CC BY
30
УДК 616.831-005.1-005.4+615.217.34
смолко д.г.
Внницький нащональний медичний ун/верситетiменi M.I. Пирогова
застосування нейроцитопротектор1в на догосплальному етап допомоги при гострому порушены мозкового кровооб1гу та ix вплив на в|ддалеы насадки мозкових ¡нсульпв
Резюме. Метою даного до^дження було визначити та проаналЬзувати доцыьтсть застосування нейроnротекторiв (кортексин, глiатилiн) на раншх етапах допомоги при гострих порушеннях мозкового кровообщ та ¡х вплив на вiддаленi на^дки мозкових iнсультiв, Трунтуючись на оцшщ неврологiчного статусу (шкала ИШББ). Проанал1зовано результати лкування 300 nацieнтiв з гострим порушенням мозкового кровообку. Нейроцитопротекщя на догоспiтальному етапi гостро¡ судинно¡ мозково¡ катастрофи 1з застосуванням кортексину або глiатилiну полшшуе неврологiчний статус пацieнтiв, сприяе вiрогiдному зменшенню неврологiчного дефщиту за шкалою ИШББдо 15-1 добилкування на 19,4—27,2 %, через 1 рк — на 23,2—29,5 % (р < 0,05).
Ключовг слова: гостре порушення мозкового кровообщ, лкування, нейропротектори.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
В Укра!ш, як i в усьому свт, гостре порушення мозкового кровооб^у (ГПМК) залишаеться надзвичайно актуальною проблемою неврологи. За даними ВООЗ, у свт шсульт щорiчно виникае у 15 млн хворих, захво-рювашсть становить у середньому 250 на 100 тис. населенна без тенденци до зниження [5]. За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни, в Укрш'ш фшсуеться 100—120 тис. випадыв шсульту на рш, 20—40 % ошб, яю вижили, мають тяжку швалщшсть [3, 6].
Мозковий шсульт як прояв цереброваскулярно! патологи — це серйозна енергетична й метаболiчна катастрофа, сукупшсть рiзних уражень iз рiзноманiт-тям патофiзiологiчних механiзмiв загибелi уражених нейронiв [2]. Тому терапевтична стратепя мозкового шсульту базуеться на концепци його гетерогенност та спрямована на максимальне обмеження зони шфаркту мозку, реперфузiю й тдтримання метаболiзму речовини головного мозку на рiвнi, що забезпечуе його захист вiд структурних ушкоджень, тобто нейропротекцш (цито-протекцiю). Основою сучасно! нейропротекци е вщнов-лення дисбалансу ендогенних нейротрофiчних факторiв шляхом впливу на рiзнi ланки iшемiчного каскаду [1, 4, 7, 11, 15]. У цшому при вогнищевш церебральнш те-
ми вивчали 1026 лшарських засобiв (912 дослщжували тiльки на тваринах, 97 — на тваринах i на людях i 17 — ттьки на людях). Незважаючи на ефективнiсть нейро-протекторiв у дослщженнях на моделях iшемií мозку [8], у ктшчних дослiдженнях !х позитивна дiя при ГПМК шдтверджена не була [9, 12, 14]. Бтьш того, в окремих дослщженнях результати в групi активного л^вання були гiршими, нiж у контрольнш групi [10, 13, 16].
Отже, чимало дослiдникiв висловлюють сумнiви стосовно ефективност нейропротекторiв. Це спонукало нас провести дослщження впливу застосування двох сучасних нейроцитопротекторiв у першi години гострих мозкових катастроф на переби мозкових шсульпв та !х вщдалеш наслiдки.
Мета дослiдження — визначити та проаналiзувати доцiльнiсть застосування нейропротекторiв (кортексин, глiатилiн) на раннiх етапах гостро! мозково! катастрофи
Адреса для листування з автором: Смолко Дмитро Геннадiйович E-mail: psychvin@gmail.com
© Смолко Д.Г., 2015
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригшальш дослщження /Original Researches/
liNJI
та 1х вплив на В1ддален1 насл1дки мозкових 1нсульт1в, Грунтуючись на ощнщ невролог1чного статусу (шкала NIHSS).
