CC BY
41
Сформований в Укршт, ринок цiнних nanepiB не вщповщае потребам розвитку економiки, оскшьки не виконуе свого головного призначення - аку-мулювання заощаджень i перетворення ïx на iнвестицiï в реальний сектор економiки. При переxодi до нових умов економiки, виходу i3 кризи держави, а також передбачаючи економiчне зростання промисловостi, значне мюце на-бувае iнвестицiйна дiяльнiсть. Особливоï важливостi ця дiяльнiсть набувае на макроекономiчному рiвнi, де держава повинна регулювати створення у крш'ш сприятливого iнвестицiйного клiмату, формування i розвиток фондового ринку, сприяти спрямуванню швестицш у прiоритетнi виробництва та ш.
Важливим фактором шдвищення iнвестицiйноï активностi Украïни е формування шформацшно1" вiдкритостi та привабливостi iмiджу регiонiв i держави загалом. На наш погляд на сучасному етат трансформацшних про-цесiв в економщ Украши, створенню позитивного iмiджу перешкоджають такi фактори: нестабiльнiсть законодавчо1' бази; недостатшсть досвiду у сферi розвитку ринково1' iнфраструктури; низька культура бiзнесу; високий рiвень корумпованостi.
Загалом регулювання iнвестицiйного процесу в Украш повинно здiйснюватися на основi державно1' iнвестицiйноï полiтики, яка визначае та тд-тримуе прiоритетнi напрямки розвитку економши. Саме держава у державному секторi економiки через органи виконавчо1' влади мае сприяти забезпеченостi швестицшних проектiв проектно-кошторисною документацiею, необxiдними матерiальними та теxнiчними ресурсами, обладнанням, фшансами та iншими ресурсами, розподiляти прибутки, отримаш внаслiдок вкладення iнвестицiй.
Лггература
1. Глущенко С.В. Податкове стимулювання швестицш у цшш папери// Фшанси Украши. - 2004, № 1. - С. 70-73.
2. 1нвестГазета. Державна комшя з цшних папер1в та фондового ринку. Зв1т за 2005 р. - 19.09.2006, № 37(563).
3. Лютий 1.О., Н1чосова Т.В. Ринок корпоративних обл1гацш реального сектору еконо-м1ки// Фшанси Украши. - 2006, № 7. - С. 59-69.
4. Пилипенко 1.1., Жук О.П. Податкова шспекщя. - К.: 1ВЦ Держкомстату Украши. -2001. - С. 305.
5. Савуляк 1.М. Становлення вексельного ринку в Украш1// Формування ринкових вщ-носин в УкраЫ. - 2003, № 4 (23). - С. 15-21.
6. Шляхи шдвищення швестицшно'1 д1яльносп в Укра1'ш: Монограф1я/ За ред. В.Г. Фе-доренка. - Кжин: Вид-во "Аспект-Пошграф", 2003. - 724 с.
УДК 336.2 Доц. I.A. Маринич, канд. екон. наук;
магктрант Л.Л. Свiрщ - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ АМОРТИЗАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Розглянуто HarncTOTHmi проблеми, що виникають як на державному piBHi, так i на рiвнi пiдприeмства при формуванш амортroащйноi полiтики. Проведено порiв-няльний аналiз зарубiжного та в^чизняного досвiду, окреслено проблеми та варiанти iхнього вирiшення.
280
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.3
Assist. prof. I.A. Marynych; undergraduate L.L. Svirshch -
L 'viv commercial academy
The problem of amortization policy forming in the market conditions of management
The article highlights the key problems, which arise both on the state level and an enterprise level in view of amortization policy forming. There has been dissected the comparative analysis of foreign and domestic experience, outlined the key aspects and problem solving.
Амортизацшна полдтика шдприемства значною мiрою вддображае по-лдтику держави, оскдльки базуеться на принципах, методах i нормативах амортизацдйних вддрахувань, затверджених законодавчими та нормативними актами КабДнету Мiнiстрiв Укра'ни.
Основна мета розроблення амортизацшно!' полтгаки, як вддзначае Н. Ви-говська, - збДльшення за рахунок внутрiшнiх джерел потоку власних фiнансових ресурсiв. У практицд господарювання це, зазвичай, здшснюеться двома шляхами:
• формування амортизащйного фонду (прямий шлях);
• зменшення суми податку на прибуток.
ЗвДдси сутнiсть амортизацшно!' полiтики можна сформулювати таким чином: амортизацiйна полiтика - це складова частина загальнодержавно!' политики формування власних фiнансових ресурсдв, яка полягае в оптимдзацп потоку власних засобiв, що реiнвестуються у виробничу дiяльнiсть.
