CC BY
26
ного. Виб1р оптимального з них визначаеться специфiкою проблеми, що дос-лщжуеться у кожному конкретному випадку; передовЫм це треба мати на уваз1, аналiзуючи динамiку особистих заощаджень. Актуальним завданням сьогоднi залишаеться формулювання емшрично вичерпних i теоретично пос-лщовних вимipникiв заощаджень. Показники заощадження у широкому сенс повиннi враховувати змши у зaпaсi i вapтостi фшансового, фiзичного, нема-теpiaльного, людського, суспшьного та природного кaпiтaлу.
Л1тература
1. Нацюнальш заощадження та економ1чне зростання/ 1н-т економ1чного прогнозуван-ня; за ред. д-р екон. наук Б.С. Кваснюка. - К.: "МП Леся", 2000. - 304 с.
2. Роль грошових заощаджень населення в розбудов1 економши Украши: Матер. наук.-практ. конф. 19 лютого 2002 року./ Наук. ред. А.М. Мороз. - К: КНЕУ, 2002. - 208 с.
3. Доходи та заощадження в умовах трансформацп економши Украши. Науковий зб./ За ред. З.Г. Ватаманюка. - Льв1в: 1нтереко, 2002.- 278 с.
4. Доходи та заощадження в перехщнш економщ Украши/ За ред. С. Панчишина та М. Савлука. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 406 с.
5. Feldstein M., Horioka C. Domestic Saving and International Capital Flows// The Economic Journal. - 1980. - Vol. 90. - P. 314-329.
6. Шевчук В.О. Мжнародна економка: теоpiя i практика. - Львiв: Каменяр, 2003. - 719 с.
7. Feldstein M. Monetary Policy in a Changing International Environment: The Role of Capital Flows// NBER Working Paper. - December 2005. - WP 11856. - 12 p.
8. Schrooten M., Stephan S. Back on Track? Saving Puzzle in EU-Accession Countries// DIW Discussion Papers. - October 2002. - DP306. - 31 р.
9. Сгплщ ДЖ. Глобaлiзaцiя та li тягар/ Пер. з англ. - К.: Вид. дiм "КМ Акaдемiя", 2003. - 252 с.
10. Савлук М. Гpошовi заощадження населення як ресурс фшансового ринку// Роль грошових заощаджень населення в pозбудовi економши Украши: Матер. наук.-практ. конф. 19 лютого 2002 року. Наук. ред. А.М. Мороз. - К: КНЕУ, 2002. - С. 8-15.
11. Савлук М. Мaкpоекономiчнi цш та наслщки формування заощаджень населення// Доходи та заощадження в перехщнш економщ Украши. - Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. - С. 208-221.
12. Gale W.G., Sabelhaus J. Perspectives on the Household Saving Rate// Brookings Papers on Economic Activity, 1999, № 1. - P. 181-224.
13. Lusardi A., Skinner J., Venti S. Saving Puzzles and Saving Policies in the United States// NBER Working Paper. - April 2001. - WP 8237. - 52 p.
14. Browning M., Lusardi A. Household Saving: Micro Theories and Micro Facts// Journal of Economic Literature, 1996. - Vol. 34. - P. 1797-1855.
УДК 657.1:658:4 Асист. I.I. Стещв, канд. екон. наук;
магктр I.C. Пкура-ЛьвiвськаКА
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЩ1 ЩОДО Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ШДПРИСМСТВА
Дослщжено питання щодо важливосп достовipноi шформацп щодо фшансового стану тдприемства, вщповщальносп за li формування. Розглянуто послщовшсть проведення aнaлiзу фшансового стану тдприемства i напрями ii удосконалення.
Ключов1 слова: економiчнa шформащя, фшансова зв^шсть, aнaлiз фшансового стану.
5. Тнформацшш технологи галузi
167
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Assist. I.I. Stetsiv, master's degree I.C. Pihura - Commercial Academy of Lviv
Problems of formation of the information about a financial condition
of the enterprise
In clause the questions of importance of the authentic information on a financial condition of the enterprise, responsibility for its formation are investigated. The sequence of realization of the analysis of a financial condition of the enterprise and way of its improvement is considered.
Keywords: the economic information, financial reporting, the analysis of a financial condition.