Матерiал та методи
Досл1дження проводилось 1з с1чня по грудень 2013 року на баз1 трьох заклад1в охорони здоров'я (ЗОЗ) Вшницько'1 област1, а саме: невролопчних стащона-р1в Вшницького (ЗОЗ-1), Хм1льницького (ЗОЗ-2) та Гайсинського (ЗОЗ-З) райотв. К1льк1сть ГПМК у цих районах у 2013 рощ становила 807, 460 та 505 випадюв вщповщно.
Учасники дослщження були розподшет на 3 групи по 100 ос1б у кожн1й. Пащенти, як1 отримували лжуван-ня в ЗОЗ-1 згщно з ун1ф1кованим клшчним протоколом для хворих на ГПМК (наказ МОЗ Укра1ни № 602 вщ 3.08.2012 р.) 1 нейроцитопротектори на догосштально-му етап1 не отримували, становили групу пор1вняння (контроль). Хворим двох шших груп при первинному огляд1 як додаток до стандартного лжування (наказ № 602) вводили нейроцитопротектори — кортексин 20 мг внутршньом'язово (група кортексину) або гль атилш 1000 мг внутршньом'язово (група гл1атил1ну) з подальшим транспортуванням у невролопчт стащ-онари ЗОЗ-2 1 ЗОЗ-3 в1дпов1дно, де щ нейроцитопротектори продовжували вводити в поеднант з 1ншими л1карськими засобами (за показаннями: гшотензивт, протинабряков1 засоби, коректори серцево-судинно'1 д1яльност1, антибактер1альн1 препарати тощо).
40
30 20 10 0
IIH шл
1-ша доба
15-та доба
■ Контроль
□ Група кортексину
□ Група гтиатилну
12 мюяцш
Рисунок 1. Динамка показниюв невролопчного дефщиту за шкалою нсульту NIHSS у пац1ент1в контрольноI групи, груп кортексину та глiатилiну на етапах спостереження та л'1кування
Хворим проводили загальне кттчне та невролопч-не дослщження. Уй пащенти надходили до стацiонару на 1-шу — 2-гу добу вiд початку захворювання. Для оцiнки неврологiчного дефщиту була використана шкала тяжкостi шсульту Нацiональних iнститутiв здоров'я США (National Institutes of Health Stroke Scale — NIHSS), показники яко! оцшювалися при над-ходженнi до стащонару, на 15-й день лiкування та через 1 рж з моменту ГПМК.
Статистичний аналiз виконували в статистичному пакет SPSS20 (©SPSS Inc.).
Результати дослщження
У дослiдженнi взяли участь 300 пацiентiв з ГПМК: 152 чоловжи (51 %) та 148 (49 %) жшок. Вж хворих був вiд 34 до 74 роюв (у середньому 57,30 ± 8,26 року). Характеристики дослщжуваних пацiентiв наведенi в табл. 1.
Групи були порiвнянними мiж собою за статтю, середнiм вiком, частотою та структурою соматично! патологи, середнiми строками вщ початку захворювання до госппатзаци, ступенем вираженостi неврологiчного дефiциту за шкалою NIHSS при первинному оглядi (р > 0,05).
Порiвняльнi дат динамжи неврологiчного статусу в дослщжуваних хворих наведено на рис. 1. Як видно, аналiзованi пацiенти мали подiбнi за вираженiстю пору-шення функци мозку — вiд 7 до 30 балiв неврологiчного дефщиту за шкалою NIHSS на початку дослщження: контрольна група — 25,3 ± 12,1 бала, група кортексину — 29,2 ± 16,4 бала та група гтатилшу — 23,8 ± 19,4 бала (р > 0,05).
