CC BY
6ПРЕВЕНТИВНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ: ЗМ1СТ I СТРУКТУРА
В.О.Швець, канд. педагог. наук, професор, Л.А.Благодир, астрант,
Нащональний педагогiчний утверситет т. М.П.Драгоманова,
м. Ки1в, УКРА1НА
У статт1 розкрито зм1ст поняття превентивна дгяльнгсть вчителя математики та визначено структурт компоненти таког д1яльност1.
Ключов1 слова: навчальна д1яльн1сть, превенщя, превентивна д1яльн1сть вчителя математики, структура превентивног д1яльност1.
Постановка проблеми. Учшня е вщо-бражувально-перетворювальною дiяльнiс-тю, оскшьки спрямоване на збагачення та перетворення особистого досвщу учня за-собами тзнання та самопiзнання.
Зпдно до дiяльнiсного тдходу етапи засвоення знань розглядаються водночас з етапами засвоення дiяльностi. Знання iз самого початку включаються у структуру дiй. Яюсть знань у цьому разi визначаеть-ся 1'хньою адекватнiстю дiяльносгi, що ви-користовуеться для 1'х формування. На думку Н.Ф.Тализшо'1, знання тколи не можна дати в готовому вигляд^ вони зав-жди засвоюються через ту чи шшу дiяль-тсть [8].
Д1яльтсний пiдхiд до оргашзаци на-вчання математики потребуе, щоб учень, тд час опрацювання навчального матерiа-лу здiйснив повний цикл тзнавальних дiй: сприйняв навчальний матерiал, усвiдомив його, запам'ятав, потренувався в застосу-ваннi знань на практищ, тобто, здiйснив таю три навчальш дiяльностi - повторив рашше вивчене г на його основг вивчив новый матер1ал, поглибив I узагальнив вивчене, навчився застосовувати набут1 знання на практищ [6]. На нашу думку, в учтв необхщно формувати ще один важливий вид навчально'1 дiяльностi - дгяльностг, яка включае попередження, виявлення та усунення прогалин в знаннях. Назвемо таку дiяльнiсть превентивною.
Превентивна дiяльнiсть з упередження можливих помилок учтв, анашзу i випра-влення допущених повинна розглядаеться нами як невщ'емна складова навчально-пiзнавальноi дiяльностi. Вона мае бути спрямована на формування мщних i гли-боких знань.
Анал1з актуальних дослщжень. Тер-мiн «превентивний» (лат. ргеуеЫо - попе-реджувальний, запобiжний, захисний) з'явився в осв^ньому просторi Украiни у 1994 рощ внаслщок започатковано1 твор-чо! спiвпрацi з департаментом превентивно'!' освгш ЮНЕСКО. Вiдтодi в Укрш'ш превентивне виховання та проблеми вихо-вання дослiджуються бiльш штенсивно зпдно з Концепцiею превентивного вихо-вання дiтей i молодi, затвердженою Пре-зидiею НАПН Укра'ни у лютому 1998 року [2]. Ниш ефективно розвиваються таю напрями дослщжень в галузi педагопки i психологи, як превентивна педагогiка (Л.В.Кондрашова, О.М.Кудрявцев, ВМ.Ор-жеховська, О.1.Пилипенко), та превентивна психология (С.ОБелiчева, А.П.Сманцер).
Дослщження превентивноi дiяльностi в областях педагопки i психологи переко-нують, що даний напрям, в силу його ак-туальносп i перспективности, слiд викори-стовувати i пiд час вивчення шюльних на-вчальних дисциплiн, зокрема, наприклад, алгебри в основнiй школi.
®
Проблема виявлення та попередження математичних помилок знаходить свое вщображення в працях учених-математи-юв, психолопв i педагопв впродовж всьо-го 20 столiття, зокрема в роботах Д.С.Ан-гелова, ГААсанова, ГПБевза, ВГ.Болгяшь-кого, ВМ.БрадГса, ЯЬГрудьонова, ВОДатн-гера, 1.М.Кирилецького, Н.ОМенчинськоГ, П.С.Моденова, АВ.Самусенко, ЗХСлепкань, НАТарасенковоГ, О.А.ТарасовоГ, ПВШева-рьова та ш.
Проведений нами аналiз дослщжень з методики навчання математики показав, що в Украiнi питаниями оргатзаци превентивно! дiяльностi на уроках математики дослщники не займались.
Мета статт - розкрити змiст поняття превентивно! дiяльностi вчителя математики та визначити Г! структурш компонент.
