Повышение физической работоспособности у детей с врожденной косолапостью средствами физической реабилитации Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

э

Підвищення фізичної працездатності в дітей

• ^ і* •• >■»' • • •••

з вродженою клишоногістю засобами фізичної реабілітації

Михайлова Н.Є.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука

Анотації:

Метою дослідження є вивчення впливу засобів реабілітації на фізичну працездатність дітей з вродженою клишоногістю. В дослідженні прийняли участь 68 дітей дошкільного віку з вродженою клишоногістю та 34 здорових дитини. Наведені дані про рівень фізичної працездатності у дітей дошкільного віку. Обґрунтовані спрямування та умови проведення фізичної реабілітації при вродженій клишоногості. Визначені початковий та контрольний рівень фізичної працездатності у дітей дошкільного віку. Отримані результати доводять ефективність застосування фізичної реабілітації щодо підвищення фізичної працездатності у дітей з вродженою клишоногістю.

Ключові слова:

вроджена клишоногість, фізична працездатність, діти, фізична реабілітація.

Михайлова Н.Е. Повышение физической работоспособности у детей с врожденной косолапостью средствами физической реабилитации. Целью исследования является изучение влияния средств реабилитации на физическую работоспособность детей с врожденной косолапостью. В исследовании приняли участие 68 детей дошкольного возраста с врожденной косолапостью и 34 здоровых ребенка. Приведены данные об уровне физической работоспособности у детей дошкольного возраста. Обоснованы направления и условия проведения физической реабилитации при врожденной косолапости. Определены начальный и контрольный уровень физической работоспособности у детей дошкольного возраста. Полученные результаты доказывают эффективность применения физической реабилитации по повышению физической работоспособности у детей с врожденной косолапостью.

врожденная косолапость, физическая работоспособность, дети, физическая реабилитация.

Mikhailova N.E. Increase of physical capacity of children with congenital clubfoot by means of physical rehabilitation. The aim is

to study the effect of rehabilitation on physical performance of children with congenital clubfoot. The study involved 68 preschool children with congenital clubfoot and 34 healthy children. The data on the level of physical performance in preschool children. Substantiated directions and conditions of the physical rehabilitation of congenital clubfoot. Defined starting and controlling the level of physical performance in preschool children. The results obtained prove the effectiveness of physical rehabilitation to improve physical performance in children with congenital clubfoot.

congenital clubfoot, physical performance, children, physical rehabilitation.

Вступ.

Дошкільний період є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні фізичного здоров’я і культурних навиків, що забезпечують його вдосконалення, зміцнення і збереження в майбутньому. Сьогодні відомо: 40% захворювань у дорослих були «закладені» в дитячому віці, в 5-7 років. Саме тому, дошкільне фізичне виховання повинне формувати рівень здоров’я дитини і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини. Важливо підвищувати загальну працездатність у дітей, враховуючи особливості розвитку дитячого організму. Завдання визначаються в конкретнішій формі: допомагати правильному і своєчасному окостенінню, формуванню вигинів хребта, сприяти правильному розвитку терморегуляції; удосконалювати діяльність центральної нервової системи: сприяти врівноваженості процесів збудження і гальмування, їх рухливості, а також вдосконаленню рухового аналізатора, органів чуття.

Аналіз науково-методичної, спеціальної літератури з проблеми дослідження показав, що на даний час розглянуто проблему прогнозування фізичної працездатності, фізичного розвитку у дітей з різним соматотипом методом дерматогліфічних ознак. Наведено визначення фізичної працездатності як інтегрального показника фізичного розвитку, соматичного здоров’я, фізичної підготовки [5]. Установлено, що рівень рухової активності дітей 6-7-річного віку у різні періоди навчального року обумовлюють певний стан психосоматичного здоров'я, що в свою чергу проявляється на рівні фізичної та розумової працездатності [4]. Досліджено проблему розробки профілактичних заходів із застосуванням фізичних

© Михайлова Н.Є., 2012

чинників для дітей-вихованців дошкільних закладів, які належать до груп ризику вірогідності розвитку захворювань органів дихання. Встановлено, що діти, які повторно хворіють на ГРЗ, мають середні та низькі функціональні можливості організму. У даних дітей, на відміну від групи тих, які хворіють епізодично, частіше відзначаються порушення фізичного розвитку, в той же час, знижена фізична працездатність [6]. Досліджено проблему оптимізації психофізичного розвитку шляхом використання народних рухливих ігор різної спрямованості. Проаналізовано стан «шкільної зрілості», який є інтегральним показником фізичного розвитку, психосоматичного здоров'я, фізичної та розумової працездатності. Розроблено програму фізичного виховання першокласників з метою підвищення рівня їх соматичного здоров'я, фізичної та розумової працездатності, які визначають «шкільну зрілість» [3].

