CC BY
839. Чумикова Г.Н. Концептуальные основания культурной политики и деятельности учреждений культуры в современной России. - М., 2004.
40. Шукшинов В.Е., Солдаткин В.И. Современная государственная образовательная политика: социальные императивы и приоритеты.- М., 2008.
41. Шушкевич С.С. Образовательная политика Независимых государств// Вестник Межпарламентской Ассамблеи.- СПб, 1997.
42. .Яблонскене Н.Л. Модернизация российского высшего образования в современных условиях// Научные труды аспирантов и докторантов. Вып.21.- М.: ФНПК МосГУ, 2005.
43. Якушина О.В. Сотрудничество России со странами СНГ в области культуры// Образ жизни в России: история и нравственность: мат-лы IX Всеросс.н.-пр.конф.- М.:РУДН, 2007.
44. Якушина О.В. Исторический опыт сотрудничества Российской Федерации со странами СНГ в области культуры в 90-е годы ХХ века: автореф...дисс..канд.ист.наук.- М., 2007.
СПАДКОеМШСТЬ ПОКОЛ1НЬ ЯК ЧИННИК ПРОДУКУВАННЯ
НАУКОВОГО ЗНАННЯ
Шульга В.П.
канд. геогр. наук, проректор з корпоративного управлтня,
Нацгоналъний авгацтний ушверситет (м. Кигв, пр. Космонавта Комарова, 1, Украгна, 03058)
SUCCESSION OF GENERATIONS AS A FACTOR OF PRODUCTION
OF SCIENTIFIC KNOWLEDGE
Shulha V.P.
PhD on Geography, Vice President of Corporate Management
National Aviation University (Kyiv, pr. Komarov, 1, Ukraine, 03058)
Анотащя
Висвгглено значення принцитв спадкоемност та традицшност по-колшь в селекцшнш наущ на прикладi дiяльностi доктора сшьськогоспо-дарських наук, професора М. А. Кравченка. Доведено вплив наукових щей та теорш класиюв вггчизняно1 зоотехнп О. I. Смирнова, А. О. Малтенова, Ю. Ф. Лискуна, Д. А. Кисловського на формування наукових прюршелв М. А. Кравченка. Узагальнено його науковi розробки з питань породи та породотворення, лшшного розведення, добору та тдбору, шдивщуального розвитку сшьськогосподарських тварин.
Annotation
The main principles of succession and traditionalism of generations in breeding science by example of scientific activities of Doctor of Agrarian Science, Professor M. A. Kravchenka were highlighted. The influence of the scientific ideas and theories of classics of animal science A. I. Smirnov,
A. O. Malihonov, Yu. F. Lyskun, D. A. Kyslovsky on the formation of the scientific priorities of M. A. Kravchenko. His main scientific researches of breed and it creation, line breeding, selection, individual development of farm animals were summarized.
Ключовi слова: тваринництво, порода сшьськогосподарських тварин, лшшне розведення, онтогенез.
Key words: animal husbandry, breed of farm animals, line breeding, ontogenesis.
Наука - теоретична штеграцшна система, основним принципом функщонування яко!' е кумулятивний характер. На кожному етат розвитку наука акумулюе в концентрованому виглядi сво!' минулi досягнення, при цьому кожен науковий результат входить невщ'емною частиною до ii за-гального фонду. Спадкоемшсть науки, яка грунтуеться на фундамент теоретичного знання, накопиченого попередшми поколiннями, забезпечуе ii поступальний, незворотний розвиток.
Тенденцп спадкоемностi та традицiйностi в продукуванш наукового знання особливо чiтко прослщковуються в селекцiйнiй науцi. Соцiальним феноменом, функщонування якого вщкривае необмеженi можливост для вивчення значення спадкоемностi в наущ, е науковi школи i центри. Зо-крема, вiдома наукова школа з селекцп i розведення сшьськогосподарських тварин, заснована на початку ХХ ст. академшом Ю. Ф. Лискуном i продо-вжена талановитим украшським ученим, професором М. А. Кравченком, е идеальною моделлю для вивчення принцитв спадкоемностi i традицшност в науцi. Завданням даного до^дження е встановлення впливу класикiв се-лекцiйноi науки, першочергово академiка Ю. Ф. Лискуна, на формування наукових прюритепв М. А. Кравченка, вивчення внеску вченого в розви-ток наукових напрямiв, започаткованих його вчителями.
