CC BY
25впереди своей предшественницы. Именно свобода звукоизвлечения на электронной скрипке призвана к созданию общей свободы телодвижения исполнителя на сцене. Профессиональный электроскрипач — это всегда композитор-исполнитель, аранжировщик и шоумен. Исполнение на электроскрипке требует соответствия как самого исполнителя, так и всей окружающей обстановки выступления.
Литература
1. Бурбыга Е. Что лучше скрипка или электроскрипка? // Лукспро.уа [Электронный ресурс]. — Режим доступа: ШрБ://1ихрго .иа/агйс1еБ/191-сЬ1о_1исЬ8Ие_8кг1рка_Ш_е1ек1го8кг1рка
2. Горбунова И. Б. Акустические знания музыканта в современном медиа-образовательном
пространстве: истоки проблемы и перспективы развития // Инновационные технологии в медиаобра-зовании: сборник научных статей по материалам II Всероссийской научно-практической конференции. — СПб., 2014. — С. 21-24.
3. Гутман И. А. Постановка рук скрипача в трех типовых двигательных положениях. — М.: Классика XXI, 2006. — 205 с.
4. Как учить играть на скрипке в музыкальной школе: Сборник статей (сост. Берлянчик М.).
— М.: Издательский дом «Классика XXI», — 2006.
— 208 с.
5. Синайская А. Исполнительские ритмы как основа координации движений скрипача. — СПб.: Союз художников, 2003. — 32 с.
ПРОБЛЕМИ 1СТОРЮГРАФП ХУДОЖНЬО-ПОСТАНОВОЧНИХ ЗАСОБ1В ОФОРМЛЕННЯ
СЦЕН1ЧНОГО ПРОСТОРУ
Юдова-Романова К.В.
кандидат мистецтвознавства, доцент, Кшвський нацюнальний унгверситет культури i мистецтв, Кшв
orcid. org/0000-0003-2665-390X
PROBLEMS OF HISTORIOGRAPHY OF ARTISTIC STAGE MEANS OF STAGE SPACE DESIGN
Iudova-Romanova K.
Ph.D. in Art History, Associate Professor; Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine
ORCID: 0000-0003-2665-390X
АНОТАЦ1Я
У дослвдженш схарактеризоваш, критично осмислеш та структуроваш виявлеш основш лиературш джерела, що предметно висвгтлюють питания розвитку художньо-постановочних засоб1в оформлення сцешчного простору та Гх роль у мистецтвг У тдсумку автор на шдстав1 здшсненого критичного анал1зу лггератури доводить ввдсуттсть комплексного р1зновекторного дослвдження художньо-постановочних за-соб1в оформлення сцешчного простору.
ABSTRACT
The study characterizes, critically comprehends and structures the identified main literary sources that cover the issues of development of artistic and staging means of stage space design and their role in art. As a result, the author on the basis of a critical analysis of the literature proves the lack of a comprehensive multi-vector study of artistic and staging means of design of the stage space.
Ключовi слова: юторюграфгя, сцешчне оформлення, художньо-постановочш засоби.
Keywords: historiography, stage design, artistic and staging means.
Постановка проблеми. На сьогодш Гснуе зна-чна шльшсть науково!, науково-методично!, нау-ково-популярно! та мемуарно! лггератури з питань теорп, юторп та практики сцешчного мистецтва. У цьому значному доробку, який охоплюе рГзномаш-тнi аспекти сценiчного мистецтва загалом, маемо нашр вiдокремити працi, яш стосуються генези, еволюци та сучасного стану художньо-постановочних засобiв сцешчного оформлення.
Один з провщних знавщв, теоретикiв та прак-тикiв театру К.С. Сташславський наголошував на колективнш та синтетичнiй природi сценiчного мистецтва, яке «користуеться одночасно творчютю
всiх без винятку мистецтв: лггератури, сцени, живо-пису, архiтектури, пластики, музики, танцю» [14, с. 471] та вбачав його силу у «збГрносл» (рос. - собирательности). Безумовним творцем театрально! вистави поруч Гз авторами - драматургом, режисе-ром, сценографом, композитором, балетмейстером е виконавець - актор, танщвник, ствак, музикант. Однак слГд наголосити, що сучасш твори театрального мистецтва, як й шш1 театрально-видовищш практики, все бшьше тяжГють до створення сцешч-но! художньо! образносп не лише виконавськими, аде й художньо-постановочними засобам. Вагомим штегруючим елементом театрально-видовищного дшства е сцешчний проспр - комплексне явище, до
характеристик якого о^м архггектурно-просторо-вих параметрiв - способу розташування вiдносно глядачiв, форми та розмiру сцени, як1 часто зале-жать вщ iсторичних передумов його створення, -належать i показники матерiально-технiчного за-безпечення художньо-постановочних процесiв освоения митцями цього простору.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй.
