CC BY
19
Bei пщстави стверджувати, що саме вони е "лею «цементую-чою» основою, що об'еднуе ктьюсно, географiчно та iHCTpy-ментально pозpiзненi й «pозпоpошенi» нацiональнi фЫансов1 ринки деpжав даного pегiонy в едину цiлieнy eтpyктypy. 3 цього пpиводy повною мipою можна погодитися з тезою амеpикан-ського дослщника Р. Меpтона, який eтвеpджye, що «пошиpен-ня деpивативiв стало виpiшальним чинником, що забезпечив внyтpiшню едысть глобального фiнанeового pинкy» [5, с. 25].
Розвиток валютних pинкiв фаУн Пiвденно-Cxiдноí Ази тieно пов'язаний з yчастю iноземниx iнвеeтоpiв на внyтpiшнix pин-ках облiгацiй. Вiдeyтнieть лквщного деpивативного pинкy, пpи-значеного для хеджування валютних pизикiв, суттево галь-муе пpоцеeи iноземного iнвеeтyвання чеpез облiгацiйнi pинки у мieцевиx валютах, а вщтак - звужуе коло ix eyб'eктiв. Бiльше того, ефективне yпpавлiння поpтфелями облiгацiй у piзниx валютах вимагае наявноeтi дивеpсифiкованиx iнeтpyментiв eтpа-хування валютних pизикiв, оeкiльки волатильнieть валютних надходжень суттево пеpевищye волатильнieть piвня доход-ност облiгацiй, а вiдкpитi валютнi позици зазвичай пiдвищyють волатильнieть поpтфеля облгацй без пiдвищення доходност1 боpговиx цЫних папеpiв. На пpотивагy - в yпpавлiннi Ывести-цiйними поpтфелями pоль хеджування валютних pизикiв наба-гато менша, оeкiльки волатильнieть piвня доходност акцiонеp-ного капiталy суттево вища, а зв'язок мiж iноземною участю в капiталi та валютними pинками, вiдповiдно, eлабкiший.
Висновки
Таким чином, завдяки наpощyванню обeягiв опеpацiй на pегiональномy pинкy деpивативiв нацiональнi фiнансовi pин-ки фаУн Пвденно-СхщноУ Ази отpимали низку вагомих конку-
pентниx пеpеваг, а саме: суттеве зниження pизикiв iноземниx iнвеeтоpiв та пщвищення ефективноeтi Ух опеpацiйноí фЫан-сово-господаpськоi дiяльноeтi, наpощyвання лiквiдноeтi азм-ських валютних pинкiв та дивеpeифiкацiя фЫансових iнeтpy-ментiв, що тут pеалiзyються з метою yпpавлiння валютними pизиками. Пiдeyмовyючи вищенаведене, eлiд вiдзначити, що о^окий пеpелiк валютних опеpацiй, як пpоводятьeя сьогод-нi на валютних pинкаx фаУн Пвденно-СхщноУ Ази, ix високе технолопчне й оpганiзацiйне забезпечення дають можли-вieть pегiональним суб'ектам гоeподаpювання pеалiзовyва-ти шиpокий спекф економiчниx iнтеpеeiв. Вони стосуються як забезпечення лквщност та пpибyтковоeтi дiяльностi, так i yпpавлiння валютними pизиками. Пpи цьому пеpеxiд кpаíн ПСА вщ фiкeованого до гнучкого валютного ^pey ще бiльше актyалiзye питання щодо pозшиpення викоpиeтання у бiзнеe-пpактицi валютних деpивативiв, що pозглядатимyться не тть-ки як невщ'емна складова ефективного pозвиткy нацюналь-них pинкiв капiталy Ази, а й як iнстpyмент бiльш ефективного pозподiлy капiталy та eтpаxyвання валютних pизикiв.
Список використаних джерел
1. Triennial Central Bank Survey. Global Foreign Exchange Market Turnover in 2013. Monetary and Economic Department. - BIS, February 2014.
2. Global Financial Stability Report 2003.
3. Global Financial Stability Report. Statistical Appendix, April 2010.
4. World Federation of Exchange Market Highlights за 2014 pk. -[Елеюрон. pесypс]. - Режим доступу: http://www.world-exchanges. org/statistics/monthly-reports
5. Лиховидов В.Н., Сафин В.И. Основные индикатоpы и конфигу-pации на pb^re FOREX // FX-Club, 2004.
