CC BY
13
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print https://nvlvet.com.ua/index.php/economy
doi: 10.32718/nvlvet-e9309
UDC 338.43
Problems of state regulation of agriculture of Ukraine
S. Poperechnyi, O. Tarnavska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 09.09.2019 Received in revised form
08.10.2019 Accepted 09.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-253-32-67 E-mail: stepany2008@ukr.net
Poperechnyi, S., & Tarnavska, O. (2019). Problems of state regulation of agriculture of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 42-46. doi: 10.32718/nvlvet-e9309
The problems of state support of agriculture of Ukraine are analyzed. Scientific publications are dominated by criticism of existing support systems without conventional approaches to improving it. Even the interpretation of the concept of "state .support" is debatable. The development of state support programs is complicated by the unformed market environment, the high level of monopolization of the agricultural procurement sector, and the difficulty of bringing small producers to target market segments. It is concluded that because of this, the possibility of creating private farms without their registration as legal entities is not realized. There has been a tendency for the emergence and accelerated development of particularly large farms focused on production for the export of raw materials while aggravating the social problems of the village. Only by government support will the negative trends in cattle reductions be offset. It is proposed to increase the effectiveness of state support programs by creating self-regulatory vertical marketing systems, in which the interests of all participants of these systems, ensuring their sustainable development, will be coordinated without direct state administrative intervention. Organizationally, it is easiest to create vertical marketing systems based on the initiative of existing processing plants, for which this is a way of procuring the required amount of raw materials with specified characteristics. Such raw materials can produce competitive products both domestically and internationally. Public financial support for such systems will ensure that their processes of origin and development are intensified. The organization's discussion on the cooperative principles of small processing is critically evaluated. It is shown that the main advantage of organizing such processing is to overcome market monopolization, to ensure without price interference stabilization of prices and their formation at a level acceptable to all members of the cooperative association. The risk of expected price uncertainty is reduced and bank loans may be attracted accordingly. Business plans for the development of individual enterprises and industries can be developed based on the expected price. The development of state targeted programs for agricultural development is simplified. Direction of state targeted programs of agricultural development and achievement of strategic goals, orientation to the data of the purpose of individual economic entities implies constant research and forecasting of market trends. Even large agricultural enterprises or business associations cannot carry out such research on their own. They provide for taking into account the expected values of macroeconomic indicators, and taking into account the international integration of Ukraine and the situation of the international market. Such research by state institutions, dissemination of information on the results of research, bringing information to all participants of the agrarian market is more important state support than direct state financial support.
Key words: state support for agriculture, financial support, information support, self-regulatory economic systems, state support for farms, state supportfor cooperative servicing in agriculture.
Прoблеми державнoï шдтримки crnbCbKoro гoспoдарства Украши
C.I. Поперечний, О.Б. Тарнавська
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини та бiотexнологiй ÍMeHÍ С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Аналiзуються проблеми державног тдтримки сшьського господарства Украгни. У наукових виданнях переважае критика с нуючих систем тдтримки без загальноприйнятих пiдходiв до гг удосконалення. Дискусшним е навть тлумачення поняття "державна тдтримка". Розробка програм державног тдтримки ускладнюеться несформованим ринковим середовищем, високим рiвнем монополгзацИ сфери закупiвель сшьськогосподарсько'г продукци, проблемтстю вивести невеликими виробниками продукцю на цiльовi сегменти ринку. Зроблено висновок, що через це не реалЬзуються можливостi створення особистими селянськими гос-подарствами фермерських господарств без гх реестрацп як юридичних оаб. Намтилась