CC BY
131
кого 100 лет / И.И. Даценко,
А.Б. Денисюк, Б.А. Пластунов и др. // Гигиена населенных мест.
— К., 1999. — Вып. 36. — С. 9-16.
6. Зіменковський Б.С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 17842009 / Б.С. Зіменковський, М.Р Гжегоцький, О.Д. Луцик. — Львів: Наутілус, 2009. — 472 с.
7. Лікарський збірник: До 80-ліття від дня народження Ірини Даценко / НТШ, УЛт у Львові, НТШ Америки. — Львів — Чикаго, 2005. — 339 с.
8. Федоренко В.І. Основні напрямки і результати наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького до 110-ї річниці заснування кафедри / В.І. Федоренко // Гігієна населених місць. — К., 2009. — Вип. 54. — С. 3-11.
REFERENCES
1. Serdiuk A.M., Kundiiev Yu.I., Hzhehotskyi M.R. (eds.) Hihiie-nichna nauka ta praktyka: suchas-ni realii : materialy XV zizdu hihiie-nistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice: Modern State: Materials of the XV Congress of Hygi-enists]. Lviv : drukarnia LNMU im. Danyla Halytskoho ; 2012 : 10-13. (in Ukrainian)
2. Dacenko I.I., Doloshickii S.L., Plastunov B.A. Gigiena i sanitariia. 1987 ; 1 : 39-41. (in Russian)
3. Dacenko 1.1., Plastunov B.A. Gigiena i sanitariia. 1987 ; 3 : 3941. (in Russian)
4. Dacenko І.І., Doloshickii S.L., Plastunov B.A. Acta medica Leo-poliensia. 1999 ; 2 : 98-102. (in Ukrainian)
5. Dacenko 1.1., Denisiuk A.B., Plastunov B.A. et al. In : Gigiena naselennyh mest [Hygiene of Settlements]. Kiev ; 1999 ; 36 : 9-16. (in Russian)
6. Zimenkovskyi B.S., Hzhehotskyi M.R., Lutsyk O.D. Profesory Lvivskoho natsionalnoho med-ychnoho universytetu imeni Dany-la Halytskoho: 1784-2009 [Professors of Lviv National Danylo Halytskii Medical University: 1784
— 2009]. Lviv : Nautilus ; 2009 : 472 p. (in Ukrainina)
7. Likarskyi zbirnyk: Do 80-littia vid dnia narodzhennia Iryny Dat-senko [In Commemoration of the 80th Anniversary of Iryna Datsen-ko]. Lviv — Chykaho ; 2005 : 339 p. (in Ukrainian)
8. Fedorenko V.I. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2009 ; 54 : 3-
11.(in Ukrainian)
Надійшла до редакції 18.10.2013
ШЕНЦОВА М.О., СУРМАШЕВА О.В.
ДУ "Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України", м. Київ
УДК
579.873.13+579.
862.1615.331
PROBIOTIC PREPARATIONS, QUALITY AND SAFETY: CURRENT STATE (literary review)
Shentsova M.A., Surmasheva E.V.
ПРОБІОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ, ЇХНЯ ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕКА: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
процесі еволюції всі відкриті порожнини та шкірний покрив людини заселили мікробні популяції. Формування їхнього якісного та кількісного складу регулюється складним механізмом мікробних взаємодій та контролюється фізіологічними факторами макроорганізму у процесі його життя [1, 2].
З точки зору онтогенезу головним джерелом первинної мікрофлори, на основі якого формуються подальші біоценози окремих систем, є процес проходження плода через родові шляхи матері під час пологів [3-5].
Кількість бактерій загального біоценозу людини майже удвічі перевищує чисельність усіх клітин макроорганізму, а за своєю загальною масою в 1,5 рази перевищує масу найбільшого органу — печінки. Так, нор-мофлору людини складають близько 500 видів мікроорганізмів загальною кількістю 1015, маса яких сягає 2,5-3 кг
Відомо, що мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є центром мікрое-кологічної системи людини і однією з найважливіших захисних систем організму. Нормальна мікрофлора ШКТ людини являє собою мікроекосистему, для якої характерна наявність складної динамічної рівноваги між гомеостазом макроорганізму та численними мікробними асоціаціями, що його заселяють.
Нині відомо, що у кишечнику дорослої людини кількість мікроорганізмів становить 1013, у порожнині рота — 1010, на шкірі — 1012. Молочнокислі бактерії зустрічаються протягом усього травного тракту людини, їхні популяції розподіляються як горизонтально — від просвіту кишечної стінки до різноманітних шарів слизової оболонки, так і вертикально — від ротової порожнини до ди-
ПРОБИОТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ, ИХ КАЧЕСТВО И БЕЗОПАСНОСТЬ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ (обзор литературы)
Шенцова М.А., Сурмашева Е.В.