ОЛ. ФЕЩЕНКО,
acnipaHT, Киюський нацюнальний економЫний ун\верситет iм. Вадима Гетьмана
Правове регулювання системи ф1нансових показник1в на шдприсмств1
У статт розкрито правове регулювання системи фiнанcовиx показниюв на niдприемствах рзних оpганiзацiйно-пpаво-вих форм. Видлено принципи та описано державн нормативи регулювання суб'ект'т господарювання. Внеcенi пропозицН щодо iнтегpацií втчизняних правових норм регулювання фiнанciв п'!дприемств у мiжнаpодну систему фiнанcового права.
Ключов1 слова: система фiнанcовиx показникв, фiнанcовий стан п '!дприемства, фiнанcовi показники, управлнсью ршення, показники лквщносл, нормативи, кредитний ризик.
АЛ. ФЕЩЕНКО,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Правовое регулирование системы финансовых показателей на предприятии
В статье раскрыто правовое регулирование системы финансовых показателей на предприятиях различных организационно-правовых форм. Выделены принципы и описаны государственные нормативы регулирования субъектов хозяйственной деятельности. Внесены предложения по интеграции отечественных правовых норм регулирования финансов предприятий в международную систему финансового права.
Ключевые слова: система финансовых показателей, финансовое состояние предприятия, финансовые показатели, управленческие решения, показатели ликвидности, нормативы, кредитный риск.
О.Р. FESCHENKO,
graduate student Kyiv National Economic University named after V. Getman
Legal regulation of financial performance in enterprise
In the article the legal regulation of financial performance in enterprises of various organizational and legal forms. Highlighted the principles and guidelines described state regulation of business entities. Proposals for the integration of domestic legal
© ОЛ. ФЕЩЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 7 (170)/2015 1 1 1
rules regulating finance companies into the international system of financial law.
Keywords: system of financial performance, financial position, financial performance, management decisions, liquidity, standards, credit risk.
Постановка проблеми. Перехщ до ринкових вщносин вимагае суттевих зрушень в економщ в цтому та на глд-приемствах зокрема, що гризводить до ухвалювання не-ординарних ршень, прийнятих з урахуванням фЫансово-го положення пщприемства. Так ди повинн базуватися на достов^нм та своечаснм ¡нформаци, яку можуть отрима-ти використовуючи систему фЫансових коеф¡ц¡eнт¡в на пщ-приeмств¡, що дозволить проводити фЫансову д¡яльн¡сть максимально ефективно.
Анал13 дослщжень та публкацм з проблеми. Окрем1 аспекти теми досл¡дження в певн¡й мр розкрит¡ у працях як зарубжних, так ¡ в¡тчизняних науковц¡в ¡ експерт¡в: В. Андру-щенко, В. Базилевич, М. Б¡лик, В. Галасюк, В. Геець Л. Кос-тирко, О. Клементьева, Л. Лгоненко, О. Мендрул, G. Мних, О. Островська, В. Савчук, В. Собко, О. СтепурЫа, О. Терещенко, А. Турило, М. Чумаченко, Дж. Аргени М.1. Бакано-ва, 1.Т. Балабанова, О.М. Волкова, Ж. Депалян, В. Ковальова, Б. Колосс, РодюновоУ, Н.О. Русак, Р.С. Сайфул¡на, Г.В. Са-вицько', М.О. ФедотовоУ, Е. Хелферта, Дж. Xор¡ган та ¡н.
Мета статтi полягае у дослщжеы правового регулювання системи ф¡нансових показниюв на п¡дприeмств¡.
Виклад основного матерiалy. Фактично держава не здмснюе правового регулювання системи фЫансових по-казниюв для ц¡лей управл¡ння п¡дприeмством - це було б не правильно, адже кожний суб'ект господарювання характеризуемся сво'ми особливостями, а тому потребуе ункаль-но' системи коефщентю ф¡нансового стану для прийняття управлЫських р¡шень. У той же час окрем¡ аспекти роботи з побудови системи фЫансових показник¡в у в^чизняному за-конодавств¡ регулюються.
Звернемо увагу на те, що загалом державне регулювання фЫансю п¡дприeмств зд¡йснюeться на таких принципах [1]:
а) визначення напрямв регулювання фЫансю пщпри-емств в¡дпов¡дно до державно' ф¡нансовоí пол™ки на дано-му етап¡;
б) забезпечення довготривало' ди державних норматив-но-правових акт¡в, спрямованих на регулювання фЫансю п¡дприeмств;
в) забезпечення достатньо'' самост¡йност¡ п¡дприeмств у зд¡йсненн¡ фЫансово' д¡яльност¡;
г) погодження ф¡нансових ¡нтересю держави, п¡дприeмств у зд¡йсненн¡ фЫансово' д¡яльност¡;
д) врахування св¡тового досвщу регулювання ф¡нансових суб'eкт¡в господарювання;
е) ¡нтеграц¡я в¡тчизняних правових норм регулювання фЬ нанс¡в п¡дприeмств у мТжнародну систему ф¡нансового права.
