CC BY
20
О. С. Ковалевська
ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗБЕЧУЮЧОГО ТА РЕСУРСОЗБЕР1ГАЮЧОГО КЛАСТЕРА
1з кожним роком виробництво i споживання енерги збiльшуeться в усьому свт. Але разом i3 тим зростаючi обсяги споживання енерги потребують усе бшьших обсягiв сировини, запаси яко! не безмежш. У зв'язку з цим у багатьох крашах ведуться численш дослiдження у сферi застосування енергозбер^аючих технологiй, а також пошуку i застосування альтернативних джерел енерги. Для устшно! реалiзащ! комплексу заходiв щодо енергозабезпечення i ресурсозбереження необхщно здiйснювати системне iнвестування як в об'емному, так i часовому вираженш. Свiтовий досвiд показуе, що найбшьш ефективно дана проблема вирiшуeться шляхом створення i функцiонування енергозабезпечуючого i ресурсозберiгаючого кластера.
Метою статтi е обгрунтування необхiдностi створення
енергозабезпечуючого i ресурсозберiгаючого кластера як найбiльш ефективно! економiчно! системи з активiзацil швестицшно! дiяльностi.
Питаннями створення економiчних кластерiв на територп Украши займаються багато вчених, а саме: С.1. Соколенко, А.Г. Семенов, М. Войнаренко, 1.В. Пилипенко. Найбiльший iнтерес у сферi залучення втиз-
няних i зарубiжних швестици становлять роботи М.К. Вишневсько!, Н.Д. Свiрiдово!. I.A. Ковальчук. Як вщзначае М.К. Вишневсь-ка, «кластери iнновацiйно-iнвестицiйноl спрямованостi, економiки, що функщонують у найпривабливiших секторах, дозволяють ефективнiше використовувати привернутий капiтал, що е особливо актуальним для Украши в умовах гострого браку швестицшних ресурсiв, i виступають дiевим шструментом розвитку перспективних галузей, сприяючих розвитку краши в цшому» [1]. Проте питання створення енергозабезпечуючого i ресурсозбер^аючого кластера ще недостатньо вивчене,
незважаючи на необхiднiсть споживання великих обсяпв енерги як у виробництвi, так i в житлово-комунальному господарствi.
Одшею з основних проблем у процес виробництва продукцп та надання послуг е проблема рацiонального використання ресуршв. Для вирiшення дано! проблеми проводяться численнi дослiдження з метою розробки нових технологiй iз видобутку, розподшу i споживання ресурсiв. Цiлком зрозумшо, що для проведення теоретичних i практичних дослiджень у данiй галузi необхiднi значнi швестици. В умовах дефщиту iнвестицiйних вкладень в економшу нашо! кра!ни виникае необхiднiсть розробки таких швестицшних проекпв, якi дозволять защкавити iнвесторiв, перш за все в надшност запропонованого проекту. У даний час одним iз найпривабливших iнвестицiйних проектiв е створення економiчних кластерiв.
Кластери е сукупнiстю економiчних суб'ектiв, об'еднаних досягненням сво!х цшей за рахунок установлення стiйких кооперацшних взаемин, об'еднанням ресурсiв, упровадженням нов^шх технологiй, створюючи синергетичну систему з ращонального використання ресурсiв, а також виробництва високояюсно! конкурентно! продукцi!. На рисунку подана можлива схема енергозабезпечуючого i ресурсозбер^аючого кластера.
Основними перевагами створення i функцiонування енергозабезпечуючого i ресурсозберiгаючого кластера е [2]: об'еднання ресурсiв; збереження господарсько!
самостiйностi;
полшшення показникiв виробничо-господарсько! дiяльностi (рентабельшсть, фондовiддача, продуктивнiсть працi й ш.) у динамiцi й порiвняно iз середнiми показниками по галузi;
зниження витрат (транспортних, трансакцiйних);
© Ковалевська Оксана Сергпвна - астрант.
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, Краматорськ.
ISSN 1562-109X
шдвищення конкурентоспроможност пiдприeмства i його продукци;
i-------------------------------------1
Рисунок. Можлива схема енергозабезпечуючого г ресурсозберггаючого кластера
створення iнфраструктури для дослiджень i наукових розробок; обмiн технологiями; шдвищення швестицшно!
