CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 246-254.
УДК 343.102
ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦ1Я НАПРАВЛЕННЯ ЗАЯВИ I ПОВ1ДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН ЗА НАЛЕЖН1СТЮ
Омельченко Т. В.
Одеський державний ушверситет внутрiшнiх справ, м. Одеса, Украша
У статп розглядаються процесуальний порядок направлення заяви або повщомлення про злочин за належтстю. Розкриваються теоретичт та практичш проблеми прийняття процесуальних ршень за результатами розгляду заяв та повщомлень про злочин.
Ключовi слова порушення кримшально! справи, досудове проваджеиия, перевiрка заяв та по-вiдомлень про злочини.
Сучасна правова регламентащя початкового етапу кримшально-процесуально! д1яльност1 викликае зауваження з боку правознавщв щодо р1зних аспектов. Вислов-люеться критика до назви першо! стадп, вказуеться на невизначешсть процесуаль-ного статусу ос1б, яю приймають участь у розгщщ заяв та повiдомлеиь про злочини. Наголошуеться на иеобхiдиостi перегляду правил про доказове значення матерiалiв перевiрки заяв або повiдомлеиь про злочии, про розширення процесуальиих засобiв встановлення фактичиих обставии вчииеиого дiяиия. Анатзуються критерп роз-межуваиия поиять «звернення громадян» та «заяви i повщомлення про злочини», повиоважеиия адмiиiстративиих судiв та судiв загально! юрисдикцп щодо розгляду скарг иа вщмову у порушенш кримшально! справи. Але при цьому, иа иаш погляд, ие придшяеться увага до рiшеиь, яю вiдповiдио до ст. 97 КПК Укра!ни приймаються за результатами розгляду заяв або повщомлень про злочиии. Насамперед це сто-суеться прийняття ршення про направлення заяви i повiдомлення за належнiстю.
Питания першо! стадп кримiнального процесу постiйно знаходяться у цен^ уваги правознавцiв. Процесуальш проблеми порушення та вiдмови у порушенш кримшально! справи у сво!х працях докладно розглядали Зеленецький В. С., Лобой-ко Л. М. та ш. Але, як показуе анатз навчально! та спещально! лтоератури, науково-практичних коментарiв Кримiнально-процесуального кодексу Укра!ни, лише в де-яких розкриваються окремi аспекти направлення заяви та повщомлення за належ-шстю.
Метою статтi е вивчення правового шституту направлення заяви i повщомлен-ня за належнiстю та обгрунтування внесения змiн у чинну його регламентащю.
Ст. 97 КПК Укра!ни «Обов'язковiсть прийняття заяв i повщомлень про злочини i порядок !х розгляду» закрiплюе, що по заявi або повiдомленнi про злочин прокурор, слщчий, орган дiзнання або суддя зобов'язаш не пiзнiше триденного строку прийняти одне з таких ршень: 1) порушити кримiнальну справу; 2) вщмовити в порушенш кримшально! справи; 3) направити заяву або повщомлення за належнiстю. I якщо щодо перших двох ршень законодавство досить повно регламентуе процесуальний порядок дш, то у вщношенш направлення заяви i повщомлення за належ-нiстю iснують певш прогалини. Недосконалiсть процесуального регламентування
дае шдстави до рiзного тлумачення як у процесуальнiй лiтературi, так i у вiдомчих нормативно-правових актах.
Так, вщповщно до п. 2.1. 1нструкци про порядок приймання, реестрацп та розгляду в органах прокуратури Украши заяв i повiдомлень про злочини [1], заяви i повщомлення про злочини, незалежно вiд мюця i часу !х вчинення, а також повноти повщомлених даних i форми подання, обов'язково приймаються у прокуратурах ушх рiвнiв, у тому чи^ i в справах, яю не пiдлягають !х вiданню. Ршення за за-явою чи повщомленням про злочин повинно бути прийняте протягом 3 дiб з дня !х надходження до прокуратури (п. 4.5). У п. 4.8 вщзначаеться, що за заявами i по-вiдомленнями про злочини приймаються таю ршення: — про порушення кримшаль-но! справи в порядку, встановленому ст. 98 КПК Украши; — про вщмову в порушен-ш кримшально1 справи (ст. 99 КПК Украши); — про передачу повщомлення за на-лежнiстю (одночасно вживаються всi можливi заходи, щоб запобшти злочиновi або припинити його. За наявносп вiдповiдних пiдстав, що свщчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повiдомила про злочин, слщ вжити необхiдних за-ходiв для забезпечення безпеки заявника). Про прийняте процесуальне рiшення особою, що проводила перевiрку за заявою чи повiдомленням про злочин, письмово повщомляеться заявник, якому роз'ясняються його право оскаржити прийняте рiшення, а також порядок оскарження.
