CC BY
12
Lviv municipal enterprise "Zbiranka". Reveals the order of formation rates for solid waste removal services. Outlines the problem and promising aspects of the ecological development of Ukraine.
Keywords: environmental safety, industrial waste, solid waste, the rules of solid waste, housing services, the tariff, the owners of waste.
УДК 630.90 Здобувач С. О. Задачина1 - 1нститут агроекологи i
природокористування НААН
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОРЕСУРСНО1 СФЕРИ
Визначено основш напрями формування та джерела забезпечення збалансова-но! люоресурсно! сфери, спрямоваш на посилення економiчних, еколопчних та сощ-альних функцш в умовах сталого розвитку. Запропоновано заходи щодо формування мехашзму збалансованого розвитку люового сектору економжи.
Ключовг слова: люоресурсна сфера, сталий розвиток, потенщал, лiсове госпо-дарство, розвиток.
Одним 1з головних фактор1в, що впливають на розвиток люового сектору економжи Укра1ни, е обсяг 1 яюсть люових ресурив. Люовий фонд кра-1ни, перебуваючи у державнш власносп, е одним з найважливших фактор1в виробництва, поряд з шшими факторами - працею й катталом. Ид характеру використання люового фонду залежить р1вень сощально-економ1чного, культурного й духовного розвитку сустльства, а також стан навколишнього середовища. Ресурси люу розглядають як природну та економ1чну категорто, що виражае безпосереднш зв'язок люу з д1яльшстю людини. Люов1 ресурси, своею чергою, в1др1зняються вщ шших природних ресуршв низкою особли-востей, основними з яких е: вщновлюванють ресуршв люу; 1х вжова 1 породна структура; довготривалють люовирощування; продукування р1зномашття продукцп 1 корисностей, яю широко використовуються у суспшьному вироб-нищга 1 споживанш.
Розроблення науково1 проблематики, пов'язано! з прюритетними нап-рямками розвитку природно-ресурсного потенщалу, тдвищення ефективнос-т вщтворення 1 збереження природних ресуршв, останшми роками посилила-ся. Певний внесок у 11 виршення зробили: Я.В. Коваль, П.1. Лакида, 1.М. Ли-цур, Е.В. М1шенш, В.1. Пила, 1.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця, О.1. Фурдичко та шш1 Дослщження цих вчених здебшьшого торкаються люових ресуршв як категорп та теоретичних 1 методолопчних аспекпв 1х оцшки. Питання ж ль соресурсно1 сфери як складово! люового сектору економ1ки вивчено недос-татньо, його ми розглянемо у цьому дослщженш.
Рацюнальне розмщення галузей люового сектору економжи та розвитку сфери послуг вимагае комплексного тдходу до вщтворення люових ре-сурив, ефективного використання р1зномашття люопродукцп 1 корисностей люу. Останне обумовлюеться потенцшними можливостями люоресурсного
1 Науковий керiвник: Фурдичко Орест 1ванович, директор 1нституту агроекологи i природокористування НААН, доктор економiчних наук, професор, академж НААН
потенщалу - наявносп необхщно! кiлькостi лiсових насаджень рiзного породного складу, вжово! структури та оптимального просторового 1х розмiщення.
Проаналiзувавши еволюцiю пiдходiв до визначення складових люоре-сурсного потенщалу, треба зазначити, що спостерiгаeться тенденщя до сприйняття лiсу не лише як джерела видобутку деревини, а i як природного комплексу, який мае свш потенцiал як сукупнють рiзноманiтних ресурсiв i виконуе безлiч корисних функцiй, що дають змогу повнiше задовольняти потреби усiх защкавлених суб'ектiв господарювання, населення та держави [4, 7, 8]. Виходячи з визначення люоресурсного потенщалу, сюди будуть вхо-дити лiсовi насадження, полезахист смуги та iншi захиснi насадження, неде-ревна продукцiя лiсу, еколопчш та соцiальнi функцп лiсових насаджень [1, с. 44]. Продукти, послуги й корисностi лiсу визначають розвиток i стабiльне функцiонування практично вих сфер суспiльного виробництва, зокрема про-мисловiсть, сiльське господарство, будiвництво, транспорт, зв'язок, утворен-ня, охорону здоров'я; безпосередньо впливае на сощальний i культурний рь вень життя населення (табл. 1).
