CC BY
16
7. Muhin, N. A., Dedov, I. I., Shestakov, M. V. (1990). Funktsionalnyie pochechnyie rezervyi u bolnyih sahamyim diabetom. Terapevt. arh., 2, 107-110.
8. Brenner, B. M. (1983). Hemodynamically mediated glomerular injury and the progressive nature of kidney dis-
УДК DOI:
1. Вступ
В умовах всезростаючого техногенного та антропогенного впливу на довшлля, зокрема, на приро-дт угрупування, особливо актуальним е дослвдження прських, лучних та люових фггоценоз1в. В зв'язку з тим, що саме ця рослиншсть зазнае штенсивного впливу внаслвдок д1яльносл людини, тому одним 1з головних завдань сучасно! боташчно! науки е обл1к 1 мониторинг ресурав цшних рвдшсних, лжарських, медоносних та декоративних вид1в, оцшка життевого стану популяцш раритетних родин. Одшею 1з таких раритетних родин 1 е Gentianaceae (Тирличев1), ви-вчення яко! було предметом наших дослвджень.
2. Лiтературний огляд
Gentianaceae (Тирличев1) - це досить велика родина, яка нараховуе в даний час у свгговш флор1 бшя 80 род1в та бшьше 1000 вид1в. В пом1рних широтах 1 в горах серед тирличевих переважають багато-р1чш 1 р1дше однор1чш трави, а в субтротках 1 трошках родина представлена кущами, л1анами 1 навиъ невеликими деревами до 5 м висоти [1].
Щодо морфолопчних особливостей будови, то тирличевим властив1 кореневища р1зно! форми -
ease. Kidney International, 23 (4), 647-655. doi: 10.1038/ ki.1983.72
9. Chan, A. Y. M., Cheng, M. -L. L., Keil, L. C. (1988). Renal and systemic effects of short-term high protein feeding in normal rats. Journal Clinical Investigation, 81, 245-254.
Рекомендовано до публгкацИ д-р бгол. наук Карпов Л. М.
Дата надходження рукопису 20.10.2015
м'ясисп, вертикалью, веретеноподiбнi, i3 запасами поживних речовин. Стебла прямостояч або вкороче-т, дихотомiчно розгалуженi. Листки просл, широко-елiптичнi або лiнiйноланцетнi i3 супротивним розмь щенням на стеблах, а прикореневi - у виглядi розетки. Квiтки двостатевi, розвиваються на верхiвках стебел. В одних видiв вони - поодинок1, а в шших -зiбранi у пiрамiдально-китицевi верхньоквiтковi суц-вiття, зустрiчаються i боковi, як1 галузяться симподь ально. Вiночок квiток трубчастий, лшковидний або колесовидний, забарвлення квiток вражае своeрiдною красою та рiзноманiтнiстю - е види iз голубими, бь лими, жовтими, синiми, фiолетовими i навiть роже-вими квiтками [2].
