CC BY
7Воротинцев В.А. Передумови шновацшного розвитку тдприемств житлово-комунального господарства
УДК 658.012.4
Воротинцев В.А.,
к.е.н., докторант, ГВУЗ «ПДТУ»
ПЕРЕДУМОВИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
У статт розглянуто сучасний стан тдприемств житлово-комунального господарства Украши. Видшено !х проблеми i запропоновано заходи, яю сприятимуть удосконаленню розвитку даного сектора економши.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство, шновацшний розвиток, концепцп менеджменту.
ВСТУП
Сфера житлово-комунального господарства е одшею з найважливiшиx в економiчнiй системi. Рiвень розвитку дано! сфери i якiсть послуг, що надаються нею, в значнiй мiрi визначають рiвень життя населення кра!ни. У свою чергу, на комунальне господарство впливае загальна економiчна ситуащя в кра!т i державна пол^ика.
Житлово-комунальне господарство тривалий час в нашш крш'ш вiдносилося виключно до державного сектора економши. Трансформацшний спад, структурнi деформацп в економщ, бюд-жетнi кризи перiоду активних ринкових реформ зумовили сьогодшшне положення дано! галузi. Украй високий стушнь зносу основних фондiв житлово-комунального господарства, важка фшан-сова ситуацiя на багатьох шдприемствах галузi (перш за все державних i мунiципальниx), по-всюдна практика невиконання зобов'язань, як з боку населення, так i з боку бюджепв рiзниx рiвнiв, а також постачальникiв послуг, адмшютративш, а не ринковi методи управлшня, вiдсутнiсть прозорих i стабiльниx «правил гри» обумовлюють кризовий стан в данш галузi.
Таким чином, сьогодшшнш стан галузi потребуе реформування i розвитку на новому шнова-цшному рiвнi. Для цього у сферi житлово-комунального господарства необxiдно виявити основш передумови iнновацiйного розвитку. Все це обумовлюе актуальшсть дослiдження.
Теоретичною i методологiчною основою дослiдження послужили пращ учених, що стосують-ся особливостей функцюнування i розвитку житлово-комунального господарства, таких як Абалкин Л.1., Аболш О.А., Адейкин О.О., Аксенов П.М., Бакупс B.C., Бичковський 1.В., Бiрюков О.П., Вернадський B.I., Зацетн О.Г. [2], Каменева С.О., Карасев Г.Г., Лавров В.А., Ламперт Хайнц, Лунц Л.Б., Ряховськая А.М. [4], Сиваев С.Б., Таги-заде Ф.Г. [4], Чернишов Л.М. та шшь
Водночас, в економiчнiй лiтературi практично повшстю вiдсутнi дослiдження процесiв шновацшного розвитку у сферi житлово-комунального господарства. Дана обставина i обумовила ва-гомiсть дослiдження.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета статт — проаналiзувати ситуацiю тдприемств житлово-комунального господарства, виявити основш проблеми i нам^ити шляхи !х виршення.
РЕЗУЛЬТАТИ
Пiд термiном «житлово-комунальне господарство» розумдать комплекс галузей економiки, що забезпечуе функцюнування iнженерноl iнфраструктури рiзниx будiвель в населених пунктах, ство-рюе зручностi i комфортабельнiсть мешкання i знаходження в них людей шляхом надання ним широкого спектру послуг. Включае також об'екти сощально! шфраструктури для обслуговування жителiв.
Житлово-комунальне господарство в широкому сенш мае на увазi енергопостачання, водопос-тачання i водовiдведення, вентиляцiю i централiзоване лiфтове господарство, системи комунi-кацп i контролю, вивiз, системи пожежно! безпеки, засоби пожежегасiння, капiтальний i поточ-ний ремонти будiвель, внутршшх загальнобудинкових iнженерниx комунiкацiй i систем (бущвл^, поточне прибирання i обробка мюць загального користування, включаючи прибудинковi тери-торй' (впорядкування).
Для виявлення основних проблем проаналiзуемо дiяльнiсть тдприемств житлово-комуналь-ного господарства.
Перш за все, розглянемо водопостачання i водовiдведення, тобто водопровiдно-каналiзацiйне господарство.
