Научная статья на тему 'Приоритетные направления развития финансов банковских учреждений Украины'

Приоритетные направления развития финансов банковских учреждений Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
25
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФИНАНСЫ / БАНКОВСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ / ФИНАНСОВЫЕ РЕСУРСЫ / СОБСТВЕННЫЙ КАПИТАЛ / ОБЯЗАТЕЛЬСТВО БАНКА / ДОХОДЫ / РАСХОДЫ / ФИНАНСОВЫЙ РЕЗУЛЬТАТ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Коваль Светлана Любомировна

Исследовано понятие «финансы банковских учреждений». Проанализировано динамику финансовых ресурсов, доходов и затрат отечественной банковской системы. Предложены мероприятия усовершенствования функционирования финансов банковских учреждений.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Приоритетные направления развития финансов банковских учреждений Украины»

УДК 336.71

ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ Ф1НАНС1В БАНК1ВСЬКИХ

УСТАНОВ УКРА1НИ

Коваль С.Л., к.е.н., доцент, ТНЕУ

Дослiджено поняття «фшанси банкiвських установ». Проаналiзовано динамшу фiнансових ре-cypciB, доходiв та витрат в^чизняно1 банювсько1 системи. Запропоновано заходи вдосконалення функцюнування фiнансiв банювських установ.

Ключов1 слова: фiнанси, банювсью установи, фiнансовi ресурси, власний каттал, зобов'язання банку, доходи, витрати, фшансовий результат дiяльностi.

ВСТУП

Надiйна банювська система е важливою умовою забезпечення фшансово1 стабiльностi держави, сталого економiчного розвитку та загального добробуту, оскшьки вона забезпечуе рух фiнансових ресуршв, без яких фyнкцiонyвання ринкового господарства неможливе. Виступаючи посередниками у перерозподш капiталiв шляхом трансформаци тимчасово вшьних коштiв у швестицп, банки ютот-но пiдвищyють загальну ефективнiсть виробництва. Фiнанси банкiвських установ повиннi сприяти мобшзаци достатнього обсягу фiнансових ресуршв, отриманню доходiв, здiйсненню обгрунтованих витрат, що е необхiдною умовою стабшьно1 дiяльностi банку.

Фiнансовi аспекти розвитку банювсько1 дiяльностi знайшли свое вщображення у працях як зарyбiж-них вчених та практиюв банювсько1 справи, зокрема захiдних — Е. Долана, Дж. Кейнса, I. Фшера, М. Фрщмана, Б.Бермана, Дж. Сiнкi, П. Роуза; росшських — Л. Батраково1, Н. Кунщино1, I. Ларюново1, Ю. Масленчикова, так i вiтчизняних науковщв — М. Алексеенко, З. Васильченко, А. Вожжова, А. Герасимовича, О. Дзюблюка, В. Мщенка, А. Мороза, А. Пересади, Л. Примостки, Н. Шелудько. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Хоча наyковi напрацювання е доволi значними, змша економiчноl ситуаци породжуе новi пробле-ми, пов'язанi з реалiзацiею фiнансових вiдносин, тому окремi питання фyнкцiонyвання фiнансiв бан-кiвських установ потребують подальшого дослiдження з урахуванням специфши сучасних умов. Метою статп е дослiдження особливостей фyнкцiонyвання фшаншв банкiвських установ в умовах стабшзаци макроекономiчного розвитку Укра1ни.

РЕЗУЛЬТАТИ

Дослщження поняття «фшанси банкiвських установ» потребуе осмислення основних категорiй. Термiн «фшанси банкiвських установ» поеднуе два поняття: «фшанси» i «банк». Фiнанси — це кате-горiя, яка не залежить вщ сyб'ектiв фiнансових вщносин i вiдображае об'ективнi закономiрностi розвитку економiчних процесiв i охоплюе рiзноманiтнi обмiнно-розподiльнi вiдносини, якi проявля-ються у рiзноманiтних грошових потоках. Категорiя «фiнанси» е складною та багатогранною i уособ-люе економiчнi вщносини, пов'язанi з розподiлом i перерозподшом ВВП, з метою формування фшан-сових ресyрсiв та створення фондiв грошових коштiв i 1хнього використання для забезпечення сощ-ально-економiчного розвитку суспшьства [1, с. 19].

