CC BY
30
Посилання на статтю_
AciHa Н.С. Проблема проектноТ opíeHTaqíí дiяльностi наукового сектору вищих навчальних зaклaдiв. крок перший: визначення наукового потен^алу/Н.С. AciHa, В.В. Малий// Упрaвлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007 - №1(21). С. 139-143._
УДК 330.341.1
Н.С. Асша, В.В. Малий
ПРОБЛЕМА ПРОЕКТНО1 ОРЮНТАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 НАУКОВОГО СЕКТОРУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В. КРОК ПЕРШИЙ: ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
На пщстэд аналiзу статистичного матерiалу доведена наявнють могутнього наукового потенцiалу вузiвськоí науки та невщповщнють його можливостям, дмсно'Т продуктивностi та привабливостi для Ывестування, внаслiдок застарiлих пiдходiв до управлЫня вузiвською наукою. Табл. 1, дж. 11.
Ключевi слова: Ыновацмний розвиток, науковий комплекс, вузiвська наука, потенцiал, показники, управлЫня.
Н.С. Асина, В.В. Малый
ПРОБЛЕМА ПРОЕКТНОЙ ОРИЕНТАЦИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАУЧНОГО СЕКТОРА ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ. ШАГ ПЕРВЫЙ: ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАУЧНОГО ПОТЕНЦИАЛА
На основе анализа статистического материала доказано наличие существенного научного потенциала вузовской науки и несоответствие его возможностям, действительной продуктивности и привлекательности для инвестирования вследствие устаревших подходов к управлению вузовской наукой. Табл. 1, ист. 11.
N.S. Asina, V.V. Malyi
PROBLEM OF THE SCIENTIFIC SECTOR PROJECT ORIENTED ACTIVITY IN HIGH SCHOOL. THE FIRST STEP: TO DEFINE THE SCIENTIFIC POTENTIAL
Basing on statistic data the existence of huge scientific potential in high school is proved as far as its contradiction with its fact productivity and investment attractiveness as a result of obsolete approaches to science management in high school.
Постановка проблеми. Характерною рисою сучасноТ свгговоТ' економки е процеси глобaлiзaцiТ у геоекономiчному проcторi [1-3] та процеси переходу вщ «економки речей» до «економки знань» [4-6]. В таких умовах господарювання новi знання, зокрема, результати наукових дослщжень та творчоТ дiяльноcтi, становляться головним фактором виробництва, визначають його шновацшний розвиток, надають певнi конкурентнi переваги.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
1
Як вщомо [7], новi знання через дослщження здiйснюe науковий комплекс УкраТни, з усiх секторiв якого, особливого незаспокоення викликае вузiвський. Незважаючи на те, що у цьому секторi досить висока питома вага висококвалiфiкованих фахiвцiв (докторiв i кандидатiв наук), саме вузiвськi науковцi менш за вах затребуванi на ринку шновацш.
На нашу думку, головною причиною такого стану е те, що вузiвська наука поки що знаходиться поза системи шновацшного розвитку економки держави, а тому сьогодш i не являе собою шякоТ цiнностi для суспiльства. На наш погляд, для того, щоб вузiвська наука стала активним учасником шновацшних процеав, що вiдбуваються в УкраТш, и треба розглядати тiльки як початковий сектор ринку iнновацiй, де створюеться наукомiсткий iнновацiйний продукт. Лише оттодi можна казати про результат науковоТ дiяльностi вузiв, як про науковий процес створення шновацшного продукту.
Але такий пщхщ вимагае шшоТ оргашзаци дiяльностi наукових частин вузiв ^ перш за все, через змшу самоТ щеологи: треба не проста проводити науково-дослiдницькi роботи, а реалiзувати iнновацiйнi проекти, результатам яких е шновацшний продукт. Отже проектна орiентацiя вузiвськоТ науки - одшеТ з провiдних методологiй розвитку суб'ек^в економiчноТ дiяльностi, що зазнала позитивного досв^у у всьому свiтi, а тому й загальновизнана - сьогодш становиться майже единим ефективним шляхом зростання попиту на результати вузiвськоТ науки. Але, з чого розпочинати проектну орiентацiю вузiвського сектору наукового комплексу УкраТни, - не з'ясовано.
Невирiшена частина проблеми. Справа в тому, що перед розпочатком проектноТ орiентацiТ науковоТ дiяльностi вузiв, треба чггко уявити потен^ал вузiвського сектору наукового комплексу УкраТни. Та вщ того, у якому стаж вш знаходиться, обрати шлях подолання кризи роботи науково-дослщних частин вузiв. Якщо вш слабкий, то треба починати його формувати вщповщно до шновацшних потреб ринку, а якщо вш юнуе i досить потужний, то треба одразу ж переходити до проектноТ переорiентацiТ вузiвськоТ науки. Але це питання сьогодш не вивчено. Окремi висловлювання фахiвцiв на цей рахунок, шод^ суперечливi, не можуть братися до уваги як ютина, оскiльки не пiдтвердженi фактами.