Аналiз динамжи невролопчного дефщиту показав, що в пащентав груп кортексину та глiатилiну на 15-ту добу лiкування результат ощнки за шкалою NIHSS був вiрогiдно меншим — на 27,2 та 19,4 % порiвняно з показником групи контролю (15,8 ± 10,9 бала та 17,5 ± 11,2 бала проти 21,7 ± 12,3 бала в груш контролю; р < 0,001 та р = 0,012 вщповщно). Бшьш вира-женою рiзниця виявилася при ощнщ невролопчного дефщиту через 1 рж, коли можна дiагностувати ре-зидуальт (залишковi) явища iшемiчного iнсульту: на
Таблиця 1. Гендерний та вКовий склад пащент'т ¡з ГПМК (n = 300)
Контрольна група Група кортексину Група глiатилiну
Гендерно-BiKOBi категори (n = 100) (n = 100) (n = 100)
Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%)
Чоловiча стать
< 50 poKiB 13 (13) 6 (6) 5 (5)
51-60 poKiB 22(22) 21(21) 23 (23)
> 60 poKiB 21(21) 20(20) 21(21)
ЖЫоча стать
< 50 poKiB 5 (5) 4 (4) 5 (5)
51-60 poKiB 17 (17) 15 (15) 14 (14)
> 60 poKiB 22 (22) 34 (34) 32 (32)
86
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 5(75), 2015
fiNJj
Оригшальш дослщження /Original Researches/
29,5 % у груш кортексину та на 23,2 % у груш гтатилшу порiвняно з показником групи контролю (6,7 ± 4,3 бала та 7,3 ± 5,6 бала проти 9,5 ± 7,1 бала в груш контролю, р < 0,001 та р = 0,016 вщповщно) (рис. 1).
Результати статистичного анатзу резидуальних явищ в анашзованих групах вказують на бшьш швидкий регрес неврологiчного дефiциту, а отже, наявтсть iстотного нейроцитопротекторного ефекту як у кортексину, так i в гтатилшу. Крiм цього, аналiз результат проведеного дослщження продемонстрував доцiльнiсть призначення нейроцитопротекторних препарапв на догоспiтапьному етат впродовж перших годин захворювання.
Висновки
1. Нейроцитопротек^ на догоспiтапьному етат го-стро! мозково! катастрофи iз застосуванням кортексину або глiатилiну бшьшою мiрою покращуе неврологiчний статус пащеннв, сприяе вiрогiдному зменшенню невроло-пчного дефiциту за шкалою NIHSS до 15-! доби лжування на 19,4-27,2 %, через 1 рж — на 23,2-29,5 % (р < 0,05).
2. Оптимальним термшом початку нейроцитопро-текторно! терапп кортексином або гтатилшом е перша година вщ появи перших симптомiв судинно-цере-брально! недостатностi.
Список лiтератури
1. Виленский Б.С. Принципы доказательной медицины применительно к назначению нейропротективной терапии при ишемическом инсульте / Б.С. Виленский // Поликлиника. — 2010. — № 2. — С. 28-31.
2. Втичук С.М. Нейропротекцш в гострий перюд мозкового ¡нсульту: анал1з причин неефективност1 нейропротектор1в при кл1н1чних випробуваннях / С.М. В1ничук//Укр. мед. часопис. — 2008. — № 3. — Р. 4-11.
3. Давидова 1.В. Профыактика ¡нсульту та судинно¡ деменцИ при ессенц1альнш г1пертензи / 1.В. Давидова // Кард1оневролог1.я. — 2014. — № 7-8. — Р. 6-11.
4. Ена Л.М. Особенности лечения метаболическими цито-протекторами пациентов, перенесших кардиоэмболический инсульт / Л.М. Ена, С.М. Кузнецова, М.С. Егорова // Л1ки Укртни. — 2010. — № 5 (141). — С. 94-99.
5. Инсульт. Реалии и потребности оказания нейрохирургической помощи в Украине/Н.А. Сапон, А.П. Тук, А.Н. Никифорова [и др.] // Украинский нейрохирургический журнал. — 2013. — № 4. — Р. 43-48.
6. Мищенко Т.С. Анализ состояния распространенности, заболеваемости и смертности от цереброваскулярных заболеваний в Украине / Т.С. Мищенко // Судинт захворювання головного мозку. — 2007. — № 3. — P. 2-4.
7. Румянцева С.А. Патофизиологическая основа комплексной нейропротекции при ишемии мозга/ С.А. Румянцева, В.В. Афанасьев, Е.В. Силина // Журнал неврологии и психиатрии. — 2009. — № 3. — С. 64-66.
8.1,026experimental treatments in acute stroke/ V.E. O'Collins, M.R.. Macleod, G.A. Donnan [et al.] // Ann. Neurol. — 2006. — Vol. 59, № 3. — P. 467-477.
9. Arakawa S. Neuroprotection in stroke / S. Arakawa, N. Pe-rera, G.A. Donnan //ACNR. — 2005. — Vol. 5, № 5. — P. 10-11.
10. Cerebral protection, brain repair, plasticity and cell therapy in ischemic stroke /M. Gutierrez,, J.J. Merino, M.A. de Lecinana, E. Diez-Tejedor // Cerebrovasc. Dis. — 2009. — Vol. 21, Suppl. 1. — P. 177-186.
