УДК 625.717.2
I. П. ГАМЕЛЯК (НТУ, Кив), А. В. Н1КОЛАЙЧУК (НДЦ ТОВ «Пдрозахист», Кшв), Г. В. ЖУРБА (ТОВ «Свроiзол-Geosynthetics», Ки!в)
П1ДВИЩЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 ПРИРОДНО1 ОСНОВИ ПРИ ПОДОВЖЕНН1 ШТУЧНО1 ЗЛ1ТНО-ПОСАДКОВО1 СМУГИ М1ЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ «ЛЬВ1В» iMeHi ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
У статп наведено основш положения та приклад розрахунку посилення слабко! основи геосинтетичними матер1алами для реконструкцп Льв1вського аеропорту в рамках тдготовки до £вро-2012. Встановлено ви-моги до матер1ал1в для армування та приведено приклади конструктивних ршень для збшьшення несучо! здатносп грунтово! основи.
Ключовi слова: геосинтетичш матер1али, стшшсть основи, несуча здатшсть
Влгтку 2012 року чотири мюта Украши бу-дуть приймати чемтонат Свропи з футболу. Ця неперешчна под1я спонукае готуватися нашу державу не лише в спортивному плаш, а й вплинула на багато галузей, яю безпосередньо до футболу вщношення не мають. Побудовано та реконструйовано сотш к1лометр1в автомобь льних дорщ модершзовано деяю дшянки зал1з-нищ, вкладаються значш кошти в розбудову готел1в та туристично! шфраструктури, збудо-вано на перебудовано стадюни, реконструю-ються аеропорти, тощо.
Враховуючи те, що Украша знаходиться на значнш вщсташ вщ провщних футбольних кра-!н Свропи, основна кшькють вбол1вальник1в буде прибувати в Украшу л1таками.
М1жнародн1 аеропорти Киева, Донецька, Харкова та Львова не мали достатньо потужно-стей, щоб прийняти одночасно кшька десятюв тисяч пасажир1в. Зл1тно-посадков1 смуги не вь дповщали техшчним вимогам для злету та посадки важких пасажирських лайнер1в дальнього слщування типу D. Зпдно вимог УСФА мюта, що приймають фшальну стадда чемшонату Свропи з футболу повинш мати аеропорти з пропускною спроможнютю не менше 1 000 паса-жир1в на годину.
Для прикладу в1зьмемо м1жнародний аеро-порт м. Льв1в. 1снуючий термшал аеропорту був побудований в 1954 рощ. Штучне покриття аеропорту зводились на протяз1 тривалого часу а в подальш1 роки вщбувалося подовження смуги та !! посилення.
В 1973 рощ була подовжена смуга та онов-лено покриття. В 1984 рощ було виконано посилення покриття асфальтобетоном. Неодноразово проводились дослщження фактичного стану аеродрому i розроблялись пропозицш по доведенню до вщповщносп юнуючим на той
час нормативним документам. В рамках шдго-товки до Свро-2012 проектом передбачено ре-конструкцiю аеродрому, що полягае у продов-женш штучно! злгтно-посадково! смуги (ШЗПС) i змiцнення iснуючого полотна з дове-денням показника РСК до 55.
Попри те, що туристична галузь Львова до-сить розвинута, мюцевий аеропорт не мiг за-безпечити пропускну здатнiсть навiть в 400 люд ./год.
З метою тдвищення пропускно! спромож-ностi аеропорту будуеться новий термшал для обслуговування мiжнародних рейшв i тимчасо-вий термiнал, для внутршшх рейсiв. 1снуючий термiнал переобладнано пiд VIP-термiнал. Данi заходи дозволили шдвищити пропускну здат-нiсть аеропорту до 1 000 пасажирiв на годину [1].
ШЗПС, довжина яко! становила 2500 м, по-требувала коршно! реконструкцп. Для обслуговування лгаюв класу Аеробус А380 та Бо1нг 747 необхiдно було реконструювати iснуючу ШЗПС, та подовжити И на 800 м. Пюля чого загальна довжина складе 3 300 м. Кшькють ви-льотiв на годину зросте з 8 до 20. Кшькють стоянок на перош збшьшиться з 19 до 54. Роботи тривають з квгтня 2009 року [1].