Банки можна розглядати з двох боюв: з одного боку, вони виступають як суб'екти господарюван-ня, яю для забезпечення дiяльностi володiють вщповщними фiнансовими ресурсами, а з шшого — як фiнансовi iнститyти, що беруть участь у перерозподш вшьних фшансових ресyрсiв. Тому, при дослщженш поняття «фiнанси банкiвських установ» необхщно враховувати особливостi 1хньо1 дiяль-ность Загалом дiяльнiсть банкiв грунтуеться на таких принципах: повна господарська та юридична вщокремлешсть, самоокyпнiсть та самофшансування, прибyтковiсть, фiнансова вiдповiдальнiсть.

Для банюв характерний особливий вид пiдприемницькоl дiяльностi, пов'язаний з рухом позичко-вих капiталiв, 1хньою мобiлiзацiею i розподшом. В умовах ринково1 економiки та конкурентное' бо-ротьби за ктентуру особливого значення для банкiв набувае можливють надання широкого спектра фшансових послуг. Так, сучасш банки не обмежують свою дiяльнiсть акyмyляцiею кош^в i надан-ням кредитiв. Банювсью установи забезпечують здiйснення розрахyнкiв за допомогою електронних систем, здiйснюють управлшня фiнансами та власнiстю за дорученням клiентiв, надають лiзинговi, брокерськi й iншi послуги.

Банкiвськi установи як специфiчнi пiдприемства продукують особливий фшансовий продукт, який вiдрiзняеться вiд продукци матерiальноl сфери, надають рiзноманiтнi послуги клiентам. Основною фiнансовою послугою е надання кредиту, який виступае у ролi позичкового кашталу, тобто грошовi кошти мають повернутися з вщсотками. Хоча банки не створюють грошовi потоки, а лише беруть участь у перерозподш тимчасово вiльних кош^в i опосередковують розподiльчi та перерозподiльчi процеси, основна 1хня фyнкцiя полягае у забезпеченш yчастi у ринковш економiцi iнших yчасникiв ринку — тдприемств промисловостi, торгiвлi, установ небанювського фiнансового сектору, насе-лення — через 1хш фiнансовi потоки.

Вважаемо, що головне призначення банку полягае в акумулюванш тимчасово вiльних грошових кош^в та наданнi 1'х у кредит. Саме тому банк виступае як комерцшне шдприемство, яке надае по-

слуги сво1м ктентам-вкладникам — з одного боку, а позичальникам — з шшого, отримуючи при цьому дохщ за рахунок вiдсоткiв та комюшних винагород за наданi послуги Рентам. Тому основною функцieю банку е посередництво мiж кредиторами i позичальниками, мiж постачальниками та платниками, мiж клiентами i банком при наданш iнших послуг. Консолiдуючою ланкою у таких випадках виступае банк-посередник, який забезпечуе можливють задоволення потреб з урахуванням попиту i пропозици. Акумулюючи значнi фiнансовi ресурси, банк може задовольнити потреби бага-тьох позичальниюв, надавши кредити на рiзнi строки й на рiзних умовах. Виступаючи у ролi посе-редника, банк забезпечуе зниження ризику iндивiдуальних iнвесторiв у питаннi майбутнiх доходiв i втрат. Приймаючи вклади, банк здшснюе перерозподiл залучених коштiв, забезпечуючи цим власнi доходи, доходи вкладниюв i сприяючи, таким чином, розмщенню фiнансових ресурсiв в економiцi.

За характером дiяльностi банк мае спшьш риси з торговельною органiзацiею: вш купуе i продае фiнансовi ресурси, сприяе обмiну товарами. Однак при цьому банк вiдрiзняеться вiд торговельно! оргашзаци своею суттю — можливютю здiйснювати операци кредитування суб'ектiв господарюван-ня. До того ж при здшсненш торговельно! операци товар змшюе свого власника, а при наданш кредиту власником залишаеться банк.

Специфша фiнансiв банкiвських установ визначаеться особливостями дiяльностi та мюцем банкiв у системi ринкових вщносин. По-перше, у процесi надання банювських послуг i одержання прибут-ку домiнуе рух фiнансових ресурсiв, як правило, у формi залучених ктентських коштiв. Для сфери матерiального виробництва характерна обернена практика: рух фшансових ресурав виконуе допо-мiжну функщю порiвняно з виробничою дiяльнiстю. По-друге, банк — це розрахунковий центр, оператор i посередник у фшансових операщях iнших економiчних агентiв, що веде до багатоканально! участi банку в робой значно! кiлькостi шдприемств рiзних галузей i форм власносп. Таким чином, залежнiсть банку вщ ктентсько! бази е доволi висока, що е причиною шдвищеного ризику банювсько! дiяльностi. По-трете, банки переважно працюють на залучених фiнансових ресурсах, тсд як шдпри-емство працюе на власних коштах, звертаючись за потреби в установи банюв за кредитом.

Пщсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що фшанси банкiвських установ вщобра-жають економiчнi вiдносини, пов'язанi з формуванням фшансових ресуршв (власного катталу та зобов'язань), отриманням доходiв та здшсненням витрат банкiв.

Фiнансовi ресурси е матерiальними носiями фiнансових вщносин. Проаналiзуемо динамiку дже-рел фшансових ресуршв вiтчизняних банкiв (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динамiка та склад фшансових ресурав банкiв Укра!ни за 2005-2010 рр.*

Показники 01.01.2006 р. 01.01.2007 р. 01.01.2008 р. 01.01.2009 р. 01.01.2010 р. 01.12.2010 р.

Фiнансовi ресурси (млн. грн.) 213878 340179 599396 926086 880302 942280

Власний каттал ба-нкiв (млн. грн.) 25451 42566 69578 119263 115175 134405

Зобов'язання баншв (млн. грн.) 188245 297613 529818 806823 765127 807875

Темп приросту фь нансових ресурсiв, % — 59 76 56 -5 7,0

Темп приросту власного кашталу, % — 67 63 71 -3 16,7

Темп приросту зобов'язань, % — 58 78 52 -5 5,6

* Складено та розраховано за: [2].

Як видно iз даних, представлених у табл. 1, упродовж 2006-2008 рр. спостер^алося ютотне зрос-тання фшансових ресуршв банкiвських установ Укра!ни.

Так, фiнансовi ресурси банкiв Укра!ни зросли вщ 213,9 млрд. грн. на 01.01.2006 р. до 926,1 млрд. грн. на 01.01.2009 р. Впродовж 2006-2008 рр. спостер^аемо позитивну тенденщю показника приросту фшансових ресурав, яких за результатами дiяльностi 2006 р. становив 59%, за 2007 р. — 76%, за 2008 р. — 56%. Фiнансово-економiчна криза негативно вплинула на обсяг фшансових ресуршв i призвела до зниження !х обсягу на початок 2010 р. до рiвня 880,3 млрд. грн., при цьому показник приросту фшансових ресуршв набув вщ'емного значення (-5%). Аналопчш тенденци спостер^аемо i у динамiцi власного катталу та зобов'язань банюв Укра!ни: зростання впродовж 2006-2008 рр. та зниження обсягу у 2009 р. Вщплив кош^в iз банкiвських установ пов'язаний iз виникненням панiки серед ктенпв, зростанням недовiри населення до в^чизняно! банювсько! системи та зниженням рiвня доходiв громадян та суб'ектiв господарювання.

Впродовж 2010 р. вiтчизняним банкам вдалося наростити фiнансовi ресурси до рiвня 942,3 млрд. грн. На цьому еташ полiпшенню ситуаци сприяло зростання власного капiталу за рахунок внесення коштiв акцiонерами. Рiвень капiталiзацil пiдвищився також у зв'язку з виконанням банками програм

каmталiзащl за результатами проведеного дiагностичного обстеження аудиторськими компашями. В Укра1ш вперше було проведено капiталiзацiю трьох банюв за участi держави (Укргазбанк, Родовщ-банк, «Кив») [3]. Покращення економiчноl ситуаци в державi, поступове вiдновлення довiри до банкiв з боку вкладниюв, забезпечили зростання обсягу залучених коштiв.

Рух фiнансових ресуршв характеризуеться рiзноманiтними вхiдними та вихщними грошовими потоками, що опосередковують дiяльнiсть банкiвських установ. Особливого значення у функщону-ваннi фiнансiв банкiвських установ набувае 1х форма вияву: доходи та витрати (табл. 2).

Таблиця 2

Аналiз доходiв, витрат та фшансового результату дiяльностi банкiвських установ Украши за 2005-2009 рр. *

Показники 01.01.2006 р. 01.01.2007 р. 01.01.2008 р. 01.01.2009 р. 01.01.2010 р. 01.12.2010 р.

Доходи, млн. грн. 27537 42995 68185 122580 141645 123102

Витрати, млн. грн. 25367 37501 61565 115276 181445 132540

Результат дiяль-носп, млн. грн. 2170 4144 6620 7304 -38450 -9438

* Складено та розраховано за: [2].