В статье представлен краткий обзор свойств молочнокислых микроорганизмов нормофлоры человека и качественная характеристика бактериесодержащих пробиотических препаратов для профилактики и коррекции патологических состояний желудочно-кишечного тракта. Особое внимание уделено вопросам создания и конструирования пробиотиков с точки зрения их безопасности, функционального воздействия на организм человека и технологичности.
Ключевые слова: молочнокислые бактерии, пробиотические препараты, контроль качества, стандартизированные эталонные образцы.
© Шенцова М.О., Сурмашева О.В. СТАТТЯ, 2013.
стальних відділів товстої кишки. Переважна більшість зазначених бактерій міститься у товстій кишці і залишається присутньою у кишечнику протягом життя [7].
Виділяють чотири основні групи кишкової мікрофлори: облі-гатну (постійно присутню, рези-дентну), факультативну (супутню), транзиторну (аллохтонну) та патогенну. Облігатна мікрофлора є домінуючою (95-98%) і представлена анаеробами: бактероїдами (105-1012мк/г фекалій), лактобацилами (105-107мк/г) та біфідобактеріями (108-1010мк/г). Серед аеробної мікрофлори переважають кишечна паличка (106-109мк/г) та ентерокок (103-109мк/г) [2, 8].
У наш час доведено, що мікрофлора травного тракту характеризується відносною стабільністю та рівновагою її складу, визначеною локалізацією заселення, здатністю швидко відновлювати склад під час нормалізації середовища існування. Мікроорганізми, що формують мікрофлору хазяїна, мають різноманітні взаємовідносини (нейтралізму, конкуренції, мутуалізму, синергізму, коменсалізму, паразитизму тощо). Нестача або надлишок того чи іншого субстрату або метаболіту, а також зміни навколишнього середовища слугують сигналом для адаптивних і незворотних змін у відповідній ланці мікроекологічної системи.
Перелік молочнокислих мікроорганізмів, що заселяють ШКТ людини, різноманітний і складається з представників 11 родів: Lactobacillus, Lactococcus, Leuco-nostoc, Camobacterium, Entero-coccus, Streptococcus, Pediococ-cus, Tetragenococcus, Vagococ-cus, Oenococcus, Weissella [9, 10].
Мікроорганізми нормофлори здійснюють численні метаболічні реакції і є інтегральною частиною організму, його екстракор-поральним органом, який має важливе значення у регулюванні біохімічних реакцій та фізіологічних функцій у природних умовах його існування [11]. Вивчено, що мікроорганізми ШКТ виконують різноманітні біологічні функції, які беруть участь у відновленні та підтримці здоров'я людини: колонізаційну, дезінтоксикаційну, перетравлювальну, бар'єрну, імуномодулюючу, метаболічну, синтетичну, морфокінетичну тощо (рис.) [12-14].
Останнім часом відзначається тенденція до значного росту кількості патологічних станів, які супроводжуються порушенням мікроекологічної рівноваги ки-
шечника, що потребує проведення відповідної фармакологічної корекції.
Дослідження механізмів позитивного ефекту бактерій нормо-флори на організм людини, як і інтенсивність та масштабність використання бактерієвмісних фармакологічних препаратів і продуктів функціонального харчування, помітно активізувалися та збільшилися в останні десятиріччя.
Нині для лікування дисбіотич-них станів макроорганізму часто використовують засоби замісної терапії — медичні імунобіологіч-ні пробіотичні препарати. Більш ніж тридцятирічний досвід використання пробіотиків продемонстрував їхню безперечну здатність попереджувати або коректувати дисбіотичні зміни, однак механізми таких ефектів до кінця не вивчені [15-17].
Молочнокислі бактерії, що використовуються у складі пробіотиків, забезпечують стабілізацію мікрофлори організму людини, відновлюють її порушений баланс, а також цілісність епітеліальних клітинних утворень та стимулюють імунологічні функції слизової оболонки травного тракту. У разі потрапляння до організму людини пробіотичні штами бактерій проявляють антагоністичну дію, імуностиму-люючу активність, адгезивні та детоксикаційні функції, мають здатність до продукування анти-біотикоподібних речовин, високу антибіотикорезистентність, а також стимулюють противірусну та протипухлинну активність. Рухаючись травним трактом, мікроорганізми зберігають свою життєздатність і забезпечують тимчасову корисну дію на мікрофлору, модифікуючи її склад та метаболічну активність.