Тирличевi вiдносяться до родин, яш мають велике значения в житп людини. Це лiкарськi рос-лини, як1 в народнiй медициш рiзних кра1н викорис-товуються вже багато тисячолиъ (Китай, Iндiя та ш.). Використовувати в народi ix почали з таким завзяттям, що тирлич жовтий (Gentiana lutea L.) в дикорослому виглядi зберiгся тшьки у високопр'1 Карпат (г. Говерла, масиви Свидовець та Мармаро-ський). Широко застосовуються види родини i в офiцiнальнiй медицинi, бо вони мютять глiкозиди
Бурлака Наталия Ивановна, кандидат биологических наук, старший преподаватель, Институт медицинской инженерии, Одесский национальный политехнический университет, пр. Шевченко, 1, г. Одесса, Украина, 65044 E-mail: burlakanataly@mail.ru
581.9(477)
10.15587/2313-8416.2015.54024
ПРЕДСТАВНИКИ РОДИНИ GENTIANACEAE L. У ФЛОР1 ВОДОДЫЬНОГО ХРЕБТА УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
© В. I. Буняк, В. I. Гнездшова
В cmammi представлено еколого-бiологiчнi особливостi поширення представниюв родини Gentianaceae у фтоценозах Вододшьного хребта. На територИ до^дження було виявлено 8 eudie тирличевих, ят належать до трьох родiв. Подано ботанiко-морфологiчну характеристику раритетних вuдiв, фенофази цвiтiння, Их Micце у флористичному рiзноманiттi лучних асоцiацiй. До^джуват види е цтними лiкарсь-кими, декоративними рослинами
Ключовi слова: Gentiana, Gentianella, Centaurium, аcоцiацii, фтоценози, домтанти, субдомтанти, фази цвттня
The article shows the ecological and biological peculiarities of Gentianaceae family representatives spreading in the Watershed mountain range phytocenosis. 8 species of Gentianaceae family, that belong to three genera, were found on the studied territory The botanical and morphological characteristics, phenological phases of rare species and their role in floristic diversity of the meadow associations are presented too. The studied species are the valuable herbs and decorative plants
Keywords: Gentiana, Gentianella, Centaurium, associations, phytocenosis, dominants, subdominant, flowering phases
генщзин, генцiамарiн, алкаловд генцiанiн, флавоно!-ди та iншi цiннi бiохiмiчнi речовини. З лiкувальною метою використовують в основному кореш, рвдше траву [3].
Види родини Gentianaceae мають широкий дь апазон поширення - ввд тропiкiв i до сшпв Арктики. Вони зростають на луках, болотах, по берегах рiчок i водойм, але домiнують переважно серед прсько! рос-линностi [4]. Тому й обрали ми об'ектом дослвдження флору гiрського масиву Вододiльного хребта. У фло-рi Украши родина вважаеться раритетною i нарахо-вуе всього 24 види, як1 належать до шести родiв, iз них в Укранських Карпатах зустрiчаеться 20 видiв iз 4 родiв [5].
3. Мета та завдання дослвдження
Метою нашо! роботи було проведения швен-таризацп лучних та люових фiтоценозiв Водод№но-го хребта Украшських Карпат, дослвдження популя-цiй представнишв родини Gentianaceae.
Для досягнення дано! мети передбачалось ви-конати так1 завдання:
- встановити таксономiчний склад родини Gentianaceae на територи дослвдження;
- здiйснити систематичний, бiоморфологiчний аналiз досл1джуваних видiв та аиалiз рясностц
- виявити рiдкiснi ендемiчнi види, занесет до Червоно! книги Укра!ни;
- виявити лiкарськi та декоративш види родини Gentianaceae;
- узагальнити данi щодо використання досль джуваних видiв.
4. Матер1али та методи
Об'ектом наших дослвджень була флора лучних та люових фiтоценозiв Вододiльного хребта Укра!нських Карпат, який займае порiвияно вузьку смугу на меж1 ^ано-Франшвсько! та Закарпатсько! областей, тягнеться з пiвденного сходу на швшчний зах1д i фжсуеться вершинами, як1 пвдносяться на ви-соту 1000-1300 м над рiвнем моря.
Нижиi вiдмiтки Вододiльного хребта 9311000 м - це Яблуницький перевал, через який проходить шосейна дорога з долини рiчки Прут 1вано-Франшвсько! обласп в долину рiчки Чорна Тиса Закарпатсько! обласп. Дана територiя перебувае пвд значним антропогенним тиском, бо через Вододвдь-ний хребет проходять туристичнi маршрути на прсь-кий масив Свидовець, до спортивно-оздоровчого комплексу Буковель, пансюнапв Яблуниця та Беркут, а все це ввдповвдно впливае на структуру i дина-мiку природно! рослинностi.
Дослвдження проводились маршрутним методом та методом пробних дiлянок за загальноприйня-тими польовими геоботанiчними методами [6] протя-гом 2008-2015 рр. на трьох лучних схилах Вододшь-ного хребта. Рослини визначались за «Определителем высших растений Украины» [4] i «Визначником рослин Укра!нських Карпат» [5], бюморфолопчна характеристика видiв вивчалась на основi анал1зу лiтературних джерел [1, 4].
