Научная статья на тему 'Применение в медицинской практике нейролептиков и отравления ими'

Применение в медицинской практике нейролептиков и отравления ими Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
1247
97
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОХіДНі ФЕНОТіАЗИНУ / НЕЙРОЛЕПТИК / ОТРУєННЯ / ТОКСИЧНА ДіЯ / ТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ / ОГЛЯД / ПРОИЗВОДНЫЕ ФЕНОТИАЗИНА / НЕЙРОЛЕПТИКИ / ОТРАВЛЕНИЕ / ТОКСИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ / ТОКСИЧЕСКИЙ ЭФФЕКТ / ОБЗОР / PHENOTHIAZINE DERIVATIVES / NEUROLEPTICS / POISONING / TOXIC EFFECT / REVIEW

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк В.Е., Алексейчук А.Ю.

Антипсихотические средства (нейролептики) обладают успокаивающим, тормозящим действием на нервную систему, особенно активно действуя на состояние возбуждения (аффективные расстройства), бред, галлюцинации, психические автоматизмы и другие проявления психозов. По химическому строению они относятся к производным фенотиазина, тиоксантена, бутирофенона и др. Для нейролептиков характерны эффекты: антипсихотический (все нейролептики); седативный (хлорпромазин, левомепромазин, тиоридазин, хлорпротиксен, клозапин); потенцирующий (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназина гидрохлорид, трифлуоперазин, дроперидол, трифлуперидол, клозапин, карбидин); гипотермический (хлорпромазин, левомепромазин); противорвотный (галоперидол (галоприл), сульпирид (эглонил), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназина гидрохлорид, трифлуоперазин, тиопроперазин, хлорпротиксен, сультопридом); α-адренолитический (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, тиоридазин, флуфеназин, хлорпротиксен, клозапин, рисперидон, дикарбина гидрохлорид); холинолитический (хлорпромазин, левомепромазин, тиоридазин, хлорпротиксен, клозапин); антидепрессивный (сульпирид (эглонил), дикарбина гидрохлорид); каталептогенный (перфеназина гидрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, трифлуперидол); анальгетический (сульпирид (эглонил)). Отравления могут наблюдаться вследствие умышленной или случайной передозировки указанных лекарств у психических больных или при приеме с суицидальной целью в случае комбинированного отравления алкоголем или снотворными средствами и нейролептиками. Токсическое действие: психотропное, нейротоксическое (ганглиолитический, адренолитический эффекты подавления ретикулярной формации мозга; поражения таламокортикальной системы). Признаки интоксикации нейролептиками сходны с таковыми при отравлении барбитуратами (общий тремор, атаксия, тахикардия, артериальная гипотензия, иногда судороги, угнетение сознания с постепенным переходом в коматозное состояние). Отличительные признаки: мидриаз и отсутствие повышенной бронхиальной секреции при интоксикации нейролептиками.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк В.Е., Алексейчук А.Ю.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Application of neuroleptics in the medical practice and poisoning with them

Antipsychotics (neuroleptics) have a sedative, inhibitory effect on the nervous system, especially actively influencing the state of excitement (affective disorders), delusions, hallucinations, psychic automatism and other manifestations of psychoses. By chemical structure, they belong to derivatives of phenothiazine, thioxanthene, butyrophenone, and others. Neuroleptics are characterized by the following effects: antipsychotic (all neuroleptics); sedative (chlorpromazine, levomepromazine, thioridazine, chlorprothixene, clozapine); potentiating (haloperidol (galopril), chlorpromazine, levomepromazine, perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, droperidol, trifluperidol, clozapine, carbidine); hypothermic (chlorpromazine, levomepromazine); antiemetic (haloperidol (galopril), sulpiride (eglonil), chlorpromazine, levomepromazine, perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, thioproperazine, chlorprothixene, sultopride); α-adrenergic (haloperidol (galopril), chlorpromazine, levomepromazine, thioridazine, fluphenazine, chlorprothixene, clozapine, risperidone, dicarbine hydrochloride), cholinolytic (chlorpromazine, levomepromazine, thioridazine, chlorprothixene, clozapine); antidepressive (sulpiride (eglonil), dicarbine hydrochloride); cataleptogenic (perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, fluphenazine, trifluperidol); analgesic (sulpiride (eglonil)). Poisoning can be observed as a result of intentional or accidental overdose of these drugs in patients with mental disorders or when used for suicide in case of combined poisoning with alcohol or sleeping pills and neuroleptics. Toxic effects: psychotropic, neurotoxic (ganglionic, adrenolytic effects; inhibition of reticular formation of the brain, damage to the thalamocortical system). Signs of intoxication with neuroleptics are similar to those at poisoning with barbiturates (general tremor, ataxia, tachycardia, arterial hypotension, sometimes convulsions, depressed consciousness with a gradual transition to a coma state). Distinctive signs: mydriasis and the absence of increased bronchial secretion when intoxicated with neuroleptics.

