CC BY
14
Муха Б.П. Динамика температуры серой лесной почвы в Южном Расточьи
Кратко проанализирована динамика температуры серой лесной среднесугли-нистой почвы под мезофитным луговым разнотравьем. На основе данных наблюдений Растоцкого ландшафтно-геофизизического стационара показаны динамика среднегодовой температуры почвы до глубины 320 см на протяжении 1969-2009 гг., среднемесячные градиенты и амплитуды температуры на разных глубинах, скорость прогревания и выхолаживания толщи почвы.
Ключевые слова: температура почвы, глубина, прогревание, выхолаживание, тренд, динамика, амплитуда, градиент, стратификация.
Mukha B.P. Dynamics of temperature of grey forest soil in South Roz-tochcha
Offer the short analysis of dynamics of temperature of grey forest middling loamy soil (Albeluvisols Umbric) under mesophytic by pratal herbares. On materials of the landscape-geophysical station in Roztochcha it is shown the dynamics of average annual temperature of soil is rotined permanent establishment to the depth 320 cm from 1969 on 2009, average monthly gradients and amplitudes of temperature on different depths, speed of warming up and cooling of layer of soil.
Keywords: A temperature of soil, depth, warming up, cooling, trend, dynamics, amplitude, gradient, stratification_
УДК 502.4 Д-р Юзеф Партика, заст дир. - Ойцовський
нацюнальний парк, Польща
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ ПАРК1В У ПОЛЬЩ1: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА (НА ПРИКЛАД1 ОЙЦОВСЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО ПАРКУ)
Розглянуто npaBOBi засади функцюнування польських нацюнальних парюв у CBiTni досвщу функцюнування Ойцовського нацюнального парку (Малопольське воеводство). Проаналiзовано проблеми, яю виникають у забезпеченш дотримання за-конодавчих вимог в умовах антропопресп в Ойцовському нацюнальному парку та його буфернш зош.
Ключов1 слова: охорона природи, законодавство, нащональний парк, туристич-ний рух, швестицшний тиск.
Актуальшсть дослвдження. Польськ нацюнальш парки функцюну-ють зпдно 1з Законом про охорону природи вщ 1991 р., який кшька раз1в змь нювали i доповнювали протягом останшх 20 роюв. Цей закон визначае р1зш форми охорони природи у Польшд, до яких належать: нацюнальш парки, резервата природи, ландшафтш парки, територп заповщних ландшаф^в та територп NATURA 2000. Окрiм зазначених форм територiальноl охорони, ю-нуе також видова охорона рослин, тварин i грибiв та iндивiдуальна охорона, до яко! належать пам'ятки природи, документацшш мiсця, екологiчнi ужитки i природничо-краезнавчi комплекси.
Найвищою формою охорони природи у Польшд е нащональний парк. Це територiя, яка мае особливу наукову, природничу, суспшьну, культурну i виховну цiннiсть, площею не менше нiж 1000 га, на якш забезпечують охорону цшсносп природи й типових рис ландшафту. Головно нацюнальш парки
е вщносно великими за площею (наприклад, у Польщд - понад 1000 га); охоп-люють одну чи бшьше екосистем, мало чи зовсiм не змшених поселеннями i рiзними видами людсько! дiяльностi; на !хшх теренах рельеф, вода, флора i фауна вирiзняються красою, багатством i неповторшстю та мають виняткове значення для науки, виховання, навчання, вщпочинку й шших цiлей, що впливають на умови життя i стан свщомост населення загалом i мiсцевих громад зокрема.
Закон передбачае збереження цих територш центральними органами влади Польшд, забезпечення правових пiдстав охорони. Кожен парк мае орга-нiзоване управлшня, власний персонал, визначенi межi й утримуеться з державного бюджету. Охорона нащонального парку передбачае лiмiтування чи обмеження й контролювання господарсько! та шшо! комерцшно! дiяльностi, зпдно з положенням про те, що завдання охорони природи на територи нащонального парку домшують над вЫма iншими; а також здшснення рiзних консервацiйних i охоронних заходiв, зазначених у довготермiновому планi охорони. Крiм того, кожен нацiональний парк доступний для вщв^вання (за певних умов).
Дослщження останнiх публiкацiй. У першому варiантi Закону про охорону природи з 1991 р. було зазначено, що будь-яка дiяльнiсть на територи нащонального парку шдпорядковуеться охорош природи i домiнуе над всiма шшими видами дiяльностi. Насправдi це визначення було дуже загаль-ним, але давало значнi переваги у суперечках з потенцшними iнвесторами чи мюцевою владою, особливо у сферi забудови чи шших тривалих iнвестицiй.
