Причины изменения уровня монетизации экономики Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.74

А. Морозов, асист. (КНУ імені Тараса Шевченка)

ПРИЧИНИ ЗМІНИ РІВНЯ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

В статті розглянуті сучасні теоретичні підходи до визначення показника монетизації. Виділені фактори впливу на рівень монетизації. Оцінено сучасний стан та природу зростаючого рівня монетарного забезпечення економіки Україні.

Ключові слова: монетизація економіки, показник рівня монетизації, грошова маса, попит на гроші.

В статье рассмотрены современные теоретические подходы к определению показателя монетизации. Выделены факторы влияния на уровень монетизации. Оценено современное состояние и природу растущего уровня монетарного обеспечения экономики Украины.

Ключевые слова: монетизация экономики, показатель уровня монетизации, денежная масса, спрос на деньги.

In the article examined modern theoretical approaches to determining the monetization. Researching factors that influence to the monetization level. Estimate a current state and causes of the monetization growing in Ukraine.

Keywords: monetization of the economy, monetization level, money supply, the demand for money.

На сьогодні глобалізаційні процеси багато в чому зумовлюють характер грошово-кредитної політики держави. Макроекономічні дисбаланси, які виникли внаслідок експансії транснаціонального капіталу, та глобальна не-збалансованість між фінансовим та реальним ринками призвели до неможливості використання традиційних показників ефективності розвитку монетарної системи. Одним із таких показників є рівень монетизації. Отже, актуальними на сьогодні є питання визначення природи даного показника та чинників що його визначають.

Сучасний погляд на проблеми монетизації економіки відображені у працях Д. Ван-Хуза, Д. Патінкіна, П. Самуельсона, Ф. Хайека, Л. Харріса та інших. Дослідження актуальних проблем теорії грошей часто публікується і в українській науковій літературі, серед українських авторів треба виділити: А. Гальчинського,

Б.Івасіва, І.Лютого, В.Міщенка, М. Савлука та А. Чухна.

Мета статті - визначити сутність та причини змін рівня монетизації економіки України.

Рівень (коефіцієнт) монетизації показує стан забезпеченості економіки країни засобами обігу, платежу та накопичення. Важливість даного показника випливає із цілей монетарної політики, а саме - забезпечення потреби економіки у грошах.

Рівняння для визначення коефіцієнта монетизації:

к .-М- (і)

ВВП

У якості показника грошової маси в рівнянні (1) в Україні використовують Мз [1].

Природа даного показника є неоднозначною. Для "немонетаристів", це показник пропозиції грошей, прямий вплив на який має центральний банк, а пропорція між грошовою масою та ВВП має значення для економічного зростання. Для монетаристів будь-яке значення коефіцієнта монетизації є нормальним, оскільки він визначається обсягами попиту на гроші, а отже держава має опосередкований вплив на нього [2, 53]. Так чи інакше, значне зростання цього показника свідчить про можливі інфляційні процеси, а скорочення, про можливий дефіцит платіжних засобів, що призводить до зниження ділової активності учасників ринку.

В економічній теорії під показником монетизації розуміється індикатор грошового середовища, значення якого залежить від декількох факторів:

1. Інституційна особливість побудови грошової системи. Дане припущення було зроблено, ще Ірвінгом Фішером (1867-І947 рр), який доводив, що швидкість руху грошей (показник, який по суті є оберненим до коефіцієнта монетизації) залежить від інституційної структури платіжної системи та технологій розрахунків, для яких характерні незначні зміни у динаміці.

2. Психологічні фактори, або бажання економічних суб'єктів зберігати визначену долю грошових залишків у власних портфелях багатства. Саме так пояснюють

коефіцієнт монетизації представники кембриджської школи, Альфред Маршалл (1842-1924 рр.) та Артур Сесіл Пігу (1877-1959 рр.). В сучасних умовах даний фактор можна звести до "ступеня довіри до національної валюти та до політики монетарної влади".

3. Збалансованістю реального та фінансово-кредитного сектору. Зростання конкуренції на обслуговування потоків капіталу призвело до ускладнення фінансових інструментів та механізмів, що обслуговують ці операції. За таких умов розпочалася автономізація фінансового сектору від реального [3, 28-29].