Табл. 1. Структура продукты I послуг лгсу за його багатоцтьового використання
№ з \п Ресурси Способи ресурсного забезпечення Продукти люу
1 Деревш рубки головного користування, рубки пром1жного користування основы види тсопродукцц (пило-матер1али, целюлоза, патр, картон)
2 Техшчш тдсочування люу, заготавля кори скипидар, кашфоль [ каучук, таннши, барвники, корки
3 Кормов1 сшокосшня, пасовища сшаж, пасовищний корм
4 Харчов1 заготвля дикоростучих плодв пщсочу-вання берези, бджтьнищво, тсомислив-сью господарства, рибне господарство ягоди, гриби, гор1хи, соки мед, вюк, прополю, м'ясо тварин, дичини,риба
5 Лжарсью заготавля лтв, рослин, плод1в, хво!, корешв медичт препарати
6 Водт переклад атмосферних опадгв у Грунтов! води чиста й мшеральш води, зокрема лжувальш
За даними державного облжу лiсiв станом на 2010 р., площа земель ль сового фонду в Укра!ш становить 10,8 млн га, зокрема вкритих люовою рос-линнiстю - 9,4 млн га. Таким чином, люистють (частка вкритих люовою рос-линшстю земель у загальнiй площi територп кра1ни) становить 15,6 %. Цей показник нижчий, шж у багатьох кра1нах Свропи. До того ж, вш значно рiз-ниться у регюнальному розрiзi (табл. 2). Для забезпечення належних еколо-гiчних стандарпв територп лiсистiсть потрiбно довести до рiвня 21-22 % за рахунок залюнення не використовуваних угiдь та низькопродуктивних земель, насамперед, у малолюних регiонах.
Лiси вiдiграють надзвичайно важливу роль в еколопчнш системi Зем-лi i через попршення екологiчного стану 1х значення невпинно зростае. Внас-лiдок розвитку промисловосп в атмосферу потрапляе багато вуглекислого газу, який вбирае лю. Лю продукуе близько 50 %> кисню, очищае навколишне середовище вщ пилюки, шкiдливих речовин, видiляе фионциди - речовини, якi вбивають в повг^ вiруси i мiкроби [2, с. 18].
Табл. 2. Основш показники лгсоресурсного потенцмлу УкраТни
Регюн Л1сис- т1сть, % Земл1 люового фонду, тис. га Обсяги продукцй, роб1т та послуг л> сового господарства, тис. грн Загопвля лжидно! де-ревини: всього, тис. м3 Наявшсть полезахис-них люос-муг, тис. га
всього вкрии л1сом
Укра'1'на 15,6 10782 9400 4097696,6 16145,6 447,3
АР Крим 10,6 331 276 37169,5 59,3 23,8
Вшницька 12,8 363 340 160273,5 667,3 17,5
Волинська 30,9 697 622 211112,9 976,7 0,2
Дншропетровська 5,2 199 165 30846,4 44,6 42,6
Донецька 6,7 213 179 39882,2 81,2 31,9
Житомирська 32,6 1089 968 616306,2 2444,1 4,7
Закарпатська 50,8 694 648 199216,2 1003,7 0,2
Запор1зька 3,9 122 105 23008,0 28,0 52,5
1вано-Франювська 40,9 626 569 215968,0 923,2 -
Ки'вська 20,4 746 572 320277,4 1274,7 13,0
Юровоградська 6,2 168 153 46409,9 182,8 27,9
Луганська 10,7 340 287 85286,3 230,3 30,2
Льв1вська 28,5 690 623 287411,4 1106,8 0,1
Микола'1вська 3,7 127 91 30767,5 33,9 34,3
Одеська 5,7 260 191 42693,5 77,1 49,8
Полтавська 8,5 271 244 101700,7 367,1 19,8
Р1вненська 36,5 846 732 401600,2 1409,5 0,1
Сумська 17,4 445 416 271021,9 962,2 13,3
Тернотльська 13,1 196 181 64528,1 247,2 1,2
Харювська 12,1 419 382 100373,7 421,4 26,1
Херсонська 4,6 265 131 43339,3 127,0 29,0
Хмельницька 12,5 286 259 155878,6 576,1 4,3
Черкаська 15,2 345 317 142624,0 608,0 14,0
Чершвецька 29,2 258 237 199868,9 899,9 -
Чершпвська 20,3 713 649 243702,9 1237,9 -
Джерело: [Даш Державного агентства люового господарства].