Робота виконана згідно теми «Вдосконалення організаційних та методичних засад програмування процесу фізичної реабілітації при дисфункціональ-них порушеннях у різних системах організму людини» Зведеного плану НДР у галузі фізичної культури

і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета - вивчити вплив засобів фізичної реабілітації на фізичну працездатність дітей з вродженою клишоногістю.

Завдання дослідження: визначити початковий рівень фізичної працездатності дітей дошкільного віку; обґрунтувати застосування засобів фізичної реабілітації щодо підвищення фізичної працездатності.

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

Методи дослідження. Для визначення фізичної працездатності в дітей дошкільного віку використали пробу Руф’є з урахуванням віку дітей. Параметрами індексу Руф’є є ЧСС в спокої, при навантаженні й після відновлення. Суму трьох значень ЧСС у формулі індексу Руф’є автори вважають лінійним перетворенням ЧСС спокою [2], а саму формулу

R= (4 х (Р1+Р2+Р3)-200)) / 10 (1)

де Р1 - кількість скорочень серця за 15 с у стані спокою; Р2- за перші 15 секунд першої хвилини після закінчення присідань; Р3- в останні 15 секунд першої хвилини, записати у такому вигляді:

R= (М00)/10 (2)

де f =4 х (Р1+Р2+Р3) (3)

Параметром коригування буде відношення: к= ЧСС/ ЧСС (4)

р а у '

де ЧССр і ЧССа - відповідно до норми частоти серцевих скорочень у стані спокою вікової групи пацієнта й дорослої людини. Припускаючи, що з формули (2) отримаємо формулу для обчислення коригованих значень індексу Руф’є:

Я = (#к - 200) /10 (5)

Середні норми ЧСС в дітей 4-6 років - 106 уд/ хв., граничні норми - 86-126 уд/хв. Середні норми в дорослих (15-50 років) - 70 уд/хв., граничні норми -60-80 уд/хв. Відповідно до статистичних даних був підрахований к (параметр коригування) для даної вікової групи (4-6 років):

к = 106 / 70 = 1,51 (6)

Результати індексу Руф’є оцінювали: менше 3 -висока, 4-6 - добра, 7-9 - середня, 10-14 - задовільна, 15 - погана працездатність.

Результати дослідження.

У дослідженні були задіяні 68 дітей дошкільного віку з вродженою клишоногістю: контрольна 1 (п=34), основна (п=34) групи та здорові діти (п=34), які склали контрольну групу 2. На початок дослідження вік дітей складав 4-5 років, вони знаходилися на «Д» обліку у дитячого ортопеда.

Одним із об’єктивних критеріїв здоров’я дитини є рівень фізичної працездатності. Висока працездатність є показником міцного здоров’я і навпаки, низькі її значення розглядаються як фактор ризику для здоров’я.

Початковий рівень фізичної працездатності дітей поданий на рис. 1.

На початку дослідження добра фізична працездатність була визначена у 32,35% здорових дітей, по 26,47% у двох групах дітей з вродженою клишоногістю. Середню фізичну працездатність мали 38,24% здорових дітей і 38,24% дітей основної групи. Задовільну фізичну працездатність мали 29,41% здорових дітей, 35,29% дітей основної групи та 32,35% дітей контрольної групи 1. Результати тестування вказують на незначне розходження у рівні фізичної працездатності здорових дітей та дітей з вродженою клишоногістю.

Фізична реабілітація дітей з вродженою клишоногістю була спрямована не лише на дану патологію, але мала систематичний вплив на організм дитини з метою його морфологічного і функціонального вдо-

сконалення, зміцнення здоров’я, формування рухових навичок і фізичних якостей, підвищення фізичної працездатності. Фізичний розвиток у дошкільному віці є особливо стрімким. З огляду на це, фізична реабілітація повинна бути своєчасною, методично правильно організованою.