Процес державного регулювання фЫансв п¡дприeмств включае:
а) створення необхщно''' нормативно'' бази для регулювання основних ланок фЫансв пщприемств;
б) формування нормативних вимог до використовуваних п¡дприeмствами ф¡нансових ¡нструмент¡в;
в) регламента^ю д¡яльност¡ ф¡нансових ¡нститут¡в, що об-слуговують ф¡нансову д¡яльн¡сть пщприемств;
г) фopмyвaння дieвoï cиcтеми екoнoмiчнoгo cтимyлювaння ефективнoï фiнaнcoвoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв;
д) cтвopення дieвoï cиcтеми фiнaнcoвиx тa iншиx caнкцiй зa пopyшення пiдпpиeмcтвaми чиннoгo фiнaнcoвoгo пpaвa.
Для ^no щoб cтимyлювaти poзвитoк ^стеми фiнaнco-виx пoкaзникiв, щo бaзyютьcя нa pезyльтaтивнocтi нa ocнoвi вapтocтi пiдпpиeмcтвa, для ïxньoгo poзвиткy неoбxiднo yдo-cкoнaлювaти влacне pинкoве пщФунтя для викopиcтaн-ня тaкиx пoкaзникiв - poзвитoк фoндoвoгo pинкy. Для цьo-гo пoтpiбнo cтимyлювaти poзвитoк фoндoвoгo cеpедoвищa, зoкpемa cтвopити тaкi yмoви, щoб oпеpaцiï кyпiвлi цiнниx пa-пеpiв мoгли здiйcнювaти aктивнo не лише юpидичнi ocoби, a й фiзичнi. Для цьoгo пoтpiбнo yдocкoнaлювaти зaкoнoдaв-cтвo y cфеpi poзкpиття пiдпpиeмcтвaми внyтpiшньoï iнфop-мaцiï, cтимyлювaти пiдвищення лiквiднocтi pинкy тa здiй-cнювaти iншi зaxoди, нaцiленi нa пiдвищення пpивaбливocтi цiнниx пaпеpiв, як iнвеcтицiйниx зacoбiв. Oкpемi ^стеми фi-нaнcoвиx пoкaзникiв зaкpiпленi нa деpжaвнoмy piвнi - Ha-цioнaльний бaнк Укpaïни pеглaментye фiнaнcoвi пoкaзники для кoмеpцiйнoгo бaнкy, для cтpaxoвиx кoмпaнiй вcтaнoвленi ocoбливi фiнaнcoвi пoкaзники y Зaкoнi Укpaïни «Пpo CTpa-xyвaння», для тopгiвцiв цiнними пaпеpaми - зaкpiпленi y Зa-гаы Укpaïни «Пpo цiннi пaпеpи тa фoндoвий pинoк», пoкaз-ники для циx пiдпpиeмcтв poзpoбляe, зoкpемa, Haцioнaльнa кoмiciя з цiнниx пaпеpiв тa фoндoвoгo pинкy тoщo. Taк, для кoмеpцiйниx бaнкiв y paмкax тpaденцiйнoгo aнaлiзy poзpo-бленa cиcтемa фiнaнcoвиx пoкaзникiв, якa включae в мбе пoкaзники лiквiднocтi, aдеквaтнocтi кaпiтaлy, iнвеcтицiйнoï aктивнocтi, вaлютнoï пoзицiï тa кpедитнoгo pизикy. Haпpи-клaд, дo пoкaзникiв лiквiднocтi вiднocятьcя тaкi (див. тaбл.).
Hopмaтив миттeвoï лiквiднocтi вcтaнoвлюeтьcя для кoнтpo-лю зa здaтнicтю бaнкy зaбезпечити cвoeчacне викoнaння cвoïx гpoшoвиx зoбoв'язaнь зa paxyнoк виcoкoлiквiдниx aктивiв.
Aнaлiз цьoгo нopмaтивy дae мoжливicть зpoбити тaкi ви-cнoвки:
- y paзi знaчнoгo пеpевищення фaктичнoгo знaчення H4 нaд нopмaтивним бaнк нaгpoмaджye лiквiднicть для фiнaн-cyвaння кpедитiв чи iнвеcтyвaння;
- y пpoтилежнoмy paзi, тoбтo кoли cитyaцiя вкaзye нa не пo-фиття нopмaтивy пpoтягoм певнoгo чacy, бaнк мae пpoблемy з викoнaнням зoбoв'язaнь пеpед клieнтaми, мoжливими cтaють випaдки неcвoeчacнoгo здiйcнення плaтежiв з ix^x paxyнкiв.
