CC BY
35
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК (617.586-007.56/.58:089:616.72]-053.2 DOI: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121183
Дем'ян Ю.Ю., Гук Ю.М., Лябах А.П., Зима А.М., Кнча-Полщук Т.А., Чеверда A.I. ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН Укра'ни», м. Кив, Украина
Застосування шдтаранного артроерезу
■ ■ ■■ ■■ щ ■■■
в лжуванн! гнучко! плоско-вальгусно! деформаци стопи в д1тей ¡з ппермоб^ьнгстю суглоб1в
Резюме. Актуальнсть. Гнучка плоска стопа е одним iз найчас^ших скелетних порушень у дтей та пдлтюв. Провдними х!рургами при корекцИ плоско-вальгусноI деформацИ стоп застосовуеться методика пдтаранного артроерезу, проте вдсутн пов'домлення про використання даноI методики в па^енлв дитя-чого вику з ппермобльнстю суглоб'в на фон дисплазИ сполучноI тканини. Матерiали та методи. В основу роботи покладений аналiз результат х1рург'чного лiкування 8 па^енлв (16 стоп) '\з гнучкою плоско-валь-гусною деформа^ею стоп на тлi дисплазИ сполучноI тканини вком вд 6 до 14 роюв (чолов'чоI стат — 7 осб, жюночо! — 1). ^агностика дисплазИ сполучноI тканини виконувалася за допомогою критерiю Брайтона, ступнь ппермобльност суглоб'в визначався за шкалою Бейтона. На передньо-заднй рентгенограм'1 визначали таранно-п'ятковий кут, на боковй — таранно-п'ятковий кут, кутiнклiнацil п'ятковоI юстки та тало-метатарзальний кут до та псля х1рург'чного л1кування. Ощнку результат х1рург'чного лiкування проводили за шкалою ЛОЕЛБ (Американська асо^а^я х1рурпв стопи та гомлково-ступневого суглоба) для заднього в'1ддлу стопи. Виконаний статистичний аналiз. Результати. Уа па^енти скаржилися на болi в стопах п'юля навантаження. Дисплазiя сполучноI тканини у всх па^енлв дiагностована та п'дтверджена великими та малими критер'ями Брайтона. Ппермобльнсть сугловв дiагностована за бальною шкалою Бейтона: у 1 патента констатовано 8 балiв, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свдчить про наявнсть тяжкого ступеня ппермобльност сугловв. На пiдставi аналiзу рентгенометричних показниюв стопи до та п'юля проведено-го х1рург'чного ^кування, а саме виконання артроерезу стоп встановлено статистично вiрогiдне покра-щання показниюв тало-метатарзального кута (р < 1,01 Е-10), показника п'ятковоI '¡нкл'нац'И (р < 3,39 Е-11) та таранно-п'яткового кута (р < 4,05893Е-11) псля проведеного х<рург'чного л1кування. Вiдмiнний результат за шкалою ЛОЕЛБ був в'дм'чений у 2 па^енлв (25 %), добрий — у 6 (75 %). Висновки. Пдтаранний артроерез при лiкуваннi гнучкоI симптоматичноI плоско-вальгусноI деформацИ стоп у дтей на тлi дисплазИ сполучноI тканини дозволяе проводити ефективну II корек^ю, досягати стйкого ефекту стосовно больового синдрому та покращувати функ^ю ходьби.
