CC BY
17
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильева М. Н. Теория и практика отбора содержания образования в средней школе ФРГ (старшая ступень обучения): Дис. ... канд. пед. наук. — М., 1993. — 197 с.
2. Бугайов О. I. , Дейкун Д. I. Диференщащя навчання учшв у загальноосвггнш школ1. Методичш рекомендаций — К., 1992. — 31 с.
3. Иванова Н. В. Основные направления развития содержания общего среднего образования в Германии: Дис. ... канд. пед. наук / Волгоградский государственный педагогический университет.
— В., 2001. — 220 с.
4. Кравець В. П. Зарубiжна школа i педагопка ХХ столитя: Навч. поабник для студенпв пед. навч. заклащв. — Тернотль: Вид-во «Тернотль», 1996. — 287 с.
5. Локшина О. I. Профшьна школа в зарубiжжi: стан i тенденцп розвитку // Управлшня освггою. — 2004. — № 1. — С. 8-11.
6. Галузяк В. М., Сметанський М. I., Шахов В. I. Педагопка: Навчальний поабник. — Вшниця: Книга-Вега, 2006. — 409 с.
7. Самодрин А. П. Профшьне навчання в середнiй школi. Монографiя — Кременчук: ВЦ CrEI, 2004.
— 384 с.
8. Хоменко Т. А. Тенденцп розвитку форм навчання середньо!' школи Шмеччини в другш половит ХХ ст.: Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2005. — 195 с.
9. Bastian J., Daschner P., Gudjons H. (Hg.). Das Projektbuch. — Hamburg: Bergmann und Helbig, 1994.
— 250 s.
10. Bildungsreform 2000. Plädoyer für eine alternative Bildungspolitik in Hamburg. — Hamburg: Ergebnisse Verlag, 1989. — S. 67-78.
11. Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland. — Bonn: KMK, 1996. — 274 s.
12. Führ Ch. Die Schulen und Hochschalen in der BRD. — Hamburg, 1990. — 148 s.
13. Zacharias Thomas. Deutschlands Schularten im Überblick. Ein Handbuch für Eltern, Lehrer und Schüler.
— Leipzig, 1991, — 180 s.
Лариса МОВЧАН
ПРО РЕФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ СУЧАСНО1 ШК1ЛЬНО1 1НШОМОВНО1
ОСВ1ТИ КОРОЛ1ВСТВА ШВЕЦ1Я
У контекст сучасних процешв гдобал1зац11 i м1жкультурно! штеграцп важливого значення набувае вивчення тих предмета, яю забезпечували б соц1ал1зац1ю молод1 та тдвищували р1вень !! комушкабельносп. До таких предмета належать шоземш мови.
За останш десятилптя европейсью освгтш системи пройшли низку реформ. «Сучасш реформи у сфер1 освгш становлять складний багатовим1рний процес змш, зумовлених широкою сукупнютю контекстуальних чинниюв i перш за все глобал1зац1ею як визначною рисою сучасного етапу розвитку людства» [4]. Ц змши не обшшли галузь шшомовно! осв1ти.
За результатами анал1зу науково! л1тератури [1; 3; 5], поняття «1ншомовна осв1та» включае комушкативний, соц1окультурний та особист1сний розвиток учшв, тобто процес подготовки учн1в з шоземно! мови з метою формування в них шшомовно! компетентности Окр1м того, це означае передачу шшомовно! культури в п1знавальному, навчальному та розвивальному аспектах. У ширшому розумшш — це система знань про шоземну мову, орган1зац1я процесу навчання, методи навчання, змют навчальних програм i план1в з !ноземно! мови, шформацшно-техн1чне забезпечення процесу навчання, а також подготовка вчительських кадрiв, здатних сприяти успiшному виконанню визначених цшей i завдань, пред'явлених державою до випускниюв середньо! школи. Враховуючи те, що «змют освгш повинен втшювати в собi соцiадьний досвщ» [5], змiст iншомовно!' освiти включае знання про природу, суспiльство, досвщ творчо! дiяльностi та емоцiйно-цiннiсного ставлення до свiту засобами iноземно! мови.
