CC BY
40
УДК 330.341.1
О. В. Лященко,
астрант Луганського нащонального ун1верситету
1мен1 Тараса Шевченка
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО
ПОТЕНЦ1АЛУ П1ДПРИСМСТВА
Актуальнiсть проблеми. 1нновацн на сучас-ному етапi розвитку економши е головним засобом збереження конкурентоспроможност i е не-вiд'емною частиною розвитку пiдприемства. 1нно-вацiйний розвиток визначае темпи економiчного зро-стання й конкурентоспроможшсть вие! економiки кра!ни, перспективи суспiльного розвитку й рiвень життя громадян.
У процесi дослiдження iнновацiйного розвитку щдприемства важливу роль вiдiграе вивчення iннова-щйного потенцiалу. Пiд час дослщження iнновацiйно-го потенцiалу розглядаються так його найважливiшi характеристики, як структура, методолопчщ засади та особливосп формування, оцiнка та ефективнiсть використання. Для прийняття стратегiчних рiшень щодо iнновацiйного розвитку, а також для виявлення додаткових резервiв використання окремих складо-вих iнновацiйного потенцiалу тдприемства важливою е також оцiнка його ефективносп.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Серед робiт, присвячених питанням аналiзу шновацш-ного розвитку тдприемства взагалi та iнновацiйного потенщалу зокрема, слiд зазначити працi О. Амоши [1], Ю. Бажала [2], В. Гончарова [3], В. Ляшенка [4], Л. Матросово! [5], О. Федонша [6], А. Трифи-лово! [7], Н. Краснокутсько! [8] та ш. У до^джен-нях остантх рошв особлива увага придiляеться проблемам визначення змiсту поняття «анноващйний по-тенщал», видiлення його окремих структурних еле-менпв, умовам формування, ощнки та ефективностi використання. Бшьшють авторiв, що дослiджують проблеми iнновацiйного розвитку, трактують iннова-цiйний потенщал як «сукупнють iнновацiйних ре-сурив», унаслiдок чого цей пiдхiд можна умовно назвати ресурсним [6; 7; 9]. Проте необхщно ввдзна-чити, що iнновацiйний потенцiал не зводиться тiльки до ресурсiв, оскiльки таке визначення не враховуе цшьово! характеристики ще! категорп.
Такий напрямок не е единим, оскшьки в остантх публшащях зустрiчаеться огляд рiзних пiдходiв до складу iнновацiйного потенцiалу, а саме ресурсний, структурний, процесний та штегральний [10, с. 130 — 131]. У межах вищезазначених трактувань викорис-товуються й рiзнi методи розрахунку iнновацiйного по-
тенцiалу, як умовно класифiкуються за трьома група-ми. До першо! групи належать методи, що застосову-ються при ощнщ рiвня iнших видiв потенцiалiв, але !х можна застосувати за аналопею для визначення iнно-ващйного потенцiалу; до друго! — методи, що вико-ристовуються для ощнки окремих складових (еле-менпв) шновацшного потенцiалу та !х iнтегративного ефекту; до третьо! — т!, що базуються на визначеннi iнновацiйного потенщалу як щдсистеми бiльш складного економiчного потенцiалу. Залежно вiд потреб, наявних статистичних даних чи рiвня складностi еко-номiчних систем використовуються тi чи iншi методи ощнки шновацшного потенщалу.
Слщ зазначити, що недостатньо дослiдженим за-лишаеться питання ефективносп використання iнно-вацiйного потенщалу, не розроблено методик щодо И ощнки з урахуванням фактору часу, при визначенш ощнки шновацшного потенщалу щдприемства, регю-ну або кра!ни в цiлому, чiтко не визначаються поняття iнновацiйного потенцiалу та ефективносп його вико-ристання.
Мета статтi. Метою статп е спроба визначити вiдмiнностi понять «ощнка iнновацiйного потенцiалу щдприемства» та «ефективнють використання шнова-щйного потенцiалу щдприемства», проведення аналь зу складових, за якими необхiдно ощнювати ефек-тивнiсть використання iнновацiйного потенщалу щдприемства, визначення моделi для И аналiзу.