Основна проблема при реконструкцп вини-кла на дшянщ подовження ШЗПС ПК26+00 -ПК29+95 при перетиш балки з водотоком. Про-тягом багатьох роюв у цьому мiсцi стихшно скидалось смiття. Внаслiдок чого русло водотоку змшювало напрямок течи, що призвело до заболочення балки. Через затримку, пов'язану з землевщведенням та шшими бюрократичними перепонами проектування та будiвельнi роботи на ШЗПС постшно затягувались. Дiйшло до того, що в 2010 рощ УЕФА розглядала можли-вiсть вiдiбрати право приймати футбольш матчi
© I. П. Гамеляк, А. В. Нiколайчук, Г. В. Журба., 2012
225
Свро-2012 у Львова, так як не було гарантш, що об'ект буде введений в експлуатащю до початку змагань.
За традицшною технолопею передбачалась повна виторфовки слабких грушгв основи в межах заболочено! балки. Слабю грунти основи представленi насипними грунтами, мулом гли-нистим текучим, i торфом осоковим. Загальна потужшсть слабких грунтiв в межах виторфовки становила приблизно 6,2 м. Планувалось замшити слабкi грунти сушском пилуватим. Враховуючи виторфовку, загальна висота земляного полотна ШЗПС мюцями сягала 16 м. Пiсля зведення земляного полотна необхщно було 1,5 роки очшувати до набуття 90 % консо-лщацл грунту насипу.
Враховуючи те, що поверхня ШЗПС влаш-товуеться з армованого цементобетону, остато-чна осадка земляного полотна повинна бути не бшьше 2 см/рiк, в шакшому випадку е загроза руйнуванню жорсткого покриття смуги.
Разом з можливими ризиками, пов'язаними з затримками будiвництва через несприятливi погодш умови, перебо! з фiнансуванням i по-стачанням будiвельних матерiалiв стало ясно, що для вчасного завершення реконструкци не-обхiдно прискорити спорудження земляного полотна, зi збереженням стабшьност констру-кци та бiльш точного встановлення часу до набуття 90 % консолщаци грунтiв насипу.
Генеральним проектувальником УДПТ НД1 ЦА «Украеропроект» прийнято рiшення про необхщшсть застосування нових технологiй з використанням геосинтетичних матерiалiв. Да-ний обсяг робгг було доручено виконувати нау-ково-дослiдному центру компани «Пдроза-хист», який у спiвдружностi з консалтинговою компанiею «Gвроiзол-Геосинтетикс» та теоре-тичними напрацюваннями науковцiв з Нащо-нального транспортного ушверситету розробив оригiнальне iнженерне рiшення поставлено! проблеми, а також технолопю виконання робiт.
Мета роботи:
- забезпечення стабшьносп високого насипу на слабкш основi;
- забезпечення рiвномiрностi осiдання насипу на слабкш основу
- прискорення термшв будiвництва шляхом використання геосинтетичних матерiалiв.
Для економi! часу було запропоновано вщ-мовитись вiд повно! виторфовки. Пропонува-лось замiнити лише верхш 2,0...3,0 м слабкого грунту основи i замiнити його тском середньо-зернистим. Подальше зведення насипу пропо-нувалось виконувати з влаштуванням в актив-
них зонах насипу армуючих шарiв [2, 3] з пол> вiнiлалкогольних (РУЛ) та полiестерових (РЕТ) тканих геограток, що в поеднанш з роздшяю-чими, пiдсилюючими та фшьтруючими власти-востями термiчно скршленого геотекстилю за-безпечить стабiльну роботу земляного полотна, рiвномiрне осiдання насипу та зменшення строкiв будiвництва.
Для обгрунтування тако! конструкцi! були виконанш наступнi етапи робiт:
- встановлення розрахункового наванта-ження та глибини зони, що стискаеться;
- розрахунок стшкосп армованого наси-
пу;
- розрахунок осiдання насипу на слабкш основi та визначення часу до настання 90 % консолщаци слабких грунтiв;
- оформлення конструктивних рiшень на основи вищевказаних розрахунюв;
- встановлення маякiв в земляному поло-тнi для спостереження за осщанням насипу.