тенденщя виникнення та прискореного розвитку особливо великих господарств, зорiентованих на виробництвi для експорту сировини при посилент сощальних проблем села. Лише частково державною тдтримкою нейтралгзуються негативн тенденцгг скорочення поголiв 'я великог рогатог худоби. Запропоновано посилювати результативтсть програм державног тдтримки створенням саморегулiвних вертикальних маркети-нгових систем, у яких без прямого державного адмтктративного втручання узгоджуватимуться ттереси уах учаснимв цих систем, що забезпечувати гх сталий розвиток. Оргатзацшно найпростШе створювати вертикальн маркетинговi системи на основi тщативи кнуючих переробних тдприемств, для яких це е способом заготiвель необхiдног кiлькостi сировини з обумовле-ними ознаками. З таког сировини може вироблятись конкурентоспроможна як на внутршньому, так i на зовнШньому ринку продукщя. Державна фтансова тдтримка таких систем забезпечуватиме активiзацiю процеав гх виникнення та розвитку. Критично оцтюеться дискусштсть оргашзацИ на кооперативных засадах малог переробки. Показано, що основна перевага оргашзацИ таког переробки полягае у подоланш монополгзацИ ринку, забезпеченш без державного втручання стабШзацп цт i гх формування на рiвнi, прийнятному для у^х учаснимв кооперативного об 'еднання. Зменшуеться ризик оч^ваног цтовог невизначеностi i вiдпо-вiдно можливе залучення банмвських кредитiв. Можна розробляти обтрунтован з урахуванням оч^ваног цти бiзнес-плани розвитку окремих тдприемств та галузей. Спрощуеться розробка державних цшьових програм розвитку сшьського господарства. Спрямування державних цшьових програм розвитку сшьського господарства та досягнення стратегiчних цшей, орiентацiя на дан цш окремих суб 'ектiв господарювання передбачае постшне до^дження i прогнозування ринкових тенденцш. Так до^дження самостшно не можуть здшснювати навть великими сшьськогосподарськими тдприемствами чи об'еднаннями тдприемств. Вони передбачають урахуваннями оч^ваних значень макроекономiчних показнимв, а з урахуванням мiжнародног ттеграцИ Украгни i кон 'юнктури мiжнародного ринку. Здшснення таких до^джень державними тститущями, поширення тформацгг за результатами до^джень, доведення тформацИ до уых учаснимв аграрного ринку е вагомШою державною тдтримкою, нж пряма державна фтансова тдтримка.
Ключовi слова: державна тдтримка сшьського господарства, фтансова тдтримка, тформацшна тдтримка, саморегулiвш економiчш системи, державна тдтримка фермерських господарств, державна тдтримка обслуговуючих кооперативiв у сшьсь-кому господарствi.
Вступ
Проблеми державно! тдтримки сшьського господарства складт i багатопланов^ Це обумовлюеться невизначетстю загально! стратеги розвитку галуз^ прийнятно! для не! оргатзацшно!' структури, поши-ренням запозичених зарубiжних пiдходiв щодо тако! пщтримки без належного урахування актуальних завдань вичизняного альського господарства, на виршення яких спрямовуеться тдтримка. Значна кшьшсть публжацш з те! проблеми поеднуеться з несформовашстю загальноприйнятих пiдходiв навиъ до розумшня i тлумачення поняття "державна тдтримка". Д.В. .Шчак застертае вщ необгрунтованого ототожнення понять "державна пщтримка" та "державна допомога". На думку автора до поняття тдтримки слщ включати державш заходи фшансового, оргатзацшного, шформацшного та адмшютративно-го порядку (Lichak, 2009). Я. Петруненко, категорично не заперечуючи вщмшностей у трактуванш сутно-си понять "державна допомога" та "державна тдтримка", все ж визнае !х певну змютову шотбтсть. На його думку вщмшноси полягають у семантищ цих понять (Petrunenko, 2018). У економчнш штератт^ значна увага звертаеться на приведення рiвня, форм i спрямування державно! тдтримки сшьського господарства у вщповщшсть до вимог мiжнародних актив, яких Укра!на зобов'язалась дотримуватись тсля на-буття членства у СОТ (Lutsenko, 2015), але поза ува-гою залишаються можливоси застосування принципу асиметри i використання у переходному перiодi кра!-нами, як набули членство у СОТ за останш роки тд-ходiв, вщмшних вщ тих, яш використовуються коли-шшми членами.
Метою дослщжень е аналiз та обгрунтування до-тльних i прийнятних для вичизняного альського господарства форм державно! пщтримки.
Для досягнення мети вирiшувались завдання ви-явити причини недостатньо! результативноси програм державно! пщтримки, здшснити порiвняльний аналiз рiзних форм державно! пщтримки, обгрунтува-ти точки прикладання зусиль та фокусування програм пщтримки на виршенш найвагомших проблем сшь-ського господарства.
Матерiал i методи досл1джень
Дослщження здiйснювались на основi застосування загальноприйнятих методiв. На основi монографь чного методу вивчались проблеми, на яш доцiльно спрямовувати програми державно! пщтримки; еконо-мiко статистичнi методи використано для аналiзу тенденцiй, яш складаються за результатами тако! пщтримки.