4. Поширення альтернативних платіжних засобів. У світі відмічається схильність до розширення кількості платіжних засобів, або за рахунок "паралельних" валют -це валюти місцевого значення (так звані Local Exchange Trading System). Наприклад, у місті Ітака штата Нью-Йорка у 1991 р. була випущена місцева валюта "ітакські години" (Ithaca Hours). у Берліні у 2004 році з'явилася власна валюта "берлінер", що циркулює в одному з районів німецької столиці. У інших країнах місцеві гроші, також достатньо розповсюджені, наприклад у Великобританії їх більш ніж 400, десятки паралельних валют зустрічаються у Австрії, Новій Зеландії, Швейцарії та інше [4, 65]. Або за рахунок електронних грошей, розвиток яких спричинений розвитком Інтернет технологій. Проблема валютних субститутів полягає у тому, що часто неможливо врахувати їх вплив на платіжний обіг, а отже визначити оптимальний рівень грошової маси.

5. Інші фактори, до яких можна віднести рівень розвитку перерозподільної функції фінансового сектору держави, стан загальногосподарської кон'юнктури, стану банківської системи, але прямо, чи опосередковано дані фактори впливають на інфраструктурну складову грошової системи.

Розглянемо рівень монетизації економіки України. За останні п'ятнадцяти років коефіцієнт монетизації зріс у п'ять разів з 11,5% у 1996 році до 54,6% у 2010 році (див. табл. 1). Як бачимо помірне зростання коефіцієнта монетизації відбувалося впродовж 1996-2000 років. В середньому щороку монетизація зростає на 1,5%, і з

11,5% у 1996 році досягає 18,9% у 2000 році. Причиною зростання рівня монетизації в цей період є процеси переходу до ринкових відносин, розбудовою відповідної ринкової інфраструктури, уповільнення темпів падіння реального ВВП (починаючи з 1997 року).

З 2001 року до 2007 можемо спостерігати підвищені темпи зростання коефіцієнта монетизації. Найвищі темпи зростання спостерігаються у 2002, 2004, 2005 та 2007 роках на 6,5%, 6,8%, 7% та 7,5% відповідно (див. табл. 1). Причини такого значного зростання коефіцієнта монетизації ми розглянемо пізніше.

У 2008-2009 роках спостерігаємо падіння коефіцієнта монетизації економіки, у 2008 році він зменшився на

0,6% порівняно з 2007 роком, та становив 54,4%, а у

© Морозов А., 2012

2009 році він зменшився ще на 1 %. Причиною зменшення рівня монетизації були макроекономічні дисба-ланси в економіці України, які були викликані світовою фінансово-економічною кризою.

У 2010 році знову можемо спостерігати підвищення рівня монетизації, яка склала 54,6 %, що може бути пояснене виходом економіки України з кризи.

Визначимо причини змін рівня монетизації в економіці України у 2000-2010 роках. Помірне зростання рівня монетизації у період 1996-2000 рр., як вже зазначалося раніше, було спричинене трансформаційними процесами, отже визначальним фактором в цей період були інституційні зміни в економіці [10]. Але причини надвисоких темпів зростання монетизації у період після 2000 року є не однозначними.

Таблиця 1. Макроекономічні показники в Україні у 1996-2010 рр.*

Роки Грошова маса ВВП Індекс фізичного обсягу Індекс-дефлятор Коефіцієнт монетизації Темп зростання коефіцієнта монетизації

1996 9364 81519 90 166,2 11,5% -

1997 12541 93365 97 118,1 13,4% 1,9%

1998 15705 102593 98,1 112,1 15,3% 1,9%

1999 22070 130442 99,8 127,3 16,9% 1,6%

2000 32087 170070 105,9 123,1 18,9% 1,9%

2001 45555 204190 109,2 109,9 22,3% 3,4%

2002 65129 225810 105,2 105,1 28,8% 6,5%

2003 95334 267344 109,6 108 35,7% 6,8%

2004 125705 345113 112,1 115,1 36,4% 0,8%

2005 194071 441452 102,7 124,5 44,0% 7,5%

2006 261063 544153 107,3 114,8 48,0% 4,0%

2007 396156 720731 107,9 122,7 55,0% 7,0%

2008 515727 948056 102,3 128,6 54,4% -0,6%

2009 487298 913345 85,2 113 53,4% -1,0%

2010 597 872 1 094 607 104,2 115,0 54,6% 1,3%

"Джерело: розраховано автором за даними НБУ [5; 6; 7].

В першу чергу розглянемо інфляційні фактори впливу на рівень грошової маси (див. рис. 1). Як бачимо з графіка вплив інфляції на темпи зростання грошової маси існує, особливо чітко він спостерігається у 20042007 роках. Разом з тим існує ряд причин, які унеможливлюють використовувати інфляційного чинника, як базового, у зміні рівня монетизації економіки, а саме:

1) інфляція також впливає на обсяг зростання номінального ВВП, отже коефіцієнт монетизації мав би залишитися на тому ж рівні.