Ключовi слова: пдтаранний артроерез; ппермобльнсть сугловв; дисплазiя сполучноI тканини
Травма
Вступ
Гнучка плоска стопа е одним iз найчастших скелетних порушень у дггей та шдлггыв. На сьогодш немае загальноприйнято! точки зору щодо чигаго виявлен-ня рiвня патолопчних змш, що б конкретно визначали гнучку плоску стопу як патолопю залежно вщ вшу пащента. Таю розбiжностi рiвною мiрою стосуються як асимптоматично!, так i симптоматично! гнучко! плоско! стопи. Окремою проблемою в дiагностицi та тактищ л^вання слщ видтити гнучку плоску стопу
при дисплазй' сполучно! тканини, що супроводжуеться гшермобгльшстю суглобiв рiзного ступеня тяжкость
Значна юльюсть науковцгв присвячуе увагу дослг-дженню асимптоматично! гнучко! плоско-вальгусно! деформацИ стоп, що спостерггаеться у всгх дггей ран-нього вшу, i з вгком дитини поширешсть дано! патологи' поступово знижуеться [5]. Так, Harris [3] повгдомив, що поширешсть асимптоматично! гнучко! плоско-вальгусно! деформацИ стоп становить 54 % серед дггей вгком до 3 роюв та знижуеться до 24 % серед дггей вгком
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Дем'ян Юрм Юрмович, ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН Укра'ши», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. Ки!'в, 01601, Украина; e-mail: demyanyura89@gmail.com
For correspondence: Yuriy Demyan, State Institution "Institute ofTraumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: demyanyura89@gmail.com
вiд 3 до 6 рок1в. У досл1дженн1 дiтей дошкiльного в1ку Sullivan [6] пов1домив про поширенiсть АПС до 52 % у хлопчик1в та 36 % у дiвчат. Staheli et al. [7, 8] показали, що в бiльшостi немовлят виявляються плоск1 стопи i поздовжня дуга розвиваеться протягом першого де-сятил1ття життя. Ц1 спостереження були шдтверджеш Volpon [9], який пов1домив, що здеб1льшого фотовгд-биток стоп у дггей в1ком 6 рок1в в1дпов1дае фотов1дбит-ку стопи доросло!' людини. Плоска стопа в дггей в1дм1-чаеться р1дко, проте може бути причиною бол1 в стопах. Тому найчаспше сам1 батьки звертаються до ортопед1в 31 скаргами на деформацш стоп у д1тей, яка ïx дуже бентежить. Л1тературн1 джерела св1дчать, що типовий випадок асимптоматично! гнучко! плоско-вальгусно! деформацй' стоп у дггей не потребуе спец1ального л1-кування, кр1м динам1чного спостереження [1, 3, 7, 10]. Лише за наявност1 контрактури ах1лового сухожилка показане консервативне л1кування, що направлене на розтягування останнього. Так, було пов1домлено, що гнучка плоско-вальгусна деформац1я стоп 1з контрактурою ахглового сухожилка, безсумшвно, посилювати-меться 1 стане симптоматичною.
З метою корекцй симптоматично!' плоско-вальгус-но! деформацй' стоп деяк1 з досл1дник1в рекомендують застосовувати ортопедичш уст1лки або ортези. Але Wenger i Leach [12] та MacKenzie та сп1вавт. [11] вияви-ли дуже обмежеш докази ефективност1 використання консервативних ортопедичних засоб1в корекци'. Тому в пац1ент1в 1з симптоматичною плоско-вальгусною де-формац1ею стоп, як1 не л1куються консервативно, часто використовують х1рурпчш втручання. Ц1каво, що в деяк1й англомовнш л1тератур1 1снуе небажання класи-ф1кувати гнучку плоско-вальгусну деформац1ю стоп як патолог1ю, що потребуе х1рург1чного л1кування, проте в довгдниках про малошвазивш х1рург1чн1 втручання достатньо опис1в щодо л1кування останньо!.
При проведенн1 л1тературного пошуку нами виявле-н1 пов1домлення деяких автор1в про наявн1сть гнучко! плоско! стопи в дггей 1з г1пермоб1льн1стю суглоб1в, яка обумовлена р1зними типами дисплазй сполучно! тка-нини (колагенопатй'). Проте залишаються в1дкритими питання щодо прогнозування переб1гу дано! деформацй', ïï рентгенолопчно! картини та тактики л1кування в пац1ент1в дитячого в1ку.
На наш погляд, саме гнучка плоска стопа при р1зних типах колагенопатш потребуе особливо!' уваги ортопе-д1в та проведення низки наукових дослгджень (бюме-хан1чних, рентгенолог1чних та 1нших), що пов'язано з il тяжким перебйом, п1дГрунтям якого е недосконал1сть сполучно! тканини та зв'язково-сумкового апарату. Мета даних дослгджень: об'ектив1зувати патолопчш зм1ни при гнучкш плоско-вальгуснш деформацй' стоп та розробити тактику i показання до ортопедичного л1-кування, в тому числ1 i х1рург1чного.
В1домою х1рург1чною методикою для л1кування плоско-вальгусно! деформацй' стоп е тдтаранний ар-троерез, проте в1дсутн1 пов1домлення про його використання саме в пащентав дитячого в1ку з гшермобть-н1стю сугло61в на фон! дисплазй сполучно! тканини.