Hopмaтив пoтoчнoï лiквiднocтi вcтaнoвлюeтьcя для ви-знaчення cтpoкiв збaлaнcoвaнocтi тa cyм лiквiдниx aктивiв i зoбoв'язaнь бaнкy. Biн пoкaзye, i^o цей нopмaтив oбчиcлю-eтьcя як cпiввiднoшення aктивiв пеpвиннoï тa втopиннoï лiк-вiднocтi дo зoбoв'язaнь iз кiнцевим cтpoкoм пoгaшення дo 30 дыв включнo.
Пoкaзники кpедитнoгo pизикy вpaxoвyють cпiвпpaцю кo-меpцiйнoгo бaнкy i iнcaйдеpiв, a тaкoж ycтaнoви тa великиx клieнтiв. Mетoю викopиcтaння циx пoкaзникiв е кoнтpoль зa дивеpcифiкoвaнicтю пopтфелю тa мoжливicтю виникнення фiнaнcoвиx тpyднoщiв y бaнкy y випaдкy пoгipшення фiнaн-coвoгo cтaнy великиx пiдпpиeмcтв.
112 Формування ринкових вщносин в ÓKparni № 7 (170)/2015
Щoдo мoжливиx нaпpямiв здiйcнення yдocкoнaлення в цiй cфеpi, тo ми пpoпoнyeмo дoпoвнити ïx тими, щo вiдoбpaженi в y^ax Бaзель II тa Бaзель III. B oнoвлениx вимoгax Бaзель-^rara кoмiтетy пеpедбaчaeтьcя oбмеження бaнкiв вщ нaдмip-ниx pизикiв шляxoм вcтaнoвлення нoвoгo poзмipy гаефУен-тa левеpиджy - вiднoшення oбcягy пoзикoвиx гаш^в бaнкy дo влacниx - нa piвнi 3%. Cиcтемa нoвиx cтaндapтiв пеpедбaчae гapмoнiзoвaний нa мiжнapoднoмy piвнi кoефiцieнт левеpиджy, який мae дoпoвнювaти пoкaзники кaпiтaлy з ypaxyвaнням pи-зикiв. Чacткa пoзикoвиx aктивiв е aбcoлютним нoвoвведенням Бaзельcькoгo кoмiтетy. Цей пoкaзник нiкoли paнiше не poзгля-дaвcя як cклaдoвa Угoди пpo кaпiтaл кoмеpцiйниx бaнкiв. Ha нaшy думку, тaке дoпoвнення дo вiтчизнянoï cиcтеми пoкaзни-кiв для бaнкiв буде cтимyлювaти екoнoмiчнy cтiйкicть ycтaнoв.
Taкoж дoцiльним дoпoвненням мoже бути пoкaзник буфе-pa збеpеження кaпiтaлy тa кoнтpциклiчнoгo бyфеpa кaпiтaлy. Bимoги дo циx пoкaзникiв нacтyпнi:
- викopиcтoвyeтьcя для пoкpиття збиткiв y пеpioди ф^н-coвoгo тa екoнoмiчнoгo cтpеcy;
- бaнки будуть зoбoв'язaнi мaти бyфеp збеpеження га-пгталу нa piвнi 2,5% щoб пpoтиcтoяти мaйбyтнiм пеpioдaм cтpеcy в pезyльтaтi чoгo зaгaльне знaчення aкцioнеpнoгo ^п^талу cтaнoвитиме 7% (4,5% aкцioнеpний ^п^тал i 2,5% бyфеp збеpеження ^п^лу).
Taкi пoкaзники дoзвoлятимyть бaнкaм пpoвoдити динaмiч-ний пpoцеc пiдтpимaння oбcягy pезеpвiв - вoни нapoщyвa-тимуть кoшти нa cтaдiï кpедитнoгo буму тa poзвиткy екoнoмi-ки, a витpaчaтимyть - пiд чac фiнaнcoвo cклaдниx кpизoвиx пеpioдiв, нaпpиклaд, як пpoтягoм кpизи 2OOB-2OO9 poкiв. ^жен бaнк згiднo з Бaзелем III мaтиме чac (пiльгoвий пеpi-oд) для тoгo, щoб пpивеcти ^orci бiзнеc-мoдель y вiдпoвiд-нicть з нoвими вимoгaми pегyлятopa.