Виклад основного матер1алу. Шд
превентивною д1яльн1стю вчителя математики будемо розумти навчальну дгяль-нгсть, яка тцтеться потребою: упере-дити математичнг помилки учнгв, випра-вити допущет, з 'ясувавши причини Их по-яви, обравши для цього в1дпов1дн1 методы, оргатзацтт форми та засоби навчання.
Превентивна дiяльнiсть мае оргатзо-вуватися як процес взаемодГГ вчителя i уч-тв, в ходi якого шляхом спещально пвд-браних методiв, по-перше виявляеться природа та походження помилок, а подруге оргатзовуеться робота з попередження та лшвщаци цих помилок. Голо-вним завданням формування превентивно! навчальноГ дiяльностi школярiв е розвиток у них умшня самостiйно виконувати вс ГГ структурнi компоненти i переходити вщ одного компонента до шшого (вiд прийн-яття рiшения здшснювати певну дГяль-нiсть до ГГ планування, вiд дiй i операцш до самоконтролю i самооцiнки). Спочатку учн вiдпрацьовують усi ди разом з учителем. У результат! такоГ ствпращ учень навчаеться ставити перед собою навчальну мету, планувати свою дiяльнiсть, виконувати ди i операцГГ, контролювати хiд ви-конання, оцiнювати результат, робити ви-
сновки, коректувати на перспективу своГ дГГ.
У превеитивнiй дГяльносп, як г в кож-нш дГяльностГ будемо видГляти такГ структуры компоненти: 1) мотиви Г навчальш задачу 2) навчальнГ ди; 3) дГГ контролю навчальних досягнень учшв.
ДГяльтсний тдхщ у розробщ питань реалГзацГГ функцГй тематичного контролю результатГв навчання математики учнГв старшоГ школи в умовах традицшного освГтнього процесу був використаний в дисертацшному дослГдженнГ В.О.Швеця
[9].
ВГдповГдно до структури дГяльностГ, автор видГляе у тематичному контрол таю компоненти як потреби, мотиви, мету, умови досягнення мети /задача/, планування д1яльност1, ди, Г розкривае Гх змют. Розглянемо змГст цих компонентГв в умовах оргатзаци превентивноГ дГяльностГ вчителя та учбовоГ дГяльностГ учшв, яка згодом стае Гх сумюною дГяльнГстю.
Формування потреби у мщному засво-еннГ знань передбачае реалГзацш потреби у попередженнГ та лГквщаци прогалин у знаннях. Якщо для вчителя ця потреба вже визначена та чГтко мотивована, то для уч-ня потреба у вмшт вчасно виявляти та виправляти допущет помилки мае бути сформована учителем Г стати його шдивь дуальною потребою. Превентивна дГяль-нГсть, оргатзована вчителем, стае навча-льною дГяльнютю, що розвивае особис-тГсть учня лише в тому випадку, якщо для ГГ виконання в учня е внутршня спонука, викликана його особистою потребою. Не-обхГдно сприяти розумшню учнем важли-востГ такоГ дГяльностГ. Як вщомо, думати учень починае тодГ, коли потрГбно щось зрозумГти.
Оскшьки робота над помилками е складовою частиною навчальноГ дГяльностГ, то можна вважати, що потреби Г мотиви такоГ роботи визначаються потребами Г мотивами, яю спонукають учнГв до самоГ дГяльностГ. Тому мотиви навчання, спря-моваш на процес газнання, на тдвищення ефективносп його результатГв, стають мо-
тивами здшснення заходiв по лшвщаци прогалин в знаннях.
Мотивацгя дiяльностi учнiв здiйснюе значний вплив на засвоення матерiалу, ро-звиток iнтересу до теми, що вивчаеться, осмислення значимостi, важливосп даного матерiалу, стiйкi iнтереси i потреби, пози-тивнi емоци, що виникають тд час устш-ного засвоення навчального матерiалу, негативнi емоци, викликанi хвилюванням, почуттям сорому та незадоволенням собою через неуважтсть, тимчасовими не-вдачами тд час виконання посильних за-вдань.