Ддраховано, що гектар 20-лггаього соснового насадження щор1чно поглинае 9,35 т вуглекислого газу 1 видшяе 7,25 т кисню, 60-лгше насадження видшяе 10 т кисню за рж [5]. Надзвичайно важливими е водоохоронш функцп люу, оскшьки вш переводить поверхневий спк води у внутршнш шар Грунту, що веде до зменшення паводюв, затоплень, водно! ерозп Грунту, а також поповнюе тдземний запас води [7]. Кр1м цього, люи покращують фь зичш 1 бактерюлопчш показники води, зменшуючи 11 твердють 1 збшьшуючи лужшсть, очищають р1чки 1 озера вщ забруднень.
Проте внаслщок небезпечного поеднання впливу свггово! фшансово-економ1чно! кризи з очевидним посиленням еколопчних загроз для життя на планет^ люове господарство стикаеться з новими, незнаними рашше, викли-ками. Основш загрози для л1с1в мають техногенний 1 еколопчний характер (пожеж1, вггровали, сшговищ, масове поширення шюдниюв). Динам1ку пло-щ1 втрачених, унаслщок несприятливих явищ, л1ив можна простежити у табл. 2 [2, 6, 8].
Довготривалють люовирощування зумовлюе люоресурсний потенщал як неперервний принцип невиснажливого та ращонального користування ль
сом, суть якого зводиться не лише до тклування про задоволення сучасних потреб, а й потреб прийдешшх поколшь, яю в процес сталого розвитку по-виннi отримати у спадок невиснажений лю, здатний виконувати сво! рiзнос-тороннi функцп.
У зв'язку з цим iнтегральною вимогою до люовирощування повинно бути не лише вирощування лiсiв, а й обер^ання !х вiд хвороб, шкiдникiв, вог-ню та рiзних протиправних дш. Для цього потрiбно рацiонально використо-вувати кошти, якi видiляються на проведення заходiв, пов'язаних з люовиро-щуванням, неухильно дотримуватись вимог щодо пiдвищення ефективностi лiсогосподарського виробництва i на основi едино! техшчно! полггики, передового досвiду, передово! техшки i технологи та наукових досягнень приско-рювати розвиток лiсоресурсного потенщалу, як складово! народногоспо-дарського комплексу. На основi еколого-економiчних iнтересiв через призму !х реалiзацil та захисту з врахуванням конкретних внутрiшнiх обставин i зов-нiшнiх чинникiв формуються цiлi, завдання та прiоритетнi напрямки вико-ристання лiсоресурсного потенцiалу.