Дiяльнiсть вггчизняних шдприемств в умовах трансформаци еконо-MÏ4HOÏ системи i формування ринкових вщносин мае низку проблем. Вони обумовлеш ризиками, як виникають у стосунках з дшовими партнерами, через змши законодавчоï бази та економiчноï i податковоï полiтики. Оптимiза-цiя впливу ризикiв на результати господарювання досягаеться наявнiстю дос-товiрноï iнформацiï. Така iнформацiя необхiдна для прийняття управлiнських рiшень на шдприемствь Вона мае важливе значення для зовшшшх користу-вачiв, оскiльки дае змогу на вщповщному рiвнi будувати взаемостосунки мiж суб'ектами економiки. Треба зауважити, що Законодавством Украïни перед-бачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за формування i подання недостовiрноï iнформацiï про дiяльнiсть суб'ектiв господарювання.
У науковш лiтературi автори вiдзначають незадовiльний стан обмшу iнформацiею мiж суб'ектами господарювання.
Трапляються випадки подання службовими особами шдприемства не-достовiрних вiдомостей користувачам з метою приховати дшсний фшансо-вий стан на пiдприемствi, а саме стшку фiнансову неспроможнiсть, викликав-ши у кредитора враження про нормальний фiнансовий стан пiдприемства. Шд приховуванням стiйкоï фiнансовоï неспроможностi розумшть умисне подання недостовiрних вщомостей, за умови, що це завдало великоï матерiаль-ноï шкоди кредиторовi [8, с.584]. Недостовiрнi вiдомостi можуть бути подан-нi як у письмовш (шляхом надання документiв), так i в уснш формах (шляхом надання вщповщей на поставлен представниками кредитора запитання). Подання недостовiрних вiдомостей являе собою склад злочину, якщо вони адресованi кредитору або потенцшному кредитору. У випадку, i якщо недос-товiрнi вiдомостi подаються пiдприемством до банку або iншоï кредитноï установи з метою одержання кредиту, то дат ди повинш квалiфiкуватися як су-купшсть злочинiв за ст. 220 та ст. 222 ККУ [8, с.584, с.588] (шахрайство з фь нансовими ресурсами).Обов'язковою ознакою даного злочину е заподiяння кредитору великоï матерiальноï шкоди (8500 грн. i бшьше). Суб'ектом даного злочину виступають засновник, власник шдприемства i службова особа шдприемства, (шд це поняття шдпадае i головний бухгалтер пiдприемства). За приховування стш^' фiнансовоï неспроможностi передбачена кримшальна вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу вщ 2000-3000 неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох роюв, iз позбавлен-ням права обiймати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю. Об'ектив-ною стороною злочину, передбаченого в ст. 219 ККУ [8, с.583], е ди осiб, що
призвели до банкрутства шдприемства, внаслщок чого державi чи кредитору була заподiяна велика матерiальна шкода. Серед дш, що доводять до банкрутства, е заплутування звггност та облшу, знищення, пошкодження доку-ментiв чи шформацй, внаслiдок яких стае неможливою ефективна робота вщ-повiдного шдприемства, установи чи оргашзацй.
З вище наведеного випливае, що достовiрнiсть шформацй про фшан-совий стан шдприемства та правильна його оцшка за сучасних умов господарювання не тшьки конче потрiбна для його керiвництва i власникiв з метою оперативного i стратегiчного управлiння активами i пасивами пiдприемства, досягнення високих юнцевих фiнансових результатiв, забезпечення фшансо-во! стабiльностi i надежного iмiджу пiдприемства, але мае бути доступною i для iнвесторiв, партнерiв, кредиторiв та державних органiв, якi являються учасниками ринкових вiдносин, що регулюеться державним законодавством. Отже, формування достовiрноl економiчноl шформацй про господарську дь ядьнiсть пiдприемства е актуальним.
Важливим видом економiчноl шформацй е аналггична, яка дае змогу подати загальну оцiнку господарсько1 дiяльностi пiдприемства через систему показниюв. Одним iз таких показниюв е фiнансовий стан шдприемства. Метою дослщження е оцшка ддачого порядку аналiзу фiнансового стану шдприемства з метою формування анали^но: шформацй та вироблення напря-мiв й покращення.
Дослiдження л^ературних джерел у гадузi економiчного аналiзу дае змогу зауважити, що на сьогодш сформована методика оцiнки фшансового стану пiдприемства не мае принципових розбiжностей [1, 2, 4, 6, 10]. Вщмш-ностi iснують мiж алгоритмами та послiдовнiстю проведення розрахунюв, а саме прiоритетнiстю одних параметрiв над iншими.