Текст научной работы на тему «Применение в медицинской практике нейролептиков и отравления ими»

Науковий огляд

Scientific Review

МЕДИЦИНА

НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В

УДК 615.9-07-08 DOI: 10.22141/2224-0586.5.100.2019.177012

Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк B.C., Алексйчук О.Ю. Нацональний медичний ун1верситет ¡мен10.О. Богомольця, м. Кив, Украна

Застосування в медичшй практиц нейролептиюв й отруення ними

Резюме. Антипсихотичт засоби (нейролептики) мають заспоктливу, гальмiвну дт на нерво-ву систему, особливо активно дтчи на стан збудження (афективт розлади), марення, галюци-наци, психiчнi автоматизми й iншi прояви психозiв. За хiмiчною будовою вони вiдносяться до по-хiдних фенотiазину, токсантену, бутирофенону та т. Для нейролептик характерт ефекти: антипсихотичний (уа нейролептики); седативний (хлорпромазин, левомепромазин, торидазин, хлорпротиксен, клозапт); потенцтвальний (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гiдрохлорид, трифлуоперазин, дроперидол, трифлуперидол, клозатн, карб-дин); гiпотермiчний (хлорпромазин, левомепромазин); протиблювотний (галоперидол (галоприл), сультрид (еглонл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гiдрохлорид, трифлуоперазин, тюпроперазин, хлорпротиксен, сультоприд); а-адренолтичний (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, торидазин, флуфеназин, хлорпротиксен, клозатн, рисперидон, дикарбшу гiдрохлорид), холтолтичний (хлорпромазин, левомепромазин, тюридазин, хлорпротиксен, клозатн); антидепресивний (сультрид (еглотл), дикарбшу гiдрохлорид); каталептогенний (перфеназину гiдрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, трифлуперидол); анальгетичний (сультрид (еглотл)). Отруення можуть спостергатися вналдок навмисного чи випадкового передозування вказаних лШв у психiчних хворих або при прийомi iз сущидальною метою вразi комбшованого отруення алкоголем або снодшними засобами та нейролептиками. Токсична д1я: психотропна, нейротоксична (ганглюлтичний, адренолтичний ефекти; пригтчення ретикулярног формаци мозку; ураження таламокортикально1 системи). Ознаки штоксикаци нейролептиками подiбнi до таких при отру-ент барбтуратами (загальний тремор, атакая, тахiкардiя, артерiальна гiпотензiя, iнодi судоми, пригтчення свiдомостi з поступовим переходом у коматозний стан). Вiдмiннi ознаки: мiдрiаз i вiд-суттсть тдвищено1 бронхiальноi секреци при ттоксикаци нейролептиками. Ключовi слова: похiднi фенотiазину; нейролептик; отруення; токсична дiя; токсичний ефект; огляд

Вступ

Антипсихотичт засоби (нейролептики) мають заспокшливу, гальмiвну даю на нервову систему, особливо активно дгочи на стан збудження (афективш розлади), марення, галюцинацп, психчш автоматизми й iншi прояви психозiв. За хiмiчною будовою вони вщносяться до похщних фенопазину, тюксантену, бутирофенону та ш. [1, 2]. Нейролептики також дшяться на типовi й атиповь Типовi нейролептики — препарати широкого спектра дл, впливають на вс структури мозку, в яких медiаторами е дофамш,

норадреналш, ацетилхолш, серотонш [3]. Ця широта впливу створюе велику кшьюсть no6Î4Hrn дй. Ати-noBi нейролептики не виявляють вирaженoï пригш-4yBanbHoï дН на центральну нервову систему [4]. Ней-рoхiмiчний мехашзм дН нейролептиюв пов'язаний з ïx взaeмoдieю з дофамшовими структурами мозку. Дiя нейролептиюв на дофамшерпчну систему мозку обумовлюе антипсихотичну актившсть, а пригтчення центральних норадренерпчних рецептoрiв (зокрема, в ретикулярнш формацН) обумовлюе пере-важно седативну дiю та гшотензивш ефекти [5].

© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoânij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019

Для кореспонденци: Ткачишин Володимир Степанович, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутршньо!' медицини, Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. Кив, 02000, УкраТна; e-mail: tkachishin@i.ua; контактний телефон: +38 (097) 255-14-72.

For correspondence: Volodymyr Tkachishin, MD, PhD, Professor at the Department of propaedeutics internal medicine, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: tkachishin@i.ua; contact phone: +38 (097) 255-14-72.

Класифiкацiя нейролептикiв

1. Типовi антипсихотичш засоби.

1.1. Похвдш фенотiазину:

— алГфатичш похiднi: левомепромазин (тизер-цин), хлорпромазин (амiназин), алимемазин (тера-лиджен);

— пiперазиновi похiднi: перфеназин (етапера-зин), трифлуоперазин (трифтазин), флуфеназин (модитен депо), тюпроперазин (мажептил);

— похвдш пiперидину: перицiазин (неулептил), тюридазин (сонапакс).