У сучаснш педагогiцi вiдомi дослщження з проблем зарубiжно! педагогiки (Н. Абашкша, В. Базурiна, Б. Вульфсон, С. Корсак, О. Кузнецова, Н. Лавриченко, З. Малькова, О. Овчарук, О. Першукова, О. Плахотник, Л. Пуховська та ш.). У 60-х роках минулого столптя росшський вчений С. Соколов дослщив теорда i практику шведсько! школи за тслявоенний перiод [6]. У 2004 рощ шший росiйський вчений Е. кмашов провiв порiвняльно-педагогiчний аналiз систем середньо! професшно! освiти Швецi! та Роси [3].
Вивчаючи досвщ навчання шоземних мов у бiльшостi европейських краш (наприклад, англшсько1, шмецько1, французько1, шведсько1 та iн.), ми помiтили тенденщю до все бiльшого використання рекомендацш Ради Свропи щодо вивчення сучасних мов. Цi документи стали основними стратепями також i для розвитку шкшьно! шшомовно1 освiти Королiвства Швещя.
Мета нашого дослiдження — проаналiзувати результати впливу освiтянських реформ у Швеци на розвиток мовно! полгшки краши.
Предмет дослiдження — навчальш плани i програми з навчання шоземних мов в обов'язковш школi сучасно! Швеци.
Мовна полiтика Ради Свропи найповнiше реалiзуеться саме в процес реформування змiсту навчання шоземних мов в обов'язковш школi та пмнази Королiвства ТТТветтш Зазначимо, що у цiй краш едину систему освгги складають обов'язкова школа (grundskola) i гiмназiя (gymnasieskola). Перша школа охоплюе дiтей вiком з 7 до 16 роюв. Безпосередньою оргашзащею дошкшьно1, обов'язково! шкшьно1 та пмназшно! освiти займаеться Державне управлiння шкш i шкшьно1 освiти (Skolverket), котре тдпорядковуеться Мiнiстерству освiти ТТТветш За ощнками спецiалiстiв, Швеция завжди вважалася законодавцем прогресивних освiтянських реформ. По-перше, у цiй кршш один iз найвищих у свiтi рiвень освiти. По-друге, за даними Оргашзаци економГчно1 спiвпрацi та розвитку, Швещя витрачае майже 8% валового нащонального продукту на освiту (для порiвняння: Данiя — 7,8%, США — 6,6%, Франщя — 6,2%, Шмеччина — 5,8 %, Великобританiя — 5,3%) [15]. Особливу увагу привертае той факт, що обов'язкова освгга у Швеци була введена у 1842 рощ, а у своему сучасному вигщщ вона юнуе з 1962 року.
Вивчення шоземних мов у Швеци мае давню традищю. Ще у 1477 в Уппсалi створено перший ушверситет, в якому вивчалися класичш мови [8]. Але найбшьшо1 динамiки розвиток навчання шоземних мов досяг у другш половиш ХХ ст. внаслiдок реформ у системГ шкшьно1 освiти i впровадженням державних директивних документа:
- реформа, що запровадила обов'язкову восьмирiчну освггу (1950 р.) [3];
- введення обов'язково1 дев'ятирГчно1 освiти (1962 р.);
- впровадження нових навчальних плашв для середньо1 школи у 1962 [9], 1969 [10], 1980 [7], 1994 [11] та 2000 [12] роках;
yd змши в освггнш полггищ держави супроводжувалися запровадженням нових навчальних плашв i програм з усГх предмета, що вивчалися в школах та гiмназiях. Цг реформи певним чином торкалися проблем навчання шоземних мов i були спрямоваш на !х виршення.
Розглянемо змют усiх вище згаданих змiн у !х iсторичнiй послiдовностi.
