CC BY
68
УДК 351/354
ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ В СИСТЕМ1 ПУБЛ1ЧНОГО АДМ1Н1СТРУВАННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ Б1ЗНЕС-СТРУКТУР
Н.С. Артамонова к.е.н., доцент
О.О. Олейшкова
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша
Процес управлiння як оргашзащями, так i суспiльним розвитком пов'язаний з необхщшстю прийняття управлшських рiшень. Однак, деяк1 управлiнськi ршення е похiдними вiд аналогiчних ситуацш, що вiдбувалися ранiше, а також вщ змiн, яш вiдбуваються всередиш чи зовнi тих систем, що оточують людину, а саме: ам'ю, органiзацiю, кра1ну i т.д.
Поняття «змша» передбачае виконання або проведення перетворень, що змiнюють характер, сутшсть i результати конкретних дiй. Тому, треба чггко уявляти суть i процес змiн. Суть змiн може вщноситися до рiзних сфер життя людини, а процес змiн - це сама дiяльнiсть i методи проведення перетворень. Видiляють так1 змши як: суспiльнi, психологiчнi, культурнi, економiчнi, технологiчнi, соцiологiчнi. Цi напрямки е взаемозалежними, зi зворотним зв'язком мiж середовищем i пiдприемствами (установами). Також змши розрiзняються за характером 1х здiйснення, а саме: з точки зору дiапазону змiн в оргашзацп, вони можуть бути вiдносно не великими, бшьш широкого дiапазону й штенсивносп, а також комплексними за ступенем складностi. З точки зору характеру змш, 1х можна роздшити на iнновацiйнi, адаптацiйнi та регресивш.
Вище зазначенi змiни принципово ведуть до змiн позитивного характеру, приносячи певнi якiснi i кiлькiснi результати. Однак, кожну змiну можна сприймати як позитивну, що веде до розвитку як в широкому масштаб^ так i в масштабi оргашзацп. На практищ виникають ситуацп, коли, незважаючи на реальний процес змш, 1хня ефектившсть або незначна, або зовсiм вщсутня, тобто мова йде про стагнацш. Це регресивнi змiни, результатом яких може стати банкрутство та л^щащя пiдприемств, зростання безробiття i поглиблення соцiальних проблем в нацiональному масштаба
Лдмiнiстрування - це органiзацiйна роз поряд-ча дiяльнiсть менеджерiв i органiв управлiння рiзних рiвнiв. У зв'язку з цим визначають поняття «Публiчне адмшстрування» i «адмшстрування» як загальне i часткове, як1 е взаемопов'язаними та взаемозумовленими.
Адмшстрування, як функщя управлiння, згiдно з класичною теорiею управлiння включае: — планування;
Артамонова Н.С.,Олейткова О.О. Прийняття управлшських ршень в системi публгчного адмШстрування та адмiнiстрування бгзнес-структур.
В статп наведено процедури та сутшсть основних етатв прийняття управлшських ршень для системи публiчного адмшстрування. Розроблено мехашзм урахування змiн, пошуку креативних варiантiв та визначення ефективно1 схеми прийняття управлшських ршень, що передбачае впровадження сучасних методiв аналiзу та дискусп.
Ключовi слова: публiчне адмiнiстрування, суб'екти владних повноважень, механiзми прийняття управлшських ршень.
Артамонова Н.С., Олейникова Е.А. Принятие управленческих решений в системе публичного администрирования и администрирования бизнес-структур.
В статье приведены процедуры и сущность основных этапов принятия управленческих решений для системы публичного администрирования. Разработан механизм учета изменений, поиска креативных вариантов и определения эффективной схемы принятия управленческих решений, предусматривает внедрение современных методов анализа и дискуссии.
Ключевые слова: публичное администрирование, субъекты властных полномочий, механизма принятия управленческих решений
Artamonova N.S., Oleynikova E.A. Management decisions in the system of public administration and management of business structures.
To the article procedures and essence of the basic stages of acceptance of administrative decisions are driven for the system of public administration. The mechanism of taking into account of changes, search of creation veriant and determination of effective chart of acceptance of administrative decisions, that envisages introduction of modern methods of analysis and discussion.
Keywords: public administration, the subjects of power, the mechanism of decision-making
економ1ка: реалП часу
№3-4(4-5), 2012
economics: time realities
— органiзацiю (створення структури тдпорядко-ваностi i под^ працi мiж пiдроздiлами);
— керiвництво (оперативне прийняття рiшень у виглядi наказiв, розпоряджень, забезпечення узгодженостi дш всiх пiдроздiлiв);
— облiк, контроль, ан^з.