привабливостi, приплив швестици;
можливють участi у великих iнвестицiйних проектах;
надання кредитiв пiд проекти; одержання додаткового прибутку. При реатзаци швестицшного проекту з формування енергозабезпечуючого i ресурсозберiгаючого кластера можливе виникнення таких проблем:
змша зовнiшнiх умов, що впливають на кластер;
змiна внутрiшнього середовища кластера;
змiна якостi ресурсiв та процешв, якi е у кластерi.
Для виршення даних проблем у структурi кластера передбачена наявнiсть iнтелектуального центру мониторингу i прогнозування розвитку кластера. Дана органiзацiя займаеться розробкою практичних рекомендацiй для реатзаци рiзних проектiв у рамках кластера, стежить за процесом 1х упровадження, а також анатзуе одержанi результати.
Основними завданнями даного центру е: монiторинг роботи кластера; виявлення проблем;
усунення неполадок i прогнозування подальшого розвитку ситуаци;
розробка рекомендацш для всiх учасникiв кластера;
координащя дiй усiх учасникiв кластера;
аналiз результат дiяльностi всього кластера.
Одним iз найважливших напрямiв роботи iнтелектуального центру мошторингу i прогнозування розвитку кластера е шдтримка стiйкостi iснування i функцюнування кластера. Будь-яка виробнича система характеризуеться наявнiстю структури зв'язюв мiж економiчними об'ектами, а також процесами, що вiдбуваються в нш. Тому наявнiсть оптимальних процесiв i зв'язкiв мiж учасниками кластера приведе до пiдвищення стiйкостi кластера, а отже, забезпечить його подальший розвиток. У зв'язку з цим доцшьно застосувати такий методолопчний пiдхiд, який дозволить одночасно розглядати структуру кластера i процеси, що вiдбуваються в ньому.
Тензорний метод подвшних мереж дозволяе пов'язати процеси i структуру даного об'екта. Суть тензорного методу полягае у визнанш iнварiантностi об'екта у просторi (вектора, багатовимiрного об'ему в геометрп; вимiрюваноl величини у фiзицi, технiцi або економiцi). Реальний об'ект юнуе
у просторi незалежно вщ вимiрювань iз боку спостерiгача. Спостерiгач у заданих ним системах координат вимiрюе об'ект за допомогою введено! мiри. У даному випадку тензором е енергозабезпечуючий i ресурсозберiгаючий кластер.
У процес монiторингу й аналiзу одержаних результат дiяльностi кластера використовуються десятки показниюв, що мають рiзну розмiрнiсть. Абсолютно очевидно, що мошторинг i аналiз розвитку кластера стае дуже трудомютким i, як наслiдок, малоефективним, оскшьки потребуе величезних витрат часу i людських ресурсiв. Для вирiшення проблеми сумiрностi показникiв, що мають рiзнi системи одиниць вимiрювання доцiльно скористатися пропозищею Дж. Сороса, яка полягае в приведены всiх показникiв до едино! облшово! одиницi вимiрювання -енерги [3]. Подальшi дослiдження Б.С. Большакова, О.Л. Кузнецова дозволяють зробити висновок: принципово те, що вс ресурси вiдповiднi й виражаються в одиницях потужност (кВт), що дае можливють !х зiставляти i проводити з ними всi аналiтичнi операци, необхiднi для обгрунтування рiшень, що готуються [3].
Висновки. Створення
енергозабезпечуючого i ресурсозберiгаючого кластера приведе до рацюнального використання ресурсiв, виробництва конкурентоспроможно! продукцi!, залучення вiтчизняних i зарубiжних iнвестицiй. Застосування тензорного методу приведе до стшкого розвитку кластера. А використання облшово! одиницi вимiрювання вшх показникiв дозволить рацiональнiше використовувати ресурси, а також оцшювати ефективнiсть упровадження нових технологiй.
Лiтература
1. Вишневская М.К. Место кластерных систем в процессе привлечения инвестиционных ресурсов [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.confcontact.com/ 2008 febr/1 _vishn.htm'
2. Меньшенина И.Г. Региональные кластеры как форма территориальной организации экономики: Автореф. дис. ...
канд. екон. наук: 08.00.05 / ГОУ ВПО «Уральский государственный экономический университет». - Екатеринбург, 2009. - 27 с.
3. Кузнецов О.Л., Большаков Б.Е. Устойчивое развитие: научные основы проектирования в системе природа-общество-человек. - СПб.-Москва-Дубна, 2003.