Вщповщно до п. 3.7, 3.8 1нструкци про порядок приймання, реестраци та розгляду в органах i пiдроздiлах внутршшх справ Украши заяв i повщомлень про злочини, що вчиненi або готуються [2], коли розгляд заяв i повiдомлень про злочини, що вчинений або готуеться, не входить до вщання органiв внутршшх справ або е свiдчення про вчинення злочину на територп обслуговування iншого органу внутрiшнiх справ, заява чи повщомлення тсля реестраци протягом трьох дiб пере-силаеться за належшстю, про що робиться вщповщний запис у Журналi реестраци заяв i повiдомлень про злочини, що вчинеш або готуються. Разом iз цим обов'язково вживаються необхiднi заходи щодо запобiгання або припинення злочину, а також збереження слiдiв злочину. При направлены заяв i повщомлень про злочини, що вчиненi або готуються, для розгляду за належшстю вщм^ка про це в ЖРЗПЗ робиться тшьки пращвником з облшово-реестрацшно! роботи або особою, на яку по-кладено вiдповiдальнiсть за облшово-реестрацшну i статистичну роботу, на пiдставi копil супровiдного листа з вихщним номером режимно-секретного пiдроздiлу органу внутршшх справ, яка надат зберiгаеться в справi листування за заявами та по-вiдомленнями про злочини. Заявник шформуеться про передання його заяви про злочин за належшстю протягом доби з часу прийняття ршення. Заяви i повщомлення про злочини, що вчинеш або готуються, що надшшли з шших оргашв внутрiшнiх справ, рееструються i беруться на облiк зпдно з вимогами вiдповiдноl Iнструкцil. При цьому строк !х вирiшення вщраховують з часу останньо1 реестрацil в оргаш внутрiшнiх справ.
Вiдповiдно до п. 1.4. 1нструкци про порядок розгляду в Службi безпеки Украши звернень громадян та реестрацil, облшу заяв i повiдомлень про вчинеш або шдго-товлюванi злочини [3], звернення, оформленi належним чином i поданi в установле-ному порядку, шдлягають обов'язковому прийняттю та розгляду, вщмова у !х прий-
нятп забороняеться. Письмове звернення, якщо воно мютить шформащю про шдго-товку чи вчинення злочишв, розслiдування яких вiднесено до компетенци СБУ, надсилаеться до вщповщного органу чи пiдроздiлу СБУ для перевiрки шформаци. Звернення, що мютять данi про вчиненi або шдготовлюваш злочини, розглядаються iз залученням сшвроб^ниюв вiдповiдних оперативних або слiдчих шдроздшв СБУ вiдповiдно до глави 8 роздшу II Кримiнально-процесуального кодексу Украши i рееструються у Журналi реестраци, облiку та розгляду заяв i повiдомлень про вчи-ненi або шдготовлюваш злочини.
Анатз законодавства та вщомчих нормативних актiв дозволяе визначити коло питань, яю на нашу думку, потребують виршення: 1) З якого моменту конститу-цiйнi правовщносини конкретизуються кримiнально-процесуальними, тобто що е початковим моментом кримшально-процесуально1 дiяльностi? 2) Чи можна вважати направлення заяви i повiдомлення про злочин за належнютю пiдсумковим рiшенням першо1 стади кримiнального процесу? 3) Як сшввщносяться поняття «за належнютю», «за тдстдшстю», «за шдсуднютю»? 4) Яким процесуальним документом оформлюеться направлення заяви i повiдомлення про злочин за належнютю? 5) Якi строки прийняття рiшення про направлення заяви i повiдомлення про злочин за належнютю та прийняття шдсумкового ршення про порушення або вiдмову в пору-шеннi кримшально1 справи? 6) Який порядок оскарження такого ршення?