Так, якщо актуалiзувати результата попередшх досягнень перед введенням нового матерiалу, викликати незадоволен-ня наявним рiвнем та прогалинами в знаниях на етат закрiплення нового матерiалу, тдсилити мотиви, орiеитуючись на взае-мозв' язки з потребами практики, то це сприятиме кращому засвоенню навчаль-ного матерiалу з мЫмальною кшьюстю помилок. На наш погляд, на будь-якому етат навчання корисно використовувати здивування, що ефективно впливатиме як на сильних учнiв, так i на школярiв з низь-ким рiвнем знань. Оскiльки допущен по-милки часто е результатом не тшьки низь-кого рiвня знань учнiв, недостатнiми зу-силлями як учнiв, так i вчшешв з !х попе-редження та виправлення, то формування мотиваци до вивчення матерiалу повинно здiйснюватись як на етат виправлення помилок, так i на етапi !х попередження, що сприятиме бiльш осмисленому сприй-няттю нових математичних знань. Такими мотивами можуть бути:
• задоволення в1д досягнення уст-ху,отриманим результатом;
• отримання позитивних емоцгй, вражень в1д певних подт;
• заохочення, схвалення з боку вчи-теля;
• задоволення в1д самого процесу д1-яльностг,гнтерес до навчання;
• можлив1сть утвердити свое «Я», висловити свою думку;
• самовираження / самовдосконален-
ня;
• незадоволення наявним ргвнем знань.
На нашу думку, основним мотивом превентивног д1яльност1 мае бути ба-жання учтв отримати гарш знання з математики з найменшою кглькгстю допущение помилок,яких у навчанн уникнути важко, що сприятиме успешному навчан-ню в подальшому.
Значною рушшною силою попередження i усунення помилок учтв у ви-вчент математики е ттерес. Саме завдя-ки Пересу, процес надбання знань може стати рушшною силою розвитку ^елек-ту, оскшьки вш позитивно впливае на ва псиичт процеси i функци: увагу, пам'ять, працездатнють.
Отже, говорити про превентивтсть як про дiяльнiсть можна в тому випадку, коли в учня створена вiдповiдна система мо-тивiв. Пiзнавальнi мотиви навчання, спря-мованi на процес пiзнання, тдвищення ефективност1 його результатiв - знань, умшь i навичок, а також на способи т-знання та набуття знань, прийоми i методи учбово1 працi стають i мотивами превентивно! дiяльностi.
Основною метою превентивноi дiяль-ностi пiд час навчання математики е орга-тзащя найбiльш сприятливих умов для вивчення програмового матерiалу, переходу школярiв вiд розумiння матерiалу до мщного його засвоення, осмислення та за^плення, що сприятиме зменшенню неуспiшностi учтв.
Досягнення мети, як вщомо, здшсню-еться шляхом виконання певних дш. Цi дii реалiзують окремi промiжиi цiлi, як1 видi-ляються iз загально1 мети. До таких дш превеитивноi дiяльностi ми вiдносимо: аналгз, попередження, виправлення мате-матичних помилок. Розглянемо кожну з них детальтше.
Аналгз математичних помилок. Метою та^ ди в умовах особистiсноi спрямова-ностi освiтнього процесу е вщстеження математичних помилок кожного учня, ро-зкриття !х природи, пояснення причини
noaBH. OneBugHo, ^o aHani3 MareMaruHHHx noMunoK yHHiB noBHHeH oxonnroBaru raK ocHOBHi eranu:
• BHHBneHHH 3Micry noMunoK;
• o6niK noMHnoK;
• gocnig^eHHa npuHHH noaBH noMunoK;
• nonepegHe nporHo3yBaHHa mo^hhbo-creM nonepeg:®£HHa noMunoK.
BcraHoBneHHa 3Micry noMunoK 3giMc-Hroerbca nepeBipKoro (nonepegHboro, noro-HHoro, reMaruHHoro, ycHoro, nucbMoBoro hh 3a gonoMororo KoMn'rorepHHx rexHonoriM), HamneHoro Ha BuaBneHHa pe3ynbrariB Ha-BHanbHoi gianbHocri yHHiB, пpoцecy gocar-HeHHH цнx pe3ynbrariB, reMny npocyBaHHa ko^hoto yHHa b onaHyBaHHi 3MicroM ocBiru, po3BHTKy i peani3am'i Moro Mo^nuBocreM, HaxHniB ra iHrepeciB.
flga nonepeg^eHHa Mo^nuBHx noMunoK b noganbmoMy BHBHeHHi MareMaruKH ra gna BHKopiHeHHH gony^eHHx Heo6xigHo Becru pemejibnuu o6jiIk noMunoK. ^M o6niK mo«-Ha Becru b iHgHBigyanbHHx KaprKax peecr-pam'i nporanuH b 3HaHHax mKonapiB. npu цboмy 6a^aHo ^iKcyBaru He rinbKH ri no-MunKH, aKi cBignarb npo aBHi nporanuHH b 3HaHHax, a raKo« BunpaBneHHa, ^o cBignarb npo HegocrarHbo мiцнe 3acBoeHHa BignoBig-Horo Marepiany. Heo6xigHo BigMinaru i ri 3a-BgaHHa, 3 akhmh yHHi He Bnopanuca K3arani.
