Предикторы формирования бронхиальной астмы у детей школьного возраста на Тернопольщине Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

K^/Ju /ребёнка

КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

УДК 616.248-053.5(447.84) DOI: 10.22141/2224-0551.7.75.2016.86727

БУРБЕЛА E.I.

ДВНЗ «Тернопёьський державний медичний ун/верситет iменi 1.Я. Горбачевского», м. Тернопёь, Укра/на

_ ■ ■■ ■ w

ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ BPOHXIAAbHOI АСТМИ В Д1ТЕИ ШЮАЬНОГО В1КУ НА ТЕРНОП|АЬЩИН1

Резюме. Проведет впродовж останшх десятилтьpaHdoMi3oeaHi клжчт доЫдження тдтверджують, що бронхiальна астма (БА) в дтей е значною та важливою медико-сощальною проблемою, виршення питать з лкування та профыактики яко'1 багато в чому залежить вiд можливостей виявлення та про-гнозування цього захворювання. Проведено обстеження 121 хворо'1 на БА дитини та 226 здоровых тд-лШтв. Метою до^дження було вивчити стутньризику розвитку БА у дтей шкльного вжу. На основi проведеного до^дження показнишв вiдносного й атрибутивного ризику розвитку БА у школярiв вид^ лено групу керованих предикторiврозвитку БА у дтей шкльного вку: обтяжений атотею генетичний анамнез, прояви дiатезу тсля року, атотчний дерматит, обструктивний бронхт, пасивне тютюнопа-лтня, високий рiвень особисткно'1 тривожностi, високий та середнш рiвень ситуативной тривожнос-тi, загальна шкыьна тривожнсть, сощальний стрес, фрустрация за потреби досягнення устху, страхи самовираження, ситуаци перевiрки знань, не вiдповiдати очжуванням оточуючих, низька фiзiологiчна отршсть стресовi, наявтсть вегетативноiдисфункщ, високий (70ум.од.) тдекс Робтсона. Ключовi слова: бронхiальна астма; предиктори; дти

Вступ

Бронхiальна астма (БА) е класичним прикладом мультифакторного захворювання, патогене-тично зумовленого взаемодiею численних сома-тичних та психоемоцшних факторiв. Проведен впродовж останшх десятилиъ рандомiзованi кль шчш дослщження тдтверджують, що БА в дгтей е значною та важливою медико-сощальною проблемою, виршення питань з л^вання та профглак-тики яко! багато в чому залежить вщ можливостей виявлення та прогнозування цього захворювання [1, 7]. Скриншгово^агностичний алгоритм щодо БА для виявлення схильност до формуваня БА за-требуваний лжарями першого контакту для дифе-ренцшованого тдходу до складання прогностич-них, шдивщуальних л^вальних i реабттацшних програм.

Метою досЛдження було вивчити стутнь ризику розвитку БА в дггей шкгльного вжу.

Матер\али \ методи

Проведено обстеження 121 хворо! на БА дитини, яю знаходились на стацiонарному лiкуваннi протя-гом 2012—2016 рр. Контрольну групу становили 226 пщлггав, iз яких 76,55 % (п = 173) практично здо-рових на момент обстеження учшв ЗОШ мiста та 23,45 % (п = 53) iз села. Середнiй вiк дослiджуваного контингенту хворих дггей становив 12,98 ± 2,80 року та 12,36 ± 2,80 року в групi контролю.

Критер1ями включення до основно! групи досль дження були спроможнiсть розумгти змiст запитань опитувальникiв та адекватно вщповщати на них, згода на поглиблене клтчне обстеження, обробку медично! документацп та оприлюднення результата у наукових виданнях. Критерiями виключення була наявнiсть шшо! супутньог соматичног патологи та психiчнi вщхилення.

Дослщження проводили з урахуванням осно-вних принцитв Гельсшсько! декларацп з бюме-

© «Здоров'я дитини», 2016 © «Child's Health», 2016

© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016

Для кореспонденци: Бурбела Ем1л1я 1гор1вна, кафедра дитячих хвороб з дитячою хфурпею ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ун1верситет ¡меш 1.Я. Горбачевського», Майдан Вол1, 1, м. Тернопшь, 46000, УкраТна; e-mail: [email protected]

For correspondence: Emilija Burbela, Department of Childrens Diseases with Pediatric Surgery, State Institution of Higher Education «I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University», Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: [email protected]

дичних дослiджень та положень GCHICH i3 до-триманням етичних принципiв та викладених у Белмонтськiй доповiдi рекомендащй i3 залученням людей як суб'екпв. Дизайн дослiдження передбачав дотримання принцитв конфiденцiйностi та поваги до особистосп дитини як особи, не здатноï до са-мозахисту, концепцiю iнформованоï згоди, ураху-вання переваг корисп над ризиком шкоди та шших етичних принципiв стосовно людей, яю виступали суб'ектами дослiджень.