Ряснють рослин визначали оком1рним методом за шкалою О. Друде та з використанням атки Л. Г. Ра-менського [6].
5. Результати дослвдження та ix обговорення
Вивчаючи поширення Gentianaceae у флор! Вододвдьного хребта, обстеженнями було охоплено природш д1лянки люових та лучних ф1тоценоз1в, як1 ввдзначалися багатим видовим рiзномаиiттям. Проведен! дослвдження показали, що тут зростае вгам ви-д!в тирличевих, як1 належать до трьох род!в, вс вони е цшними лшарськими i декоративними рослинами, а також i рвдшсними для регюну Карпат. Це таи види: Gentiana acaulis L. (тирлич безстебловий), Gentiana verna L. (тирлич весняний), Gentiana laciniata Kit.ex Kanitz (тирлич роздвдьний), Gentiana asclepiadea L. (тирлич ваточниковий), Gentianella lingulata (Agardh) Pritehard (тирличничок язичковий), Gentianella car-patica (Hayek) Czopik (тирличничок карпатський), Centaurium erythraea Rafn. (золототисячник звичай-ний) та Centaurium pulchellum (Swartz) Druce (золото-тисячник гарний).
Неморальний вид G.asclepiadea зустр!чаеться дуже часто на вах узлюсях дослвджувано! флори, люових галявинах, серед кущ!в i дещо рвдше на освь тлених дiлянках люу. Популяцй' тирличу ваточнико-вого, на данш територи, дуже активно розвиваються i досягають значних розм!р!в, кожна особина мае до 12-15 генеративних пагошв, висотою 60-90 см, яш особливо красивi у фазi цвтння. ЦвЫння почина-еться у другш декадi липня i закшчуеться у третш декадi вересня (залежно ввд погодних умов), причому слвд ввдзначити, що в кожно! особини популяцш ге-неративнi пагони розвиваються i цвпуть у певнiй перiодичнiй послвдовносп. Так, що протягом майже трьох мюящв, ми спостерiгали даний вид у фазi бу-тошзацй та цвтння.
Ва шш1 види родини Gentianaceae зростають на лучних схилах Вододшьного хребта, де в основному поширена асощащя Saxifrago-Festucetun versi-coloris Wal. Травостш угруповань цих лук розрвдже-ний, загальне проективне покриття - 55-80 %. Основу травостою становлять велик! дернини: Festuca versicolor, яш займають 40-50 % площ! Субедифiка-торами i асектаторами угруповань е Festuca car-patica, F. amethystine subsp. amethystine, Thymus pul-cherrimus subsp. pulcherrimus, Galium anisophyllon, Scabio salucida subsp. barbata, Pulsatilla alba, Trifoli-um alpestre, Vaccinium uliginosum subsp. microphyllum, Juncus trifidus, T.montanum, G.vernum.
Куртини Festuca versicolor розмщеш дифузно, покриття дернин не перевищуе 15-20 %. На донках цих лучних ценозiв зростае 32 види квгткових рослин, у тому числ! багато рвдшсних i релiктових вид!в. Серед яких i дуже цшний у боташчному науковому значенш тирлич безстебловий (Gentiana acaulis) - це релжтовий вид !з диз'юнктивним ареалом, занесений до Червоно! книги Укра!ни [7].