Введення в ддю засад мiжнародних стандартiв фднансово! звггаосп та запровадження ново! методологи нарахування амортизацп з прийняттям НП (С) БО надало змогу пiдприемствам формувати власну амортизацшну полДти-ку, зокрема, шдприемства можуть самостшно встановлювати термдни корис-ного використання, обирати методи нарахування амортизацп та визначати лжвщацшну вартдсть основних засобiв.
Однак в умовах недостатнього методичного забезпечення та вддсут-ностд практичних напрацювань Дснуе низка невирiшених питань, що призво-дить до проблем при формуванш амортизацшно!' полiтики. До таких проблем можна зарахувати:
1) суперечност щодо визначення термiну "амортизация" та функцш, яю вона виконуе;
2) проблеми визначення термдтв використання основних засобдв;
3) проблеми вибору методдв амортизацп основних засобдв тощо. Розгляда-ючи проблему дефшщп термдну "амортизащя", необхддно вддзначити, що сьогоднд термдн "амортизащя" асоцдюеться з амортизацдею вартост не-обдгових активдв. Проте насправдД цей термдн мае широке значення. Бдль-шдсть сучасних тлумачних i спещалдзованих словникдв пропонують (у рдзних вардантах) чотири основнд значення:
■ поступове зниження вартост основних фондДв (устаткування, будДвель тощо) внаслДдок '1'хнього зносу;
■ перенесення вартост машин, будДвель на вироблювану продукцДю;
■ визнання недшсним загубленого або вкраденого боргового зобов'язання;
■ поступова сплата боргу фДзичною або юридичною особою шляхом перюдичних грошових внескДв або викупу зобов'язань.
4. Екомомпка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
281
Аналiзyючи визначeння поняття мамоpтизацiям в eкономiчних лп^ра-турних джepeлах, можна зробити втеновок, що думки вчeних i практиюв про визначeння тepмiнy мамоpтизацiям роздшилтея. Одна група вчeних вважае, що амортизащя - ^ гpошовe виpажeння зноcy, друга, - що амортизащя - ^ нe що iншe, як пpоцec пepeнeceння ваpтоcтi зноcy на cобiваpтicть пpодyкцiï, тpeтя cтвepджye, що амоpтизацiя - цe прийом або мeтод бyхгалтepcького об-лжу. Однак майжe вci вони погоджyютьcя, що амоpтизацiя - цe пpоцec по^ тупового cпиcання ваpтоcтi теобщових активiв на витрати пiдпpиeмcтва.
Розглядаючи питання визначeння тepмiнiв коpиcного використання ошовних заcобiв, нeобхiдно вiдзначити, що cамоcтiйнe 1'хне вcтановлeння пiдпpиeмcтвами на ^огодш мае низку cepйозних тедолтв.
По-пepшe, вiдбyваютьcя icтотнi pозбiжноcтi у тepмiнах коpиcного вико-pиcтання на аналопчш об'екти у piзних гоcподаpcтвах, якi викоpиcтовyютьcя в однакових виробничих умовах. Тому cyб,eктивнe визначeння pозмipy амортиза-цiйних вiдpахyвань робить теможливим поpiвняння cобiваpтоcтi продукци та фшатеових peзyльтатiв. Таким чином, втpачаeтьcя об'ективнють iнфоpмацiï про нарахування амортизацп, що вeдe до викpивлeння фiнанcовоï звггаост!
По-дpyгe, тepмiн коpиcного викоpиcтання здeбiльшого нe збiгаeтьcя зi cтpоком eкcплyатацiï об,eктiв, пepeдбачeним у тeхнiчнiй докyмeнтацiï на о^ новнi заcоби, чepeз вплив на нього piзних чинниюв, пepeдyciм морального зноcy. Тому бyхгалтep мае окpeмо пiдходити до його визначeння за кожним видом ошовних заcобiв, що вiдбyваeтьcя за в^ут^ст! pозpоблeних мeтодик i пpопозицiй, а ^ забирае багато чаcy.
По-тpeтe, за таким пiдходом cтвоpюютьcя умови для маншулювання pозмipом амоpтизацiйних вщрахувань i, як наcлiдок, icнye можливють злов-живань чepeз прямий вплив нараховано1' амоpтизацiï на фiнанcовий peзyльтат пiдпpиeмcтва. Так, вcтановлeння завищeних тepмiнiв коpиcного використан-ня вeдe до збiльшeння прибутку пiдпpиeмcтва, а те випpавданe занижeння -збiльшye витрати i, як наошдок, змeншye прибуток.
Обираючи мeтод нарахування амоpтизацiï, шдприемства мають звep-тати увагу, пepeдyciм, на пepeваги та нeдолiки кожного з мeтодiв у пeвних виробничих умовах.