У процес проведеного дослiдження встановлено, що формування наукових орiентирiв М. А. Кравченка започатковане тд час його навчання в Кубанському сшьськогосподарському iнститутi, до якого вш поступив в 1927 р. Слщ вiдмiтити, що iнститут органiзовано 12 березня 1922 р. за ршенням Кубансько-Чорноморсь^' обласноi Ради робочих, селянських, козацьких, червоноармiйських i гiрських депутапв для пiдготовки агро-номiв широкого профшю. В iнститутi функцiонувало п'ять предметних комiсiй, в тому чи^ й зоотехнiчна. В складi вщдшу тваринництва Кубан-ського сiльськогосподарського шституту вiдкрито кафедри загального тваринництва; спецiальноi зоотехнii; молочного господарства; ветеринарп, зоогiгiени i анатомii; птахiвництва тварин, якими завщували вiдомi вченi, професори А. О. Мал^онов, А. В. Леопольдов, П. I. Селезньов, I. I. 1ванов-Юдш, О. I. Дорбодрав [3].
Першим захопленням М. А. Кравченко була фiзiологiя тварин, з другого курсу вш вщвщував лекцп вiдомого фiзiолога, професора О. I. Смирнова. Слщ вщмггити, що вчений при створеннi фiзiологiчноi ка-
федри та лабораторп при Кубанському сшьськогосподарському шститул дослiджував здебiльшого фiзiологiю нервово! системи. В 1926 р. О. I. Смирнов був вщряджений в Шмеччину для продовження дослiджень в галузi вегетативно! нервово! системи, працював в Фiзiологiчному шсти-тутi та експериментальному бiологiчному вiддiленнi Патологiчного шсти-туту в Берлiнi. Основнi його науковi працi цього перiоду: «О влиянии больших полушарий на тонус центра блуждающих нервов в продолговатом мозгу» (1926), «Простой способ демонстрации работы нормальних и патологически измененных венозных клапанов на мертвом серце» (1926), «О новых путях в изучении вегетативной нервной системы» (1926) [3].
Серед кола наукових штерешв М. А. Кравченка також був шдивщу-альний розвиток сшьськогосподарських тварин. На третьому курс шсти-туту вш вщвщував лабораторш А. О. Мал^онова, який здобув авторитет завдяки сво!м фундаментальним працям з вивчення бюлопчних зако-номiрностей росту i розвитку сiльськогосподарських тварин, як знайшли вiдображення в законi «Чирвинського-Маигонова». Учений довiв, що за-кономiрностi, встановленi М. П. Чирвинським, поширюються на органи i тканини вшх видiв тварин, а не лише на !х кiстки. Встановив, що при недо-розвитку страдають т органи i тканини, в перюд iнтенсивного розвитку яких органiзм потерпав вщ серйозно! нестачi поживних речовин. При оптимальному живленш найбшьш iнтенсивно ростуть i розвиваються т органи i тканини, як в даний перiод мають найбшьшу швидкiсть росту. Сутнiсть даного закону полягае в тому, що стутнь компенсацi! недоро-звитку, викликаного недостатньою годiвлею, прямо пропорцiйний вiку тварини i тривалостi перiоду недостатньо! годiвлi.
А. О. Малiгонов ранiше вщ Райта - Фiшера опублiкував науковi працi з генетики популяцiй. Актуалiзував питання щодо ролi лiнiйного розве-дення в тваринництвi, вперше порушив проблему мiжлiнiйно! гiбридизацi!. Довiв необхщнють врахування комбiнацiйно! здатностi лiнiй при розве-деннi тварин i в синтетичнш селекцi! [7].
М. А. Кравченко брав участь в анатомуванш курей, яке проводили старшi студенти в лабораторп А. О. Мал^онова. Вщ зоотехнiчного гуртка був призначений лектором в Будинок селянина, де прочитав устшно кшь-ка лекцш. Зокрема, перша з них присвячувалася питанням силосування кормiв. У цей час багато читав лггератури по рiзним науковим питанням, в тому чи^ й фiзiологi! сiльськогосподарських тварин.
Пюля закiнчення iнституту М. А. Кравченко працював у дослщних установах та вищих навчальних закладах Башкирсько! АРСР. Лiтом 1934 р. поступив до астрантури Московсько! сiльськогосподарсько! академiя iм. К. А. Тiмiрязева. Академiя, заснована в груднi 1865 р., була одним iз най-старших навчальних закладiв Росi!. Факультет зоотехнп створено в 1934 р. на базi вiддiлення тваринництва агрономiчного факультету академп. Його iсторiя тiсно пов'язана з iменами вiдомих учених: I. М. Чорноп'ятова, П. М. Кулешова, М. П. Чирвинського, М. I. Придорогша, М. Ф. 1ванова.
