CC BY
135
УДК 341.16:339.732.2 С. Г. Фшшк,
здобувачка
при кафедр1 м1жнародного права Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ПРАВОВ1 Й ЕКОНОМ1ЧН1 П1ДСТАВИ УКЛАДЕННЯ УГОДИ ПРО СТВОРЕННЯ МВФ
У статп розглядасться комплекс правових та економiчних передумов укладення угоди про МВФ. Пщкреслюеться, що Фонд створювався як органiзацiя зi спiвробiтництва мiж державами з метою регулювання мiжнародноi валютно'1 системи.
Ключовг слова: св^ова валютна криза, мiжнародна валютна система, девальващя валют, золотодевiзний стандарт, план Млжнародного стабiлiзацiйного фонду (план Уайта), М!жнародний клiринговий союз (план Кейнса).
Млжнародний валютний фонд (далi - МВФ) створювався як оргатзащя ствпращ мiж державами з метою регулювання мiжнародноi валютноi системи. На сьогодш вiн е однieю з найвпливовших мiжнародних економiчних органiзацiй, з якою ствроб^ничае Украша, тому вивчення тдстав укладання угоди про створення МВФ е актуальним. Питаннями дослiдження розвитку мiжнародноi валютно-фiнансовоi системи, пов'язаного з укладенням угоди про МВФ, займалися таю зарубiжнi й в^чизняш вчеш, як А. Б. Альтшулер, I. Д. Злобш, I. М. Мосш, Я. Парке, А. Пезентi [Див.: 1, 5-7, 10, 20] та ш. Роботу А. Б. Альтшулера «Международное валютное право» вважаемо найбшьш змютовною [1].
Мета дано'1' публшацп - розкриття як економiчних, так i правових передумов (чинникiв) укладення угоди про створення МВФ.
Дисертацшт напрацювання остантх часiв, що стосуються розглядувано'1' проблеми [Див.: 4; 12], започатковують з'ясування тдстав укладення угоди у процес екскурсу в ютор^ становлення цього Фонду та шших мiжнародних фiнансових органiзацiй, однак вони не розкривають тдстав економiчних i правових.
Згiдно зi ст. 1 Угоди МВФ цшями Фонду е: а) заохочення ствроб^ництва у сферi валютно'1' полiтики; б) сприяння збалансованому зростанню св^ово'1' торгiвлi; в) тдтримка стабiльностi валют i впорядкування валютних вiдносин мiж державами; г) запоб^ання девальвацп валют з мiркувань конкуренцп; д) участь у створеннi багатосторонньо! системи платеж1в; е) усунення обмежень на трансферт валюти; е) надання засобiв для лшвщацп незбалансованостi платсжних балансiв краш-члетв МВФ.
Потреба в такому мiжнародному валютному регулюваннi була зумовлена низкою правових та економiчних чинниюв. Розглянемо правовi пiдстави укладення угоди про створення МВФ.
Традицшт види (перш за все, платсжт i кредитнi) мiжнародних валютних вщносин спочатку регламентувалися двостороннiми мiждержавними угодами. Одним з прикладiв таких домовленостей, як вщзначае А. Б. Альтшулер, е валютний ^ринг - безготсвковий порядок розрахункiв, заснований на залшу взаемних вимог [1, с. 130-133].
1з 20-х рокiв ХХ ст. розпочалося формування мiжнародно-фiнансовоi й валютно! системи. Виникла необхiднiсть багатосторонньох мiждержавноi правовох регламентацп мiжнародних економiчних вщносин. Для виршення ща проблеми були скликан конференцп - Брюссельська 1920 р. й Генуезька 1922 р.
Брюссельська мiжнародна фшансова конференцiя, на якш були присутнi 86 члетв iз 36 держав, вiдбулася у верест - жовтнi 1920 р. за пропозищею Ради Лiги Нацш з метою
вивчення тслявоенно!' фшансово!' кризи й розроблення рекомендащй з лшвщацп останньо'1 i згладжування п наслiдкiв. Цей форум висловився за безумовне повернення до золотого об^у тих кра'н, що вiдiйшли вiд нього, i за введення його у знову створених державах у результат першо'1 св^ово!' вiйни [Див.: 6, с. 35, 36; 21, с. 24]. Резолюцп конференцп запропонували низку заходiв по боротьбi з iнфляцieю як основно'1 причини розладу грошового обiгу.
Наступною спробою багатостороннього мiждержавного правового впорядкування мiжнародних економiчних вiдносин стало скликання Генуезько'1 конференцп 1922 р., що пройшла з 10 квiтня по 19 травня 1922 р. в Гену'1 (Iталiя) за участю представниюв 29 держав i 5-ти британських домшюшв. 11 результатом було заснування Генуезько'1' системи золотодевiзного стандарту, в якш використовувався принцип вiльно плаваючих валютних курсiв.
