CC BY
42
и переваривания стафилококков. Выявленные изменения подтверждают иммунотоксичное действие веществ.
Ключевые слова: простые полиэфиры, неспецифическая резистентность, фагоцитарная активность нейтрофилов, NK- клетки.
UDC 616-099:678. 744. 5:612. 017. 1J-092. 9
STATE of NONSPECIFIC RESISTANCE of RATS ORGANISM at INFLUENCE of LONGTERM POLYETHERS ACTION
Nakonechnaya O. A.
Summary. The article showed the experimental data of nonspecific rat organism resistance state at conditions of polyethers peroral action. The result reports decrease in NK-cells contents as well as impairment of phagocyte activity of neutrophils by decrease in phagocytosis percentage, phagocyte index, staphylococci neutrophilic digestion and absorbtion index. The detected alteration confirm immunotoxic action of substances.
Key words: polyethers, nonspecific resistance, phagocyte activity of neutrophils, NK-cells.
Стаття надійшла 15. 02. 2010 р.
УДК 636. 4:612. 017 Н. О. Салига
ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОМОДУАЯТОРА ТИМУСНОГО ПОХОДЖЕННЯ ДАЯ КОРЕКЦІЇ ІМУНІТЕТУ У ТВАРИН
Інститут біології тварин УААН (Львів)
Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи «Вивчити ендокринні та субстратні механізми регуляції обміну речовин у свиней і розробити способи підвищення їх продуктивності» (№ держ. реєстрації 010Ш003433).
Вступ. Результати проведених раніше досліджень показали, що пептиди, які містяться в імуномодуляторі тималіні (препарат по-ліпептидної природи, отриманий шляхом екстракції з тимусу великої рогатої худоби), при взаємодії з поверхневою мембраною Т-лімфоцитів активують експресію специфічних рецепторів і підвищують їх функціональну активність [3, 6]. Цей імуномоду-лятор володіє імунобіологічною активністю, регулює кількість і співвідношення Т та В лімфоцитів і їх субпопуляцій, посилює фагоцитоз, стимулює реакції клітинного імунітету та імунної відповіді на тимус-залежні антигени. Тималін є ефективним препаратом для корекції вторинної імунологічної недостатності [5, 9, 2]. Але виникає необхідність у підборі оптимальної схеми та дози їх засто-
сування для підвищення імунного статусу і специфічного захисту.
У зв’язку з вищесказаним метою даного дослідження було з’ясувати зміни деяких імунологічних показників в організмі тварин після застосування тималіну у дозі вищій, ніж у попередніх дослідженнях [7, 8]. Дослідними тваринами послужили поросята, за умов стресу при відлученні їх від свиноматок.
Об’єкт і методи дослідження. Дослід проведено на на 2-х групах поросят, одна з яких була контрольною. За 3 дні до відлучення дослідній групі парентерально вводили імуномодулятор тималін у дозі 5 мг на тварину. Контрольній групі замість розчину вказаного препарату вводили відповідну кількість 0, 9%-го розчину ЫаС1. Матеріалом для досліджень служила кров, отримана від поросят у день відлучення та на 7-ий і 14-ий день після відлучення їх від свиноматок.
У цільній крові визначали кількість лейкоцитів (у камері Горяєва), лейкоцитарну формулу, фагоцитарну активність
нейтрофілів. У сироватці крові визначали активність комплементу за процентом гемолізу еритроцитів. Цитологічний аналіз клітин проводили шляхом фарбування фіксованих метанолом висушених мазків за методом Романовського-Гімза. Одержані дані опрацьовували статистично. В плазмі крові поросят визначали вміст глюкози, вміст сечовини, сечової кислоти [10].
Результати досліджень та їх обговорення. Період раннього онтогенезу поросят є одним з найбільш критичних у їх розвитку, що характеризується рядом особливостей. Це стосується не лише становлення загальних фізіологічних функцій, а передусім до формування імунної системи, котра відіграє
важливу роль у захисті їх від інфекцій [1, 11, 14, 15].
