CC BY
38
УДК 336.7:631.16
ПРИЧИНИ ТА СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ КРЕДИТНОГО РАЦ1ОНУВАННЯ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВ
О.О. Олшник, к.е.н., доцент
Нацюналъний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, Кигв, Украгна
Олшник О.О. Причини та способи подолання кредитного рацонування сшьськогосподарських пiдприeмств.
Обмежений доступ до кредитування сшьськогосподарських шдприемств викликаний кредитным рацюнуванням. 1снуюч1 дослщження щодо кредитного рацюнування, як правило, недостатньо уваги придшяють проблем1 вщношення кредитора до ризику, зокрема розглядаеться, що кредитор мае нейтральне ставлення до ризику. В стагл обумовлюеться, що кредитори мають обережне ставлення до ризику. Р1зш шструменти державно1 кредитно1 шдтримки можуть знизити негативш наслщки, викликаш кредитним рацюнуванням сшьськогосподарських шдприемств. В статт розглядаеться два шструменти державно1 кредитно1 шдтримки: субсидування процентно1 ставки та програма гарантування кредит1в. В статт на основ! оптим1зацп побудовано1 економшо-математична модел1 доведено, що для подолання кредитного рацюнування сшьськогосподарських шдприемств з точки зору кредитора найбшьш ефективним шструментом державно1 шдтримки е субсидування процентних ставок.
Ключовi слова: кредитне рацюнування, сшьськогосподарсью шдприемства
Олейник Е.А. Причины и способы преодоления кредитного рационирования сельскохозяйственных предприятий.
Ограниченный доступ к кредитованию сельскохозяйственных предприятий вызван кредитным рационированием. Существующие исследования в отношении кредитного рационирования, как правило, недостаточно внимания уделяют проблеме отношения кредитора к риску, в частности рассматривается, что кредитор имеет нейтральное отношение к риску. В статье обуславливается, что кредитор имеет осторожное отношение к риску. Различные инструменты государственной кредитной поддержки могут снизить негативные последствия, вызванные кредитным рационированием сельскохозяйственных предприятий. В статье рассматривается два инструмента государственной кредитной поддержки: субсидирование процентной ставки и программа гарантирования кредитов. В статье на основании оптимизации построенной экономико-экономической модели доказано, что для преодоления кредитного рационирования сельскохозяйственных предприятий с точки зрения кредитора наиболее эффективным инструментом государственной поддержки является субсидирование процентных ставок.
Ключевые слова: кредитное рационирование, сельскохозяйственные предприятия
Oliynyk О.О. The reasons and approaches oof overcoming oof agricultural enterprises' credit rationing.
The limited access of agricultural enterprises to finance is caused by credit rationing. The existing studies into the relationship of credit rationing often do not pay enough attention to the problem of the lender's attitude to risk, particularly the papers considered that the lenders have neutral attitude to risk. The paper discusses that the lender has prudent attitude to risk. Different tools of the government's credit support may decrease the inefficiencies caused by credit rationing of agricultural enterprises. The paper considers two tools of government support: the interest subsidy program and credit guarantee scheme. In the paper on the basis constructed economic-mathematical model has been proved that to overcome credit rationing of agricultural enterprises from the point of the lender there is the most effective tool of government support is the interest rate subsidy program.
Keywords: credit rationing, agricultural enterprises
Сшьське господарство вщграе важливу роль в економщ Украши i мае значний потенщал розвитку. Проте, за оцшками експер^в доступ до кредита е основною перешкодою до зростання обсяпв дiяльностi в агробiзнесi [2]. Не зважаючи на те, що на сшьське господарство припадае 9,2% ВВП (дан на кшець 2012р.), воно не отримуе достатнш обсяг кредита для фшансування оборотного капталу та швести-щй. Банки в Укра'ш неохоче надають кредити сь льськогосподарським пдприемствам i страхують себе в1д ризик1в шляхом пдвищення процентно' ставки за кредитами та вимог до забезпечення. Також недостатне розумшня особливостей сшь-ськогосподарського виробництва та вдаутшсть досв1ду кредитування шдприемств аграрного сектору у переважно' бшьшосл вггчизняних банк1в призводить до того, що вони збшьшують сво' про-центнi ставки для покриття ризик1в, як1 не можуть правильно оцшити.
