CC BY
16
УДК 37113 1нна ЧЕРВ1НСБКА
ПРОБЛЕМА П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 ДШЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ПРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
У cmammi йдетъся про застосування тновацшних nidxodie у тдготовцг cmydemnie до педагоггчног dimbnocmi в умовах zipcbKo'i Micifeeocmi. Автор зазначас, що чШко продумана система професшног спрямованоат навчально-виховног роботы за роки навчання у вищому навчалъному 3amiadi суттево тдвищуе тновацшний потенцгал учителя, поглиблюе його ттерес до педагоггчног дгяльностг.
В статье идет речь о применении инновационных подходов в подготовке студентов к педагогической деятельности в условиях горной местности. Автор подчеркивает, что четко продуманная система профессиональной направленности учебно-воспитательной работы за годы учебы в высшем учебном заведении значительно повышает инновационный потенциал учителя, углубляет его интерес к педагогической деятельности.
In the article "Problem of preparation of future teachers to professional activity in the conditions of mountain environment" bylnna Chervinska it is talking about using of innovations in the preparation of the students for teacher's activity in mountain environment. Author basically shows that the very well prepared system of professional guidance, study and educational work during the time of study, abundantly increases the innovational potation of teacher.
Актуалыпсть теми, що розглядаеться, зумовлена особливостями функцюнування загальноосвггшх шил прського региону у нових сошально-еконоулчних i громадсько-полггичних умовах та проблемою шдготовки висококвагпфжованих фах1вщв, готовых до професшно! д1яльносп в прсько му середовшщ.
Навчалып заклади у прськш \псцевосп виконують багатофункшональну роль у суспшьному ж игл, адже, «icpi м виршення освпчпх завдань, вони примножують розвиток нацюнальних традицш та цшностей— ушкального потенщалу впчизняно! культури» [1, с. 2]. Назван! процеси суттево впливають на функцюнування Bciei системи осв1ти, проте особливо гостро це позначаеться на д1яльносп заклад ¡в осв1ти у прськш \псцевосп Украши.
В Украшських Карпатах школа займае особливе \псце. перш за все, завдяки тш рол1, яка традиц1йно выводиться 1й у житт1 г1рського села, у вихованш людини-труд1вника. Стан та р1вень роботи прсько! школи сьогодн1 визначаеться тим, що вона е головним чинником ж и тт е д i я л ь н о ст i. збереження i розвитку селища, села чи присшка. Життя кожного мешканця прського села i його родини пов'язане 3i школою i педагогами, яю працюють у нш. У зв'язку з цим визрша необх1дн1сть визначити статус прсько! школи на загальнодержавному piBHi. Нестандарта! умови роботи, своер1дн1сть структури i режим ¡в навчання, певна вщдалешсть педагопчних колектив1в шил у прськш \псцевосп в1д HOBiraix здобутюв психолого-педагопчних наук неоднозначно в1дбиваються на д1яльносп педагога, потребують в1д нього гнучко! opraHi'jauii навчально-виховного процесу — завдання, яке вчител1 не завжди можуть виршити самост1йно. В1дтак проблема шдготовки педагопв до професлйно! д1яльносп в умовах прсько! viicueBOCTi потребуе особливо! уваги.
Мета cmammi: на ochobI анал1зу наявних публ1кац1й, законодавчо! бази, власних спостережень за д1яльшстю шил прського репону Украшських Карпат розкрити характерш особливост1 навчання i виховання д1тей у школах прсько! \псцевостк окреслити напрями педагопчного пошуку та ¡нновац1йних п1дход1в щодо фахово! п1дготовки майбутн1х педагопв до роботи в прськш школ1 з огляду на практико ор1ентований характер тако! шдготовки.
Питаниям анал1зу орган1зац1! д1яльносп с1льсько! школи, нев1д'емною складовою яко! е навчально-виховний процес та робота вчителя, присвячеш npaui в1домих учених I. Беха, Г. Ващенка, I. Зязюна, В. Кузя, В. Мадзшона, P. OxpivinyK. О. Савченко, В. Сухомлинського, В. Хруща та ш.
Актуальн1сть проблеми зумовлена юлькома причинами. Передуемм це значения шил
прського региону в систем 1 неперервно! освгги, 1х роль у вирппенш багатьох питань д^овного життя наш!. освоенш нових форм господарювання на сел г ввдродженш духовного еднання поколшь, культурно! самобутносп села.
