CC BY
10
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
TiB), що кпннно проявляеться рецидивуючим гострим артритом та утворенням подагричних вузл1в (тофуав).
Мета роботи: розробить методику застосування препарату Флогоксиб-Здоров'я у лкуваны гострого подагричного артриту, дати кпмнну оцнку результатам дослщження.
Флогоксиб-Здоров'я - це целекоксиб - нестерощний протизапальний препарат (НПЗП), механизм дм якого обумовлений селективним ¡нпбуванням циклооксигенази-2, внаслщок чого BiH не здмснюе негативного впливу на фЬюлопчы процеси в тканинах шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Матерели i методи: нами пролковано 28 хворих з гострим подагричним артритом, як1 отримували в комплексному лкуваны препарати, що зменшують пперурикем1ю, i НПЗП. 3 них 14 хворим призна-чали дослщжуваний препарат Флогоксиб-Здоров'я по 200мг через 8 годин (600мг на добу) . Контрольна група хворих з 14 чоловк отримувала препарат з групи НПЗП Д1клофенак натр1ю по 50мг через 8годин (150 мг надобу).
Результати: пац1енти з контрольно!' групи вщмнали припинення гострого болю в суглобах через 2-3 ды, а також у 12 з них спостер1гались таю no6i4Hi явища як нудота, бол1 в eniracrpiT, д1арея. У хворих, що отримували Флогоксиб-Здоров'я, гострий бть зникав через 3-4 ды, a no6i4Hi явища вщмнались у 1 патента у вигляд1 fliapeT.
Висновок: препарат Флогоксиб-Здоров'я можна застосовувати у лкуваны гострого подагричного артриту в доз1 600мг на добу (по 200мг через 8 годин); BiH не мае значно вираженого знеболюючого ефекту, але викликас значно менше побнних явищ, тому е препаратом вибору у хворих з патолопею ШКТ.
УДК 616.24-021.3-053.32
ПРИЧИНН0-НАСЛ1ДК0ВЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ПЕРЕБ1ГУ РЕСП1РАТ0РН0Г0 ДИСТРЕС-СИНДРОМУ У ПЕРЕДЧАСН0 НАР0ДЖЕНИХ Д1ТЕЙ
Гасюк Н.1.
Кафедра пропедевтики дитячих хвороб та факультетськоТ пед1атри з неонатолопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Дослщженню причин, патогенезу, кпннних прояви та лкування рестраторного дистрес-синдрому (РДС) присвячеы надзвичайно ц1кав1, склады \ багатограны дослщження. При цьому особливе значения мае виявлення чинниюв, що гальмують дозрвання легень, а особливо Тх судинно-стромальних структур. Отже, метою даного дослщження стало порвняння кпУчних законом1рностей переб1гу РДС у передчасно народжених д1тей для визначення фактора ризику, що призводять до смерт1 немовлят.
В ход1 нашого дослщження було сформовано 2 групи передчасно народжених д1тей. Першу групу склали передчасно народжеы д™, як1 померли (п=52), \ в яких при патоморфолопчному дослщжены була виявлена хвороба палмових мембран. Другу групу (контрольну) скпали 90 д1тей, з респфаторним дистрес-синдромом рЬного ступеню тяжкостк Середнм гестацмний вкд1тей, як1 вижили, склав 33,33 (Д1 32,9;33,7) тижы, маса тта при народжены - 2014,9 г (Д1 1931,9;2098,1). В той же час гестацмний вк д1тей, як1 померли, склав 31,75 (Д1 31,2;32,4), маса тта при народжены - 1840,0 г (Д1 1711,1;1969,0). Тобто, помирали д™ з меншим гестацмним вком та меншою вагою при народжены (р<0,05).
В подальшому проведений аналЬ розподту д1тей першоТ групи в залежност1 вщ морфолопчних змш в легенях, маси тта при народжены та гестацмного вку. Першу пщгрупу склали д™, у яких па-томорфолопчно хвороба палЫових мембран комбЫувалась з набряково-геморапчним синдромом, другу, в яких на розтиы переважали г1ал1нов1 мембрани, третю - ателектази легень. Як свщчать результати дослщження, хвороба палнових мембран з набряково-геморапчним синдромом мае мюце у д1тей найменшого гестацмного в1ку - 32,0 тижы (Д1 29,6;34,4) та з найменшою вагою при народжены -1838,7 г (Д1 1593,4;2083,7). Переважання палнових мембран в легеневм тканны спостер1гаеться у д1-тей з бтьшим гестацмним вком - 32,6 тижы (Д1 31,4;33,9) та бтьшою масою тта - 2051,5 г (Д1 1779,2;2223,6), пороняно з попередньою пщгрупою, а ателектази - у д1тей з найбтьшим гестацмним вком - 33,7 тижы (Д1 32,0;35,3) та масою - 2166,0 г (Д1 1844,9;2487,0). Отримаы даы з кпннноТ точки зору пщтверджують результати патоморфолопчних дослщжень, тобто встановлено взаемозв'язок м1ж патоморфолопчним змнами в легенях при рестраторному дистрес-синдром1 та термЫом гестаци.