Укранський фшософ С. Безклубенко, аналiзу-ючи мистецьш процеси у лiтературi, музицi, архитектур^ живописi, театрi, к1но та на телебаченн як специфiчний вид шзнання, особливий вид духовного виробництва i як форму сусшльно! свiдомостi, простежуе стiйку залежнiсть процесу створення с^ычно! образностi вiд розвитку художнього виробництва як виробництва матерiального [8, с. 824] При цьому науковець акцентуе увагу на тому, що змiни у цариш сценiчного оформлення ввдбува-ються тд впливом розвитку технологiй. Розгляда-ючи мистецтво як духовне виробництво, а технологИ" як логiку цього виробництва, С. Безклубенко у контексп вивчення театрального мистецтва доводить, що «технолопя не лише не «ворожа» мистец-тву, а, навпаки, - глибоко притаманна йому: усвщо-млена в свош закономiрностi, вона становить собою поетику мистецтва i визначае специфiку кожного виду мистецтва» [9, с. 31]. Твердження С. Безклубенка е основоположними для розумшня залежностi еволюцп художньо-постановочних за-собiв оформлення сценiчного простору вiд матерiа-льних ресурсiв, виробничих потужностей та техно-логiй.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми.
Свою позицш щодо закономiрноl залежностi еволюцшних процесiв у материному та духовному виробнищга автор доводить, спираючись на лоп-чне осмислення iсторичних фактов. Ставлячи на порядок денний у фшософсько-культуролопчнш пло-щинi проблему залежносп духовного та матерiаль-ного виробництва, С. Безклубенко не простежуе еволюцш художньо-постановочних засобiв сценч-ного оформлення та не аналiзуе лиературу, що предметно висвiтлюе дане питання.
Мета даного дослщження - схарактеризу-вати, критично проаналiзувати та структурувати виявлеш основнi лiтературнi джерела, що предметно висвiтлюють питання розвитку художньо-пос-тановочних засобiв оформлення сцешчного простору та 1х роль у мистецтвi.
Виклад основного матерiалу. Попри оч^-вання, юнуе ввдносно обмежений перелiк виявлено! лтгератури з ще1 тематики.
Зокрема, йдеться про фундаментальне досль дження «Творячи сцену: iсторiя сценiчного дизайну i технологiй в Gвропi та Сполучених штатах» [17]. Вищезгадане видання мютить мистецтвознавче осмислення та характеристику юторичних процесiв з опертям на сучасш сценографiчнi практики у £в-рот та Сполучених штатах. Оцiнюючи сценогра-фiю як невiд'емний елемент сцетчного дiйства, ав-тори зiбрали та об'еднали дослвдження iсторикiв та
дiячiв театру на 377 сторiнках в одному том^ збага-тивши його бшьш нiж 537 iлюстрацiями, що ввдо-бражають хронологiчно впорядковану еволюцш сценографiчноl традицп вiд класичного перюду стародавньо! Грецп до наших дшв. Роздiли роботи включають: «Живописний перюд у давньогрецьких та римських театрах», «Середньовiчний сценiчний дизайн», «Iталiйський ренесанс», «Дизайн у Фран-цИ та Священнш Римськ1й iмперil з 1640 до початку вгамнадцятого столiття», «Вплив «сцени для ангела» на дизайн вгамнадцятого столiття», «Неокла-сицизм та романтизм - суперництво протилежнос-тей», «Реалiзм та натуралiзм, «Модернiзм», Амери-канське нове сценiчне мистецтво, росшський новий конструктивiзм, епiчний театр та Баугауз», «Пiсля Друго1 свггово! вшни i к1нець двадцятого столiття» та «Епшог: погляд у двадцять перше столитя». У кожному з роздшв, у вiдповiдностi до iсторичного контексту, дослщжуються засоби i технологи сцешчного оформлення, а також фшософсьш та есте-тичнi 1де1, що впливали на мистецтво та театральне виробництво. Автори зазначають, що безумовний вплив на сценiчне оформлення мали як театральна архитектура та поява електричного освiтлення, так i сощальш та економiчнi чинники. Однак, варто за-уважити, автори не змогли на сторшках одного ви-дання рiвновимiрно охопити всi iсторичнi еволю-цiйнi процеси, що вiдбувались у засобах i техноло-гiях сцетчного оформлення. Останнш роздiл «Епiлог: погляд у двадцять перше столитя» най-бiльш проблематичний - у ньому лише здiйсненi спроби простежити величезне рiзноманiття впрова-дження новiтнiх засобiв i технологiй у сучасному театральному мистецта. До недолiкiв книги також можна вiднести те, що при висвиленш широко1 та багатошарово1 теми сцешчного оформлення, автори зосередили свою увагу виключно на юторп сценографи в Gвропi та США, не ставлячи на меп охопити проблеми театрального костюму, а також ароматичного та звукового сценiчного дизайну i те-хнологiй. Також поза !х дослiдженням залишився й укранський театр.