Прсью школи — особливий феномен як у педагопчнш теори, так 1 в реальнш практищ. Географ1чне положения й сощально-економ!чний статус — ось аспекта, що вщграють значну роль у функцюнуванш цих навчальних заклад1в. I яюцо перший п них характеризуеться тшьки хпсцем розташування школи, то другий залежить вщ значно! юлькосп чинниюв: стану сошально-еконо\пчного розвитку конкретного репону, загального духовно-морального р1вня населения села чи селища, природного й предметного середовшца, особливих умов функцюнування навчально-виховного закладу. Все це активно впливае на розвиток прсько! школи та на процес розв'язання психолого-педагопчних проблем, що е перед нею.
Школа в горах — це не тпьки педагопчне, еконохпчне. географ1чне чи сошальне поняття. Майже завжди II головною функшею було формування людини, яка залишаеться працювати у прсько му сел!, у сшьському господарствг Проте в нишшшх умовах ця функшя не реагпзуеться достатньо. Постае гостра проблема, як узгодити штереси сусшльства. що повшьно перебудовуеться, з ¡нтересами молодо! особистостг яка змалечку бачить невлаштовашсть спьського життя г на вщмшу вщ попередшх поколшь, хоче задовольнити потреби свого розвитку з найбшыпими перспективами.
Проблеми шил прського репону, 1х навчально-методичне, фшансове, правове та кадрове забезпечення е особливо актуальними для освггян Прикарпаття 1 повинш перебувати в центр! уваги всю громадсысостк осюльки, за даиими дослщниюв, ¿з 768 загальноосвтпх шил рпних тишв 603 розташоваш в сшьсьюй \псцевостг у тому чиаи 270 — у вщдалених прських районах; сшьсью освггш заклади становлять 78,5 % загально! юлькосп шюл [5]. В облает 1 активно впроваджуеться в життя регюнальна програма розвитку «Освгга на 2002-2015 рр.», у яюй передбачено певну систему заход1в щодо розвитку освгга, в тому чиаи й у селах, яю знаходяться переважно в прсьюй мюцевосп [5, с. 4].
Нимало проблем е у школах прсько! мюцевосп Чершвецько!, 1вано-Франювсько!, Закарпатсько!, Льв1всько! областей. Так, зокрема, лише у Чершвецьюй обласп е 23 таю школи (10 загальнооевггшх шюл I ступеня, 7 загальнооевггшх шил 1-П ступеня, 6 загальнооевггшх шюл 1-Ш ступеня, яю нал1чують 6259 учшв: 1392 учшв навчаеться у школах Вижницького району; 4227 учшв — у школах Путильського району; 640 учшв навчаеться у школах Сторожинецького району).
Учет зауважують, що у школяр1в, яю проживають у прсьюй мюцевосп (у вщдалених селах та хуторах), на недостатньому р1вш вщбуваеться засвоення навчального матер1алу, передбаченого шюльними програмами, е певш прогалини у знаниях. Це вимагае розробки та застосування нових технолопй, форм 1 метод1в навчання в сшьсьюй шкеш прського репону та ввдповщно! шдготовки педагопчних кадр ¡в для роботи в нш.
Незабезпечешсть багатьох шил квал1ф1кованими педагогами, психологами, медиками, сошальна незахищенють спьських учител1в, яю багато працюють 1 поза школою у шдсобних господарствах, низька зарплата, культурно-методична поляшя — ось основш причини плинносп та невлаштованосп педагопчних кадр ¡в.
Вщсутшсть ефективно! методично! допомоги спьському вчителев! позначаеться 1 на р!вш шдготовки школяр1в, !хньому кругозор!, загальному розвитков!. Тому перед педагопчною громадсьюстю постае непросте завдання — зберегти школу як головний чинник ¡снування прського села. Тож передус!м треба п!дняти рейтинг сшьського учня, престиж учителя.
За таких умов професшш якост! педагога слщ розглядати через його особиспсш якост!: ум!ння адаптуватися в сощальне середовище (соц!ум г!рського села); ефективно використовувати набуп знания у практичнш д!яльност!; здатн!сть генерувати нов! перспективш !де!, волод!ти педагопчним тактом; бути комушкабельним у р!зних соц!альних
групах, толерантным у спшкуванш з дггьми, батьками, громадсыастю; цшеспрямовано використовувати свш теоретичный та практичний потенщал для педагогично! д!яльности; визначати основн! шляхи та способи самовдосконалення.