Якщо адмiнiстрування здiйснюeться в рамках суб'екта господарювання, то публiчне адмшь стрування, спираючись на вище перелiченi функцп, спрямоване на забезпечення читсо! взаемодп iнтересiв бiзнесу, политики та суспiльства задля розробки й прийняття страте-гiчних рiшень на б^ використання сучасних iнновацiйних управлшських технологiй.
Аналiз дослiджень та публжацш з розв'язання проблеми
Ключовим моментом у процеа як адмiнiстрування, так i публiчного адмiнiстрування е розробка й прийняття рацюнальних управлiнських ршень. Ця проблема досить широко висвилювалася вiтчизняними та зарубiжними вченими, а саме: Василенко В.А., Колпаковим В.М., Петрунею Ю., Еддаусом М., Мжолайчик З. та iншими. В цшому, авторами розглядались питання ефективностi дiяльностi оргашзаци, що безпосередньо пов'язанi з яшсною пiдготовкою та реалiзацiею управлшських ршень, а саме:
— методолопя i технологiя процесу розробки та прийняття управлшських ршень;
— вплив людського фактору на психологiчнi аспекти управлшських ршень;
— особливостi прийняття фшансових, швести-цiйних та стратепчних рiшень;
— застосування сучасних шформацшних техно-логiй тощо.
Однак, проблема розробки i реалiзацil оптимальних управлшських ршень в системi публiчного управлшня i публiчного адмшь стрування, передбачае поглиблену систематизацiю факторiв впливу, пошук варiантiв рiшень та вибiр рацюнального варiанту з урахуванням соцiального економiчного ефекту вiд впровадження, що потребуе подальших пошук1в, у тому чи^ i в рамках дано! статп. Постановка завдання
Процес прийняття управлшських ршень в системi публiчного адшшстрування е найбiльш складним i вшповшальним, тому в результатi його реалiзацil необхiдно досягти, як мiнiмум, розумшня сутi запропонованого варiанту, а, як максимум, досягнення бажаного ефекту взаемодп громадянського суспiльства та владних структур, що дозволяе рухатися по шляху поступального розвитку економiки i держави в цшому. Цей ефект не завжди видно вщразу i в повнш мiрi, у вiдмiнностi вiд прийняття управлшських ршень в рамках адшшстрування бiзнес-структур, де економiчний ефект як правило, повинен бути отриманий швидко i обчислюватися в конкретнiй суш.
Тим не менш, механiзм прийняття управль нських рiшень як в системi публiчного адмiнiстрування, так i в адмiнiструваннi суб'ектiв
господарювання мае бути шентичним, з можливiстю коригування в залежностi вiд цiлей, масштабiв поставлених завдань, глибини та деталiзацil розв'язуваних проблем, наслiдкiв прийнятих ршень для бiзнесу та суспiльства. Тому, цшь проблеми, що висвiтлена у данш статтi - чiтка структуризащя етапiв пiдготовки управлiнських рiшень iз застосуванням сучасних iнновацiйних iнструментiв публiчного адмiнi-стрування, за допомогою яких можна детально висвiтлити як1сть, новаторство запропонованих iдей, соцiально-економiчну ефективнiсть рiшень, що приймаються на рiзних рiвнях та гшках влади.
Виклад сутностi основних дослвджень
У процесi прийняття ршень видiляють чотири етапи:
1) Виникнення проблеми;
2) Формулювання i аналiз проблеми;
3) Прийняття ршень;
4) Реалiзацiя рiшень.
Починаеться перший етап iз всебiчного, зваженого аналiзу вихшно1 позицп. Такий аналiз повинен прояснити внутрiшне i зовнiшне становище оргашзаци, щодо яко1 приймаеться дане рiшення. Метою аналiзу стартових позицiй е проникнення в сутнiсть юторп, сучасного стану та перспектив розвитку оргашзаци, а також в систему змш що притаманш 1й. Аналiз вихiдних позицш можна почати з факторiв устху минуло1 дiяльностi органiзацil, тих рис, ресурав, знань, навичок, можливостей, досягнень, на пiдставi яких дiяльнiсть у запропонованш сферi прийняття рiшень вважаеться устшною.