На територи дослвдження нами було виявлено чотири пор!вняно велик! оселища тирличу безстебло-го. Два !з них розташоваш на сходному пологому
схил1 (800-950 м н. р. м.), 1нш1 два - на схил1 твден-hoï експозицп крутизною 40-60° та висотою 9301000 м н. р. м. Лучн фгтоценози, на яких виявлено оселища, роздшен шосейною дорогою та територ1ею пансюнату «Яблуниця». Gentiana acaulis росте куртинами i займае площу вщповвдно 200-350 м2 i навиъ близько 500 м2. У 2012 рощ на одному i3 оселищ нами було виявлено 38 куртин, з кшьшстю особин 5-7, а в окремих куртинах по 11-12 рослин. Використо-вуючи сгтку Л. Г. Раменського [6], ми виявили, що на площi 1 м2 цей вид трапляеться у середньому в шль-костi 8-10 особин, яш мають як вегетативш, так i генеративнi пагони. Але слщ зазначити, що генера-тивних у 2-3 рази менше, шж вегетативних. Отже, переважаючий тип самотдтримання популяцiï - ве-гетативний.
Цвiтiння рослин починаеться 10-15 травня, а масове - 20-23 травня. Кшець цвтння нами вiдмiче-ний 27-29 травня, а дозрiвання насiння - 17-20 черв-ня. У другiй i третш декадах травня, пiд час цвтння, особини популяцiй тирличу безстеблого створюють сущльний аспект синього кольору з фюлетовим ввд-тiнком. Тобто, на окремих дшянках лучних фгтоцено-зiв домiнуе в цей час G. acaulis з проектившстю пок-риття 50-60 %. Структура видового складу фрагмен-тiв асоцiацiï Saxifrago-Festucetun versicoloris Wal. за участю Gentiana acaulis L. у червн значно рiзноманi-тшша, нiж у травш. У цей час тут уже не дом^е тирлич безстебловий, а субдом^е з такими видами: Polygala vulgaris L., Arnica montana L., Trifolium mon-tanum L., Campanula persicifolia L., Platanthera bifolia L. Rich., Gymnadenia conopsea L., Dactylorhisu maja-lis Reichb., Phyteuma orbiculare L., Ph. vagneri Kern., Ph. spicatum L., Trollius europaeus L., Listera ovate R.Br., яю ростуть окремими куртинами по 3-4 особини.
Тирлич весняний (G. verna) та тирлич роздшь-ний (G. laciniata) - рщюст ендемiчнi види, занесет до Червоноï книги Украши [7], зус^чаються у флорi Вододшьного хребта набагато рвдше шж тирлич безстебловий. Gentiana verna зростае на задернованих лучних схилах, це красивий декоративний вид, iз го-лубими квитами, цвiтiння якого ми спостертали у першiй та другш декадi квiтня (як для Карпат, то це ранньою весною). Зустрiчаеться дуже рiдко через особливостi запилення, бо запилюеться тiлъки однiею комахою - бражником-язиканом. Зникае рослина через масовий збiр на букети.
Gentiana laciniata на досладжуванш територiï зус^чаеться дуже рвдко, зростае на прських лучних куртинах, групками по 3-4 особини. Як i попереднш вид зникае через масовий збiр на букети, адже рослина мае красивi яйцевидно-дзвоникуватi квiтки iз бузковим забарвленням. Початок цвiтiння виду ми спостер^али вкiнцi третьо1' декади червня i продов-жувалось воно до середини липня.
Тирличничок язичковий та карпатський (Gentian-ella lingulata i carpatica) зус^чаються досить часто, зро-стають невеличкими куртинами по 8-12 особин в кожнш на досить зволожених, часто майже заболочених прських луках. Як правило, в кожнш куртин нами вщтчено обидва види. Цвтння рослин спостерiгаетъся в другш та третш декадах червня.
Золототисячник гарний (Centaurium pulche-llum) в дослщжуванш флор1 зустр1чаеться дуже рщко, нами в1дм1чено т1льки чотири мюцезростання, в шд-шжж1 схил1в, серед заболочено! лучно! рослинносп. Золототисячник звичайний (C. erythraеa) переважно зустр1чаеться на бшьш сухих лучних схилах, дуже часто вздовж прських лучних стежок, на обочинах дори- 1 навггь на люових галявинах та узлюсях.