Певних зм!н потребуе ! система п!дготовки, п!двигцення квалАфжацн та переп!дготовки педагопчних кадр!в. Перед вигцими навчальними закладами педагопчного профшю постае проблема п!дготовки вчител!в до роботи в школах прського регюну. Навчання вчител!в, яга будуть скероваш на роботу в малокомплектн! та малонаповнюваш школи, школи-родини дос! е невиршеною проблемою для вигцих навчальних заклад!в. Р!зноман!тн!сть структури с!льських шкш, р!зна наповнюван!сть клас!в, неможлив!сть набрати години з одного предмета на ставку — усе це зумовлюе необхщшсть пошуюв р!зних ггглях!в удосконалення п!дготовки сшьського вчителя. Через малу наповнюван!сть клас!в потр!бш шгш шдходи до орган!зац!! навчально-виховного процесу з р!знов!ковими групами школяр!в та до розв'язання педагопчних проблем сшьсько! школи. Виршити !х можна, на наш погляд, застосовуючи шдивщуальний п!дх!д у навчанш, !нтегрований зм!ст програмового матер!алу, реал!зовувати технологи! колективного творчого виховання, створити необхвдш умови для р!знор!внево! диференц!ац!! та особист!сно ор!ентованого навчання.
Освгга за своею природою спрямована в майбутне, тобто невщоме, незвщане. Зд!йснювати п!дготовку зростаючого покол!ння до життя в майбутньому соц!ум! через швидкий темп розвитку науково-техшчного прогресу та сусп!льно! думки стае дедал! важче. Адже школа, яка ор!ентуеться лише на сьогодшшнш день, фактично готуе молоду людину до життед!яльности, як не прикро, у суспшьств! вчорашнього дня. Тому «важливо не пристосовувати навчання ! осв!ту до вмираючого суспшьства, а виривати !х з соц!уму, створюючи ! застосовуючи на практищ випереджувальн! форми та технологи! оргашзацн навчального процесу» [6, с. 156].
Спробу виршити окреслену проблему зробив Прикарпатський нац!ональний ушверситет !мен! Василя Стефаника Ректорат уклав угоду з Верховинською районною державною адмшстращею, районним в!дд!лом осв!ти (район мае статус прсько! зони) про шдготовку педагопчних кадр!в. 1з щего метою була створена очно-заочна школа «Молодого педагога». Для випускнигав шкш цього прського району оргашзовано гпдготов1п курси, гцо значно покрагцило п!дготовку школяр!в до вступу на навчання у вигщ навчальн! заклади, збшьшило кшыасть студент!в.
У г!рському вщдаленому сел! демограф!чна криза помина бшьше, н!ж у м!ст!, бо в деяких класах — лише по три-п'ять учшв, унасл!док чого доводиться часто об'еднувати перший клас з другим ! трет!м, ! тод! один учитель проводить урок для вах початкових клас!в одночасно.
Адмшстращя багатьох шил прагне вплинути на шдвигцення профес!йного р!вня педагопв школи: вишукуе кошти для забезпечення шгально! б!блютеки фаховою л!тературою, орган!зовуе д!яльшсть психолого-педагопчного сем!нару, практикуму, методичних об'еднань, проводить р!зномаштш треншги та навчання.
Ще одна проблема — забезпечення шдручниками, наочними поабниками ! комп'ютерами. Якгцо один комп'ютер ! д!йшов до сшьсько! школи — це вже добре. Бувае й так, гцо комп'ютери е, а фах!вщв, яю б навчали д!тей, у сел! немае. Для подолання цих проблем необхвдно розвивати мережу дистанцшно! освгги, п!дключати прськ! школи до мереж! 1нтернет, створити в!дпов!дне програмне забезпечення, гцо дасть можливють педагогам, учням самостийно здобувати необх!дну ¡нформац1ю та шдтримувати зв'язки з! сво!ми колегами, однолггками з !нших репон!в.
Серйозною проблемою сшьсько! школи прського регюну, на яку б хотшося звернути увагу, е також обмаль учител!в !ноземно! мови, хореограф!!, ф!зики, шформатики, а також практичних психолопв. I! вир!шенню сприятиме, на наш погляд, шдготовка фах!вц!в !з додатковою спещаизащею: початкове навчання ! англшська мова та лггература, початкове
навчання [ хореография та музика, початкове навчання [ практична психолопя, початкове навчання та шформатика, математика й шформатика, трудове навчання та креслення.