137
Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, швестици - 2012 - №6
Kiлькicть нacелених пункпв, щo мaють центpaлiзoвaне вoдoпocтaчaння, cклaдae 25,2%, з них: мicт (457 з 459) — 99,6%; селище (769 з 885) — 86,9%; сшьських шселень (6298 з 28471) — 22,1% [3].
Кшьюсть таселених пункпв, щo мaють центpaлiзoвaне вoдoвiдведення, — 5,6%, з них: мют (446 з 459) — 97,2%; селищ (512 з 885) — 61,2%; сшьських госелень (727 з 28471) — 2,6% [3].
Рiвень зaбезпечення шселення пocлyгaми центpaдьнoгo вoдoпocтaчaння — 29370,6 тис. чoлoвiк a6o 63,9%, з них в мicтaх — 22971,6 тис. чoлoвiк (83,3%), y cелищaх — 2841,0 тис. чoлoвiк (72,2%) i в cелaх — 3558,0 тис. чoлoвiк (24%).
Зaгaльнa пpoтяжнicть вoдoпpoвiдних меpеж cклaдae 179833,5 км., з них близью 37,4% CTap^ i aвapiйних. А пpoтяжнicть кaнaлiзaцiйних меpеж — 51011,4 км. (CTap^ i aвapiйних 35,7%).
Питoмi витpaти електpoенеpгiï m пiдйoм, oчищення, пoдaчy 1 м3 вoди cкдaдaють 0,7472 кВт.ч./м3, a m тpaнcпopтyвaння i oчищення 1 м3 cтiчних вoд — 0,60212 кВт.ч./м3 [3].
Пiдпpиeмcтвaми вoдoпocтaчaння викopиcтoвyeтьcя 47,4% вcтaнoвлених виpoбничих готуж-шстей меpеж вoдoпpoвoдy, 28,2% — сганцт i пiдйoмy, 41,4% — oчиcних cпopyд. А вoдoвiдве-дення: 32,4% меpеж кaнaлiзaцiï i 38,8% oчиcних cпopyд.
Kpедитopcькa зaбopгoвaнicть нa кшець 2012 p. (кoмyнaльнoï фopми влacнocтi) cклaдaлa 3782144 тис. грн., з не1' зa енеpгoнociï — 2956352 тис. ^н. А дебiтopcькa зaбopгoвaнicть нa кiнець 2012 p. (кoмyнaльнoï фopми влacнocтi) — 3983823 тис. rp^, зoкpемa нacелення — 1700 тис. ^н. [1].
Шр cтocyeтьcя тapифiв в цiй пiдгaлyзi житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa, тo нaйнижчий тapиф вoдoпocтaчaння (нa 01.01.12) 6ув в Kpiвбacпpoмвoдoпocтaчaннi (0,51 гpн./м3), a тайвищий — Вaшкoвцi Чеpнiвецькa oбл. (16,13 гpн./м3). Шo cтocyeтьcя тapифiв вoдoвiдведення, тo шйниж-чий — Беpежaни Теpнoпiльcькa oбл. (0,65 ^н./м3), a виcoкий — Никoлaeвкa Одесьта oбл. (20,00 гpн./м3) [3].
Пpoaнaлiзyвaвши вoдoпocтaчaння i вoдoвiдведення, пpoведемo aнaлiз змicтy зливнoï системи в таселених пyнктaх Укpaïни.
Зaгaльнa пpoтяжнicть вулиць з твеpдим пoкpиттям в Укpaïнi cклaдae 144,2 тис. км., з яш1' 8,3 тис. км. (6% вщ ïx зaгaльнoï пpoтяжнocтi) oблaднaнo cиcтемoю зливнoï кaнaлiзaцiï, пpoтяжнicть яш1' cклaдae 7 тис. км., a 5,6 тис. км. (4%) oблaднaнo меpежею центpaлiзoвaнoгo (кoмyнaльнoгo) вoдoвiдведення. Цей пoкaзник збiльшивcя в пopiвняннi з минулим poкoм нa 0,3%.
Рештa вулиць, a це близькo 136 тис. км. (94% вщ ïx зaгaльнoï пpoтяжнocтi), взaгaлi не oблaд-нaнi зливoвoю кaнaлiзaцieю.
