CC BY
16
зультативност транспортноУ стратеги, яка здмснюеться пюля и реалваци та передбачае порвняння запланованих показни-юв ¡з фактичними (накладн витрати при експори в тому числ1 транспорты витрати, прибутки, ефективн¡сть експорту, вико-нання зобов'язань по договорах тощо).
Висновки
При формуванн¡ транспортноУ стратег¡í пщприем-ством-суб'ектом зовншньоекономнно' дтльност мають бути досл¡джен¡ та врахован вс¡ фактори, що впливають на рЬ шення з питань транспортування: загальна та функцюнальы стратеги пщприемства, внутр¡шн¡ можливост¡ п¡дприeмства, характеристики товару, що пщлягае транспортуванню, дан про зовн¡шн¡х перев¡зник¡в, географ¡чне положення кра'нНм-портер¡в, особливост¡ перевезень рвними видами транспорту та законодавче нормативно-правове регулювання з питань транспортних перевезень. Останне мае враховуватися на вах етапах прийняття ршень: в¡д формування - до реалЬ заци транспортноУ стратеги та оцЫки и результативност¡. ОцЫ-ка результативност транспортно'' стратеги е обов'язковим етапом формування стратеги, ¡ у раз¡ негативно'' оц¡нки потр^-но повернутися на початков¡ етапи формування та перегляну-ти методи чи результати дослщжень. Очевидно, оц¡нка ре-зультативност повинна передбачае розрахунок певних по-казник¡в ще на етап¡ формування стратеги та порвняння запланованих показниюв ¡з фактичними. Визначення таких по-казник¡в мае стати об'ектом наступних досл¡джень.
Список використаних джерел
1. Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи лопстики. Навч. посб - К.: Центр учбово' лтератури, 2012. - 176 с.
2. Про автомобтьний транспорт: Закон УкраТни вщ 05.04.2001 №2344-111 // Вщомост Верховно'' Ради Укра'ни. - 2001. - №22. -Ст. 105 [з1 змлнами \ доповненнями].
3. Про зал1зничний транспорт: Закон Укра'ни вщ 04.07.96 №273/96-ВР // Вщомост Верховно'' Ради Укра'ни. - 1996. -№40. - Ст. 40 [з1 змлнами \ доповненнями].
4. Про приеднання Укра'ни до Конвенци про догов1р м1жнародно-го автомобтьного перевезення вантажш: Закон Укра'ни вщ 01.08.2006 №57-У // Вщомост Верховно'' Ради Укра'ни. -2006.- №39. - С. 341.
5. Про транзит вантажш: Закон Укра'ни вщ 20.10.99 №1172-Х!У // Вщомост Верховно' Ради Укра'ни. - 1999. -№51. - Ст. 446 [з1 змЫами \ доповненнями].
6. Про транспорт: Закон Укра'ни вщ 10.11.94 №232/94-ВР // Вщомост Верховно' Ради Укра'ни. - 1994. - №51. - Ст. 446 [з1 зм^ами \ доповненнями].
7. Системолопя на транспорт': пщручник: у 5 кн. / Заг. ред. М.Ф. Дмитраченка. - К.: Знання Укра'ни. - Кн. III: Дослщження опе-рац1й у транспортних системах / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко, В.К. Доля [та ¡н.]. - 2009. - 375 с.
8.Смирнов 1.Г., Косарева Т.В. Транспортна лопстика: Навч. пос1б-ник. - К.: Центр учбово' лтератури, 2008. - 224 с.
9. Сокур 1.М., Сокур Л.М., Герасимчук В.В. Транспортна лопстика: Навч. посЮник. - К.: Центр учбово' лтератури, 2009. - 222 с.
Г.М. ЗАПША,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту / маркетингу, Одеський державний аграрний ун/верситет
Проблеми еколопзацп аграрного виробництва в умовах трансформацп
вщносин власност
У статт розглядаються проблеми еколопзацп аграрного виробництва. Доведено, що в процес трансформацп в/дносин власност/ в аграрий сфер1 не створено д/евих механ/зм/в мотивацИ та контролю щодо дотри-мання суб'ектами господарювання еколопчних норм. Досл/джен/ еколопчн! аспекти використання сльсько-господарських земель в частин/ порушення структури поавних площ, незбалансованого внесення мнераль-них та орган\чних добрив, рекультивацп порушених земель. Запропонована система соц/ально-економ/чних, пол'пико-правових та управл\нсько-орган1зац1йних заход/в, спрямованих на п/двищення еколопчност/ аграрного виробництва.