Результата та ix обговорення
Ринкове середовище у сiльському господарствi складне i динамiчне. Воно характеризуеться неналеж-ною сформованiстю iнфраструктури аграрного ринку, основними функщями яко! е генерування цiн та това-ропотокiв. Характерною особливютю е високий рь вень монополiзацi!' сфери закупiвель сшьськогоспо-дарсько! продукцi!, проблемнiсть виведення на ринок продукци невеликими виробниками, для яких само-стiйне виведення продукцi!' на ринок е оргатзацшно ускладненим i дорогим у розрахунку на одиницю продукци. При цьому таке ринкове середовище проблемно вивчати i тим б№ше прогнозувати. В таких
умовах неможливо розробляти б1знес-плани та марке-тингов1 програми. Не можуть бути ефективними 1 програми державно! тдтримки сшьського господарс-тва. Проблема посилюеться невизначешстю чгтких стратепчних цшей розвитку аграрного сектора еко-ном1ки, його оргашзацшш побудови.
Тривала державна пвдтримка фермерських госпо-дарств поеднуеться з скороченням !х шлькосп. За 2016-2018 роки чисельшсть фермерських господарств в Укра!ш скоротилась з 33682 до 33164. При цьому майже не використовуються можливосп створення фермерських господарств Амейного типу, визначеш доповненнями до Закону Укра!ни "Про фермерськ1 господарства", що оргашзацшно спрощуе процедуру реестрацп фермерського господарства. Намггилась тенденц1я поляризацп альськогосподарських суб'екпв господарювання за розм1рами - поеднання др1бних селянських господарств з особливо великими за розм1рами сшьськогосподарськими шдприемства-ми голдингового типу при випсненш середшх за розм1рами оргашзацшних форм. Кр1м проблем адап-тацп невеликих суб'екпв господарювання до ринко-вого середовища цьому сприяе спрямування державно! фшансово! тдтримки фермерських господарств. Якщо до 2018 року фшансову тдтримку могли отри-мувати фермерсьш господарства, площа Альськогосподарських упдь яких складала до 500 га, то ввдпо-в1дно до положень постанови Кабшету Мш1стр1в Укра!ни в1д 24 жовтня 2018 року № 911 "Про внесен-ня змш до Порядку використання кошпв, передбаче-них у державному бюджеп для надання фшансово! пвдтримки розвитку фермерських господарств" площа Альськогосподарських упдь не обмежуеться. Намггилась тенденц1я збшьшення кшькосп формально фермерських господарств, насправд1 господарств планта-торського типу в рослиннищга 1 заводського у тва-риннищга. Так1 господарства переважно ор1ентуються на зовшшнш ринок, де цши вищ1 та стабшьшш1, шж на внутршньому ринку. Вони, як правило, зареестро-ваш у м1стах, де сплачують м1сцев1 податки та збори, посилюючи сощальш проблеми сшьських населених пункпв. Акумулюючи у таких господарствах значний каттал та використовуючи довершеш техшчш засоби !х власники до роботи не залучають жител1в села, посилюючи 1 без цього високий р1вень безробитя. При цьому таю господарства спещал1зуються на ви-робнищга зерна, насшня соняшнику та ршаку. Використовуючи переваги актив1зацп м1жнародних штег-рацшних процеАв та забезпечуючи конкурентш переваги за рахунок природних чинник1в, насамперед родючих чорнозем1в, таш господарства постшно збь льшують обсяги експорту продукци. Цим забезпечу-ються валютш надходження 1 тдтримання валютного курсу нацюнально! грошово! одинит, але зростають обсяги 1мпорту перероблено! продукци. Для подолан-ня тенденцп посилення 1мпортозалежносп доцшьно державну тдтримку спрямовувати на стимулювання створення 1 розвитку р1зних за оргашзацшними формами вертикальних маркетингових систем, у яких на основ1 узгодження вимог до обсяпв виробництва продукци, Г! яшсних ознак та цши вироблятиметься 1 пропонуватиметься продукщя вщповшно до вимог
споживачiв, що вщносяться до pi3HHx цiльових сегме-нпв ринку. У таких структурах конкурента переваги забезпечуються ознаками i властивостями продукци. Така продукщя може пропонуватись за вищими щна-ми, що забезпечуватиме належний прибуток. До складу вертикальних маркетингових систем можуть вхо-дити рiзнi за розмiрами та органiзацiйними формами сшьськогосподарсьш пщприемства i селянськi господарства. Без надшрного укрупнення невелик! за роз-мiрами господарства можуть забезпечувати такий же прибуток на каттал, як i велик! голдинги. Ринок пов-нiше насичуватиметься рiзноманiтною продукщею i повнiше задовольнятимуться потреби споживачiв, вiднесених до р!зних сегменпв ринку.