Тому вкрай важливим та доцiльним питанням е оцiнка результатiв xipypri4Horo лiкування симптоматично! гнучко! плоско-вальгусно! деформацй стоп у пащенпв i3 гiпермобiльнiстю сyглобiв при дисплазй сполучно! тканини з використанням методики тдта-ранного артроерезу.
Таким чином, все вищевикладене обумовлюе акту-альнють даного дослiдження.
Матер1али та методи
В основу роботи покладений аналiз резyльтатiв xi-рурпчного лiкyвання 8 пацiентiв (16 стоп) i3 гнучкою плоско-вальгусною деформацiею стоп на тл1 дисплазй сполучно! тканини вшом вгд 6 до 14 роив (чолов1чо! статi — 7 ошб, жшочо! — 1), як! перебували на лшуван-ш в ДУ «1нститут травматологй та ортопедй НАМНУ» з 2015 по 2017 р1к.
Д1агностика дисплазГ! сполучно! тканини вико-нувалася за допомогою критерш Брайтона, ступ1нь г1пермоб1льност1 суглоб1в визначався за шкалою Бейтона.
Ус1 д1ти обстежеш кл1н1чно та рентгенолог1чно. При клш1чному обстеженн1 акцентували увагу на скарги пащенпв, виконували оц1нку стану стоп до та шсля х1рург1чного л1кування шляхом !х огляду з на-вантаженням та без нього, оцшювали форму стопи в положенн1 навшпиньки, встановлювали варусне та вальгусне вГдхилення заднього вщдшу стоп, ощ-нювали симптом «багатьох пальщв», симптом Jack, прогресуючий кут стопи п1д час ходьби. Для визна-чення контрактури ахглового сухожилка використо-вували тест Сшьвершельда.
Рентгенолог1чно обстежен1 вс1 пащенти. Рентге-нограми виконували в передньо-заднш та боков1й проекц1ях. На передньо-заднш рентгенограм1 визна-чали таранно-п'ятковий кут, на боковш — таранно-п'ятковий кут, кут шклшацй п'ятково! истки та та-ранно-метатарзальний кут. На рис. 1 подана методика проведення рентгенометрй стоп.
Ус1м пацiентам проведено xiрyргiчне лшування на обох стопах шляхом виконання шдтаранного артроерезу. Для п^дтаранного артроерезу використовували iмплантати типу Vilex Ф1рми «1нмастер Укра!на». Тер-мш спостереження — в1д 6 мюящв до 1 року.
Методика мрурпчного лiкyвання (пiдтаранний атроерез): по зовшшнш поверxнi стопи проводиться поздовжн1й розр1з дещо попереду в1д латерально! юс-точки в проекцi'l' sinus tarsi. Спещальними прим1рочни-ми розширниками пщбираеться необхщний розм1р ен-дортеза. Далi виконуеться власне установка iмплантатy на глибину приблизно 1,5 см вгд краю п'ятково! ыстки. Установка такого Тмплантату запобiгае пронацiйнiй ротацй п'ятково! истки навколо таранно!. При цьому досягаеться достатня сушнащя, що дозволяе значно пщняти склепiння стопи.
Оцшку резyльтатiв х1рург1чного лiкyвання проводили за шкалою AOFAS (Американська асощащя х1рург1в стопи та гомiлково-стyпневого суглоба) для заднього в1дд1лу стопи.
Рисунок 1. Визначення рентгенометричних показник!в стопи: а) таранно-п'ятковий кут (передньо-задня проекц!я); б) таранно-метатарзальний кут; в) таранно-п'ятковий кут (бокова проекц!я); г) кут п'ятковоï iнклiнацiï
Результата та обговорення
Дисплазш сполучно! тканини у Bcix пащентав даа-гностовано та шдтверджено за великими та малими критерiями Брайтона. Гiпермобiльнiсть суглобiв даа-гностовано за бальною шкалою Бейтона: у 1 пащента констатовано 8 балiв, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свщчить про наявшсть тяжкого ступеня гнучко! стопи.