Першим етапом було встановлення розра-хункового навантаження та глибини зони, що стискаеться [4].
Використовуючи залежносп для складових напружень по ршенню Буссiнеска в декарто-вих координатах та принцип суперпозици, знайдено змiну максимальних напружень стис-кання аг(г) по глибинi г вщ дi! навантаження Рi вщ усiх колiс на опорi лгака, що розташованi на вiдстанi хi та у-:
а
(г) = 1
Р
3п
1 +
V
2 2 X + .У2
-1.5
, (1)
Напруження вiд власно! ваги грунту оу(г) на глибинi г з врахуванням умови досягнення 10 % вщ дiючого вертикального навантаження:
а(г) =0,1г,
(2)
де у, - питома вага грунту /-того шару грунту насипу, кН/м3.
Прирiвнюючи формули (1) та (2) знаходить-ся значення глибини активно! зони методом ггерацш. Графiчно глибина активно! зони зна-ходиться на перетиш залежностей змiни сумар-них напружень стиску аг(г) та напружень вщ власно! ваги (г).
Для прикладу на схемi (рис. 1) наведено ре-зультати визначення зони що стискаеться для повггряного судна (ПС) Аеробус Л-380-800Б з розрахунковим навантаженням на основну 6-ти
2
2
г
г
колюну опору тд фюзеляжем ^„=1687,5 кН, та тиском в пневматику ра= 1,5 МПа.
50 75 100 125 150 175 100 225 Вергнкальш норы альт напряжения. кПа
Рис. 1. Змша вертикальних нормальних напружень azz вiд власно'1 ваги по глибиш z, av та сумарних asum по глибиш вщ шестиколюно'1 опори ПС Аеробус A-380-800F
Глибина зони, що стискаеться для ПС Аеробус A-380-800F становить 7,65 м. Це на 1,65 м бшьше тж прийняте максимальне значення [4], що становить 6,0 м. В межах ще1 зони викону-валося армування зпдно напружено-деформо-ваного стану Грунтово1 основи.
При розрахунках спйкосп насипу на армо-ванш основ1 ощнюють внутршню i зовтшню спйюсть конструкцiï. При цьому розглядають такi граничнi стани [5, 6]:
I. внутршня стiйкiсть Грунту насипу;
II. бiчне розповзання насипу;
III. стшшсть основи проти вижимання;
IV. стiйкiсть насипу проти зсуву з обер-танням або загальна спйюсть насипу.
I. Внутрiшня стшкють Грунту насипу пере-вiряеться зпдно умови:
1 H /
- = < tgÇu,
n L
(3)
де 1/п - закладання укосу; Н - висота насипу;
Ь5 - ширина укюно! частини при основу фм - розрахункове значення кута внутрш-нього терт1 грунту насипу.
Якщо умова (3) не виконуеться необхщно зменшити закладання укосу (тобто, збшьшити п) або армувати ук1с, наприклад, геосинтетич-ним полотном.
II. Армування повинно сприймати горизон-тальт зусилля вщ б1чного розповзання насипу. Величина розтягуючих зусиль Т^, яка повинна передаватись геосинтетичному матер1алу для запобпання розповзанню, визначаеться за формулою:
Т* = Ра = 0,5ка (уыИ1 + 2^ + ^ ))И1, (4) де Уи - середньозважена проектна питома вага
грунту насипу;
Н1 - висота насипу;
1 Чш - проектна штенсивтсть, вщповщ-но, рухомого 1 статичного привантаження на поверхт насипу;
Ка - коефпцент активного б1чного тиску.