Колективна праця «Театр, сценч^ дiйство i аналоговi технологи: юторична картина та штерме-дiальнiсть» [18] мютить 13 роздшв та 46 iлюстра-цш, що складають транасторичну колекцiю рiзних проектiв, як1 рiзновекторно вивчають аналоговi те-хнологiй у виконавських практиках ввд Стародав-ньо! Грецп до Друго1 свпово1 вшни. Р. Бiчем детально описуе театр ляльок римсько1 епохи, аналiзу-ючи його механiзацiю, О. Джонсон дослщжуе древнiх механiчних слонiв, С. Мерфi - електричнi вистави епохи Просвпництва, А. Куртiн - експери-менти з використанням телефонно1 мереж1 для тра-нсляци вистав у шнщ Х1Х столiття, М. Чемерс -сцешчних роботiв, чий штучний iнтелект не вмiе спiвпереживати. Й. Бiррiнгер у статтi «Ретро^нже-нер1я: звук, що носять» зазначае: «Приблизно на ру-беж1 тисячолiть оглядачi почали вiдмiчати, що союз танцю i технологiй призвiв до дешлькох значних сценiчних перемiн, як1 вразили публ^ i привернули увагу до цифрового танцю та штерактивносл
в театрг Проекцп вГртуальних танщвнишв з'явля-лись на екранах, [...] еманацп або графГчн фан-томи, що пурхали у просторГ поки справжнГ танщв-ники виконували хореографш на сцеш. [...] Графь чш фантоми, який шодГ називають цифровими двшниками, стали доповненням, алгорштшчними проявами, що спонукають до роздумГв про зв'язок мГж аналоговими та цифровими системами, м1ж ть лами Г техшчними Гстотами». [18, р. 133]
У дисертацп Т. Астаф'ево! «НовГ технологи в постановочному процесс на матерГалГ театрального мистецтва Санкт-Петербурга 1990-2010 рр.» увага зосереджена на проблемГ впровадження нових ш-формацшно-комп'ютерних та медГа технологш у театральн художньо-постановочш процеси [2]. У робот зазначаеться, що «у тепершнш час вГдбува-еться не лише естетизащя театрально! техшки, але й технолопзащя художнього оформления, що е за-гальним процесом розвитку взаемовпливу науки та мистецтва» [2, с. 133]. При цьому стверджуеться, що «найбГльш широко новГ технологи застосову-ються у сценографи - основнш складовш театрального мистецтва» [2, с. 32]. Однак таке твердження не е достатньо переконливим й може бути виправ-дане лише проведениям досладження у конкретних жанрових та географГчно-хронолопчних межах: драматичний Г музичний театр, сценч^ дшства Санкт-Петербурга шнця ХХ - початку ХХ1 стол1ття.
Безумовно «медшн технологи значно полег-шують художньо-виробничу частину сценографи, замГняючи трудомюткий процес створення матерь альних декорацш вщеошсталящями з файл1в. Вико-ристання комп'ютерних програм вдосконалив про-цес розробки креслярсько! та техшчно! документа-ци» [2, с. 46], але виконавець завжди залишаеться центральною, провщною фГгурою будь-якого сце-нГчного дшства, а новГ технологи не менш широко застосовуються Г у звуковому та ольфакторному сцешчному оформленнг Варто зауважити, що коло дослГджуваних авторкою проблем виходить за меж лише вГзуального сцешчного контенту, вона торка-еться й звукового забезпечення вистав. Однак у до-слвдженш абсолютно вГдсутнГ аспекти створення у театрально-видовищних постановках вогняних та шротехшчних ефеклв, використання генераторГв кл1матичних та ароматичних ефекпв, пневмоконс-трукцш, мобшьних сцешчних конструкцш тощо.