Пpoтягoм 2011 p. в cеpедньoмy пo Укpaïнi пoкaзник oчищення зливoвoï кaнaлiзaцiï cклaдae 61%, щo в пopiвняннi з минулим poкoм менше нa 7%. Це гoвopить пpo недocтaтнiй piвень пpoве-дення зaxoдiв зa змютом зливних систем. Мoжнa гoвopити ^o icнyючy пoтpебy у фiнaнcyвaннi зaxoдiв, cпpямoвaниx нa пoлiпшення cтaнy зливoвoï системи. 3a дaними Мiнicтеpcтвa pегioнaдь-нoгo poзвиткy, бyдiвництвa i житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa Укpaïни дaнa пoтpебa cклaдae 2316 млн. гpн. Ця cyмa включae пoтpеби у фiнaнcyвaннi бущвнищга в poзмipi — 1703 млн. rp^, кaпiтaльнoгo pемoнтy — 395 млн. rp^, пoтoчнoгo pемoнтy — 105 млн. rp^ i yтpимaння зливнoï кaнaлiзaцiï — 113 млн. ^н. [3].
Як бaчимo, в пiдгaлyзi вoдoпpoвiднo-кaнaлiзaцiйнoгo гocпoдapcтвa icнye 6araTO пpoблем, якi вимaгaють негaйнoгo piшення. 3oкpемa piшення питaння iз злившю cиcтемoю Укpaïни дoзвoли-лo б здiйcнювaти вiдпoвiднi зaxoди iз збеpеження теpитopiй нacелениx пyнктiв вiд мacoвиx зaтoп-лень i уникнути pyйнyвaння житлoвиx бyдинкiв, гpoмaдcькиx бyдiвель, лшш електpoпеpедaч, мocтiв i дopiг, меpеж i кoмyнiкaцiй, iншиx oб'eктiв життeзaбезпечення нacелення, ciльcькoгocпoдap-ських yгiдь.
Ще oднieю з вгжливих пiдгaлyзей житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa e кoмyнaльнa теплo-енеpгетикa.
3a cтaнoм нa 01.05.2012 p. в Укpaïнi icнyють 139 схем теплoпocтaчaння нacелениx пyнктiв Укpaïни, 23 з яких знaxoдятьcя в Дoнецькiй oблacтi.
Для виявлення ocнoвниx пpoблем житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa у cфеpi кoмyнaльнoï теплoенеpгетики poзглянемo oблacне кoмyнaльне пiдпpиeмcтвo «Дoнецьктеплoкoмyненеpro».
3a cтaнoм нa 31.12.2011 p. дo складу ОКП «Дoнецьктеплoкoмyненеpro» вxoдили 13 виpoбни-чих oдиниць, a тaкoж 7 екcплyaтaцiйнo-pемoнтниx виpoбництв, щo нaдaють пocлyги з теплo-пocтaчaння cпoживaчiв, нa бaдaнci яких знaxoдилиcя 346 кoтельниx, 82 теплoвиx пункту i 1153,396 км. теплoвиx меpеж (у двoтpyбнoмy чиcленнi).
13S
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2012 - №б
Сyмapнa вcтaнoвлeнa ттужнють кoтeльниx, щo знaxoдилиcя нa бaлaнci, cклaдaлa 2665,081 Гкaл/ч.
Bпpoдoвж 2009-2011 pp. виpoбничi oдиницi викopиcтoвyвaли зaпacи мaтepiaлiв i знaxoдили гpoшoвi кoшти Ha пpидбaння нoвиx мaтepiaлiв для peмoнтy кoтeльнoгo ycтaткyвaння, тому cвoe-4acHo i якicнo були пpoвeдeнi кaпiтaльнi i пoтoчнi peмoнти кoтeльниx ycтaнoвoк i тeплoвиx пункпв.
Aнaлiз poбoти кoтeльниx OKn «Дoнeцьктeплoкoмyнeнepгo» в 2009-2011 pp. пoкaзye, щo в oc-нoвнoмy, poбoтa тeплoпocтaчaльниx виpoбничиx oдиниць cпpямoвaнa Ha бeзпepeбiйнe roCT^aH-ня cпoживaчiв тeплoвoю eнepгieю. Пpoтe мaли мicцe вимyшeнi зупинки в poбoтi кoтeльниx.
