CC BY
71
УДК: 616.31 - 008.712 : [616.31 : 614.25] Н.В. 1ленко, Т.О. Петрушанко
ПРОБЛЕМА ГАЛ1ТОЗУ В СТОМАТОЛОГ1В
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматологiчна академiя"
Гал^оз трактують як хворобливий стан оргашзму, що супроводжуеться появою неприемного запаху з рота. Вш досить поширений серед людей рiзного вiку, сощального та соматичного статусiв [1,2]. Проблема гаштозу мае надзвичайне соцiальне та психолопчне значения, оскiльки вiн розглядаеться як сощальний фактор, що е причиною сустльно!' iзоляцii (самоiзоляцii), перешкодою в побудовi кар'ери, створеннi родини тощо. Пояснити це можна тим, що в сучасному суспiльствi добробут людини визначаеться переважно iмiджем та мiжособистiсними зв'язками, а галiтоз залишае негативний вiдбиток на вiдносинах мiж людьми, формуе комплекс неповноцiнностi в тих, хто страждае на цю хворобу. Медичний аспект проблеми гал^озу полягае в тому, що наявшсть такого патолопчного стану може бути шдикатором патологii рiзних органiв та систем оргашзму людини. С i психолопчна складова важливостi вивчення гал^озу - його страх реалiзуе негативний вплив на сощальне життя особистосп, призводить до виникнення психологiчних проблем, що потребують медикаментозно!' корекцп та втручань спецiалiстiв- психотерапевтiв [4-7].
Метою нашого дослiдження стало пiдвищення якост клiнiчноi, функцiональноi дiагностики галiтозу, шформацшно!' забезпеченостi лiкарiв на основi вивчення поширеност галiтозу у випускник1в стоматолопчного факультету i в практикуючих лiкарiв-стоматологiв, виявлення причинно-наслiдкових зв'язкiв виникнення в них гал^озу, встановлення
вщповщност мiж об'ективними та суб'ективними дiагностичними тестами галiтозу й aHanÏ3 piBM знань майбутнiх та практикуючих лiкaрiв-стомaтологiв щодо проблеми гaлiтозу.
Матерiали i методи дослiдження
Для досягнення поставлено!' мети ми оглянули 103 студенлв V курсу стомaтологiчного факультету ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна aкaдемiя» вiком 21-25 рокiв 3i схожими особливостями трудового та побутового анамнезу (1 група) та 30 практикуючих лiкaрiв-стоматолопв вiком 35-44 роки (2 група). Ус обстежеш першо!' групи були роздiленi на 2 шдгрупи: I пiдгрупa - 60 майбутшх лiкaрiв, у план обстеження яких не входив об'ективний дiaгностичний тест гaлiтозу; в II шдгрупу ввiйшли 43 студенти 5 курсу стоматолопчного факультету, в яких для об'ективного дослiдження застосовували гaлiметрiю. Представники друго!' групи були обстежеш за повною дiaгностичною схемою. У кожнш групi розподiл за статтю був рiвномiрний.
Проведено aнонiмне анкетування всiх обстежених, яке охоплювало питання щодо неприемного запаху з рота, причин його виникнення, методiв лжвщацп, особливостей стомaтологiчного та соматичного aнaмнезiв. Клiнiчне дослiдження охоплювало визначення стоматолопчного статусу: опис зубно!' формули, прикусу, стану тканин пародонта i слизово!' оболонки порожнини рота, реестрaцiю шдекшв КПВ, РМА (в модифiкaцiï Parma), Г1 (за J.C.Green, J.R.Vermillion), шдексу кровоточивостi сосочкiв (PBI) за Saxer i Muhlemann [3], iндексу CPITN, шдексу WTC (Winkel Tongue Coating) [6], проведення суб'ективних дiaгностичних органолептичних теспв гaлiтозу - тесту iз зубною ниткою та тесту iз серветкою [6]. У 2-й груш та другш пiдгрупi першоï проводився також об'ективний дiaгностичний тест галпозу з використанням гaлiметрa компaнiï "Air-lift" [8]. Стан прикусу i слизовоï оболонки порожнини рота ощнювали як яюсш показники, тобто нaявнiсть чи вщсутшсть пaтологiï за
даними суб'ективного й об'ективного клiнiчного обстеження, вщсоток осiб, уражених зазначеною патолопею. Результати дослiдження обробляли з використанням методiв математично!' статистики з розрахунком середшх вибiркових значень (М) i помилок середнiх значень (т) у групах обстежених осiб. Для анашзу взаемозв'язк1в кiлькiсних параметрiв, як1 вивчалися, визначали коефiцiент парно! кореляцп Персона.