У робот зазначаеться, що у даний перюд вГд-бувся ввдхвд вГд розумшня «суп сценГчного "офор-млення", що базуеться на "живописних" прийомах станкового живопису. Новий термш "речове оформлення вистави" вГдображав позицш двадцятих ро-к1в минулого стол1ття» <.> Г не мГг претендувати на певну ушверсальшсть використаиия» - зазначае Т. Астаф'ева [2, с. 32] Г тому бшьш юторично ви-правданим е використання замють термГну «деко-рацшне оформлення» як речового оформлення вистави термшу «сценографГя» у трактуваннГ В. База-нова [7, с. 5]: «сценографГя - це наука про художньо-техшчш засоби театру. Ва художньо-де-корадшн Г тех^чн засоби, яш використовуе театр в реал1зацп сцешчного твору, розглядаються сцено-
графГею як елементи, що створюють художню форму спектаклю». Таким чином у дисертацп Т. Астаф'ево! сцешчне оформлення трактуеться виклю-чно у вГзуальнш площинг
Комплекс наукових дослвджень росшського, радянського науковця та практика театру В. База-нова е базовими для вивчення техшчних засобГв та технологш художнього оформлення вистав. Роботи В. Базанова «Техшка виготовлення театральних декорацш» [5], «Сцена, техшка, спектакль» [4], «Техшка Г технолопя сцени» [3] Г сьогоднГ не втрачають свое! актуальносл як засадничГ для вивчення пи-тань техшки сцени. Дисертащя «ЕстетичнГ функцп театрально! техшки» [7] на здобуття наукового сту-пеня кандидата мистецтвознавства стала базовою для подальшого поглибленого вивчення дано! тематики як самим автором так Г його учнями (С.Х. Ассад [1] та послГдовниками (Т.В. Астаф'ева [2]).
У працях В. Базанова аналГзуються конструк-тивно-технологГчнГ методи створення театральних декорацГй, розглядаються естетичнГ функцГ! театрально! технГки у процесГ створення вГзуально! образ-ностГ вистави, класифГкуються художньо-постано-вочнГ засоби оформлення сцени, уточняеться теат-рально-технГчна термГнологГя. «ТехнологГя сцени» - одне з останнГх фундаментальних пГдсумкових видань В. Базанова, де зГбрано матерГали з ГсторГ! театрально! архГтектури та технГки сцени (глава 1), механГчного обладнання сцени (глава 2), описано технологГчнГ процеси виготовлення твердих (павГ-льйонГв, верстатГв, сходГв, перил, балюстрад, сценГ-чних фур тощо), м'яких Г мальованих сценчних декорацш (глава 3) та етапи планування, оргашзаци та управлГння процесом роботи театрально-видови-щного колективу над створенням художнього офо-рмлення вистави (глава 4) [6].
У встут до книги автор, виходячи Гз загаль-ного розумГння технологГй як певно! едностГ «засо-бГв Г методГв, завдяки яким виробляеться той чи Гн-ший продукт» [6, с. 4], пропонуе свое розумшня по-няття «технологГя сцени», формулюючи його як «сукупнГсть методГв виготовлення декорацГйного оформлення, монтуваиия його на сцен Г пов'язана Гз цим органГзацГя робГт, що складають специфГчну групу рГзних технологГй». Таким чином автор фак-тично звужуе предметне коло дослГджуваних проблем до меж вивчення виключно вГзуально! худо-жньо! форми вистави.
При цьому варто зауважити, що у книзГ, хоч Г побГжно, але автор у шдпункп «Шдготовка звукового оформлення» глави друго! «Робота сценГчних цехГв над новою постановкою» четвертого роздГлу все ж звертаеться до вивчення специфГки технологГ! створення сценГчного звукового оформлення [6, с. 335-338]. Фактично покроково препаруючи сцеш-чнГ технологГ!, починаючи вГд створення вГдповГд-них просторових умов для показу вистав - форми сцени, !! архГтектури та архГтектонГки, та завершу-ючи специфГкою проведення ГнвентаризацГ! майна, автор сам собГ протирГчить Г фактично у наслГдку приходить до значно ширшого трактуваиия по-няття «технологГя сцени», що передбачае задГяння у процесГ створення художнього образу сценГчного
твору постановки вах наявних художньо-постано-вочних засобiв та методiв.