До найбільш поширених про-біотичних мікроорганізмів належать біфідобактерії (Bifidobacterium bifid um, B. adolescentis, B. infantis, B. longum, B. breve), лактобактерії (Lactobacillus acidophilus, L. plantarum, L. casei,
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ =
L. bulgaricus, L. reuteri тощо), грампозитивні коки (Streptococcus thermophilus, S. diаcetylac-tis, Enterococcus faecium), а також деякі спороутворюючі бактерії (Bacillus subtilis, B. licheni-formis, B. cereus) [18, 19].
Термін ''пробіотики'' вперше було введено 1965 року вченими
D.M. Lilly та R.H. Stilwell, які описували пробіотики як мікробні фактори, що продукуються одними мікроорганізмами для стимуляції росту інших [20].
Корисна дія пробіотичних мікроорганізмів відома ще з початку ХХ століття, коли І.І. Меч-никовим 1903 року було створено простоквашу з живими ацидофільними бактеріями. Саме І.І. Мечников вперше запропонував підтримувати нормальну мікрофлору кишечника за допомогою мікроорганізмів та продуктів їхньої життєдіяльності. 1918 року вчений Nissle також використав препарат з кишечної палички для лікування діареї. А. Тисьє вперше ізолював біфідобактерії і назвав їх Bacillus bifidus communis. Тисьє стверджував, що біфідобактерії можуть замінити протеолітичні бактерії, які викликають діарею.
Загальноприйнято вважати, що пробіотики — це життєздатні мікроорганізми та продукти мікробного походження, які у разі природного способу введення виявляють позитивний профілактичний і лікувальний вплив на фізіологічні, біохімічні та імунні реакції організму-хазя-їна через стабілізацію і оптимі-зацію функцій нормальної ендогенної мікрофлори хазяїна та впливають на склад кишечного мікробіоценозу [15].
Згідно з визначенням робочої групи ВООЗ пробіотиками вважають живі мікроорганізми, які мають здатність покращувати загальний стан здоров'я орга-нізму-хазяїна [21]. Вони широко використовуються в якості харчових добавок, у молочних продуктах, а також в якості компонентів мікробного і немікробно-
■О-
го походження лікарських препаратів.
У нашій країні перші пробіоти-ки, що містили бактерії E. coli, почали використовувати з середини минулого сторіччя. Пізніше, у 1970-х роках було сконструйовано та введено у практику вітчизняні препарати на основі лактобактерій ("Лактобак-терин", створений Тарасовою І.Б. 1970 р.) та біфідобакте-рій ("Біфідумбактерин", створений Гончаровою Г.І. та співавторами 1972 р.). Хоча перше покоління пробіотиків не змогло пов-ною мірою вирішити проблему відновлення природної рівноваги біоценозу людини, використання цих препаратів довело перспективність продовження досліджень зі створення нових, більш ефективних пробіотиків.
У наш час пробіотичні препарати для орального, інтрарек-тального та/або інтравагіналь-ного способу використання, біологічно активні добавки та продукти функціонального харчування на основі живих молочнокислих бактерій широко використовуються у медичній практиці для корекції дисбіозів та стабілізації нормальної мікрофлори ШКТ людини.
Нині існує декілька класифікацій пробіотиків. Так, за однією з них, яка заснована на природі складових компонентів препарату, розрізняють такі групи пробіотиків:
□ препарати, що містять живі мікроорганізми та структурні компоненти;
□ препарати, які містять комплекс живих мікроорганізмів, їхніх структурних компонентів та
метаболітів у різноманітних сполученнях;
□ препарати на основі живих генноінженерних штамів мікроорганізмів;
□ продукти функціонального харчування, які здатні відновлювати мікробну екологію організ-му-хазяїна [22, 23].
Згідно з класифікацією, прийнятою 1996 року, препарати, що нормалізують кишечку мікрофлору, розподіляють на 4 покоління.
I покоління — класичні моно-компонентні препарати, які містять один штам мікроорганізмів.
II покоління — самоелімінуючі антагоністи.
III покоління — комбіновані препарати, що складаються з декількох штамів бактерій (полікомпо-нентні) або які містять добавки, що підсилюють їхню дію.
М покоління — імобілізовані на сорбенті живі бактерії, представники нормофлори.
За існуючої класифікації Шен-дерова Б.А. препарати для корекції мікробіоценозу можна розподілити на 6 груп.
1. Препарати, що містять монокультури живих мікроорганізмів представників нормальної мікрофлори кишечника.
2. Препарати, що містять комплекс живих мікроорганізмів.
3. Препарати, що містять субстанції, які за орального введення стимулюють ріст і розмноження індигенної флори, насамперед біфідобактерій і лактобактерій.
4. Препарати, що містять монокультури або комплекс мікроорганізмів і субстанцій, що стимулюють їхнє приживлення, ріст і розмноження.
