CC BY
16
украшсьга перспективы: EifmioTeica ч освгтньо! погатики / Шд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.1С., 2004. - С. 66-72.
3. Гузш Н. Iciopii4HÍ витокн проблемы майстерносп та профеаонашзму педагопчно5 пращ // Педагопчна майстершсть: проблему пошуки, перспекгави: Монограф1я - Кшв-Глух1в, 2005. -С. 118-120.
4. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование. - 2003. -№ 2. - С. 58-64.
5. Урбанович А. А. Психология управления: Учеб. пособие. - Минск: Харвест, 2001. - 640 с.
6. Селевко Г. Компетентности и их классификация // Народное образование. - 2004. - № 4. - С. 138-143.
7. Державш стандарта професшно! ocbíth: теор1я i методика: Монограф ¡я / За ред. Н. Г. Ничкало. -Хмельницький: ТУП, 2002. -334 с.
8. Сырятов Н. Внутрифирменные профессиональные стандарты как основа функционирования системы управления персоналом предприятия // Менеджмент сегодня. - 2002. -№ 4. - С. 28-33.
9. Данилова Г. С. Управ.тння процесом становления профеайно! компетентносй методиста. - К: УШКККО, 1995.-80 с.
10. Педагогша вищо! школи: Навч. поабник / 3. Н. Курлянд, P. I. Хмшюк, А. В. Семенова та íh.; За ред. 3. Н. Курлянд. -3-евид. - К.: Знания, 2007. -495 с.
11. Кодлюк Я. П. Компетентшсннй гадшд у гпдготовгц майбугшх педагопв як npiopiirei модершзацп вищо! ocbíth Укрмни // Профеайш компегенцп та компетентное« вчителя: Матф1али репонального наук.-практ. семшару. -Терногаль, 2006. - С. 10-13.
12. Педагопчна майстершсть: Шдручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ¡н.; За ред. I. А. Зязюна. - 2-е вид., доп. i перероб. - К.: Вшца школа, 2004. - 422 с.
13. Гавршцак Г. Р. Компетентгастъ та ключов1 компетенцп викладача ВНЗ // Профеойи компетенцп та компетентносй вчителя: Marepinii peri онального наук.-практ. ceMiHapy. - Терногаль, 2006. - С. 31-33.
14. О.шйниь: Т. С. Реашзащя компетентшсного гадходу в навчальному процеа на перекладацькому вщдшенм факультету шюемних мов ТЕШУ ím В. Гйатюка // Профеайи компетенцп та компетентносй вчителя Maiepia.TH peri онального наук.-практ. семшару. - Терногаль, 2006. - С. 69-71.
15. Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе // Педагогика. -2003. -№ 10. - С. 8-14.
16. Громыко Ю. В. Понятие и проект в теории развивающего образования В. В. Давьщова // Известия РАО. - 2000. - № 2. - С. 37^12.
17. Эльконин Б. Д. Понятие компетентности с позиции развивающего обучения // Современные подходы к компетентносто ориентированному образованию. - Красноярск, 2002. - С. 9-21.
18. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. - 2003. -№ 5. - С. 31—12.
19. Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во В.А. Михайлова; Изд-в о «Л синус», 1998. -639 с.
Йосип ГУШУЛЕЙ
ПРИНЦИПИ УН1Ф1КАЦП НАВЧАЛЬНИХ ПЛАН1В ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНИХ УЧИЛИЩ ЗА ТРУПАМИ ПРОФЕС1Й
Пропонуються основт напрями ушф1кацй навчстьних nnanie ПТУ eidnosidno до науково-обтрунтовано1 номенкпатури робтничш, професш i специальностей. Розгпядаються шляхи, групування робтничш, професш, визначення набору навчальних предметов, реатзаци мжпредметних зв 'язтв.
Розвиток професшно-техшчно! ocbíth в Укра1ш вимагае комплексных психолого-педагопчних дослщжень проблеми оргашзацп навчання, зокрема за фупами професш.
Актуальшсть дослщження проблеми ушфжацп навчальних плашв за групами професш зумовлена низкою недолшв дшчих навчальних плашв: íx роздр1бнешсть вщповщно до вщомчо1 вщокремленосп; неузгоджешсть термшв i темпу вивчення спорщнених дисциилш; вщсугшсть оптимальних зв'языв mí ж загал ь но о св íthí ми, загальнотехшчними i спещальними дисци шипами; нерацюнальне використання навчального часу i перевантаження учшв тощо.
Мета стаи! поля гае в обГрунтуванш основних принцишв ушфнсацп навчальних плашв. яи забезпечать поеднання ирофесшно1 i загальноосвггаьо1 пщготовки високоiíbалiфíiíobаних Po6íthhkíb у проф>eelйно-техН1Чних училищах.