У 1950 рощ, враховуючи зростаючi потреби держави у квалiфiкованiй робочiй силi, шведський парламент видав «Акт про едину обов'язкову школу» [14] з рiвними можливостями для дггей усiх прошарюв населення, а термiн навчання у нш становив 8 рокiв. Разом з тим вщбулися змiни у шкшьнш iншомовнiй освiтi, тому що на змшу нiмецькiй мовi було введено англшську у якостi основно1 iноземноl мови в обов'язковiй школ^ на вивчення яко! вiдводилося лише 3 роки. Вибiр англiйськоl мови був виправданим, тому що у тсля Друго1 свiтовоl вiйни вона с^мко почала набувати статусу мiжнародноl мови. Також пропонувалося вивчення 1-2 шоземних мов на вибiр. Ними були шмецька i французька. Викладання шоземних мов з методично1 точки зору не було приведено до якогось спшьного знаменника, оскшьки не вш школи Швецil отримали статус едино1, а тому не керувалися ll програмними документами.
Наступна реформа освгги Швецil вiдбулася у 1962 рощ, коли було запроваджено обов'язкову дев'ятирiчну освпу i на змшу единш школГ прийшла основна (обов'язкова регулярна школа (grundskola)) з дев'ятирГчним термшом навчання, практично у такому виглядГ вона Гснуе дотепер. На сьогодш у ШвецП е таю типи шкш:
• основна (обов'язкова регулярна школа);
• пмназГя (середня школа);
• спещальна школа для д^гей з порушенням штелекту;
• обов'язковГ саамськГ школи;
• спещальне навчання для дорослих;
• спещальш школи для дГтей з вадами зору, слуху i мовлення.
У цьому ж рощ було введено перший сучасний навчальний план для обов'язково1 школи (Curriculum for the Compulsory School System — Lgr 62* (*Hadani будемо користуватися такими
умовними позначеннями: Lgr62, Lgr 69 i т .д.)) [9], котрий запровадив вивчення англшсько! мови з 4 по 7 клас включно. Вш складався з погодинного плану(Ишр1ап) i програми з кожно! дисциплши (kursplan), що визначала спiльну мету для навчання ycix iноземних мов: англшсько1, нiмецькоï i французько1. Ця мета передбачала оволодшня учнями базовим лексичним i граматичним матерiалом, що включав слова, вирази, граматичш зразки, розвиток у них фонетичних навичок; усе це в сyмi дозволяло учням розумгш на слух ясне i чГтке усне мовлення iноземною мовою, читати i розyмiти змiст простих текста, висловлюватися усно в простих ситуащях повсякденного спiлкyвання i мати елементарш навички письма. Цiлями визначалося, що «до кiнця 9 року навчання, тобто по закшченш обов'язковоï школи, учень повинен був зокрема:
- розyмiти на слух змют шструкцш, повiдомлень, описГв, висловлених чiтко та в межах знайомоï i цiкавоï особисто для них тематики;
- володгш навичками дiалогiчного i монологiчного мовлення для учасп у розмовах на побутову тематику, а також щоб вмгш висловлюватися на теми, що представляють для них особистий iнтерес;
- читати i розумгги змiст вщносно нескладноï лiтератyри, що включае описовГ, розповiднi та шшГ тексти в межах знайомо1' 1'м тематики;
- володгш навичками письма для запису i передачi необхiдноï iнформацiï, вмГти розповiдати або описувати що-небудь у письмовш формц
- володгш знаннями крашознавчого характеру про деякi краши, мова яких вивчаеться; мати уявлення про особливосп 1'х культури, звича1'в та традицш» [9].
Останнiй пункт викладений у роздш «Факти» (Realia), де також зазначаеться, що учш повинш вмгш робити усш повщомлення про Швецiю, ïï культуру, звича1', традицп. Практично т ж цш присутш в сучасних навчальних програмах з шоземних мов.