Виклад основного матерiалу дослщження. Для вивчення iнновацiйного потенцiалу щдприемства необхiдний комплексний пiдхiд, тобто розгляд iннова-цiйного потенцiалу як сукупносп ресурсiв у взаемоз-в'язку з результатами !х використання. У зв'язку з цим iнновацiйний потенцiал потрiбно розглядати в ди-намiчному розподш за стадаями iнновацiйного циклу, що охоплюе формування й використання вае! сукупносп ресурсiв для створення й розповсюдження но-вих видiв виробiв, технолопй, що задовольняють кон-кретнi суспiльнi потреби через систему прямих i зво-ротних зв'язшв.
1нновацИ е шнцевим результатом науково^нно-вацiйного циклу, що охоплюе процес створення, розповсюдження й застосування науково-технiчних знань. На всiх етапах iнновацiйного процесу — вiд науково-
Таблиця 1
Структура шновацшного процесу
Етапи ¡шкшашймою процесу / Ресурси Науковi достд-ження Розробки Упровадження Виробиицтво Маркетинг Вихiд иа рииок
Кадровi + + + + + +
Матерiально -технiчнi + + + + +/- -
1нформацшт + + + + +
Органiзацiйнi + + + + + +
Фiнансовi + + + + + +
Результати Наявш знания, теорii та методи Створення нових або удоскона- леиих матерiалiв, иродукпв, послуг Упровадження !х у виробиицтво Виробиицтво иово!або зиачио удоскоиалеио! иродукцп Дослiд-ження риику, реклама продукци Комерщйиа реалiзацiя результатов iииовацiйио-го процесу
го обгрунтування вде! створення продукту до його ви-готовлення — тдприемству необхiднi ввдповвдт кад-ровi, матерiально-технiчнi, iнформацiйнi, оргашзащйш й фiнансовi ресурси. Структура iнновацiйного процесу наведена в табл.1.
Разом з тим, складнiсть iнновацiйного процесу припускае наявнiсть не тшьки прямих, але й зворот-них зв'язшв мiж рiзними його стадiями, що робить iснуючу класифiкацiю умовною. На нашу думку, про ощнку наявного iнновацiйного потенцiалу тдприем-ства можна говорити перед початком iнновацiйного циклу або на кожнш iз його стадiй. Що стосуеться ефективносп використання iнновацiйного потенцiалу тдприемств, то висновки щодо И оцiнки можна роби-ти лише пiсля заюнчення iнновацiйного процесу в пев-ному циклi. Хоча можливим е також визначення ефективносп використання окремого ресурсу тсля закш-чення кожного з етатв iнновацiйного процесу.
Оскшьки кожне пiдприемство мае проблему об-меженосп ресурсiв, то на перший план виходять питания управлшня ефективнiстю виробництва Цей про-цес е дуже складним, тому ощнку необхвдно прово-дити за його окремими складовими. Однiею з таких складових е iнновацiйиий потенщал. За сутнютю на-явиий iнновацiйиий потенщал пiдприемства—це його стан на певний перiод часу щодо iнновацiйних мож-ливостей, вiн досягаеться й формуеться у процесi шно-вацiйиого розвитку пiдприемства й неодмiнно потре-буе його монiторингу та ощнки.
Ощнка iнновацiйного потенщалу дае можливють проаналiзувати фiнансову стiйкiсть тдприемства до iнновацiйиого розвитку та визначити iнновацiйну стра-тепю. Упровадження нових техиологiй на пiдприемствi
без попередньо! ощнки його iнновацiйного потенщалу може спричинити негативнi наслiдки. Пiдприемству може не вистачити коштiв для завершения початого проекту, що негативно вщобразиться на забезпеченш поточно! виробничо-господарсько! дiяльностi або й взагалi призведе до зупинки iнновацiйиого проекту. Затримка термшв реалiзацii' iнновацiй е причиною збтьшення незавершеного виробництва й розщиюеть-ся як неращональне використання iнвестованого капиталу [11, с. 193].