Метою роботи являеться надання фактичноТ шформаци щодо потенцiалу вузiвськоТ науки та визначення ТТ рангу у науковому комплексi УкраТни.
Основн результати досл'1дження. Оргашзаци, установи i пiдприемства, як здiйснюють наукову, науково-технiчну та шновацшну дiяльнiсть у державi, складають науковий комплекс УкраТни, який прийнято [7], розподтяти на чотири наукових сектори:
академ'чний сектор - вщносяться суб'екти, як пщпорядковаш НацюнальноТ академи наук УкраТни (НАНУ), УкраТнськоТ академи аграрних наук, Академи медичних, педагогiчних та правових наук, а також галузевим академiям: УкраТнськоТ еколопчноТ академiТ наук, украТнськоТ академи арх^ектури, академи iнженерних наук УкраТни, УкраТнськоТ академи економiчноТ кiбернетики, 1МжнародноТ академи комп'ютерних наук i систем, 1МжнародноТ академи бiотехнологiй тощо;
галузевий сектор - вщносяться суб'екти рiзних галузей економки, якi виконують науковi та науково-технiчнi дослiдження (рiзнi науково-дослщш iнститути, галузевi лабораторiТ, конструкторсько-технологiчнi шститути тощо);
сектор вищоУ освти - вщносяться вищi навчальнi заклади, ям мають спецiалiзованi пiдроздiли (науково-дослiднi частини, науково-дослщш центри, науковi школи, дослщницью лабораторiТ тощо);
заводський сектор - вщнесеш науково-дослiднi та конструкторськi пщроздти, лаборатори на промислових пiдприемствах.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
За даними статистичноТ звггносл, у 2006 роц1 науков1 досл1дження I розробки в УкраТш виконували 1452 наукових оргашзацш, розпод1л яких за ктькютю по зазначеним секторам наведений у таблиц! 1 [8].
Таблиця 1
Розподш наукового комплексу УкраТни за секторами науки
Сектори науки Одиниць, шт. Структура у 2006 роц1, %
1991 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Академ1чний 290 270 306 315 387 387 384 378 372 25,6
Галузевий 804 906 939 921 839 847 870 884 831 57,2
Вуз1вський 146 150 160 163 166 164 168 172 175 12,1
Заводський 104 127 160 80 85 89 83 76 74 5,1
Всього: 1344 1453 1490 1479 1477 1487 1505 1510 1452 100,0
Як свщчать наведет дат, вуз1вський сектор складае лише ~ 12 в1дсотк1в в1д загальноТ к1лькост1, менший приблизно у 2,1 рази, н1ж академ1чний, та приблизно у 4,7 раз1в, н1ж галузевий сектори. Ц1 цифри були б кращими, якщо вс1 вищи навчальш заклади займалися прикладною наукою та розробками, до яких вона найкраще пристосована.
У науковому комплекс! УкраТни зосереджеш значш обсяги актив!в. Середньор!чна варт!сть основних фонд!в у 2006 роц1 всього наукового комплексу УкраТни становив 9,1 млрд. грн. [8]. Найбтьша питома вага актив!в припадае на академ!чний сектор (50,4 %), на другому м1сц1 галузевий сектор - 43,2 %, що разом перевищуе 93 % актив!в вс!х наукових оргашзацш держави. В найпршому стан! щодо забезпечення активами знаходяться вуз!вська та заводська наука. В той же час, якщо пор!внювати вартють актив!в ¡з численн!стю наукових орган!зац!й в кожному ¡з сектор!в науки, то в академ!чному сектор! в розрахунку на одну оргашзацш в середньому припадае 12,3 млн. грн., в галузевому сектор! -4,7 млн. грн., в сектор! заводськоТ науки - 4,0 млн. грн., а в сектор! вуз!вськоТ науки - ттьки 1,7 млн. грн. Це свщчить про дуже слабку оснащенють основними фондами галузевоТ, вуз!вськоТ ! заводськоТ науки, як!, саме з-за науково-прикладноТ д!яльносп, повинн! бути основними провщниками ¡нновацшноТ стратеги у реальну економку.