Oкpiм цьoгo, вiтчизняне зaкoнoдaвcтвo pегyлюe й Ышн cиcтеми фiнaнcoвиx пoкaзникiв - нaпpиклaд, для cтpaxoвиx кoмпaнiй. Taк, Зaкoн Укpaïни «Пpo cтpaxyвaння» y poздiлi III визнaчae вимoги тa методику poзpaxyнкy плaтocпpoмoж-нocтi cтpaxoвикa. ^ди вiднocятьcя фiнaнcoвi пoкaзники -poзмip cтaтyтнoгo кaпiтaлy, oбcяг cтpaxoвиx pезеpвiв, oбcяг пеpевищення фaктичнoгo зaпacy нaд poзpaxyнкoвим.
Miнiмaльний poзмip cтaтyтнoгo кaпiтaлy cтpaxoвикa, який зaймaeтьcя видaми cтpaxyвaння iншими, нiж cтpaxyвaння життя, вcтaнoвлюeтьcя в cyмi, еквiвaлентнiй 1 млн. eвpo, a cтpaxoвикa, кoтpий зaймaeтьcя cтpaxyвaнням життя, - 1,5 млн. eвpo зa вaлютним oбмiнним ^вдм вaлюти Укpaïни.
Cтpaxoвики вiдпoвiднo дo oбcягiв cтpaxoвoï дiяльнocтi зoбoв'язaнi пiдтpимyвaти нaлежний piвень фaктичнoгo зaпacy
плaтocпpoмoжнocтi (неттo-aктивiв). Фaктичний зaпac плaтo-cпpoмoжнocтi (неттo-aктиви) cтpaxoвикa визнaчaeтьcя виpa-xyвaнням iз вapтocтi мaйнa (зaгaльнoï cyми aктивiв) cтpaxoви-кa cyми немaтеpiaльниx aктивiв i зaгaльнoï cyми зoбoв'язaнь, y тoмy чиcлi cтpaxoвиx. Cтpaxoвi зoбoв'язaння пpиймaютьcя piв-ними oбcягaм cтpaxoвиx pезеpвiв, якi cтpaxoвик зoбoв'язaний фopмyвaти y пopядкy, пеpедбaченoмy цим зaкoнoм. Hopмa-тивний зaпac плaтocпpoмoжнocтi cтpaxoвикa, який здiйcнюe види cтpaxyвaння iншi, нiж cтpaxyвaння життя, нa будь-яку дaтy дopiвнюe бiльшiй з визнaчениx величин, a caме:
- пеpшa - пiдpaxoвyeтьcя шляxoм мнoження cyми CTpaxo-виx пpемiй зa пoпеpеднi 12 мicяцiв нa 0,18 (ocтaннiй мicяць буде cклaдaтиcя з кiлькocтi днiв нa дaтy poзpaxyнкy). Пpи цьoмy cyмa cтpaxoвиx пpемiй зменшyeтьcя нa 50 вiдcoткiв cтpaxoвиx пpемiй, нaлежниx пеpеcтpaxoвикaм;
- дpyгa - пiдpaxoвyeтьcя шляxoм мнoження cyми CTpaxo-виx виплaт зa пoпеpеднi 12 мicяцiв нa 0,26 (ocтaннiй мicяць буде cклaдaтиcя з кiлькocтi днiв нa дaтy poзpaxyнкy). ^и цьoмy cyмa cтpaxoвиx виплaт зменшyeтьcя нa 50 вiдcoткiв виплaт, !o кoмпенcyютьcя пеpеcтpaxoвикaми згiднo з y^a-деними дoгoвopaми пеpеcтpaxyвaння.
Зaгaлoм y цм cфеpi пpaвoвoï ocнoви викopиcтaння ф^нм-виx пoкaзникiв дoпoвнення нa дaний чac недopечнi - нa вiдмiнy вiд бaнкiвcькoï cфеpи нa cтpaxoвoмy pинкy пpoтягoм ocтaннix po^ не вiдбyвaлocя знaчниx бaнкpyтcтв тa пoгipшення ф^н-coвoгo cтaнy yчacникiв pинкy. A тoмy зaкpiпленi фiнaнcoвi пo-кaзники, дoтpимaння якиx вимaгaeтьcя вiд кoмпaнiй цьoгo гек-TOpy, е дocтaтнiми для ефективнoгo фyнкцioнyвaння pинкy.
У cфеpi фyнкцioнyвaння pинкy цiнниx пaпеpiв для пpoфе-ciйниx yчacникiв pинкy тaкoж деpжaвoю чггга pеглaментoвa-нa cиcтемa фiнaнcoвиx пoкaзникiв, щo poзpoбляeтьcя Ha^-oнaльнoю кoмicieю з цiнниx пaпеpiв тa фoндoвoгo pинкy. Taк, piшенням цьoгo opгaнy зaкpiпленa метoдикa poзpaxyнкy лк-вiднocтi, кaпiтaлy тa iнвеcтyвaння. Cиcтемa фiнaнcoвиx пo-кaзникiв poзpaxoвyeтьcя нacтyпним чинoм.