Однiею з основних причин обмеженого доступу сшьськогосподарських шдприемств до фшансування е кредитне рацюнування, сутшсть якого полягае в тому, що пдприемство не може отримати кредит взагалi або в необх^ному обсязi навiть в тому випадку, коли готове заплатити бшьш високу процентну ставку.
Проблему рацюнування кредиту намагаються пояснити з позицп рiзних теоретичних пiдходiв, серед яких домiнуе пiдхiд, що розглядае першо-причиною цього явища ефект шформацшно' аси-метрп . Цей пдхд грунтуеться на бiльш раннiх роботах Дж. Джаффа i Т. Рассела [11] i Дж. Слглща i Е. Уейса [15]. Вони пояснюють кредитне ра-цiонування як рацюнальну вiдповiдь на проблему несприятливого вiдбору [15] i як проблему морального ризику [11] внаслдок шформацшно' асиметрп мiж кредиторами i позичальниками. Бiльш грунтовнi дослiдження щодо функцюну-вання кредитного ринку в умовах шформацшно' асиметрп проводилися такими вченими як Х. Бе-стер [5], А. Бесанко i А. Тхакор [4]. Нещодавш до-слщження в контекстi впливу iнформацiйноi асиметрп на кредитний ринок були проведен Х. Фреiксас i Дж. Роше [10], Р. Бебчук [3] i С. Кос-ч [6].
Вивчення рацiонування кредиту мае велике практичне значения. По-перше, наявнiсть кредитного рацюнування, як зазначено, наприклад, у
Т. Япеллi [12], А. Ддагне i М. Зеллера [7], негативно позначаеться на eKOHOMÍ4Hm результатах сшьськогосподарсько! галузi. Згiдно Дж. Фольц [9] втрати пов'язанi з тим, що пiдприемство не в 3M03Í забезпечити оптимальний розподш ресурсiв в короткостроковому перiодi, а також з тим, що воно змушене вiдмовлятися ввд довгострокових iнвестицiй в землю i обладнання, оск1льки не мо-же згладити сво! витрати в чай. По-друге, як показали М. Есваран i А. Котвал [8], недоскона-лосп кредитного ринку можуть призводити до зростання диферентацп сшьгосптоваровиробни-шв.
Однак, у зазначених дослiдженнях кредитного рацюнування за умов шформацшно! асиметрп не придмлось достатньо! уваги проблемi ставлення кредиторiв до ризику, i, як правило, передбача-лось, що кредитори мають нейтральне ставлення до ризику.
Мета до^дження. Ошгашзувати змодельова-ний кредитний портфель за умови обережного ста-влення кредитора до ризику на основi критерiю максимiзацi! його дохiдностi з урахуванням обме-ження щодо максимально! дисперсп те! дохщ-ностi, та визначити на пiдставi моделi, як1 з шструменпв державно! пiдтримки дозволяють 6i-льше зменшити кредитне рацiонування.
Методи дослщження. Оптимiзацiя змодельова-ного кредитного портфеля була здшснена за до-помогою методу узагальненого приведеного гра-дiента, який можливо реалiзувати за допомогою програмного продукту Excel «Поиск решения» (Solver) [14].
Виклад основного MaTepi&^y
Згiдно з визначенням Дж. Спглща [15] обме-жений доступ тдприемств до фiнансування ви-кликано кредитним рацюнуванням, суть якого по-лягае в тому, що сшьськогосподарське тдприем-ство не може отримати кредит або не отримуе у достатньому обсязi, навiть якщо у нього е бажання платити бшьш висок1 процентнi ставки.
Рiзнi шструменти державно! кредитно! тд-тримки можуть знизити неефективтсть, яка ви-кликана кредитним рацiонуванням сшьськогоспо-дарських тдприемств. Але принципово важли-вою, на наш погляд, е задача вибору таких засобiв державного втручання у процеси кредитування сiльськогосподарських пiдприемств за умов шформацшно! асиметрп та кредитного рацюнування, яш б дозволили отримати максимальний ефект у розрахунку на одиницю коштiв, що витра-чаються на його досягнення. Тобто, мова йде про вибiр найбiльш ефективного засобу державного впливу.