Основні функції бактерій нормофлори людини
5. Препарати, що містять генно-інженерні штами мікроорганізмів з заданими характеристиками.
6. Препарати, які крім мікроорганізмів та продуктів, що стимулюють їхні ріст та розмноження, містять інші сполуки, що впливають на функції клітин органів і тканин людини [24].
Пробіотики також розподіляють за родовим складом бактерій на біфідовмісні, лактовмісні та колівмісні, пробіотики з родів бацил, аерококів та дріжджоподіб-них грибів сахароміцет. Молочнокислі ентерококи містять лише імпортні препарати або вітчизняні біологічно активні добавки [5].
Серед широкого спектра пробіотиків найчастіше використовуються полікомпонентні препарати з декількома групами мікроорганізмів, які комплексно діють на мікрофлору та сприяють швидкому відновленню біоценозу.
Пробіотики на основі живих клітин бактерій досить широко впроваджені у гастроентерологічну практику, чому сприяли численні висновки про підвищення ефективності комплексної терапії хворих з патологією різних органів травної системи під час проведення нормалізації кишкової мікрофлори [25, 26].
Основною метою використання пробіотичних препаратів є
□ лікування захворювань, пов'язаних зі зміною мікрофлори ШКТ;
□ корекція дисбактеріозів кишечника та бактеріальних вагі-нозів у жінок;
□ регуляція обмінних процесів в організмі шляхом підвищення
Рисунок
PROBIOTIC PREPARATIONS, QUALITY AND SAFETY: CURRENT STATE (literary review) Shentsova M.A., Surmasheva E.V.
A brief overview of the properties of lactic-acid
microorganisms of human normoflora
and qualitative characteristic of the probiotic
preparations, containing bacteria,
for the prevention and correction of pathological
conditions of the gastrointestinal
tract is provided in the article.
Special attention is paid to a creation and design of probiotics from the point of view of their safety, the functional impact on the human body and manufacturability.
Keywords: lactic-acid bacteria, probiotic preparations, quality control, standardized reference samples.
активності метаболізму кишечної флори та власних обмінних процесів пробіотичних бактерій у разі колонізації ними кишечника;
□ імуномодулююча дія та позитивний вплив на місцевий і системний імунітет, збільшення протиінфекційного захисту [24].
Традиційно пробіотики використовуються для пригнічення патогенної, умовно-патогенної і відновлення нормальної мікрофлори кишечника під час гострих кишечних інфекцій і дис-бактеріозів у дітей та дорослих.
Але, як свідчать дослідження останніх років, дія пробіотиків не обмежується лише корекцією мікрофлори, їхня клінічна ефективність заснована також на іму-номодулюючих функціях та участі в обміні речовин. Вивчені характеристики пробіотичних препаратів дозволяють розширити рекомендації з використання та конструювати препарати з заданими властивостями.
Нині у багатьох економічно розвинутих країнах світу масове використання і виробництво пробіотичних продуктів стали державною політикою у сфері охорони здоров'я та харчової промисловості.
Останніми десятиріччями з'явилася велика кількість біологічно активних добавок, лікарських засобів та продуктів харчування з пробіотичними властивостями, які містять молочнокислі бактерії. Однак автори цих розробок часто використовують термін "пробіотик", не маючи достатньої компетенції для оцінки пробіотичних властивостей [27, 28].
В Україні на сьогодні зареєстровано значну кількість пробіо-тичних препаратів. Однак численні дослідження доводять, що більшість з бактерієвмісних препаратів не є достатньо сучасними і не містять ефективних видів та штамів пробіотичних мікроорганізмів, для яких отримано доказові дані порівняльних досліджень.
Якість пробіотичних препаратів формується на усіх технологічних етапах їх виробництва, починаючи з підбору штамів та
сировини, поживних середовищ, що використовуються, умов культивування мікроорганізмів, умов заморожування та способу висушування і закінчуючи формою випуску готової продукції, умовами її зберігання та транспортування, а також достовірністю методів контролю.
Основними етапами отримання перспективних штамів про-біотичних мікроорганізмів є селекція з природних умов існування, збагачення (отримання накопичувальної культури), виділення чистих культур, диференціація та ідентифікація, перевірка на постійність ознак і властивостей, практичні випробування, колекціонування відібраних штамів.
Незважаючи на позитивний загалом досвід використання пробіотиків у клінічній практиці з'являється багато робіт, які вказують на низьку ефективність пробіотичної терапії. Тому приділяють увагу підбору перспективних пробіотичних штамів.
На кожному з етапів конструювання пробіотиків висувають принципові вимоги до виробничих штамів мікроорганізмів, які відповідають вимогам Управління з контролю над харчовими продуктами та лікарськими препаратами США при ООН (Food and Agriculture organization of the United Nations — FAO) та ВООЗ. Так, пробіотичні препарати мають володіти низкою певних характеристик.