2) темпи зростання грошової маси значно вищі ніж темпи зростання інфляції.

Рис. 1. Темпи зростання грошової маси та рівень інфляції в Україні у 2000-2010рр.*

‘Джерело: побудовано автором за даними НБУ [5; 6; 7].

Зростання рівня монетизації можливий в умовах, коли зростання попиту на гроші буде перевищувати обсяги зростання номінального ВВП. Отже, аналіз причин зростання рівня монетизації, треба почати з визначення основних мотивів попиту на гроші з боку економічних суб'єктів.

Можна виділити два основних мотиви попиту на гроші:

1) Трансакційний попит на гроші - необхідність у залишку у зв'язку із можливим розривом між надходженнями та витратами грошових коштів.

2) Попит на гроші як на фінансовий актив (спекулятивний мотив) - необхідність залишку грошових коштів пояснюється бажанням здійснення ефективних фінан-

сових вкладень при сприятливій кон'юнктурі в окремих сегментах грошового ринку.

Треба зазначити, що в кейнсіанській моделі попиту на гроші розглядається три мотиви: транзакційний, спекулятивний та мотив перестороги. Але останній був проігнорований у нашій моделі, оскільки грошові кошти сформовані за даним мотивом мають форму:

1) поточних депозитів і на них, як правило, здійснюється нарахування відсотків, отже попит на такі грошові ресурси можна розглядати в рамках спекулятивного мотиву.

2) довготермінових готівкових заощаджень у іноземній валюті, які в Україні не входять у структуру грошової маси.

Розглянемо вплив транзакційного попиту на гроші на загальний рівень зростання грошової маси. Для цього визначимо наступні критерії оцінки:

1. Транзакційний попит - це попит, в першу чергу, на "вузькі" гроші, до який відносяться готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями та переказні депозити в національній валюті, отже для аналізу будемо використовувати не всю грошову масу, а тільки гроші, що входять до агрегату М1.

2. Необхідність у зростанні реального транзакційного попиту на гроші можлива при зростанні реальних витрат населення на товари та послуги. Отже, визначаючим фактором будемо вважати індекс змін середньомісячних сукупних витрат домогосподарства.

Розрахунки індексу змін реальних середньомісячних витрат домогосподарства та індексу змін грошового агрегату М1 з урахування індексу споживчих цін, та данні для їх розрахунку наведені у таблиці 2. Для розрахунків будемо використані формули (2) і (3):

ІС = 'ІСЦ х 100 (3)

Сп-1

де Ім1 - це індекс змін грошового агрегату М1 з урахування індексу споживчих цін, Іс - індекс змін реальних середньомісячних витрат домогосподарства, ІСЦ -індекс споживчих цін, Cn та Cn-1 - сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогос-подарство у базовому та попередньому році, M1n та M1n-1 - значення грошового агрегату М1 у базовому та попередньому році.

Коефіцієнт кореляції між індексом змін реальних середньомісячних витрат домогосподарства та індексом змін М1 з урахування індексу споживчих цін за 20002009 роки дорівнює 0,233 (розраховано за допомогою електронних таблиць Excel), що свідчить про слабку кореляцію між даними показниками. Отже, можемо зробити висновки про відсутність визначального впливу транзакціного попиту на гроші на загальний рівень грошової маси України.

ІСЦ

M!

ж 100

(2)

Таблиця 2. Розрахунки індексу реальних середньомісячних витрат домогосподарства та індексу змін М1

з урахування індексу споживчих цін*

Роки Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. М1, млн грн Індекс споживчих цін Індекс змін реальних середньомісячних витрат домогосподарства Індекс змін М1 з урахування індексу споживчих цін

1999 426,5 14094 122,7 - -

2000 541,3 20735 128,2 99,0 114,8

2001 607,0 29773 112,0 100,1 128,2

2002 658,3 40354 100,8 107,6 134,5

2003 736,8 53270 105,2 106,4 125,5

2004 903,5 67090 109,0 112,5 115,5

2005 1229,4 98573 113,5 119,9 129,4

2006 1442,8 123276 109,1 107,6 114,6

2007 1722,0 181665 112,8 105,8 130,6

2008 2590,4 225127 125,2 120,2 99,0

2009 2754,1 233748 115,9 91,7 89,6

"Джерело: розраховано автором за даними НБУ [5; 6; 7] та Державного комітету статистики України [8; 9]

Розглянемо вплив спекулятивного попиту на гроші на загальний рівень грошової маси. Спекулятивний попит на гроші може формуватися в економіці, яка має розвинутий фінансово-кредитний ринок. Отже, має існувати зв'язок між динамікою зміни грошової маси та динамікою розвитку фінансово-кредитних інституції.