Сшьський учитель, образно кажучи, перебувае серед чотирьох вогшв: вщ нього вимагають результату держава, батьки, дпи, власна душа. Як слушно зауважуе швейцарський журналют Урс Вщмер, уел щ вимоги педагог зобов'язаний примирити \пж собою: держава наполягае на пунктуальному дотриманш навчальних програм; честолюбш батьки прагнуть бачити сво!х д1тей ген ¡я ми { вважають, що саме школа гальмуе !хнш розвиток; дтг хотши б усього-на-всього вчити те, що 1м до вподоби; вчительська ж мр1я — щороку випускати в життя прекрасно вихованих, осв1чених молодих людей [7, с. 12].
Усшгпне розв'язання окреслених завдань потребуе яюсно нових пщход1в до пщготовки педагопв. Це дасть змогу забезпечити такий р1вень професшно! квал!ф1каци вчителя, який вщповщав би потребам сшьсько! школи. Зростаю1п вимоги до педагопчних кадр1в визначають необхщшеть створення сучасно! модел1 професшно! пщготовки студенев вищих навчальних заклад1в, готових здшенговати педагопчну д1яльшсть в умовах школи прського регюну.
Прийняття оевтпх стандарт ¡в конкретизуе завдання щодо пщготовки майбутнього вчителя до педагопчно! д1яльносп в умовах створення единого педагопчного простору, що дае можливють забезпечити едшп вимоги до р1вня загально! оевтг, яку отримують випускники р1зних тишв загальнооевтпх навчальних заклад ¡в рпно! \псцевост1.
Основним прюритетом сучасно! системи осв1ти е доступшсть якюно! оевтг для вс1х д1тей, незважаючи на !х \псце проживания: велике \iicTO чи село в горах. Проте анал1з доеввду роботи шкш наочно показав значне вщетавання сиьсько! школи вщ \iicbKoi у розв'язанш пайважливших завдань навчання 1 виховання школяр1в. Вщповщно ускладпюсться процес пщготовки спещагпста, спроможного працювати у школ1 прського репону.
Такий стан справ спонукае до радикальних змш, вимагаючи ¡нноващйних пщход1в до професшного становления майбутнього педагога. Один з них полягае в тому, щоб навчити студента передбачати, тобто ор1ентувати майбутнього вчителя не лише на набутий рашше доеввд (на вже досягнуте, зрозумше, розкрите), а й на далеке майбутне. Це дасть можливють належним чином пщготувати молодого спешал1ста до застосування метод1в прогнозування, моделювання як у повсякденному жита, так 1 в професшнш сфер1. 1ншою специф1чною особливютю ¡нновашйност1 е залучення студента до сшвпращ та безпосередньо! участи у процес1 прийняття важливих ршень на р1зних р1внях — вщ найнижчого до найвищого, тому що в умовах прського репону вш буде 1 вчителем, 1 директором, 1 педагогом-орган1затором. 1 шкшьним психологом, 1 громадським д1ячем одночасно.
Одшею з умов професшного становления вчителя, як зазначаегься в Концепцп педагопчно! осв1ти, е «пщготовка педагога, здатного забезпечити всеб1чний розвиток людини як особистосп 1 найвищо! шнносп суспшьства» [2, с. 3]. У нш передбачено шкцатившеть, твор1псть. допитливють 1 невпинний погпук нових шлях1в розв'язання проблем та новтпх технологий навчання, яга були б вщповщш все бшьшим вимогам сьогодення.
Професшне становления спещал1спв — складний 1 тривалий процес, який здшснюеться впродовж усього перюду навчання студешив у вищому навчальному закладг Як евщчить практика, р1вень пщготовки педагопчних кадр ¡в не повшетю задовольняе вимоги сучасно! школи, особливо — школи прсько! мюцевостг Причин тут багато. Чи не найважливша серед них— недостатня профеайна спрямовашсгь навчального процесу на пщготовку фах1вця, готового працювати у прському середовигщ.
Перед оевтпми закладами сгопъ завдання розвивати у студешив позитивне сгавлення до майбутньо! професп. потребу й готовшеть займатися педагопчною д1яльшстю, прагнення оволод1ти таемницями педагопчно! майстерност¡. Необх1дно готувати не тшьки вчителя-фах1вця з певного предмета, а формувати особистисть педагога, здатного сприймати основш морально-етичш цшносп нашого суспшьства 1 вщповщно !х реатзовувати.