Наступний навчальний план для обов'язково1' школи Lgr 69 було введено у 1969 рощ [10]. Основною метою введення цього плану було вщокремлення англшсько1' мови як основно1' i обов'язково1' мови середньо1' школи. У програмГ з англГйсько1' мови вперше обгрунтовувалися причини вивчення цГе1' мови, ïï мГжнародне значення та важливГсть володшня нею для шведських громадян. НаразГ цГлГ та завдання щодо навчання англшсь^' мови вГдрГзнялися вГд щлей i завдань для вивчення нiмецькоï i францyзькоï мов як дрyгоï або третьоï iноземноï мови. У програмГ зазначено, що «пГд час навчання англшсь^' мови учень повинен:
- розумГти розмовну англГйську мову;
- вмгш чГтко i зрозумшо висловлюватися англГйською мовою;
- вмгш слухати i розумГти тексти рГзного виду;
- вмГти застосовувати мову в уснш та письмовГй формах;
- володгш знаннями краïнознавчого характеру про англомовш краïни» [10].
Як бачимо, з метою навчання англшсь^' мови викладено вищГ вимоги до рГвня кГнцевих знань порГвняно з шшими мовами, що визначено словами «чгтко i зрозумГло», «застосовувати», «володгш». Це водночас визначае комунГкативну спрямованють навчання. Якщо у програмах з сучасних мов 1962 i 1969 роюв значна увага зверталася на припущення учнями помилок, наявнють яких впливала на рГвень оцГнки, то у наступних планах помилка не вважалася значним недолГком навченосп учшв, а бшьша увага зосереджувалася на комушкативнш спрямованостГ мовлення.
Вже у навчальному плаш Lgr 80 рекомендувалося оргашзовувати навчальний процес так, щоб стимулювати бажання учшв використовувати шоземну мову, не загострюючи уваги на припущення ними незначних помилок: тобто усшяко допомагати 1'м долати психолопчш бар'ери при спГлкуваннГ Гноземною мовою. Така позищя вГдповГдае основним положенням комушкативного пГдходу у навчаннГ шоземних мов, де припущення помилок вважаеться природшм явищем при вивченш мови.
Навчальний план Lgr 80 вперше визначив основш види мовленнево! дГяльносп, не вГдокремлюючи вивчення лексики i граматики, а саме: читання, ауддавання, мовлення i письмо [7, 168]. Вони були штегроваш у всГх навчальних програмах рГзними шляхами: «читання i мовлення», «ауддавання i письмо», «читання i письмо». Така штегращя дала змогу при
навчанш шоземно1" мови концентрувати увагу на продуктивних видах мовленнево1' дiяльностi, що найефективнiше вирiшувало питання комушкативно1' спрямованостi методики навчання.
У 1991 рощ комггет пiдготовки навчальних плашв Державного управлшня шкiл i шкiльноï освiти почав готувати новий проект навчального плану. Головною причиною впровадження нового плану стало фокусування на питаннях змiсту освiти, форм i методiв навчання.
Аналiзуючи змют програм рiзних рокiв, ми намагалися простежити, яким чином змшювалися настанови суспшьства у галузi навчання шоземних мов. Так, наприклад, створена у 1991 рощ комюя з розробки нового навчального плану у своему звт тд назвою «Школа для освгги» («Skola för bildning» /SOU1992:24/), зазначала, що «статус англiйськоï мови як першоï обов'язковоï е безперечним i що людям усього свГту в новому тисячолгт необхiдно буде володгш англiйською глибше i досконалше, шж у 60-х i 70-х роках ХХ столпгя» [13]. Комюею було запропоновано збшьшити кшькють аудиторних годин, вщведених на вивчення англшсько1' мови та розпочати ïï вивчення з 1 класу. Рекомендаци комюи були врахованi при створеннi нового навчального плану для обов'язково1' школи, дошкшьних освгтшх закладiв i центрГв дозвшля Ьро 94 [11]. Вш значно вщрГзнявся вгд попереднiх плашв тим, що програми з кожного окремо взятого предмета мютили 2 категори щлей:
- загальнi цш навчання (strävansmälen);
- цш, котрих потрГбно досягти по завершеннi п'ятого (коли проводиться загальне тестування учшв зГ шведсько1' мови, математики та англшсько1' мови) i дев'ятого (тобто по закшченш обов'язково1' школи i перед вступом до пмнази) роюв навчання (uppnâendemâlen).