Ключов! слова: еколопзаця, аграрне виробництво, в/дносини власност/, еколог/чн/ норми, с/льськогоспо-дарськ/ земл/.
В статье рассматриваются проблемы экологизации аграрного производства. Доказано, что в процессе трансформации отношений собственности в аграрной сфере не создано действенных механизмов мотивации и контроля соблюдения экологических норм. Исследованы экологические аспекты использования сельскохозяйственных земель, в частности: нарушения структуры посевных площадей, несбалансированное внесение минеральных и органических удобрений, рекультивация земель. Предложена система социально-экономических, политико-правовых и организационно-управленческих мероприятий, направленных на повышение эко-логичности аграрного производства.
Ключевые слова: экологизация, аграрное производство, отношения собственности, экологические нор-мы, сельскохозяйственные земли.
100 Формування ринкових вщносин в Укра'ш № 4 (155)/2014
© Г.М. ЗАПША, 2014
The paper considers the egologization problem of the agricultural production. It's proven that during the process of property relations transformation in agriculture the effective mechanisms of motivation and control entities wasn't created to comply with environmental regulations. The environmental aspects of agricultural land are investigated particularly in violation of the crop pattern, unbalanced of mineral and organic fertilizers, reclamation of disturbed land. The system of socio-economic, political, legal, administrative and organizational measures that are directed to increase the environmental performance of agriculture is created.
Keywords: ecologization, farming, relationships property.
Постановка проблемы. Актуальнють дослщження нау-ково-прикладних проблем еколопзаци аграрного вироб-ництва в контекст розвитку вщносин власносп зумовлена необхщнютю пщтримувати набуту цивозацмною еволюц1ю еколопчну р1вновагу природних екосистем, використання яких здмснюеться аграрними товаровиробниками р1зних краУн походження, форм власносп та господарювання в умовах прискорення економ1чноУ глобал1зацГ| та посилення ринковоУ кон'юнктурноУ динамки. При цьому забезпечення продовольчоУ безпеки населення краУни та посилення кон-курентоспроможносп агропродовольчоУ продукци на вну-тршньому та свгговому ринках повинно поеднуватися з на-рощуванням потужностей аграрного природного потен^алу, збереженням родючосп Грун^в, ефективним використан-ням сонячноУ енерги та водних ресурав, зменшенням заб-руднення атмосфери, змщненням здоров'я жител1в краУни.
Розвиток аграрного виробництва в сучасних умовах су-проводжуеться порушеннями еколопчних норм i стандар^в, що проявляеться в надмiрно iнтенсивному використанн сiльськогосподарських угiдь, недотриманнi рацiональних стввщношень при внесеннi мiнеральних та оргаычних добрив, iгноруваннi науково обГрунтованих рекомендацiй щодо структури сiвозмiн. Вказан та iншi порушення посилюють техногенне навантаження на довкiлля, несуть загрозу про-довольчо-екологiчнiй безпецi та свщчать про вiдсутнiсть дЬ евих механiзмiв пiдвищення екологiчноУ культури виробництва в аграрному секторi економiки.
Анал'з дослщжень та публшац/й з проблемы. Науко-во-теоретичнi та прикладнi положення щодо екологiзацii' про-довольчого комплексу, формування державно-регуляторних механiзмiв еколопчноУ полiтики в АПК, розробки еколо-го-економiчних аспектiв сучасноУ моделi продовольчоУ безпеки УкраУни в своУх наукових працях здмснюють О.О. Веклич [1], Л.В. Дейнеко [2], Н.В. ЗЫовчук [3], Л.е. Купинець [4], С.К. Харичков [4], G.B. Хлобистов [2] та ^mi вченi. Проте, фор-муючи Грунтовну теоретико-методологiчну базу стосовно за-гальних питань наукового забезпечення розв'язання еколо-гiчних проблем аграрного розвитку, пра^ названих та Ыших науковцiв не враховують сучасних особливостей даного про-цесу з пози^й динамiки у вiтчизняному селi вщносин власно-
CTi. Tofli як на поточний nepiofl Ух характер вщдзеркалюе стан еколог1зац1У аграрного виробництва та визначае 0CH0BHi на-прями i тенденци його подальшого розвитку.