Пoкaзник лiквiднocтi тopгoвця цiнними пaпеpaми, щo здiйcнюe бpoкеpcькy дiяльнicть, дилеpcькy дiяльнicть тa aндеpaйтинг, poз-paxoвyeтьcя як cпiввiднoшення зaгaльнoï cyми дoгoвopiв, yi^a-дениx тopгoвцем цiнними пaпеpaми з юpидичними тa фiзичними ocoбaми aле не викoнaниx нa день poзpaxyнкy (вiдкpитi пoзицii^, дo poзмipy cтaтyтнoгo кaпiтaлy тopгoвця цiнними пaпеpaми. Цей пo-кaзник лiквiднocтi не мoже пеpевищyвaти 35 [4].
Taraœ дo cиcтеми пoкaзникiв yчacникa фoндoвoгo pинкy -тopгiвця цiнними пaпеpaми вiднocятьcя пoкaзники кaпiтaлy (мiнiмaльнoгo poзмipy влacниx кoштiв, aдеквaтнocтi влacниx гаштив, aдеквaтнocтi ocнoвнoгo кaпiтaлy), пoкaзники Ыве^
Hopмaтивнi пoкaзники лiквiднocтi
Hopмaтивнi пoкaзники Aлгopитм poзpaxyнкy Оптимальне значення
H4 - нopмaтив миттeвoï лiквiднocтi (^p+Ka^p^OO %; Де Kкp+Ka - гашти нa кoppaxyнкax в iншиx бaнкax+ бaнкнoти тa мoнети в raci; Пp - зoбoв'язaння бaнкy зa пoтoчними paxyнкaми >20%
H5 - нopмaтив пoтoчнoï лiквiднocтi Aпв / Рп + З) Ч 100%, де Aпв - aктиви пеpвиннoï тa втopиннoï лiквiднocтi; Pп - пoтoчнi paxyнки для poзpaxyнкy нopмaтивy пoтoчнoï лiквiднocтi; З - зoбoв'язaння бaнкy > 40%
H6 - нopмaтив кopoткocтpoкoвoï лiквiднocтi Дл / (Pп + Зк) Ч 100%, де An - лквщы aктиви; Pп - пoтoчнi paxyнки для poзpaxyнкy нopмaтивy кopoткocтpoкoвoï лiквiднocтi; Зк - кopoткocтpoкoвi зoбoв'язaння > 20%
Джерело: [3, c.180].
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 7 (170)/2015 1 13
тування (¡нвестування в цЫы папери окремо за кожною юри-дичною особою, загальноУ суми ¡нвестування).
Власы кошти торговця цЫними паперами складаються з основного капралу та додаткового капiталу. Показник адек-ватностi власних коштiв вiдображаe здатнють торговця цЫ-ними паперами своечасно i в повному обсязi розрахуватися за своУми зобов'язаннями. Значення показника адекват-ностi власних коштiв визначаеться як спiввiдношення власних коотв торговця цiнними паперами до сумарних активiв, зважених за ступенем ризику та зменшених на суму забезпечення за цЫними паперами, на суму забезпечення за без-умовними зобов'язаннями або грошового покриття у виглядi застави або гарантп тре™ осiб [4].
Показник адекватностi основного капггалу торговця цЫ-ними паперам розраховуеться як спiввiдношення основного капралу до загальних активiв торговця цЫними паперами i встановлюеться з метою захисту вкладниюв у цЫы папери вiд можливих ризикiв.
Показник ¡нвестування в цiннi папери окремо за кожною юридичною особою визначаеться як стввщношення розмiру активiв (грошових коштiв та/або цiнних паперiв), як ¡нвесту-ються на придбання цЫних паперiв окремо за кожною юридичною особою, до власних коотв торговця цЫними паперами. Показник загальноУ суми ¡нвестування визначаеться як стввщношення суми активiв (грошових коогпв та/або цiнних паперiв), що ¡нвестуються на придбання цiнних паперiв юри-дичних осiб, до власних коотв торговця цЫними паперами.
Як бачимо, законодавство визначило значну юльюсть систем фЫансових показникiв, що повиннi використовува-тися в дiяльностi окремих сегменлв ринку. Контроль за до-триманням цих показниюв вiдбуваeться на найвищому рiвнi органiзацiï - так, у випадку недотримання нормативних по-казниюв банкiвськими установами НБУ може застосува-ти санкци до керiвного персоналу банку та акцiонерiв, на-приклад, заборонивши Ум здмснювати вiдповiдну дiяльност¡ протягом певного перiоду. 0крiм самих показниюв, в окремих сегментах економки держава регламентуе i мехаызм функцiонування системи фiнансового контролiнгу - в тому ж банку згщно з вггчизняним законодавством е необхщним створення служби внутрiшнього аудиту, яка, зокрема, вико-нуе ряд функцй що вiдносяться до компетенци фЫансового контролера - наприклад, вiдстежуe вщхилення фiнансових показникiв вщ ухых нормативних значень.