Одн!ею ¡з найважлив!ших складових наукового потенц!алу вуз!в е матер!ально-техшчна база досл!джень ! розробок, стан якоТ певною м!рою впливае на результативнють науковоТ та науково-техшчноТ д!яльност!. Тому ТТ розвиток ! вчасне оновлення створюють основи ¡нтенсифкаци науково-осв!тн!х процес!в ! п!двищення Тх якост!, а також конкурентоспроможност! науково-техн!чноТ та ¡нновацшноТ продукци. У 2006 роц1 середньор!чна варт!сть машин ! устаткування становила 48,1 % вщ середньор!чноТ вартост! основних засоб!в.
Якщо розглянути техн!чну оснащен!сть машинами ! устаткуванням (через Тхню вартють) одного прац!вника у кожному сектор!, то тут складаеться така картина. За станом на 01.01.2007 року на одного академ!чного науковця припадало обладнання на суму 23,4 тис. грн., галузевого - 17,6 млн. грн., осв!тянина - 12,5 тис. грн., науковця заводськоТ науки - 9,1 грн. [8]. Все це негативно вщбиваеться на р1вн1 наукових дослщжень вищоТ школи, створенш нов^ньоТ техшки та технологш. При цьому за цей же перюд бтьше половини (~ 53 %) загальноТ площ! (4,5 млн. м ) наукових оргашзацш припадало на галузевий сектор науки. Науков! оргашзаци академ!чного сектору розм!щен! на площах, питома вага яких становить 39,8 %, а питома вага примщень оргашзацш вищоТ осв!ти ! заводськоТ науки дор!внюе, в!дпов!дно, 4,2 ! 3,0 %. Зменшення численност! наукових кадр!в ! державне недоф!нансування осв!ти ! науки "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21) 3
спонукають вузи заробляти кошти поза науковою дiяльнiстю. Одним iз постiйних каналiв поповнення бюджетiв наукових органiзацiй е орендш платеж1 вiд здачi власних примщень в оренду iншим господарюючим суб'ектам. 1з складу загальноТ площi вузiв (356,1 тис. кв. м), призначених для науковоТ дiяльностi, 2,0 тис. кв. м (0,56 %) здаються в оренду [8].
Також слщ зупинитися на кадровому потен^алу вузiвськоТ науки. До початку 90-х ромв минулого тисячолiття наукова дiяльнiсть в УкраТш здiйснювалася майже 500 тис. науковими пра^вниками, у тому числ^ 6,5 тис. докторами наук та 150 тис. кандидатами наук [9]. Упродовж 1990-х рош науково-техшчний потен^ал внаслщок економiчноТ кризи був значно зруйнованим. Майже на половину зменшилася численнють наукового потенцiалу внаслщок рiзкого скорочення проектних та науково-дослщних оргашзацш. Станом на 01.01.2007 року в оргашза^ях, пiдприемствах i установах, ям виконують науковi дослiдження i розробки, працювало бiля 160,8 тис. оаб, у тому числi у вузiвському секторi 10,7 тис. оаб, або лише 6,65 % вщ загальноТ кiлькостi. Порiвняно з 1995 роком загальна мльмсть таких оаб у науковому комплексi УкраТни зменшилася у 1,8 рази, а вузiвському секторi - лише на 41 %, тобто вузам вдалося в бтьшш мiрi зберегти висококвалiфiкованих спе^алю^в, яки займаються вузiвською наукою [8]. В результат питома вага висококвалiфiкованих фахiвцiв (докторiв i кандидатiв наук) серед виконав^в науково-дослiдних робiт у вузiвському секторi найвища - бтьше 37 %, в академiчному секторi - бiльше 26 %, в галузевому - 3,3 %, в заводському - 2,2 % [8]. Це свщчить про дуже могутнш науковий потен^ал вузiвськоТ науки у науковому комплекс УкраТни.
Суттевим недолгом украТнського наукового сектора вищоТ школи, який неподоланий i у тепершнш час, е iснування значного провалля мiж наукою i практикою. Це проявляеться у таких аспектах. Про втрату зв'язку науки з практикою свщчить той факт, що протягом останшх п'ятнадцяти ромв бтьш як в рази [10] зменшилось фшансування наукових пщрозд^в вузiв замовниками -пщприемствами, органiзацiями УкраТни та шоземних держав. Це по-перше. Подруге, дуже часто вузiвськi викладачi мають суто теоретичш знання, не перевiренi практикою. ^м того, спостерiгаеться дуже слабкий зв'язок вузiвськоТ науки iз проблемами промисловостi. В результатi значна частина дослщжень невостребуеться вiтчизняною промисловютю. По-трете, вагомим фактором стимулювання науковоТ дiяльностi вузiв э низька шновацшна активнiсть пiдприемств. За даними Держкомстату УкраТни у 2006 роц займалися шновацшною дiяльнiстю тiльки 18 % промислових пщприемств [8].