Kiлькicть зупивдк кoтeльниx, щo збiльшyeтьcя з южним poкoм, викликaнa, пepш зa в^, œpe-бoями, щo пoчacтiшaли, в eлeктpoпocтaчaннi iз-зa aвapiй в мepeжax opгaнiзaцiй, щo зaбeзпeчyють eнepгieю. Юлькють зyпинoк кoтeльниx yнacлiдoк низькoï яюеп твepдoгo i piдкoгo пaливa, щo пocтaвлялocя, i ïx тpивaлicть з шжним poкoм тaкoж збiльшyeтьcя. ^ст^шм цьoгo, e нeзнaчнe зpocтaння кiлькocтi зyпинoк кoтeльниx iз-зa пopивiв тeплoвиx мepeж, тoдi як cyмapнa ïx тpивaлicть cкopoчyeтьcя з кoжним poкoм. Змeншилacя тaкoж кiлькicть зyпинoк кoтeльниx i ïx тpивaлicть пo тexнoлoгiчниx пpичинax, щo cвiдчить пpo пiдгoтoвлeнicть i виcoкий piвeнь квaлiфiкaцiï тpyдoвo-ro кoлeктивy пiдпpиeмcтвa.
Щo cтocyeтьcя фiнaнcoвиx пoкaзникiв, тo зa cтaнoм Ha 1 ciчня 2012 po^ зaгaльнa дeбiтopcькa зaбopгoвaнicть пiдпpиeмcтвa зпдвд фiнaнcoвoï звiтнocтi cклaлa 321779 тж. rpH.
Aнaлiзyючи дeбiтopcькy зaбopгoвaнicть в цiлoмy пo пiдпpиeмcтвy зa вciмa кaтeгopiями raa^ никiв зa 2010-2011 pp. e тeндeнцiя ïï зpocтaння. Пpиpicт дeбiтopcькoï зaбopгoвaнocтi в 2010 p. cклaв 20131,5 тиc. rpH., a в 2011 p. — 65412,4 тж. rpH.
OrpyRrypa дeбiтopcькoï зaбopгoвaнocтi впpoдoвж вcьoгo aнaлiзoвaнoгo rapio.ny зaлишaeтьcя He-змiннoю. Haйбiльшa питoмa вaгa cepeд вcieï зaбopгoвaнocтi cпocтepiгaeтьcя пo кaтeгopiï нaceлeння.
Ha пiдпpиeмcтвi cпocтepiгaeтьcя бpaк oбopoтниx кoштiв, oбyмoвлeний зpocтaнням цiн Ha eHep-roHociï, випepeджaючим пiдвищeнням тapифiв Ha тeплoпocтaчaння i нeдocтaтнiм oбcягoм raa-тeжiв вiд cпoживaчiв зa вiдпyщeнy тeплoвy eнepгiю. Цe пpизвoдить дo того, щo пiдпpиeмcтвo He мoжe cвoeчacнo i в пoвнoмy oбcязi oплaчyвaти cпoжитi eHeproHociï, щo cпpияe нapoщyвaнню го-тoчнoï кpeдитopcькoï зaбopгoвaнocтi.
Рoзpaxyвaвши пoкaзники фiнaнcoвoï cтiйкocтi пiдпpиeмcтвa зa 2011 p. cпocтepiгaeтьcя crnya-щя, пpи якiй пiдпpиeмcтвy нeдocтaтньo влacниx джepeл для фiнaнcyвaння зaпaciв, y пiдпpиeмcтвa вiдcyтнe джepeлo зaбeзпeчeння пoгaшeння кpeдитopcькoï зaбopгoвaнocтi. B peзyльтaтi шд^жм-cтвo втpaчae фiнaнcoвy нeзaлeжнicть, мae знaчнi зoбoв'язaння пo кpeдитax бaнкiв. Bpaxoвyючи зaдoвiльнi пoкaзники, щo xapaктepизyють мaйнoвe пoлoжeння, i нeзaдoвiльнi roRasHHRH raaTO-cпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтвa, нeoбxiднo кoнcтaтyвaти фaкт cкpyтнoгo фiнaнcoвoгo cтaнy тд^жм-cтвa. Biднoвлeння piвнoвaги, пpидбaння фiнaнcoвoï нeзaлeжнocтi мoжливe зa paxyнoк пoпoвнeн-ня джepeл влacниx oбopoтниx юшив, oнoвлeння виpoбничиx зaпaciв, cкopoчeння дeбiтopcькoï зaбopгoвaнocтi, пpиcкopeння oбopoтнocтi зaпaciв.