Нов1 пщходи до оргашзацн 1 здшенення навчального процесу в школ! прського репону вимагають ягасно! перебудови системи пщготовки вчителя. Спрямовашсть на особиспсно
ор1ентовану модель навчання, впровадження сучасних технологий потребують вщ фах1вця цшсного бачення навчання як процесу, який усеб1чно впливае на дитину.
Система навчально-виховно! роботи повинна бути спрямована на формування високого професюналпму майбутшх фах!вщв, умшня виробляти ¡ндивщуальний стиль педагопчно! д!яльности, готовности творчо працювати та самовдосконалюватися.
Виходячи з цих завдань, можна визначити основш напрями шдготовки студенпв у вуз!, серед яких чшьне \псце поадають таю:
- впровадження шновацшних шдход!в до оргашзаци практично! подготовки майбутнього педагога у процес! викладання психолого-педагопчних дисципл!н та гид час проходження студентами педагопчно! практики (необх!дно орган!зовувати навчальну й виховну роботу таким чином, щоб формувати у студешив установку на майбутню педагопчну д!яльн!сть);
- оптим!зац!я процесу викладання спещальних ! загальнонаукових дисциплш, тобто поеднання навчання з формуванням у студентсько! молод! професшно-педагопчних якостей.
Анатз роботи вчител!в-початк!вц!в засвщчуе, що !м !нод! не вистачае вмшня засгосовувати одержан! у вуз! теоретичш знания у практичних ситуац!ях. Це подтвердило ! наше досл!дження, проведене серед випускниюв, яке дае шдстави констатувати, що значна частина з них не досить грунтовно ознайомлена !з передовим педагопчним досв!дом роботи в малокомплектних школах, школах-комплексах «дитячий садок-школа», «школа-родина».
Вважаемо, що усунення цих недолшв у п!дготовц! вчительських кадр!в неможливе без переор!ентац!! шформативного навчання на таке, яке б сприяло розвитков! у студенев шзнавальних, творчих та професшних зд!биосгей. А це, передуам, передбачае використаиня на заняттях !нтерактивних метод!в навчання, тобто змши методики проведения лекц!й, семшарських та практичних занять. У навчальному процес! сл!д надавати пр!оритет самостшнш та практичн!й робот! студенев. Це, зокрема, можуть бути !ндив!дуальн! заняття з дисципл!н, досл!дна та наукова робота гуртюв, проблемно-пошукових груп, вивчення досвщу роботи вчител!в прських шюл, написания реферат!в та допов!дей.
Для шдвищення ефективносг! профес!йно! п!дготовки студекпв необх!дно зд!йснювати и за спещально розробленими !нновац!йними програмами, до яких варто внести комплекс професшно-зор!ентованих завдань з! спец!альною !гровою методикою, роботу з опорними схемами-конспектами, активно використовувати педагопчш замальовки та ситуац!!, яю розкривають специф!ку вчительсько! прац!.
Важливим чинником профес!йного становления майбутнього педагога е практична шдготовка. Адже саме вона дае можливють переконатися у правильности вибору майбутньо! профес!!, побачити себе в рол! вчителя, краще зрозумгги психолопчн! особливост! учн!в молодшого шкшьного в!ку. Ч!тка орган!зац!я професшно-практично! пщготовки студенев створюе реальн! можливости для формування в них готовности до оргашзаци та зд!йснення навчально-виховно! роботи з учнями. А це зумовлюе необхщшсть здобувати нов! як теоретичш, так ! методичн! знания, вивчати передовий педагопчний досвщ учител!в краю, що дасть змогу ще раз переконатися у правильности свого вибору. Вщповвдно до вимог сучасного суспшьства вчитель мае володгги творчим потенщалом ! бути здатним до розвитку власно! особисгост!.
У процес! формування самодостатньо! особистост! вчителя, якого чекае прська школа, передбачено докоршно зм!нити технологи! навчання й виховання. Ц! зм!ни полягають не лише в модершзаци навчального процесу (глобальна комп'ютеризащя, вивчення !ноземних мов, засгосування прогресивних ¡нновац1йних технолопй), а й у перебудов! м!жособист!сних стосунюв на р!вн! викладач-студент, вчитель-учень. Джерелом знань для сучасного педагога повинш бути не лише стандарта! шдручники (погане забезпечення якими вщоме широкому загалу), а й електронш нос!! !нформац!! та 1нтернет, користуватися якими в майбутньому повинш навчитися ва вчител!.