Загальш цш навчання сучасних мов визначали кшцевГ цш, котрих повинен прагнути досягти учень незалежно вгд року навчання, а саме:
• поглиблювати розумшня розмовно1' шоземно1' мови у рГзних ситуащях i контекстах;
• розвивати свою здатнють спшкуватися шоземною мовою усно i на письмц
• розвивати здатнють аналГзувати, працювати над вдосконаленням сво1'х мовних вмшь у напрямку бшьшо1' варГативносп та точносп;
• розвивати вмшня користуватися рГзними джерелами шформаци шоземною мовою та критично аналГзувати 1'х» [11].
Водночас цш, котрих повинш досягти учш до кшця п'ятого i дев'ятого роюв навчання, визначають мшмум мовних i культуролопчних знань, котрГ повинен отримати учень до кшця вище згаданого термшу, щоб отримати задовшьну ощнку. Цг цш визначають також мшмальний стушнь розвиненосп мовленневих навичок учшв по завершенш п'ятого i дев'ятого роюв навчання для отримання ощнки «задовшьно». На вщмшу вгд плашв попередшх роюв Lgr 62 i Lgr 69, основна увага в щлях звертаеться на розвиток комушкативних умшь учшв.
Поряд Гз комушкативною спрямованютю навчання шоземно1' мови учш повинш отримати сощокультурш знання про крашу, мова яко1' вивчаеться. Навчальний план Lpо 94 мав окремий роздш «Сощокультурна орГентащя» (Societal and Cultural Orientation). Щодо англшсько1' мови, перед учнями ставиться завдання:
- вони повинш мати чГтке уявлення про щоденне життя, працю, сощальш умови, культуру народГв, котрГ живуть в англомовних державах;
- вмгш анатзувати самостшно культурш традици народГв англомовних краш.
Важливим досягненням у розвитку шшомовно1' освГти Швеци, втшеним у плаш Lpo94,
було тдняття статусу друго1' шоземно1' мови i запровадження вивчення третьо1' шоземно1', починаючи з 8 класу.
Навчальш програми 2000 року е ниш ддачими i представляють нову модель опису щлей, що стосуються усГх шоземних мов, як вивчаються в обов'язковш школГ та пмнази Швеци. Загальш цш навчання дуже схожГ на цш навчання у попереднш програмГ 1994 року, проте до них додалися ще таю важливГ цш, як:
- «розвивати здатнють самостшно ощнювати сво1' досягнення i бути вщповщальним за вивчення мови, свщомо використовувати рГзномаштш способи для покращення навчання;
- розвивати здатнють планувати, виконувати i ощнювати завдання як самостшно, так i в сшвпращ з шшими;
- розвивати здатнють розумГтися в способах життя та культурах краш, мова яких вивчаеться, та проводити порГвняльний аналГз зГ сво1'м власним досвщом» [12].
Таке визначення цшей спрямоване не лише на засвоення учнями лексико-граматичних особливостей iноземноï мови та соцюкультуролопчних знань про крашу, мову якоï вш вивчае. Вони стимулюють в учшв здатнють думати шоземною мовою, оперувати нею як засобом мiжкyльтyрноï комушкацп, вдосконалювати своï вмшня та навички протягом усього процесу навчання в школГ та шсля ïï закшчення.
Важливою особливютю усГх навчальних плашв е те, що вони тдкреслюють комушкативну спрямованють навчання предмета. «Мова е водночас предметом навчання i засобом yсноï комушкацп мГж шдивщами» [10, 145]. Водночас умшня письмового мовлення визначаються як таю, якими найскладшше оволодГти.