Найбільшу частку (більше 90 %) фінансово-кредитного ринку займає банківська система. У ролі показника розвитку банківської системи будемо приймати індекс зміни активів комерційних банків України. В таблиці 3 розраховані значення даних показників за 2000-2010 років.

Таблиця 3. Розрахунок індексів змін грошової маси та індексу змін сукупних активів комерційних банків України

за даними 1999-2010 років*

Роки Грошова маса, млн грн Індекс зміни грошової маси Сукупні активи комерційних банків, млн грн Індекс зміни активів комерційних банків

1999 22070 - 20326 -

2000 32087 145,4 33603 165,3

2001 45555 142,0 51726 153,9

2002 65129 143,0 70268 135,8

2003 95334 146,4 125430 178,5

2004 125705 131,9 120986 96,5

2005 194071 154,4 196954 162,8

2006 261063 134,5 316966 160,9

2007 396156 151,7 561133 177,0

2008 515727 130,2 892546 159,1

2009 487298 94,5 836396 93,7

2010 597 872 122,7 830132 99,3

"Джерело: розраховано автором за даними НБУ [5; 6; 7] та Асоціації Українських Банків [11]

Коефіцієнт кореляції між динамікою змін грошової електронних таблиць Excel), що свідчить про високий

маси та динамікою змін сукупних активів комерційних кореляційний зв'язок між даними показниками. Отже,

банків України склав 0,769 (розраховано за допомогою робимо висновок про визначальний вплив спекуляти-

вного мотиву у зростанні рівня монетизації економіки, що спричинений розвитком фінансово-кредитного ринку України.

Рівень монетизації показує стан забезпеченості економіки країни грошовими засобами. Важливість даного показника випливає із цілей монетарної політики, а саме - забезпечення потреби економіки у грошах. Існує багато факторів які визначають рівень монетизації в країні, серед них можна виділити: інституційну особливість побудови грошово-кредитної системи, бажанням економічних суб'єктів зберігати визначену долю грошових залишків у власних портфелях багатства (психологічними факторами), збалансованістю реального та фінансово-кредитного сектору, поширення альтернативних платіжних засобів і т.ін.. За останні п'ятнадцять років коефіцієнт монетизації в Україні зріс у п'ять разів з

11,5% у 1996 році до 54,6% у 2010 році. Якщо зростання рівня монетизації у період 1996-2000 років, може бути пояснений інституційними змінами в економіці України, то основною причиною зміни коефіцієнта монетизації у період після 2000 року, як показав наш аналіз, став розвиток фінансово-кредитного сектору.

1. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України // Наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60 [Електронний ресурс] // Міністерство економічного ровзитку і торгівлі: [сайт]. - Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/file/link/98071/file/Dodatok1.doc - Назва з екрана. 2. Каменецкий И.А. Коэффициент монетизации в условиях многовалютной денежной системы [текст] / Каменецкий И.А. // Вестник СПбГУ. Сер. 5. - 2002. - Вып. 1 (№ 5). - С. 53-61. 3. Наумен-

кова С.В. Проблеми подолання негативного впливу глобальних диспропорцій та формування нового геофінансового механізму [текст] / Науменкова С.В., Міщенко С.В. // Фінанси України. - 2009. - № 3. -С. 23-36. 4. Дубянский А.Н. Реформирование современных систем денежного обращения и теория параллельных денег [текст] / Дубянский А.Н. // Вестник Санкт-Петербургского университета.. - 2008. - Сер. 5. Вып. 3. -С. 59-68. 5. Статистичний бюлетень (електронне видання) за 2011 рік [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/Electronic%20bulletin/