nonepedwennRM nornu noMunoK 6yge-mo Ha3HBaru giro b opraHi3am'i yn6oBoi gianbHocri yHHiB, aKa cnpaMoBaHa Ha мiцнe 3acBoeHHa 3HaHb 3 MiHiManbHoro KinbKicrro gony^eHHx noMunoK.
Ba^nuBy ponb y nonepeg^eHHi noMunoK Bigirpae npogyMaHa opгaнiзaцia bh-BneHHa HoBoro Marepiany. flga yHHa, aKuM nonuHae BHBHeHHa HoBoi tcmh, Ba^nuBo 3Haru, ^o 3 paHime 3acBoeHoro Marepiany MoMy 3Hago6Hrbca b ^M MoMeHT, BuaBuru nporanuHH y 3HaHHax i cBoenacHo ix ycyHy-th. lHaKme yneHb He 3Mo^e ycnimHo cnpuMMaru hobhm Marepian, ^o npu3Bege go нeмiцннx 3HaHb i, Bpemri, ix Brparu, a or^e, go HeraruBHoro pe3ynbrary HaBHaHHa.
Ba^nuBoro e opram3ama ra npoBegeHHa noBropeHHa ochobhhx reoperuHHux BigoMo-creM 3 raKoro nacrororo, ^o 3a6e3neHHTb ix M^He 3anaM'aroByBaHHa
nig nac 3giMcHeHHa npeBemuBHoi gia-nbHocri BHHTenro Heo6xigHo nocriMHo koht-ponroBaru piBeHb cKnagHocri BHKnagy Hana-nbHoro Marepiany ra noreHmMHi mo^hhboc-ri mKonapiB . BigoMo, ^o aK^o Marepian He 3po3yMinuM, ro BiH 3acBoroerbca ^opManbHo, 3anaM'aroByerbca HeroHHo, BigxuneHHa He noMinarorbca i BHHHKae inro3ia 3anaM'aroBy-BaHHa ra 3acBoeHHa. Heo6xigHoro yMoBoro 3anaM'aroByBaHHa Marepiany e Moro po3y-
MiHHa.
CBoenacHuM KoHTponb e HeBig'eMHoro cKnagoBoro Bcboro HaBHanbHoro пpoцecy, 3giMcHroe 3HaHHuM BnnuB He TinbKH Ha pe-3ynbrar, ane i Ha xig HaBHaHHa, ocKinbKH 3a6e3nenye ogep^aHHa iH^opMami npo piBeHb e^eKTHBHocri ^yHK^oHyBaHHa 6ygb-aKoi cucreMH HaBHaHHa. npaBunbHo opraHi-3oBaHuM KoHTponb Hagae Mo^nuBicrb mKo-napaM KpuruHHo oцiннrн cBoi ycnixu ra He-goniKH y 3acBoeHHi roro hh iHmoro Marepia-ny, a noriM npaBunbHo i 6inbm paцioнanbнo, nig Kepibhhutbom BHurena, opraHi3yBaru cBoro noganbmy po6ory, c^opMyBaru HaBH-hkh caMoKoHrponro, BHxoBaru pag aKocreM oco6Hcrocri, HanpuKnag, raKux, aK BignoBi-ganbHicrb 3a po6ory, ^o BHKoHyerbca, Ha-nonernuBicrb, oxaMHicrb ro^o.
He MeHm Ba^nuBHM HanpaMoM gna e^e-KTHBHoro 3giMcHeHHa npeBeHTHBHoi gianb-Hocri BHurena MareMaruKH e npaBunbHa op-гaнiзaцia HaBHanbHoi gianbHocri yHHiB aK Ha ypoKax MareMaruKH, raK i nig Hac BHKoHaH-Ha goMamHix 3aBgaHb. ^oMamHi 3aBgaHHa npogoB^yrorb Ty po6ory, aKa 6yna npoBe-geHa Ha ypoцi i ii ycnimHe BHKoHaHHa 3ane-^HTb Big roro, HacKinbKH yHHi Ha ypom nig-roroBneHi go BHKoHaHHa ^.oro 3aBgaHHa.