Дал1 - етап збору шформацп з наявного статистичного матерiалу, а також з даних, що отримуються шляхом анкетування, iнтерв'ювання, за допомогою соцiальних проектних груп та на нарадах з питань розвитку. Головне завдання -забезпечення рiзнобiчноl шформацп для висновшв i подальшого планування.
При цьому, важлива як об'ективна шформащя у виглядi статистики, бухгалтерських звтв та iнших розрахуншв, так i суб'ективна - у виглядi оцiнок i думок громадян.
Аналiз можливостей, ризик1в, слабких та сильних сторш можна реалiзувати через побудову SWOT-матрицi.
Пiсля того, як вся шформащя щодо виникло1 проблеми надшшла до центру прийняття ршень, при обговоренi проблеми необхiдно застосувати правила рацюнально1 дискусil, щоб уникнути загострення конфлiктiв протиборчих сторiн. Правила рацюнально1 дискусil включають:
— правило постановки проблеми, що передбачае перетворення кожного додаткового питання в основне та проведення обговорення;
— правило реплгки в дискуси, що передбачае виступи учаснишв дискуси з критикою аргуменпв попередшх виступаючих та мотивований захист власних аргуменпв. Головне - не вщвести дискусiю в сторону;
— правило узгодження смислового значення термтгв, що передбачае домовлення про те, який змют слщ вкладати учасникам дискусil в ключовi поняття по iснуючiй проблемi.
Для того, щоб найбшьш повно виявити слабкх сторони запропонованих рiшень,оцiнити соцiальнi наслшки прийнятих рiшень, до участi в дискусп варто залучати не тшьки представник1в влади (мунщипально!, репонально!, державно!), експерт-тiв, але й представникхв тих соцiальних груп, яких безпосередньо стосуеться ршення проблем.
Однак, групове обговорення може пiти не за конструктивним шляхом, якщо не врахувати ряд факторiв, як1 спецiалiсти називають пастками групового мислення.
Найбшьш поширеними з них е:
— обмеження дискусп до обговорення одного варiанту, що представлений як найкращий;
— спрощення ситуацИ, внаслшок чого вона сприймаеться схематично та однобiчно;
— одностороння перео^нка або недооцтка дшсного масштабу запланованого рiшення (з урахуванням тшьки поточних i короткострокових наслiдкiв);
— зосередженкть на позитивних факторах виршення проблеми i зневага негативних. Пiсля завершення дискусп наступае етап
прийняття рiшення - вибiр одше! з можливих альтернатив ди, який можна здiйснити або на основi компромiсу, або шляхом голосування.
При виборi остаточного ршення, задля уникнення конфлiктiв, слiд оцшити всi можливi варiанти на основi единих об'ективних критерпв, а саме:
1) яким буде стан проблеми за кожним варiантом пiсля и вирiшення;
2) ск1льки часу i коштiв необхiдно для реалiзацiх кожного варiанту рiшення;
3) труднощi i варiанти хх подолання за кожним з проекпв рiшення;
4) наслшки щодо виконання кожного варiанту, тобто визначення того, як вiдiб'ються запропоноваш рiшення на станi всього сощального органiзму в цiлому.
Механiзм розробки управлiнських рiшень у сферi публiчного адмiнiстрування та адмшстру-вання бiзнес-структур можна представити у виглядi схеми (рис.1), яка передбачае наявшсть чотирьох фаз прийняття рiшень: фази дiагнозу, фази пошуку, фази вибору остаточного варiанту та фази оцiнки.
У завдання фази дiагнозу входить загальне формування проблеми, визначення И головних властивостей, розгляд проблеми в контекст аналiзу i дiагнозу iснуючого стану. Для публiчного адмiнiстрування, де остаточне ршення мае забезпечити гармонiзацiю вшносин влади та громадянського суспiльства, даний етап прийняття ршення передбачае поглиблений аналiз полхгачно1 ситуацп в краш, стану правово! сфери та законодавчо! бази, внутрiшнього та зовнiшнього економiчного середовища та новiтнiх технологiй у виробнищга та управлiннi. В рамках адмшстрування бiзнес-структур даний етап передбачае оцшку стану ринкового середовища (кон'юнктура, конкуренцiя), SWOT-аналiз, аналiз поточного фшансового стану за даними публiчнох бухгалтерсько! звiтностi та проведення дiагно-стики з метою прогнозування ймовiрностi
банкрутства i можливостi лшюдаци. Завдання етапу попереднiх дослiджень спрямоване на визначення характеру, величини i ступеню складносп проблеми, а також виявлення суп тих змiн, як1 повиннi торкнутися оргашзаци в результатi прийняття управлшських рiшень.