Привантаження, доа + доа
ГРУНТ ; у ,
насипу
х:
Армування
Слабка основа : си
Рис. 2. Схема до розрахунку внутршньо! стшкосп грунту насипу
III. Ст1йк1сть основи проти вижимання. Вижимання грунту особливо проявляеться в товшд
з малою несучою здаттстю 1 незначною поту-жтстю. Щоб запобпти под1бному процесу ширина укосу насипу \ величина анкерування Ьх повинш бути достаттми, для отримання необхщних зусиль стримування в армуючому полотт Як. Припускають, що Ьех( =Ь3. У випад-ку, коли м1цтсть на зсув грунту основи (актив-не напруження зсуву) зростае з глибиною, змь нюючи товщину слабкого шару гг, методом по-слщовних наближень знаходять найбшьше значення Ьеха, яке повинно вщповщати умов1:
г - {ТиН1 + Чеа + Яда - ( + ))- г - „ (5)
Ьех( --7Г,-\-Т7- - 0, ^'
(1 + «2 с2а +
де гг - глибина нижньо! поверхт ковзання;
с2а - розрахункове значення зчеплення грунту основи тд тдошвою армування;
- коефщ1ент збшьшення проектного значення мщност1 грунту на зсув на метр глибини тд тдошвою армування;
а2 - коефщ1ент ефективноси взаемоди грунту основи з геосинтетиком;
Уы - проектна питома вага грунту насипу;
1 Чш - проектна штенсивтсть, вщповщ-но, рухомого 1 статичного привантаження на поверхт насипу.
Якщо з розрахунку отримано Lext >Ls, величину закладання укосу необхщно зменшити (тобто, збшьшити п).
Для виконання багатовар1антних розрахун-к1в в середовишд ЕХЕЬ складен програми, як1 реатзують приведен1 вище алгоритми розрахунку.
IV. Розрахунки ст1йкост1 армованого насипу виконувались методом кругло-цил1ндричних поверхонь обертання [5, 6]. Для отримання
бшьш точних результат розрахунюв було ви-користано програмне забезпечення Яе88Л 3.0, за допомогою якого можна визначити стшюсть не тшьки однорщного грунтового масиву, а й багатошарово! геолопчно! структури, врахову-ючи армуючий геосинтетичний матер1ал та ро-зрахункову сейслпчшсть регюну [7].
Привантаження, чой + чоа
а у,"г а^-то^ дрм>,вання
Слабка основа: У2. < '.г' ^ -
I ПгУ^^ГЬЯос+УоЫ»
шк
Рис. 3. Схема зусиль до розрахунку спйшсть основи проти вижимання
Розрахунки проводились на шкетах з найб> льшою висотою насипу потужшстю слабких грунт!в основи: ПК 27+70 И=8,65; ПК 28+30 Ь=9,14; ПК 28+70 Ь=8,71; ПК 29+10 И=6,94.
Коефщент запасу стшкост визначаеться згщно [7]:
К ,
Ж
I N
(6)
де - р!внодшна утримуючих сил вщаку обвалення;
£N¿¡1 - р1внодшна зсувних сил вщаку обва-лення.
Необхщний коефщент запасу стшкост для такого класу споруд становить Кз=1,5 [4, 5].
Армуюч! шари забезпечують додатковий утримуючий момент для забезпечення загаль-но! стшкосп насипу.
Потр1бне зусилля в армуючому матер1ал1 для найбшьш небезпечно! критично! поверхш ковзання визначаеться за формулою:
т = 1,^,_
(7)
де Я - рад1ус найбшьш небезпечно! поверхш ковзання;
ат - плече моменту армуючого полотна.
Розрахунки показали, що цей критерш ви-явився несуттевим для даних умов закладання укосу.
Розрахунок осщання насипу на слабюй основ! та визначення часу до настання 90 % кон-сол!дац!! слабких грунт!в виконувався за тра-диц!йною методикою шляхом ощнки напружено деформованого стану грунтового масиву [8]. Розрахунки проводились на тих самих попере-чних перер!зах. Результати обчислювань пока-
зали, що максимальне ос!дання насипу буде коливатись в межах 0,24...0,31 м. 90 % осщан-ня насипу в!дбудеться на протяз! 79.107 д1б [9], що дозволяе вщмовитись в!д оч!кування консолщацл високого насипу на протяз! 18 м> сяц!в (547 д1б) тсля зак!нчення спорудження земляного полотна, ! дае змогу починати влаш-тування верхн!х шар!в конструкц!! покриття ШЗПС менше н!ж через 4 мкящ п!сля завер-шення влаштування насипу.
Для контролю за ходом осщання насипу в тш! земляного полотна на р!зних в!дм!тках були встановлеш 12 маяюв (рис. 4).
