CC BY
10
ISSN2079-8334. Ceim медицини та бюлогп. 201б. № 3(57)
удтб.^.т^оо.з
m
nPAKTO4HE ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ KIЛЬKОСТI РЕТЖУЛОЦИТШ У ПЕРИФЕРИЧН1Й KPOBI РЕГУЛЯРНИХ ДОНОР1В
B cтaттi висв1тлеш дaнi вiднocнo метoдiв визнaчення кiлькocтi pетикyлoцитiв у ^вся^енят пpaктицi. Нaведенi pезyльтaти влacниx дocлiджень. Oбмipкoвyютьcя дифеpенцiйнo-дiaгнocтичне i ^or^crm^ знaчення кiлькocтi pетикyлoцитiв
Ключов1 слова: донори кровц ретикулоцити. периферична кров,дослщження.
Рoзгopнyтий aнaлiз пеpифеpичнoï кpoвi з визшченням кiлькocтi pетикyлoцитiв мae бути oбoв'язкoвим дocлiдженням пpи пpoведеннi c^rniram^ дocлiджень у aктивниx дoнopiв кpoвi для виpiшення питaння щoдo yMaeri у дoнaцiï. Пpи нaбyтиx гемoлiтичниx cтaнax cпocтеpiгaють знaчне пiдвищення кшьшсп pетикyлoцитiв (в пеpioд гемoлiтичнoгo ^изу дo 300 - 400%) [1, 2, 4, 5]. Bœora цифpи pетикyлoцитiв cпocтеpiгaють i пpи cпaдкoвиx фopмax гемoлiтичниx aнемiй [4, 5]. Кшьюсть pетикyлoцитiв мoже бути iндикaтopoм величини дефекту еpитpoцитapниx ензимiв - глюкoзo-б-фocфaтдегiдpoгенaзи чи пipyвaткiнaзи [4, 5]. Ретикyлoцитoз iз зpyшенням pетикyлoцитapнoгo pядy влiвo дo ядpoмicткиx клтгин cпocтеpiгaють пpи тaлacемiï тa гемoглoбiнoпaтiяx, пpи цьoмy cпocтеpiгaють пpoпopцiйнy зaлежнicть мiж ступенем виpaзнocтi pетикyлoцитoзy i тяжистю пеpебiгy зaxвopювaння [2]. Щцвищеш кiлькicть pетикyлoцитiв у пеpифеpичнiй кpoвi е влacтивoю oзнaкoю для мaляpiï [5]. Пpи зaxвopювaнocтi нa aнемiï cтyпiнь pетикyлoцитoзy е вaжливим лaбopaтopним пoкaзникoм для oцiнки pегенеpaцiйнoï здaтнocтi системи еpитpoнy [1, 2, 5]. Oднaк, як cвiдчить пpaктикa, дaнoмy пoкaзникy не пpидiляють нaлежнoï yвaги, ocoбливo пpи opгaнiзaцiï дoнopcтвa, щo i cпoнyкaлo нac пpoдемoнcтpyвaти шго пpaктичне знaчення.
Метою poбoти бyлo вивчити ocoбливocтi зpyшень у pетикyлoцитapнiй фopмyлi у aктивниx дoнopiв кpoвi.
Mатерiал та методи дослiдження. №ми oбcтеженo 92 дoнopи вiкoм вщ 20 дo 55 poкiв (48 чoлoвiкiв тa 44 жiнoк). Сеpед ниx 39 ocí6 (21 - чoлoвiкiв тa 18 жiнoк) здiйcнювaли дoнaцiю впеpше в життi - вoни cклaли пеpшy (I) ^упу cпocтеpеження, тa 53 дoнopи (27 чoлoвiкiв тa 26 жiнoк) були пocтiйними дoнopaми зi cтaжем дoнopcтвa пoнaд двa poки i здiйcнювaли пoнaд двi-тpи дoнaцiï щopiчнo - вoни cклaли дpyгy (II) групу cпocтеpеження. Дoнopи дpyгoï гpyпи cпocтеpеження пoтенцiйнoмoгли мaти дефiцит зaлiзa Bci oбcтеженi впpoдoвж ocтaннix двox мюящв пеpед нaшим oбcтеженням не здiйcнювaли дoнaцiï.