Taкoж пpoвeдeмo aнaлiз дiяльнocтi пiдпpиeмcтв cфepи лiквiдaцiï пoбyтoвиx вiдxoдiв.
B Укpaïнi зa 2011 p. yтвopилиcя близью 52 млн. м3 пoбyтoвиx вiдxoдiв, щo cклaдae близькo 13 млн. тонн, xoвaютьcя Ha 6 тж. звaлищax i пoлiгoнax, зaгaльнoю плoщeю бiльшe 9 тиc. ra [3].
Близью 75% нaceлeння Укpaïни oxoraero пocлyгaми з вивoзy пoбyтoвиx вiдxoдiв, цe Ha 1% бiльшe, шж в 2010 p. Гipший пoкaзник oбxвaтy нaceлeння пocлyгaми з вивoзy пoбyтoвиx вiдxoдiв в Сyмcькiй oблacтi, дe дaний пoкaзник cклaдae 49%.
Зaвдяки впpoвaджeнню в 130 нaceлeниx пyнктax poздiльнoгo збopy пoбyтoвиx вiдxoдiв, poбoтi 7 пoбyтoвocopтyвaльниx лiнiй i 3 cмiттecпaлювaльниx зaвoдiв пepepoблeнo i yтилiзyвaлo близькo 8% вiдxoдiв, з ниx 4,2% cпaлeнo в мicтax Kиeвi, Днiпpoпeтpoвcькy i Любoтинi Xap^^raï o6-лacтi, a 3,8% вiдxoдiв пoтpaпилo Ha зaгoтoвчi пункти втopиннoï cиpoвини i зaвoди, якi здшотюють пepepoбкy пoбyтoвиx вiдxoдiв.
У нaceлeниx пyнктax, в якиx ввeдeнi poздiльний збip пoбyтoвиx вiдxoдiв, в 2011 p. вiдiбpaнo мaкyлaтypи — 58 тж. тонн, пoлiмepiв — 6 тж. тонн, craa — 4 тж. тонн, мeтaлy — 3 тж. тонн, щo пoтpaпили Ha зaгoтoвчi пункти втopиннoï cиpoвини.
Юлькють пepeoбтяжeниx звaлищ cклaдae 292 oд. (5%), a 986 oд. (16%) — He в^шв^^ю^ нopмaм eкoлoгiчнoï бeзпeки.
Heнaлeжиим чинoм пpoвoдитьcя poбoтa пo пacпopтизaцiï, peкyльтивaцiï i caHa^ï звaлищ. З 2569 звaлищ, яю пoтpeбyють пacпopтизaцiï, в 2011 p. фaктичнo пacпopтизoвaнi вcьoгo 476 oд. Haйбiльшa кiлькicть пoлiгoнiв, щo пoтpeбyють пacпopтизaцiï, в Хepcoнcькiй oблacтi — близью 90% вщ зaгaльнoï кiлькocтi пoлiгoнiв в oблacтi i Чepнiгiвcькiй oблacтi — 72%.
139
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвeстицïi - 2GX2 - №б
3 562 звaлищ, щo вимaгaють pекyльтивaцiï, фaктичнo pекyльтивoвaнi 166 oд. 3 495 звaлищ, щo вимaгaють caнaцiï, фaктичнo caнyють 166 oд. Haйбiльшa кiлькicть пoлiгoнiв, якi пoтpебyють pе-кyльтивaцiï, в Зaкapпaтcькiй oблacтi — близькo 32% вщ зaгaльнoï кiлькocтi пoлiгoнiв, в ^aro-Фpaнкiвcькiй oблacтi — 30%.