Спробуемо обгрунтуватн провщш принцнпп, яи дозволяють розробитн ушфжоваш
навчальш плани.
Пфший ¡з них - групування професш на основ1 загальнотехн¡чно! шдготовки учшв. При цьому ми виходимо з можливосп групування професш за ознакою провщних загальнотехшчних дисциплш (А. Мельшков, А. Пшський та ш.).
Можлившть фупування професш за ознакою провщних професш розглядалась у роботах С. Батишева 1 М. Думченка. Але дидактичш можливосп, яы при цьому вщкриваються, не були тамвраховаш повною м1рою.
Очевидно проблема визначення рол1 пе! чи ¡ншо1 загальнотсхн¡чно 1 днсцнплши, зокрема, визначення того, чи е вона провщною або супроводжувальною, залишаеться складною 1 далеко ще не вир1шена. Туг ми до ынця цю проблему розглядати не можемо I тому обмежимося лише деякими прикладами.
Провщними ми вважаемо загально-техшчш дисциплш и, пов'язаш з предметом пращ, а супроводжувальш - пов'язаш в основному з характером пращ, з технолог! ею. Наприклад, низка професш мае справу з використанням, пфедачею I перетворенням електрично1 енфгн, з електрнчнимн колами, машинами I прнстроями. При цьому предмет пращ у них один, а тех поло пя ргзна. Тому ми вважаемо, що для них вщомосп з електротехшки I електроматер1алознавства е провщними, а з радюелектрошки, контрольно-вим1рювальш прнлади I ш. - супроводжувальними. Термш «супроводжувальш» означае, що таким вщомостям властивий менший стушнь узагальнення, вони охоилюють менше число професш пор1Р,няно з провщними [1, 113].
Ми усвщомлюемо умовшсть такоГ класифкаци, але вона дозволяе певною мрою однозначно визначити мкце загальнотехшчних дисциплш в навчальному плаш \ 1х зв'язок, з одно! сторони, ¡з загальноосвшпми дисцишинами, а з друго1 - л спещальними.
Враховуючи зазначений принцип, можна видшити велику групу професш, для яких базовим навчальним матф1алом е вщомосп з матер[алознав ств а [ технологи метал1в та шшнх матер1ал1в. Цд професн ми умовно вщносимо до профшю металообробки. За цим же принципом можна видшити агробюлопчний, х[г,цко-тех11олопчшш, тепло-техшчний та шип профш навчання.
Ми повшстю усвщомлюемо, що запропонований принцип класифжацп професш за ознакою провщних загальнотехшчних дисциплш не е ушверсальним, вш мае лише визначену щльову настанову - полегшити виршення проблеми встановлення оптимальних зв'язив М1 ж загальноосвггшми, загальнотехшчними 1 спещальними дисциплшами. 3 ¡ншою метою можуть використовуватись шгш принципи 1 встановлюватись ¡нша класиф1кащя професш.
Друга проблема, яка повинна бути виршена гад час вдосконалення навчального плану, -це визначення циюпв I номенклатури навчальних предмет, на основ1 яких можлива продуктивна д1яльшсть т! чи шшо1 професн.
Ми не будемо тор кати ся гумаштарних наук [ вщповщних 1м навчальних дисциплш, осыльки питания про 1х роль I мкце в навчальному плаш професшно-техшчннх навчальних заклад1в потребуе особливого розгляду. Якщо ж зупинитися на природничих I техшчннх науках, то вщповщш навчальш дисцишпни можна роздшити на три групи: фундаментальш, загальнотехшчш1 прикладш. Кожна ¡з них мае визначену специфжу.
Фундаментальш природш™ науки (наприклад, фпика) вивчають основш явищаприроди 1 фундаментальш законошрносп. На цш основ1 розроблякггь теорп, яы охоплюють широке колоявипи об'екпв.
1снуе широке коло загальнотехшчних дисциплш (наприклад, електротехшка, теплотехшка, детал1 машин [ ш.). Вщмшшсть цнх дисциплш вщ фундаментальних полягае в тому, що у них немае специф1чних закон ¡в, вони 1х одфжукггь вщ фундаментальних наук. 3 дидактичних иозицш важливо уточнити функци з агал ьн отехн г ш их дисциплш. Цд днсцнплши е продажною ланкою \иж фундаментальннмн I прикладними.
I иаюнець, ¡снуе фупа прикладних навчальних предмет, на основ1 яких формуеться та чи ¡нша конкретна професш. Вивчення цнх навчальних предмет повшстю грунтуеться навщомостях, одфжаних у фундаментальних природничо-математичних I загальнотехшчних дисциплшах.
Таким чином, ми виявляемо ¡снування певно1 ¡ерархи наук, де спостер! гяються зв'язки м1ж цими науками, наступшсть знань \ характер переходу вщ одного типу узагальнень до шшого.