elbul_2011_xls_archiv.zip - Назва з екрана. 6. Статистичний бюлетень (електронне видання) за 2008 рік [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/ Electronic%20bulletin/elbul_2008_xls_archiv.zip - Назва з екрана. 7. Бюлетень Національного банку України № 12/2005 (153) [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Buleten/2005/Bull-12_05.pdf -Назва з екрана. 8. Індекси споживчих цін у 1993 - 2010рр. [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.org/uk/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_per_u .htm - Назва з екрана. 9. Структура сукупних витрат домогосподарств у 1999-2009рр. [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ - Назва з екрана. 10. Любкіна О.В. Посилення системних ризиків глобальної фінансової системи та трансформація регуляторної моделі у фінансовому секторі [текст] / Любкіна О.В. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2011. - Вип. 127. - С. 9 -13. 11. Показники діяльності банків за 2000-2010 рр. [Електронний ресурс] // Асоціація українських банків: [сайт]. - Режим доступу: http://aub.org.ua/index.php?option=com_arhive_docs&show=1&menu=104 &Itemid=112 - Назва з екрана. 12. Рожко О.Д. Вплив міжнародних фінансових організацій на глобалізаційні процеси та ефективність використання їх кредитних ресурсів в Україні / Рожко О.Д., Рак Р.В. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2008. - №102. - С. 44-47.

Надійшла до редколегії 16.01.12

УДК 330.341.1

М. Мягкий, асист. (КНУ імені Тараса Шевченка)

ОСОБЛИВОСТІ МУЛЬТИЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

У статті досліджуються і узагальнюються взаємозв'язки та взаємовплив коротких, середніх та довгих циклів економічної кон 'юнктури.

Ключові слова: фінансова криза, національна економіка, цикли економічної кон'юнктури.

В статье исследуются и обобщаются взаимосвязи и взаимовлияния коротких, средних и длинных циклов экономической конъюнктуры.

Ключевые слова: финансовый кризис, национальная экономика, циклы экономической конъюнктуры.

The article studies and summarizes the interconnection and interaction of short, medium and long cycles of economic activity. Key words: financial crisis, the national economy, cycles of economics.

Криза 2007-2009 рр. вирізняється на тлі інших криз з часів Великої Депресії своїм широким поширенням, глибиною та тривалістю. За оцінками МВФ, падіння глобального ВВП у 2009 році склало 0.6%. Особливо постраждали розвинені країни (-3.16%), тоді як ті, що розвиваються, зберегли тенденцію до зростання (+2.38%).

Вчені сьогодні до сих пір продовжують пошук причин і каталізаторів кризи. Ще більше дискусій ведеться стосовно майбутнього шляху розвитку національних економік. Одним із підходів до пояснення такої нетипової глибини кризи та можливих траєкторій майбутньої динаміки є усвідомлення мультициклічності економічного розвитку, тобто синхронізації та одночасного співпадін-ня різних за своєю природою, походженням та тривалістю циклів. Зокрема, наголошується, що окрім фінансової кризи на іпотечному ринку США, однією з передумов глобальної кризи 2007-2009 рр. стала низхідна фаза великого кондратьєвського циклу, пов'язана із досягненням ліміту розвитку п'ятого технологічного укладу. Цю думку висловлювали такі вітчизняні науковці як

В.Геєць, А.Гальчинський, М.Згуровський, А.Чухно та інші [2, 3, 5, 9]. Якщо ця гіпотеза справдиться, то світова економіка навряд чи зможе повноцінно одужати що-найменш до 2020-2025 року.

Основні ідеї стосовно великих циклів сформувалися у 20-40-х роках ХХ ст. під впливом праць М. Кондратьє-

ва, Л. Троцького, Й. Шумпетера та групи європейських економістів. Пізніше, теорія довгих хвиль досліджувалася такими вченими як Е.Манделем, В.Ростоу, Г.Меншем, Дж.Форестером, К.Фріманом, К.Перес, Я. ван Дейном, а також когортою російських науковців -С.Меньшиковим, С.Глазьєвим, Ю.Яковцем, Л.Клименко,

С.Рум'янцевою та ін.

На жаль, більшість послідовників М.Кондратьєва відійшли від його оригінальних ідей, пропонуючи своє трактування природи довгих хвиль. Сьогодні головною детермінантою великих циклів вбачається стрибкоподібна інноваційна динаміка, зміна технологічних укладів та структур в суспільстві. Згідно такого підходу, період з 2000 р. по 2009 р., а також криза 2007-2009 рр. розглядаються як переломний момент циклу - перехід від його висхідної до низхідної хвилі.

Хоча теорії окремих видів циклу кон'юнктури є добре розробленими в економічній науці, проблема мультициклічності розвитку економіки є мало вивченою. Для розуміння сутності сучасних економічних процесів у їх цілісності та взаємозв'язку необхідні детальні дослідження взаємодії та взаємовпливу різних циклів між собою.

Метою статті є дослідження взаємозв'язку циклів кон'юнктури різної тривалості та їх впливу на глибину кризи 2008-2009 рр.

© Мягкий М., 2012