Цiнною складовою «Технологи сцени» В. Ба-занова е запропонований у нш глосарiй - короткий словник спещальних термiнiв, що зустрiчаються у киизi [6, с. 378-388]. Поряд iз термiнологiчними де-фiнiцiями («театральний простiр», «театральна тех-нiка», «техшка сцени», «дзеркало сцени», «декора-ци», «сценiчна технiка» тощо) автор вдаеться i до роз'яснення театрально1 сленговое' термшологи («фурка», «олiвець», «дилiжаис», «пацюк» тощо). При цьому, на жаль, у запропонованому глосари не знаходимо тлумачення термiнiв «сценiчне оформ-лення» та «сценографiя».
Якщо книга В. Базанова «Технолопя сцени» спрямована на розкриття художньо-постановочних та органiзацiйних технологш, що виникають у про-цеа створення та експлуатаци декорацiйного офо-рмлення вистав, то iлюстроване видання «Художник i театр» В. Козлшського та Е. Фрезе [12] зорiе-нтоване на допомогу в робоп театрального художника-постановника над створенням вiзуаль-ного образу вистави: подано дискурс в юторш сце-ычних майданчик1в вiд театру Стародавньо1 Греци класичного перiоду VI столiття до н.е. до европей-ського театру шнця XIX столiття; проаналiзовано особливосл втiлення образотворчого образу вистави з умовах сцешчного майданчика; з'ясовано специфшу роботи художника з режисером, драматургом, виконавцями, працiвниками художньо-пос-тановочних пiдроздiлiв театру; визначено роль сце-нiчного освiтлення, театральних меблiв, реквiзиту, костюмiв виконавцiв у сценографiчному рiшеннi вистави та iншi аспекти. У додатках подано хроно-лопчно систематизований iлюстрований матерiал з ютори меблiв та костюмiв. Зауважимо, що словник сценчних термiнiв багато в чому запозичений з праць В. Базанова. Безумовною перевагою даного видання е, хоча й чорно-бш, iлюстрацi! М. Ашкста та А. Троянкера з розширеними до них комента-рями самого М. Ашкста, що значно збагатили дане видання i унаочнюють зiбраний матерiал. Дана книга не мютить теоретико-методологiчних мiрку-вань i висновк1в, при цьому спрямована виключно на вивчення театрально-декорацшного мистецтва як особливого виду образотворчого мистецтва, що мае сво! внутршш закономiрностi.
У дисертаци Л. Мiхайлова 2007 року «Ство-рення сучасного естрадного видовища (принципи художнього оформлення)» автор звертаеться до проблеми класифжаци та типолопзаци технiчних засобiв оформлення сучасних естрадних видовищ-них заходiв [13]. I хоча у висновках до роботи за-значаеться, що «спещальне вивчення класифта-цiйно-типологiчних проблем тех^чних засобiв оформлення сучасних масових дшств засвiдчило вь дсутнiсть загальнонаукових позицiй у пiдходi до характеристики цього явища, i виявило, що алгоритм методу тзнання даного художнього феномену поки не знайдений», певну класифжацшно-типологiчну лопку у пiдходi до систематизаци за-собiв художнього оформлення естрадних видовищ
можна простежити, виходячи i3 структури само! роботи [13, с. 117].
У робот подано ретроспективний дискурс проблеми та запропоновано аналiз сучасного росш-ського постановочного досвщу естрадних дiйств, до якого певною мiрою залучався i сам автор. По-руч i3 досить переконливим структурованим аналь зом сучасного художнього оформлення естрадних видовищ, автор теоретико-методолопчно не визна-чае поняття художнього оформлення. У наслщку, поруч iз пiротехнiкою, свiтлотехнiкою, генераторами диму тощо до перелiку технiчних засобiв оформлення естрадних постановок потрапили i елект-роннi музичнi шструменти. Натомiсть, автор оми-нув своею увагою сценiчнi запахи як складову художнього оформлення постановок.