Пoтpебa в бyдiвництвi нoвиx пoлiгoнiв cклaдae бiльше 650 oд. Haйбiльшa пoтpебa в бущв-ництвi гових пoлiгoнiв в Днiпpoпетpoвcькiй oблacтi — 69 oд. i в Сумськш oблacтi — 64 oд.
b^a ненaлежнoï системи пoвoдження з твеpдими пoбyтoвими вiдxoдaми в нacелениx пунктах, як пpaвилo, в пpивaтнoмy ^^opi, щopiчнo виявляеться близькo 30 тис. неcaнкцioнoвaниx звa-лищ, щo зaймaють плoщy бiльше 1 тис. ra. npa^mro вci виявленi в 2011 p. неcaнкцioнoвaнi звaлищa були лiквiдoвaнi.
Шo cтocyeтьcя cyб'eктiв гocпoдapювaння, яю нaдaють пocлyги з вивoзy гобутових вiдxoдiв, тo в 2011 p., нaдaвaли пocлyги у cфеpi caнiтapнoгo oчищення 1227 opгaнiзaцiй, зoкpемa 323 ^maraa влacнicть (26%). Haйбiльшa кшьюсть пiдпpиeмcтв пpивaтнoï фopми влacнocтi в цш cфеpi в Kиeвi (100%) i Хеpcoнcькiй oблacтi (83%).
Чисельшсть тих, щo пpaцюють у cфеpi пoвoдження з пoбyтoвими вiдxoдaми craa4ae бiльше 22 тис. чoл.
Зaгaльнy кiлькicть cпецiaльнo oблaднaниx тpaнcпopтниx зacoбiв cклaдae бiльше 4 тис. oд. Се-pеднiй пoкaзник знoшенocтi cпецaвтoтpaнcпopтy в 2011 p. cклaдae 68%. ^йменший вiдcoтoк знoшенocтi cмiттeвoзiв в Kиeвi (36%).
Сеpеднiй тapиф та пoвoдження з пoбyтoвими вiдxoдaми в Укpaïнi cклaдae близькo 35 ^н./м3, зoкpемa зa пoxoвaння — 10 ^н./м3. Сеpеднiй тapиф нa звеpнення з ТБО для нacелення cклaдae близькo 31 гpн./м3, зoкpемa зa пoxoвaння — близькo 9 ^н./м3.
3a екcпеpтними oцiнкaми oбcяг pеaлiзaцiй пocлyг з вивoзy гобутових вiдxoдiв в 2011 p. craa-дae бiльше 1,1 млpд. rp^ Обсяг cплaчениx пocлyг cклaдae бшьше 0,99 млpд. гpн. (90% вщ нaдa-них пocлyг).
Сyмa пшьг нacеленню в нaдaннi пocлyг з вивoзy пoбyтoвиx вiдxoдiв пo poзpaxyнкax пiдпpиeмcтв cклaлa 35 млн. rp^, a фaктичнo вiдшкoдoвaнo 30 млн. rp^ (86%).
Ha дoтaцiйне фiнaнcyвaння poзвиткy i yтpимaння caнiтapнoгo oчищення в 2011 p. бyлo ведшего бiльше 248 млн. rp^, щo нa 53% бiльш шж в 2010 p. Haйбiльшi oбcяги фiнaнcyвaння cфеpи лiквiдaцiï пoбyтoвиx вiдxoдiв вiдмiченo в Дoнецькiй oблacтi (47 млн. rp^), в Kиeвi (36 млн. rp^), Днiпpoпетpoвcькiй oблacтi (26 млн. rp^) i Хapкiвcькiй oблacтi (22 млн. гpн.).
