CC BY
69проведення формувального експерименту приріст результатів в ЕГ був наступним: 7,42 % ( 81,12±0,882 у. о. (добра фізична тренованість)).
В КГ спостерігалося незначне покращення рівня фізичної працездатності в порівнянні з вихідними даними: 0,35% ( 75,76±0,935 у.о. (середня фізична тренованість)) (Табл. 1).
Висновки:
1. Результати тестування студентів-по-датківців показали позитивну динаміку показників функціональної підготовленості студентів КГ та ЕГ (фізична працездатність, функціональні резерви серця). Проте, приріст результатів в ЕГ: 7,42-32,2%, а в КГ значно менше: 0,35-0,4%.
2. Запропоновані співвідношення параметрів навантажень під час занять футболом можна рекомендувати для впровадження у навчальний процес студентів з метою покращення рівня їх ППФП.
У подальших дослідженнях передбачається оцінити вплив психологічної підготовки сту-дентів-податківців під час занять футболом на рівень розвитку їх професійно важливих якостей.
Література
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. -К.: Здоров’я, 1998. - 248 с.
2. Гуменный В.С. К проблеме оптимизации физического воспитания студентов политехнических вузов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків, 2002. - № 7. -С. 63-72.
3. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: Дис. канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 /Вінницький державний педагогічний університет. - Вінниця, 2001. - 198 с.
4. Максименко И. Г. Планирование и контроль тренировоч -ного процесса в спортивных играх. - Луганск: Знание, 2000. - С. 164-167, 172-173, 178-179.
5. Малімон О.О. Функціональні можливості студентів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 1999. - № 1. - С. 18-19.
6. Чабан І.П. Професійно-прикладна спрямованість фізичного виховання студентів-лінгвістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - № 15. - С. 66-72.
7. Шамардин А.И., Солопов И.Н., Исмаилов А.И. Функциональная подготовка футболистов: учебное пособие. - Волгоград: ВГАФК, 2000. - 152 с.
8. Щукин В.И. Параметры тренировочной нагрузки спортивной направленности у квалифицированных футболистов / / Футбол: Ежегодник. - М.: Физкультура и спорт. - 1982. -С. 20-22.
Надійшла до редакції 12.05.2007р.
ПРОБЛЕМА РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У СВІТЛІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Марченко О. Г.
Харківський університет Повітряних Сил
Анотація. У статті розглядається проблема розумового виховання особистості в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського у світлі формування критичного мислен-
ня. Доведено, що дидактико-методичні засоби розумового виховання, що запропоновані В.О. Сухомлинським, є актуальними за сьогоднішніх умов і можуть бути використані при формуванні критичного мислення особистості в сучасній системі освіти.
Ключові слова: розумове виховання, особистість, критичне мислення.
Аннотация. Марченко О.Г. Проблема умственного воспитания личности в педагогическом наследии В.О. Су-хомлинского в свете формирования критического мышления. В статье рассматривается проблема умственного воспитания личности в педагогичном наследии В. А. Су-хомлинского в свете формирования критического мышления. Доказано, что дидактико-методические способы умственного воспитания, предложенные В.А. Сухом-линским, являются актуальными в сегодняшних условиях и могут быть использованы при формировании критического мышления личности в современной системе образования.
Ключевые слова: умственное воспитание, личность, критическое мышление.
Annotation. Marchenko O.G. Problem of mental education of the person in V. Suhomlinsky pedagogical inheritance in light of shaping of critical intellection. In the article is considered the problem of personality mental upbringing in V. Suhomlinsky pedagogical inheritance in the light of the forming of critical thinking. Proved that the methodical facilities of mental upbringing that were offered by V. Suhomlinsky are actual in the modern conditions and can be used for forming of personality critical thinking in the modern system of education.
Key words: mental upbringing, personality, critical thinking.
Вступ.