В основному, аналiз фiнансового стану пiдприемства здiйснюеться за такими напрямами: 1) оцшка майнового стану - визначаеться виробничий по-тенщал шдприемства; 2) аналiз лшвщност i платоспроможностi - визначаеться спроможшсть своечасно i в повних обсягах здшснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями; 3) оцiнка дшово1 активност - ощ-нюеться ефективнiсть використання матерiальних, трудових, фiнансових ре-сурЫв; 4) анадiз фшансово1 стiйкостi - визначаеться структура джерел фшан-сування, яю рiзняться доступнiстю, ризиковiстю, вартютю; 5) аналiз прибут-ковостi i рентабельностi - оцiнюеться загальна ефективнiсть вкладення кош-тiв в дане шдприемство.
На наш погляд, виршальне значення для проведення аналiзу вщшрае стан джерел шформацй. Iнформацiйною базою аналiзу фiнансового стану е бухгалтерська фiнансова звiтнiсть, тобто система показниюв, яю вщобража-ють майновий i фiнансовий стан пiдприемства на конкретну дату.
Для проведення аналiзу фшансового стану шдприемства необхщно, передовым, перевiрити стан джерел шформацй. З щею метою використовують положення (стандарт) бухгалтерського облiку П(С)БО№ 1 "Загальш вимоги до фшансово1 звiтностi", яке затверджене наказом Мшютерства фiнансiв Украши вщ 31.03. 1999 р. №391/3684 [9, с.228] i переконатись у тому, що вс вимоги
5. 1нформацшш технологи галузi
169
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
даного стандарту на шдприемста враховано. Згiдно з цим положенням бухгал-терська зв^шсть складаеться iз взаемозв'язаних форм, на основi яких здшсню-еться аналiз фiнансового стану пiдприемства: П(С)БО № 2 "Баланс", ф.1, П(С)БО № 3 "Звгг про фiнансовi результата", ф.2, П(С)БО № 4 "Звгг про рух грошових коштiв", ф.3, П(С)БО № 5 "Звiт про власний каттал", ф.4.
Вивчення положень П(С)БО 16, П(С)БО 3, податкового законодавства [9; 11] показуе рiзнi шдходи до визначення витрат, що беззаперечно впливае на проведення аналiзу фiнансового стану пiдприемства.
Особливiсть звггносл, яку розроблено згiдно з мiжнародними стандартами бухгалтерського облiку, полягае в ^м, що нею можуть широко ко-ристуватися iнвестори та iншi особи, якi беруть участь у шдприемницькш дь яльностi, - кредитори, постачальники, конкуренти, працiвники тдприемства. Кожний користувач фшансово! звiтностi, як правило, вивчае ту шформащю, котра йому необхiдна в процесi шдприемницько! дiяльностi. Треба зазначити, що в певних випадках для аналiзу фшансового стану тдприемства замало тiльки бухгалтерсько! звiтностi, особливо для iнвесторiв. Тому П(С)БО пе-редбачае складання примггок до форм бухгалтерсько! звiтностi, як дають змогу зовнiшнiм користувачам фшансово! шформацп докладно ознайомити-ся з фшансовим станом пiдприемства.
Крiм фшансово! звiтностi, використовуеться iнформацiя, яка доступна тшьки внутрiшнiм користувачам, тобто шдроздшам та працiвникам шдпри-емства, а саме:
• конструкторсько-технолопчна;
• планово-нормативна (фшансовий план, нормативи запашв);
• дат вс1х вид1в господарського обл1ку (оперативний, бухгалтерський, ста-тистичний);
• звггтсть: оприлюднена фшансова зв1ттсть (р1чна) та квартальна, а також ко-мерщйна звггтсть, яка складаеться за спещальними вказ1вками, та обов'язко-ва статистична зв1ттсть;
• поза облшова шформащя: маркетингов1 досл1дження, закони, шструкцп та експертна iнформацiя.