З точки зору безпеки:
□ бути виділеними від здорових людей та ідентифікованими до виду за фено- і генотипови-ми ознаками;
□ мати клінічно доведену безпеку для здоров'я людини, у тому числі імунологічну безпеку;
□ мати досліджене фізіолого-біохімічне та генетичне маркування, генетичний паспорт та доведені характеристики генетичної стабільності для виключення можливості фальсифікації та періодичного контролю ідентичності властивостей вихідних та виробничих культур;
□ бути непатогенними, неток-сичними, неінвазивними, не
продукувати ендотоксини або інші токсичні метаболіти та не викликати побічних реакцій під час тривалого введення до макроорганізму [29-31];
□ не пригнічувати нормальний біоценоз кишечника людини та руйнувати інтестинальний глікопротеїн ШКТ.
З точки зору функціональної дії на організм людини:
□ володіти широким спектром вираженої антагоністичної активності щодо конкурентної, у тому числі патогенної та умовно-патогенної мікрофлори;
□ мати пробіотичний ефект та стабільну клінічну ефективність, доведену рандомізованими контрольованими дослідженнями;
□ не містити генів антибіоти-костійкості та бути стійкими до найбільш поширених антибіотиків, які застосовуються під час антибіотикотерапії;
□ володіти колонізаційним потенціалом, тобто бути стійкими і зберігати життєздатність та активність у травному тракті до досягнення максимального позитивного ефекту за дії літичних ферментів слини, травних ферментів, низької кислотності шлункового соку, органічних та жовчних кислот жовчі, а також антимікробних токсинів та ферментів, що продукуються патогенною мікрофлорою [26, 27];
□ не спричиняти небажаних біохімічних ефектів у системах макроорганізму та бути спроможними ефективно продукувати біологічно активні речовини
— вітаміни, амінокислоти, антитоксини тощо;
□ активно засвоювати широкий спектр нутрієнтів (для ораль-них пробіотиків), які присутні у травному тракті у результаті біохімічних процесів перетравлювання їжі в організмі людини;
□ мати адгезивну активність до клітин епітелію травного тракту людини та тварин або до епітелію інших біотопів, для яких призначений пробіотичний препарат;
□ сприяти росту здорової кишечної мікрофлори, покращувати бар'єрну функцію кишечника;
□ мати імуномодулюючі та
-о-
імуностимулюючі властивості, збільшувати продукцію IgA для більш повного захисту слизової оболонки кишечника, зменшувати продукцію прозапальних цитокінів імунної відповіді,
□ у разі введення у великих кількостях мати мінімальну здатність до транслокації з просвіту травного тракту у внутрішнє середовище макроорганізму.
З точки зору технологічності:
□ мати більш високу, порівняно з коменсальною мікрофлорою, питому швидкість росту, яка б дозволяла швидко засвоювати поживний субстрат, отже збільшувати продуктивність клітин пробіотичних штамів;
□ володіти високою швидкістю сквашування та утворення гомогенного згустку;
□ мати регульоване кисло-тоутворення [30-33].
Важливо також під час підбору перспективних штамів враховувати їхні технологічність у виробничих умовах і стабільність під час культивування з урахуванням збереження всіх властивостей у наступних технологічних циклах, а також під час зберігання у звичайних умовах між стадіями виробництва [34, 35].
Крім того, під час підбору виробничих штамів для поліком-понентних пробіотиків дуже важливо, щоб пробіотичні культури доповнювали одна одну за біологічною та специфічною активністю, демонструючи ефект синергізму у препараті під час лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Янковский Д.С. Состав и функции микробиоценозов различных биотопов человека / Д.С. Янковский // Здоровье женщины. — 2003. — № 4 (16).
— С. 145-158.
2. Широбоков В.П. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник.
— видання 2-ге, перероб. і доп. / В.П. Широбоков, Д.С. Янков-ський, ГС. Димент. — Київ: Червона Рута-Турс, 2011. — 312 с.
3. Акоев Ю.С. Новый взгляд на дисбиозы у новорожденных детей / Ю.С. Акоев, ТБ. Сенцова, ГВ. Яцын // Рос. педиатр. журн.
— 2000. — № 5. — С. 13-14.
4. Бережной В.В. Кишечный дисбактериоз у детей / В.В. Бережной, И.К. Ушич, И.Б. Орлюк // Перинатологія та педіатрія. —
1999. — № 1. — С. 25-30.
5. Микроэкология у детей и ее нарушения / П.Л. Щербаков,
А.А. Нижевич, В.В. Логиновская и др. // Фарматека. — 2007. — № 14. — С. 28-34.