1.2. Похiднi бутирофенону: галоперидол, дропе-ридол.

1.3. Похвдш iндолу: зипрасидон (зелдокс), сер-тиндол (сердолект).

1.4. Похiднi тюксантену: зуклопентиксол (кло-пiксол), флупентиксол (флюанксол), хлорпротик-сен (труксал), зуклопентиксол (клошксол).

2. Атиповi антипсихотичнi засоби: квепашн (квентiакс), клозапiн (азалептин, лепонекс), олан-запiн (зiпрекса), амiсульприд (солiан), сульшрид (еглонiл), рисперидон (рисполепт), арипiпразол (зь лаксера) [6, 7].

Розрiзняють нейролептики з антипсихотичною дieю й седативним (алiфатичнi похiднi фенотiазину та гн.) ефектом. Iншi нейролептики вiдрiзняються активуючим ефектом (пiперазиновi похiднi феноть азину). Щ та iншi фармакологiчнi властивосп у рГз-них нейролептичних препаратГв вираженi в рiзному ступенi [8].

Нейролептичш засоби широко застосовуються у психiатричнiй практицi. Вони добре розчиняються в жирах i вражають в основному центральну нервову систему i печiнку [9]. Вони блокують окислюваль-нi процеси в нервових клггинах, витiсняють з них калiй. Дгя нейролептикiв поширюеться на ретику-лярну формащю, екстрапiрамiдну систему i на кору великого мозку. Вони мають холiно- й адреноблоку-ючу даю. Потенцiюють дiю деяких iнших психофар-макологiчних речовин [10, 11].

ЛГкувальш властивостi нейролептик1в [7, 8, 12] реалГзуються наступним чином. Нейролептики блокують медiаторну функцiю дофамiну, особливо в дофамшерпчних D-рецепторах мезолГмбГчно! i мезокортикально! системи, що призводить не тГль-ки до розвитку антипсихотичного ефекту, але й до виникнення екстрапiрамiдних розладiв, схожих з паркшсошзмом [9, 13].

Механiзм антипсихотично! дГ! пов'язаний з при-гшченням функцГ! ретикулярно! формацГ! та усу-ванням й активуючо! дГ1 на кору великих твкуль.

Седативний ефект пов'язаний з блокуванням центральних а-адренерпчних рецепторiв у ретику-лярнГй формацГ! та пригнiченням Н1-гiстамiнових рецепторiв. Заспокшлива дгя нейролептикiв — при-гшчення реакцiй на зовнГшнГ стимули, ослаблення психомоторного збудження г приглушення ввдчуття страху, зниження агресивностГ [10, 14].

Стимулююча дГя нейролептикГв пов'язана з !х впливом на стовбурний вщд1л мозку. Вони потен-

щюють ефекти наркотичних препаратГв, анальге-тиюв, снодГйних, мГсцевих анестетикГв. При од-ночасному !х введеннГ подовжуеться дГя останнГх [10, 15].

Протиблювотна дгя нейролептикГв мае велике практичне значення. ЦГ речовини попереджують блювання, яке з'являеться внаслГдок подразнення рецепторГв тригер-зони, розташованих на днГ четвертого шлуночка. ПодГбного роду подразниками можуть бути: продукти порушеного обмГну речовин (токсикоз ваптносп, азотемГя, променева хвороба), деяю фармакологГчнГ агенти (апоморфГн та ш.). По-хГднГ фенотГазину ефективш також при блюваннГ, що виникае пГд час Г пГсля загально! анестезГ!. Од-нак вони мало активш при блюваннГ, пов'язаному з подразненням вестибулярного апарату Г рецепторГв слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту. Похвдш фенотГазину, крГм того, здатш пригнГчувати гикавку [11, 16].

Мехашзм гшотермГчно! дГ! нейролептикГв пояс-нюеться збгльшенням тепловвддачГ у зв'язку з роз-ширенням теплопродукцГ! за рахунок зменшення м'язового тонусу Г центрально! регуляцГ! обмГну речовин. Пригшчення функцГ! гГпоталамуса, внаслГдок чого гальмуеться продукцГя гормонГв гГпофГза, та рГзке зниження процесГв обмГну. У людини гшо-термГчний ефект не виявляеться, якщо додатково не використовуеться фГзичне охолодження чи загальнГ анестетики [11, 12, 17].

Зниження м'язового тонусу Г ослаблення рухово! активностГ зумовлеш пригнГченням функцГ! низхвд-но! системи стовбура мозку. Однак вони не е ютин-ними протисудомними засобами. БГльш того, вони пвдвищують смертнГсть тварин, отруених стрихш-ном [12, 18].

Важливою властивГстю нейролептикГв е !х блоку-ючий вплив на центральш а-адрено- Г дофамшоре-цептори, що призводить до судинорозширювально! дГ!, зниження артерГального тиску [13, 19]. Багатьом нейролептикам властива холшоблокуюча, протипс-тамГнна й антисеротонГнова актившсть [14, 20].