Ефективнють взагалi розглядаеться як властивiсть певного процесу, яка зумовлена його яыстю та кшькютю засобiв, що беруть участь у процеа, а також конкретною ситуащею; ефективнiсть уможливлюе виконания певно! задачi; характеризуеться певним спiввiдношенням мiж отримуваним сумарним ефек-том та сумарними витратами на створення i використання засобiв, що беруть участь у процеи, його орган-iзацiю та здшснення [12, с. 212]. Уважатимемо, що ефективнють використання шновацшного потенщалу — це спроможнють системи управлiния досягати оптимального ефекту вiд впровадження iнновацiйиих програм при мiнiмiзацii' витрат, а також забезпечити повноту використання необхвдних ресурсiв та оптимального залучення можливих резервiв. Таким чином, ощнка ефективностi використання iнновацiйного потенщалу пiдприемства необхiдна для визначення оптимальносп реалiзацil iнновацiйного проекту, учасп складових iнновацiйиого потенщалу у виробничому процесi та визначення наявносп й масштабiв резервiв виробництва.
Для ощнки ефективносп використання iннова-щйного потенщалу тдприемства необидно розробити
О. В. Лящeнкo
гнучку динaмiчнy систему пoкaзникiв, якa пoвиннa вiдпoвiдaти вишгам сyчaсниx yмoв гoспoдapювaння i якнaйпoвнiшe вiдoбpaжaти всi стaдiï iннoвaцiйнoгo пpoцeсy.
Пpи цьoмy виникae двi пpoблeми. Пepшa npo-блeмa пoлягae в тому, щo iннoвaцiйнe mдпpиeмнищ•-вo пepeдбaчae пoшyкoвi дoслiджeння, якi пoтpaпля-ють нa pинoк тсля кiнцeвoгo тepмiнy y вигляд лiцeнзiй i пaтeнтiв i e джepeлoм дoxoдy.
Iншa пpoблeмa пoв'язaнa з тим, щo зв'язoк нау-кoвиx дoслiджeнь з виpoбництвoм нe e бeзпoсepeднiм, oскiльки втiлeння нayкoвo-тexнiчниx iдeй y виpoбниuтвi вiдoкpeмлeнe чaсoвим лaгoм.
Для пoдaльшoгo дoслiджeння eфeктивнoстi ви-кopистaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy нeoбxiднo вия-вити фaктopи, щo впливaють нa фopмyвaння тa змiнy piвня iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмствa. Усi яви-щa i npo^OT гoспoдapськoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa взaeмoзв'язaнi, взaeмoзaлeжнi й взaeмooбyмoвлeнi. Однi з нж пoв'язaнi мiж сoбoю бeзпoсepeдньo, iншi — пoбiчнo. Кoжнe явищe дoцiльнo poзглядaти i як пpичинy, i як peзyльтaт. Рeзyльтaтивний таказник за-лeжить вiд числeнниx i piзнoмaнiтниx фaктopiв. Чим дeтaльнiшe дoслiджyeться вплив фaктopiв нa вeли-чину кiнцeвoгo пoкaзникa, тим тoчнiшe будуть peзyль-тaти aнaлiзy й oцiнкa eфeктивнoстi дiяльнoстi пiдпpиeмств. Тoмy ^и aнaлiзi гoспoдapськoï дiяль-нoстi вaжливe знaчeння нaдaeться вивчeнню й вимь pювaнню впливу фaктopiв нa вeличинy дoслiджyвa-ниx eкoнoмiчниx пoкaзникiв. Бeз глибoкoгo й всe-бiчнoгo вивчeння чинникiв нe мoжнa зpoбити oбгpyн-тoвaнi виснoвки npo peзyльтaти дiяльнoстi, виявити peзepви виpoбництвa, oбгpyнтyвaти стpaтeгiю poзвит-ку тa yпpaвлiнськi piшeння.