Трансформацiя селянських господарств у фермерсьш здшснюватиметься лише якщо це буде економ!ч-но випдно головам та членам юнуючих селянських господарств. Як свщчить досввд спрощення оргашзацшно! процедури реестраци фермерських господарств не е основним чинником, що сприяе !х виникненню та розвитку. У бшьшш м!р! стимулюватимуть набуття цими господарствами статусу фермерських та !х тран-сформацiю у товарно орiентованi господарства рин-кового типу можливосп виробництва та виведення на ринок конкурентоспроможно! продукци.
Вертикалью маркетинговi системи е саморегул!в-ними оргашзащями. 1х поширення призводитиме до послаблення необхвдносп постшного втручання дер-жавних органiв у регулювання м1жгалузевих вщно-син. Привабливiсть таких систем для фермерських господарств визначаеться можливютю забезпечення прибуткового функцiонування. Залучення програм державно! тдтримки новостворених фермерських господарств посилюватиме таку привабливiсть i за-безпечить подолання хрошчно! проблеми поеднання державно! фшансово! тдтримки фермерських господарств та скорочення або дуже млявого в окремi роки збшьшення !х кшькосп.
Органiзацiйно найпростiше створювати вертикалью маркетинговi системи на основ! шщитиви юну-ючих переробних тдприемств, для яких це е способом загопвель необхадно! кшькосп сировини з обу-мовленими ознаками. З тако! сировини може вироб-лятись конкурентоспроможна як на внутршньому, так i на зовшшньому ринку продукц!я. Державна фшансова тдтримка таких систем забезпечуватиме актив!зацш процеАв !х виникнення та розвитку. Все ж володшчи монопол!ею на окремих регюнальних ринках переробн! п!дприемства н!коли добровшьно в!д не! не в!дмовляться. Як сввдчить набутий в Укра!н! досвщ нав!ть в умовах деф!циту сировини для пере-робки та ризику банкрутства через це переробн! тдп-риемства проявляють монопольн! тенденц!! у сфер! цшоутворення.
Загальнопоширеним у свгговш практиц! способом подолання монопол!зац!! сфери закутвель с!льсько-господарсько! продукц!! е створення l! виробниками збутових кооператив!в. В Укра!н! уже тривалий час з ор!ентащею на створення i розвиток таких кооперати-в!в розробляються i приймаються державн! регулято-рш акти, спрямовуються орган!зац!йн! зусилля держа-вних орган!в управл!ння с!льським господарством,
3giftcHweTbca gep®aBHa ^rnaHcoBa nigipuMKa. ®rnaH-coBa nigrpHMKa cnpaMoByeTbca Ha cnnary naftoBHx BHecKiB noTeHuiHHHMH yHacHHKaMH o6cnyroBywHHx KOonepaTHBiB, HacTKoBy KoMneHcamw BapTocTi npug6a-hhx o6cnyroBywHHMH KoonepaTHBaMH TexHiHHHx 3aco-6iB Ta o6nagHaHHa. OHeBHgHHM e HiTKe cnpaMyBaHHa gep^aBHoi nigipuMKH o6cnyroBywHHx KoonepaTHBiB 3 ypaxyBaHHaM cTBopeHHa yMoB gna po3BHTKy ^epMepcb-khx rocnogapcTB. ®maHcoBa nigipuMKa HagaeTbca nu-me ToMy o6cnyroBywHoMy KoonepaTHBy, go cKnagy aKoro BxoguTb xoh 6h ogHe ^epMepcbKe rocnogapcTBo.