I хоча вищезгадаш конференцп й не дали конкретно бажаних результат -створення ч^кого механiзму контролю за станом мiжнародноi валютно'1 системи, - 1'х ршення (особливо Генуезько!) слiд вважати значним кроком уперед на шляху створення засад багатостороннього мiжнародно-правового регулювання економiчних вiдносин.
Ця проблема особливо загострилася в перюд економiчноi кризи 1929-1933 рр., а тому уряди катталютичних держав активно шукали шляхи п розв'язання.
Одним з перших прикладiв багатосторонньо'1 мiждержавноi домовленостi з питань валютних вщносин можна назвати тдписання великою групою кра'н Женевських конвенцш 30-х рокiв, якi унiфiкували норми вексельного права (Конвенщя про единий закон про векселi, Конвенцiя про урегулювання деяких конфлiктiв мiж законами про векселя й Конвенщя про гербовий збiр у зв'язку з видачею векселiв вщ 7 червня 1930 р.), та про утфшащю правових норм, що стосуються чеюв [Цит. за: 14, с. 115] (Конвенщя про единий закон про чеки, Конвенщя щодо урегулювання деяких конфл^тсв мiж законами про чеюв та Конвенщя про гербовий збiр у зв'язку з видачею чеюв вщ 19 березня 1931 р.).
Ще одну спробу впорядкувати мiжнароднi валютнi вiдносини зроблено на Гаазькш конференцп 1930 р., наслiдком яко'1 було створення першо'1 мiжнародноi валютно-фшансово!' установи - Банку мiжнародних розрахункiв (згiдно з Конвенцiею стосовно Банку мiжнародних розрахункiв [Див.: 8, с. 116; 17, с. 62].
У червн 1933 р. (часи Велико!' депреси) в Лондон за ршенням Генерально'1 Асамбле'1 Лiги Нащй скликаеться мiжнародна економiчна конференцiя за участю делегатсв iз 66 кра'н з метою погодити план дш щодо пожвавлення св^ово!' економiки [21]. Опрацьована конференщею декларацiя визнала необхщним досягти стабiльностi мiжнародних валют i вiдновити золото як мiжнародний показник 1'х щнносп.
Але, якщо для Захщно!' Свропи 1933 р. характеризувався переходом вщ кризи до депресп, то для США вiн виявився роком найбшьшо!' кризи. Ось чому на щй конференцп Сполученi Штати Америки вiдмовилися пiдтримати англiйськi пропозицп про вiдновлення так званого золотого стандарту [5, с. 70]. При цьому протирiччя мiж капiталiстичними кранами, якi займають провiдне положення в Лiзi Нацiй, виявилися настiльки глибокими, що цим форумом не було прийнято жодних ютотних рiшень стосовно валютного регламентування.
Наступним кроком на шляху валютно-кредитно'1 ствпращ мiж державами стало тдписання 25 вересня 1936 р. Тристоронньо! угоди [22] мiж США, Антею i Францiею. Цшаво, що демократичний характер цього правового акта виявився в тому, що кра'ни-учаснищ не пiдписували единий спшьний документ, а кожна з них пщготувала власну декларацiю, в якш обумовлювалися сво'1 намiри й обов'язки. Держави, що уклали зазначену угоду, зобов'язалися збер^ати стабшьшсть власних валют, використовувати для цього вс наявн в 1'х розпорядженнi ресурси, а в разi потреби консультувати одна одну. Шзшше до названо!' угоди про недопущення конкурентного зниження курав валют приедналися Бельгiя, Швейцарiя й Нiдерланди. Однак США залишили за собою право вiддати в разi потреби перевагу нацiональним штересам мiжнародноi стабiльностi.
З початком друго!' св^ово!' вiйни «було введено валютний контроль, закрiпленi офщшт курси валют, а також заборонено рух капiталiв i золота без спещальних на те лiцензiй. Валютна угода 1936 р. припинила свою д^ [5, с. 80]. Як правильно зазначив I. М. Мосш, «мждержавт заходи головних катталютичних кра!'н у сферi мiжнародних валютно-кредитних вщносин не тшли далi скликання мiжнародних конференцiй, створення комiсiй i укладення Тристороннього договору 1936 р. мiж Ангаею, Францieю i США, за яким щ кра!'ни брали на себе зобов'язання зберегти стабiльнiсть сво!'х валют, використовуючи всi ресурси, що е в наявносп, i вжити заходiв для пом'якшення валютного контролю» [10, с. 10; 11]. До того ж, щ вс заходи стосувалися лише окремих аспектсв валютних вщносин. Таким чином, мiжнародний валютний порядок до початку вшни так i не було вщновлено.