К. Боух - авторка монографи «Театр, перфор-манс та технологи: розвиток та трансформащя сценографй» [16] дослiджуе взаемозв'язок еволюци ш-женерних технологiй та сценiчного мистецтва за останш 300 рок1в, наголошуючи при цьому, що те-атральне мистецтво використовувало технологи як важливу складову вистави: як засiб змши сцешч-ного оформлення та як вiзуальну риторику, закли-каючи до «бачення театру, де iснуе цшсний i твор-чий взаемозв'язок м1ж театром, перфомансом i тех-нолопями» [16, р. 10].
Простежуючи як протягом ютори розвиток та змши у технолопях позначилися на сценографй, авторка акцентуе увагу на залежносп сценографй' та драматурги ввд технiчного забезпечення сценiчного майданчика у театральних практиках Х1Х-ХХ сто-лггтя та стверджуе, що певною мiрою сценографiя, сценiчне оформлення завжди була вщображенням технологiчних досягнень свого часу [16, р. 3]. У робот розглядаються сценiчнi технологи рухомого свила, придiляеться увага 1нтернету як платформi для створення перформансу, дослщжуеться мюь-кий ландшафт як складова сценографй. При цьому розвиток сценографй' розглядаеться як складова театрально! колективно! практики.
Театральнi технологи дослвджуються автор-кою у сценографiчному, архлектурно-просторо-вому та режисерському аспектах театрально! дiяль-ностi. Авторка стверджуе, що протягом ютори театру ввдбулась змша способу репрезентаци вистави всередиш театру; з'явилися новi форми, яш намага-лися репрезентувати, а не iмiтувати простiр, в якому вщбувалась драматична дiя. Сцена стала "машиною для виступу" [16, р. 46]. Новий шдхвд авто-рки в осмисленнi ролi художньо-постановочних за-собiв оформлення вистав позначився у спробi ввести нову термшолопю: iснуючий термiн Bühnenbildner («виробник сцешчно! картини») вона пропонуе замiнити на бшьш прийнятний -Bühnenbauer («будiвничий сцени») [16, р. 47]. К. Боух акцентуе, що подiбнi ще! щодо побудови театрального простору висловлював i Гордон Крег, який визначав сцену як мiсце для виступу. Такий пiдхiд позначився через його пропозищю застосу-вання «екрашв» у 1910 роцi - системи мобшних, нерепрезентативних, нейтральних плоских екрашв, яш мали стати новим постановочним пристроем
[16, р. 49]. Однак, К. Боух залишила поза увагою звуковГ та ароматичнГ технологГ! сценГчного офор-млення.
У дисертацГ! на здобуття наукового ступеня доктора технГчних наук А. Волкова [10] «Робототе-хнГчнГ та мехатроннГ системи театрально! машине-рГ!» у суто Гнженерно-технологГчнГй площинГ, без врахування мистецтвознавчого контексту здГйс-нена систематизацГя досвГду створення та експлуа-тацп театрально! машинерп; проаналГзовано осно-внГ принципи органГзацГ! простору сцени сучасного театру, механГзмГв, системи приводГв, несучих кон-струкцш декорацш та рГзних типових рухомих об'екпв; визначено перспективн напрямки Г прин-ципи робототехнГчних та мехатронних систем для сцени театру, розроблено комплекснГ вимоги до проектуваиия Г т.д..
Аргументуючи актуальнГсть свого дослГ-дження, автор зазначае глибоке та взаемне штегру-вання у сучасних сценГчних практиках художнього та техшчного чинник1в [10]. Виходячи з наявного досвГду будГвництва нових театральних сцен та постановки 32 вистав у провщних оперно-балетних театрах РосГйсько! федерацГ!, автором сформульо-ваш науково-техшчш проблеми в галузГ театрально! машинерГ!. Переконливою е подана у роботГ структуризащя основних художньо-постановочних проблем, пов'язаних Гз використаииям у театральних постановах рухомих декорацш: «по-перше, це створення виразних динашчних сцен з рухомими або лГтаючими чудовиськами, рухомими антропо-морфними Г зооморфними роботами, [...] зГ сть нами, що руйнуються, стельовими склепГннями, що обвалюються, кораблями, що хитаються та розби-ваються об скелГ або розламуються вГд хвиль, Г т. п. По-друге, це реалГзащя переходГв вГд одше! кар-тини до Гншо! зГ значними змГнами оформлення сцени в короткотермГнових паузах та антрактах, що дозволяе збГльшити кГлькГсть декорацГй спектаклю Г тдсилити динамГчшсть театрально! ди. По-трете, це забезпечення стислих термГнГв монтажу-демонтажу декорацГй в сучасному репертуарному театрГ, коли вранцГ Г ввечерГ проводяться рГзнГ вистави, Г змГна оформлення сцени повинна здГйснюватися протягом короткого штервалу часу [10]. Однак ва-рто зауважити, що у дослГдженнГ не представлений аспект використання сучасно! робототехнГки на ес-традГ та опен-ейр: зокрема, дрошв, фембопв та пне-вмороботГв.