CTBopeHHaM i ^yHKmoHyBaHHaM o6cnyroBywHHx KoonepaTHBiB gonawTbca MoHononbHi TeHgeHmi oKpe-mhx ynacHHKiB arpapHoro puHKy nume 3a yMoBH opraHi-3ami y KoonepaTHBHHx ^opMyBaHHax c$epu nepepo6KH cinbcbKorocnogapcbKoi npogyKmi Ta peani3ami npogyK-TiB nepepo6KH cno^HBanaM. Ee3 uboro nume HacircoBo ygocKoHanwwTbca noricTHHHi onepami b cucieMi 36yTy cinbcbKorocnogapcbKoi' npogyKmi. flucKyciHHicTb mogo opram3ami Ha KooneparuBHux 3acagax Manoi nepepo6KH e 6e3nigciaBHow. OcHoBHa nepeBara opram3ami TaKoi nepepo6KH nonarae y nogonaHHi MoHononi3ami pHHKy, 3a6e3neneHHi 6e3 gep®aBHoro BTpyHaHHa cTa6ini3ami urn i ix ^opMyBaHHa Ha piBHi, npuHHaTHoMy gna ycix ynacHHKiB KoonepaTHBHoro o6'egHaHHa. 3MeHmyeTbca pH3HK oniKyBaHoi mHoBoi HeBH3HaHeHocii i BignoBigHo Mo^nHBe 3anyneHHa 6aHKiBcbKHx KpegHTiB. Mo®Ha po3po6naTH o6rpyHToBaHi 3 ypaxyBaHHaM oHiKyBaHoi uiHH 6i3Hec-nnaHH po3BHTKy oKpeMHx nignpHeMcTB Ta rany3eft. CnpomyeTbca po3po6Ka gep®aBHHx uinboBux nporpaM po3BHTKy cinbcbKoro rocnogapcTBa. TaKi npo-rpaMH Mo^Ha po3po6naTH 3 opiemamew Ha nigBHmeHHa KoHKypeHTocnpoMo^Hocii cinbcbKorocnogapcbKoro BHpo6HHUTBa, HapomyBaHHa ftoro o6cariB, noninmeHHa aKocri i 6e3neHHocri cinbcbKorocnogapcbKoi npogyKqii (Kontseptsiia Derzhavnoi tsilovoi prohramy ..., 2019). Ee3 Uboro nepeBa^Ho BHKopucTOByBaTHMyTbca Manoe^eK-THBHi b yMoBax phhkobhx BigHocHH agMiHicrpaTHBHi MeiogH, HegociaTHbo aKueHToBaHi Ha gpi6HoioBapHoMy ceKTopi, po3bhtok aKoro e nepegyMoBow 36anaHcoBaHo-ro po3BHTKy cinbcbKoi MicueBocii (Kontseptsiia Derzhavnoi tsilovoi prohramy..., 2019).
CnpaMyBaHHa gep®aBHHx mnboBHx nporpaM po3BH-TKy cinbcbKoro rocnogapcTBa Ta gocarHeHHa cTpareriH-hhx mneft, opiemama Ha gaHi mni oKpeMHx cy6'eKTiB rocnogapwBaHHa nepeg6anae nociiftHe gocnig®eHHa i nporHo3yBaHHa phhkobhx TeHgeHmft. TaKi gocnig®eHHa caMociiHHo He Mo®yTb 3gmcHWBarH HaBiTb BenHKi cinb-cbKorocnogapcbKHMH nignpueMcTBaMH hh
o6'egHaHHaMH nignpueMcTB. Bohh nepeg6anawTb ypa-xyBaHHaMH oniKyBaHux 3HaneHb MaKpoeKoHoMiHHHx noKa3HHKiB, a 3 ypaxyBaHHaM MmHapogHoi iHTerpami yKpaiHH i KoH'wHKTypu Mi®HapogHoro pHHKy. 3giftc-HeHHa TaKHx gocnig®eHb gep®aBHHMH iHcrmymaMH, nomupeHHa iH^opMami 3a pe3ynbiaTaMH gocnig®eHb, goBegeHHa iH^opMami go ycix ynacHHKiB arpapHoro pHHKy e BaroMimow gep®aBHow nigipuMKow, Hi® npa-Ma gep®aBHa ^rnaHcoBa nigipuMKa. TaKa m^opMauia y nepmy Hepry Heo6xigHo Bupo6HHKaM npogyKmi, mo BigHocaTbca go rany3eft 3 TpuBanow oKynHiciw Kamrany - MonoHHoro i M'acHoro cKoiapcTBa. HeBH3HaHeHicTb phhkobhx TeHgeHuift e ochobhhm crpHMywHHM hhhhh-
kom po3BHTKy uhx rany3eft. 3aranbHa TeHgeHuia 3MeH-meHHa noroniB'a BenHKoi poraioi xygo6u He gonaeTbca cnpaMyBaHHaM gep®aBHoi ^rnaHcoBoi nigipuMKH po3-BHTKy cKoiapcTBa. 3a 2014-2018 poKH noroniB'a KopiB y Bcix Kaieropiax rocnogapcTB cKopoHeHo 3 2262,7 go 1949,4 TucaH roniB, a bhpo6hhutbo MonoKa BignoBigHo cKopoTunocb 3 11133 go 10064 TucaH tohh (puc. 1). npu uboMy b 2018 pom 75,6% i3 3aranbHoro noroniB'a KopiB yipuMyBanocb b oco6hcthx cenaHcbKHx rocnogapcTBax, aKi nepeBa®Ho He MawTb ToBapHi opieHTauii.