У новш версп Закону вiд 16 квггня 2004 р. додано дуже небезпечний запис про те, що створення нащонального парку, змша його меж чи лжвща-щя здшснюеться за розпорядженням Ради Мiнiстрiв, яке визначае його назву, площу, меж^ зони i нерухоме майно Державно! скарбнищ, яке не переходить у тривале пiдпорядкування нацiонального парку. Лжвщащя чи зменшення плошi нацiонального парку настае виключно у випадку безповоротно! втрати природно! i культурно! щнносл його територi!. Тут вперше з'явився термiн млiквiдацiя нацiонального парку".
Мета дослщження - ощнити можливостi правового забезпечення функщонування Ойцовського нацiонального парку в умовах активно! антро-попреси. Основними завданнями нашого дослiдження е:
• анал1з законодавчих вимог щодо функцюнування польських нащональних паршв;
• вивчення проблем, як виникають у забезпечент законодавчих вимог, в умовах значно! антропопресп (на приклад1 територи Ойцовського парку та його буферно! зони).
Ойцовський нацiональний парк (ОНП) площею 2146 га, створений у 1956 р., займае долини Прондшка i Сонсповки та фрагменти Юрайсько! висо-чини. Вiн е найменшим нацiональним парком у Польщд i одночасно парком з найбшьше розчленованою територiею i дуже довгими межами (близько 55 км). Довкола ОНП розташована охоронна зона площею 6777 га. I! межами е головш автомобшьш дороги на заходi i сходi та локальнi - на пiвночi i шв-
днi. На територи парку розташоване село Ойцув, до його складу входять та-кож частини забудов кiлькох сусщшх сiл. Загалом на паркових землях пос-тiйно проживае близько 500 оЫб. Приблизно 30 % площд ОНП перебувае у власностi приватних оЫб та iнших користувачiв.
Через терени парку проходить кшька транзитних дорiг загальною дов-жиною близько 25 км. Забудова i техшчна iнфраструктура оточили парк i позбавили прилеглi до нього землi значно! частини природних цiнностей, не-обхщних для майбутнього розвитку парку. Значна заселешсть та iнтенсивне використання довколишшх земель опосередковано впливають на територш парку.
Парк, розташований у примюькш зонi найбiльшо! у Польшi Шльонсь-ко-Кракiвсько! агломераци, е атракцiйною мюцевютю для туризму з масовою вщвщувашстю, особливо пiсля Друго! свiтово! вшни. Такi умови створюють низку конфлштних ситуацiй, до яких серед шшого належать:
А и ' ( и и • и
• масовии туризм 1 пов язании з ним посилении автомоб1льнии рух;
• швестищйний тиск та здшснення забудови у безпосереднш близькост1 до
ОНП;
• 1золящя теретв ОНП 1 формування його "остр1вного" характеру.
Туристичний рух, який сформувався протягом повоенних роюв i три-
вае доЫ, породжуе конфлiктнi ситуаци. Головно, це стосуеться автомобильного руху, надмiрного скупчення вiдвiдувачiв у певнi дш року i наявнiсть широкого спектра туристичних занять.
У вихщш дш узбiччя дорiг зайнятi автомобшями. Машини, припарко-ванi на узбiччях дороги на днi долини вщ Ойцовського замку до Пiсково! Скали, деколи утворюють кiлометровi ланцюги, девастуючи прилеглi територи. Окрiм галасу, який спричиняють туристи, треба зазначити про засмiче-нiсть територи, витоптування юнуючих стежок i значне !х розширення. Це явище особливо виразно простежуеться на крутих i зволожених фрагментах туристичних шляхiв.
Туристичний рух призводить також до певних змш у ландшафт долини Прондшка. Мiсцевi конфлiкти виникають на тлi нових будiвельних швес-тицiй, створення малих архiтектурних форм, таких як кюски, магазинчики, навiсiв у формi кольорових парасоль, гастрономiчних об,ектiв, додаткових ль нiй електропередач i телекомушкацш, реклами тощо. Цi новi конфлжтш ви-падки можна побачити вздовж уЫе! долини Пронднiка на територи ОНП.