При ктшчному обстеженнi у вшх хворих до хiрур-пчного лiкування були виявленi больовий синдром, позитивний симптом «багатьох пальщв», позитивний симптом Jack. Для ощнки функщ! стопи гад час сто-яння та ходшня проведено визначення прогресуючого кута стопи, а саме вщведення переднього вiддiлу стопи (вiдхилення стопи дозовш), що в усiх пащентав ста-новило понад 20° (рис. 2а). При оцшщ стопи в наван-таженнi у всiх хворих дiагностованi зниження висоти медiального склетння, еверсiя заднього вiддiлу стопи з встановленням п'яти у вальгусному положенш (кут вальгусного вiдхилення становив вщ 20 до 25°), в!две-дення переднього вщдшу стопи (рис. 3а). У 2 хворих виявлено контрактуру ахтового сухожилка (позитивний симптом Сшьвершельда).
При рентгенолопчному обстеженнi при первин-ному обстеженнi хворого були виявлеш збiльшення таранно-метатарзального кута в передньо-заднш проекцп, зменшення кута шклшацп п'ятково! ыст-ки та збшьшення таранно-п'яткового кута в 6оков1й проекцп. Визначеш рентгенологiчнi зм1ни вщобра-жеш в табл. 1.
ус1м хворим було виконано п!дтаранний артроерез обох стоп за класичною методикою, що подано вище. Повне навантаження дозволяли через 7—11 дшв п1сля ххрурпчного втручання. Термiн спостереження становив вгд 6 до 12 мюящв.
При кл1н1чному обстеженнi через 6 мюящв тс-ля х1рург1чного лшування була виявлена в1дсутн1сть больового синдрому в 7 хворих 1з 8, негативний симптом багатьох пальщв та симптом Jack — у вс1х пащен^в, вщсутшсть вальгусного вiдxилення заднього вщдшу стопи при навантаженш — у 7 хворих 1з 8, формування варусного вiдxилення заднього вщдшу стопи — у 1. Позитивний симптом Сшь-верскольда зберiгся у 2 хворих. При оцшщ функцп стопи шд час стояння та ходшня вiдмiчалося зна-
Таблиця 1. Рентгенометричнi показники стоп у хворих iз ппермобшьшстю суглоб'т
до хiрургiчного л'!кування
BiK Таранно-метатарзальний кут (бокова проекщя), норма — 0-4° Кут шклшацГГ п'ятковоГ кютки (бокова проекщя), норма — 20-30° Таранно-п'ятковий кут (бокова проекщя), норма — 30-45°
Лiва Права Лiва Права Лiва Права
15 17,3 15,5 20 19 45 51
8 20 21 15 15 55 55
6 30 31 12 10 60 59
6 29 30 10 11 61 60
8 19 20 16 16 57 56
8 21 21 15 16 55 57
10 19 20 18 18 50 52
10 20 21 16 17 51 51
Рисунок 2. Зм!ни прогресуючого показника стопи у хворого: а) до хiрургiчного л!кування; б) тсля х!рург!чного л!кування
чне покращання показниюв прогресуючого кута стопи, що в уах пащенпв становив вiд 0 до 10°. На рис. 2 подаш змши прогресуючого показника стопи у хворого до та шсля проведеного хiрургiчного лiку-вання.
При оцiнцi стопи в навантаженш пiсля хiрурriчно-го л^вання в усiх хворих дiагностовано нормальну анатомiчну форму стоп, кут вальгусного вiдхилення п'ятково! кустки становив вщ 0 до 10°; у одного хворого дiагностовано гiперкорекцiю вальгусного вiдхилення п'ятково! кiстки. На рис. 3 поданий вигляд заднього
Рисунок 3. Фотовщбитки заднього в'!дд'шу стопи у хворого до та тсля проведеного хiрургiчного л!кування: а) вальгусне вщхилення заднього в '1дд 'шу стопи; б) нейтральне положення п'ятковоI кстки
вщдшу стопи у хворого до та тсля проведеного х^рур-пчного лшування.
Порiвняльний аналiз результапв кшшчного обсте-ження до та шсля хiрургiчного лiкування поданий у табл. 2.
При рентгенолопчному обстеженнi хворих пiсля хiрургiчного лiкування було виявлено наближення до нормальних показникiв таранно-метатарзального кута в передньо-заднш проекци, кута iнклiнацi! п'ятково! ыстки та таранно-п'яткового кута в боковш проекци. Визначенi рентгенологiчнi змши вщображеш в табл. 3.