Як свщчать показники табл. 2, упродовж 2005-2008 рр. доходи, витрати i прибуток банювських установ Украши зростали. Так, доходи банювсько! системи за 2005-2010 рр. зросли вщ 27,5 до 123,1 млрд. грн., витрати — вщ 25,4 до 132,5 млрд. грн. Впродовж 2005-2008 рр. прибуток банювсько! системи Украши стрiмко зростав: за результатами 2005 р. прибуток банюв становив 2,2 млрд. грн.; впродовж 2006 р. вш зрю майже у 2 рази порiвняно з попередшм роком i склав 4,1 млрд. грн. Впродовж 2007 р. прибуток банюв продовжував зростати i станом на 1 сiчня 2008 р. становив 6,6 млрд. грн. Фшансово вдалим для втизняних банюв був 2008 р.: прибуток на початок 2009 р. досягнув рiвня 7,3 млрд. грн.

Фшансова криза негативно позначилась на результатах дiяльностi втизняних банкiвських установ: станом на 01.01.2010 р. зафшсовано збиток в обсязi 38,5 млрд. грн., за результатами 11 мюящв 2010 р. втизняними банками отримано негативний фшансовий результат — 9,4 млрд. грн. Одшею iз причин збитково! дiяльностi банкiвських установ е рiзке зменшення кредитних операцiй, пов'яза-не iз зростанням ризикiв i попршення платоспроможностi населення (пiдвищення рiвня безроботя, зниження зароб^но! плати та шших доходiв). З iншого боку, попршення якосп банкiвських активiв (збiльшення обсяпв проблемних кредитiв) зумовило значнi вщрахування у резерви за активними операщями, що спричинило збиткову дiяльнiсть багатьох банюв та банювсько! системи загалом. Скорочення адмшстративних витрат виявилося недостатшм для покриття збiльшення вiдрахувань у резерви для вщшкодування можливих втрат за активними операщями i спричинили збитки [3].

Хоча у 2010 р. втизняним банкам ще не вдалося забезпечити позитивний фшансовий результат, однак нам^ився певний перелом тенденцш. Покращення ситуаци досягнуто завдяки таким заходам: оптимiзацil кредитного портфеля, розширення асортименту послуг, кредитнiй пiдтримцi банюв На-цiональним банком Укра1ни, виконанням програм фшансового оздоровлення, посиленням мошто-рингу за банками, яю мали нестшке фiнансове становище, шляхом призначення кураторiв { тимчасо-вих адмiнiстраторiв.

ВИСНОВКИ

Особливостi фiнансiв банкiвських установ визначаються специфiкою дiяльностi, оскiльки банки одночасно виступають як суб'екти господарювання та фiнансовi посередники. При цьому, тд фшан-сами банкiвських установ слщ розумiти економiчнi вiдносини, пов'язаш з формуванням фiнансових ресурсiв (власного катталу та зобов'язань), отриманням доходiв та здiйсненням витрат банкiв.

У процес аналiзу виявлено негативнi тенденцп зниження обсягу фiнансових ресурсiв банюв-ських установ та отримання збитюв, пов'язаних iз фiнансовою кризою. У 2010 р. втизняним банкам вдалось наростити ресурсну базу як за рахунок власного капiталу, так i за рахунок додаткового залучення кош^в фiзичних та юридичних ошб.

З метою покращення функцiонування фшаншв банкiвських установ доцiльно здiйснювати вива-жену фiнансову полiтику, спрямовану на формування, утримання та розширення ктентсько! бази, здатну оперативно реагувати на потреби економши. Зокрема, банкiвським установам варто акценту-вати увагу на:

• розширення асортименту банювських продуктiв, надання клiентам альтернативних депозитних або iнших продуктiв;

• пропонування рiзноманiтних карткових продуктiв, здатних задовольнити найвимогливiшi потреби клiентiв;

• розроблення програми лояльностi як для нових, так i для юнуючих вкладникiв, впровадження комплексного обслуговування клiентiв;

• забезпечення яюсного piBHH обслуговування висококвалiфiкованим персоналом, здiйснення ро-з'яснювально! роботу серед ктенпв;

• проведення опитування населення щодо послуг, якi надаються;

• розроблення заходiв спрямованих на вдосконалення систем управлшня ризиками, передбачення платв дiй на випадок непередбачених ситуацш.

Запропонованi заходи забезпечать задоволення потреб клieнтiв у банкiвських послугах, полшшення якостi обслуговування i розвиток фшанив банку в умовах макроекономiчноi стабшзаци Украши.

Л1ТЕРАТУРА

1. Фшанси: Пiдручник / За ред. С.1. Юрiя, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.

2. Основш показники дiяльностi банюв Украши // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //bank.gov.ua/bank_supervision/dynamics.htm

3. Карчева Г. Особливост функщонування банювсько! системи Украши в умовах фшансово-еко-номiчноi кризи // Г.Карчева // Вюник НБУ. — 2009. — № 11. — С. 10-16.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.