Результати дослщження та 1х обговорення
Проведене аношмне анкетування студентiв-випускникiв 21-25 роюв дозволило встановити, що 64 % опитаних не турбуе неприемний запах iз порожнини рота, тодi як серед лiкарiв-стоматологiв цей показник становить 57 % (р<0,05). У той же час органолептичш тести виявляють галiтоз приблизно в 90 % респондент - як студенев, так i практикуючих лiкарiв-стоматологiв (тест iз зубною ниткою позитивний у 87,38±1,11 % обстежених студентiв, а тест iз серветкою - у 83,30±1,11 %; для групи обстежених лiкарiв тест iз флосом позитивний у 86,62±1,06 %, а тест iз серветкою - в 93,3±1,09 %).
Аналiз анкет дозволив також установити, що 30 % студенлв та 23 % лiкарiв-стоматологiв почувають себе невпевнено в суспiльствi через неприемний запах iз рота, але до стоматолога з цiею проблемою зверталися лише 5,8 % майбутшх лiкарiв та лише 3 % практикуючих лiкарiв-стоматологiв. Переважна бшьшють опитаних (88,3 % студенлв-випускниюв та 60 % лiкарiв, р<0,05) указали на те, що помiчають у себе запах iз порожнини рота тсля вживання певних продукпв харчування (часник, цибуля, капуста, молочш продукти) та медикаментiв (знеболювальних, антибютиюв тощо). 46,6 % майбутнiх лiкарiв та 43 % практикуючих помiчають запах iз порожнини рота тсля куршня i вживання алкоголю; вранщ на галiтоз страждають 61,1 % студенев та 37 % лiкарiв (р<0,05); пiд час голодування - 3,88 % та 27 % (р<0,05) у групах обстеження вщповщно; тсля хвилювання та стресу - 3,88 % та 7 %
(р<0,05) вщповщно. Не знайомi з тестами для дiагностики галiтозу 84,5 % студенлв та 83 % лiкарiв-стоматологiв.
Iндивiдуальна гiгieна порожнини рота в 100 % опитаних студенлв полягае в чищеннi зубiв, 75 % студенев щоденно чистять язик, б^ 50 % використовують флоси та ополюкувачь Майже нiхто з респонденпв (менше 10 %) не виконуе пальцевий масаж ясен, гiдромасаж, не застосовуе мiжзубних йоршик1в. Серед опитаних лiкарiв-стоматологiв чистять зуби 24 рази за добу вш, додатково 57 % чистять язик у комплекс щоденно! гiгiени порожнини рота, 47 % застосовують флоссинг, 40 % використовують ополюкувач^ 17 % виконують пальцевий масаж ясен, 10 % проводять пдромасаж порожнини рота, 3 % використовують мiжзубнi йоршики. Неприемний запах iз порожнини рота опиташ частiше усувають чищенням зубiв, язика, флосингом, жувальними гумками.
Сухють у порожнинi рота вiдмiтили 13,6 % студенпв, а зовнiшнiй вигляд язика турбуе 20 % ошб ще! групи. Серед практикуючих лiкарiв-стоматологiв такими проблемами переймаються лише 7 % обстежених (р<0,05).
Ранiше лiкували хвороби ясен 16,5 % опитаних студенпв та 33 % лiкарiв (р<0,05), на кровоточивiсть ясен скаржаться 26,2 % майбутшх спещатспв та 33 % практикуючих. При цьому серед студенев 17,5 % указують на кровоточивють пiд час чищення зубiв, а 8,7 % - шд час уживання твердо! !ш, тодi як серед лiкарiв у жодного немае кровоточивостi ясен при вживанш твердо! !жi, а вс 33 % зазначають появу кровоточивост лише пiд час чищення зубiв.
На запитання «Як часто Ви вщвщуете стоматолога?» 56,3 % студенлв вiдповiли, що в кр^т стоматолога бувають за необхiдностi, 36 % проходять огляд 2 рази за рж, а 7,7 % - 1 раз за рж. Серед лiкарiв-стоматолопв колег вщвщують у разi необхiдностi 57 % опитаних, iз
профшактичною метою огляд проходять 1 раз за швроку 30 % лiкаpiв, 1 раз за рж - 13 %.
У хаpчyваннi вщдають пеpевагy бiлковiй ïжi 54,4 % стyдентiв та 53 % лiкаpiв, вyглеводнiй - 26,2 % та 20 % y групах вщповщно.