Таким чином, для нейролептикГв характерш ефекти:

— антипсихотичний (ус нейролептики);

— седативний (хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, хлорпротиксен, клозапГн);

— ефект пвдсилення дГ! ряду шших психотроп-них препаратГв (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гвдрохлорид, трифлуоперазин, дроперидол, трифлуперидол, клозапГн, карбГдин). Вони потенцГюють дГю снодГйних, седативних, наркотикГв, анальгетикГв, мГсцевих анестетикГв Г послаблюють ефекти психостимулюю-чих препаратГв (фенамш та Гн.) [15, 16];

— гшотермГчний (хлорпромазин, левомепрома-зин);

— протиблювотний (галоперидол (галоприл), сультрид (еглонл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гвдрохлорид, трифлуоперазин, тюпроперазин, хлорпротиксен, сультоприд);

— а-адреноблокуючий (галоперидол (гало-прил), хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, флуфеназин, хлорпротиксен, клозатн, риспери-дон, дикарбГну гГдрохлорид);

— холшоблокуючий (хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, хлорпротиксен, клозатн).

КрГм того, нейролептики мають ефекти:

— антидепресивний (сультрид (еглонГл), дикарбГну гГдрохлорид);

— каталептогенний (перфеназину гГдрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, трифлуперидол);

— анальгетичний (сульпГрид (еглонГл)).

Седативний ефект настае через 15 хвилин пГсля

внутрГшньом'язового введення нейролептиюв. Ан-типсихотична дГя !х виявляеться, як правило, через 1—2 тижт пГсля початку лГкування [13, 21]. ЗаспокГй-лива дГя, що супроводжуеться зменшенням реакцГй на зовнГшнГ впливи, ослабленням психомоторного збудження й афективно! напруженостГ, пригтчен-ням почуття страху, ослабленням агресивностГ. ВГд седативних засобГв нейролептики вГдрГзняються здатнГстю пригнГчувати марення, галюцинацГ!, автоматизм, ГншГ психопатолопчш синдроми.

Показання до застосування нейролептиюв:

— психози (усГ нейролептики);

— анестезГя, премедикацГя (галоперидол, сульпГрид (еглонГл), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназину гГдрохлорид, дроперидол);

— невпинне блювання (галоперидол, хлорпромазин, перфеназину гГдрохлорид, трифлуоперазин, тюпроперазин, трифлуперидол, хлорпротиксен, сультоприд);

— гшертошчш кризи (хлорпромазин, левомепромазин, дроперидол);

— нейродерматози (хлопромазин, левомепромазин, перфеназину гГдрохлорид, хлорпротиксен);

— гшертермГя, стшка до антипГретиюв (хлорпромазин);

— нейролептаналгезГя (галоперидол, дропери-дол);

— шок (дроперидол);

— мярень, запаморочення (сульпГрид (еглонГл)).

Серед побГчних ефекпв при застосуваннГ ней-

ролептиюв може виникати безсоння, пГдвищена збудливють Г неспокГй, страх, головний бГль [14, 22]. Можлива втомленГсть, запаморочення, розлад уваги, нудота, запор, болГ в животГ, ринГт, висип на шюрь

При тривалому прийманнГ препаратГв можуть виникнути:

— екстрапГрамГднГ розлади (паркГнсошзм) (пен-феназину гГдрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, тюпроперазин, дроперидол, галоперидол, трифлуперидол);

— ортостатична гшотонгя, рефлекторна тахГкар-дГя (хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, хлорпротиксен, клозатн);

— сухють у ротГ, затримка сечГ, атонГя кишечника (хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, хлорпротиксен);

— ендокриннГ розлади (усГ, особливо хлорпромазин, левомепромазин, тГоридазин, хлорпротиксен, клозатн);

— гшерпролактинемгя, що виявляеться у вигля-дГ галакторе!, дисменоре!.

При потрапляннГ розчитв хлорпромазину на шкГру, слизовГ оболонки, пГд шкГру можливе по-дразнення тканин; введення хлорпромазину в м'язи часто супроводжуеться появою болючих ГнфГльтра-тГв; при введеннГ у вену можливе ушкодження ендо-телГю [13, 14, 23].

НайчастГшим наслГдком тривалого (1,5—2 роки) застосування похщних фенотГазину е психГчнГ пору-шення: зниження Гнтелекту, емоцГйна нестГйкГсть, спалахи тривожного збудження (нейролептичний синдром) [14, 24].

Токсична дГя при тривалому застосуваннГ ней-ролептиюв: психотропна, нейротоксична (ган-глГоблокуючий, адреноблокуючий ефекти; при-гнГчення ретикулярно! формацГ! мозку; ураження таламокортикально! системи). ГГстологГчно пере-важають ознаки гГпоксГ! у виглядГ поширених Гше-мГчних змГн нейронГв, утворення гомогенних коа-гулянтГв у судинах Г рГзко виражених дистрофГчних змГн астроцитарно! глГ! з появою амебо!дних форм клГтин.