Табл. 2. Загибель .исових насаджень в Украии, га
Зокрема в1д:
Роки Всього пошкодження хвороб несприятливих люових шших
шюдливими комахами люу погодних умов пожеж причин
1990 4020 48 323 2024 1157 468
1995 7468 536 1252 3484 2031 165
2000 8908 388 178 6421 696 1225
2001 8861 272 1726 4187 2579 97
2002 11562 392 2050 6093 2913 114
2003 10045 575 1914 6017 1227 312
2004 8828 1823 2709 3825 361 110
2005 10460 612 2745 5708 930 465
2006 10767 924 3687 4737 1202 217
2007 28080 526 2277 14633 10458 186
2008 17011 685 3234 9443 3296 353
2009 13469 1146 3629 5443 2726 525
2010 20864 1295 5632 10113 3127 697
Джерело: [Даш Державного агентства л1сового господарства]
Як бачимо, люовщновлення i люорозведення е невщ'емною складовою зростання лiсоресурсного потенцiалу. Тому садшню лiсу надаеться надзви-чайно важливе значення. Воно передбачаеться головним чином на вирубках i землях тсля реконструкцп малоцiнних насаджень, що не вiдповiдають умо-вам зростання, в середньому щорiчно на площi 40-44 тис. га (варiант I), а за умови здшснення заходiв з штенсифжацп лiсогосподарського виробництва та залюнення неугiдь, дуже змитих та шших категорiй земель лiсогоспо-дарського призначення - 70-100 тис. га (варiант II)" [4, с. 128].
З метою переходу люового господарства на засади сталого розвитку, потрiбно сформувати мехашзм збалансованого розвитку люового сектору економжи, переважно за рахунок фшансово! стабiлiзацil, структурно! модер-шзацп виробництва, рацiонального використання лiсоресурсного потенщалу,
пiдвищення ефективносп вiдтворення лiсових pecypciB i !х використання, ра-щонально! мобЫзащ! товарного потенщалу з урахуванням науково-техтч-ного прогресу, здiйснення заxодiв щодо еколопзащ! люогосподарсько! i ль сопромислово1 дiяльностi, усунення причин негативного антропогенного впливу на яюсть лiсовиx екосистем, функщонального зв'язку мiж всiма блоками народногосподарського комплексу з урахуванням вшх складових i спе-цифiки галузг
Такий пiдxiд сприятиме формуванню еколопчно спрямовано1 люово! полггики, адаптащ! та штегращ! лiсового господарства до сощально-орiенто-вано1 економжи, продуктивному зростанню люоресурсного потенщалу, збе-реженню i вщновленню бiорiзноманiття, створення сприятливих умов для збереження навколишнього середовища.
Висновки. Отже, вщтворення та використання лiсоресyрсного потенщалу на засадах сталого розвитку сприятиме збереженню й тдсиленню рiз-номанiтниx корисних фyнкцiй люу, як мають важливе значення для розвитку виробничо! сфери i задоволення сощально-культурних потреб населення, а також збшьшенню обсягiв заготiвлi i перероблення побiчниx лiсовиx продук-тв, розвитку мисливства i бджiльництва. Це, насамперед, вимагае активiзацil заxодiв лiсогосподарського характеру щодо забезпечення розширеного вщ-творення даних ресуршв. З цiею метою необхщно збiльшyвати обсяги люо-вщновлення, проводити заходи зi сприяння природному поновленню люу, здiйснювати вирощення стандартних сянщв та саджанщв, залiснення дегра-дованих сшьськогосподарських yгiдь та активiзyвати боротьбу зi шкздника-ми, хворобами та пожежами люу.
Удосконалення оргатзащ! системи управлшня лiсовим господарством на засадах сталого розвитку сприятиме збереженню й шдсиленню рiзнома-нiтниx корисних функщй люу, якi мають важливе значення для розвитку ви-робничо1 сфери i задоволення соцiально-кyльтyрниx потреб населення, а також збшьшенню обсяпв заготiвлi i перероблення побiчниx люових продyктiв, розвитку мисливства i бджшьнищтва.
Л1тература
1. Василик Н.М. Мехатзми стимулювання комплексного використання люоресурсного потенщалу в ринкових умовах / Н.М. Василик // Економют : наук. журнал. - 2010. - № 8. - С. 42-45.