Розв'язання цiе! задачi передбачае виршення комплексу проблемних питань, серед яких клю-човими е:
— по-перше, з'ясування методологiчних засад
(концепцiй) вибору кращого методу державного впливу i можливостей використання шль-
к1сних метод1в та економшо-математичних моделей в процеа цього вибору;
— по-друге, виб1р критерш ефективносп - такого показника (або системи показнишв), що може покладатися за основу вибору кращого методу державного впливу.
Погоджуючись з тим, що фшанси е не лише наукою, але й мистецтвом, у зв'язку з чим розв'язання будь-яко! фшансово! проблеми (у тому числ1 т1е!, яка розглядаеться у цш статп) виклю-чно за допомогою наукових метод1в без використання практичного досвщу та шту!цп е неможли-вим, визнаемо корисним використання шльшсних метод1в та економшо-математичних моделей для обгрунтування вибору кращого методу державного впливу на процес кредитування сшьсько-господарських тдприемств, враховуючи традицп, що склались у провщних наукових фшансових школах. Але при цьому вважаемо за необхщне уточнити окрем1 базов1 концепцп.
Зокрема у роботах багатьох науковщв впро-довж дек1лькох остантх десятир1ч основною проблемою кредитування сшьськогосподарських тд-приемств розглядаеться кредитне рацюнування, яке, у свою чергу, визнаеться наслщком шформацшно! асиметрп. Такий тдх1д, на наш погляд, е дискусшним. Перебшьшення значення шформацшно! асиметрп е результатом недостатнього вра-хування наступних базових принцитв дослщ-ження проблеми кредитного рацюнування тдприемств у сшьському господарствг
— кредит не е стандартизованим товаром, щодо якого мае сенс дослщження (у тому числ1 еко-номшо-математичне моделювання) ринкового мехатзму формування р1вноважно! цши (кредитно! ставки) за тдсумками зведення попиту та пропозицп;
— кредитт ставки встановлюються за результатами 1ндив1дуальних домовленостей (в процеа переговор1в) м1ж позичальником та кредитором з урахуванням комплексу чиннишв; в окремий момент часу д1апазон кредитних ставок для тдприемств окремо! галуз1 (у т.ч. сшьськогосподарських тдприемств) може бути до-сить широким;
— зпдно з концептею компромюу м1ж ризиком та дохщтстю м1ж р1внем дох1дност1 окремо! кредитно! операцп та р1внем !! ризику для кредитора юнуе прямо пропорцшна залежтсть, що е справедливим для тдприемств-позичаль-ник1в будь-якого розм1ру;
— кредитори у розвинених кра!нах свггу мають обережне (негативне) ставлення до ризику, тому умова нейтрального ставлення кредитор1в до ризику, що використовуеться окремими науковцями в процеа дослщження проблем та кредитного рацюнування, суперечить дшснос-тц
— кредитор приймае ршення про надання кредиту ор1ентуючись на досягнення оптимальних
сшввщношень мiж ризиком та дохщшстю сво-го кредитного портфеля; — показником ризику кредитора е дисперйя до-хiдностi кредитного портфеля, яку можливо ш-льшсно оцiнити за допомогою методичних тд-ходiв одного iз засновник1в портфельно! теорп Гаррi Марковiца [1].
Викладеш базовi принципи орiентують на по-будову тако! економжо-математично! моделi, яка вплюе механiзм формування оптимального кре-
дитного портфеля за умови обережного (негативного) ставлення кредитора до ризику. Лише та-ка модель, на наш погляд, дозволяе адекватно проiлюструвати за допомогою шльшсних показ-ник1в ефектившсть альтернативних засобiв державного впливу на процеси кредитування сшь-ськогосподарських тдприемств за умов шфор-мацшно! асиметри та кредитного рацiонування.