У наущ кримiнального процесу висловлеш рiзнi точки зору щодо визначення початкового моменту кримшально-процесуально1 дiяльностi. Таким моментом про-понуеться вважати: 1) прийом заяви i повiдомлення про злочин (Назаренко Р. I. ) [4, с. 5, 10]; 2) !х реестращя у встановленому порядку (Безлепкин Б. Т. ) [5, с. 159]; 3) винесення постанови про порушення кримшально1 справи (Кузнецов М. П. ) [6, с. 610]. Думаеться, що найбшьш правильною е позищя тих авторiв, яю початком кри-мшально-процесуально1 дiяльностi визнають реестрацiю заяви i повщомлення про злочин. Саме реестрацiя тако1 заяви i повiдомлення е юридичним фактом, який по-роджуе офщшну кримiнально-процесуальну дiяльнiсть та призводить до виникнен-ня i розвитку кримшально-процесуальних правовiдносин.
Рiшення про направлення заяви i повiдомлення за належнiстю, як правильно за-значаеться у спещальнш лiтературi, це промiжне рiшення, яке не виключае необ-хiднiсть прийняття одного iз вказаних у ст. 97 КПК Украши ршень — про порушення кримшально1 справи чи про вщмову в цьому [7, с. 198]. Не вш автори под^ють таку точку зору. Так, Лобойко Л. М. вважае, що ршення про направлення заяви i повщомлення за належнiстю е шдсумковим рiшенням першо1 стадil - стади порушення кримшально1 справи [8, с. 168-169]. Хибшсть цього твердження можна аргу-ментувати наступним: а) шсля прийняття рiшення про направлення заяви i повiдом-лення за належнютю не виникае наступна стадiя - стадiя досудового розслщування; б) коло суб'ектiв, процесуальних дш та правовiдносин (тобто ознаки, яю дозволяють вiдокремити стадil кримiнального судочинства) як до, так i шсля прийняття вщповщного рiшення повнiстю тотожш тим, що притаманнi стадil порушення кри-мiнальноl справи; 3) жодного завдання це рiшення не виконуе. Таким чином, направлення заяви i повщомлення про злочин не може визнаватися шдсумковим
ршенням першо! стади кримiнального процесу, а тому ст. 97 КПК Укра!ни потре-буе уточнения.
Визначаючи змют поняття «пщсуднють», вченими вказуеться на те, що це певш ознаки юридично! справи, за наявносп яких закон встановлюе який суд !! розглядае по першiй шстанцл [9, с. 308]. Пiдслiднiсть - це сукупнють встановлених законом ознак справи, вщповщно до яких вона належить до вiдання певного органу досудо-вого розслiдування [7, с. 214]. 1нститут пiдсудностi кримiнальних справ, як зазна-чае Оверчук С. В., був вщомий ще з античних чашв [10, с. 6]. 1нститут пщ-слiдностi мае меншу iсторiю, i вона повинна вщраховуватися з моменту виник-нення слщчого апарату поза судового вiдомства.
Що ж е змютом поняття «направити за належшстю»? Аналiзуючи стадiю по-рушення кримшально! справи, Зеленецький В. С. пропонував доповнити Кри-мшально-процесуальний кодекс статтею «Направления заяви i повiдомлення за належшстю» наступного змюту: «Орган дiзнання, слiдчий, прокурор або суддя (суд), встановив у ходi перевiрки, що провадження за заявою або повщомленню !м не пщвщомче, направляють !! за пщслщнютю або пiдсуднiстю, з доданням матерiалiв проведено! перевiрки. Про це прокурор, слщчий, орган дiзнання або суддя виносять постанову, а суд - ухвалу» [11, с. 284]. Можна зробити висновок, що поняття «за належшстю» охоплюе поняття «пщсуднють» та «пщслщнють».
На думку Лобойко Л. М.: «Поняття «належнють заяв i повiдомлень про зло-чини» багато в чому е схожим з кримшально-процесуальними поняттями «тд-слiднiсть» i «пiдсуднiсть». Воно мае два значения: 1) невщ'емна особливiсть, властивiсть заяви (повщомлення); 2) те, що належить кому-, чому-небудь. У пер-шому значенш головну роль у визначенш належностi заяви вiдiграе якiсть шфор-маци, що мiститься в нш. У другому — межi компетенцп, установлено! кримiналь-но-процесуальним законом для державних оргашв i посадових ошб, що ведуть кримiнальний процес. Щ два аспекти не можуть юнувати iзольовано i тiльки у взаемозв'язку визначають його змют» [8, с.165-166].