MonoKo Ta MonoHHi npogyKTH 3a He3HaHHHM BHKnw-HeHHaM BigHocaTbca go comanbHo 3HaHHMHx npogoBo-nbHHx ToBapiB nepmoi Heo6xigHocii. nonuT Ha hhx 3anumaeTbca ciiHKHM HaBiTb b yMoBax kph3obhx aBHm Ta 3HH®eHHa goxogiB cno®HBaHiB. ^epe3 3MeHmeHHa o6cariB Bupo6HHuTBa MonoKa BiTHH3HaHi bhpo6hhkh He Mo®yTb BHKopucTaTH cnpuainuBi Mo®nuBocii BHBegeH-Ha MonoHHHx npogyKTiB Ha 3oBHimHift phhok. Bohh BTpaHawTb BHyipimHift phhok. npu uboMy npo6neMH BHBegeHHa npogyKuii Ha 3oBHimrnH phhok Ta BTpaTH no3Hmft Ha BHyipimHboMy pHHKy nocunwwTbca HH3b-Kow aKicTw MonoKa gna nepepo6KH.
Phc. 1. noroniB'a KopiB Ta bhpo6hhutbo MonoKa b yKpaiHi
B oco6hcthx cenaHcbKHx rocnogapcTBax, aK npaBH-no, BHKopucioBywTbca TexHonorii, Ha ocHoBi aKHx He Mo®e 6yTH BHroToBneHe MonoKo raiyHKy "EKcipa", a BignoBigHo go hhhhhx b £C BHMor TinbKH TaKe MonoKo npugaTHe Ha xapHoBi uini. BignoBigHo mupoKoMacmia-6Ha nigTpHMKa MonoHHoro cKoTapcTBa nHme HacTKoBo crpHMye 3aranbHi TeHgeHuii cKopoHeHHa o6cariB Bupo6-HuuTBa npogyKqii, BTpaTH BHyipimHboro pHHKy Ta He-cnpoMo®Hocii 36inbmeHHa HacTKH BiTHH3HaHHx Bupo6-HHKiB Ha 3oBHimHix puHKax. Heo6xigHe ^oKycyBaHHa nigipuMKH Ha k^whobhx ToHKax nogonaHHa npo6neM. y MonoHHoMy cKoiapcTBi npaMy gep®aBHy ^iHaHcoBy nigipuMKy cnig cnpaMoByBaTH Ha po3po6Ky TunoBHx 6i3Hec-nnaHiB Bupo6HHuTBa MonoKa raryHKy "EKcipa" Ta KoMneHcauiw go 90% BapTocri npug6aHHx Tenuub i o6nagHaHHa 3 BUKopuciaHHaM aKoro Mo®e Bupo6naTHcb TaKa cupoBHHa. ^na KoHTponw 3a uinboBHM BHKopuc-TaHHaM gep®aBHHx KomiiB npug6aHi 3a hhx 3aco6u go BHxogy Ha npoeKTHy noiy®HicTb Mo®yTb nepe6yBaTH y gep^aBHift BnacHocii. nicna uboro bohh Mo®yTb 6yTH
передан юнуючим молокопереробним тдприемствам або обслуговуючим кооперативам, як володшть об-ладнанням для переробки молока, придатним для виробництва конкурентоспроможних на зовшшньому ринку молочних продуклв. Це ще один споАб фор-мування саморегул1вних економ1чних систем, яш завдяки узгодженосп штереАв уАх учаснишв, що входять до !х складу забезпечуватимуть сталий розви-ток без прямого адмшстративного втручання держа-вних оргашв управлшня Альським господарством. Кр1м прямого впливу на збшьшення обсяпв виробництва продукци та посилення конкурентних позицш вгтчизняних виробнишв це матиме вплив на форму-вання позитивного досвщу ефективного пщприемни-цтва у сфер1 виробництва 1 переробки молока та спри-ятиме залученню для таких цшей децентрал1зованих кошпв.
