrazovaniye. 2014 ; 1 : 103106 (in Russian).

7. Parnov D.A. and Skoblina H.A. Sotsialnaia pedagogika. 2011 ; 6 : 107-111 (in Russian).

8. Ogniev V.A., Galicheva N.O., Sokol K.M., Usenko S.G., Fedak N.M., Rubinskyi M.D. et al. Eksperymentalna i klinichna medytsyna. 2012 ; 1 : 164-169 (in Ukrainian).

9. Popovich A.E. and Omelchenko S.A. Sotsialno-gumanitarnye znaniia. 2011 ; 2 : 169-177 (in Russian).

10. Fayzrakhmanova A.L. and Cherniavskaya A.P. Molodoy uchenyy. 2013 ; 8 : 442-444 (in Russian).

11. Shubochkina E.I. and Ivanov V.Yu. Optimizatsyia tru-dovoy deiatelnosti uchaschikhsia, rabotaiushchikh v svobodnoe ot ucheby vremia [Optimization of Work Activity of the Pupils in Leisure Time]. In : Materialy I Kongr. Ros. obschestva shkolnoy i univer-sitetskoy meditsiny i zdorovia [Materials of the I Congress of the Russ. Society of School and University Medicine and Health]. Moscow ; 2008 : 195-196 (in Russian).

12. Abele A.E. and Spurk D. Journal of Vocational Behavior. 2009 ; 74 (1) : 53-62.

HagiMwna go pega^ii 21.05.2017

№ 3 2017 Environment & Health 38