Пpoтe зaлeжнoс вiд oсoбливoстeй дoслiджyвa-ниx пiдпpиeмств, вiд нaявнoстi стaтистичниx дaниx тa xapaктepy iннoвaцiйнoгo iTpoeray групи пoкaзникiв, щo чiткo й тавда xapaктepизyють iннoвaцiйний пoтeнцiaл пiдпpиeмствa зa всiмa aспeктaми йoгo функцюнуван-ня, мoжyть змiнювaтися й дoпoвнювaтися На^жла^ як пoкaзники, щo впливaють нa вeличинy iннoвaцiй-нoгo пoтeнцiaлy, мoжyть бути видiлeнi тaкi [9, с. 28 — 29]: 1) чaсткa iнжeнepнo-тexнiчниx пpaцiвникiв тa дoс-лiдникiв y зaгaльнooблiкoвiй чисeльнoстi poбiтникiв пiдпpиeмствa; 2) piвeнь квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, за-лyчeниx дo iннoвaцiйнoгo пpoцeсy; З) чaсткa щopiч-нoгo oнoвлeння пpoдyкцiï пiдпpиeмствa; 4) чaсткa вг^-вaджeниx пiдпpиeмствoм нoвиx тa сyттeвo вдoскoнa-лeниx тexнoлoгiчниx пpoцeсiв y зaгaльнiй ïx кiлькoстi; 5) стутнь вiдпoвiднoстi наявиж iнфopмaцiйниx фoндiв iннoвaцiйним завданням opгaнiзaцiï; б) зaлyчeння да-виx джepeл фiнaнсyвaння; У) частка iннoвaцiйниx вит-paт y загальдаму oбсязi витpaт пiдпpиeмствa; В) щop-
iчний пpиpiст iннoвaцiйниx витpaт mдпpиeмствa. fl^e-peлoм iнфopмaцiï щoдo данж пoкaзникiв пoстae щo-квapтaльнa та piчнa звiтнoстi пiдпpиeмствa.
Слiд зазначити, щo eфeкт вiд впливу цж фaктopiв на eфeктивнiсть викopистaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцia-лу виявляeться нe oдpaзy, а пoстyпoвo, пpoтягoм дeя-юго часу, тобто oтpимaнi peзyльтaти дoслiджeння зaлe-жать вiд чaсoвoгo лагу. Отжe, пpи oцiнцi eфeктивнoстi викopистaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy mдпpиeмствa мoжливим e викopистaння динaмiчнoï мoдeлi з poзпo-дiлeними лагами, яка мae вигляд:
yt = a + ß0 x + ßlxt-l + ■■■ + ßkxt-k + S, (1),
дe yt — peзyльтaт, e6o зaлeжнa змiннa; x,x ,... ,xt — лaгoвi змiннi, тoбтo факт^и, щo визначають пoвe-
дiнкy зaлeжнoï змiннoï; a — вiльний члeн; st — ви-пaдкoвa вeличинa, щo мiстить ту частину pyxy y щo нe пoяснюeться змшними xfxt ,...,xtk, кoeфiцieнти
ßß — кoeфiцieнти лага; кoeфiцieнт ß0 називають ro-poткoстpoкoвим мyльтиплiкaтopoм, який xapaктepизye змiнy сepeдньoгo знaчeння y пiд впливoм oдиничнoï змiни змiннoï x y той самий мoмeнт часу.
Суму вж кoeфiцieнтiв ^^ ßj називають дoвгoс-
тpoкoвим м^ьтиплiкaтоpoм, який xapaктepизye змiнy y пiд впливoм oдиничнoï змiни змiннoï x y юждаму з poзглянyтиx тимчaсoвиx пepioдiв■ Будь-яку суму кo-
h
eфiцieнтiв Z ßj (h < к) називають пpoмiжним муль-
j =0
типлiкaтopoм, який xapaктepизye змiнy y тд впливoм oдиничнoï змiни змiннoï x y вибpaнi тимчaсoвi nepio№ [1З, с. З11 — З12].
Оскiльки в цiй eкoнoмeтpичнiй мoдeлi нeзaлeжнi змiннi мoжнa викopистoвyвaти за кшька пoпepeднix пepioдiв (скiнчeнy кшьшсть), тo мoдeль мoжнa вва-жати мoдeллю з кiнцeвим лaгoм:
yt = a + ß0xt + ßlx+... + e (2).
Пpoaнaлiзyвaвши oбpaнi тказники за oстaннi дeкiлькa poкiв, мoжнa oцiнити знaчeння кoeфiцieнтa кopeляцiï за фopмyлoю (З) та визначити пepioд, за який дaнi пoкaзники мали нaйбiльший вплив на peзyльтyю-чий пoкaзник■
(n - к )Z yx+к- Z y > Z x+
(n- к)Zy2-|Z
.y
(n - к )Z x t+ к-|Z x
(З).
Динaмiчнy мoдeль з кiнцeвим числoм лaгiв мсж-на викopистaти y спpoщeнoмy дo piвняння мнoжиннoï peгpeсiï виглядi■ У цьoмy випадку вважають, щo
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 2 (20), 2010
Xо = х(,X* = х(X* = х(_к i одержують ршняння
у = а + ЬоXо + ЬX* +... + ркх*к + (4).