Для невеликих органiзацiй, або якихось обмежених проблем можна провести скорочений варiант дiагнозу у виглядi експрес-дiагностики.
Фаза пошуку, в якш зiбранi, зiставленi i проаналiзованi як сама шформащя, так i висновки, складае основу для вибору варiантiв концепцп вирiшення проблеми. Загальна риса ще! фази -застосування креативносп мислення з використанням рiзних технологш, що стимулю-ють творче ршення, або нестандартний пiдхiд щодо його реашзацд. Дана фаза припускае також попередню оцiнку, вiдбiр дек1лькох варiантiв рiшень, вiдповiдно критерiальним вимогам замовника.
Фаза вибору ршення полягае в прийнятп одного з варiантiв та реалiзацiя його в практичнiй площинi з використанням сучасних технологiй проектування оргашзаци виробничого процесу та контролю якосп виконання завдання.
Фаза оцiнки припускае розгляд ефекту функцюнування за рахунок новизни представ-леного рiшення i внесення коригувань у разi потреби.
Слад вiдмiтити, що для реалiзацiх запропонованого механiзму потрiбнi квалiфiкованi кадри та шформацшш технологil впровадження управлiнських ршень.
Щодо кадрового потенцiалу, то перед менеджером постае необхшшсть прийняття ршень про входження в роботу пращвнишв, 1х адаптацil та оцiнки дiяльностi. Лдаптацiя - це всебiчне оволодшня сферою дiяльностi, що пропонуеться працiвниковi та його пристосування до певних норм оргашзаци задля сприяння ефективносп трудового процесу як робiтника, так i усього колективу. Лдаптацiя може бути як первинна, тобто пристосування молодих ка^в, як1 не мають досвiду професiйноl дiяльностi, так i вторинна, для пристосування працiвникiв, що мають певний досвш, проте випробовуються на новому об'ектi чи у новш ролi.
Для прийняття ршення про вдосконалення пiдготовки та розвитку персоналу пропонуеться використовувати наступш методи:
— метод оцшки показник1в дiяльностi працiвника для вимiру рiвня можливостей та визначення тих недолiкiв, яш можна усунути за допомогою вшповшного навчання;
— метод розробки нових вимог до посади у зв'язку iз виникненням нових особливостей у процеа публiчного адмiнiстрування, напри-клад, робота кадрiв у системi «£диного вiкна», удосконалення iнструкцiй щодо дiяльностi суб'ектiв владних повноважень (СВП) тощо;
— метод аналiзу дiяльностi оргашзаци та и вiдносин з СВП на рiзних рiвнях взаемод^х;
— метод обстеження, дискусiй i грунтових
ekohomika: peajiii nacy
№3-4(4-5), 2012
economics: time realities
Оцiнка nojjiTHHHoi cmyauji. BHyrpimHA eKoHoMiHHa cepega. 3oBHimHfl cepega. Mi^HapogHa KoHKype^ifl. 3aKoHogaBCTBo Ta npaBOBa cepega
Оцiнкa cTaHy phhkoboi cepegu. AHani3 noTOHHoro ^rnaHcoBoro CTaHy. SHOT - aHajii3. fliarHocTHKa 6aHKpyTCTBa Pe3yjjtTaTH pa^oHantHol gHCKycii cne^ajicriB-eKcnepTiB.
iHHoBa^HHi TexHOjjorii peam3auil ynpaBj. pimeHHa
PHC. 1. CxeMa npuHHarra ynpaBfliHCbKHx pimeHb B CHCTeMi ny6jiHHoro agMiHicTpyBaHHH
Ta agMimcrpyBaHHH Crfl
сшвбеад з персоналом задля оцiнки piBHH вщповщносп 1х квалiфiкацil динамiцi змш у взаемовщносинах суб'екпв публiчного адштстрування.
Для прийняття управлшських рiшень щодо розвитку кадрового потенщалу, формування резерву ка^в можна використовувати так1 методи: спостереження; метод стандартних оцiнок (за спещальною формою, що вiдображаe адмiнiстративнy специфшу); тестування; експертнi оцiнки; екзамен; самозвгг; комплексна оцiнка працi; атестацiя персоналу тощо.