дсиднсш кредшнсго портфелю
• у випадку компенсацп вщсотково! ставки
• у випадку гарантування повернення основно! суми боргу
• без втручання держави
Рис. 1. Параметри оптимiзованого портфеля кредипв, наданих сiльськогосподарським пiдприемствам консолщованим кредитором, вiдповiдно до гiпотетичних даних побудовано! моделi
Найбiльш спрощена модель, що вiдображае ви-кладенi базовi принципи i була побудована нами в процеа дослiдження, мае наступш характеристики:
1) Усi позичальники е сшьськогосподарськи-ми пiдприемствами.
2) Розглядаеться консолiдований кредитор i так званий «одиничний» кредит, який передбачае можливють надання позичальникам одше! умов-но! грошово! одиницi, термiном на 1 рж з умовою повернення уйе! основно! суми боргу та сплати вщсотшв у момент погашения.
3) Уа кредити, що надаються, е незабезпече-ними; виконання зобов'язань (виплата вщсотшв та погашення основно! суми боргу) залежить ви-ключно вiд результатiв реалiзацi! позичальниками
тих проекпв, фiнансувания яких здiйснюеться за рахунок кредиту (для спрощення моделi передбачено, що усi проекти позичальнишв на 100% фiнансуються за рахунок кредиту).
4) Моделювання здiйснюеться на основi п-потетичного розподiлу результапв проектiв по-зичальник1в, що залежать вщ сценарi!в розвитку середовища, у якому щ проекти реалiзуються (де-тальне описання цього розподiлу та шших характеристик моделi виходить за меж1 ще! статтi, тому тут опускаеться).
5) Розглядаються два основнi засоби державного впливу на процес кредитування сшьського-сподарських пiдприемств, як1 на сьогодш домь нують як у вичизнянш практицi, так i у практищ розвинених кра!н свiту:
— компенсация вщсотково' ставки за кредитом;
— гарантування повернення основно' суми боргу. Ефектившсть зазначених основних засобiв державного впливу на стан кредитування сшьсько-господарських пiдприемств можливо оцiнити з позицп iнтересiв рiзних сторiн, як1 задiянi у цьому процеа, перед усiм: кредиторiв, позичальнишв та само' держави. Тому для виршення другого проблемного питання - про вибiр критерiю ефектив-ностi - необхiдно у першу чергу з'ясувати з позицп яких саме iнтересiв здiйснюеться вибiр. Якщо для iлюстрацii вибору найкращого засобу державного впливу використовувати побудовану модель кредитного портфеля, то це передбачае необхiднiсть розгляду результатiв (ефекпв) засто-сування цих засобiв з позицп iнтересiв консолщо-ваного кредитора за умови орiентацii на одну iз двох можливих цiльових функцш в процесi опти-мiзацii його портфеля:
— мiнiмiзацii дисперсп дохщносп кредитного портфеля за умови встановлення обмеження щодо мiнiмального рiвня дохiдностi;
— максимiзацii дохiдностi кредитного портфеля за умови встановлення обмеження щодо максимального значення дисперсп дохщносп. Наведенi цiльовi функцп (критерп оптишзацд)
е аналогiчними до тих, що використовувались Г. Марковiцем в процеа розв'язання задач опти-мiзацii швестицшних портфелiв [13].
Результати оптимiзацii змодельованого кредитного портфеля за критерiем максимiзацii його до-хiдностi з урахуванням обмеження щодо максимально' дисперсп цiеi дохiдностi дозволяють зро-бити наступнi висновки щодо ефективносп двох основних засобiв державного впливу на процес кредитування сiльськогосподарських тдприемств за умов iнформацiйноi асиметрп:
1) обидва засоби державного впливу дозволяють однаково i майже повшстю усунути нега-тивнi ефекти кредитного рацюнування, як1 спосте-рiгаються за умов шформацшно'' асиметрп у ви-падку невтручання держави - це iлюструе рис. (частка наданих кредитив наближаеться до одиницi
- незадоволеними залишаються лише окремi пози-чальники, у яких проекти, що потребують фшан-сування, е достовiрно збитковими i не мають со-шально'' значущостi);
2) обидва засоби державного впливу доз-воляють суттево пiдвищити дохщшсть кредитного портфеля для позичальника у порiвияннi з ситуа-цiею невтручання держави;
3) вплив держави за допомогою компенсацп вщсотково'' ставки забезпечуе кредитору значно вищу дохiднiсть кредитного портфеля у порiвнян-нi з ситуащею впливу за допомогою гарантування повернення основно'' суми боргу, якщо розглядати однаковi параметри моделi для обох цих ситуацш.