Корисною з точки зору вивчення ГсторГ! сценГ-чного освилення як складово! сценГчного оформ-лення е книга М. 1звекова «Свило на сцеш» [11]. Не зважаючи на значне дистанцГювання в часГ - книгу опублжовано у 1940 рощ, !! змГстове наповнення не втратило свое! актуальность Роздш «Нариси з юто-рГ! освГтлення сцени» мГстить аналГз витокГв тех-нГки освГтлення сцени та класифГкацГю освГтлюва-льно! техшки у Х1Х столгтп. У роздш «Техшка освилення сучасно! сцени» схарактеризовано осно-внГ джерела та прилади сценГчного освГтлення, за-темнювач та регулятори, з'ясовано тополопю сце-нГчних приладГв та ГншГ питання розподГлу сценГч-ного освГтлення.
У роздш «Прийоми художньо! роботи зГ сви-лом» проаналГзовано особливостГ застосування у виставах кольорового освГтлення, з'ясовано можли-восп освилення площинних та архлектурних деко-рацГй, визначено художньо-постановочнГ методи використання проекцГйного зображення, ГмГтацГй-ного освГтлення Г декоративних та ГлюзГонГстичних ефектГв. Глибоко та предметно вивчаючи сценГчне освГтлення, у пГдсумку автор наголошуе, що «свГтло на сценГ не е вГдГрваною технГчною категорГею, а слугуе потужним засобом втшення сенсу спектаклю. Перебираючи на себе цю складну та почесну мюш, воно тим самим органГчно пов'язуе сво! за-соби виразностГ з всГею системою сценГчних обра-зГв Г само собою нерщко продукуе образне ршення окремих частин спектаклю» [11, с.391]. Загалом робота присвячена виключно питанням сценГчного освГтлення, залишаючи поза дослГдницькою увагою ГншГ складовГ сценГчного оформлення.
Серед виявлених у процесГ збору та аналГзу лГ-тератури та тему сценГчного оформлення заслуго-вуе уваги робота I. ЕкскузовГча «Техшка театрально! сцени в минулому Г тепер» [15]. Хоча книга до-вгГ роки не перевидавалась, вона Г нинГ не втратила свое! актуальностГ. Не викликае сумнГву запропоно-ваний автором Гсторичний дискурс витокГв та ево-люцГ! европейсько! театрально! сцени та !! технГч-ного обладнання вГд Давньо! ГрецГ! до першо! тре-тини ХХ столГття. Окремий аспект дослГдження присвячений аналГзу театрального освГтлення та флюоресценци. Також автор звертаеться до актуа-льних для 1930-х рошв проблем мистецтва: переоб-ладнаиия та переоснащення Гснуючих на той час театральних сцен; будГвництво та облаштування клу-бних Г сГльських театрГв, примГщень для рГзних художнГх заходГв. Не зважаючи на Гсторичну вГдда-ленГсть у часГ та суспГльно-полГтичний контекст на-писання дано! роботи вона е корисною для сучас-них дослГджень - поряд Гсторичним оглядом розви-тку театрально мистецтва подано компендГум театрально! техшки станом на 1930 рГк та пропози-цГй щодо !х сценГчного застосування.
Висновки I ироиозшиТ.
У шдсумку варто зазначити, що юторюграфГя (сукупнГсть Гсторичних студГй з певно! проблеми, теми чи науково! галузГ (дисциплГни) у вузькому сена, як1 мають спшьну просторово-хронолопчну ло-калГзацГю та предметну область дослГдження) худо-жньо-постановочних засобГв оформлення сценГч-ного простору носить фрагментарний характер. ПерГод предметного вивчення засобГв сценГчного оформлення як ГнструментарГю створення сценГч-но! образностГ започатковуеться у першГй третинГ ХХ ст.. Одним з провщних дослГднишв, фундато-ром радянсько! театрознавчо! школи даного напря-мку можна визнати Вадима Базанова. Нин можна простежити, що у деяких дослГдженнях аналГзу-ються засоби сцешчного оформлення у певних те-риторГальних та часових межах, деякГ зосередженГ на його жанрових особливостях або на окремГй вГ-зуально-просторовГй складовГй: свГтловГй, робото-
техшчнш тощо. Аспект вивчення засобiв ароматичного сценiчного оформлення у дослвдженнях не представленi.