2. Замула Х.П. Роль люового господарства в адаптащ! до наслщгав змши кл1мату / Х.П. Замула // Економют : наук. журнал. - 2011. - № 10. - С. 17-19.
3. Колюник Б.1. Стратепчне планування ефективност функщонування люо господарсь-кого комплексу регiонy : монограф1я / Б.1. Колюник. - Одеса : Вид-во "Феткс", 2008. - 264 с.
4. Лищур 1.М. Еколого-екожмчщ проблеми просторово! органзащ! люового комплексу Укра1ни : монограф1я / 1.М. Лищур. - К. : РВПС Укра!ни НАН Укра!ни, 2010. - 320 с.
5. Состояние лесов мира 2011 : шформащ-аналгг. матер1ал. - Рим : Изд-во ФАО. - 2011. - 167 с.
6. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2010 рк : стат. зб. - К. : Держкомстат Укра!ни. -2011 р. - 552 с.
7. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра!ни у контексп збалансованого розвитку: теоретико-методолопчщ, нормативно-правов1 та органiзацiйнi аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
8. Хвесик М.А. Комплексне використання люоресурсного потенщалу: мехашзм стиму-лювання, iнституцiональне та шновацшно-швестицшне забезпечення : монографiя / М.А. Хвесик, О.М. Шубалий, Н.М. Василик. - К. : ТОВ "ДКС", 2011. - 498 с.
Задачина СА. Приоритетные направления устойчивого развития лесоресурсной сферы
Определены основные направления формирования и источники обеспечения сбалансированной лесоресурсной сферы, направленные на усиление экономических, экологических и социальных функций в условиях устойчивого развития. Предложены меры по формированию механизма устойчивого развития лесного сектора экономики.
Ключевые слова: лесоресурсная сфера, устойчивое развитие, потенциал, лесное хозяйство, развитие.
Zadachina S.A. Priority areas of sustainable development of wood-resource sector
Determined the basic directions of development and sources of balanced wood-resource areas aimed at strengthening economic, ecological and social functions in terms of sustainable development. The proposed measures on the formation mechanism for sustainable development of forestry sector.
Keywords: wood-resource sector, sustainable development, potential forestry development.
УДК 330.332:502.3 (477) Здобувач О.П. Карбтничий1 - 1нститут економти природокористування та сталого розвитку НАН Украти
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОР1Й НА ПРИКЛАД1 Б1ОСФЕРНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "ДУНАЙСЬКИЙ"
Розглянуто теоретичш шдходи до дослщження розвитку природоохоронних те-риторш Укра!ни, а також пропозицп щодо !х вдосконалення. Господарська дiяль-шсть людини в погош за високими доходами може призвести до винищення природного багатства будь-яко! кра1ни. Очевидно, що повинен бути жорсткий контроль за використанням природних ресурав. Саме для цього i створюються природоохоронш територп практично в ушх кра!нах св^у, не е винятком i Укра!на.
Постановка проблеми у загальному виглядi та й" зв'язок i3 важли-вими науковими та практичними завданнями. Природоохоронш територп Укра!ни ^oni - ПТ) - територп, створеш з метою охорони природних лан-дшафтiв вiд надмiрниx змiн унаслщок господарсько! дiяльностi людини на територп Укра!ни. Найважливiшими з таких об'екпв е заповiдники, нащ-ональнi парки, заказники. Загальна площа природно-заповiдного фонду Украши становить 2,8 млн га.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй, в яких започатковано ви-piiiiciiiiii щеТ проблеми. Мiжнароднi правила щодо природоохоронних тери-торiй беруть початок з 1972 р., коли було шдписано Стокгольмську деклара-щю Конференцп ООН з питань навколишнього середовища. Вона встанови-ла, що захист зразюв усix головних титв екосистем повинен бути фундамен-
1 Наук. KepiBHm:: ст. наук. ствроб 1.М. Лицур, д-р екон. наук