Результати проведених досліджень показали, що введення поросятам дослідної групи імуномодулятора тималіну призводило до вірогідного зростання загальної кількості лейкоцитів у день відлучення та на 7-у добу після відлучення відповідно (р<0, 01) у порівнянні з контролем (табл. 1). Збільшення загальної кількості лейкоцитів у постна-тальний період, ймовірно, слід розглядати як пристосування організму до незвичних подразників у зв’язку з новими умовами годування і утримання. У крові поросят дослідної групи на 7-му добу після відлучення вірогідно зростає кількість лімфоцитів (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою.
Вплив тималіну на вміст лейкоцитів та лейкоцитарний профіль крові поросят (М±т; п=3-5)
Таблиця 1
Показник Група тварин День відлучення (45доба) 7 доба після відлучення 14 доба після відлучення
Лейкоцити Г/л К Д 5, 50 ± 6, 64 ± 11, 88 ±
Базофіли, % К Д - 0, 60 0, 75 1, 50 1, 00
Еозинофіли, % К Д 1, 50 1, 00 2, 00 ± 2, 25 ±
Юні нейтрофіли, % К Д 0, 50 0, 75 0, 25 0, 25 -
Паличкоядерні нейтрофіли,% К Д 8, 25 ± 9, 50 ± 8, 00 ±
Сегментоядерні нейтрофіли, % К Д 18, 75 ± 16, 00 ± 15, 25 ±
Лімфоцити, % К Д 69, 50 ± 70, 00 ± 71, 75 ±
Моноцити, % К Д 1, 50 1, 00 1, 75 2, 25 ± 1, 75 ±
Примітка: * -статистично вірогідні різниці між досліджуваними показниками у тварин дослідної групи, порівняно до контрольної; * - Р<0, 05; ** - Р<0, 01; *** - Р<0, 001.
Що стосується сегментоядерних нейтрофілів - основних клітин, які беруть активну участь у фагоцитозі, то їх кількість у крові поросят вірогідно знижувалася в день відлучення на 29% (р<0,01) та на 7-му добу після відлучення на 60% (р<0,01) у порівнянні з контролем. Що стосується інших клітинних елементів лейкоформули, то суттєвих змін не спостерігали.
Загальна кількість еритроцитів вірогідно не змінювалась протягом періоду досліджень (табл. 2). Важливу роль в енергетичному балансі організму відіграють вуглеводи, зокрема глюкоза. В результаті наших досліджень було встановлено, що під дією стресу у крові тварин контрольної та дослідної груп вміст глюкози впродовж всього періоду досліджень практично не змінювався і перебував в межах фізіологічної норми.
Таблиця 2
Показники крові після застосування тималіну (М±т; п=3-5)
Показник Група тварин День відлучення (45доба) 7доба після відлучення 14 доба після відлучення
Еритроцити, Т/л К Д 6,08 ± 0,21 6,19 ± 0,42 5,92 ± 0,37 6,60 ± 0,68 6,95 ± 0,22 7,44 ± 0.48
Глюкоза, ммоль/л К Д 5,62 ± 0,37 4,69 ± 0,52 5,61 ± 0,28 5,92 ± 0,54 6,96 ± 0,22 5,99 ± 0,21
Примітка: * - статистично вірогідні різниці між досліджуваними показниками у тварин дослідної групи, порівняно до контрольної; * - Р<0, 05; ** - Р<0, 01; *** - Р<0, 001.
Концентрація сечовини впродовж всього ріоду досліджень була вищою, ніж у тварин періоду досліджень практично не змінювала- контрольної групи, але ці різниці не були ві-ся (табл. 3). Концентрація сечової кислоти у рогідні. тварин дослідної групи протягом всього пе-
Таблиця 3
Концентрація сечової кислоти та сечовини у крові поросят після застосування тималіну (М±т; п=3-5)
Показник Група тварин День відлучення (45доба) 7доба після відлучення 14 доба після відлучення
Сечова кислота, К 105,72 ± 8,05 101,70 ± 9,20 110,00 ± 10,28
мкмоль/л Д 91,33 ± 5,87 101,70 ± 9,20 97,56 ± 3,97
Сечовина, К 6,80 ± 0,69 7,76 ± 0,98 5,76 ± 0,59
ммоль/л Д 6,14 ± 0,76 7,72 ± 0,58 5,39 ± 0,42
Примітка: * - статистично вірогідні різниці між досліджуваними показниками у тварин дослідної групи, порівняно до контрольної; * - Р<0, 05; ** - Р<0, 01; *** - Р<0, 001.