Ефективнiсть зазначених методiв зростае, якщо вони пов'язанi з певними ршеннями про заохочення, переведения на шшу посаду працiвника, або звшьнення. Також суттевим напрямом yправлiння персоналом в системi як пyблiчного адшшстрування, так i адмiнiстрyвання органiзацiй е прийняття ршення щодо кар'ерного зростання, бо це е важливим фактором у процеа забезпечення ефективного управлшня оргашза-цiею, планування 11 дiяльностi, мотивацп та розвитку персоналу, виходячи з цiлей, потреб, можливостей i умов дiяльностi оргашзацп.
Пiсля завершення певного часу доцiльно оцiнити соцiально-економiчнi наслiдки масштабiв та характеру змш, що наступили в резyльтатi прийняття управлшського рiшення, тобто визначити сощальш наслiдки прийнятих рiшень i вщповщальшсть за 1х розробку та реалiзацiю. Це можна здiйснити за допомогою шновацшних iнстрyментiв пyблiчного адмiнiстрyвання так, наприклад, як:
— Модель «BSC» - оцшка дiяльностi за допомогою системи збалансованих показнишв;
— Модель «EFQM» - для проведення самооцiнки ефективностi управлшських рiшень в органiзацiях;
— Модель «САРАМА» - оцiнка якостi та ефективносп рiшень органiв мiсцевого самоврядування;
— Модель електронного yправлiння типу «едине вiкно» та iншi.
Застосування вищеназваних шструменпв можливо при використаннi сучасних шформа-цiйних технологiй, а саме - системи тдтримки прийняття ршень (СППР). Це особливi iнформацiйнi системи, яш використовують обладнання, програмне забезпечення, дат, базу моделей i роботу менеджера з метою тдтримки уах стадш прийняття рiшень у процеа аналггачного моделювання. Керiвна програма забезпечуе процес прийняття рiшень з урахуван-ням специфiки проблеми. СППР використовуеться для тдтримки рiзних видiв дiяльностi в процесi прийняття рiшень. Систематику СППР можна побудувати за функцюнальними галузями (у даному випадку в системi публiчного адмiнiстрування), а також за рiвнями забезпечення (тактичний, операцшний, стратегiчний, рiвень середньо1 або вищо1 ланок управлiння) тощо. Висновки
Сучасний менеджер не може приймати непiдготовленi, скоросшшш рiшення, спираючись лише на досвщ або штущю, бо наслiдки можуть бути вкрай негативними, що збшьшують ризик нестабiльностi в органiзацiях i в суспiльнiй поведiнцi. Запропонована в статп схема прийняття управлшських ршень в системi публiчного адштстрування та адмiнiстрування суб'ектiв господарсько1 дiяльностi не унiфiкуе цей творчий процес, але може стати певним орiентиром для менеджерiв, фахiвцiв - консультанпв при розглядi усiх фаз управлшського процесу. Процес прийняття управлiнських ршень в системi публiчного адмiнiстрування е дуже багато-гранним, бо передбачае взаемозв'язок оаб-громадян, суб'ектiв господарювання та суб'ектiв владних повноважень на рiзних рiвнях !х спiлкування, а саме: мунщипальному, регiо-нальному та державному. Тому важливо системно удосконалювати мехатзми прийняття обгрунто-ваних управлiнських ршень, оновлюючи економiчнi моделi, фiнансовi важел^ iнновацiйнi iнструменти, iнформацiйнi технологи задля 1хнього впровадження у цей творчий процес.
Список л^ератури:
1. Прийняття управлшських ршень [Текст] : навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. £. Петруня [та iн.] ; ред. Ю. £. Петруня. - 2-ге вид. - К. : Центр учбово1 лиератури, 2011. -214 с.
2. Миколайчик З. Решение проблем в управлении. Принятие решений и организация работ [Текст] : пер. с польс. / З. Миколайчик ; Науч. ред. А. Н. Тищенко. - Харьков : Гуманит. центр, 2004. - 472 с.
Надано до редакцп 23.11.2012
Артамонова Наталiя Савична / Nataly S. Artamonova
nsart@ukr.net
Олейшкова Олена Олексивна / Helena O. Oleynikova
ms. oleyna@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Прийняття управлтсъких ршень в cucmeMi nублiчного адмш^трування та адмiнiстрування бьзнес-структур. [Електронний ресурс] / Н.С. Артамонова, О.О. Олейшкова // Економка: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). —С. 228-232 — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