Проект Кримшального процесуального кодексу Укра!ни хоча i мiстить статтю 216 за назвою «Пщслщнють», проте жодних правил про порядок направления справи за шдслщшстю не регламентуе [12]. Вщсутнш такий порядок i у проекп Кодексу Укра!ни кримшального процесу [13].
Бшьш-менш докладно направления заяв за належшстю було регламентовано у законодавствi Росiйсько! Iмперi!. Так, ч. 2 ст. 45 Статуту кримшального судо-чинства 1864 року (далi - СКС) передбачала обов'язок мирового суддi приймати скарги по справам, яю йому не шдсудш та направляти скаргу або свш протокол за належшстю волостному суду, судовому слщчому або, якщо немае необ-хщносп в провадженнi слщства, прокурору вiдповiдного окружного суду, про що повщомляе особам, якi приймають участь у справi [14, с. 234]. Вщповщно до ст. 251 СКС вщомосп про злочини та проступки, яю належать вщомству миро-вих судiй, полiцiя передае !м за належнiстю [15, с. 594]. Згщно зi ст. 282 Вшсь-ково-судового статуту 1867 р., особи судового вщомства, полiцiя та адмшютра-тивна влада повiдомляли вiйськовому начальству за належшстю, про виявлеш злочини та проступки, яю належать розгляду вшськових начальникiв [16, с. 62-
63]. Тобто, йдеться про випадки коли розгляд заяви «не належить» посадовим особам у межах певно1' галузi права, а тому вона передаеться тим органам, яю виршують юридичш справи у межах вщповщно1' галузi права.
У ст. 99 КПК Украшсько1 РСР 1922 року закршлялося, що суддя, слщчий, прокурор та органи дiзнання зобов'язанi приймати усi заяви про злочини, що вчинеш або готуються. Суддя та слiдчий зобов'язаш приймати також у справах, що 1'м непщ-суднi, пiсля чого справа направлялася за належною пщсудшстю [17, с. 23]. Вiдповiдно до ст. 91 КПК Украшсько1' РСР 1927 року суддя, прокурор, слщчий та орган дiзнання зобов'язанi приймати ус заяви про злочини, що вчинеш або готуються. У випадках, коли провадження по заявi належить к компетенци iнших судо-во-слiдчих органiв або органiв дiзнання, справа направляеться за належнiстю [18, с. 24-25]. I вже у КПК Украшсько1 РСР 1961 року ст. 97 встановила, що прокурор, слщчий, орган дiзнання або суддя зобов'язаш приймати заяви i повщомлення про вчинеш або пщготовлюваш злочини, в тому чи^ i в справах, яю не пщлягають ix вiданню. По заявi або повiдомленню про злочин прокурор, слiдчий, орган дiзнання або суддя зобов'язанi не шзшше триденного строку прийняти одне з таких ршень: 1) порушити кримiнальну справу; 2) вiдмовити в порушенш кри-мiнальноï справи; 3) направити заяву або повщомлення за належшстю. У бшь-шостi КПК республш Радянського союзу було вказано на передачу за пщ-слщшстю та пiдсуднiстю (крiм КПК Узбецькоï РСР - «направлення справи за пщвщомчютю» ст. 91 [19, с. 39])
Наведеш приклади дозволяють зробити висновок, що поняття «пщсудшсть» та «пщслщшсть» визначають певний орган у межах кримшального судочинства, який мае право приймати ршення у кримшальнш справi. Тодi як «за належшстю», необхщно розкривати як право певного органу розглядати юридичну справу за межами кримiнально-процесуальноï дiяльностi. Перше - це внутршнш розподiл за встановленими правилами кримшальних справ мiж уповноваженими суб'ектами кримiнального процесу, друге - зовшшнш розподiл юридичних справ мiж державними органами та посадовими особами.