Значний внесок в розвиток зоотехшчно1' науки зробили академши: Ю. Ф. Лискун, I. С. Попов, С. I. Сметнев, А. П. Редькш, А. I. Миколаев, В. С. Шипилов, М. I. Клейменов.
В 1923-1958 роках кафедрою спещального тваринництва завщував Ю. Ф. Лискун. Учений е основоположником нових наукових напрямiв в зоотехшчнш науцi. Вiн розробив оригшальну класифiкацiю тварин за типами конституцп, основану на дiяльностi залоз внутрiшньоi секрецii. До-слiдник заклав основи для розвитку вчення про шгер'ер сшьськогосподарських тварин. У 1912 р. розробив нову методику об'ективного вимiрювання основних тканин вимеш корiв, що дозволило скласти карту мшробудови молочноi залози корiв основних порщ худоби Радянського Союзу [1].
Ю. Ф. Лискун - одним iз перших в краiнi придiлив значну увагу виршенню iншоi важливоi господарсько1' проблеми - розвитку м'ясного скотарства, вдосконаленню м'ясних якостей худоби. Вш довiв необ-хiднiсть i ефективнють застосування з цiею метою промислового схре-щування, пiд його керiвництвом були вивченi потенцiйнi можливостi формування м'ясно!' продуктивностi порiд худоби, що розводилися в СРСР.
Значш зусилля були докладеш Ю. Ф. Лискуном для вдосконалення управлiння i тдвищення ефективностi племiнноi роботи в кра1ш. У 1939 р. був прийнятий план породного районування, розроблений шд його керiв-ництвом, що сприяло формуванню мережi племiнних господарств i ство-ренню в краiнi високопродуктивного скотарства. !стотне мiсце в ти наукових iнтересiв Ю. Ф. Лискуна посши кранiологiчнi i остеологiчний до-слiдження, результати яких лягли в основу систематизацп типiв худоби, виявлення впливу рiзних чинникiв на формування скелета тварин, вста-новлення походження i спорiднених зв'язкiв порiд худоби [1].
Ю. Ф. Лискун заснував власну наукову школу, представниками яко!' розроблено найбшьш актуальнi питання селекцшно-племшно1' роботи в тваринництвi. Зокрема, М. А. Кравченко за керiвництва Ю. Ф. Лискуна пiдготовив i в 1936 р. захистив дисертацшну роботу за темою «Методика побудови племшно1' роботи в конкретних умовах».
Слщ вiдмiтити, що пiд час навчання в аспiрантурi Московсько1' сшьсь-когосподарсько1' академiя iм. К. А. Тiмiрязева на формування наукових орiентирiв вченого значний вплив також зробив професор Д. А. Кисловський, який дослщжував питання генетики i селекцп сшьськогосподарських тварин. Створив вчення про породу, и структуру, умови, що забезпечують и безперервне якiсне вдосконалення. Брав участь у виведеннi ново! вггчизняно1' породи коней. Спiльно з професором в. Я. Борисенком заснував визнану зоотехшчною спшьнотою наукову школу [2].
Аналiз наукового спадку професора М. А. Кравченка засвщчив, що вш розвинув практично всi науковi напрями, закладенi його вчителями О. I. Смирновим, А. О. Малтеновим, Ю. Ф. Лискуном, Д. А. Кисловським.
Так, одним iз основних складниюв творчого доробку М. А. Кравченка е теорiя породи, !! структуризацiя, взаемодiя з iншими породами. На основi системного аналiзу породи видiлив !! характернi параметри: задоволення потреб людини; пристосованiсть до певних природних i господарських умов; наявнють специфiчних господарськи корисних, морфолопчних i фiзiологiчних ознак, як вiдрiзняють тварин однiе! породи вщ iнших; до-статня спадкова константнють породних ознак; здатнiсть породи змшюва-тися у напрямi добору й умов юнування. Ще на початку свое! науково! дiяльностi вш розробив принципи породного районування порщ велико! рогато! худоби Башкирсько! АРСР, програми !х селекцiйно-племiнного вдосконалення.
На нашу думку, один iз найбiльш значущих складникiв наукового доробку М. А. Кравченка - розроблення науково-оргашзацшних i теоретико-методологiчних основ становлення i розвитку галузi спецiалiзованого м'ясного скотарства в УРСР. Учений обгрунтував ефективнiсть мiжпород-них схрещувань як основного методу швидко! реконструкцi! племшних ре-сурсiв в УРСР. Взяв активну участь у розробленш основних методичних положень вщтворного схрещування, виборi вихiдних порiд, оргашзацп племiнно! роботи, спрямовано! на створення укра!нсько! м'ясно! худоби. Вiн е автором чершпвського та приднiпровського внутрiшньопородних типiв, а також укра!нсько! м'ясно! породи [5].