Bизнaчення вмicтy зaлiзa в cиpoвaтцi кpoвi пpoвoдили зa бaтoфенaнтpoлiнoвoю метoдикoю. Пoкaзник зaгaльнoï зaлiзoзв'язyючoï здaтнocтi cиpoвaтки кpoвi визнaчaли зa тасиченням тpaнcфеpинy тpивaлентним зaлiзoм. Ненacиченy (лaтентнy) зaлiзoзв'язyючy здaтнicть cиpoвaтки кpoвi виpaxoвyвaли як piзницю мiж зaгaльнoю зaлiзoзв язyючoю здaтнicтю cиpoвaтки тa вмюту в нiй зaлiзa. Кoефiцieнт ^стення тpaнcфеpинy зaлiзoм oбчиcлювaли як вщшшення вмicтy cиpoвaткoвoгo зaлiзa дo зaгaльнoï зaлiзoзв'язyючoï здaтнocтi cиpoвaтки.
Bмicт тpaнcфеpинy в cиpoвaтцi визнaчaли зa пoкaзникoм зaгaльнoï зaлiзoзв'язyючoï здaтнocтi cиpoвaтки метoдoм Бyглaнoвa А.А. i cпiвaвт. (1991). Bмicт зaлiзa в еpитpoцитax визнaчaли метoдoм aтoмнo-aбcopбцiйнoï cпектpocкoпiï. Bмicт феpитинy в cиpoвaтцi визнaчaли paдioiмyнoлoгiчним метoдoм зa дoпoмoгoю нaбopy ИРМО-ФЕРРИТИН" (Республ^ Бiлopycь). Цитoфoтoметpичнi дocлiдження еpитpoцитiв тa pетикyлoцитiв пpoвoдили нa цитoфoтoметpi МИФ-К. Пiдpaxyнoк кiлькocтi pетикyлoцитiв здiйcнювaли шляxoм мiкpocкoпiï cпецiaльнo фapбoвaниx мaзкiв зa метoдикaми oпиcaними [3]. Резyльтaти дocлiджень oбpoбленi метoдaми вapiaцiйнoï cтaтиcтики з виpaxoвyвaнням ï-кpитеpiя дocтoвipнocтi Ст'юдентa.
Результати дослщження та ïx обговорення. У oбcтежениx пеpвинниx дoнopiв, визнaченo таступш пoкaзники oбмiнy зaлiзa: вмicт зaлiзa в cиpoвaтцi cклaдaв 21,23±1,83 мкмoль /л, пoкaзники зaгaльнoï тa нетсте^!' зaлiзoзв'язyючoï здiбнocтi cиpoвaтки кpoвi ставили, вiдпoвiднo. б3 44±1,82 тa 42,21 ±2,50 мкмoль /л, кoефiцieнтy шсичення тpaнcфеpинy зaлiзoм 33,4б+3,19 %, вмюту тpaнcфеpинy тa феpитинy в cиpoвaтцi, вiдпoвiднo. 2.50±0,25 г/л тa 84 05±31.21 ммoль /л, зaлiзa в еpитpoцитax пеpифеpичнoï венoзнoï кpoвi - 2б,98±0.81 мкг/г. Нaми вcтaнoвленo, щo у aктивниx дoнopiв кpoвi cпocтеpiгaютьcя дocтoвipнi змiни пoкaзникiв метaбoлiзмy зaлiзa зменшення кoефiцieнтy нacичення тpaнcфеpинy зaлiзoм, вмicтy феpитинy в cиpoвaтцi тa зaлiзa в еpитpoцитax пеpифеpичнoï венoзнoï кpoвi (p<0,05). Oднoчacнo збшьшуеться
109
ISSN2079-8334. Ceim медицини та бюлогп. 2016. № 3(57)
ненасичена з^зозв'язуюча здiбнiсть сироватки KpoBi (р<0,05). Показники вмюту вмюту залiза, трансферину в сироватщ достовiрно у обстежених першо! (I) та друго! (II) груп донорiв не вiдрiзнялись (р>0,1). Оскшьки виявленi нами змiни перебiгали на фош нормальних показникiв периферично! кровi у всiх донорiв, то можна зробити висновок про формування у донорiв друго! (II) групи ЛДЗ. У первинних донорiв вмiст гемоглобiнy в еритроцитах периферично! кровi, визначений за методом штерферонометри у ткограмах (пг) коливався вiд 20 до 50 пг i бiльше причому у жiнок показник кiлькостi еритроципв iз рiвнем гемоглобiнy 20-29 пг складав 22.2% 3039 пг - 61.1% 40-50 пг - 11,1% понад 50 пг - 5.6% вщ загально! кiлькостi еритроципв, у чоловiкiв, вiдповiдно 23,8%. 61.9%. 9.5% i 4 8%. У активних донорiв кровi виявляли аналопчний розподiл еритроцитiв за вмiстом гемоглобiнy. Практичне значения може мати вираховування ретикулоцитарно! формули. У активних донорiв нами виявлено достовiрне збiльшения кшькост ретикyлоцитiв у периферичнiй кровi, порiвняно iз контрольною групою (р<0.05).