Рис. 4. Схема розмщення маяшв в створ1
На рис. 5 наведен! результати вим!рювань зм!ни осадки/пщшмання насипу з початку спо-
стережень.
Час з початку спостережень, ц\б
0 10 20 30 40 50 60 70
0,010
2 0,005
к 0.000
га -0,005 2
'I -0,010
-0.015
о -0,025 О
-0,030
~~ -й
X- ■х- - -X
ч X
Рис. 5. Результати розрахунку змши осад-ки/тдшмання насипу з початку спостережень
Практично на вЫх маяках спостер!галася стабшзащя насипу за пер!од спостережень.
Загальш перем!щення (вертикальн!) за пер> од спостережень не перевищували: осадка - 27 мм (маяк на ПК 28+14 розмщений на вщсташ 50 м справа вщ ос!) та пщшмання - 5 мм (маяки на ПК 27+60 та ПК 27+75). Коливання р!вня маяюв за час спостережень можуть бути пов'язаш з опадами (осадка за рахунок само-ущ!льнення для маяк!в ПК 27+60 та ПК 28+14) та вщповщним коливанням р!вня п!дземних вод (пщшмання для маяюв 2 та 6) за рахунок зва-жувально! ди води на п!щаний шар в перший мюяць спостережень.
В подальшому за пер!од з 04.09.2010 по 08.11.2010 (особливо за останнш мкяць) осадка насипу практично стабшзувалася на вс!х маячках.
а
т
Якщо врахувати, що величина осадки згщно норм не повинна перевищувати 15 ... 20 мм для Bcix маяюв за рахунок армування вдалося дося-гти стабЫзацп осадки. riß.
ПК 28+70 h=8,71 м ^
На рис. 6 i 7 наведено приклади конструктивного ршення забезпечення стiйкостi земляного полотна на дшянщ залягання слабких грун-
о\
Jibt
см ю
^геогратки типу Armatex М 150/|150 CynicoK пилуватий з добавкою вапна
геогратки типу Armatex М 110/110
.......••■•■■■■•■■•■•■•■/■
геотекстиль типу Typar SF 77
Рис. 6. Схема армування земляного полотна на ПК28+70
Рис. 7. Схема армування поблизу водо перепускно! споруди
В результат вищевказаних розрахункiв на дшянщ ПК26+00 - ПК29+95 були розроблеш та реалiзованi наступнi заходи [9]:
- тсля частково! виторфовки слабких грунпв (насипного грунту, мулу глинистого текучого i торфу осокового, добре розкладено-го) i замши !х на пiсок середньо! крупност на сплановану поверхню на всю ширину земляного полотна, тобто на 330 м, влаштовано шар з нетканого термоскршленого геотекстилю з по-лшропшену Тураг®8Б77 з мщшстю на розтяг 20 кН/м та з вщносним видовженням 55 %. Нетка-ний термоскрiплений геотекстиль в даному ви-падку виконуе функцп: фiльтрування (забезпечення затримання дрiбнозернистих часток i за-хисту вщ суфози), роздiляння (запобiгання пе-ремшування часток при вкладаннi) i часткове посилення [5];
- земляне полотно влаштовано з сутску пилуватого з добавками негашеного молотого вапна (для осушення перезволоженого грунту), з перемшуванням i пошаровим ущiльненням по 30.50 см для досягнення максимально! щшьност [8, 10];
- на глибиш 6,5 м вщ верху ШЗПС влаштовано 3 шари армуючих i пiдсилюючих гео-граток. Два шари тканих геограток Armatex®M 110/110 iз PVA, з мiцнiстю на розтяг (вздовж/ поперек) 110/110 кН/м та з вiдносним видовженням (вздовж/поперек) 6±2 %. Та один шар тканих геограток Armatex®G 110/110 iз PET, з мщшстю на розтяг (вздовж/поперек) 110/110 кН/м та вщносним видовженням (вздовж/поперек) 13±2,5 %;
- ширина армовано! зони - 97,5 м в кож-ну сторону вщ ос ШЗПС. Вщстань м1ж шарами армування по вертикал1 становить 0,5 м;
- над кожним шаром геограток вкладено шар щебенево-шщано! сум1ш1 оптимального складу С5 потужшстю 0,5 м;
- над водоперепускним колектором (+0,8 м вщ верху споруди) на всю довжину дшянки, та на ширину ШЗПС влаштовано геоматрац -об'емна геосинтетична конструкщя висотою 1,0 м, заповнена щебеневим матер1алом;
- над геоматрацом додатково влаштовано в залежносл вщ висоти насипу 3... 5 шар1в ар-муючих геограток Лгша1ех®М 150/150 (на ширину ШЗПС плюс 20 м з кожно! сторони), ¡з РУЛ, з мщшстю на розтяг (вздовж/поперек) 150/150 кН/м та вщносним видовженням (вздовж/поперек) 6±2 %;
- вщстань по вертикал1 м1ж шарами геограток становить 0,3 м;
- над кожним шаром геограток влаштовано шар щебенево-шщано! сум1ш1 оптимального складу С7 потужшстю 0,3 м.