Пошуки шляхiв опрацювання узгоджено!' економiчноï стратеги й регулювання св^огосподарських зв'язкiв на багатостороншх засадах були продовженi навт пiд час друго!' св^ово!' вшни. Англо-американсью експерти прагнули розробити принципи ново!' св^ово!' валютно'1 системи, здатно!' забезпечити економiчне зростання й обмежити негативш соцiально-економiчнi наслiдки економiчних криз. У США 7 кв^ня 1943 р. було опублшовано план Мiжнародного стабiлiзацiйного фонду, названий на iм'я його автора «план Уайта». В Англи майже одночасно (8 кв^ня 1943 р.) побачив свiт «план Кейнса», за яким пропонувалося оргашзувати Мiжнародний клiринговий союз [Див.: 7, с. 8-21; 17].
У результат тривалих дискусш щодо планiв Г. Д. Уайта (США) i Дж. М. Кейнса (Великобритатя) формально перем^ американський проект, хоча кейнаансью ще!' мiждержавного валютного регламентування теж були покладеш в основу ново'1 св^ово!' валютно'1 системи - Бреттонвудсько!'. Юридично вона була оформлена на валютно-фшансовш конференцп' ООН, що проходила з 1 по 22 липня 1944 р. у Бреттон-Вудс (США) укладенням угоди про створення Мiжнародного валютного фонду (МВФ).
Суттева вщмшшсть Бреттонвудсько!' системи вiд попереднiх валютних механiзмiв полягала в тому, що вона дiяла не стихiйно, а на пiдставi певних чiтких принцитв i саме на МВФ покладався контроль за дотриманням останшх.
Розглянемо далi економiчнi пiдвалини укладення угоди про створення МВФ. Головною пщставою утворення мiжнародних економiчних органiзацiй, а звщси - й угоди про Мiжнародний валютний фонд (бо МВФ i е мiжнародною економiчною оргашзащею) була й залишаеться економ1чна взаемозалежшсть держав, особливо в питаниях формування i змщнення свтового валютного ринку [16]. Розвиток науки i техшки, економiчний i сощальний прогрес активно сприяли зростанню взаемозалежносп i змщненню взаемовiдносин мiж кра'нами й викликали нагальну потребу в окресленн оргашзацшних рамок мiжнародного обiгу, що постшно розширюеться.
1ншою економiчною пiдставою укладення угоди про створення МВФ е розруха господарства, розвалення нацюнальних економт вна^док друго'1 свтовог вшни [11, с. 419], тсля яко!' «...у европейських кра'нах рiвень виробництва впав нижче рiвня 1938 р.» [13, с. 789].
Важливою економiчною пщставою щодо створення МВФ стала свтова валютна криза 1929-1936рр. - криза попередньог свтово'г валютно'1 системи (Генуезьког).
У цшому ж у своему розвитку свтова валютна система здолала певн етапи: Паризька валютна система (з 1867 р.), Генуезька (з 1922), Бреттонвудська (з 1944 р.), Ямайська (1976-1978 рр.) i Свропейська (региональна) (з 1979 р. до сьогодення) [11, с. 63].
Змша одно!' св^ово!' валютно!' системи шшою зумовлювалася перюдичними кризами цих систем, що виникають через невщповщнють принцитв змшам конкретно!' системи у структурi свтового господарства, а також розстановкою сил мiж його основними центрами.
Отже, прийняття в 1944 р. угоди про створення МВФ було зумовлено сукуптстю правових та економiчних чинниюв. Що стосуеться правових пщстав щодо цього процесу, то необхщно зазначити, що мiждержавнi заходи головних катталютичних держав у сферi мiжнародних валютно-кредитних вiдносин не тшли далi скликання мiжнародних
конференцш, створення комiсiй та укладення Тристороннього договору 1936 р. Економiчнi фактори укладення угоди про створення МВФ охоплюють: а) свггову валютну кризу 19291936 рр. - кризу попередньо'1 св^ово'! валютно'1 системи (Генуезько'1); б) економiчну взаемозалежнiсть держав, особливо формування i змiцнення свiтового ринку; в) розруху господарства - розвалення нащональних економш внаслiдок друго'1 Св^ово'! вiйни.