Щодо звичайних пщприемств, що працюють у сфер! реально' економки, то тут законодавча регламентацУя систем фЫан-сових показниюв, зокрема таких, що використовуються у цтях фЫансового контролЫгу, вщсутня. Це, на нашу думку, правильно, адже кожне пщприемство характеризуеться рУвними параметрами - сферою дУяльноси досвщом вищого керУвництва, часткою матерУальних витрат у загальнм сум! витрат тощо.
ОкремУ з показниюв, що використовуються у системах фЬ нансового аналУзу при оцЫц звтосп, що складен за мж-народними стандартами та були розглянут у попередньому пщроздл закртлеы у вгтчизняному положены про бухгалтерский облк 3 «Звгг про фЫансов! результати». Зокрема, в документу вщображена методика аналУзу фЫансових показниюв, що вщносяться до системи показниюв корпоративно' оцЫки, зпдно з мУжнародним подлом фЫансових показниюв [2]:
- у статт «Чистий прибуток, що припадае на одну просту акцю наводиться показник, який розраховуеться шляхом дтення суми чистого прибутку або збитку, який належить власникам простих акцй на середньорУчну ктьюсть про-стих акцм;
- у статт «Скоригований чистий прибуток, що припадае на одну просту ащю» вщображаеться показник, який розраховуеться дтенням скориговано' суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцй на скориговану серед-ньорУчну ктьюсть простих акцм;
- розрахунок середньорУчноУ ктькост акцй чистого прибутку, який належить власникам простих акцм, та Ух коригу-вання здмснюеться зпдно з Положенням (стандартом) бухгалтерского облку 24 «Прибуток на акцю»
- у статт «Дивщенди на одну просту ащю» вщобража-еться показник, який розраховуеться шляхом дтення суми оголошених дивщендУв на ктьюсть простих акцй за якими сплачуються дивщенди.
Доцтьно, на нашу думку, було б також вщображати змЫу ринковоУ вартост акци пщприемства протягом року на фондовому ринку, а також розраховувати таю показники, що використовуються аналУтиками при оцЫц звУтностУ, складе-ноУ за МСФО, як стввщношення (P/E), стввщношення цЫи зростання доходУв (PEG), ринкова катталУза^я. Ц показники дозволили б отримувати бтьш адекватн дан про корис-тувачам звгшост про зростання добробуту акцюнерУв пщ-приемства та визначати вщповщним чином привабливють вкладення коотв у вщповщне пщприемство. Таке доповне-ння доцтьно прописати, на нашу думку, у ПСБО 3 «ЗвУт про фЫансов! результати» та вщображувати запропонован показники в третм частин звУту.
Висновки
Отже, вважаемо врегулювання на державному р!вн систем фЫансових показниюв, що використовуються для цтей контролЫгу, недоречним, адже кожне пщприемство характеризуеться своУми особливостями та повинне використо-вувати таку систему вщносних коефУен^в та абсолютних показниюв, яка дозволятиме менеджменту приймати максимально ефективн ршення. В той же час окремУ сфери економки потребують особливого нагляду з боку держа-ви, а тому для них закртлеы вщповщы системи показниюв, що дозволяють визначити рУвень ризику вкладення коотв у ц установи - ¡нвестицмы фонди, комерцмы банки, торгУв-цУ цУнними паперами, страхов! компани. У сферУ регламен-тування фУнансових показникУв для банювських установ ми пропонуемо доповнити вггчизняну систему тими, що наявн! в угодах Базель II та Базель III, зокрема показником леве-риджу та показником буфера збереження капралу та контр-циклУчного буфера капггалу. Перший показник вводиться для контролю за фЫансовою незалежнютю банку та рУвнем ризику, в той час як останы два - спрямоваы на стабУлУза-ц!ю фУнансового стану комерцмного банку в умовах фЫан-совоУ кризи за рахунок коогпв, що були накопичен! протягом перюду економУчного зростання. В ¡нших сферах економЬ ки протягом останнУх чотирьох роюв не вУдбувалося значних процеав лУквУдностУ, а тому вважаемо, що в цих сферах роз-роблеы показники фУнансового стану е ефективними.