Or^e, nonepeg^eHHa noMunoK go^nb-ho 3giMcHroBaru Ha eranax:
• BHBHeHHa reoperuHHoro Marepiany;
• 3acBoeHHa HoBoro Marepiany;
• 3acrocyBaHHa reoperuHHHx 3HaHb Ha пpaктнцi;
• noBropeHHa ra y3aranbHeHHa BHBHe-Horo Marepiany;
• caMocriMHoi HaBHanbHoi gianbHocri yHHiB;
• BuKoHaHHa goMamHboro 3aBgaHHa;
© 8^3 V., Б^оауг Ь.
• контролю рiвня досягнень учнiв.
Досвщ роботи вчителiв математики, який ми вивчали, показуе, що перевiрка правильности розв'язання задач учнями найчастiше здшснюеться шляхом порiв-няння з вщповщдю, яка е в пiдручнику або яку повщомить вчитель. На практищ доводиться мати справу iз задачами, вщповь д до яких не подаються. Тому учнi пови-ннi вмiти перевiряти правильнiсть розв'язаних ними задач самостiйно, щоб бути впевненим в отриманому результатi. З метою попередження помилок необхщ-но сформувати в школярiв навички самоконтролю. Ц навички складаються з двох частин: а) ушти знайти помилку; б) умiти 11 пояснити i виправити.
Важливо навчити учтв здiйснювати: перевiрку обчислення i тотожного пере-творення шляхом виконання обернено! дй чи тдставлянням допустимих числових значень у початковий i юнцевий вирази; перевiрку правильносп розв'язання задач шляхом складання i розв'язування задач обернених до даних; оцiнювання розв'язання задачi з погляду здорового глузду; перевiрку чи задовольняе розв'язок умову задачу перевiрку аналiтичного розв'язання графiчним; перевiрку правильностi шрку-вань за допомогою «крупв» Ейлера, та ш. Iиодi дiйовим способом перевiрки е iнший варiант розв'язання задачг У випадку, коли учень не впевнений в правильносп розв'язання завдання, вш може використа-ти арифметичш обчислення. Вщповщаль-ним моментом в навчанн учнiв самоконтролю е знайомство iз зразками, за якими будуть порiвнюватись використанi спосо-би виконання завдань та одержат результата.
Виробленню навичок самоконтролю допомагае i прийом наближеноi оцiнки очiкуваного результату. Встановлення можливих меж очiкуваноi вiдповiдi попе-реджае недолiки типу описок, пропуску цифр i т.п. Ефективними е провокуючi завдання, умови яких мютять вказiвки чи iншi спонуки, яю провокують учнiв до помилкових розв'язань. Допускаючи по-милки, усвщомлюючи провокуючi натри
вчителя i характер навчальноi ситуацй, учень зазнае сильного враження, надовго запам'ятовуе помилкову дш i в подаль-шому на пщсвщомому рiвиi остерiгаеться й. Захоплюючим матерiалом для такого типу задач е софiзми, парадокси. Таю завдання створюють проблемну ситуащю, тобто ситуащю, коли учням потрiбно роз-шукати помилку i виправити й, критично осмислюючи кожен етап шркувань. Зок-рема, мiцнiсть засвоення математичних фактiв значно покращуеться емоцiйним сприйняттям абсурдного твердження со-фiзму. Важливо навчити учтв виявляти i пояснювати помилки, розгорнуто i послi-довно будувати спростування.
Самост1йна робота учтв над помилка-ми, шляхом формування навичок самоконтролю забезпечуе бшьш осмислений 1'х аналiз та анашз особистих дiй по розв'язанню кон-кретних задач. Це мае значний вплив на як1сть одержаних знань та стимулюе розви-ток лопчного мислення, його характерних показник1в: критичтсть, доказовiсть, актив-нiсть, глибину та гнучюсть.
З метою попередження помилок у процеа навчання алгебри доцшьно про-понувати учням так1 завдання:
■ знайти помилку у формулюванш правила чи теореми;
■ знайти протирiччя у наведеному ма-тематичному текстi;
■ знайти невiдповiднiсть змюту завдання з ранiше вивченим матерiалом, iз практикою, сумiжиими навчальними предметами, iз здоровим глуздом;
■ знайти зайвi данi в умовi задачi;
■ виявити неповноту умови задачi;
■ завершити неповне розв'язання за-дачi;
■ знайти принциповi прогалини в розв'язуваннi задачг
Виправлення помилок - дiя, спрямована на усунення недолiкiв i прогалин у знан-нях, ум1ннях та навичках учтв, лжвщащю виявлених розбiжностей м1ж досягнутими i запланованими результатами.