На ПК27+36 земляне полотно перетинае тд кутом 49° зал1зобетонний колектор, що пропус-кае шд ШЗПС старий водотш з блукаючим руслом. Колектор влаштований на пальовому ростверку [ не спираеться на слабкий грунт ос-нови, тобто практично не допускае осщання. Для зменшення нер1вном1рносл осщання на меж1 грунт земполотна - жорстка конструкщя колектора були виконаш наступш заходи:
- шсля частково! виторфовки слабких грунлв [ замши !х на шсок середньо! крупносл виконано укршлення пазух колектора цементо-грунтом методом холодного рецайклшгу [10]. Вмют цементу 8. 12% вщ маси грунту. Ширина укршлено! зони змшюеться по висот вщ 6,5 м до 3,0 м з обох боюв колектора. Цементог-рунт вкладаеться пошарово (Ь=0,30 м);
- на всю ширину ШЗПС на вщсташ 0,15 м вщ верху водопропускно! споруди по верти-кал1 1 на ширину водопропускно! споруди +0,5 м з кожно! сторони вкладено 1 шар армуючих [ шдсилюючих геограток Лгша1ех®М 110/110, дал1 на 0,15 м вище на всю ширину водопропускно! споруди плюс 7,5 м з кожно! сторони вкладаеться 1 шар армуючих [ шдсилюючих геограток Лгша1ех®М 150/150. На вщсташ 75 м вщ ос ШЗПС, ще на 0,15 м вище вкладаеться 1 шар армуючих [ шдсилюючих геограток Лгша1ех®М 150/150 на всю ширину водопропу-скно! споруди плюс 9,0 м з кожно! сторони.
Як [ передбачалось розрахунком [9], через 107 д1б июля завершення влаштування насипу
(березень 2011 року) вщбулось 90 % консолща-цп насипу на слабкш основа Вщм1тки верху насипу в залежносл вщ погодних умов коли-ваються в межах 1,0.1,5 см, що дало змогу розпочати влаштування шар1в конструкцп ШЗПС та завершити реконструкшю ДП МА «Льв1в» 1меш Данила Галицького до початку Евро 2012.
Рис. 8. Початкова стад1я спорудження насипу
Рис. 9. Армування геогратками верхшх шар1в насипу
Рис. 10. Пщготовка дшянки до здач1 в експлуатащю
Висновок. Критерп розрахунку армованих конструкцш дають змогу рацюнально, обгрун-товано 1 системно шдходити до вибору оптимального виду геосинтетики з позицш його функ-цюнальносп, довгов1чносл та ефективносл роботи в конструкцп земляного полотна, особливо при його спорудженш на слабких грунтах. За результатами розрахунюв встановлено необ-хщну кшьюсть шар1в, мщшсть та деформатив-шсть ГМ для армування слабко! основи смуги подовження аеропорту м. Львова.