Демократизація суспільства забезпечує його громадянам високий рівень свободи вибору в різних аспектах життєдіяльності. Але отримавши свободу такого вибору, людина повинна розуміти, що найвищим її виявом є відповідальність - за кожне своє слово, дію, вчинок, за близьку людину, державу, усю планету. У таких умовах дуже важливо навчити молодих людей усвідомлювати та коригувати свої мотиви, дії, вчинки, співставляти із суспільно визначеними нормами, будувати власну ієрархію цінностей. Психологічну основу зазначених здібностей складає інтелектуальна діяльність людини, тому розумове виховання особистості є актуальною проблемою сучасної національної освіти.
Ця проблема була та є у фокусі досліджень багатьох вчених, у тому числі й видатного педагога В.О. Сухомлинського, який приділяв виняткову увагу питанням всебічного розвитку особистості у різних видах діяльності. На думку В. О. Сухомлинського, розумове виховання передбачає засвоєння знань і на цій основі формування наукового світогляду дітей і молоді, розвиток культури мислення та розумової праці, виховання зацікавленості й потреби у мислен-нєвої діяльності.
Серед важливих інтелектуальних якостей особистості, які необхідно прищеплювати молоді, вчені називають організованість, дисциплінованість, послідовність, самостійність. На нашу думку, особливої значущості в умовах свободи вибору набуває критичність мислення, яка виявляється в самоспостереженні за ходом власної інтелектуальної діяль-
ності та виконує коригувальну, морально-регулятивну функцію у поведінці людини.
Тому у контексті нашого дослідження особливого значення набуває глибокий теоретичний аналіз праць В.О. Сухомлинського, в яких він висвітлював окремі аспекти розумового виховання дітей і молоді; визначення В.О. Сухомлинським категорії „мислення”, розумових операцій і навичок, характерних рис різних видів мислення.
Робота виконана за планом НДР Харківського університету Повітряних Сил.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашої статті є аналіз проблеми розумового виховання особистості в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського у світлі формування критичного мислення.
Результати досліджень.
Аналіз педагогічної спадщини В.О.Сухом-линського та досвід упровадження його дидактико-методичної системи дозволив нам встановити, що розумове виховання тих, хто навчається, відбувається завдяки:
1) постановці цілей розвитку особистості у процесі навчання з урахуванням її індивідуальних особливостей;
2) визнанню необхідності інтелектуалізації трудової діяльності, взаємозв’язку чуттєвого і логічного елементів пізнання;
3) проведенню уроків мислення на природі;
4) стимулюванню інтелектуальних почуттів та пізнавального інтересу учнів [3].
Як показує аналіз останніх досліджень й публікацій, багато вчених (І. Авдєєва, М. Данилко, В. Євдокимов, І. Загашев, С. Заїр-Бек, Т. Олійник, О. Тягло та інші) підкреслюють необхідність упровадження критичного мислення у навчально-виховний процес в навчальних закладах як засіб забезпечення особистісної орієнтації освіти, коригувальний фактор виховання дітей і молоді.
У психолого-педагогічній літературі можна виділити два основних підходи до категорії „ критичне мислення”. Перший підхід акцентує увагу на удосконалення самого процесу мислення на основі критичного аналізу, розуміння і оцінки отриманої інформації. Такої точки зору додержуються вчені О. Бандурка, Т Воропай, В. Руджеро, Р. Пауль, О. Тягло та інші.
Прихильники іншого підходу науковці О. Громова, Р.Х. Джонсон, Р. Енніс, Д. Клустер вважають, що критичне мислення виконує регулятивно-моральні функції розумової діяльності людини та сприяє не тільки формуванню і відстоюванню власних думок, але й розумінню точки зору інших людей, співпраці з ними.
На наш погляд, така дихотомія у визначенні сутності критичного мислення віддзеркалює різні погляди на мислення взагалі: процесуальний та діяльнісний.
Нам вдалося встановити, що людині, яка мислить критично, притаманні такі здібності [5]:
1) усвідомлення (метакогнитивний моніторинг) або уміння відслідковувати хід власних міркувань;
2) готовність до планування, упорядкування думок;
3) гнучкість, яка дозволяє почекати з винесенням судження, поки не буде зібрано достатня кількість різноманітній інформації для аргументації;
4) наполегливість;
5) готовність виправляти свої помилки;
6) пошук компромісних рішень.