Список лтератури: 1. Альтшулер А. Б. Международное валютное право: моногр. / А. Б. Альтшулер. - М.: Междунар. отношения, 1984. - 254 с. 2. Антонов В. А. Мировая Валютная система и международные расчеты: моногр. / В. А. Антонов. - М.: Изд-во ТЕИС, 2000. - 193 с. 3. Документы внешней политики СССР / под ред. Э. Петровской. - Т. 5. - М.: Госполитиздат, 1961. - 807 с. 4. Дунас О. I. Правовий статус м1жнародних фшансових оргашзацш: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.11 /
Дунас Оксана 1гор1вна. - Л., 2009. - 219 с. 5. Злобин И. Д. Валютно-финансовые
противоречия империализма: моногр. / И. Д. Злобин. - М.: Госфиниздат, 1959. -286 с. 6. Злобин И. Д. Вторая мировая война и проблемы международных валютно-кредитных отношений: моногр. / И. Д. Злобин. - М.: Госфиниздат, 1949.
- 498 с. 7. Злобин И. Д. План международного валютного сотрудничества: стеногр. публ. лекции / И. Д. Злобин. - М.: ВЛБ при СНК СССР, 1945. - 28 с.
8. Международная политика в 1930 г.: договоры, декларации и дипломатическая переписка / под ред. А. В. Сабанина. - М.: Наркоминдел, 1932. - 414 с.
9. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учебник. -[2-е изд., перераб. и доп.] / под ред. Л. Н. Красавиной. - М.: Финансы и
статистика, 2001. - 608 с. 10. Мосин И. Н. Международный валютный фонд / И. Н. Мосин; под ред. Г. С. Лопатина. - М.: Междунар. отношения, 1964. - 240 с.
11. ООН и международное экономическое сотрудничество: моногр. / под ред.
М. М. Максимова. - М.: Мысль, 1970. - 478 с. 12. Палт С. В. Правовий статус
угод М1жнародного валютного фонду та М1жнародного банку реконструкцп та розвитку: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Палш Свгешя Володимир1вна. - К.,
2009. - 225 с. 13. Пезенти А. Очерки политической экономии капитализма /
А. Пезенти. - М.: Прогресс, 1976. - Т. 1. - 840 с. 14. Петрашко Л. П. М1жнародш фшанси: навч.-метод. поаб. [для самост. вивч. дисц.] / Л. П. Петрашко. - К.:
КНЕУ, 2003. - 221 с. 15. Сабанин А. В. Хронологический перечень международных многосторонних договоров, заключенных с 1919 по 1933 г. с
кратким изложением их содержания: моногр. / A. B. Сабанин. - М.
Госсовзакониздат, 1933. - 141 с. 16. Сборник действующих договоров,
соглашений и конвенций, заключенных РСФСР с иностранными государствами. - Вып. III: Действующие договоры, соглашения и конвенции, вступившие в силу между 1.12.1921 и 1.07.1922 / под. ред. Б. Д. Розенблюма. - М.: Экон.-прав. отдел наркоминдел, 1922. - 339 с. 17. Халевинская Е. Д. Международные экономические организации: учеб. пособ. / Е. Д. Халевинская. - М.: РГТЭУ, 1992. - 328 с. 18. Чижов К. Я. Международные валютно-финансовые организации капитализма: моногр. / К. Я. Чижов. -М.: Финансы, 1968. - 223 с. 19. Шифферс С. Лондонский саммит 1933 года - урок для G20 [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://news.bbc.co.uk 20. Parke Young J. Conference at Bretton-Woods. Wash., 1944. - 28 p. 21. Report and resolutions of the international fiscal conference held at Brussels. Sept. 24 - Oct. 8. - London, 1920. - p. 22-28. 22. Tripartite Agreement of 1936 September 25 - October 13 // World Gold Council [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.gold.org. After the Gold Standard, 1931-1999.
ПРАВОВЫЕ И ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ ЗАКЛЮЧЕНИЯ СОГЛАШЕНИЯ О СОЗДАНИИ МВФ Финник С. Г.
В статье рассматривается комплекс правовых и экономических предпосылок заключения соглашения о МВФ. Подчеркивается, что Фонд создавался как организация по сотрудничеству между государствами с целью регулирования международной валютной системы.
Ключевые слова: мировой валютный кризис, международная валютная система, девальвация валют, золотодевизный стандарт, план Международного стабилизацинного фонда (план Уайта), Международный клиринговый союз (план Кейнса).
LEGAL AND ECONOMIC GROUNDS OF CONCLUSION AGREEMENTS ABOUT CREATION OF IMF Finnik S. G.
The complex of legal and economic pre-conditions of conclusion of IMF treaty is examined in the article. It is underlined that Fund was created as organization on collaboration between the states with a purpose of adjusting of
the international currency system.
Key words: world currency crisis, international currency system, devaluation of currencies, gold devising standard, plan of the International stabilization fund (the plan of White), International clearing union (the plan of Keynes).
Надтшла доредакци 20.05.2013 р.