Мета crarri полягае в фopмуваннi науково-прикладного забезпечення гаpмoнiзацiУ розвитку вiднoсин власносп та екoлoгiзацiУ виробничо-господарськоУ дiяльнoстi аграрного сектора для його високоефективного функцюнування в умовах ринковоУ екoнoмiки.
Виклад основного материалу. В процеа ринкових тран-сфopмацiй в сiльськoму гoспoдаpствi УкраУни вiдбувалися каpдинальнi зрушення в стpуктуpi власнoстi. Oсoбливiстю су-часного етапу структурних перетворень е абсолютне домЫу-ванням приватноУ форми власносп на землю як визначаль-ного засобу виробництва в аграрий сферк За oфiцiйними да-ними 2012 року [5, с. 80], основними землевласниками та землекористувачами е аграры пщприемства та громадяни, частка яких у розпод^ сiльськoгoспoдаpських угiдь становить 49,7 та 38,1% вщповщно. При цьому серед аграрних пщпри-емств беззаперечну перевагу мають недеpжавнi, питома вага яких перевищуе 47%, у той час як державы пщприемства використовують лише 2,3% стьськогосподарських угщь. Таким чином, виршення проблеми еколопзаци виробничо-гос-подарськоУ дiяльнoстi практично пoвнiстю визначаеться землевласниками, яким земля належить на правах приватноУ власносп, а також землекористувачами, що виступають як орендатори земель стьськогосподарського призначення.
Про високий piвень Ытенсивного використання сiльськo-господарських угщь свщчить Ухня poзopанiсть, що в се-редньому по кpаi'нi становить 78,3%. При цьому найвищий piвень розораносп земель мають недеpжавнi пщприемства - 94,3%, тoдi як мУмальний piвень poзopанoстi демонстру-ють землекopистувачi громадяни - 73,6% [5, с. 79]. Якщо виходити з того, що середый piвень poзopанoстi у свт становить 54% [6, с. 31], очевидним е висновок про надзви-чайно високий piвень iнтенсивнoгo сiльськoгoспoдаpськoгo oбpoбiтку земель в УкраУнк
Звертае на себе увагу факт максимальноУ сiльськoгoспo-дарськоУ освоеносп земель недержавних пiдпpиeмств та найвищий в них piвень poзopанoстi. Осюльки недеpжавнi пiдпpиeмства е землекористувачами i переважно оренда-торами земельних дтянок сiльських мешканцiв, такий стан використання землi потребуе обов'язкового корегування з позифй екoлoгiзацiy сiльськoгoспoдаpськoгo виробництва. Бо орендування землi, яка е власнютю opендoдавцiв, не за-охочуе тимчасових землекopистувачiв до належного еколо-пчного догляду за основним засобом виробництва в стьсь-кому гoспoдаpствi. Пщтвердженням такого висновку слугуе динамiка структури поавних площ основних сiльськoгoспo-дарських культур, цифpoвi данi яких наведеы в табл. 1.
Aналiз цифрових матеpiалiв oфiцiйних статистичних даних [5, с. 82] показуе, що протягом перюду дoслiдження уся пло-ща пoсiвiв скоротилася на 4605 тис. га, або на 14,2%. При цьому, якщо з 1990 по 2005 рк мало мюце неухильне змен-
Таблиця 1. Структура пос1вних площ основних стьськогосподарських культур, %
Види культур Роки 2012 до 1990 (+/-)
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012
Уся постна площа 100 100 100 100 100 100 100 X
Зернов\ та зернобобов\, культури 45,0 45,7 50,2 57,6 56,0 56,8 55,6 10,6
у тому числ\: зернобобов\ 4,4 3,6 1,5 1,6 1,6 1,4 1,1 -3,3
з них: горох 4,0 3,2 1,1 1,3 1,1 1,0 0,8 -3,2
Техн\чн\ культури 11,6 12,1 15,4 20,2 27,1 26,9 28,2 16,6
у тому числ\: соняшник 5,0 6,5 10,8 14,4 17,0 17,1 18,7 13,7
Картопля \ овоче-баштанн\ культури 6,4 7,0 8,4 78 7,3 7,3 7,3 0,9
Кормов\ культури 37,0 35,2 26,0 14,4 9,6 9,0 8,9 -28,1
Джерело: розраховано за даними Держкомстату УкраНи [5, с. 82].