Мiжсистемнi (кардюресшраторш) стввщно-шення розраховувалися за допомогою коефiцieнта Хiльдебрандта. Для оцiнки вихщного вегетативного тонусу використанi показники вегетативного шдек-су Кердо. Здатнiсть оргашзму до роботи на витри-валють визначали за допомогою проби Руф'е. Для визначення резервно-функцiональних можливос-тей кардiоваскулярноï системи використовували ш-декс Робшсона. За допомогою рiвняння множинноï регресИ визначали iндекс функцiональних змш — адаптацiйний потенцiал [4]. Соматотипування проводилось антропометричним способом вщповщно до класификацИ М.В. Черноруцького з визначен-ням iндексу Пiньe [3]. Контрольне соматотипування проводилось за сумою номерiв центильних штер-валiв, отриманих для зросту, маси тша й окружностi грудноï клiтки: МТ + ДТ + ОГК [6]. При проведенш медико-психолопчного обстеження хворих на БА дiтей були використаш:

— особистiсний опитувальник Г. Айзенка EPI (H. Eysenk, S. Eysenk) для визначення психолопч-ного типу особистосп та стану емоцiйноï стшкосп дiтей [5];

— тест Спшбергера, адаптований Б.Л. Ханiним (1976), для ощнки тривожностi в структурi особис-тостi дiтей з БА [5];

— опитувальник Фшпса [5] для ощнки тривож-ностi в школц

— опитувальник для виявлення ознак вегетатив-них змiн А.М. Вейна [2] для встановлення кiлькiсноï ощнки вираженост ознак лабiльностi вегетативно! нервово! системи.

Для оцiнювання ступеня ризику розвитку БА розраховували коефiцieнт вщносного ризику (RR),

який висвiтлюe силу зв'язку м1ж впливом i частотою розвитку захворювання, та вiдсоток атрибутивного ризику (%ЛЯ), що вiдображаe частку випадкiв, яких можна було б уникнути за умови усунення патоло-гiчного впливу.

Результати \ обговорення

Множиннi фактори, що впливають на форму-вання БА, мають рiзну значимiсть як предиктори, сприяючи розвитку хрошчного алергiчного запа-лення бронх1в. На пiдставi аналiзу показникiв вщносного ризику й процента атрибутивного ризику виявлено найбшьш значимi предиктори формуван-ня БА в дггей шкiльного вiку.

Аналiз отриманих результапв дозволив скласти шкалу для визначення ступеня ризику розвитку БА i сформувати групи високого та низького ризику. За простим ранжуванням величини ЛЯ фактором, що вщграе провiдну роль у виникненш БА, вважався рiвень понад 50 %. Такими предикторами стали: зберпання проявiв дiатезу пiсля року, обструктив-ний бронхiт, пасивне тютюнопалшня, обтяжена спадковiсть за атопieю, атотчний дерматит, висока особистiсна тривожнiсть, висока та середня ситуативна тривожшсть, загальна шкшьна тривожнiсть, переживания сощального стресу, фрустрацiя при потребi досягнення успку, страх самовираження, страх ситуацп перевiрки знань, страх не вщповщати очiкуваниям оточуючих, низька фiзiологiчна отр-нiсть стресу, наявнiсть вегетативно! дисфункцп, ви-сокий (70 ум.од.) шдекс Робiнсона (табл. 1—3).

Виявлено 7 факторiв iз рiвнем понад 25 %, що сприяють формуванню БА: атошчш прояви на шю-рi до року, наявнiсть флегматичного темпераменту, ейтон1я та парасимпатикотонiя за шдексом Кердо, iндекс Робiнсона вищий за середнш (71—75 ум.од.). Решта рангованих показниюв %ЛЯ в межах 1—25 % вщображали найменшу прогностичну значимють: тютюнопалiния близькими родичами, низький та середнш рiвнi особистюно! тривожиостi, низький рiвень ситуативно! тривожностi, страхи у стосунках iз вчителями, холеричний, сангвтчний та меланхо-лiчний типи темпераменту, низью й середнi показники шдекав Робiнсона та Руф'е.