6. Пархоменко Л.К. Микроэкология кишечника и ее коррекция в детском возрасте / Л.К. Пархоменко, Е.А. Репетева // Сучасна гастроентерологія.
— 2006. — № 3 (29). — С. 72-75.
7. Бондаренко В.М. Препараты-пробиотики, пребиотики и синбиотики в терапии и профилактике кишечных дисбактериозов / В.М. Бондаренко,
Н.М. Грачева // Фарматека. — 2003. — № 7. — С. 56-63.
8. Бондаренко В.М. Дисбактериоз кишечника как клиниколабораторный синдром: современное состояние проблемы /
В.М. Бондаренко, ТВ. Мацулевич.
— Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2007.
9. Пробіотичні властивості промислових штамів лактоба-цил і біфідобактерій / Н.К. Коваленко, О.П. Лівінська, О.А. Полтавська та ін. // Мікробіол. журн.
— 2010. -Т 72, № 1. — С. 9-17.
10. Микробная экологическая система человека и использование отечественных мультипробиотиков для профилактики и устранения ее нарушений у детей / Е.М. Лукьянова, Ю.Г Ан-типкин, Д.С. Янковский и др. // Современная педиатрия. —
2009. — № 4 (26). — С. 117-128.
11. Влияние пробиотиков и биотерапевтических препаратов на иммунную систему орга-низма-хозяина / В.М. Коршунов, Н.Н. Володин, С.А. Агафонова, О.В. Коршунова // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. — 2004. — № 3.
— С. 80-86.
12. Симонова Е.В. Роль нормальной микрофлоры в поддержании здоровья человека / Е.В. Симонова, О.А. Пономарева // Сибирский мед. журн. — 2008. — № 8. — С. 20-25.
13. Мосієнко В.С. Молочнокислі бактерії, їхні властивості та використання у медичній практиці / В.С. Мосієнко, М.Д. Мосієнко, В.М. Рябуха // Укр. хі-міотерапевт. журн. — 2002. — № 1 (13). — С. 14-23
14. Бабин В.Н. Молекулярные аспекты симбиоза в системе хозяин — микрофлора / В.Н. Бабин, О.Н. Минушкин, А.В. Дубинин // Рос. журн. гастроэнте-рол., гепатол., колопроктол. — 1998. — № 6. — С. 76-82.
15. Современные представления о роли дисбактериоза и его эффективной коррекции в клинической практике (пособие для врачей). — Донецк, 2006. — 53 с.
16. Эффективность использования кисломолочной продукции, обогащенной бифидобактериями и L. rhamnosus GG
(ATCC53103, LGG®), у пациентов с ослабленной моторной функцией кишечника / В.И. Пилипен-ко, А.К. Шаховская, В.А. Исаков и др. // Вопросы питания. — 2011.
— Т. 80, № 3. — С. 44-48.
17. Микроэкологические изменения кишечника и их коррекция с помощью лечебнопрофилактических препаратов /
B.М. Бондаренко, Н.М. Грачева, ТВ. Мацулевич, А.А. Воробьев // Журн. гастроэнтерол., гепатол. колопроктол. — 2003. — № 4 (20). — С. 66-76.
18. Иммунобиологические препараты и перспективы их применения в инфектологии / Г.Г. Онищенко, В.А. Алешкин,
C.С. Афанасьев, В.В. Поспелова. — Москва: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. — 608 с.
19. Горелов А.В. Пробиотики: механизмы действия и эффективность при инфекциях желудочно-кишечного тракта / А.В. Горелов, Д.В. Усенко // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2006. — № 4. — С. 53-57.
20. Коваленко Н.К. Научное обоснование и практическое использование пробиотических препаратов / Н.К. Коваленко // Вісник фармакології та фармації. — 2007. — № 6. — С. 10-15.
21. Дисбактериоз кишечника (клиника, диагностика, лечение): Руководство для врачей / Ю.В. Лобзин, В.Г. Макарова, Е.Р Корвякова, С.М. Захаренко.
— СПб.: Фолиант, 2006. — 256 с.
22. Асташкина А.П. Современные взгляды на биологическую роль бифидо- и лактобактерий / А.П. Асташкина // Вестник Воронежского гос. ун-та. Серия: химия, биология, фармация. —
2010. — № 1. — С. 133-139.
23. Бельмер С.В. Дисбактериоз кишечника и роль пробиотиков в его коррекции / С.В. Бельмер,
A.В. Малкоч // Лечащий врач. — 2006. — № 6. — С. 11-19.
24. Застосування пробіотиків у комплексній терапії та профілактиці захворювань органів травної системи: метод. рек. — Київ, 2009. — 24 с.