шення посЫв, то з середини першого десятирнчя 21-го сто-рнчя вектор тренду змЫюеться на протилежний: пюля перю-ду стаб1л1зацИ' площа уах посЫв зростае. Варто вказати на те, що це збтьшення не компенсувало понесених загальних втрат посвних площ, залишаючи в цтому вщ'емний тренд.
Виходячи з ¡снуючого в краУн високого рюня стьськогос-подарськоУ освоeност¡ земель виведення ¡з Ух обороту ча-стини посюних площ, що належать до категори ¡нтенсивного використання, з позиц¡й еколопзацп виробничо-господар-ськоУ д¡яльност¡ в аграрному сектор¡ сл¡д оц¡нювати позитивно. Проте така оц¡нка не е однозначною в силу структур-них зрушень, що мають м¡сце в змЫах структури пос¡вних площ. Бо с¡возм¡ни, що в минулому використовувалися аг-рарними п¡дприeмствами на засадах рацюнальних структур пос¡вних площ, змЫилися на користь дом¡нування в них по-с¡в¡в с¡льськогосподарських культур, як забезпечують отри-мання доход¡в та гарантують прибутки.
Так, зпдно з цифровими статистичними даними [5, с. 82] у 2012 роц по вщношенню до 1990 року при скороченн вс¡eí пос¡вноí площ¡ посви зернових та зернобобових культур збтьшилися на 866 тис. га, або на 5,9%. Питома вага зернового клину в загальый поЬвый плищ протягом пер¡оду дослЬ дження зросла на 10,6 в¡дсоткового пункту ¡ зв¡тного року становила 55,6%. Таке значення перевищуе науково обгрун-тован¡ норми та порушуе нормативи оптимального спввщно-шення культур у свозмЫах, що суперечить вимогам еколопзацп аграрноУ виробничо-господарськоУ д¡яльност¡.
Варто наголосити, що посюи зернобобових культур ско-ротилися на 1106 тис. га, а гороху - на 1068 тис. га. Знач-не зменшення пло1щ бобових культур також негативно впливае на еколог¡зац¡ю аграрного виробництва. Бо завдя-ки бобовим рослинам у грунт в¡дбуваeться накопичення азоту, що пщвищуе природну родючють земл¡.
Не на користь еколопзацп у структур¡ пос¡вних площ збтьшуеться питома вага техн¡чних культур, частка яких протягом перюду досл¡дження зросла на 16,6 вщсоткового пункту ¡ становила у зв¡тному роц¡ 28,2%. Суттевим було зб¡льшення пос¡в¡в соняшнику, прир¡ст якого у 2012 роц по в¡дношенню до 1990 року становив 3558 тис. га, що май-же утрич¡ перевищувало значення базового року. Питома вага ц^У культури в загальый пос¡вн¡й пло1щ зв¡тного року становила 18,7%, або зросла на 13,7 вщсоткових пункти.
Осктьки соняшник належить до стьськогосподарських культур, рослини яких максимально виснажують грунт, Ухне нарощування у свозмЫах в абсолютних та в¡дносних величинах негативно вщбиваеться на еколопчый ситуаци в аграрному виробництвк При цьому однозначно порушуються положення постанови КабЫету M¡н¡стр¡в УкраУни «Про за-твердження норматив¡в оптимального стввщношення культур у с¡возм¡нах у рвних природно-стьськогосподар-ських рег¡онах» (в¡д 11.02.2010 №164], зпдно з яким питома вага посЫв соняшнику в загальый поавшй площ¡ не повинна перевищувати 15% [7].
До таких, що не вщповщають вимогам еколопзацп вироб-ничо-господарськоУ д¡яльност¡ аграрного сектору, слщ вщне-сти рвке скорочення в абсолютних та вщносних величинах пос¡вних площ кормових культур. Зпдно з цифровими статистичними даними [5, с. 82] за перюд дослщження поави кормових культур скоротилися на 9524 тис. га, або у 4,8 раза, а Ухня частка у структур¡ поавних зменшилася на 28,1 вщсоткового пункту. Еколопчн негаразди такого процесу виткають ¡з того, що бтьшють кормових культур за своУми природними характеристиками пол¡пшують структуру грунту та пщвищу-ють його природну родючють. 1хне використання в свозмЫах полегшуе боротьбу з¡ шк¡дниками та збудниками хвороб стьськогосподарських рослин. Водночас, слугуючи тварин-ництву вагомою кормовою базою, кормов¡ культури забезпечують внесення органнних добрив в земл¡ стьськогосподар-ського призначення та сприяють пщвищенню природноУ ро-дючост¡ грунтв. Тому з позиц¡й еколопзацп виробничо-гос-подарськоУ д¡яльност¡ аграрного сектору структуры зрушення, що в¡дбуваються у струю^ пос¡вних площ протягом пер¡оду дослщження, слщ оцЫювати негативно.