Професор М. А. Кравченко зробив важливий внесок у з'ясування окремих закономiрностей шдивщуального розвитку сiльськогосподарських тварин. Розробив систему спрямованого вирощування молодняку, що грунтуеться на усвiдомленнi цшсносл тваринницького органiзму. Обгрунтував таю поняття шдивщуального розвитку тварин, як вибiрнiсть, ди-намiчнiсть, iндивiдуальнiсть. Окреслив систему заходiв, що дозволяють подовжити термiни експлуатацi! сiльськогосподарських тварин. Учений -один iз перших довiв загальногосподарське значення проблеми шдивщу-ального розвитку та управлiння довiчною продуктивною тварин [6].
Особливе мiсце в науковому спадку М. А. Кравченка вщведено про-блемi лiнiйного розведення, яке вш вважае вищим ступенем племшно! роботи. Ученому належить прiоритет у розробленнi його основних принцитв та положень, методики побудови перехресно-групових родоводiв, обгрун-туваннi основних варiантiв лiнiйно-родинного пiдбору для конкретних племшних господарств [6].
М. А. Кравченко довiв ефективнють застосування цшеспрямованого iнбридингу в селекцiйно-племiннiй роботi, який слугуе швидким засобом витюнення небажано! спадковостi тварин. Аргументував, що спорщнеш спаровування е надiйним джерелом отримання тварин з рекордною продуктивною. Видшив шiсть основних типiв цшеспрямованих спорiднених спаровувань при лiнiйному розведенш та довiв найбiльшу ефективнiсть застосування комплексного шбридингу (на групу предюв) у племiнному тва-ринництвг Розробив формулу обчислення генетично! подiбностi тварини з
11 загальним предком при iнбридингах, запропонував спошб обчислення його коефiцiента i частки предкiв у родоводах тварин [4].
Таким чином, одним iз основоположних принцитв розвитку селек-цшно! науки в тваринництвi е спадкоемшсть поколiнь. На прикладi науко-во! дiяльностi професора М. А. Кравченка доведено, що становлення його творчих прюритепв вiдбувалося пiд впливом наукових щей, фундамен-тальних наукових праць О. I. Смирнова, А. О. Малтенова, Ю. Ф. Лискуна, Д. А. Кисловського. Вш розвинув вчення про шдивщуальний розвиток сiльськогосподарських тварин, окремi закономiрностi якого були розроб-ленi А. О. Малiгоновим, О. I. Смирновим. Розкрив основш системш пара-метри породи та 11 структурних формувань, що сприяло становленню 11 системно! концепцii, фундамент яко! закладений Д. А. Кисловським. М. А. Кравченко доклав зусиль до розв'язання проблем, як були вперше актуалiзованi його вчителем, академiком Ю. Ф. Лискуном. Обгрунтував концепцiю розбудови галузi м'ясного скотарства в УРСР та принципи породного районування, розвинув теорш породотворення, добору та тдбору сiльськогосподарських тварин.
Список лггератури i джерел
1. Барышников П. А. Ефим Федотович Лискун / П. А. Барышников, В. В. Четыркин. - Кишинев, 1973. - 36 с.
2. Борисенко Е. Я. Корифей отечественной зоотехнической науки / Е. Я. Борисенко, П. А. Барышников // Животноводство. - 1972. - № 5. - С. 83-84.
3. К восмилетию Кубанского сельскохозяйственного института (1919-1927) / ред. кол. Н. А. Ленский, П. И. Мищенко, В. Д. Татарин. -http://pandia.ru/text/78/275/19390-6.php.
4. Кравченко Н. А. Племенной подбор при разведении по линиям / Н. А. Кравченко. - М.: Сельхозгиз, 1954. - 263 с.
5. Кравченко Н. А. Породы мясного скота: учеб. пособ. / Н. А. Кравченко. - К.: Вища школа, 1979. - 287 с.
6. Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных / Н. А. Кравченко. - М.: Колос, 1973. - 486 с.
7. Кузнецов В. А. Творческий и научный путь Антона Александровича Малигонова / В. А. Кузнецов // Научный журнал КубГАУ. - 2012. -№76(02). - http://ej.kubagro.ru/2012/02/pdf/19.pdf.