Безпосередню участь у природній резистентності та специфічних реакціях імунітету бере система комплементу (табл. 4). Результати наших досліджень показали, що комплементарна активність сироватки крові (КАСК) у поросят дослідної групи була вірогідно ви-
щою, ніж у контрольних тварин на 7-у та 14-ту доби після відлучення відповідно (р<0,05, р<0,01), що свідчить про підвищення резистентності під дією імунолмодулятора тималі-ну.
Таблиця 4
Показники природного імунітету поросят (М±т; п=3-5)
Показник Група тварин День відлучення (45доба) 7доба після відлучення 14 доба після відлучення
КАСК, ум. од. К Д 0,048 ± 0,002 0,050 ± 0,002 0,036 ± 0,005 0,050 ± 0,004* 0,037 ± 0,002 0,052 ± 0,003**
НСТ-тест, % К Д 13,00 ± 1,16 12,80 ± 0,66 11,05 ± 0,89 14,75 ± 0,85** 10,80 ± 0,66 14,40 ± 0,51**
Примітка: * - статистично вірогідні різниці між досліджуваними показниками у тварин дослідної групи, порівняно до контрольної; * - Р<0, 05; ** - Р<0, 01; *** - Р<0, 001.
Період після відлучення суттєво впливає на стан імунної системи, що є закономірною реакцією на зміну умов годівлі та утримання свиней [13, 14].
Серед клітинних факторів неспецифічного захисту організму головна роль належить лейкоцитам і їх фагоцитарній активності. Результати наших досліджень показали, що під впливом тималіну у поросят дослідної групи на 7-у та 14-у доби після відлучення фагоцитарна активність нейтрофілів була вірогідно вищою (р<0,01) по відношенню до контрольної групи тварин (табл. 4). Це може свідчити
про більшу активацію кисеньзалежного метаболізму в організмі поросят дослідної групи, яким вводили імуномодулятор тималін.
Таким чином на основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки: Введення поросятам тималіну перед відлученням їх від свиноматок сприяє зростанню їх резистентності та стресостійкості. В їх крові вірогідно підвищується загальна кількість лейкоцитів, зростає комплементарна активність сироватки крові та фагоцитарна активність нейтрофілів.
Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження в даному напрямку передбачають вивчення впливу даного імуно-модулятора та інших модуляторів тимусного походження на імунну та антиоксидантну системи тварин та розробка найбільш оптимальної схеми їх введення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Взаимодействие клеточного и гуморального звеньев имунной системы у свиней в процессе их роста и развития / А. Ф. Бакшеев, Н. В. Ефанова, К. А Бакшеева [и др. ] // Актуальные вопросы ветеринарии: материалы научнопрактической конференции факультета ветеринарной медицины НГАУ, Новосибирск, 2о0і. - С. 56-58.
2. Вплив низькомолекулярного фактора виличкової залози на лімфоцити крові людини / С. І. Ялкут, С. О. Котова, І. А. Безвершенко [та ін. ] // Доп. АН УРСР. Сер. Б. Геол. , хім. та біол. Науки. - 1989. - №12. - С. 68-69.
3. Гриневич Ю. А. Иммунобиология гормонов тимуса / Ю. А. Гриневич, В. Ф. Чеботарев - К. : Здоровья, 1989. - 150с.
4. 4. Морозов В. Г. Новый класс биологических регуляторов многоклеточных систем-цитомедины / В. Г. Морозов, В. Х. Хавинсон // Успехи соврем. биологии. - 1983. -Т. 96, № 3. - С. 339-352.