Значна змша у роздш «Соцю-культурна орГентащя» була внесена у навчальну програму з англюсь^ мови 2000 року. ОкрГм оволодшня згаданими соцюкультурними знаннями, учш повинш вмгш робити культуролопчш порГвняння, виходячи зГ свого власного досвгду.
Це вгдображае основну настанову сучасних програм з шоземних мов для шкш Швеци: забезпечити такий рГвень мовноï подготовки учшв, котрий дозволив би хм як майбутшм громадянам об'еднаноï Свропи вшьно i безболюно сощалГзуватися в нових суспшьно-полгшчних i сощально-економГчних умовах.
Простежуючи ход змш у шкшьнш шшомовнш освт Швеци за останш десятилптя минулого столптя, ми дшшли висновку, що державна полгшка у цГй галузГ вщповщае процесам глобалГзацП в СвропГ та свт. МетодологГчну основу системи навчання шоземних мов в обов'язковш школГ та гГмназП ШвецП складае комушкативний пГдхГд. Важливим аспектом iншомовноï полгшки держави е досягнення учнями високого рГвня комунГкативностГ у мовах. При оргашзацп педагогГчного процесу у шведських школах i гГмназГях всюди враховуються принципи i рекомендаций сформульованГ в основних документах Ради Свропи, котрГ мають методологГчну i практичну значущють. Реформи в ГншомовнГй освГтГ Швеци розширили вГковий дГапазон вивчення мов у школГ, поповнили комунГкативнГ компетенцп соцГокультурними, а змГни у шдходГ до оцГнювання знань, умГнь i навичок сприяють кращому оволодшню мовними i мовленневими компетенщями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблемы школьного учебника (опыт системно-структурного описания). — М.: Русскии язык, 1977. — 288 с.
2. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник. — К.: Либщь, 1997. — 374 с.
3. Исмаилов Э. Шведская модель довузовской профессиональной подготовки: Монография. — Карлскруна, 2002. — 342 с.
4. Сбруева А. А. Тенденцп реформування середньоï освгга розвинених англомовних краш в контексп глобал1заци (90 р.-поч. ХХ1 ст.). — Суми, 2004. — 500 с.
5. Содержание обучения иностранным языкам в средней школе: Организация речевой деятельности / Под ред. Климентенко А. Д. — М.: Педагогика, 1984. — 144 с.
6. Соколов Е. М. Общеобразовательная школа и педагогическая мысль в послевоенной Швеции: Автореф. дис. ...канд. пед. наук. — М., 1966.
7. Kommentarmaterial Lgr 80: Undervisning i främmande sprâk (1990) SÖ: s publikation-Läroplaner (1990:1). Stockholm: Skolverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
8. Lars O. Lagerqvist. A History of Sweden. Swedish Institute. 2001.— 203 p.
9. Läroplan för grundskolan (1962) Kungl. Skolöverstyrelsens skriftserie 60. Stockholm: Kungl. Skolöverstyrelsen.
10. Läroplan för grundskolan. Lgr 69. Allmän del.(1969)Stockholm: Skolöverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
11. Läroplaner för det obligatoriska skolväsendet och de frivilliga skolgormerna — (Lpo 94, Lpf 94) (1994) Stockholm: Utbildningsdepartament.
12. Skolverkets föreskrifter (SKOLFS 2000: 4) om kursplaner och betygskriterier för kurser i amnet engelska i gimnasieskolan.
13. SOU 1992:94 Skola för bildning. Huvudbetänkande av läroplanskommitten. Stockholm: Norstedts.
14. S0U1950:26 Utbildningsakt för Enhetsskola. (1950) Stockholm: Utbildningsdepartament. — 168 s.
15. Education Act at a Glance. OECD Indicators, 2002. OECD, 2002. — 382 р.