На пiдставi чинного Закону не можна запроваджувати обмеження ту-ристичного руху, вщтак кожен мае право за!хати сюди, користуючись загаль-нодоступними дорогами. 1х важко перекривати з огляду на комушкацшне значення для мешканщв та необхiдностi до!зду до замку в Пiсковiй Скаль
Найбшьшою проблемою вiд антропогенно! дiяльностi е iнвестицiйний тиск, розростання забудови й шфраструктури у безпосереднiй близькост до нацiонального парку. Трапляються також випадки нелегально! забудови на територи самого парку. Усе це створюе загрози для природи парку. 1х джере-лом щоразу частше стае буферна зона ОНП, чи територи, як мають захища-ти парк вщ загроз. Тимчасом навантаження вщ забудови, шляхiв сполучення
та шшо1 шфраструктури створюе серйознi проблеми для шдтримання еколо-пчно! рiвноваги, забезпечення стабшьност природних процесiв, а як насль док, - i природних об'еклв, територiй, утворень й окремих природних ресур-сiв. Пiдтримання еколопчних зв,язкiв особливо важливе для природних ком-плексiв Ойцовського нацiонального парку, оскшьки цей парк, як шякий ш-ший у Польщi, розташований у регiонi з великою густотою заселення й знач-ним швестицшним тиском. Загрози, створенi у буфернш зонi парку, особливо небезпечш, оскiльки парк не мае вщ них жодного iншого захисту. Для цього власне й юнуе буферна зона Ойцовського нащонального парку.
Там, де штенсивно розвиваеться забудова, немае можливост для охо-рони природи, оскшьки природш процеси зазнають змш i природнi цiнностi (особливо живо! природи) на такш територи шдлягають знищенню. Але при-роднi ресурси збершати дуже важко навiть за розпорошено! забудови, бо вона послаблюе i обмежуе природнi зв'язки, коректуе природш процеси; неухильно поступово спричиняе ефект "острова", зменшення видово! рiзноманiтностi у популяцiях, 1х ослаблення, а шзшше й вимирання видiв рослин i тварин (рис.).
Рис. Навантаження тд забудовою в охороннш (буфернш) зош Ойцовського национального парку: 1 - межа ОНП; 2 - межа охоронног (буферног) зони; 3 - потоки; 4 - найважливш дороги; 5 - 1снуюч1 поселення; 6 - м1сця найсилъшшог урбашстичног пресп
Тепер правила полггики власне замшяють земельний хаос. Звичайний стан речей - серед шшого й можливють надання дозволiв на забудову у мю-
цевостях фактично без зв'язку з реальними умовами - досить швидко може зробити зусилля багатьох поколшь щодо охорони долини Прондшка марни-ми. У мiру зростання заможностi суспiльства потрiбно враховувати дегломе-рацiю Кракова. Прогнозують, що у недалекому майбутньому мюто залишать близько 10 % його мешканщв, або близько 80000 оЫб, якi пере1'дуть у при-мюьку зону. Сусiдство ОНП надзвичайно сильно приваблюе власне тих, хто ем^руе з Кракова, своею ландшафтно-природничою атракцшшсть. Внасль док кожен прагне мешкати у красивому мiсцi.
Спроба привабливо! забудови йде повiльно, але послщовно. У кримь нальному кодексi нема положення, яке передбачае, що ви не можете обгоро-дити свою приватну власшсть парканом чи згромадити на нш будiвельний матерiал. Не передбачено там також i покарання за вЪд, наприклад, автомо-бшьним причепом чи автомобiлем на свою землю. Звичайно, на свою приватну власшсть можна за!хати будь-яким видом транспорту i тримати його там досить довго (без обмежень). З часом таю особливi "транспортш засоби" шд-лягають певним метаморфозам. Спершу вони стають невеликими котеджа-ми - переробленi автомобiльнi причепи, для яких будiвельний контроль не може застосувати жодних санкцш. Не будучи постшними будiвельними об'ектами (не мають m пiдмурiвку, нi фундаменту), з часом вони швидкими темпами можуть перерости у велику житлову забудову. У цьому полягае пев-на правова прогалина, яка без особливих перешкод дае змогу будiвництво малих, тимчасових арх^ектурних форм, як слугують лише початком i пере-хщною фазою для наперед вщомо! мети - перетворення (у цьому конкретному випадку) лучно! екосистеми у постшно зростаючу територiю забудови. Крiм того, агресивнi i химерш форми тих "будiвель" не узгоджуеться з будь вельними традицiями, а поступове озеленення не може приховати потвор-шсть цього випадкового творшня приватних покупцiв нерухомостi. На жаль, кушвля приватно! землi не вщстае вiд iнвестицiйних iдей ïï власниюв. Треба наголосити, що купiвля приватноï землi державою на природоохороннiй територи, особливо в нащональному парку, е найкращою i найефективнiшою формою збереження природних ресурЫв вiд випадкових змш у землекорис-туваннi, найчастше несумiсних з охороною природи.