Таблиця 1. Анамнестичн1 показники вщносного й атрибутивного ризику розвитку бронх'1ально'1' астми

Фактори ризику розвитку бронхiальноï астми RR %AR

Соцiально-екологiчнi фактори

Пасивне тютюнопалшня 2,37716003 57,93299621

Со^альний стрес 2,404255319 58,40707965

Особливост алергоанамнезу

Обтяжена спадковють за атотею 2,36584022 57,73171868

Атотчш прояви на шкiрi до року 1,366238139 26,80631791

Збереження проявiв дiатезу пiсля року 5,603305785 82,15339233

Атотчний дерматит 3,491915199 71,36242025

Алерпчний ринiт 1,892672176 47,16464835

Обструктивний бронх^ 5,292011019 81,10359188

Висновки

1. На ocHOBi проведеного вивчення показни-юв вщносного й атрибутивного ризику розвитку брoнхiальнoï астми у шкoлярiв керованими предикторами розвитку БА у дггей шкiльнoгo вГку були: обтяжений атoпieю генетичний анамнез, прояви

дiатезу тсля року, атотчний дерматит, обструктив-ний бронх1т, пасивне тютюнопалшня, високий рь вень ocoбиcтicнoï тривожносп, високий та cереднiй рiвень cитуативнoï тривожносп, загальна шкшьна тривожшсть, сощальний стрес, фруcтрацiя за потреби досягнення устху, страхи самовираження,

Таблиця 2. Нейропсихолопчн1 показники вщносного й атрибутивного ризику розвитку

бронх'альноï астми

Фактори ризику розвитку бронхiальноï астми RR %AR

Ступнь вираженост тривожностi

Особистюна тривожшсть (висока) 14,73461892 93,21326187

Ситуативна тривожнють (висока) 14,00826446 92,86135693

Ситуативна тривожнють (середня) 2,408438452 58,47932093

Загальна шкшьна тривожнють 2,435191966 58,93547556

Страх самовираження 3,476923077 71,23893805

Страх ситуацп перевiрки знань 2,132075472 53,09734513

Страх не вщповщати очтуванням оточуючих 2,386593205 58,09926895

Низька фiзiологiчна отрнють стресу 9,257635645 89,19810588

Стан вегетативного балансу

Наявнють вегетативно!' дисфункцп 50,42975207 98,01704359

Змша кольору шшрних покривiв 2,721605667 98,01704359

Дермографiзм 2,048520395 63,25698421

Оцшка ступеня пiтливостi 3,068476978 67,41054252

Наявнiсть змшено'| температури 3,528007346 71,65538782

Метеочутливiсть 3,831320195 73,89933628

Погана переносимiсть холоду/жари 6,811861935 85,31972595

Лабтьнють артерiального тиску 9,60566706 89,58947886

Лабiльнiсть серцевого ритму 11,51790634 91,31786654

Порушення функцiï ШКТ за вщсутност органiчноï патологiï 1,06729634 6,305309735

Фактори ризику розвитку бронхiальноï астми RR %AR

Психоконституцiйнi ознаки

Флегматичний темперамент 1,521885522 34,2920354

Фiзичний розвиток нижчий вщ середнього 14,00826446 92,86135693

Астешчний соматотип 1,334120425 25,04424779

Мтросоматотип 2,490358127 59,84513274

Вщставання в мас тта 4,358126722 77,05436157

Стан серцево-дихально'1 асоцаци

Ейтошя за шдексом Кердо 1,334120425 25,04424779

Парасимпатикотошя за шдексом Кердо 1,774380165 43,64229157

1ндекс Робшсона низький (понад 96 ум.од.) 1,197287561 16,47787611

1ндекс Робшсона вищий вщ середнього (71-75 ум.од.) 1,334120425 25,04424779

1ндекс Робiнсона високий (70 ум.од.) 2,087506077 52,09594783

Дисонансза шдексом Хтьдебрандта 3,339343852 70,0539973

Таблиця 4. Адаптац1йн1 показники вщносного й атрибутивного ризику розвитку бронх'альноï астми

Фактори ризику розвитку бронхiальноï астми RR %AR

Адаптацйний потенцал

Напружена адапта^я 1,58405691 36,87095496

Незадовтьна адапта^я 15,87603306 93,70119729

Таблиця 3. Психосоматичн1 показники вщносного й атрибутивного ризику розвитку бронх'альноï астми

Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

ситуацп перевiрки знань, не вiдповiдати очжуванням оточуючих, низька фiзiологiчна отршсть стре-совi, наявнiсть вегетативно! дисфункци, високий (70 ум.од.) шдекс Робшсона.

2. Пiдрахунок iндивiдуальних ризикiв у когорт вщносно здорових школярiв при поглибленому об-стеженнi з використанням запропонованого скри-нiнгового комплексу психосоматичного обстеження дозволить сформувати групи пiдвищеного ризику БА та планувати проведення !м спiрометричного обстеження для пщтвердження прихованого дiагнозу.

Конфлжт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв.

Список л\тератури

1. Беш Л.В. Брокхiальна астма у дтей раннього вжу: особливостi дiагностики й лжування / Л.В. Беш // Здоров 'я Украйш. - 2011. - № 2 (14). - С. 45-46.

2. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. Клиника. Диагностика. Лечение/А.М. Вейн, Т.Г. Вознесенская, О.В. Воробьева; под ред. А.М. Вейна. — М.: Мед. информ. агентство, 2003. — 752 с.

3. Особенности течения заболеваний у детей и подростков с различным типом темперамента (Обзор литературы) [Электронный ресурс]/ Е.А. Ельцина, Т.И. Рябиченко, Е.П. Тимофеева [и др.], 2015. — Режим доступа: http://ngmu.ru/cozo/mos/ article/pdf.php?id = 1685

4. Пушкарев С.А. Критерии оценки гармонического морфологического развития детей школьного возраста / С.А. Пушкарев // Теория и практика физической культуры. — 1983. — № 3. — С. 18-20.

5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. — М.: Бахрах-М, 2011.

6. Юрьев В.В. Рост и развитие ребенка: краткий справочник/ В.В. Юрьев, А.С. Симаходский. — СПб.: Питер, 2007. — 272 с.

7. Cho Y.S. The Role of Oxidative Stress in the Pathogenesis of Asthma / Y.S. Cho, H.B. Moon // Allergy Asthma Immunol. Res. — 2010. — Vol. 2, № 3. — P. 183-187.

Отримано 10.10.2016 ■

Бурбела Э.И.

ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина

ПРЕДИКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА НА ТЕРНОПОЛЬЩИНЕ

Резюме. Опубликованные в течение последних десятилетий рандомизированные клинические исследования подтверждают, что бронхиальная астма (БА) у детей является значительной и важной медико-социальной проблемой, решение вопросов по лечению и профилактике которой существенно зависит от возможностей раннего выявления и прогнозирования этого заболевания. Проведено обследование 121 больного БА ребенка и 226 здоровых подростков. Цель исследования: оценить степень риска развития БА у детей школьного возраста. На основании проведенного изучения показателей относительного и атрибутивного риска развития БА у школьников выделено группу управляемых предикторов развития БА у под-

ростков: отягощенный атопией генетический анамнез, проявления диатеза после первого года жизни, атопиче-ский дерматит, обструктивный бронхит, пассивное курение, высокий уровень личностной тревожности, высокий и средний уровень ситуативной тревожности, общая школьная тревожность, социальный стресс, фрустрация при потребности достижения успеха, страхи самовыражения, ситуации проверки знаний, не отвечать ожиданиям окружающих, низкая физиологическая сопротивляемость стрессу, наличие вегетативной дисфункции, высокий (70 усл.ед.) индекс Робинсона.

Ключевые слова: бронхиальная астма; предикторы; дети

Burbela E.I.

Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine

PREDICTORS FOR ASTHMA FORMATION IN SCHOOL-AGE CHILDREN IN TERNOPIL REGION

Abstract. Background. Algorithm of screening diagnostics for bronchial asthma (BA) to identify asthma susceptibility forces doctors of a first contact to a differentiated approach to the compilation of forecasting, individual treatment and rehabilitation programs. The aim of the study was to investigate the risk of asthma in school-age children. Materials and methods. 121 children with asthma treated at Ternopil region children hospital during 2012—2016 were studied. The control group consisted of 226 adolescents, of which 76.55 % (n = 173) apparently healthy children at the time of examination were secondary school urban students and 2.45 % (n = 53) — rural students. The average age of patients investigated was 12.98 ± 2.80 years old and 12.36 ± 2.80 years old in the control group. The study was conducted with regard to the basic principles of the Helsinki Declaration on Biomedical Research and provisions GCH ICH, compliance with ethical principles and guidelines involving people as subjects set out in Belmont Report. Results and discussion. Based on a simple ranking value %AR factors play-inbg a major role in causing asthma were considered as a level above 50 %. These predictors were: maintenance of diathesis

manifestations after the first year of life, obstructive bronchitis, passive smoking, burdened heredity for atopy, atopic dermatitis, high personal anxiety, high and medium situational anxiety, general school anxiety, social stress, frustration at needs to succeed, fear expression and fear of knowledge test, fear not to match to the expectations of others, low resistance to physiological stress, the presence of autonomic dysfunction, high (70 cu) Robinson index. Seven contributing factors in the formation of BA level above 25 % were determined: atopic manifestations on the skin up to a year, the presence of phlegmatic temperament, and eutonia and vagotony according to the Kerdem index, Robinson index above average (71—75 cu). Conclusions. Thus, the study of relative and attributive risk for asthma in students allow determine a group of the managed predictors of asthma in school-age children. Calculation of individual risk in a cohort of pupils in relatively healthy within in-depth examination with the proposed complex of psychosomatic screening examination allows determine a group with an increased risk of asthma and perform spirometric examination to confirm the diagnosis. Keywords: bronchial asthma; predictors; children