5. Полипептидный фактор тимуса - тималин в эксперименте и клинике / Б. Н. Софронов, В. Г. Морозов, В. Х. Хавинсон [и др. ] // Физиология человека. - 1984. - Т. 10, № 2. - С. 229-233.
6. Пути взаимодействия нервной, эндокринной и иммунной систем в регуляции функцій организма / Казаков В. Н. , Снегирь М. А. , Снегирь А. Г. , Гайдарова Е. В. [и др. ]
// Архив клинической и экспериментальной медицины. -2004. - Т. 13, №1-2. - С. 3-10.
7. Салига Н. О. Вплив імуномодуляторів риботану, тималіну та левамізолу на показники клітинного імунітету у поросят в період раннього постнатального онтогенезу / Н. О. Салига, В. В. Снітинський // Біологія тварин. - 2003. - Т.
5, №1-2. - С. 144-148.
8. Салига Н. Формування Т- і В-системи клітинного імунітету під впливом імуномодулятора тималіну / Наталія Салига, Олег Віщур // Вісник Львівського університету. - 2002. -Серія біологічна. - Вип. 29. - С. 165-170.
9. Степаничев М. Ю. Цитокины как нейромодуляторы в центральной нервной системе / М. Ю. Степаничев // Нейрохимия. - 2005. - Т. 22, №1. - С. 5-11.
10. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: / [Влізло В. В. Федорук Р. С. , Макар І. А. та ін. ] - Л:. «ВМС», 2004. - 400 с.
11. Хаитов Р. М. Иммунитет и стресс / Р. М. Хаитов, В. П. Лесков // Российский физиол. журнал им. И. М. Сеченова - 2001. - Т. 87, №8. - С. 1060-1071.
12. Trainin N. P. Thymic hormones: inducers and regulators of the T-cell system / N. P. Trainin, M. Pecht, Z. T. Handzel // Immunology Today. - 1983. - V. 4, №1. - P. 269-273.
13. Butler J. E. Antibody repertoire development in fetal and neonatal piglets. II Colonisation of the gastrointestinal tract selectively diversifies the preimmune repertoire in mucosal lymphoid tissues / J. E. Butler, J. P. Sun, P. Weber [et al. ] // Immunology. - 2000. - V. 100. - P. 119-130.
14. Tizard J. Immunity in the fetus and newborn / Jon Tizard // Vet. Immunol. Introduct. - W. B. Saunders. Philadelphia. -1987. - P. 171-184.
15. Sun J. P. Antibody repertoire development in fetal and neonatal piglets / J. P. Sun, C. C. Hayward // J. Immunol. -1998. - V. 161. - P. 5070-5078.
УДК 636. 4:612. 017
ПРИМЕНЕНИЕ ИММУНОМОДУЛЯТОРА ТИМУСНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ИММУНИТЕТА У ЖИВОТНЫХ
Салыга Н. О.
Резюме. В данной статье представлены исследования влияния иммуномодулятора тима-лина на иммунную систему поросят. Установлено, что после применения тималина возроста-ет число лимфоцитов, за счет понижения числа сегментоядерных нейтрофилов. Также показано, возростание общего количества лейкоцитов, фагоцитарной активности нейтрофилов и комплементарной активности сиворотки крови у животных экспериментальной группы.
Ключевые слова: иммунная система, иммуномодуляторы, лимфоциты, тималин.
UDC 636. 4:612. 017
THE INFLUENCE OF IMMUNOMODULATOR THYMALIN ONCORRECTION OF ANIMALS IMMUNITY
Salyha N. O.
Summary. The influence of immunomodulator thymalin on correction of pigs immunity was investigated. It was established that this immunomodulator increased the relative number of lymphocytes and decreased the relative number neutrophils. It has been shown the higher content of leucocytes in the blood and the higher phagocytosis activity of neutrophils in the experimental group of pigs.
Key words: immunity system, immunomodulator, lymphocytes, thymalin.
Стаття надійшла 25. 02. 2010 р.