Соматично здоровими вважають себе 58,2 % стyдентiв та 36,7 % лiкаpiв (р<0,05). Kонстатyють наявнiсть хвороб внутршшх оpганiв та систем, часто кшькох одночасно 41,7 % майбyтнiх випyскникiв та 63,3 % практикуючих лiкаpiв-стоматологiв. Патологiю ЛОP-оpганiв вiдмiчають 30 % та 33,3 % y кожнш груш вiдповiдно, хвороби легеневоï системи - 4,8 % та 13,3 %, шлунково-кишкового тpактy - 13,6 % та 46, 7 % вщповщно.
Психолопчне тестування показало, що вважають себе тривожними 39,8 % випускниюв, якi пройшли обстеження, та 23 % практикуючих лiкаpiв-стоматологiв (р<0,05). Майже всi опитанi бажають отримати медичну iнфоpмацiю з питань галггозу.
У гpyпi обстежених студенев пошиpенiсть каpieсy становить 99,З0±З,12 %, а середне значення iндексy КПВ склало 7,24±0,41; у гpyпi лiкаpiв-стоматологiв пошиpенiсть каpiозного процесу - 100 % при середньому значенш шдексу КПВ 8,8±1,19. Гiгiенiчний iндекс для майбутшх лiкаpiв у середньому становив 0,97±0,06, у практикуючих лiкаpiв-стоматологiв - 0,88±0,08, що вiдповiдае задовiльномy piвню гiгiени.
Об'ективне обстеження дозволило встановити, що штактш тканини пародонта вщповщно до iндексy РМА мають ЗЗ,0±1,08 % стyдентiв, а кpовоточивiсть ясен вщповщае 0 ступеню (вiдсyтня при зондуванш) в 46,6±0,06 % обстежених ошб 1 групи (вiдповiдно до шдексу РВ1). РМА=0 у другш гpyпi обстеження мають З0,1± 1,66 % обстежених, а шдекс РВ1 0 - З6,6± 0,12 % .
Даш об'ективного дослщження та шдексних показникiв у групах студенлв i лiкаpiв наведенi в таблищ 1.
Таблиця 1
1ндексш показники та результати гaлiметрiï обстежених дослiджувaних груп (M±m)
Показники Група стyдентiв Група лiкарiв-стоматологiв
Г1 за Green та Vermillion 0,97±0,06 0,88±0,08
PMA в модифжацп Parma, % 7,96±1,08 9,49±1,66
PBI 0,48±0,06 0,68±0,12
CPITN 1,25±0,11 1,26±0,16
WTC 4,65±0,27 3,33±0,30*
Тест iз флосом 1,63±0,11 2,03±0,19*
Тест iз серветкою 1,63±0,09 1,90±0,193
Галiметрiя 2,14±0,11 2,35±0,18
Примiтка: * - р<0,05 мiж показниками дослiджyваних rpyn.
Значення органолептичних теспв yказyють на те, що в бiльшостi обстежених респондентiв як 1-ï, так i 2-ï груп обстеження запах iз порожнини рота належить або до 1-ï категорп - сумшвний запах, або до 2-ï - слабкий запах.
Обчислення величин парних кореляцш дослiджyваних показниюв дозволив установити (для групи студенпв) наявнiсть достовiрних зв'язкiв:
• тест iз флосом та iндекс PMA - r =+0,57;
• тест iз флосом та iндекс нальоту на язицi - r =+0,31;
• тест iз серветкою та шдекс PMA - r =+0,33;
• тест iз серветкою та тест iз флосом - r =+0,34;
• тест iз серветкою та шдекс гшени - r =+0,45;
• об'ективний тест дiагностики галiтозy та тест iз флосом (y другш пiдгрyпi респондентiв) - r = +0,45.
Для групи лiкарiв обчислення величин парних кореляцш дослщжуваних показник1в дозволило встановити наявшсть таких достовiрних зв'язкiв:
• тест i3 флосом та шдекс РМА - r =+0,39;
• тест i3 флосом та шдекс кровоточивост - r =+0,55;
• тест i3 флосом та шдекс нальоту на язицi - r =+0,49;
• тест i3 серветкою та тест i3 флосом - r =+0,56;
• тест i3 серветкою та шдекс нальоту на язищ - r =+0,4;
• об'ективний тест дiагностики галiтозу та шдекс РМА - r = - 0,31;
• об'ективний тест дiагностики гал^озу та шдекс РВ1 - r = -0,4. Об'ективний тест для дiагностики галггозу в середньому вщповщае
результатам суб'ективного органолептичного дослщження, при цьому тест i3 флосом е бiльш iнформативним, оскшьки його показники бiльшою мiрою наближеш до даних тестера, що шдтверджуеться наявнiстю достовiрних прямих кореляцiйних зв'язюв.