Третш принцип, який мае бути покладений в основу навчального плану, - це принцип мжпредметних зв'язюв. При цьому ми виходимо ¡з того, що розмщення навчальних дисциплш у навчальному raiaHi повинно вщповщати iepapxií наук так, що мжпредметш зв'язки на дидактичшй ochobí вщображають зв'язки mí ж ргзними галузями знань.
Оскшьки загальнотехшчш дисциплшн ор1ентуються на деяю роздши фундаментальннх наук, а прикладш, в свою чергу, базуються на загальнотехшчних, то звщси випливае необхщшстъ тако1 побудови навчального плану, коли, перш за все, викладаються вщповщш роздши загальноосвтпх дисциплш, за ними слщують загальнотехшчш навчальш предмети, а noTÍM- вщповщш роздши спецтехнологп i виробничого навчання.
Четверта проблема, яка повинна бути вир1шена гад час розробки ушф^ованих навчальних плашв, - це визначення оптимальних термшв вивчення загальноосвшнх i загальнотехшчних дисциплш. Зупинимось на двох навчальних предметах - ф1зищ i електротехшщ, хоча щ шрк\вання вщносяться i до математики та багатьох загальнотехшчних дисциплш.
У д1ючих навчальних планах професшио-техшчних училищ вивчення ф1зики здшснюеться тривалий час (у сповшьненому темга). Встановлення рацюнального темпу наводить нас на думку про дощльшсть бшып ¡нтенсивного вивчення цього предмету. Для того, щоб знания з фгзики могли бути використаш гад час вивчення загальнотехшчних дисциплш i спецтехнологп, щ знания мають бути сформован! в Kypci фшпш до того, як в них з'явиться потреба у дисцишинах професшного циклу.
Однак зм1на темпу вивчення ф1зики неможлива без вщповщно1 змши темпу вивчення математики, тому що порушаться зв'язки курсу ф1зики з математикою, яы i в цей час функщонують недостатньо. Тому дощльно у bcíx професшно-техшчних училищах збшьшити темп вивчення математики i фазики.
Зм1на лопчио! структури курсу ф1зики дозволить реал1зувати i бшьш рацюнально побудуватп курс електротехшки.
Ми виходимо ¡3 того, що електротехшка е загальнотехшчною дисцишпною. Це значить, що в гай немае фундаментальннх закогав i теорш, вона повшстю базуеться на фгзичпих законах i теор1ях, отже, вона повинна вивчатись теля вщповщних роздшв курсу фЬики. 3 шшого боку, вона не формуе спещальних знань, не формуе ту чи ¡ншу профеаю, a служить теоретичною базою для широко1 фупи професш, забезпечуючи спецгехнолопю i внробннче навчання знаниями загальнотехшчних законом1рностей. Звщси виникае необхщшсть випереджуючого значения електротехшки для спецтехнологп' i виробничого навчання.
Проведене дослщження проблеми ушф^аци навчальних пиан ¡в про ф eci йн о-тех шчн их училищ дае пщстави зробити таю висновки:
1. Встансвлено, що flironi навчальш плани не повною мрою забезпечують науково-обфунтоване поЕднання професшно! i загальноосв ¡тньо! гадготовы1висококва.гаф1кшашк робпниюв.
2. Реалгзащя згаданих иринцигав у сучасних умовах дае змогу здшснити перехщ вщ жорстт регламентацн оргашзаци навчального процесу у професшно-техшчних навчальних закладах до розробки ушфишЕаних навчальних плашв, зменшення юлькосп обов'язкових нормативних показнныв навчально-профамно1 документацн.
У ход i нашого дослщження виявлено низку пфспективних напрям1в, яю внмагають подальшого вивчення й експериментального дослщження; теоретичне обфунтування, розробка й експфиментальна перев1рка мод ел i ушфжованого навчального плану професш, для яких базовими навчальними предметами е матер1алознавство i технолопя матер i an ¡в; вар1ативна частина з mí cry професшно1 ocbíth, що визначае спещшпзагцю майбутшх роСпгниив вщиовщно до конкретних умов виробництва.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гушулей Й. М. Загальнотехшчна гадгоговка учшв у npoqeci трудового навчання / дидактичний аспект / За ред. Г. В. Терещука. - Тернопшь: ТДПУ, 2000. -312 с.
2. Гушулей Й. М. Групування професш за ознакою пров1дних загальнотехшчних дисцигшш у проф ссшно-техшчних навчальних закладах / Й. М. Гушулей // HayKOBi записки Тернопшьського нацюнального педагопчного умверснтету ¡меш Володнмнра Гнатюка. Серая: Педагопка. -Тернопшь: ТДТУ, 2007. -№ 8. - С. 192-195.