114 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 7 (170)/2015
Список використаних джерел
1. Давидович I.e. Контрол!нг: Навч. пос!бник. - К.: Центр учбовоТ л!-тератури, 2008. - 552 с.
2. Дедов О.А. Методология контроллинга и практика управления крупным промышленным предприятием: Учеб. пособие / О.А. Дедов. - М.: Апьпина Бизнес Букс, 2008. - 248 с.
3. Зор!на О.А. М!сце контрол!нгу в систем! управл!ння пщприем-ством / О.А. Зор!на // Науковий в!сник Нац!онального ун!версите-ту ДПС УкраТни (економ!ка, право). - 2010. - №2(49). - С. 59-66.
4. 1вата В.В. Контрол!нг у систем! управл!ння пщприемством / В.В. 1вата // Проблеми системного п!дходу в економ!ц! [Електрон. ресурс] // Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ PSPE/2009_3/Ivata_309.htm
5. Ковалевська А.В. Оц!нка ф!нансового потенц!алу п!дприемства / А.В. Ковалевська // 3б. наукових праць. «Ф!нансово-кредитна д!яль-н!сть: проблеми теор!Т та практики». - 2006. - Вип. 1 (1). - С. 76-82.
6. Земитан Г. Методы прогнозирования финансового состояния организации / Г. Земитан // Финансы и кредит. - 2007. - №3. - С. 13-16.
7. Крамаренко Г.О., Чорна О.е. Ф!нансовий анализ. П!дручник. - К.: Центр учбовоТ л!тератури, 2008. - 392 с.
8. Митрофанов Г.В. Ф!нансовий анал!з / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ¡н.; за ред. Г.В. Митрофанова. - К.: КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. - 301 с.
9. Ситник Г.В. Методичн! п!дходи до оц!нки ф!нансового потенц!алу п!дприемства / Г.В. Ситник, Н.Г. Хмельовська // [Електрон. документ] - Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer21/953.htm
УДК 311.218; 338.439.02
О.В. П1СКУН0ВА,
д.е.н., професор кафедри економко-математичного моделювання, Кивський нацональний економ 'нний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана,
0.1. ОСИПОВА,
асистент кафедри економко-математичного моделювання, Кивський нацюнальний економ 'нний ун 'верситет ¡м. Вадима Гетьмана
Репональний аспект статистичного дослщження продовольчо! безпеки Украши
На основi даних Державноiслужби статистики Украни проведено статистичний аналз продовольчоiбезпеки репошв Украни. Р'юень продовольчоiбезпеки оцнювався за зваженою процедурою ¡ндивщуального рейтингування. За допомогою теорИ'кон-вергенцИ'доспджено диферен^ацю репошв Украни за рiвнем продовольчоiбезпеки. На пдТрунИ моделей панельних регресй з фксованими ефектами визначено фактори, що впливають нарiвень продовольчоiбезпекирепошв Украни.
Ключов! слова: статистичний анапз, продовольча безпека, репони Украни, споживання базових продукт'ю харчу-вання, зважена процедура ¡ндивщуального рейтингування, мiжрегiональнi вщмнносл, теоря конвергенцИ', економетрич-не моделювання, моделi панельних даних.
Е.В. ПИСКУНОВА,
д.э.н., профессор кафедры экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
О.И. ОСИПОВА,
ассистент кафедры экономико-математического моделирования, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Региональный аспект статистического исследования продовольственной безопасности Украины
На основе данных Государственной службы статистики Украины проведен статистический анализ продовольственной безопасности регионов Украины. Уровень продовольственной безопасности оценивался с использованием взвешенной процедуры индивидуального рейтингования. С помощью теории конвергенции было проведено исследование дифференциации регионов Украины по уровню продовольственной безопасности. На основе моделей панельных регрессий с фиксированными эффектами определены факторы, влияющие на уровень продовольственной безопасности регионов Украины.
Ключевые слова: статистический анализ, продовольственная безопасность, регионы Украины, потребление базовых продуктов питания, взвешенная процедура индивидуального рейтингования, межрегиональные различия, теория конвергенции, эконометрическое моделирование, модели панельных данных.
O.V. PISKUNOVA,
doctor of sciences [Economic], professor of the department of economic and mathematical modeling,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman,
O.I. OSYPOVA,
assistant of the department of economic and mathematical modeling, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
The regional dimension of statistical research of food security of Ukraine
Statistical analysis of the food security of regions of Ukraine was carried out based on the data of the State Statistics Service of Ukraine. The level of food security was estimated using the Individual weighted rating procedure. Using the theory of convergence was investigated differentiation of regions of Ukraine by the level of food security. Factors affecting the level
© О.В. П1СКУНОВА, О.1. ОСИПОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в YKparni № 7 (170)/2015 1 15