25. Ерпулева Ю. В. Еще раз к вопросу о пробиотиках / Ю.В. Ерпулева // Лечащий врач.
— 2011. — № 6. — С. 80-87.
26. Доронин А.Ф. Функциональное питание / А.Ф. Доронин, Б.А. Шендеров. — Москва: Грантъ, 2002. — 296 с.
27. Пробиотики на основе живых культур микроорганизмов /
B.В. Смирнов, Н.К. Коваленко,
В.С. Подгорский, И.Б. Сороку-лова // Мікробіол. журн. — 2002.
— Т 64, № 4. — С. 62-80.
28. Лясковский ТМ. Оценка пробиотиков согласно рекомендациям международных организаций (FAO/WHO) / ТМ. Лясковский, В.С. Подгорский // Мікробіол. журн. — 2005. — Т 67, № 6. — С. 104-112.
29. Хавкин А.И. Микрофлора пищеварительного тракта / А.И. Хавкин. — Москва, 2006. — 416 с.
30. Нетребенко О.К. Пробиотики и пребиотики в питании грудных детей / О.К. Нетребен-ко // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 1. — С. 80-87.
31. Руководство по лечебному питанию детей. — Москва,
2000. — 384 с.
32. Sobotka L. Basics in Clinical Nutrition / L. Sobotka. — 3-rd Edition. — Praga: Galen, 2004. — 500 p.
33. Мікробіологічні аспекти пробіотичних препаратів / О.В. Кри-сенко, Т.В. Скляр, А.І. Вінніков та ін. // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. — 2010. — Вип. 18, т. 2. — С. 19-24.
34. Промышленная технология лекарств. — Т. 1. — Харьков: НФАУ, МТК-книга, 2002. — 557 с.
35. Промышленная технология лекарств. — Т. 2. — Харьков: НФАУ, МТК-книга, 2002. — 714 с.
REFERENCES
1. Yankovskу D.S. Zdorovie zhenshchiny. 2003; 4(16): 145158. (in Russian)
2. Shyrobokov V.P., Yankovski
D.S., Dyment H.S. Mikrobna eko-lohiia liudyny z kolorovym atla-som. Navchalnyi posibnyk. [Human Microbial Ecology. Manual with Coloured Atlas]. Kyiv : Cher-vona Ruta-Turs ; 2011: 312 p. (in Ukrainian)
3 Akoev Yu.S., Sencova TB., Ya-cyn G.V. Ros. pediatr. zhurnal. 2000; 5 : 13-14. (in Russian)
4. Berezhnoi V.V., Ushych YK., Orliuk YB. Perynatolohiia ta pediat-riia. 1999 ; 1 : 25-30. (in Ukrainian)
5. Shcherbakov P.L., Nizhevich A.A., Loginovska V.V., Shherbako-va M.Yu., Kudriavceva L.V., Mi-trohin S.D. et al. Farmateka. 2007 ; 14 : 28-34. (in Russian)
6. Parkhomenko L.K., Repeteva
E.V. Suchasna hastroenterolohiia. 2006 ; 3 (29) : 72-75. (in Ukrainian)
7. Bondarenko V.M., Grachieva N.M. Farmateka. 2003 ; 7 : 56-63. (in Russian)
8. Bondarenko V.M., Matsule-vich T.V. Disbakterioz kishechnika kak kliniko-laboratornyi sindrom: sovremennoe sostoianie proble-my [Dysbacteriosis of Intestine as a Clinical-Laboratory Syndrome : Modern State of Problem]. Moscow : GEOTAR-Media ; 2007 : 304 p. (in Russian)
9. Kovalenko N.K., Livinska O.P, Poltavska O.A., Harmasheva I.L., Shynkarenko L.M., Oleshchenko L.T Mikrobiol. zhurn. 2010 ; 1(72) : 9-17. (in Ukrainian)
10. Lukianova Ye.M., Antipkin Yu.G., Yankovsky D.S., Moiseienko R.A., Dyment G.S. Sovremennaia Pediatria. 2009; 4 (26) : 117-128 ( in Russian)
11. Korshunov V.M, Volodin N.N., Agafonova S.A., Korshunova O.V. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii. 2004 ; 3 : 80-86. (in Russian)
12. Simonova E.V., Ponomareva O.A. Sibirskii medicinskii zhurnal. 2008 ; 8 : 20-25. (in Russian)
13. Mosiienko V.S., Mosiienko M.D., Riabukha V.M. Ukrayinskyi khimioterapevtychnyi zhurnal. 2002 ; 1(13) : 14-23. (in Ukrainian)
14. Babin V.N., Minushkin O.N., Dubinin A.V. Ros. zhurn. gastroenterol., gepatol., koloproktol. 1998 ; 6 : 76-82. (in Russian)