Ускладнюе контроль з боку держави за дотриманням при-родоохоронних норматива те, що володЫня, користування та розпорядження земельними ресурсами здмснюеться над-звичайно великим числом власниюв та користувач¡в рвних форм господарювання. Зг¡дно з¡ статистичними даними [5, с. 51] у 2012 роц ктьюсть д¡ючих суб'ектв господарювання у с¡льському господарств¡ становила 55 866 одиниць. На аб-солютну бтыхлсть с¡льськогосподарських п¡дприeмств (74,5%] припадало у середньому до 500 га стьськогосподарських угщь, загальна площа яких становила 2763,6 тис. га, або 12,6% вщповщноУ плищ уах аграрних пщприемств.
Важливою складовою еколопзаци виробничо-господар-ськоУ дтльност аграрного сектору виступае збереження та примноження родючост землг Ця властивють земл1 знач-ною м1рою залежить вщ наявност в ый органнних речовини - гумусу та доступних рослинам поживних елементв. 1хне надходження забезпечуеться внесенням мЫеральних та органнних добрив.
Динамка внесення мЫеральних та органнних добрив стьськогосподарськими пщприемствами згщно з1 стати-стичними даними [5, с. 109-110] представлена цифрови-ми матер^лами в табл. 2.
Анал1з цифрових матер^лю показуе, що у 2012 роц по вщношенню до 1990 року внесення мЫеральних та органнних добрив скоротилося вщповщно на 51,1 та 94,2%. При цьому, якщо вщ'емний тренд внесення мЫеральних добрив з 2000 року подолано ¡ в останне десятирнчя мае мюце процес поступового збтьшення внесення мЫераль-них добрив в розрахунку на 1 га поаву, то для органнних добрив тенденцт скорочення збергаеться до 2010 року. Под^ы тенденци з внесення добрив вщбуваються в домо-господарствах населення [5, с. 194], з яких вщ загальноУ Ух-ньоУ юлькост використовуе мЫеральы добрива 56,7%, а органны - 85,4%.
Строке скорочення обсяпв внесення органнних добрив негативно впливае на еколопза^ю аграрного виробництва, бо при внесены лише мЫеральних добрив вщбуваеться ак-тив^ацт мкрооргаызмв, що руйнують гумус та гальмуеть-ся дтльнють мкрооргаызмю, яю продукують створення гумусу. В такому випадку питома вага гумусу в Грунт1 скорочу-еться, що призводить до зменшення його природноУ родю-чостг Збалансоване внесення органнних та мЫеральних добрив зберкае гумус, а поживн речовини надходять з во-логою до рослин та пщвищують юльюсть та яюсть урожаю.
Наявнють проблеми подолання незбалансованого внесення мЫеральних та органнних добрив засвщчуе досить стале скорочення поголв'я великоУ рогатоУ худоби, свиней, юз та овець. Згщно з даними статистики [5, с. 118] поголв'я тварин за перюд досл1дження неухильно скорочуеться, а по-голв'я птиц звгжого року суттево (на 32 033,6 тис. голв) поступаеться значенню вщповщного показника за 1990 рк. Таким чином, у стьському господарств1 руйнуеться основне джерело надходження органнних добрив, а вщтак скорочуеться база еколопзаци виробничо-господарськоУ дтльностг
Вихщною умовою проткання негативних процесс, що пов'язан з надходженням органнних добрив в рослинниц-тво, постае збитковють виробництва тваринницькоУ продукций Так, згщно з1 статистичними даними [5, с. 58] з 1995 по 2012 рк кожна гривня, що витрачалася на виробництво м'яса великоУ рогатоУ худоби, приносила збитки вщ 19,8 до 61,5 коп.; на виробництво м'яса овець та юз - збитки вщ 29,5 до 59,4 коп.; на виробництво вовни - збитки вщ 61,3 до 88,8 коп. За винятком окремих роюв збитковим було ви-рощування на м'ясо свиней та птицг Лише в останн п'ять роюв рентабельним було виробництво молока та яець, тод1 як у попередн роки отримання прибутюв вщ цих тварин-ницьких галузей мало етзодичний характер.