Для цього рiвняння можна розрахувати всi не-вiдомi параметри та оцiнити прогнознi значения необ-хвдних факторiв з метою !х подальшого порiвняння з фактичними. Якщо щ значения мають суттеву рiзни-цю, необхiдио розробити рекомендащ! щодо посилен-ия роботи тдприемства в цьому напрямку.
Таким чином, узагальнюючи все вищезазначе-не, алгоритм ощнки ефективносп використання iнно-вацiйиого потенщалу тдприемства зведемо до таких кроив:
1. Ощнку ефективностi використання iнновацiй-ного потенцiалу тдприемства необхвдно проводит за кожиою ресурсною складовою окремо. Для цього слiд визначити перелш факторiв, що впливають на ефек-тивнiсть використання iнновацiйного потенцiалу тдприемства, а також провести вiдбiр факторiв, як найбiльше впливають на результуючий показник.
2. Провести збiр необхщно! статистично! шфор-маци (вона повинна задовольняти вимогам: повнота статистичних даних, вiрогiдиiсть i точнiсть отриманих даних, однаковiсть i порiвиянiсть даних).
3. Виявити мультиколiнеарнi фактори та при-сутнiсть автокореляцИ.
4. Побудувати динамiчиу модель з розподiлени-ми лагами за формулою (2).
3. Визначити значения коефщента корелящ! та перюд найбiльшого впливу факторiв на ощиюваний показник.
4. Звести динамiчиу модель з розподшеними лагами до рiвияння множинно! регреси.
5. Обчислити параметри моделi та перевiрити !! якють.
6. Спрогнозувати значения необхщних факторiв. Розрахувати ефективнiсть використання кожио! ресурсно! складово! iнновацiйиого потенщалу. Для цього
необхвдно використати формулу:
• Е, =
х
_ пРог. *
100%
х
факт.
де Е1 — ефективнiсть використання i-то! складово! шно-
ващйного потенщалу, хгрюг — прогнозне значения ок-
ремого показника, хфсжт — фактичне значения показ-ника.
Якщо ефективнiсть використання ресурсу е не-достатньо високою, то доцшьним е його тдвищення за рахунок невикористаних резервiв. Якщо розрахувати показник на кожному з етатв iнновацiйного про-
цесу, то найбiльшi вiдхилення фактичних показнишв вiд прогнозних покажуть, на якому саме етат iснують невикористанi резерви.
7. Зробити висновки та розробити рекомендащ! щодо знаходження та використаиия резервiв для тдви-щення ефективносп використання iнновацiйиого потенщалу тдприемства за окремими показниками.
Висновки. Таким чином, для ощнки ефективносп використання iнновацiйного потенщалу тдприемства запропонована динамiчна модель з розподшеними лагами, що дозволяе з велико! кшькосп вплива-ючих на нього факторiв обрати тт, як мають найбiльш тюний зв'язок з до^джуваним показником, оцiнити та спрогнозувати величину необхщних показнишв не тшьки в момент дослiдження, а й обгрунтувати ефект вiд !хнього впливу через певний промiжок часу.
Л1тература
1. Амоша О. I. ¡нноващйне оновлення техшко-технологiчно! бази промислового виробництва на си-нергетичних засадах: теорiя i практика / О. I. Амоша, I. П. Булеев, Г. З. Шевцова // Економша промисло-восп. — 2007. — № 1. — С. 3 — 9. 2. Бажал Ю. М. 1нвестищйио-шноващйт ресурси економiчного зрос-тання / Ю. М. Бажал // Стратепя економiчного розвит-ку Укра!ни : наук. зб. — К. : КНЕУ, 2000. — Вип. 1.