Отруення нейролептиками

ГострГ отруення нейролептиками можуть спо-стерГгатися внаслГдок навмисного чи випадкового передозування вказаних лГкГв у психГчних хворих або при прийомГ з су!цидальною метою в разГ ком-бГнованого отруення алкоголем або снодГйними за-собами [15, 25, 26].

Ознаки ГнтоксикацГ! нейролептиками подГбнГ до таких при отруенш барбГтуратами (загальний тремор, атаксГя, тахГкардГя, артерГальна гГпотен-зГя, ГнодГ судоми, пригшчення свГдомостГ з посту-повим переходом у коматозний стан). ВГдмГннГ ознаки: мГдрГаз Г вГдсутнГсть пГдвищено! бронхГ-ально! секрецГ! при ГнтоксикацГ! нейролептиками, мГоз Г бронхорея при отруеннГ барбГтурата-ми [16].

Прояви отруення дГляться на перюди [17].

1. Латентний перюд тривае в середньому до 30— 60 хв вГд моменту вживання препарату.

2. ПерГод гастритичних проявГв починаеться вГд 30—60 хв до 2 год вГд моменту вживання препарату (набряк слизових оболонок рота, нудота, iнодi блю-вання).

3. Перюд порушень дГяльностГ центрально! нер-вово! системи (токсична енцефалопатГя) почина-еться через 1—2 год вГд моменту вживання препарату й тривае до 3 дГб. СпостерГгаеться послщовна змГна клГнГчних стадГй у перГодГ порушень дГяльностГ центрально! нервово! системи:

— I стадГя (засинання) — сонливють, рГзка слаб-кГсть, запаморочення, сухють у ротГ, зниження або пГдвищення сухожильних рефлексГв, спазм жуваль-них м'язГв, звуженГ зГницГ, птоз, атаксГя;

— II стaдiя (поверхнева кома) — хворий без свщомосп, м1оз, млява реакцiя з1ниць на свило, м'язова гiпотонiя, збережена больова чутливють, тризм жувальних м'язiв, зниженi або вщсутш сухо-жильнi рефлекси, гiпотермiя, тахiкардiя, зниження артерiального тиску;

— III стадiя (глибока кома) — мiдрiаз, вiдсутнiсть реакцïï зiниць на свило, вщсутт корнеальний, каш-льовий i глотковий рефлекси, гiпотонiя або атонiя, вщсутня больова чугливiсть, гшо- або гiпертермiя, поверхневе аритмiчне дихання або апное, тахiкардiя або брадикардiя, низький артерiальний тиск, мож-ливi судоми;

— IV стадiя (пробудження) — вiдновлюeться дихання i серцева дiяльнiсть, настае психомоторне збудження, емоцшна лабiльнiсть, можливi явища паркiнсонiзму.

4. Перюд порушень дiяльностi печiнки (токсич-ний гепатит) починаеться з 3—5-ï доби й тривае до декшькох тижнiв (жовтяниця кожних покривiв, за-тримка сечi).

5. Перюд виходу починаеться з 1-2-го тижня вiд моменту вживання препарату й тривае до кшькох мгсящв [18, 26].

Клiнiчна картина гострого отруення нейролептиками характеризуеться наступними проявами:

— рiзка слабость, запаморочення, виражена су-хють у роп, нудота;

— зниження або вщсутшсть реакцïï зiниць на свiтло при вщноснШ синхронностi корнеальних рефлексiв (у 70—80 %), порушення конвергенцïï;

— невролопчт розлади;

— атаксiя, зниження сухожильних i перюсталь-них рефлекав, м'язовий спазм, тризм жувальних м'язiв, судоми;

— акiнетико-ригiдний синдром, особливостк дисоцiацiя симптомiв, виражена гiпомiмiя i гшо-кiнезiя без значного тдвищення м'язового тонусу (м'язову гiпотонiю спостерлають у 50 % випадкiв);

— гшеркшетичний синдром — поеднання кшькох видiв гiперкiнезiв (оральнi гшеркшези, тремор кистей рук) або змша одного гiперкiнезу iншим (хорея на крупноамплиудний тремор рук);

— збережеш реакцïï на больовi подразнення

(у 75 %);

— тахiкардiя, зниження артерiального тиску;

— щаноз вiдсутнiй;

— при прийомi всередину — гiперемiя i набряк слизовоï оболонки рота у датей — виражене подразнення слизовоï оболонки шлунково-кишкового тракту;

— шкiрнi алерпчт реакцïï;

— коматозний стан — гiпотермiя, сухожильнi рефлекси пiдвищенi; по виходi з коми можливi пар-кiнсонiзм, ортостатичний колапс;

— у деяких випадках можливий розвиток ней-ролептичного злояюсного синдрому: гiпертермiя з екстрапiрамiдними i вегетативними порушеннями, здатними призвести до смерть

Дiагностичнi критерïï:

1. Клшчнк

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

— токсикологiчна ситуацiя (контакт потертло-го з медикаментозними засобами);

— токсиколопчний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередш випад-ки лiкарських отруень);

— характеры наведенi вище перiоди розвитку патолопчного процесу в динамiцi;

— порушення функцИ печiнки (жовтяниця, зниження дiурезу) у перiодi розгорнутих проявiв отруення.