Отже, проблема галiтозу актуальна для студенев - випускник1в стоматологiчного факультету та практикуючих лiкарiв - стоматолопв за нижче перерахованими факторами.
1. Близько 30 % опитаних турбуе запах iз рота.
2. 30 % вщчувають невпевнешсть у стосунках iз оточуючими через галiтоз.
3. Понад 80 % студенлв-випускниюв та лiкарiв-стоматологiв не знайомi з дiагностикою галiтозу.
4. 100 % обстежених бажають володiти iнформацiею про галггоз.
5. У 87,4 % студенлв позитивний тест iз флосом, тодi як у лiкарiв-стоматолопв - у 86,6 %. У 89,3 % студенев позитивний тест iз серветкою, а в лiкарiв - у 93,3 %, що свщчить про наявнiсть у них галггозу.
6. Даш гашметрп корелюють i3 показниками теслв i3 серветкою та флосом, що вказуе на 1хню достовiрнiсть, при цьому бiльш iнформативним е тест i3 зубною ниткою.
7. Необхщне подальше обстеження осiб i3 галiтозом для класифжацп його стану ^зюлопчний чи патологiчний).
8. С пряма залежшсть мiж наявнiстю та штенсившстю галiтозу i станом тканин пародонта.
9. Питання етюлогп, патогенезу, клшжи, дiагностики, лiкування та профшактики галiтозу мають розглядатися в навчальному процесi 3i студентами, в шслядипломнш освiтi лiкарiв-стоматологiв та бути предметом подальших наукових дослiджень.
Лiтература
1. Кошлань К. Галiтоз (неприемний запах з рота) - привщ для занепокоення / Ксешя Кошлань // Будьмо здоровь - 2008. - №7. - С. 12-13.
2. Кравец Т.П. Галитоз: лечение и профилактика / Т.П.Кравец, М.Ю.Кравец //Стоматолог. - 2008. - № 5. - С. 12-14.
3. Мащенко И.С. Болезни пародонта / Игорь Сергеевич Мащенко. -Днепропетровск : КОЛО, 2003. - 272 с.
4. Митронин А.В. Галитоз у пациентов при заболеваниях пародонта / А.В.Митронин, Н.Г.Дмитриева // Стоматолог. - 2006. - № 4. - С. 36-39.
5. Проблема галитоза / Г.Н.Пахомов, А.А.Соловьев, В.В.Кравченко [и др.]// Российский стоматологический журнал. -2007. - № 5. - С. 46-48.
6. Попруженко Т.В. Галитоз. Вопросы диагностики, лечения и профилактики устойчивого неприятного запаха изо рта / Т.В.Попруженко, Н.В. Шаковец. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. - 48 с.
7. Улитовский С. Оценка степени выраженности галитоза / Сергей Улитовский // DentArt.- 2004. - №4. - С.27-29.
8. Malcmacher L.J. Практическое решение проблемы неприятного запаха изо рта (галитоза) / Malcmacher Louis Jay, DDS, FAGD // Современная стоматология. - 2004. - № 2. - С. 33-34.
Стаття надшшла 7.10.2009 р.
Резюме
В статье приведены результаты клинико-психологического исследования будущих и практикующих врачей-стоматологов по поводу галитоза. Диагностировано высокую частоту галитоза среди обследованного контингента, ведущее место в его возникновении имели стоматологические факторы. Тест с флосом является наиболее информативным среди субьективных органолептических тестов диагностики галитоза. Выявлено недостаточное владение информацией обследованными по проблеме галитоза и стремление к повышению уровня образованности и компетентности относительно данного вопроса.
Ключевые слова: галитоз, диагностика, галиметрия, стоматологи.
Summary
This article contains the results of clinical-psychological examination of undergraduate and practical dentists concerning the problem of halitosis. High-frequency of halitosis has been diagnosed among the examined contingent. Stomatological factors occurred to be the leading ones in the rise of halitosis. The test with dental floss is the most informative one among the subjective organoleptic methods for halitosis diagnostics. The examined students and dentists have demonstrated insufficient awareness of the problem of halitosis as well as the insufficient aspire to raise their educational level and competence regarding to this question.
Key words: halitosis, diagnostics, halimetry, dentists.