1ншою проблемою, яка зачiпае терени Ойцовського нащонального парку, е створення уже згадуваного так званого "острiвного ефекту". Вш е наслiдком малоï плошд парку, облямованоï автомобiльними дорогами. Дороги спричиняють забудову потенцiйних еколопчних коридорiв, створюючи ю-тотнi бар'ери. Ущiльнення будiвництва вздовж дорiг тдсилюе "острiвний ефект" територiï парку. Власники довколишшх земель найчастше прагнуть до повно!" забудови сво1'х надiлiв уздовж дорш Таке розташування зручне для комушкацшного сполучення, комунальних мереж (водопостачання, електро-енергiя, газ, каналiзацiя), а природна i ландшафтна привабливiсть i сусщство нацiонального парку пiдвищують вартють цього мiсця. Нерiдко на приватних надшах можна побачити таблички "для продажу", що св^ить про те, що частина переведених тд будiвництво площ можуть стати предметом торпв.
1стотною загрозою для Ойцовського нащонального парку е територь альнi конфлжти, якi в окремих випадках не шддаються вирiшенню. 3i збшь-
шенням доходiв та рiвня життя мешканцiв Кракова i míct Сшези, варто очжу-вати зростання 1'хньо1' зацiкавленостi примюькими територiями, куди бажа-ють пере'хати мешканцi сшезько-краювсько'' агломераци. Зростання цього процесу спостершаемо вже кiлька роюв поспiль. KpiM розбудови вже юну-ючих передмiсть i ущiльнення забудови у безпосереднш близькостi до Кракова та у межах найближчого до1'зду до мюта, зацiкавлення викликають тери-торп, вiддаленi на 20-30 км вщ мiста, а з досвщу високорозвинених кра'н вi-домо, що ця зона буде продовжувати розширюватися.
Хоча ця ситуащя вiдома i варто було li очiкувати, може скластися вра-ження, що iснуюча правова система слугуе лише формам охорони природи, розташованим далеко вщ цившзаци, якi найкраще оберiгае саме мюце 1'х роз-ташування. I все ж найбшьше охорони потребують власне т цiннi мiсцевостi, якi розташоваш у конфлiктних зонах просторових перетворень. З часом важ-ливiсть збереження природних умов будуть вiдчувати й мюцевост^ якi оточу-ють Ойцовський нащональний парк, бо втрата цих якостей для бшьшосп з них е фактом.
Але, за iронiею дол^ власне заповiднi досi мюцевост i територп при-ваблюють поселенщв, часто настiльки успiшно, що за нишшнього слабкого правового захистi це завершуеться швидким i повним 1'х знищенням. Таким чином, конфлiкт "людина - природа" на територи Ойцовського нащонального парку i в його околицях видаеться багаторiчним чи нав^ь постшним i важ-ко виршуваним без змiн у законодавств^ зокрема щодо врегулювання струк-тури власность
Л1тература
1. Granice ingerencji czlowieka na obszarach chronionych. Zasady i modele gospodarowania, red. J. Partyka. Wyd. Ojcowski Park Narodowy, Ojców 2010, ss. 108.
2. Partyka J., Zólciak J. 2005. Konflikt czlowiek - przyroda na przykladzie Ojcowski ego parku Narodowego, [w:] A. Hibszer, J. Partyka (red.), Mi^dzy ochron^. przyrody a gospodark^. -blizej ochrony, wyd. Oddzial Katowicki PTG, Ojcowski Park Narodowy. - Sosnowiec - Ojców, 2005. - S. 32-42.
3. Partyka J., Zólciak J. 2009. Ochrona dziedzictwa Ojcowski ego Parku Narodowego czy dorazne korzysci? Trudny wybór, [w:] B. Domañski, W. Kurek (red.), Gospodarka i przestrzeñ, wyd. Instytut Geografii i Gospodarki Przestrzennej UJ. Kraków 2009. - S. 227-236.