Переважна збитковють виробництва продукци тварин-ництва свщчить про вщсутнють пщстав для очкування на позитивы зрушення щодо внесення органнних добрив пщ посви стьськогосподарських культур. Бо в умовах ринковоУ економки вщбуваеться вщмова вщ збиткових виробництв, якими здебтьшого постають тваринницью галузг Тод1 як останн е основними постачальниками органнних добрив, що пщвищують природну родючють землг Отже, протягом перюду досл1дження вщбуваеться руйнування як економн-ноУ, так ¡ природноУ основи еколопзаци' виробничо-госпо-дарськоУ дтльност в стьському господарствг
Системний характер утруднень з проведення природоо-хоронних заходв у стьському господарств1 пщтверджуе динамка рекультиваци' порушених земель. Так, на юнець 2012 року площа порушених земель становила 144,5 тис. га, а вщпрацьованих земель - 45,8 тис. га [5, с. 81]. Тод1 як рекультивацт була проведена лише на 0,7 тис. га (табл. 3).
Якщо рекультивацю земл1 пщ ртлю проводити за ¡снуючи-ми масштабами, то навггь без наступного зб¡льшення площ порушених та вщпрацьованих земель, на вщновлення Ух про-дуктивност¡ та господарськоУ ц¡нност¡ потр¡бно буде майже 476 роюв. Проте навггь такий ¡сторично тривалий термЫ по-вернення земель в стьськогосподарське використання не мае перспективи. Бо за перюд дослщження приркт земель-них площ, на яких повнютю або частково завершено розроб-ку родовищ корисних копалин, формування вщвалв геолого-розвщувальних, буд¡вельних та ¡нших роб¡т, що пов'язан з по-рушенням Грунтового покриву та пщлягають рекультиваци складае 3,0%. Ще вищий прир¡ст (7,1%) мае порушення зе-мл¡ при виконанн пошукових роб¡т, видобуванн¡ та переро-
Таблиця 2. Внесено добрив пщ пос1ви с1льськогосподарськими п1дприемствами на 1 га пос1вноТ площ1
Роки 2012 у %
1990 2000 2005 2010 2011 2012 до 1990
М1неральн1 добрива, кг поживноУ речовини
Внесено п1д ва пос1ви 141 13 32 58 68 72 51,1
у тому числ1: азотних 59 10 22 43 48 50 84,7
кал1йних 39 1 4 8 9 10 25,6
фосфорних 43 2 6 7 11 12 27,9
0рган1чн1 добрива, т
Внесено пщ вс1 пос1ви 8,6 1,3 0,8 0,5 0,5 0,5 5,8
Джерело: розраховано за даними Держкомстату Укра'ми [5, с. 109-110].
Таблиця 3. Порушення та рекультиващя земель, тис. га
Роки 2012 у % до 1990
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012
Порушено земель 17 3,5 1,9 2 1,2 1,2 1,2 7,1
В1дпрацьовано земель 16,4 4,6 2,8 1,8 0,2 0,8 0,5 3,0
Рекультивовано земель 19,2 8,4 3,7 2,1 0,5 0,6 0,7 3,6
з них niä ртлю 8,9 1,5 1,5 0,3 0,2 0,2 0,4 4,5
Джерело: розраховано за даними Держкомстату УкраНи [5, с. 81].
бленн корисних копалин, при буд¡вництв¡ пщприемств та до-р¡г. Ц¡ роботи викликають зм¡ни Грунтового покриву, пдроло-г¡чного режиму, утворення техногенного рельефу, внаслщок чого земля втрачае свою початкову цЫнють та е джерелом негативного впливу на природне довктля. Таким чином, по-несен¡ втрати у в¡дносних величинах перевищують прирют ре-культиваци земель (3,6%), у тому чи^ п¡д р¡ллю (4,5%).