Проведет дослщження показали, що флора лучних ф1тоценоз1в Вододшьного хребта Украшсь-ких Карпат вражае ушкальшстю видового складу. Особливо вражае своею красою та р1знобарвшстю лггаш аспект, який спостер1гаеться в другш та третш декадах червня, шд час цвтння таких ршюсних де-коративних вид1в, як любка дволиста, билинець ко-мариний, конюшина паннонська та заяча, дзвоники персиколисп, фггеума куляста та колосиста, косари-ки черепитчасп, маруна щиткова та шш. I серед цьо-го ф1тор1зномашття чшьне мюце займають 1 описаш нами представники родини Тирличевих, у видовому склад1 флори вони займають 20-25 %.
6. Апробащя результа^в дослiдження
Результата дослвдження представник1в родини Gentianacea у флор1 вододшьного хребта Укра!нсь-ких Карпат були обговореш на щор1чнш звгтнш нау-ково-практичнш конференцп викладач1в 1нституту природничих наук Прикарпатського нацюнального ушверситету 1м. В. Стефаника.
7. Висновки
На приклад1 дослщження еколопчних особ-ливостей поширення родини Тирличевих можна показати, яким чином в1дпов1дний шдх1д може бути використаний як для прогнозування можливих на-прямшв вадновлення видово! еколого-бюлопчно! структури трав'яного покриву лучних фггоценоз1в на раншх стад1ях сукцесш, так 1 для вивчення попу-ляцшно! бюлогп окремих вид1в та вироблення тактики 1 стратегИ збереження ушкального фггогено-фонду. Вивчення лучних та люових фггоценоз1в Вододшьного хребта шдтвердило, що вони е ушкаль-ними осередками фп'ор1зномашття 1 характеризу-ються широким еколого-ценотичним спектром фло-ристичного комплексу в якому субдом1нують радист види Gentianacea, як1 широко використовуються в народнш та класичнш медициш. Також, завдяки крас1 сво!х киток, тирличев1 дуже декоративш рос-лини. I наш1 тирлич1, таи як безстебловий, весняний, ваточниковий, роздшьний дуже прикрасили б парки, сквери та квгтники. Тому й потребують вони не т1льки охорони, а й детального вивчення житте-вого циклу популяцш, з метою штродукцп та вве-дення !х в культуру.
Лггература
1. Жизнь растений [Текст] / под ред. А. Л. Тахта-джяна. Т. 5-6. - М.: Просвещение, 1981.
2. Зиман, С. М. 1люстрований довщник з морфологи кытковнх рослин [Текст]: навч.-метод. пос. / С. М. Зиман. - Ужгород: Мед1ум, 2004. - 165 с.
3. Гродзшський, А. М. Енциклопедш лжарських рослин [Текст] / А. М. Гродзшський. - К.: Наук. думка, 1987 - 560 с.
4. Доброчаева, Д. Н. Определитель высших растений Украины [Текст] / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов и др. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
5. Визначник рослин Украшських Карпат [Текст] / за ред. В. I. Чопика. - К.: Наук. думка, 1977. - 435с.
6. Григора, I. М. Геоботашка [Текст]: навч. пос. / I. М. Григора, Б. С. Якубенко, М. Д. Мельничук. - К.: Арю-тей, 2006. - 448 с.
7. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгг [Текст] / за ред. Я. П. Д^ха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 912 с.
2. Zyman, S. M. (2004). Iljustrovanyj dovidnyk z mor-fologiji kvitkovyh roslyn. Uzhgorod: Medium, 165.
3. Grodzinskyi, A. M. (1987). Enstyklopedia likarskykh roslyn. Kyiv: Naukova dumka, 560.
4. Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I. et. al. (1987). Opredelitel vysshykh rasteniy Ukrainy. Kyiv: Naykova dumka, 548.