Висновки
Проблеми державно! тдтримки сшьського госпо-дарства активно дискутуються у наукових виданнях. Переважае критика юнуючих шдход1в без сформова-них загальноприйнятих рекомендацш щодо удоскона-лення тако! тдтримки. Оргашзацшш зусилля держав-них оргашв управлшня Альським господарством та кошти державно! фшансово! пщтримки, що за останш роки спрямовуються на розвиток фермерських госпо-дарств, становления обслуговуючих кооператив1в, а також збшьшення погол1в'я велико! рогато! худоби не забезпечили оч1куваних результат1в. Вони лише част-ково нейтрал1зують вагомший вплив монопольних тенденц1й закуп1вельних оргашзацш. Через це пряму державну фшансову тдтримку слщ фокусувати на становленш та розвитку саморегул1вних вертикальних маркетингових систем, яш можна формувати на осно-в1 державного дотування буд1вництва переробними п1дприемствами ферм для виробництва тваринницько! сировини, придатно! для виготовлення конкуренто-спроможно! на зовн1шньому ринку продукци. Без цього проявлятимуться лише негативш в умовах м1ж-народних штеграцшних процеАв тенденц1! втрати вгтчизняними виробниками конкурентних позиц1й. Прийнятною е пряма державна фшансова пщтримка оргашзаци в обслуговуючих кооперативах сфери переробки продукци. У мшливому ринковому середо-вищ1 необх1дна державна 1нформац1йна тдтримка, що здшснюеться за результатами дослщження 1 прогно-
зування ринку, доведення результапв таких досл!-джень до суб'екпв господарювання. Це забезпечить розробку ними обгрунтованих б!знез-план!в, змен-шення ризик!в, рац!ональн!ше використання кошт!в прямо! державно! фшансово! тдтримки
References
Kontseptsiia Derzhavnoi tsilovoi prohramy rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky na period do 2022 roku. Kabinet Ministriv Ukrainy (data zvernennia: 1.10.2019) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1437-2015-%D1%80 (in Ukrainian). Latynin, M.A., & Zaskalkina, O.M. (2016). Otsiniuvannia mekhanizmiv derzhavnoho rehuliuvannia instytut-sionalnoho seredovyshcha v ahrarnomu sektori ekonomiky Ukrainy. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka, 2(16), 1-14. http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/ 2016-02(16)/15.pdf (in Ukrainian). Lichak, D.V. (2009). Problemy vyznachennia poniattia "derzhavna pidtrymka subiektiv hospodariuvannia". Aktualni problemy derzhavy i prava, 50, 403-411. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2009_50_64 (in Ukrainian).
Lutsenko, O.A. (2015). Derzhavna pidtrymka silskoho hospodarstva krain YeS: dosvid dlia Ukrainy. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho univer-sytetu silskoho hospodarstva imeni Perta Vasylenka, 161, 213-220. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vkhdtusg_2015_161_27 (in Ukrainian). Petrunenko, Ya. (2018). Poniattia derzhavnoi pidtrymky subiektiv hospodariuvannia yak zasobu zab-ezpechennia efek-tyvnoho vykorystannia biu-dzhetnykh koshtiv. Hospodarske pravo i protses, 6, 110-115. http://pgp-j ournal.kiev.ua/archive/2018/6/ 20.pdf (in Ukrainian). Seheda, S.A. (2016). Derzhavne rehuliuvannia ahrarno-prodovolchoho rynku v umovakh chlenstva Ukrainy v SOT. Ekonomika i suspilstvo, 2, 175-180. http://economyandsociety.in.ua/journal/2_ukr/32 .pdf (in Ukrainian). Shpak, Yu.V. (2010). Problemy derzhavnoho rehuliuvannia ekonomichno-bezpechnoho rozvytku ahropromys-lovoho vyrobnytstva. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2010. № 4.11. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=208 (data zvernennia 1.10.2019) (in Ukrainian).