4. Zólciak J. 2005. Tzw. Nowa Wies w Korzkwi i Hamernia w Pr^dniku Korzkiewskim, [w:] A. Hibszer, J. Partyka (red.), Konflikty czlowiek - przyroda na obszarach prawnie chronionych w Polsce. Materialy konferencji naukowej. Wyd. Polskie Towarzystwo Geograficzne, Oddzial Katowicki, Ojcowski Park Narodowy. Sosnowiec - Ojców. - S. 54-56.
5. Zólciak J., Chromik-Wolak M., Partyka J., Suchanek R. 2009. Pi^kno zgub^. krajobrazu. Pytanie o przyszlosc Ojcowski ego Parku Narodowego, [w:] A. Madej, W. Tyrañski, M. Waszkiewicz (red.), Przestrzeñ publiczna w demokratycznym pañstwie, wyd. Konfederacja na rzecz Przyszlosci Krakowa Cracovia Urbs Europea. Kraków. - S. 23-25.
Юзеф Партыка. Правовые аспекты функционирования национальных парков в Польше: теория и практика (на примере Ойцовского национального парка)
Рассмотрены правовые основы функционирования польских национальных парков на примере опыта Ойцовского национального парка (Малопольское воеводство). Проанализированы проблемы, которые возникают в обеспечении выполнения законодательных требований в условиях антропопрессии в Ойцовском национальном парке и его буферной зоне.
Ключевые слова: охрана природы, законодательство, национальный парк, туристическое движение, инвестиционное давление.
Josef Partyka. Legal aspects of national parks in Poland: theory and practice (for example Ojcowski National Park).
This article describes the legislational principles of operation of Polish national parks in the light of experience of Ojcowski National Park (Malopolske voyevodstvo). Analyzing the problems in achieving compliance with legislative requirements under antropopresiyi in the Ojcow National Park and its buffer zone.
Keywords: nature protection, legislation, national park, tourist traffic, investment pressure. _
УДК502.4(47.74) Наук. ствроб. Г.В. Парчук1, канд. бюл. наук;
дир. Я.С. Бовт2; ст. наук. ствроб. Г.В. Стрямець2, канд. с.-г. наук; астр. Н.С. Стрямець3; ст. наук. ствроб. 1.М. Горбань4, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. Л. Б. Косик2, канд. геогр. наук
ТЕРИТОР1АЛЬНА СТРУКТУРА ТА ЗОНУВАННЯ Б1ОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "РОЗТОЧЧЯ"
Розглянуто процес створення та зонування бюсферного резервату "Розточчя". Обгрунтовано необхщшсть створення бюсферного резервату. Описано стадп проце-су створення. Наведено особливосп зонування резервату i його складовi частини, а також економiчний та сощально-культурний потенщал розвитку територи.
Ключов1 слова: бюсферний резерват, зонування, функци бюсферного резервату, регюн Розточчя.
Концепцш бюсферних резервам було розроблено в 1974 р. робочою групою програми "Людина i бюсфера" (МАБ) ЮНЕСКО. Створення Всес-вгтньо! мережi бюсферних резерва™ (БР) розпочалося в 1976 р., на час про-ведення мiжнародно! конференцп з бюсферних резерва™, оргашзовано! ЮНЕСКО в Севшь! з 20 по 25 березня 1995 рр., вона охоплювала 324 резервата, розташованих у 82 кра!нах свгту [5]. До цього часу статус бюсферних резервам отримували природоохоронш територи, або дшянки, основним завданням яких було збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття. На цiй конференцi! прийнято Севшьську стратегiю, яка дещо змшила концеп-цiю та пiдходи щодо створення БР - акцент зроблено на гармошзащю вщно-син мiж природою та суспiльством. Бiосферними резерватами е "територи на-земних i прибережних/морських екосистем, мiжнародно визнанi в рамках програми ЮНЕСКО "Людина i бiосфера" [5]. Пропозицi! щодо створення бь осферних резерватiв надходять вiд нацiональних урядiв, при цьому для залу-чення у Всесвгтню мережу, кожний бiосферний резерват мае вщповщати мi-нiмуму критерi!в та умов. Бюсферш резервати мають виконувати три взаемно пов'язаш функцi! [3]:
1 Начальник ввддшу перспективного розвитку, наукового забезпечення та зв'язк1в з громадсьшстю;
2 ПЗ "Розточчя";
3 НЛТУ Украни, м. Льв1в;
4 Льв1вський НУ iM. 1вана Франка.