2. 1нструментальнк

— можливi змiни на електрокардiограмi — по-довження QT, синусова тахiкардiя, зниження S—T нижче iзолiнïï, негативний зубець Т, аритмiя;

— змiни на електроенцефалографïï.

3. Лабораторш:

— лейкопенiя, агранулоцитоз у загальному ана-лiзi кровi;

— еритроцитурiя та проте'ïнурiя в загальному аналiзi сечi;

— пщвищення рiвня аланiнамiнотрансферази, аспартатамiнотрансферази, бiлiрубiну, лужних фос-фатаз у бiохiмiчному аналiзi кровц

— пщвищення рiвня глюкози в аналiзi кровi;

— порушення рiвня електролiтiв (K, Na, Ca, Cl) у бiохiмiчному аналiзi кровi;

— знижений лужний баланс кровi [24].

4. Токсиколопчш:

— спектрофотометричний метод визначення to^^toï речовини в кровь

А1кування при отруеннях нейролептиками

Промивання шлунка через зонд з подальшим введенням сорбенту (активоване вугiлля, ентерос-гель або карболонг), блювотнi засоби.

У подальшому — iнфузiйна терашя, форсований дiурез без олужнення кровь

Гемосорбцiя (у 2—3 рази скорочуе тривалють коматозного перiоду).

Симптоматична терапiя: лiквiдацiя тяжких ди-хальних i гемодинамiчних розладiв, усунення су-домного синдрому, усунення ускладнень.

Димедрол 2—3 мг/кг внутршньовенно (в/в) або внутршньом'язово (в/м) для пригшчення екстрат-рамщних симптомiв.

Аналептики (камфора, кордiамiн, кофеш, ефе-дрин) — тшьки при поверхневiй комi. У вах iнших випадках вони строго протипоказаш (розвиток су-домних сташв i дихальних ускладнень) [25, 26].

Лжування постраждалих у перiодi to^^toï ен-цефалопатïï:

— оксигенотерапiя з подачею 100% кисню;

— при глибокш комi — iнтубацiя трахеï та про-ведення штучноï вентиляцИ легень;

— розчин аскорбiновоï кислоти 5% в дозi 50— 100 мг/кг маси в/в на добу;

— при глибокш комi — обмеження об'ему шфу-зiйноï терапИ, призначення салуретикiв в/в або в/м у дозах 2—5 мг/кг маси тша;

— при судомах: барбГтурати (гексенал, тюпентал натрГю та iн.) 1% розчин в дозГ 5—10 мг/кг маси в/в;

— коферментш форми вггамшГв групи В в/в (у вжових дозах);

— при низькому артерГальному тиску — гн-фузГя плазмозамюних розчинГв (рефортан, або реосорбшакт, або ш.) в дозГ 4—8 мл/кг/год, за необхщностГ — розчин норадреналшу в дозГ 0,5— 5,0 мг/кг/хв;

— методи еферентно! терапГ!: гемосорбцГя, об-мГнний плазмаферез.

Л^вання постраждалих у перiодi токсичного гепатиту:

— ГнфузГйна терапГя з метою корекцГ! порушень водно-електролгтного складу кровГ та парентерального харчування за схемою гшералiментацп (у вГко-вих дозах);

— лiпоева кислота або берлтон в/в або в/м в дозГ 15—30 мг/кг маси тГла на добу;

— препарати гепатопротекторно! дГ!;

— лактулоза;

— глюкокортико!дна терапГя (переважно пд-рокортизон) у дозах залежно вГд ступеня тяжкостГ перебГгу печшково! недостатностГ: за рГвнем ала-нГнамГнотрасферази в кровГ менше 2 ммоль/л — 5 мг/кг на добу; вГд 2 до 10 ммоль/л — 10 мг/кг на добу; бГльше 10 ммоль/л — 15—20 мг/кг на добу [21, 26];

— при затримщ дГурезу — обмеження об'ему гн-фузшно! терапГ!, призначення салуретикГв в/в або в/м у дозах 2—5 мг/кг маси тгла;

— вггамш Е;

— шпбггори протеолГзу.

ЛГкування постраждалих у перiодi виходу:

— препарати гепатопротекторно! дГ!;

— вГдновлювальна терапГя курсом до 1 мiсяця.

Ускладнення отруень нейролептиками

АстенГчний синдром зберГгаеться протягом 2—3 рокГв пГсля ГнтоксикацГ!.

Тривале збереження паркГнсонГчного синдрому (спостерГгаеться навГть через 2—3 роки тсля отруення).

ХворГ потребують тривалого спостереження та лГкування пГсля виписки Гз стацГонару.