Головне завдання аналiзу фiнансового стану пiдприемства - своечасно виявити й усунути недолжи у фшансовш дiяльностi, знайти управлшсью рь шення для полiпшення фшансового стану тдприемства та уникнути його банкрутства. Шд банкрутством розумшть встановлену в судовому порядку фшансову неспроможшсть боржника здiйснювати платежi за сво!ми зо-бов'язаннями [10, с. 117]. Законодавством також передбачено випадки нав-мисного доведення тдприемства до банкрутства та встановлено мiру вщповь дальност за таку дiяльнiсть. Пiд доведенням до банкрутства розумшть умис-не, з корисливих мотивiв, шшо! особисто! зацiкавленостi або в iнтересах тре-тiх осiб вчинення дiй власником або службовою особою суб'екта господарсь-ко! дiяльностi, якi призвели до стшко! фшансово! неспроможностi суб'екта господарсько! дiяльностi, якщо це завдало велико! матерiальноl шкоди дер-жавi чи кредитору. Об'ектом злочишв, передбачених в ст. 219, 220, 221 ККУ, е встановлений державою порядок здшснення шдприемницько! дiяльностi у частинi гарантування прав та штереЫв кредиторiв вщ ризикiв, пов'язаних з настанням неплатоспроможност пiдприемств.
На наш погляд, для забезпечення реальност показникiв анашзу необ-
хiдно:
1. Домогтися достовiрностi, повноти та об'ективност даних джерел ш-формацй для aнaлiзу i, насамперед, форм фшансово1 звiтностi.
2. Узгодити положення податкового i бухгалтерского законодавства.
Л1тература
1. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. - М.: "ДИС", НГАЭ и У, 1997 г. - 364 с.
2. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. Киев, МП "ИТЕМ лтд", СП "АДЕФ-Украина", 1996. - 534 с.
3. Виведення шдприемства з кризи: "Дешевi експерименти нам не по кишеш"// "Управление компанией". - Декабрь 1998 г, № 23-24.
4. Грачова Р. Як визначити реальний фшансово-майновий стан свого шдприемства// Дебет-Кредит. - 2000, № 34.
5. Господарський кодекс Украши вщ 16 ачня 2003 року N 436-IV. - 456 с.
6. Економпчний анашз дiяльностi суб'екпв господарювання: Пщруч. для ВНЗ. Рекомендовано МОНУ/ Попович П.Я. - Терношль, 2001. - 456 с.
7. М1жнародш стандарти бухгалтерського облiку/ Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. -К.: ФПБАУ, 1998. - 736 с.
8. Науково-практичний коментар Кримшального Кодексу Украши вщ 5 кв^ня 2001 р./ За ред. М.1. Мельника. - К.: Каннон, А.С.К.,2003. - 1104 с.
9. Нацюнальш стандарти бухгалтерського обл^ в Украшу Навч. посiб. Нормативно-прaктичнi матер. Станом на 1 листопада 2000 р. - Львiв: "1нтелект - Захщ", 2000. - 444 с.
10. Шеремет О.О. Фшансовий aнaлiз: Навч. посiб. - К.: Мшешум, - 2003. - 160 с.
11. Про оподаткування прибутку шдприемств Закон Украши вiд 22.05.1997 року.
УДК 657.1 О.О. Кундицький -Львiвський НУiM. 1вана Франка
МОНЕТАРН1 1НСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В
Автор дослiджуe Bci, на його думку можливi iнструменти державного регулю-вання фiнансових ресурсiв, показуе ix переваги i недолiки, а також дослщжуе мож-ливiсть ix застосування.
O. О. Kundytskiy - Lviv NU named after Ivan Franko
Monetary instruments of financial resources state regulation
In the given article the author investigates all possible instruments of financial resources state regulation. The author shows their advantages and disadvantages and also explores possibility of these instruments application.
Традицшними монетарними шструментами регулювання фшансових ресуршв е таю економiчнi шструменти як облжова ставка Центрального банку у процес рефшансування комерцшних банюв; операцй Центрального банку з щнними паперами (операцii на вщкритому ринку); формування централь зованих ресурЫв кредитноi системи (обов'язкових резервiв) [1, c. 300-310]. На думку П. Самуельсона i В. Нордгауза, найважлившим iнструментом мо-нетарноi полiтики е операцй на вщкритому ринку. "Купуючи або продаючи урядовi цiннi папери на вщкритому ринку, ФРС (Федеральна резервна система, чи, вщповщно, центральний банк певноi краiни. - С. Л.) може зменшити
5. 1||ф()|)мацш1м технологи галузi
171