За В.О. Сухомлинським, мислення - це дискретна робота мозку особистості. Під час протікання розумової діяльності відбувається перехід від однієї думки до наступної. На погляд видатного педагога, швидкість цього переходу обумовлює здатність людини не тільки усвідомлювати властивості об’єкту пізнання, але й „мислити про думки”, тобто реалізовувати рефлексивні здібності особистості. Як бачимо, це явище є характерним виявом критичності мислення у розумінні багатьох науковців (І. Авдєєвої, Т. Олійник, Д. Халперн та інших).
Багато уваги В.О. Сухомлинський приділяв розвитку розумових операцій та навичок у дітей і молоді: аналізу та синтезу, співставленню, порівнянню, протиставленню, виявленню та з’ясуванню нового, незрозумілого. Під час уроків мислення на природі, які проводили вчителя Павлиської школи, в ході активної дослідницької діяльності учнів, у них відбувалося моделювання зовнішньої практичної діяльності у внутрішньому плані дій, коли „рука розвиває мозок”. Інтеріоризація розумових дій, на думку Сухомлинського, сприяє створенню „Я - образу” особистості як складного світу її поглядів, переконань, моральних оцінок.
В.О. Сухомлинський підкреслював, що відбувається й зворотній процес екстеріоризації розумових операцій у практичну діяльність. Таким чином, засвоєна під час уроків культура мислення легко переноситься у ситуації, які не пов’язані з навчанням. А це, у свою чергу, приводить до сміливості суджень, прагнення до придбання нових знань, потреби у читанні, критичності оцінок власної діяльності та діяльності оточуючих людей.
Цінною та цікавою для нас є представлена В. О. Сухомлинським класифікація видів мислення. Видатний учитель поділяв мислення на образне та абстрактне. Не протиставляючи ці види мислення, Сухомлинський підкреслював важливість формування та засвоєння учнями абстрактних понять, що є важливою передумовою не тільки їх розумового, але й анатомо-фізіологічного розвитку, завдяки якому підсилюється здатність „мозку мислити” [1, с. 145]
На наш погляд, сприяє формуванню критичного мислення у молодої людини й усвідомлене формування наукового світогляду. Цьому процесу В.О. Сухомлинський також приділяв велику увагу у своєї педагогічній праці.
Учитель вважав, що формування наукового світогляду залежить від розуміння учнем причинно-
наслідкових зв’язків у явищах природи. Сухомлинсь-кий був категоричним супротивником механічного запам’ятовування формул, термінів. Він вважав, що в такому разі зникає особистість учня як активна творча сила. Тільки творче застосування знань сприяє розумовому вихованню особистості, причому, на дум -ку вченого, особливо стимулює розумову діяльність учня стикання з новим, незрозумілим. „Дитина мислить, спостерігаючи, та спостерігає, мислячи”, - у цієї фразі, на наш погляд, знаходиться „світоглядна суть розумових зусиль” учня [4, с. 106], коли молода людина переживає глибоке особисте ставлення до істини, що є однією з головних передумов формування критичного мислення особистості.
У фокусі досліджень В.О. Сухомлинського була ще одна найважливіша психолого-педагогічна проблема - зв’язок мислення з мовою (мовленням). На погляд видатного педагога, оволодіння рідною мовою визначає багатство та широту інтелектуальних інтересів особистості. Педагог повинен вчити молодь правильно мислити та виражати власні дум -ки, формувати внутрішнє мовлення. Все це сприяє самостійному усвідомленню та упорядкуванню отриманої інформації, рефлексивному аналізу власної навчальної діяльності, дозволяє зробити обмін думками між учасниками педагогічного діалогу.