Формулювання дГагнозу за МГжнародною кла-сифжащею хвороб 10-го перегляду: Т43.3 Отруен-ня антипсихотичними Г нейролептичними препаратами.

Список лператури

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. Пятигорск, 1996; Хартв: ДФ Украгни, 2001. С. 20-35.

2. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М., 2012. С. 5-15.

3. Туркевич М.М., Владзiмiрська О.В., Лесик Р.Б. Фар-мацевтична хiмiя. Втниця, 2003. С. 121-128.

4. Химическая энциклопедия: В 5 т. / Ред. И.Л. Кнунянц и др. М, 1988.

5. Бурчинський С.Г. Фармакотератя атиповими нейролептиками: критерт безпеки. Украгнський вкник психоневрологи. 2014. Т. 22, вип. 4(81). С. 130-134.

6. Арана Д. Фармакотерапия психических расстройств. М.: Бином, 2004. 415 с.

7. Бурчинский С.Г. Клозапин (Лепонекс): клинико-фар-макологические особенности и место в современной психиатрии. Укратський вкник психоневрологи. 2003. Т. 11, вип. 4(37). С. 45-49.

8. Влох 1.Й., Рахман Л.В., Закаль К.Ю. Вплив нейролеп-тиюв новог генераци на сексуальну функцт хворих на ши-зофрент та методи ii корекцН. Вкник психiатрii та психо-фармакотерапи. 2005. № 2. С. 86-87.

9. Григорьева Е.А., Рицков А.С. Особенности действия атипичного нейролептика амисульприда. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2004. Т. 104. № 6. С. 59-64.

10. Калинин В.В., Рывкин П.В. Атипичные нейролептики в психиатрии: правда и вымысел. Психиатрия и психофармакотерапия. 1999. № 1. С. 1-6.

11. Маляров С.А. Переносимость антипсихотических средств. Нейро News. 2010. № 2. С. 43-45.

12. Мангуби В.А. Первичный психотический эпизод: новые лекарственные формы как альтернатива инъекциям. Здоров 'я Украгни. 2011. № 4(19). С. 32-33.

13. Марута Н.А. Антипсихотическая терапия: соотношение риска и преимуществ. Украгнський вкник психоневрологи. 2004. Т. 12, вип. 3(40). С. 100-103.

14. Марута Н.А. Проблемы оказания помощи больным с первым психотическим эпизодом. Нейро News. 2009. № 2. С. 13-15.

15. Мосолов С.Н. Современные тенденции развития психофармакологии. Журнал неврологии и психиатрии. 1998. Т. 98. № 5. С. 12-19.

16. Мосолов С.Н. Современная антипсихотическая фармакотерапия шизофрении. Рус. мед. журн. 2004. Т. 12. № 10. С. 23-28.

17. Яничак Ф.Дж., Дэвис Дж.М., Прескорн Ш.Х., Айд Ф.Дж. мл. Принципы и практика психофармакотерапии: [руководство]: пер. с англ. С.А. Малярова. Киев: Ника-центр, 1999. 725 с.

18. Abi-Dargham A. Antipsychotics across the spectrum: an overview of their mechanisms of actions. Int. J. Neuropsychophar-macol. 2004. Vol. 7(1). P. 100.

19. Baptista T. Body weight induced by antipsychotic drugs: mechanisms and management. Acta Psychiat. Scand. 1999. Vol. 100. P. 3-16.

20. Bouman W.P., Pinner G. Use of atypical antipsychotic drugs in old age psychiatry. Adv. Psychiat. Treat. 2002. Vol. 8. P. 49-58.

21. Byerly M.J., Nakonezny P.A., Bettcher B.M. et al. Sexual dysfunction associated with second-generation antipsychotics in outpatients with schizophrenia or schizoaffective disorder: an empirical evaluation of olanzapine, risperidone, and quetiapine. Schizophrenia Res. 2006. Vol. 86. P. 244-250.

22. Gardner D.M., Baldessarini R.J., Waraich P. Novel neuroleptics. A critical review. Can. Med. Ass. J. 2005. Vol. 172. P. 1703-1711.

23. Grcevich S., Melamed L., Richards L. et al. Comparative side effects of atypical neuroleptics in children and adoles-

cents. New Research Abstracts of the 153rd Ann. Meet. Amer. Psychiat. Ass. (May 18, 2000). Chicago, 2000. Abstr. NR 556. P. 210.

24. Stahl S.M. Essential psychopharmacology. Cambridge: Univ. Press, 2007. 458p.

25. Wirshing D.A., Speelberg B.J., Erhart S.M. et al. Novel antipsychotics: comparison of weight gain liabilities. J. Clin. Psychiat. 1999. Vol. 60. P. 358-363.

26. Xiberas X., Martinot J.-L., Mallet L. et al. In vivo extrastriatal and striatal D2 dopamine receptor blockade by amisulpride in schizophrenia. J. Clin. Psychopharmacol. 2001. Vol. 21. P. 207-214.