Kpедитopcькa зaбopгoвaнicть у cфеpi пoвoдження з гобутовими вiдxoдaми зa 2011 p. cклaдae 290 млн. гpн., з них го oплaтi пpaцi мaйже 9 млн. rp^ Haйбiльшa кpедитopcькa зaбopгoвaнicть з oплaти пpaцi у Вoлинcькiй, Лyгaнcькiй oблacтяx i м. ^евь
Дебiтopcькa зaбopгoвaнicть в 2011 p. cклaдae мaйже 284 млн. rp^, з них зaбopгoвaнicть шсе-лення мaйже 197 млн. гpн., a бюджетних opгaнiзaцiй — 50 млн. rp^
Ha пiдпpиeмcтвax вcix шдгалузей житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa cпocтеpiгaeтьcя тaкoж пpoблеми з виплaтoю зapoбiтнoï плaти пpaцiвникaм. Тaк зa cтaнoм нa квтень 2012 p. зaбopгo-вaнicть го зapoбiтнiй плaтi в цiлoмy го Укpaïнi cклaлa 40642,2 тис. rp^, щo нa 3467,5 тис. rp^ aбo в 1,09 paзy бшьше, шж в ciчнi 2012 p. (cyмa зaбopгoвaнocтi цьoгo мicяця cклaдaлa 37174,7 тис. гpн.). Тaкoж слщ зaзнaчити, щo нaйбiльшa зaбopгoвaнicть го виплaтi зapoбiтнoï плaти cпocтеpi-гаеться в Лyгaнcькiй (25%), АР ^им (15%), Дoнецькiй (12%) i Львiвcькiй (11%) oблacтяx (pиc. 1). У Днiпpoпетpoвcькiй, Рiвненcькiй, Пoлтaвcькiй oблacтяx, a тaкoж в м. Kиeвi i м. Севacтoпoлi, зaбopгoвaнicть вiдcyтня.
Щo cтocyeтьcя зaбopгoвaнocтi з виплaти зapплaти у пiдгaлyзяx житлoвo-кoмyнaльнoгo rocro-дapcтвa, тo cпocтеpiгaeтьcя нacтyпнa cитyaцiя: нaйбiльшa питoмa вaгa суми зaбopгoвaнocтi дoвo-диться нa вoдoпpoвiднo-кaнaлiзaцiйне гocпoдapcтвo — 35,07% i житлoве гocпoдapcтвo — 22,65% (pro. 2).
Тaким чигом, cлiд зaзнaчити, щo у cфеpi житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa icнye бaгaтo пpoблем, ocнoвнi з них нacтyпнi:
• згос ocнoвниx фoндiв гaлyзi, CTapi теxнoлoгiï i як нacлiдoк зтачш витpaти (вoди, теплoвiй енеpгiï тoщo) i низькa енеpгoефективнicть (близькo 70% житлoвoгo фoндy пoбyдoвaнo дo 1970 p.), згос ocнoвниx фoндiв пеpевищye 60%, енеpгoeмнicть пocлyг в 2,5-3 paзи пеpевищye пoкaзники eвpoпейcькиx деpжaв; якщo нa пoчaткy 90-х po^ в cеpедньoмy пo Укpaïнi m 100 км. шмутль-них меpеж дoвoдилocя 30-40 aвapiй, тo ocтaннiми poкaми цей пoкaзник дocяг 180 aвapiй нa 100 км. вoдoпpoвoдy i 10-20 нa 100 км. меpеж теплoпocтaчaння;
140
Науковий нк-ник: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2012 - №б
6660,4; i60%
i766,5; 4%
4249,6; i0%
i0i59,i;
6i06,3; i5%
j
i365,7; 3%
499i,4; i2%
i564,4; 4%
i906,i; 5%% i872,7; 5%%
И АР Крим
□ Винницьга
■ Дoнецькa
g Жиroмиpcькa И 3aKapnaTCbKa ц Киpoвoгpaдcькa
□ Лугансыя
□ Львiвcькa g Хapкiвcькa
■ 1нлл
Рис. 1. Зaбopгoвaнicть з виплaти зapoбiтнoï плaти в oблacтяx Укpaïни (Ha 01.04.2012 p.), тж. rpH. [3]
i6000 i4000 i2000 i0000 8000 6000 4000 2000
i4254,6
i4563,7
9206,8
26i7,i
Boдoпpoвiднo-кaнaлiзaЩйнs гocпoдapcтвo
Кoмyнäльнa теплoенеpгетикa
ЖИглoве гocпoдapcтвo
1нш пiдгaлyзi
Рис. 2. Зaбopгoвaнicть iз зapoбiтнoï raara y пiдгaлyзяx житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa [3]
• жгата кepoвaнicть, He кoнтpoльoвaнicть, низькa якicть poбoти пiдпpиeмcтв житлoвo-кoмy-нaльнoï гaлyзi i пocлyг, щo нaдaютьcя ними;
• нeвiдпoвiдaльнe вiднoшeння кopиcтyвaчiв дo житлa, щo пpивoдить дo йoгo швидкoгo фiзич-Horo i мopaльнoгo знocy;