Масштаби порушених та в¡дпрацьованих земель, а також Ухшй прир¡ст по вщношенню до проведення рекультивац¡i' та вщновлення земель св¡дчать про вщсутнють як цтеспрямо-ваност¡ в дтх державних структур та орган¡в мюцевого сам-оврядування, так ¡ мехаызмв соц¡ально-економ¡чного зао-хочення до еколопзацп виробничо-господарськоУ д¡яльност¡ в аграрному секторг
Висновки
Проведен¡ досл¡дження показують, що вплив сукупност вказаних та ¡нших чинник¡в на розвиток в¡дносин власност суттево в¡дбиваeться на еколопзацп виробничо-господар-ськоУ д¡яльност¡ в аграрному сектор¡ економ¡ки. Для подо-лання протидп аграрн¡й еколопзацп, необх¡дно розробити та здмснити систему соц¡ально-економ¡чних, полгтико-пра-вових та управлЫсько-оргаызацмних заход¡в загальнодер-жавного, регюнального та м¡сцевого р¡вн¡в:
- переважне використання ринкових оргаызацмно-еко-номнних механ¡зм¡в еколого-соц¡альноi' спрямованост¡;
- соцвльно-економнне заохочення еколог¡зац¡i' вироб-ничо-господарськоУ дтльност аграрного сектора як влас-ниюв земл¡, так ¡ землекористувач¡в;
- створення сприятливих умов для проведення диверси-фкацп виробничо-господарськоУ д¡яльност¡ аграрного сектора в напрямах, що передбачають природоохоронн форми ведення бвнесу в стьсьюй м¡сцевост¡;
- стимулювання виробництва еколопчно чистоУ продукцп для внутршнього ринку;
- просування еколопчно чистоУ продукци на св¡товий ринок;
- опрацювання маркетингового комплексу з товарноУ, цЫо-воУ, дистрибутивноУ та комункативноУ пол¡тики щодо еколог¡за-цп виробничо-господарськоУ д¡яльност¡ аграрного сектору;
- забезпечення аграрноУ еколог1зац1У на 6a3i ц1леспрямо-ваноУ державноУ регуляторноУ полiтики стосовно сталого сiльського розвитку;
- консолщування наукових та освiтянсько-просвiтниць-ких центрiв, громадських рухiв та стьських громад, оргaнiв державноУ влади та мюцевого самоврядування для проведення аграрноУ еколопзацп на загальнодержавному, регю-нальному та мюцевому рiвнях;
- повномасштабне та рiзнобiчне забезпечення державою прав власнос^ селян на землю в частиы ГУ володiння, кори-стування та розпорядження, як безпосередньо вмотивова-них в екологiзaцiУ виробничо-господарськоУ дiяльностi сiльського господарства.
Список використаних джерел
1. Веклич О.О. Економ1чний механ1зм еколог1чного регулювання в УкраУ'н1. - К.: [УкраУнський 1нститут дослщжень навколишнього сере-довища i ресурс1в], 2003. - 88 с.
2. Дейнеко Л.В., Хлобистов 6.В. Еколопчно чиста продукфя у си-CT^i стрaтегiчних орieнтирiв сталого розвитку агропромислового комплексу // Вюник Сумського нацюнального аграрного унiверси-тету. - 2005. - №3-4. - С. 84-86.
3. ЗЫовчук Н.В. Екологiчнa полiтикa в АПК: економiчний аспект: [моногра<^я]. - Львiв: Львiвський держ. аграр. ун-т, ННВК «АТБ», 2007. - 394 с.
4. Купинец Л.Е, Харичков С.К. Проблемы призводства экологически чистой продукции в АПК: национальный и международный аспекты: [монография]. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - 677 с.
5. Стьське господарство УкраУни. Статистичний збiрник за 2012 рк / Державна служба статистики УкраУни; ред. Н.С. Власенко. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2013. - 402 с.
6. УкраУнська модель аграрного розвитку та УУ соцiоекономiчнa переорieнтaцiя: наук. доп. [О.М. Бородка, В.М. Геець, А.О. Гуторов та i4.]; за ред. В.М., Гейця, О.М. БородЫоУ, 1.В. Прокопи; НАН УкраУни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 56 с.
7. Постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраУни «Про затвердження нор-мaтивiв оптимального спiввiдношення культур у ивозм^ах у рiзних природно-стьськогосподарських регiонaх» вiд 11.02.2010 №164 [Електрон. ресурс]. - Доступний з: <http: //zakon.rada.gov.ua>