OTpuMaHo/Received 10.01.2019 Рецензовано/Revised 16.01.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 13.02.2019 ■

Арустамян О.М., Ткачишин В.С., КондратюкВ.Е., АлексейчукА.Ю. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

Применение в медицинской практике нейролептиков и отравления ими

Резюме. Антипсихотические средства (нейролептики) обладают успокаивающим, тормозящим действием на нервную систему, особенно активно действуя на состояние возбуждения (аффективные расстройства), бред, галлюцинации, психические автоматизмы и другие проявления психозов. По химическому строению они относятся к производным фенотиазина, тиоксантена, бутирофенона и др. Для нейролептиков характерны эффекты: антипсихотический (все нейролептики); седативный (хлорпрома-зин, левомепромазин, тиоридазин, хлорпротиксен, кло-запин); потенцирующий (галоперидол (галоприл), хлор-промазин, левомепромазин, перфеназина гидрохлорид, трифлуоперазин, дроперидол, трифлуперидол, клозапин, карбидин); гипотермический (хлорпромазин, левоме-промазин); противорвотный (галоперидол (галоприл), сульпирид (эглонил), хлорпромазин, левомепромазин, перфеназина гидрохлорид, трифлуоперазин, тиопропера-зин, хлорпротиксен, сультопридом); а-адренолитический (галоперидол (галоприл), хлорпромазин, левомепрома-зин, тиоридазин, флуфеназин, хлорпротиксен, клозапин, рисперидон, дикарбина гидрохлорид); холинолитический (хлорпромазин, левомепромазин, тиоридазин, хлорпро-

тиксен, клозапин); антидепрессивный (сульпирид (эгло-нил), дикарбина гидрохлорид); каталептогенный (пер-феназина гидрохлорид, трифлуоперазин, флуфеназин, трифлуперидол); анальгетический (сульпирид (эглонил)). Отравления могут наблюдаться вследствие умышленной или случайной передозировки указанных лекарств у психических больных или при приеме с суицидальной целью в случае комбинированного отравления алкоголем или снотворными средствами и нейролептиками. Токсическое действие: психотропное, нейротоксическое (гангли-олитический, адренолитический эффекты подавления ретикулярной формации мозга; поражения таламокорти-кальной системы). Признаки интоксикации нейролептиками сходны с таковыми при отравлении барбитуратами (общий тремор, атаксия, тахикардия, артериальная гипо-тензия, иногда судороги, угнетение сознания с постепенным переходом в коматозное состояние). Отличительные признаки: мидриаз и отсутствие повышенной бронхиальной секреции при интоксикации нейролептиками. Ключевые слова: производные фенотиазина; нейролептики; отравление; токсическое действие; токсический эффект; обзор

O.M. Arustamian, V.S. Tkachyshyn, V.E. Kondratiuk, O.Yu. Aleksiychuk Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Application of neuroleptics in the medical practice and poisoning with them

Abstract. Antipsychotics (neuroleptics) have a sedative, inhibitory effect on the nervous system, especially actively influencing the state of excitement (affective disorders), delusions, hallucinations, psychic automatism and other manifestations of psychoses. By chemical structure, they belong to derivatives of phenothiazine, thioxanthene, butyrophenone, and others. Neuroleptics are characterized by the following effects: antipsychotic (all neuroleptics); sedative (chlor-promazine, levomepromazine, thioridazine, chlorprothix-ene, clozapine); potentiating (haloperidol (galopril), chlor-promazine, levomepromazine, perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, droperidol, trifluperidol, clozapine, carbi-dine); hypothermic (chlorpromazine, levomepromazine); antiemetic (haloperidol (galopril), sulpiride (eglonil), chlorpromazine, levomepromazine, perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, thioproperazine, chlorprothixene, sulto-pride); a-adrenergic (haloperidol (galopril), chlorpromazine, levomepromazine, thioridazine, fluphenazine, chlorprothixe-ne, clozapine, risperidone, dicarbine hydrochloride), cho-

linolytic (chlorpromazine, levomepromazine, thioridazine, chlorprothixene, clozapine); antidepressive (sulpiride (eglonil), dicarbine hydrochloride); cataleptogenic (perphenazine hydrochloride, trifluoperazine, fluphenazine, trifluperidol); analgesic (sulpiride (eglonil)). Poisoning can be observed as a result of intentional or accidental overdose of these drugs in patients with mental disorders or when used for suicide in case of combined poisoning with alcohol or sleeping pills and neuroleptics. Toxic effects: psychotropic, neurotoxic (ganglionic, adrenolytic effects; inhibition of reticular formation of the brain, damage to the thalamocortical system). Signs of intoxication with neuroleptics are similar to those at poisoning with barbiturates (general tremor, ataxia, tachycardia, arterial hypotension, sometimes convulsions, depressed consciousness with a gradual transition to a coma state). Distinctive signs: mydriasis and the absence of increased bronchial secretion when intoxicated with neuroleptics.

Keywords: phenothiazine derivatives; neuroleptics; poisoning; toxic effect; review

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.