15. Sovremennyie predstavleni-ia o roli disbakterioza i ego effek-tivnoi korrekcii v klinicheskoi prak-tike (posobie dlia vrachej) [Modern Knowledge about Role of Dysbacteriosis and Its Effective Correction in Clinical Practice (Manual for Dictors). Donetsk ;
2006 : 53 p. (in Russian)
16. Pilipenko V. I., Shahovskaia A.K., Isakov V.A., Gutorova T.V., Zeigarnik M.V. Voprosy pitaniia. 2011 ; 3 (80) : 44-48. (in Russian)
17. Bondarenko V.M., Gracheva N.M., Maculevich T.V., Vorobev
A.A. Zhurn. gastroenterol., gepatol. koloproktol. 2003 ; 4 (20) : 6676. (in Russian)
18. Onishchenko G.G., Aleshkin V.A., Afanasiev S.S., Pospelova V.V. Immunobiologicheskie prepa-raty i perspektivy ikh primeneniia v infektologii [Immunobiological Preparations and Perspectives of their Application in Infectology]. Moscow : GOU VUNMC MZ RF ; 2002 : 608 p. (in Russian)
19. Gorelov A.V., Usenko D.V Epidemiologiia i infekcionnye bo-lezni. 2006 ; 4 : 53-57. (in Russian)
20. Kovalenko N.K. Visnyk far-makolohii ta farmatsii. 2007 ; 6 : 10-15. (in Ukrainian)
21. Lobzin Yu.V., Makarova V.G., Korviakova E.R., Zaharenko
S.M. Disbakterioz kishechnika (klinika, diagnostika, lechenie): Rukovodstvo dlia vrachei [Dysbacteriosis of Intestine (Clinical Picture, Diagnostics, Treatment): Manual for Doctors]. Sankt-Pe-terburg : FOLIANT; 2006 : 256 p. (in Russian)
22. Astashkina A.P. Vestnik Vo-ronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia: Khimiia, biolo-
giia, farmaciia. 2010 ; 1 : 133-139. (in Russian)
23. Belmer S.V., Malkoch A.V Lechashchii vrach. 2006 ; 6 : 11-
19. (in Russian)
24. Zastosuvannia probiotykiv u kompleksnii terapii ta profilaktytsi zakhvoriuvan orhaniv travnoi sy-stemy : metodychni rekomendat-sii [Application of Probiotics in Complex Therapy and Prophylaxis of Gastrointestinal System: Methodical Recommendations]. Kyiv ; 2009 : 24 p. (in Ukrainian)
25. Erpuliova Yu. V. Lechashchii vrach. 2011 ; 6 : 80-87. (in Russian)
26. Doronin A.F., Shenderov
B.A. Funkcionalnoe pitanie [Functional Nutritional]. Moscow : Grant ; 2002 : 296 p. (in Russian)
27. Smyrnov V.V., Kovalenko N.K., Podhorsky V.S., Sorokulova YB. Mikrobiol. zhurn. 2002 ; 4 (64) : 62-80. (in Ukrainian)
28. Liaskovsky TM., Podhorsky V.S. Mikrobiol. zhurn. 2005 ; 6 (67) : 104-112. (in Ukrainian)
29. Khavkin A.I. Mikroflora pishchevaritelnogo trakta [Microflora of Gastrointestinal Tract]. Moscow ; 2006 : 416 p. (in Russian)
30. Netrebenko O.K. Pediatriia.
2007 ; 1 (86) : 80-87. (in Russian)
31. Ladodo K.S. (red.) Rukovodstvo po lechebnomu pitaniiu detei [Manual on Therapeutic Nutrition of the Children]. Moscow : Medicina ; 2000 : 384 p. (in Russian)
32. Sobotka L. Basics in Clinical Nutrition. Third Edition. Galen, Praga ; 2004 : 500 p.
33. Krysenko O.V., Skliar T.V., Vinnikov A.I., Slipetska A.V., Kudenko S.S. Visnyk Dnipropetrov-skoho universytetu. Seriia. Bio-lohiia. Ekolohiia. 2010 ; 18 (2) : 19-24. (in Russian)
34. Promyshlennaia tekhnologi-ia lekarstv. T. 1 [Chemical Technology of Medicines. Volume 1]. Kharkov : NFAU ; MTK-kniga ; 2002 : 557 p. (in Russian)
35. Promyshlennaia tekhnologi-ia lekarstv. T. 2 [Chemical Technology of Medicines. Volume 2]. Kharkov : NFAU ; MTK-kniga ; 2002 : 714 p. (in Russian)
Надійшла до редакції 20.06.2013