5. Chopyk, V. I. (1977). Vyznachnyk Roslyn Ukrayinskykh Karpat. Kyiv: Naukova dumka, 435.
6. Hryhora, I. M., Yakubenko, B. Ye., Melnychuk, M. D. (2006). Heobotanika. Kyiv: Aristey, 448.
7. Didukh, Ja. P. (2009). Chervona knyga Ukrainy. Roslynnyj svit. Kyiv: Globalkonsaltyng, 912.
References
1. Takhtadjan, A. L. (1981). Zhyzn rastenij. Moscow: Prosvjeshchenij e.
Рекомендовано до публгкацИ д-р бгол. наук, професор Парпан В. I.
Дата надходження рукопису 22.10.2015
Буняк Bipa 1вашвна, кандидат бюлопчних наук, доцент, кафедра бюлогп та екологи, 1нститут природ-ничих наук ДВЗН «Прикарпатський нацiональний унiверситет iMeHi Василя Стефаника», вул. Галицька, 201, м. 1вано-Франшвськ, Укра!на, 76018
Гнездшова Вiкторiя Ii opiitna, кандидат бiологiчних наук, доцент, кафедра бюлогп та екологи 1нституту природничих наук, 1нститут природничих наук ДВЗН "Прикарпатський нацюнальний унiверситет iM. Василя Стефаника", вул. Галицька, 201, м. 1вано-Франшвськ, Укра!на, 76018 E-mail: victoria1975@bigmir.net
УДК 543.9
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54486
ВИЗНАЧЕННЯ L-АРГШШУ У КРОВ1 ЩУР1В ЕНЗИМАТИЧНИМ МЕТОДОМ © Г. З. Гайда, Н. G. Стасюк, Н. О. Сиб1рна, М. В. Гончар
Здшснено опрацювання ензиматично-х1м1чного методу юльюсного анализу L-Аргiнiну (Арг) на реальних зразках кровi щурiв. Розроблений метод Трунтуеться на використанш рекомбтантно1 аргiнази I та 2,3-бутандюнмонооксиму (ДМО). Продукт реакцИ (сечовина) рееструеться флуорометрично. Показано придаттсть нового методу для визначення Арг в бiологiчних рiдинах ссавцiв
Ключовi слова: Аргтт, сечовина, кров щурiв, ензиматично-хiмiчний аналiз, аргтаза, 2,3-бутан-дiонмонооксим
The study of enzymatic-chemical method of L-Arginine (Arg) assay on the real samples of rat blood was done. The developed method is based on the usage of recombinant arginase I and 2,3-butandion monooxim. Urea, the final product of the reaction, is detected by fluorometry. The new method was shown to be suitable for Arg assay in biological liquids of mammalians
Keywords: Arginine, urea, rat blood, enzymatic-chemical assay, arginase, 2,3-butandion monooxim
1. Вступ
Рiвень L-арпшну (Арг) e важливим бюмарке-ром багатьох захворювань [1, 2], тому надшне визначення концентрацп ще! амшокислоти у бюлопчних рвдинах людини е запорукою правильно! дiагностики та адекватного лшування.
Б№шють ввдомих методiв визначення Арг мае низку недолтв, головш i3 яких: низька селектив-шсть, громiздкiсть та коштовшсть апаратури i чутли-вють до штерферуючого впливу супутшх речовин. Тому розробка нових високоселективних, чутливих i економiчно випдних методiв шлькюного аналiзу Арг е надзвичайно актуальною.
У попередшх досл1дженнях нами розроблено та охарактеризовано ензиматично-хiмiчний метод визначення Арг за використання рекомбiнантно! ар-пнази I печiнки людини та 2,3-бутандюнмонооксиму (ДМО) [1, 3, 4]. Метод грунтуеться на ензиматичному гiдролiзi Арг до L-орштину та сечовини (карбамвду). Останнiй пiд час нагрiвання в кислому середовищi взаeмодie з 2,3-бутандюнмонооксимом (ДМО) з ут-воренням продукту, який шльшсно оцiнюeться спек-трофотометрично або флуоресцентно.
Можливiсть практичного застосування ро-зробленого методу визначення вмюту Арг за використання арпнази i ДМО вивчали на зразках промисло-