Ми дшшли висновку що направлення справи за належшстю не е пщсумко-вим ршенням першоï стадiï кримiнального судочинства. I взагалi - чи е це про-цесуальним рiшенням або процесуальною дiею? Характеризуючи ознаки про-цесуальних ршень у кримiнальному судочинствi, Лупинська П. А. зазначала, що ршення з процесуальних питань е юридичним фактом, що викликае виник-нення, змшу або припинення правовщносин, у яких суб'екти процесуально1' дiяльностi реалiзують сво1' права та обов'язки [20, с. 19]. Також автор вказуе, що процесуальними санкщями за винесення незаконного, необгрунтованого, несправедливого ршення е вщмша або змiна рiшення [20, с. 18]. Басиста I. В. наполягае, що в системi кримшального процесу немае i не може бути таких процесуальних ршень, яю, з одного боку, не були б спрямоваш на досягнення певно1' загально1' мети, а з шшого - не мали б сво1'х специфiчниx завдань [21, с. 353].
Направлення заяви i повщомлення за належшстю може бути юридичним фактом лише у тих випадках, коли виршення питання не знаходиться у площиш кримшального процесу. Ршення про направлення заяви i повщомлення за на-
лежшстю не може бути оскаржено. Заявник лише шформуеться про передання йо-го заяви про злочин за належшстю протягом доби з часу прийняття рiшення. На думку авторiв пiдручнику «Кримiнальний процес» такий пщхщ е правильним, оскiльки за своею сутнютю це рiшення не е остаточним i за поданою заявою в по-дальшому повинно бути прийнято одне з двох ршень: або про порушення, або про вщмову в порушеннi кримшально! справи [7, с. 198-199].
Неоднозначшсть правово! природи направления заяви i повiдомлення за на-лежнiстю викликае дискушю щодо його оформления. На думку Лобойко Л. М. ршення про направления заяви за належшстю оформлюють супровщним листом на iм'я начальника державного органу, в якому е належним те чи шше джерело шфор-мацi! [8, с. 168-169; 22, с. 48]. Як це i передбачено п. 3.7 1нструкци МВС [2]. Ва-пнярчук В. В. пропонуе прийняття ршення про направления заяви i повщомлення за належнiстю (як i ршення про порушення та вiдмову в порушенш кримiнально! справи) оформляти постановою, згщно з вимогами ч. 2 ст. 97 та ст. 130 КПК Укра!ни, яку разом з вщповщною заявою та шшими матерiалами, якщо такi е, направляти iз супровiдним листом вiдповiдному адресату [7, с. 198-199]. Якщо ви-ходити з того, що направления за належшстю означае направления «за межЬ> кримшального судочинства - оформлювати направления необхщно постановою про вщмову у порушенш кримшально! справи та направлениям матерiалiв для розгляду за належшстю. До речi стаття 145 КПК РФ «Ршення, якi приймаються за результатами розгляду повщомлення про злочин» мютить: «За результатами розгляду повщомлення про злочин орган дiзнання, дiзнавач, слiдчий приймае одне з таких ршень: 1) про порушення кримшально! справи в порядку, встановленому статтею 146 цього Кодексу; 2) про вщмову в порушенш кримшально! справи; 3) про передачу повщомлення по пщслщносп у вщповщносп до статп 151 цього Кодексу, а по кримшальних справах приватного обвинувачення — до суду вщповщно до ча-стини друго! статтi 20 цього Кодексу».
Викликае сумшви i правильшсть твердження про те, що ршення про направления заяви i повщомлення за належшстю приймаеться у и ж строки, що i ршення про порушення або вiдмову у порушенш кримшально! справи. Пункт 3.8 1нструкцп МВС закршлюе, що заяви i повiдомлення про злочини, що вчинеш або готуються, що надшшли з iнших органiв внутрiшнiх справ, рееструються i беру-ться на облш згiдно з вимогами вщповщно! 1нструкци. При цьому строк !х виршен-ня вiдраховують з часу останньо! реестрацi! в органi внутршшх справ. Лобойко Л. М. вважае, що рiшення про направления заяви за належшстю приймають у строки, передбачеш ч. 4 ст. 97 КПК (до 3 або до 10 дшв). У вщповщному державному оргаш направлене йому джерело шформаци про злочин рееструють, перевiряють i вирiшують в п самi строки в загальному порядку [8, с. 168-169]. При цьому Лобойко Л. М. вказуе на незаконнють практищ, коли заява направляеться за належшстю «для штучного «продовження» термшв» розгляду тако! заяви [22, с. 48]. Наприклад, подана заява у м. ^мферополь про крадiжку документiв у потягу у м. Киевг Зареестрована у Сiмферополi заява у 10-денний строк направляеться у м. Ки!в, де строк перевiрки заяви буде обчислюватися з моменту реестраци у м. Ки!в, тобто ще 10 дшв. Повернення тако! заяви ще в будь який орган внутршшх справ чи
прокуратури додасть ще 10 дшв для И перевiрки. Теоретично можливо таку заяву пересилати з одного органу до шшого i в загат не розглядати И.