Для доведения зв'язку м1ж фактором ризику та смертю дитини, нами розраховувались коефщенти стввщношення шанав, як1 показують, в сктьки раз1в збтьшуеться ризик смерт1 при наявност1 фактору ризику, ыж при його вщсутностк За результатами наших дослщжень, найбтьший коефщент стввщ-ношення шанав спостер1гаеться серед немовлят, матер1 яких мають соматичы захворювання (КСШ-
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
3,23). Бтьш детальний аналЬ виявив, що соматичы захворювання матер1 частше спостер1гались в першм та друг1й пщгрупах. Проте, слщ зазначити, що в1ропдно частое ускладнений репродуктивний анамнез мали т1 жнки, у немовлят яких патоморфолопчно переважали г1ал1нов1 мембрани, тобто в друпй п1дгруп1 (р<0,05). Розрахунки вщносних показниюв св1дчать, що наявнють у матер1 п1д час вапт-ност багатоводдя, гестозу та фетоплацентарноТ недостатност1 в1ропдно збтьшують шанси смерт1 не-мовляти з РДС вщповщно в 6,9, 2,4 та 2,7 раз1в.
Серед фактор^ ¡нтранатального перюду, особливо видтяеться кровотеча п1д час полопв (КСШ-10,08), яка виявилась найбтьшим значущим серед ус1х оцЫених фактор^ ризику. Тобто, ризик смерт1 передчасно народжених д1тей з РДС, народжених жнками, у яких була кровотеча пщ час полопв, в 10 раз1в бтьший, ыж без неТ.
Проводячи пор1вняльну характеристику перинатального анамнезу у пщгрупах немовлят, як1 померли, встановлено, що переважання палнових мембран (друга пщгрупа) в легеневм тканны частое спостер1гаеться за умови наявност1 фетоплацентарноТ недостатност1, гестозу та ¡нфекци (р<0,05). Проте, патопстолопчна комбнацт хвороби палЫових мембран з набряково-геморапчним синдромом (перша пщгрупа) частше мае мюце при наявност1 багатоводдя пщ час ваптност1 та короткого безводного перюду (р<0,05). Цкаво, що ¡нш1 стани сам1 по соб1 не мають значения, але поеднання дектькох ускладнень п1д час ваптност1 вфогщно збтьшус шанси дитини померти. Отже, у жнок, чиТд1ти померли, значно частше констатовано поеднання ускладнень з боку соматичного, репродуктивного та аку-шерського статусу, при цьому коефщснт стввщношення шанав складас 3,15.
Проведений пор1вняльний аналЬ оцЫки стану немовляти при народжены за шкалою Апгар, виявив високу вфогщысть смерт1 дитини при оц1нц1 ТТ стану за шкалою Апгар < 4 бал1в на 1-й хвилиы (КСШ-3,64) та < 5 бал1в на 5-й хвилиы життя (КСШ-4,46). Кр1м того, висока вфогщысть смерт1 спостер1галась нами в раз1 наявност1 у дитини тяжкоТ внутршньоутробноТ ппокси (КСШ-7,18), яка виставлялась на основ! уражень ЦНС. Слщ зазначити, що при оцшц1 0-4 бал1в на 5-й хвилиы життя, ризик смерт1 дитини збтьшусться з 0,62 до 0,67. Так, у померлих д1тей вщмнасться вфогщно нижча оцнка за шкалою Апгар як на першм, так \ на п'ятм хвилинах життя. Кр1м того, для них характерна також \ наявнють тяжко!' асфкси (КСШ-4,76). Отже, покращення репродуктивного здоров'я жнки та зменшення ускладнень п1д час ваптност1 е важливими, а найголовыше - керованими заходами по зменшенню смертное^ немовлят.
Таким чином, встановлеы вфогщы фактори ризику та визначеы чинники, як1 найютотыше вплива-ють на тяжесть переб1гу рестраторного дистрес-синдрому та його наслщки.
УДК 616.89: 616.742 - 089
Д0Ц1ЛЬН1СТЬ ТА М0ТИВАЦ1Я ПРОВЕДЕНИЯ ЕСТЕТИЧНИХ 0ПЕРАЦ1Й Д1ЛЯНКИ 0БЛИЧЧЯ
Герасименко Л.О.
Кафедра псих1атрп, наркологи та медичноТ психологи.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Естетична оцнка краси неоднозначна та е комбнац1ею психолопчних, бюлопчних та етннних аспект^. Причини звертання до пластичного оперативного втручання ми намагалися вивчити обстеживши 112 жшок у вщ1 в1д 22 до 47 роюв, як1 звернулися за допомогою до естетичноТ х1рурги. Психолопчний стан пац1енток ми дослщжували за допомогою 16-факторного особистюного опитувальника (тест Кет-тела) та опитувальника Колера.
Основы причини звертання за допомогою до пластичного х1рурга психолопчнк почуття невдоволе-ност1 своТм дзеркальним вщображенням, зростаюча занепокосысть змЫами зовышност!, наслщки не-вдалих спроб виршення проблем за допомогою косметики. В процеа дослщження ми виявили, що перш за все, для даноТ категори пац1снт1в важливо, щоб та чи ¡нша частина обличчя не привертала уваги. Поширеним було переконання, що «пластична операц1я принесе молодють, привабливють, сек-суальнють».
Такий стан виникас внаслщок нестабтьност1 життсвоТ ситуаци, усвщомлення старння, проблем на роботу розлучення. Естетична х1рурпя може привести до вщновлення психодинамнноТ р1вноваги паць снта на досить незначний час. У подальшому можливий розвиток залежност1 в1д естетичноТ х1рурги. Отож, патентам, як1 звертаються за допомогою до естетичноТ х1рурги, перш за все слщ обм1ркувати мотивац1ю до ТТ проведения. Не слщ зважуватися на пластичне оперативне втручання, коли:
- немас впевненост1 у тому, якою рисою своеТ зовышност1 невдоволений;
- на оперативному втручанн1 наполягають оточуюч1 (чолов1к, подруги);
- операци передував сильний емоц1йний стрес.
Том 6, Выпуск 4
131