Окрiм того, у мазках кровi виявляли ретикулоцити 0. I та II груп, що свщчило про наявнiсть лiвого зрушення ретикулоцитарного ряду. За Гейльмейером (1938). залежно вiд ступени зрiлостi видшяють 5 груп ретикyлоцитiв 0- група - ядромiсткi нормобласти з щшьною кyлеподiбною ретикулоцитарною сiткою навколо ткнотичного ядра: I група - молодi еритроцити, якi не мiстять ядра i мають щiльнy кyлеподiбнy ретикулярну сiткy в центрi клiтини: II група -еритроцити з помiрно щшьною ретикулярною сiткою, яка поширена по всiй цитоплазмi; III група -еритроцити з ниткоподiбними залишками ретикулярно! сiтки, якi локалiзyються у рiзних дiлянках цитоплазми: IV група - еритроцити з окремими нитками чи зернами ретикулофшаментозно! субстанци в окремих донках цитоплазми. Аналогiчне стаддавання ступеня дозрiвания ретикyлоцитiв запропоновано I. А. Кассирським i Г.А. Алексеевим (1955). У доросло! людини у периферичнш кровi мiститься вiд 2-5 до 10-15 ретикулоципв на 1000 еритроципв, причому в нормi зус^чаються тiльки ретикулоцити III та IV груп у сшввщношенш -1/3 ретикулоципв III та 2/3 ретикyлоцитiв IV групи. За посилення регенерацi! еритро!дного паростка кiсткового мозку кiлькiсть ретикулоципв збiльшyeться. Окрiм того, з'являються ретикулоцити 0, I та II груп.
У активних донорiв мае мюце посилення регенеративно! функци червоного паростка кровотворення, що проявляеться пiдвищениям рiвня ретикyлоцитiв та зрушенням ретикулоцитарно! формули влiво. Показник кiлькостi ретикyлоцитiв може бути шформативним при скринiнгових дослщженнях для виявлення деяких безсимптомних форм анемш i гемоглобiнопатiй, диференцiйно! дiагностики анемiй, для оцiнки ефективностi терапи i прогнозування перебiгy захворювань.
Перспектиеи подальших наукоеих дослгджень. Дотдження змш периферичноi ланки гемопоезу у активних doHopie Kpoei та розробка шляхiв своечасного ix усунення е перспективним напрямком наукового пошуку, осктьки це забезпечить збереження кадрового потенщалу активних донор1в.
Ж
1. Аркадьева Г. В. Диагностика и лечение железодефицитных анемий / Г. В. Аркадьева // Учеб. - метод, пособие. - М. ВУНМЦ, - 1999. - 59 с.
2. Быкова И. А. Морфологические особенности эритроцитов периферической крови в норме и патологии // Гематолог, и трансфузиол,- 1991. - Т.36, №6. - С.28-30.
3. Видиборець С. В. Методи диференщацп анемш: Методрекомендацп / С. В. Видиборець // - К.,- 1997. - 39 с
4. Гусева С. А. Синдромная диагностика гематологических заболеваний / С. А. Гусева, С. С. Бессемельцев, Е. Р. Шилова [и др.] // - Киев. К.: Логос. - 2014. - 432 с.
5. Шиффман Ф. Д. Патофизиология крови / Ф. Д. Шиффман // - М. - СПб. Изд-во БИНОМ* - "Невский диалект' -2000. - 448 с.
ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ КОЛИЧЕСТВА РЕТИКУЛОЦИТОВ В ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ РЕГУЛЯРНЫХ ДОНОРОВ Дерпак Ю. Ю.
В статье освещены данные относительно методов определения количества ретикупоцитов Приведены результаты собственных исследований. Обсуждаются дифференциально-диагностическое и прогностическое значение определения количества ретикулоцитов.
Ключевые слова: доноры крови, ретикулоциты, периферическая кровь, исследование.
Стаття надшшла 7.06.2016 р.
PRACTICALIMPORTANCEOFDEFININGTHEAMO UNT OF RETICULOCYTES IN PERIPHERAL BLOOD OF ACTIVE BLOOD DONORS Derpak J. J.
The article cover data concerning methods of defmitmg the amount of reticulocytes The results of own research are given. Differential and diagnostic and prognostic role of estimating the amount of reticulocytes are discussed.
Key words: blood donors, reticulocytes, peripheral blood, research.
Рецензент Запорожець Т.М.