11. Cerebrolysin in Patients with Acute Ischemic Stroke in Asia: Results of a Double-Blind, Placebo-Controlled Randomized Trial/ W.-D. Heiss, M. Brainin, N.M. Bornstein [et al.] // Stroke. — 2012. — Vol. 43, № 3. — P. 630-636.
12. Lubeluzole in acute ischemic stroke treatment: A double-blind study with an 8-hour inclusion window comparing a 10-mg daily dose of lubeluzole with placebo /H.C. Diener, M. Cortens, G. Ford [et al.]// Stroke. — 2000. — Vol. 31, № 11. — P. 2543-2551.
13. The ALIAS pilot trial. A dose-escalation and safety study of albumin therapy for acute ischemic stroke — I: physiological responses and safety results/M.D. Ginsberg, M.D. Hill, Y. Y. Palesch [et al.]// Stroke. — 2006. — Vol. 37, № 8. — P. 2100-2106.
14. Wilby M.J. The pharmacology ofchlormethiazole: a potential neuroprotective agent?/M.J. Wilby, P.J. Hutchinson // CNS Drug Rev. — 2004. — Vol. 10, № 4. — P. 281-294.
15. Ziganshina L.E. Cerebrolysin for acute ischaemic stroke (Review) /L.E. Ziganshina, T. Abakumova, A. Kuchaeva// Cochrane Database SystRev. — 2010 (4): CD007026. doi: 10.1002/14651858.
16. Zivin J.A. Clinical trials of neuroprotective therapies / J.A. Zivin//Stroke. — 2007. — Vol. 38, Suppl. 2. — P. 791-793.
Отримано 25.03.15 Ш
Смолко Д.Г.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
ПРИМЕНЕНИЕ НЕЙРОЦИТОПРОТЕКТОРОВ НА ДОГОСПИТАЛЬНОМ ЭТАПЕ ПОМОЩИ ПРИ ОСТРОМ НАРУШЕНИИ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ОТДАЛЕННЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ МОЗГОВЫХ ИНСУЛЬТОВ
Резюме. Целью данного исследования было определить и проанализировать целесообразность применения нейропро-текторов (кортексин, глиатилин) на ранних этапах оказания помощи при острых нарушениях мозгового кровообращения и их влияние на отдаленные последствия мозговых инсультов, основываясь на оценке неврологического статуса (шкала NIHSS). Проанализированы результаты лечения 300 пациентов с острым нарушением мозгового кровообращения. Нейроци-
топротекция на догоспитальном этапе острой сосудистой мозговой катастрофы с применением кортексина или глиатилина улучшает неврологический статус пациентов, способствует достоверному уменьшению неврологического дефицита по шкале NIHSS к 15-м суткам лечения на 19,4-27,2 %, через 1 год — на 23,2-29,5 % (р < 0,05).
Ключевые слова: острое нарушение мозгового кровообращения, лечение, нейропротекторы.
OpiiriHaëbHi AocëÏAœeHHn /Original Researches/
liNJI
Smolko D.H.
Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine
APPLICATION OF NEUROCYTOPROTECTIVE AGENTS IN PREHOSPITAL CARE FOR ACUTE CEREBROVASCULAR ACCIDENTS AND THEIR IMPACT ON THE LONG-TERM EFFECTS
OF BRAIN STROKE
Summary. The objective of this study was to determine and to analyze the feasibility of using neuroprotective agents (cortexin, gliatilin) in early care for acute cerebrovascular accidents and their impact on long-term effects of brain stroke, based on an assessment of neurological status (NIHSS scale). Results of treatment of 300 patients with acute cerebrovascular accident were analyzed. Neurocy-toprotection at the prehospital stage ofacute cerebrovascular accident
using cortexin ofgliatilin improves the neurological status ofpatients, promotes significant reduction of neurologic impairment by NIHSS scale up to the 15th day of treatment by 19.4—27.2 %, in a year — by 23.2-29.5 % (p < 0.05).
Key words: acute cerebrovascular accident, treatment, neuropro-tectors.
88
MiœHapoAHHH HeBponorÎMHHH œypHan, ISSN 2224-0713
№ 5(75), 2015