Цшеспрямована робота над помилками вимагае систематизацй помилок, що з'яв-ляються в процеа вивчення алгебри. При
цьому вирГшальну роль повинш ввдграва-ти не окремГ приклади помилок, а групи помилок, об'еднаних стльнютю причин ГхньоГ появи, спшьтстю методики роботи над ними [3].
Особливого ставлення з боку вчителя вимагають помилки випадкового характеру (помилки через нестшкГсть самоконтролю). Для правильного вибору методу роботи над цими помилками необхщно насамперед з'ясувати, чи е ця помилка ви-падковою, чи вона - результат не розумш-ня навчального матерГалу.
РозбГр помилок корисний ще Г тому, що, ознайомившись з якою-небудь помил-кою Г ретельно проаналГзувавши ГГ, учень у тш чи ГншГй шрГ застраховуе себе вГд по-вгорення подГбних помилок у майбутньо-му. Розбираючи помилки, що з'являються в процес навчання, учнГ вчаться шлГфува-ти кожне слово у своГй вщповвд, замис-люються над сказаним . Вдало органГзова-на робота над помилками мае велике зна-чення в тдвищенш рГвня знань учнГв та сприяе вихованню у них навичок самоконтролю, що для вивчення математики ду-же важливо.
Висновки. Превентивну дГяльшсть по-трГбно розглядати як навчальну дГяльнГсть, яка шщГюсться потребою: упередити ма-тематичнГ помилки учнГв, виправити до-пущенГ, з'ясувавши причини Гх появи, об-равши для цього вщповщт методи, орга-нГзацГйнГ форми та засоби навчання, ГГ структурними компонентами мають бути: мотиви, мета, умови досягнення мети
/задача/, планування дГяльносп, дГГ. Такою дГяльнютю мае керувати вчитель математики в основнш школГ.
1. Беличева С.А. Основы превентивной психологи / С.А.Беличева. - М.: Ред.-изд. Центр консорциума «Социальное здоровье России», 1993. -198 с.
2. Енциклопед1я освти / Акад. пед.наук Ук-рагни: головнийред. В.Г.Кремть. - К.: Юртком 1нтер, 2008. -1040 с.
3. Из опыгта преподавания математики в школе: пособие для учителей/ Сост. А.Д.Се-мушин, С.В.Суворова. - М.: Просвещение, 1978.
- 208 с.
4. Кондрашова Л. В. Превентивная педагогика / Л.В.Кондрашова: уч. пособие. - К.: Вища школа, 2005. - 231 с.
5. Оржеховська В.М. Превентивна педаго-гка: навч.-метод. посбник / В.М.Оржеховська, О.1.Пилипенко. - Одеса, 2006. - 78 с.
6. Слепкань З.1. Методика навчання математики: пдручник для студ. матем. спец. пед. навч. закл. /З.1.Слепкань. - К.: Зод1ак-Еко, 2000.
- 512 с.
7. Сманцер А.П. Превентивная педагогика: методология, теория, методика/А.П.Сманцер, ЕМ.Рангелова. - Минск: БГУ2008. - 262 с.
8. Талыгзина Н.Ф. Управления процессом усвоения знаний/ Н.Ф.Талыгзина. -М: Изд-воМоск. ун-та, 1975 - 343 с.
9. Швец В.А. Реализация функций тематического контроля результатов обучения учащихся математике в старших классах средней школыг. Дис.канд. пед. наук: 13.00.02 / Швец Василий Александрович. - К., 1988. - 209 с.
Резюме. Швец В.А., Благодыр Л.А. ПРЕВЕНТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ: СОДЕРЖАНИЕ И СТРУКТУРА. В статье раскрыто содержание понятия превентивная деятельность учителя математики и определены структурные компоненты такой деятельности.
Ключевые слова: учебная деятельность, превенция, превентивная деятельность учителя математики, структура превентивной деятельности.
Abstract. Shvets V., Blagodyr L. PREVENTIVE ACTIVITY OF MATHEMATICS TEACHER: CONTENT AND STRUCTURE. The article reveals the concept of preventive activity of mathematics teacher. Some structural components of such activity are determined.
Key words: educational activity, prevention, preventive activity of mathematics teacher, structure of preventive activity.
Стаття надшшла до редакцп 28.05.2011 р. ©-