Використання геосинтетичних MaTepiariB при реконструкци ШЗПС мiжнapодного аеро-порту «Л^в» дозволило виршити тaкi основнi питання:
- забезпечення piвномipностi осiдaння та зменшення тepмiну консолщаци насипу на сла-бкiй основi до 107 дiб зaмiсть 18 мiсяцiв згiдно традицшно! технологи;
- забезпечення стiйкостi та несучо! здат-ностi високого насипу без говно! виторфовки тиксотропних груштв основи;
- забезпечення бeзпepeбiйноl роботи при несприятливих rpунтово-гeологiчних, пдроло-пчних та погодних умовах;
- отримаш результати е основою для вне-сення змiн в iснуючi нормативш документи та при pозpобцi нових ноpмaтивiв (ДБН, ГБН, ДСТУ).
- розроблення технологи виконання pобiт при використанш геосинтетичних мaтepiaлiв для армування слабкох основи.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. ДП «Дирекц1я з буд1вництва об'ектш до еВРО-2012 у м. ЛьвовЬ - Льв1в : 2011 -Режим доступу: http://areny.lviv.ua/index.php/ uk/objects-euro2012/aeroport/aerodromm
2. Koerner, R. M. Designing with geosynthetics. [Text] / R. M. Koerner. - New Jersey: 5th ed., 2005. - 796 p.
3. Nordic guidelines for reinforced soils and fills. [Text] - Revision B, 2003. - 138 p.
4. СНиП 2.05.08-85. Аэродромы [Текст]. - М.: Госстрой СССР, 1985. - 59 с.
5. ВБН В.2.3-218-544:2008. Мaтepiaли геосин-тетичш в дорожньому будiвництвi [Текст]. -К. : Укравтодор, 2008. - 120 c.
6. Поабник № 1 з проектування земляного полотна i доpожнiх одягiв iз застосуванням геосинтетичних мaтepiaлiв (доповнення до ВБН В.2.3-218-...-2006) [Текст]. - К. : Укравтодор, 2008. - 146 с.
7. СНиП-11-7-81 Строительство в сейсмических районах [Текст]. - М. : Госстрой СССР, 1981. - 84 с.
8. Пособие по проектированию земляного полотна автомобильных дорог на слабых грунтах (к СНиП 2.05.02-85) [Текст] / Союздор-НИИ Минтрансстроя СССР. - М. : Стрийиз-дат, 1989. - 192 с.
9. Заходи з влаштування конструкци земляного полотна для продовження злггно-посадково1 смуги ДП МА «Львiв» [Текст]. -К. : 2010. - 86 с.
10. СН 25-74. Инструкция по применению грунтов, укрепленных вяжущими материалами для устройства оснований и покрытий автомобильных дорог и аэродромов [Текст]. -М. : Стройиздат, 1975. - 127 с.
Надшшла до редколеги 30.03.2012.
Прийнята до друку 09.04.2012.
И. П. ГАМЕЛЯК, А. В. НИКОЛАЙЧУК, Г. В. ЖУРБА
ПОВЫШЕНИЕ СТОЙКОСТИ ПРИРОДНОЙ ОСНОВЫ ПРИ УВЕЛИЧЕНИИ ИСКУССТВЕННОЙ ВЗЛЕТНО-ПОСАДОЧНОЙ ПОЛОСЫ МЕЖДУНАРОДНОГО АЭПОРТА «ЛЬВОВ» имени ДАНИЛЫ ГАЛИЦКОГО
В статье отображены основные требования и пример расчета усиления слабого основания геосинтетическими материалами для реконструкции Львовского аэропорта рамках подготовки к Евро-2012. Определены требования к материалам для армирования и приведено примеры конструктивных решений для увеличения несущей способности грунтового основания.
Ключевые слова: геосинтетические материалы, устойчивость основания, несущая способность
I. P. HAMELIAK, A. V. NIKOLAYCHUK, H. V. ZHURBA
STRENGTHENING THE NATURAL BASE AT ELONGATION OF ARTIFICIAL RUNWAY AT DANYLO HALYTSKYI INTERNATIONAL AIRPORT «LVIV»
In the article, the main requirements and an example of calculation of strengthening the weak base by geosyn-thetic materials for reconstruction of Lviv airport within the framework of preparation to Euro-2012 are displayed. The requirements to reinforcing materials are defined and the examples of constructive designs for increasing the soil base supporting power are provided.
Keywords: geosynthetic materials, base stability, supporting power