Фахова ! методична п!дготовка \1айбутн1х учител!в до роботи в прськш школ!,
формування в них психолопчно1 готовност! до адаптаци в складних умовах життя, пращ i господарювання в горах — одне з основних завдань шдготовки майбутшх спец!ал!ст!в. Розв'язання його значною Miporo сприятиме вир!шенню низки проблем: закршлення випускнигав педагопчних навчальних заклад!в у г!рському perioHi, вм!ле використання педагогами потенцшних навчально-виховних можливостей освггнього середовища, в якому працюе прська школа, ycnimHa робота з батьками д!тей-горян [8].
Ми под!ляемо думку вщомого вченого, досл!дника проблем сшьсько! школи
0. Савченко, що «у пошуках нових моделей розвитку сучасних шил с!льсько! м!сцевост! необх!дно провести глибоке пор!вняльне досл!дження д!яльност! цих шил, щоб визначити !х iHBapiaHTHi ознаки, а також особливост!, що зумовлеш авторськими педагопчними системами, впливом тогочасних умов на !х реагпзащю» [9, с. 4].
Науковш Прикарпатського нацюнального ун!верситету iMeHi Василя Стефаника в рамках М!жнародного проекту «Прська школа» разом i3 учителями прських шк!л продовжують працювати над пошуком вар!ативних моделей орган!зац!! навчально-виховного процесу, апробуготь досв!д кращих, досл!джують, впроваджують педагопчш ¡нновацп у практику роботи школи, щоб покращити надання освтпх послуг мешканцям с!л прського репону. До uiei погггуково-досл!дницько! роботи широко залучаються майбутн! педагоги. Конкретною формою цього дослщження е п!дготовка «Сощально-педагопчного паспорта прсько! школи», наповнення його змютом, анал!зом отриманих даних, формування висновгав та пропозицш.
Досв!д шдтверджуе, що ч!тко продумана система професшно спрямовано! п!дготовки студент!в у педагопчному навчальному заклад! до роботи в умовах прського середовища значно шдвигцуе професшну компетентн!сть учител!в, поглиблюе !хнш iHTepec до педагопчно! д!яльносп, розвивае педагопчш вдбноеп i тим самим готуе до розв'язання складних завдань, ян стоять перед прського школою.
Подальгш розв!дки пов'язуемо з проблемами оргашзаци дистанц!йного навчання як перспективно! форми впровадження шновацш у навчальний процес прських шил.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мелешко В. Формування шновацшно! модел1 навчально-виховного середовища сшьсько! школи як замб
розвитку педагопчно! системи / В. Мелешко // 06pii. — 2008. — № 2 (27). — С. 2-4.
2. Рутинський М. СНльський туризм / М. Рутинський. — К.: Знания, 2006. — 272 с.
3. Кремень В. Осв1та i наука Укра1ни: шляхимодершзацп / В. Кремень. —К.: Грамота, 2005. — 215 с.
4. Стратепя реформування осени в Украш: Рекомендащ! з осв1тньо1 поттики. — К: K.I.C., 2003. — 296 с.
5. Сшьська школа: реалп та перспекгиви / упор. JI. Келембет, Г. Пониполяк. — Снятии, 2003. — 150 с.
6. Шиян Н. Профшьна Ыльська школа: проблеми та перспекгиви / Н. Шиян // Осв1тшй дайджест. — 2004. —
№ 3. — С. 153-157.
7. Дзега В. «Синдром ввдчаю» сшьського вчителя / В. Дзега // Рвдна школа. — 2005. — № 8. — С. 12-16.
8. Зязюн I. Краса педагопчно! дп /1. Зязюн, Г. Сагач. — К.: Зоря, 1997. — 242 с.
9. Хрущ В. Осетий та сощальний npocrip прсько! школи / В. Хрущ, I. Червшська // Прська школа Украшських
Карпат. — 2007. — № 2-3. — С. 234-235.
10. Савченко О. Удосконалення профемйно! шдготовки майбутшх вчигел1в початкових кламв/ О. Савченко// Початкова школа. — 2001. — № 7. — С. 1^1.