• вaжкa cитyaцiя з фiнaнcyвaнням;
• вeликa зaбopгoвaнicть пo виплaтi зapплaти пpaцiвникaм i нeмoжливicть ïï cкopoчeння;
• жв^^в^и^ь нaявниx iнфpacтpyктypниx пoтyжнocтeй зpocтaючим вимoгaм i пoтpeбaм;
• нeдocкoнaлicть пopядкy фopмyвaння тapифiв, нeпpoзopicть фopмyвaння цiн / тapифiв зa ш-cлyги i пoтoчнoï дiяльнocтi п^^жмете житлoвo-кoмyнaльнe гocпoдapcтвo;
• нeвiдпoвiднicть poзмipiв плaтeжiв зa кopиcтyвaння житлoм фaктичним витpaтaм Ha йoгo змicт;
• виоткий cтyпiнь peгioнaльнoï дифepeнцiaцiï CTaHy зaбeзпeчeнocтi i якocтi нaдaння житлoвo-кoмyнaльниx пocлyг;
• виcoкий piвeнь мoнoпoлiзaцiï cфepи нaдaння житлoвo-кoмyнaльниx ш^уг i cлaбкий poзви-тoк кoнкypeнцiï в цьoмy ceктopi;
141
Науковий вкник: Фiмамси, банки, iнвeстицïi - 2GX2 - №6
0
Воротинцев В.А. Передумови шновацшного розвитку шдприемств житлово-комунального господарства
• недосконалють нормативно-правового регулювання д1яльност1 галузь
Виршення даних проблем можливе шляхом шновацшного розвитку шдприемств житлово-комунального господарства, впровадження ефективних механ1зм1в сучасних концепцш менеджменту, зокрема концепци управлшня яюстю i бюджетування, що, поза сумшвом, дозволить полш-шити стан сфери житлово-комунального господарства.
ВИСНОВКИ
Проведеш дослщження дають змогу сформулювати наступш висновки.
По-перше, житлово-комунальне господарство Укра!ни — це важлива сощально значуща га-лузь, яка забезпечуе населення, шдприемства i оргашзаци необхщними послугами, суттево впли-вае на розвиток економши кра!ни, е одшею з найбшьш проблемних, що потребуе нагально рефор-мування.
По-друге, наведеш в статп показники свщчать про жахливий стан житлово-комунального господарства кра!ни, його поступового попршення.
По-трете, вихщ ¡з кризово! ситуаци можливий за рахунок шновацшних п1дход1в до розвитку житлово-комунального господарства, перехщ на бшьш ефективш схеми взаемоди м1ж населен-ням та шдприемствами, з одного боку, та оргашзащями, що надають комунально-побутов1 послу-ги з шшого боку.
По-четверте, виршення ситуаци з житлово-комунальним господарство можливо лише змшив-ши шдходи до застарших схем теплопостачання, оргашзаци водопостачання та водовщведення, електрозабезпечення, газозабезпечення тощо.
По-п'яте, в подальших дослщженнях необхщно зосередити увагу на виршення питання щодо впровадження шновацшних технологш, !х фшансового забезпечення, економ1чно! ефективносп. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Государственный комитет статистики Украины. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Зацепин А.Г. К вопросу о реформировании жилищно-коммунального хозяйства / А.Г. Зацепин // Сибирская финансовая школа. — 2001. — №2. — С. 15-22.
3. Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.minregion.gov.ua/
4. Ряховская А.Н. Коммунальная реформа: в плену старых идей / А.Н. Ряховская, Ф.Г. Таги-Заде // Жилищное и коммунальное хозяйство. — 2002. — №5. — С. 5-8.
Стаття надшшла до редакцй 21 грудня 2012 року
142
Науковий вгсммк: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №6