Стандарт П(С)БО V "О^овт заcобим визначае п'ять мeтодiв, як дае змогу викоpиcтовyвати при нарахуванш амоpтизацiï: пpямолiнiйний, змeн-шeння залишково1' ваpтоcтi, пpиcкоpeного змeншeння залишково1' вартоеп, кумулятивний, виробничий. Kpiм того, дозволeно викоpиcтовyвати мeтод амоpтизацiï, пepeдбачeний податковим законодавством. Heобхiдно вщзначи-ти, що жодeн з цих мeтодiв те дае однозначно:' вiдповiдi на пpоблeмy розпо-дiлy амоpтизованоï ваpтоcтi. I пpоблeма полягае нe в тому, що вдаутш pi-шeння, а в тому, що ix yжe багато, i жоднe з них те е пepeконливим. Тому ви-6íp мeтодy нарахування амортизацп ошовних заcобiв нeобxiдно здiйcнювати в кожному конкpeтномy випадку, аналiзyючи вci за i проти.
Щ£ однieю пpоблeмою бyxгалтepcького облiкy е пpоблeма формування амортизацшного фонду, аджe в мiжнаpоднiй пpактицi бyxгалтepcького об-лжу нарахування амортизацп е пpоцec розподшу ваpтоcтi придбаних активiв
282
Збiрник нaуково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2007, вип. 17.3
на 3BÏTHÏ перiоди, протягом яких очжуеться отримання прибутку вiд викорис-тання цих aKraBÏB. У нашiй кра1т тривалий час панувала думка, що аморти-зацiя е джерелом фшансових ресурсiв шдприемства.
Однак амортизацiя, як вщзначае I. Чалий, - це не фонд-джерело, а зви-чайш витрати. Вона просто показуе у звггност^ яку частину первинно1' вар-тостi основних засобiв уже вщнесено на витрати.
Тому ми вважаемо, що законодавча вимога створення амортизацшно-го фонду не сприяе розвитку ринкових умов господарювання, адже створю-ючи даний фонд, пiдприемство консервуе вшьт кошти i не може використа-ти ïx на iншi цiлi.
1. У бухгалтерському облiку вiдмовитися вiд використання податкового методу нарахування амортизацiï, оскшьки даний метод не спрощуе бух-галтерський облш, не призводить до поеднання бухгалтерського податкового облiку амортизацп. Бшьше того, податкове законодавство перед-бачае норми амортизацп, як е економiчно необгрунтованими. Проте для потреб податкового облшу даний метод можна застосовувати i надал^ але з переглядом груп основних фондiв та норм амортизацп.
2. Вилучити iз законодавства вимогу про обов'язкове створення спещаль-них (цiльовиx) фондiв, зокрема амортизацшного. Це надасть змогу тд-приемствам вшьно розпоряджатися своïми коштами. Ршення про створення будь-якого фонду, зокрема й амортизацшного, повинно приймати-ся винятково керiвництвом пiдприемства, враховуючи конкретт умови господарювання даного шдприемства, його фiнансове становище, рiвень забезпеченост основними засобами тощо.
3. Амортизацшна полiтика повинна формуватися на двох рiвняx: 1) на державному, шляхом встановлення груп основних засобiв та граничних тер-мiнiв використання основних засобiв у межах групи; 2) на рiвнi шд-приемства, шляхом надання права пiдприемствам обирати методи нарахування амортизацп та термшв корисного використання в межах, вста-новлених законодавством.
Вказанi пропозицп, на нашу думку, дадуть змогу порiвнювати показ-ники фiнансовоï дiяльностi рiзниx пiдприемств та мати об'ективш данi про стан основних засобiв та рiвень ïxнього зносу як на рiвнi пiдприемства, так i на рiвнi держави.
Ця стаття не виршуе всix проблем, що виникають при формуванш амортизацiйноï пол^ики, однак сприятиме багатоплановим та бшьш доклад-ним дослiдженням з даноï проблеми.
Лiтература
1. Про концепщю амортизацшно'1 пол1тики: Указ Президента Украши № 169/2001 вщ 07 березня 2001 р.// Цитовано з Н§а.к1еу.иа.
2. Виговська Н.Г. Удосконалення обл1ку амортизацп: стан, проблеми, перспективи. -Житомир,1998. - 323 с.
3. Евтушенко С.М. Визначення терм1ну корисного використання основних засоб1в об-л1ку, зв1тносп та аудиту в систем! АПК Украши: стан i перспективи. - К.: 1н-т аграрно'1 еконо-мiки. - 2003. - С. 133-136.
4. Бондар В.О. Проблеми формування амортизацшно'1 пол1тики в ринкових умовах господарювання// Актуальш проблеми економши. - 2005, № 1(43). - С. 38-42.
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплексi
283