З проблемою мовлення тісно змикається й проблема написання рефератів за дисциплінами, що вивчаються, читання. Ці форми розумової праці доцільні як при вивченні гуманітарних, так й природничо-математичних дисциплін, так як сприяють використанню додаткової інформації, усвідомленню фактів, їх аналізу та узагальненню, письмовій рефлексії.
Цінними для викладача, який працює над формуванням у тих, хто навчається, критичного мислення, є погляди В.О. Сухомлинського щодо організації навчального процесу. Сухомлинський вказував, що перехід від сприймання інформації до її опрацювання, тобто до складних розумових процесів, потребує від учителя великої уваги, жвавості методичних прийомів. Педагогу важно зосередитися не на власних думках стосовно навчального матеріалу, а звернути особливу увагу на сприйняття, мислення, уяву, активність розумової праці учнів. Таким чином, учитель може спостерігати, як розвивається мислення його учнів.
У світлі формування критичного мислення важним моментом є правильне оцінювання знань тих, хто навчається. В.О. Сухомлинський відмічав, що існуюча система оцінки знань має ряд недоліків. Основним з них є той, що оцінка часто характеризує тільки результати праці учня, а не саму працю. Аналогічну думку висловлюють й автори І. Загашев та С. Заїр-Бек, які вважають, що стимулом активізації рефлексивної діяльності учнів є суб’єктивні судження викладача щодо ходу заняття. Ми згодні с цими авторами, що щирість, толерантність та позиція партнерства дозволяють зробити атмосферу обговорювання результатів заняття більш відкритими,
а результати - плодотворними [2, с. 66] .
Висновки.
Отже, на підставі зробленого аналізу наукової спадщини В. О. Сухомлинського в контексті розумового виховання особистості, зокрема, формування її критичного мислення, ми зробили висновок, що педагогічні ідеї цього видатного вчителя не втратили своєї цінності й для сучасної освіти.
Зокрема, у світлі формування критичного мислення особливо актуальними є запропоновані В.О. Сухомлинським дидактико-методичні засоби, а саме:
- розвиток у молоді, що навчається, розумових навичок співставлення, протиставлення, порівняння, рефлексії власної інтелектуальної діяльності;
- зосередження уваги на формування абстрактного мислення учнів (студентів);
- проблемний характер навчального матеріалу та його відкритість до дискусійного обговорювання;
- установка на усвідомлене запам’ятовування учнями та студентами навчального матеріалу;
- вербальна та письмова рефлексія навчального матеріалу;
- розвиток мовлення як необхідна умова розумового виховання;
- організація педагогічного діалогу на засадах доброзичливості, толерантності, партнерства;
- оцінювання знань учнів з врахуванням прикладених ними зусиль під час навчальної праці.
Перспективи подальших розвідок у даному напряму ми бачимо в уточненні й реалізації педагогічних умов формування критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів.
Література
1. В. А. Сухомлинский об умственном воспитании / Сост. и авт. вступ. ст. М. И. Мухин - К.: Радянська школа, 1983. -224 с.
2. Загашев И.О., Заир-Бек С.И. Критическое мышление: технология развития. - СПб. Издательство «Альянс-Дельта», 2003. - 284 с.
3. Казимір С. Цілющий елексір педагогічної спадщини В. -О. Сухомлинського // Педагогічний пошук. - 2003. - № 4 (40). - С. 15-16.
4. Сухомлинский В. А. Избранные произведения. Т. 1.- К.: Радянська школа, 1979.
5. Халперн Д. Психология критического мышления. - СПб.: Изд-во «Питер», 2000. - 512 с.
Надійшла до редакції 11.05.2007р.
РОЛЬ ПОШУКОВИХ СИСТЕМ ІНТЕРНЕТ У НЕПЕРЕРВНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ
Осадчий В.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. У статті наголошується на тому, що у постійно зростаючій масі інформації у мережі Інтернет важливу роль у пошуку потрібних освітніх ресурсів мають пошукові системи, які є програмами, що надають змогу шукати інформацію у Веб за ключовими словами, темами тощо. Автор характеризує найбільш розповсюджені зарубіжні, російські та українські пошукові сис-