Таблиця 2. Пор1вняння клЫчних показниюв у хворих до та псля проведеного
xipypri4Horo л!кування
Параметри оцшки До xipypmHoro лiкування (кiлькiсть хворих) Пюля xipypri4Horo лiкyвання (кiлькiсть хворих)
Бть 8 1
Вальгусне вщхилення заднього вщцшу стопи 8 0
Варусне вщхилення заднього в^ту стопи 0 1
Симптом «багатьох пальцiв» 8 0
Симптом Jack 8 0
Контрактура ахтового сухожилка 2 2
Вш Таранно-метатарзальний кут (бокова проекщя), норма — 0-4° Кут шклшацм п'ятковоТ кютки (бокова проекщя), норма — 20-30° Таранно-п'ятковий кут (бокова проекщя), норма — 30-45°
Лiва Права Лiва Права Лiва Права
15 5 7 23 22 30 35
8 9 10 19 20 30 34
6 12 14 16 16 35 35
6 15 14 15 16 40 40
8 10 9 20 19 40 40
8 11 11 19 20 37 37
10 9 10 22 21 40 40
10 10 12 19 20 35 35
Таблиця 3. Рентгенометричнi показники стоп у хворих iз ппермобшьнстю суглоб'т тсля
х'рурпчного л'^вання
Таблиця 4. Статистичний анатз змн показниюв рентгенометрп стоп до та тсля
х'рурпчного л!кування
Рентгенометрiя стоп До хiрургiчного лшування Пюля хiрургiчного лiкування t Р
Таранно-метатарзальний кут (бокова проекщя), норма — 0-4° 22,18 ± 1,22 10,50 ± 0,65 15,7 1,01 E-10
Кут шклшацп п'ятково! кютки (бокова проекщя), норма — 20-30° 15,25 ± 0,77 19,19 ± 0,59 -16,9 3,39 E-11
Таранно-п'ятковий кут (бокова проек^я), норма — 30-45° 54,69 ± 1,10 36,44 ± 0,86 16,74734857 4,05893 E-11
На пiдставi ан^зу рентгенометричних показниыв стопи до та тсля проведеного хiрургiчного лiкування, а саме виконання артроерезу стоп установлено статис-тично вiрогiдне покращання показниыв тало-мета-тарзального кута (р < 1,01 E-10), показника п'ятково! шклшацй' (р < 3,39 E-11) та таранно-п'яткового кута (р < 4,05893E-11) тсля проведеного мрурпчного лшу-вання. Отримат результати поданi в табл. 4.
Рисунок 4. Фотовщбитки рентгенограм стоп до та тсля х'рурпчного л!кування: а) вимiрювання таранно-метатарзального кута до хiрургiчного л!кування; б) вим!рювання таранно-метатар-зального кута тсля х'рурпчного л!кування; в) вим!рювання кута iнклiнацiï п'ятковоï кстки до хiрургiчного л!кування; г) вим!рювання кута iнклi-нацИ п'ятковоï кстки тсля х'рурпчного л!куван-ня; д) вим!рювання таранно-п'яткового кута до хiрургiчного л!кування; е) вим!рювання таранно-п'яткового кута тсля х'рурпчного л!кування
На пiдставi рентгенолопчного обстеження стоп у дослГджуваних хворих спостерлаеться покращання рентгенометричних показниыв тсля х^рурпчного ль кування (рис. 4).
Нами проведено оцшку хiрургiчшого лкування симптоматично! плоско-вальгусно! деформацй стоп у пащенпв дитячого вшу з дисплазiею сполучно! тканини за шкалою AOFAS. ВГдмшний результат за шкалою AOFAS було вiдмiчешо у 2 пащенпв (25 %), добрий — у 6 (75 %). Подашi результати вiдображешi в табл. 5.
Таблиця 5. Оцнка результат!в хiрургiчного л!кування гнучко! плоско-вальгусноI деформацй стоп уд!тей ¡з дисплаз!ею сполучноI тканини за шкалою АOFAS
Кшькють балiв до хiрургiчного лiкування Кшькють балiв пiсля хiрургiчного лiкування
64 86
69 90
64 86
67 86
61 86
64 87
61 90
61 86
Таким чином, у результата проведеного аналiзу хь рурпчного л^вання дггей iз симптоматичною гнуч-кою плоско-вальгусною деформашею стоп на rai дисплазй' сполучно! тканини встановлено зменшення чи усунення больового синдрому та досягнення корекци' деформацй' стоп, як клМчно, так i рентгенолопчно, що, на наш погляд, вказуе на доцтьшсть та перспек-тивнють застосування йдтаранного артроерезу в паць ентiв iз цiею патологiею.