— С. 34 — 40. 3. Гончаров В. М. Формування орган-iзацiйио-економiчного мехашзму системи iнновацiй-ного розвитку тдприемств регiону : монографiя / В. М. Гончаров, Ю. Н. Деречинський. — Донецьк : СПД Купрiянов В.С., 2009. — 280 с. 4. Ляшемко В. И. Перспективы использования франчайзингового режима формирования региональной сети элементов инновационной предпринимательской инфраструктуры / В. И. Ляшенко // Економiчний вюник Донбасу. — 2006. — №4(6). 5. Матросова Л. М. Формування органiзацiйно-економiчного мехашзму управлшня шновацшними процесами у промисловостi : моногра-фiя / Л. М. Матросова. — Луганськ : Вид-во СУДУ, 2000. — 462 с. 6. Федом1м О. С. Потенщал тдприе-мства: формування та оцшка : навч. по^бн. / О. С. Федонш, I. М. Ретна, О. I. Олексик. — К. : КНЕУ, 2004. — 316 с. 7. Трифилова А. А. Анализ инновационного потенциала предприятия / А. А. Три-филова // Инновации. — 2003. — №6(63). — С. 67 — 72. 8. Красмокутська Н. С. Потенщал тдприемства як об'ект управлiння в перебку еволющ! теори страте-пчного управлiння / Н. С. Краснокутська // Вiсник СумДУ. Серiя Економiка. — 2009. — №1. — С. 169
— 177. 9. Верба В. А. Методичн рекомендащ! з ощн-ки iнновацiйного потенщалу тдприемства / В. А. Верба, I. В. Новикова // Проблеми науки. — 2003. — №3.
— с. 22 — 31. 10. Овечк1ма О. А. Огляд методiв
ощнки piBHH iHHOBa^fcoro ттенщалу eKOHOMi4HHx суб'екпв / О. А. Овечкша, К. В. 1вадава // EKOHOMi4-ний вiсник Дoнбасу. — 2007. — №4. — С. 130 — 139. 11. Мiрошник Р. О. Прoблeми витористання та oцiнки iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу тдприемств / Р О. Мiрoшник, Л. В. Меренюк. — Режим дoступу : // http://vlp.com.ua/node/2075. 12. Мала прнича ен-циклoпeдiя : у 3-х т. / за ред. В. С. Бшецьгош. — Дo-нецьк : «Дoнбас», 2004. — 640 с. — Режим дoступу : http://uk.wikipedia.org/wiki. 13. Бородич С.А. Эгода-метрика : учеб. тгаб. / С. А. Бoрoдич. — Мн. : Нoвoe знание, 2006. — 408 с.
Лященко О. В. Проблеми оцшки ефектив-ност використання шновацшного потенцiалу пiдприeмства
У статп дoслiджeнo прoблeми eфeктивнoстi ви-кoристання iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу тдприемства, рoзглянуто пoняття eфeктивнoстi, oбгрунтoванo не-oбхiднiсть ii oцiнки, прoаналiзoванo вибiр фактoрiв, за якими нeoбхiднo прoвoдити o^h^ та запрoпoнoванo мoдeль, за ягою мoжливo здiйснювати аналiз ефек-тивдасп викoристання iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу.
Ключовi слова: iннoващйний прoцeс, iннoващй-ний ттенщал, oцiнка iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу, ефек-тивнють викoристання iннoвацiйнoгo пoтeнцiалу, ди-намiчна мoдeль з рoзпoдiлeними лагами.
Лященко О. В. Проблемы оценки эффектив-
ности использования инновационного потенциала предприятия
В статье исслeдoваны прoблeмы эффективдасти испoльзoвания иннoвациoннoгo пoтeнциала предприятия, рассмoтрeнo пoнятиe эффективдасти, oбoснoва-на нeoбхoдимoсть ее oцeнки, прoанализирoван выбoр фактoрoв, ho кoтoрым нeoбхoдимo прoвoдить o^H^, и прeдлoжeна мoдeль, с пoмoщью кoтoрoй вoзмoжeн анализ эффeктивнoсти испoльзoвания иннoвациoннo-ro пoтeнциала.
Ключевые слова: индавацданный прoцeсс, индавацданный датенциал, oцeнка иннoвациoннoгo датен-циала, эффективдасть испoльзoвания иннoвациoннo-ro пoтeнциала, динамическая мoдeль с распределенными лагами.
Lyashenko O. V. Problems of an estimation of efficiency of use of innovative potential of the enterprise
In article problems of efficiency of use of innovative potential of the enterprise are investigated, the concept of efficiency is considered, necessity of its estimation is proved, the choice of factors on which it is necessary to spend an estimation is analysed, and the model with which help the analysis of efficiency of use of innovative potential is possible is offered.
Key words: innovative process, innovative potential, an estimation of innovative potential, efficiency of use of innovative potential, dynamic model with the distributed logs.
Стаття надшшла дo редакци 19.02.2010
Прийнято дo друку 30.04.2010