Хоча проведене дослiджения свiдчить про явну перевагу такого засобу державного впливу на про-цес кредитування сшьськогосподарських пщ-приемств як компенсащя вщсотково'' ставки за кредитом, остаточний висновок щодо вибору кращого засобу впливу не е очевидним. Для його формулювання необхiдно дослiдити не лише ефектившсть кредитування з позицп штереав кредитора, але й з позицп штереав уах учаснишв процесу кредитування сшьськогосподарських тдприемств, що е предметом подальших дослщжень.
Висновки
Обмежений доступ сшьськогосподарських тдприемств до кредитування обумовлений кредитним рацюнуванням, сутшсть якого полягае в тому, що сшьськогосподарське пiдприемство не може отримати кредит взагалi або в необхiдному обсязi навiть в тому випадку, коли останне готове заплатити бiльш високу процентну ставку. Рiзнi iнструменти державно' кредитно' пiдтримки можуть знизити негативш наслiдки, обумовленi кредитним рацiонуванням сшьськогосподарських тдприемств. На основi побудовано' економжо-математична моделi було доведено, що для подолання рацiонування кредиту з точки зору кредитора, найбшьш ефективним шструментом державно' пiдтримки е субсидування процентних ставок.
Список лiтератури:
1. Дамодаран А. Стратегический риск-менеджмент: принципы и методики: пер. с англ. - М. : Вильямс, 2010. - 496с.
2. Развитие конкурентоспособности и частного сектора: Украина 2011. Стратегия секторной конкурентоспособности, ОЭСР, 2012. - 190c.
3. Bebczuk R. Asymmetric Information in Financial Markets: Introduction and Applications. -Cambridge, Cambridge University Press, 2003.
4. Besanko A., Thakor A. Collateral and rationing: Sorting equilibria in monopolistic and competitive credit markets // International Economic Review. - 1987. - vol. 28. - pp. 671-689.
5. Bester H. Screening vs. rationing in credit markets with imperfect information // American Economic Review. - 1985. - vol. 75. - pp. 850-855.
6. Cosci S. Credit Rationing and Asymmetric Information. Dartmouth Publishing Company, Brookfield, Vermont, 1993.
7. Diagne A. and Zeller М. Access to Credit and its Impact on Welfare in Malawi // IFPRI Research Report. - 2001. - No. 116.
8. Eswaran M., Kotwal A. Access to Capital and Agrarian Production Organization // Economic Journal. - 1986. - Vol. 96 - pp. 482-498.
9. Foltz J. Credit Market Access and Profitability in Tunisian Agriculture // Agricultural Economics. - 2003.
10. Freixas X. and Rochet J. Microeconomics of Banking. - Cambridge (Mass.), MIT Press, 1997.
11. Jaffee D., Russell T. Imperfect information, uncertainty and credit rationing // Quarterly Journal of Economics. - 1976. - vol. 90. - pp. 651-666.
12. Jappelli T. Who is Credit Constrained in the US Economy? // Quarterly Journal of Economics. -1990. - №104. - pp. 220-234.
13. Markowitz H.M. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investment. New York: John Wiley, 1959.
14. Moore J. H. and Weatherford L.R. Decision Modeling with Microsoft Excel. Prentice Hall, USA, 2001.
15. Stieglitz Josef, Weiss Andrew. Credit rationing in markets with imperfect information // The American Economic Review. - 1981.- June. - № 3. - Vol. 71.
Надано до редакцп 07.03.2014
Олшник Олена Олександавна / Olena O. Oliynyk
olenaooliynyk@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Причини та способи подолання кредитного рацюнування Ыльськогосподарських тдприемств [Електронний ресурс] / О.О. Олшник //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 167-171. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