Маючи значний науковий i iнтелектуальний потенцiал, вузiвська наука виконуе вiдносно невеликi обсяги наукових та науково-техшчних робiт, ям здiйснюються всiм науковим комплексом УкраТни. У 2006 роц за вама видами робiт, частка вузiвського сектора склала лише 5,8 % на загальну суму 311058,4 тис. грн. У тому числи частка за фундаментальними дослщженнями досягла 40,0 %, за прикладними дослщженнями - 33,8 %, за розробками - 18,7 % i науково-техшчними послугами - лише 7,5 % [8].
Повтьне зростання шновацшноТ системи на ринку наукових розробок посилило розрив мiж наукою i виробництвом. На ринку високих технологш УкраТна займае 0,1 % його об'ему, проте як Ымеччина - 16 %, Япошя - 30 %, США - 40 % [11]. Це, насамперед, пов'язано з тим, що в УкраТш збер^аеться низький попит з боку промислових пщприемств на результати науковоТ та творчоТ дiяльностi вищих навчальних закладiв.
Висновки. Аналiз сучасного стану вузiвськоТ науки свщчить про те, що за рiвнем шновацшноТ активности станом розробки новоТ продукци, яка б
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
користувалася попитом на ринку шновацш, обсягами фшансування та розвитком ¡нфраструктури, вона значно вщстае в1д шших наукових сектор1в УкраТни, незважаючи на те, саме ттьки Тй вдалося, майже повнютю зберегти св1й науковий потенц1ал.
1снуюча нев1дпов1дн1сть наукового потенц1алу вуз1в його можливостям, д1йсноТ продуктивност1 та привабливост для швестування, зумовлена, на нашу думку, наступними факторами:
- насамперед вщсутнютю ч1ткоТ концепци переор1ентаци та адаптац1Т вуз1вський науки до умов шновацшноТ стратег1Т розвитку економ1ки УкраТни;
- переважна спрямован1сть на управлшня процесом самоТ науковоТ д1яльност1, а не на управл1ння шновацшнютю и к1нцевого результату;
- вщсутнютю системи постшного мон1торингу шновацшноТ привабливост наукових досл1джень та наукових розробок;
- вщсутнють системного п1дходу до управлшня вуз1вською наукою з використанням нов1тн1х метод1в керування, наприклад, через проектну ор1ентац1ю, яка позитивно зарекомендувала себе в умовах жорсткоТ м1жнародноТ науково-техычноТ та економ1чноТ конкуренц1Т.
Вир1шення хоча б т1льки цих питань дозволяе створити необхщш умови для вщчутноТ результативност1 д1яльност1 вуз1в, як особливих та ефективних суб'ект1в науковоТ д1яльност1 з могутн1м творчим потенц1алом, економ1чний зр1ст яких в1дбуваеться через отримання та впровадження нових знань, що вщповщае сучасним св1товим економ1чним тенденц1ям.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. - 432 с.
2. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальн трансформацп. Пол1тика, економ1ка, культура. Пер. з англ.. - К.: фешкс, 2003. - 584 с.
3. Мкапа Б.У., Халонен Т. Справедливая глобализация: создание возможностей для всех. Доклад Всемирной комиссии по социальным аспектам глобализации // Международная конференция труда, 92 сессия. - Женева: МОТ, 2004. - 177 с.
4. Красовська А., Бернадська I. Сучасн тенденцп економ1чного розвитку I охорони прав ¡нтелектуальноТ власност1 // 1нтелектуальна власнють. - 2002 - № 2-3. - С. 27-29.
5. Глухов В.В., Коробка С.Б., Маринина Т.В. Экономика знаний: Учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
6. 1лляшенко С.М. Управлшня шновацмним розвитком: проблеми, концепци, методи: Навч. пос1бник. - Суми: Уыверситетська книга, 2003. - 278 с.
7. Закон УкраТни "Про наукову I науково-техычну д1яльнють". № 1978-Х11 вщ 12 грудня 1991 р.
8. Наукова та шновацмна д1яльнють в УкраТш. Стат. зб. - К.: Держкомстат. - 2006. -322 с.
9. Економ1чна енциклопедт: у 3-х т. Т. 2 / Редкол.: В.П.Мочерний (вщп. ред.) та Ы.. - К.: Академ1я, 2001. - 488 с.
10. Волков О.1., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ш. 1нновац1йний розвиток промисловост1 УкраТни /Пщ ред.. О.1.Волкова I М.П.Денисенко. - К.: КНТ, 2006. - 648 с.
11. Мус1на Л.А. Розвиток ринку технологш в УкраТн1 // Ринок технолопй: проблеми та шляхи виршення. - К.: Укр|НТЕ1, 2004. - 98 с.
Стаття надмшла до редакц^ 14.01.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
5