Здшснений критичний аналiз виявлено! лггера-тури засвiдчив вiдсутнiсть комплексного рiзновек-торного дослвдження художньо-постановочних за-собiв оформлення сцешчного простору. Даний факт мае спонукати дослвднишв до виправлення ситуаций
Лiтература
1. Ассад С.Х. Техника современной сцены: автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.01 / Ассад Саид Хунуд ; Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии имени Н.К. Черкасова. - Санкт-Петербург, 1990. -24 с.
2. Астафьева Т. В. Новые технологии в современном постановочном процессе: на материале театрального искусства Санкт-Петербурга 19902010 гг.: дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.09 -теория и история искусства / Астафьева Татьяна Владимировна ; Санкт-Петербургская государственная консерватория им. Н.А. Римского-Корсакова. - Санкт-Петербург, 2011. - 187 с.
3. Базанов В.В. Техника и технология сцены / В.В. Базанов. - Ленинград: Искусство, 1976. - 121с.
4. Базанов В.В. Сцена, техника, спектакль / В. В. Базанов. - Ленинград; Москва: Искусство, 1963. - 118 с.
5. Базанов В .В. Техника изготовления театральных декораций / В.В. Базанов. - Ленинград; Москва: Искусство, 1961. - 93, [1] с.
6. Базанов В.В. Технология сцены. - Москва: Импульс-свет, 2005. - 391 с.
7. Базанов В.В. Эстетические функции театральной техники: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. искусствоведения. / Базанов Вадим Васильевич; Ленингр. гос. ин-т театра, музыки и кинематографии. - Ленинград, 1971. - 18 с.
8. Безклубенко С.Д. Природа искусства: О некоторых сторонах художественного творчества. -Москва: Политиздат,1982. - 165 с.
9. Безклубенко, С.Д., 2018b. Поетика як тех-нолопя // Вюник Кшвського нацюнального ушвер-ситету культури i мистецтв. Сер1я: Сцешчне мисте-цтво, № 2(2). - С. 31-39.
10. Волков А.Н. Робототехнические и меха-тронные системы театральной машинерии: автореф. дис. докт. техн. наук.: 05.02.05 - роботы, маха-троника и робототехнические системы / Волков Андрей Николаевич ; Санкт-Петербургский государственный политехнический университет. -Санкт-петербург, 2007. - 32 с.
11. Извеков Н.П. Свет на сцене / Николай Павлович Извеков. - Москва: Искусство, 1940. - 312 с.
12. Козлинский В.И. Художник и театр / В.И. Козлинский, Э.П. Фрезе. - Москва: Советский художник, 1975. - 239 с.
13. Михайлов Л.Н. Создание современного эстрадного зрелища (принципы художественного оформления): дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.01. - театральное искусство / Михайлов Леонид Николаевич; Российская академия театрального искусства. Санкт-Петербург, 2007. - 124 с. -Библиогр.: С. 119-124.
14. Станиславский К. С. [Театр]. Вступление // Собрание сочинений: в 8 т. Т. 5: Статьи. Речи. Заметки. Дневники. Воспоминания. 1877-1917 / под ред. Г.В. Кристи. -Москва: Искусство, 1958. - С. 470-494.
15. Экскузович, И.В. Техника театральной сцены в прошлом и настоящем / Иван Васильевич Экскузович ; предисл. А. В. Луначарского. - Ленинград: Прибой, 1930. - 339 с.
16. Baugh Ch. Theatre, Performance and Technology: The Development and Transformation of Scenography (Theatre and Performance Practices) / Christopher Baugh / 2nd ed. - London: Macmillan International Higher Education, 2014. - 308 p.
17. Brockett, O. Making the Scene: A History of Stage Design and Technology in Europe and the United States / O. Brockett, A. Margaret, L. Hardberger. -Austin: University of Texas Press, 2010. - 377 p.
18. Reilly K. Theatre, Performance and Analogue Technology: Historical Interfaces and Intermediaries. - London: Palgrave Macmillan, 2013. - 286 p.