Алгоритм розгляду заяви i повiдомлення про злочин включае перш за все вста-новлення ознак злочину i належшсть заяви до сфери кримiнального судочинства. Якщо юнують ознаки злочину то необхщно приймати рiшення про порушення кри-мшально1 справи, у якш визначити попередню квалiфiкацiю дiяння - шсля чого вже застосовувати правила про шдсудшсть або пiдслiднiсть. Як вщомо, першим про-цесуальним ршенням, у якому наводиться попередня кримшально-правова квалiфiкацiя, е постанова про порушення кримшально1 справи, лише пiсля И вине-сення можна говорити про визначення пщслщносп (за винятком територiальноl). Винятком може бути лише правила про територiальну пiдслiднiсть, але у такому випадку не потрiбен триденний строк для И направлення за територiальнiстю. От-римавши заяву та повщомлення про злочин, який територiально пiдслiдний iншому ОВС, така заява негайно повинна направлятися в ОВС за мюцем вчинення злочину.
Застосування правил шдсудносп кримiнальних справ при розглядi заяв та по-вщомлень про злочин е необхiдним у випадках наявностi ознак злочинiв приватного обвинувачення. Якщо встановлюються ознаки злочину - виршуеться питання про пщслщшсть та пiдсуднiсть справи приватного обвинувачення.
Якщо в результат перевiрки заяви i повiдомлення, що надiйшли, не встановле-но пiдстав для порушення кримшально1 справи, але матерiали перевiрки мiстять данi про наявнiсть у дiяннi особи адмiнiстративного або дисциплшарного проступку чи iншого порушення громадського порядку, прокурор, слiдчий, орган дiзнання, суддя вправi, вiдмовивши в порушенш кримшально1 справи, надiслати заяву або повщомлення на розгляд громадськш оргашзацп, службi у справах дiтей, трудовому колективу або власнику пщприемства, установи, оргашзаци чи уповноваженому ним органу для вжиття вiдповiдних заходiв впливу або передати матерiали для застосування в установленому порядку заходiв адмшютративного стягнення (ст. 99 КПК Украши).
Усе це позволяе зробити висновок, що направлення заяви i повiдомлення за на-лежнiстю не е пщсумковим i не е процесуальним рiшенням. Це процесуальна дiя, яка виконуеться при наявностi вщсутност ознак злочину. Тому у кримшально-процесуальному законодавствi необхiдно залишити лише два ршення, якi прийма-ються за результатами розгляду заяв та повщомлень про злочин - це порушення кримшально1 справи та вщмова у порушенш кримшально1 справи. У випадку вщмо-ви у порушенш кримшально1 справи, особа яка розглядала заяву та повiдомлення про злочин, зобов'язана виршити питання, за наявносп пiдстав, про направлення заяви i повiдомлення за належнiстю у вщповщш державнi органи.
Список лiтератури
1. Про затвердження ¡нструкцИ про порядок приймання, реестрацИ та розгляду в органах прокуратури Украши заяв [ повщомлень про злочини: Наказ Генерально1 Прокуратури Украши ввд 24.06.2004 р., № 66/13-ок // Бюлетень законодавства [ юридично1 практики Украши. - 2009. — № 12.
2. Про порядок приймання, реестраци та розгляду в органах i тдроздшах внутршшх справ Украши заяв i повiдомлень про злочини, що вчиненi або готуються: Наказ МВС Украши вiд 14.04.2004 р., № 400// Офщшний вiсник Укра1ни. - 2004. - № 19. - Ст. 1366.
3. Про затвердження 1нструкци про порядок розгляду в Слyжбi безпеки Укра1ни звернень грома-дян та реестраци, облiкy заяв i повiдомлень про вчиненi або тдготовлюват злочини: Наказ Служби Безпеки Украши вiд 27.01.2005 р., № 44// Офщшний вгсник Украши. - 2005. - № 7. - Ст. 422.
4. Назаренко Р. I. Характеристика кримшально-процесуальних вщносин на початковому етапi до-судового провадження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримшальний процес та кримшалютика; судова експертиза)/ Р. I. Назаренко. - К., 2001. - 19 с.
5. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России. Общая часть и досу-дебные стадии/ Б. Т. Безлепкин. - М. : Международный Университет Бизнеса и Управления, 1998. - 320 с.
6. Кузнецов Н. П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела/ Н. П. Кузнецов. - Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1983. - 112 с.
7. Кримшальний процес : [тдручник] / [за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Каплшо!]. - Х. : Право, 2010. — 608 с.
8. Лобойко Л. М. Кримшально-процесуальне право: Курс лекцш: [Навч. поибник] / Л. М. Лобойко. - К. : 1стина, 2007. - 456 с.
9. Михеенко М. М. Кримшальний процес Украши: [Шдручник]. - 2-ге вид., перероб i доп./ М. М. Михеенко, В. Т. Нор, В. М. Шибко. - К. : Либвдь, 1999. - 536с.
10. Оверчук С. В. Поняття та види тдсудносл в кримшальному процеа Украши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримшальний процес та кримшалютика; судова експертиза)/ С. В. Оверчук. - К., 2005. - 20с.
11. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела/ В. С. Зеленецький. - Х., 1998. - 340 с.
12. Проект Кримшального процесуального кодексу Украши вщ 13.01.2012 р (р\н 9700) // Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls /zweb_n /webproc555.
13. Проект Кодексу Украши кримшального процесу ввд 13.01.2012 р (р\н 9700-1) // Режим доступУ:
http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls /zweb_n /webproc555.
14. Уставъ уголовнаго судопроизводства. Систематически комментарш / [Под ред. М. Н. Гернета]. - Выпуск I. Ст. ст. 1-84. - М. : Изд-во М. М. Зива, Т-во Типографш А. И. Мамонтова, 1914. - C. 1-307.
15. Уставъ уголовнаго судопроизводства. Систематически комментарш/ [Под ред. М. Н. Гернета]. - Выпуск III. Ст. ст. 249-594. - М. : Изд-во М. М. Зива, Т-во Типографш А. И. Мамонтова, 1914. - С. 583-944.
16. Уставъ военно-судебный: Дополненъ позднейшими узаконениями и распоряжениями по 1879 г. - Казань : Губер. тип. , 1879. - 254 с.
17. Уголовно-процессуальный кодекс УССР. С изменениями по 1 марта 1925 года и приложением алфавитно-предметного указателя и таблицы сроков. - Х. : Юрид. Изд-во Наркомюста УССР, 1925. - 116 с.
18. Уголовно-процессуальный кодекс УССР 1927 года. - М. : Юрид. изд-во НКЮ Союза ССР, 1939. - 194 с.
19. Уголовно-процессуальный кодекс Узбекской ССР. - Ташкент: Государственное изд-во Узбекской ССР, 1963. - 246 с.
20. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика/ П. А. Лупинская. - М. : Юристъ, 2006. - 174 с.
21. Басиста I. В. Класифжащя процесуальних ршень слщчого/ I. В. Басиста// Науковий вюник Львшського державного ушверситету внутрштх справ. Серiя юридична. - 2011. - Випуск № 2. - С. 352-360.
22. Лобойко Л. М. Прийняття мшщею ршень за заявами i повщомленнями про злочини: [Нав-чально-практичний поибник]/ Л. М. Лобойко. - Д. : Юрид. акад. М-ва внутр. справ. - 2003. - 84 с.
Омельченко Т. В. Правовая регламентация направления заявления и уведомления о преступлении по принадлежности / Т. В. Омельченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 246-254.
В статье рассматривается процессуальный порядок направления заявления или сообщения о преступлении по принадлежности. Раскрываются теоретические и практические проблемы принятия процессуальных решений по результатам рассмотрения заявлений и сообщений о преступлении.
Ключевые слова: возбуждение уголовного дела, досудебное производство, проверка заявлений и уведомлений о преступлениях.
Omelchenko, T. Legal regulation of petition and notice of the crime of belonging to T. Omelchen-
ko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. -Vol. 24 (63). № 2. 2011. - Р. 246-254.
The article is devoted to the procedure of appropriate directing of information or a notice. The theoretical and practical problems of making decisions on crime information and notices are exposed.
Keywords: institution of a criminal case, pre-trial procedure, checking crime information and notices.
Поступила в редакцию 15.09.2011 г.