Висновки
1. Гнучка симптоматична плоско-вальгусна дефор-мацiя стоп у дггей на rai дисплазГ! сполучно! тканини — патолопчний стан, що характеризуеться ркзнома-штним клiнiко-рентгенологiчним перебiгом, який при неефективноста консервативного лiкування потребуе хгрурпчного л^вання.
2. Пiдтаранний артроерез при л1куванш дано! гру-пи хворих дозволяе проводити ефективну корекцiю деформацп стоп та досягати стшкого ефекту сто-совно больового синдрому та покращувати функцiю ходьби.
3. Установлено статистично вiрогiдне покращання рентгенометричних показниюв стопи тсля проведено-го хiрургiчного лiкування, а саме наближення до норми показниюв тало-метатарзального кута (р < 1,01 E-10), показника п'ятково! шклшацй (р < 3,39 E-11) та таранно-п'яткового кута (р < 4,05893 E-11), що вказуе на доЦль-нють та ефективнють виконання пщтаранного артро-ерезу исток стопи у хворих 1з гнучкою симптоматичною плоско-вальгусною деформащею к1сток стопи.
Конфлiкт штереив. Автори заявляють про в1д-сутшсть конфл1кту штерес1в при шдготовщ дано! статт1.
Список лператури
1. Mosca V.S. Flexible flatfoot in children and adolescents// J. Child Orthop. - 2010. - 4. - P. 107-121. - doi: 10.1007/ s11832-010-0239-9.
2. Herring J.A. Flexible flatfoot (pes calcaneovalgus) / Herring J.A., Tachdjian M.O. Texas Scottish Rite Hospital for Children. Tachdijan's pediatric orthopedics. — Saunders/Elsevier Health Sciences, Amsterdam, 2002. — Р. 908-921.
3. Harris E.J. The natural history and pathophysiology of flexible flatfoot // Clin. Pod. Med. Surg. - 2010. — 27. -P. 1-23. - doi: 10.1016/j.cpm.2009.09.002.
4. Sullivan J.A. Pediatric flatfoot: evaluation and management// J. Am. Acad. Orthop. Surg. - 1999. - 7(1). - P. 44-53.
5. Rao U.B., Joseph B. The influence of footwear on the prevalence offlat foot. A survey of2,300 children // J. Bone Jt Surg. Br. - 1992. - 74. - P. 525-527.
6. Pfeiffer M., Kotz R., Ledl T. et al. Prevalence of flat foot in preschool-aged children // Pediatrics. — 2006. — 118. — P. 634-639. - doi: 10.1542/peds.2005-2126.
7. Staheli L.T., Chew D.E., Corbett M. The longitudinal arch. A survey of eight hundred and eighty-two feet in normal children and adults // J. Bone Jt Surg. Am. — 1987. — 69. — P. 426-428.
8. Forriol F., Pascual J. Footprint analysis between three and seventeen years of age // Foot Ankle. — 1990. — 11(2). — P. 101-104. - doi: 10.1177/107110079001100208.
9. Volpon J.B. Footprint analysis during the growth period // J. Pediatr. Orthop. - 1994. - 14. - P. 83-85. - doi: 10.1097/01241398-199401000-00017.
10. McCarthy D.J. The developmental anatomy ofpes valgo planus //Clin. Podiatr. Med. Surg. - 1989. - 6(3). - P. 491509.
11. MacKenzie A.J., Rome K., Evans A.M. The efficacy of nonsurgical interventions for paediatric flexible flat foot: a critical review // J. Pediatr. Orthop. — 2012. — 32. — P. 830834. - doi: 10.1097/BP0.0b013e3182648c95.
12. Wenger D.R., Leach J. Foot deformities in infants and children // Pediatr. Clin. North Am. — 1986. — 33(6). — P. 1411-1427.
OmpuMaHO 12.10.2017 ■
Демьян Ю.Ю., ГукЮ.Н., Лябах А.П., Зима А.Н., Кинча-Полищук Т.А., Чеверда А.И. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Применение подтаранного артроэреза в лечении эластичной плоско-вальгусной деформации стопы у детей с гипермобильностью суставов
Резюме. Актуальность. Эластичная плоская стопа является одним из самых частых скелетных нарушений у детей и подростков. Ведущими хирургами при коррекции плоско-валь-гусной деформации стоп используется методика подтаранного артроэреза, однако отсутствуют сообщения о применении данной методики у пациентов детского возраста с гипермобильностью суставов на фоне дисплазии соединительной ткани. Материалы и методы. В основу работы положен анализ результатов хирургического лечения 8 пациентов (16 стоп) с эластичной плоско-вальгусной деформацией стоп на фоне дисплазии соединительной ткани в возрасте от 6 до 14 лет (мужского пола — 7 чел., женского — 1). Диагностика диспла-зии соединительной ткани выполнялась с помощью критерия Брайтона, степень гипермобильности суставов определялась по шкале Бейтона. На передне-задней рентгенограмме определяли таранно-пяточный угол, на боковой — таранно-пяточный угол, угол инклинации пяточной кости и тало-метатарзальный угол до и после хирургического лечения. Оценку результатов хирургического лечения проводили по шкале AOFAS (Американская ассоциация хирургов стопы и голеностопного сустава) для заднего отдела стопы. Выполнен статистический анализ. Результаты. Все пациенты жаловались на боли в стопах после
нагрузки. Дисплазия соединительной ткани у всех пациентов диагностирована и подтверждена большими и малыми критериями Брайтона. Гипермобильность суставов диагностирована по балльной шкале Бейтона: у 1 пациента констатировано 8 баллов, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, что свидетельствует о наличии тяжелой степени гипермобильности суставов. На основании анализа рентгенометрических показателей стопы до и после проведенного хирургического лечения, а именно выполнения артроэреза стоп установлено статистически достоверное улучшение показателей тало-метатарзального угла (р < 1,01 Е-10), показателя пяточной инклинации (р < 3,39 Е-11) и таранно-пяточного угла (р < 4,05893 Е-11) после проведенного хирургического лечения. Отличный результат по шкале AOFAS был отмечен у 2 пациентов (25 %), хороший — у 6 (75 %). Выводы. Подтаранный артроэрез при лечении эластичной симптоматической плоско-вальгусной деформации стоп у детей на фоне дисплазии соединительной ткани позволяет проводить эффективную ее коррекцию, достигать стойкого эффекта относительно болевого синдрома и улучшать функцию ходьбы.
Ключевые слова: подтаранный артроэрез; гипермобильность суставов; дисплазия соединительной ткани
OpèrïHaAbHi AQCAiAœeHHq / Original Researches |
Yu.Yu. Demyan, Yu.M. Guk, A.P. Lyabah, A.M. Zyma, T.A. Kincha-Polishchuk, A.I. Cheverda State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
The use of subtalar arthroereisis in the treatment of flexible flat foot in children with joint hypermobility
Abstract. Background. Flexible flat foot is one of the most frequent skeletal abnormalities in children and adolescents. The technique of surgical subtalar arthroereisis is frequently used for the treatment of painful planovalgus feet, but there are no reports on the use of this method in children with joint hypermobility due to a connective tissue disorders. Materials and methods. Eight patients (16 feet) with connective tissue disorders underwent surgical treatment for painful flexible flatfoot. Age ranged from 6 to 14 years (7 males, 1 female). The diagnosis of connective tissue disorder was made using the Brighton criteria, and the degree of hypermobility of the joints was evaluated by the Beighton score. The talocalcaneal angle, the calcaneal inclination angle, and ta-lar-metatarsal angles were measured on radiographs taken before and after surgical treatment. Results of surgical treatment were assessed with the American Association of Foot and Foot Surgery scale (AOFAS) for the hindfoot, and statistical analysis was
performed. Results. Joint hypermobility was diagnosed according to Beighton score: 8 points were registered in 1 patient, 7 — in 5 (48 %), and 6 points — in 2 individuals (42 %). All patients were pain-free after surgery. Based on the analysis of the X-ray of the foot before and after the surgical treatment, statistically significant improvements of the talo-metatarsal angle (p < 1.01 E-10), the calcaneal inclination angle (p < 3.39 E-11) and the talocalca-neal angle (p < 4.05893 E-11) were noted after surgical treatment. An excellent result on the AOFAS scale was obtained in 2 patients (25 %) and a good result — in 6 persons (75 %). Conclusions. A subtalar extra-articular screw arthroereisis is an appropriate choice for the treatment of flexible symptomatic flat foot in children with hypermobility syndromes, as it allows for effective correction of the deformity and improves pain and walking. Keywords: subtalar arthroereisis; joint hypermobility; connective tissue dysplasia