Фізична реабілітація дітей з вродженою клишоногістю не може бути спонтанною, безсистемною, закостенілою щодо використовуваних форм і методів. Організація її має відбуватися за дотримання таких умов: охорона нервової системи дитини, раціональне чергування активної діяльності та відпочинку; наявність сприятливих умов для постійного позитивного емоційного стану, відсутність чинників, які пригнічують нервову систему дитини; планування й утримання, відповідно до санітарно-гігієнічних норм, приміщення, де проводиться фізична реабілітація, лікувальний масаж, фізіотерапевтичні процедури, достатня кількість необхідного інвентарю.

На рис. 2 подані результати визначення фізичної працездатності дітей усіх груп наприкінці дослідження.

Наприкінці дослідження фізична працездатність підвищилась у дітей основної групи: висока в 14,71%; добра в 52,94%, середня в 32,35%. У дітей контрольної групи 1 та контрольної групи 2 не відбулося значного підвищення рівня фізичної працездатності. У здорових дітей контрольної групи 2 добра фізична працездатність на початку була у 32,35%, наприкінці у 41,18%; середня працездатність на початку була у 38,24%, наприкінці у 41,18%; задовільна працездатність була у 29,41%, наприкінці у 17,65%. У дітей контрольної групи 1 добра фізична працездатність на початку була у 26,47%, наприкінці у 29,41%; середня працездатність на початку була у 41,18%, наприкінці у 55,88%; задовільна працездатність була у 29,41%, наприкінці у 14,71%. Незначні покращення фізичної працездатності в дітей контрольної групи 1 та контрольної групи 2 могли відбутися ще за рахунок підростання дітей та зменшення ЧСС в стані спокою.

В табл. 1 подані середні значення індексу Руф’є на початку та наприкінці дослідження.

На початку дослідження середній показник фізичної працездатності в основній групі був 8,69±0,40, в контрольній групі 1 - 8,37±0,38, в контрольній групі 2 був 8,20±0,37, тобто в усіх групах він відповідав середньому рівню фізичної працездатності.

Наприкінці дослідження середні показники фізичної працездатності в контрольній групі 1 (17,79±0,34) та в контрольній групі 2 (7,58±0,36) значно не змінилися і відповідають середньому рівню фізичної працездатності. Середні показники фізичної працездатності в основній групі наприкінці дослідження стали 5,76±0,28 (р<0,05), що відповідає доброму рівню фізичної працездатності і доводить ефективність застосування засобів фізичної реабілітації щодо підвищення фізичної працездатності в дітей.

Висновки.

У результаті визначення рівня фізичної працездатності було виявлено, що на початку дослідження ре-

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

£

>.

£

>.

50

40

30

20

10

60

50

40

30

20

10

И

добра

середня

задовільна

□ Основна група Контрольна група 1 Контрольна група 2

Рис. 1. Фізична працездатність дітей на початку дослідження

У Д

І_С

добра

середня

задовільна

Основна група Контрольна група 1 Контрольна група 2

Рис. 2. Фізична працездатність дітей наприкінці дослідження

Таблиця 1

Результати визначення фізичної працездатності в дітей

Індекс Руф’є Основна група Контрольна група 1 Контрольна група 2

х ± т х ± т х ± т

На початку дослідження індекс 8,69±0,40 8,37±0,38 8,20±0,37

рівень середній середній середній

Наприкінці дослідження індекс 5,76±0,28*, **, *** 7,79±0,34 7,58±0,36

рівень добрий середній середній

Примітки. * - показник вірогідності розходжень р<0,05 між показниками на початку та наприкінці дослідження в межах групи; ** - показник вірогідності розходжень р<0,05 між основною групою та контрольною групою 1;

*** - показник вірогідності розходжень р<0,05 між основною групою та контрольною групою 2.

0

0

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

зультати тестування вказують на незначне розходження у рівні фізичної працездатності у здорових дітей та дітей з вродженою клишоногістю. Наприкінці дослідження в контрольній групі 1 та контрольній групі

2 не відбулося значного покращення. Після застосування програми фізичної реабілітації у дітей основної групи фізична працездатність наприкінці досліджен-

ня значно підвищилась, із середнього рівня перейшла в добрий рівень, що доводить ефективність застосування засобів фізичної реабілітації щодо підвищення рівня фізичної працездатності.

Подальші дослідження будуть спрямовані наїана-ліз специфіки фізичного розвитку дітей з вродженою клишоногістю.

I ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Гусева А.А., Поляков С.Д., Корнеева И.Т Вегетативный статус и функциональное состояние сердца юных скалолазов // Медицинский научный и учебно-методический журнал. - 2005. -№27. - С. 181-199.

2. ЗаневськийІ.П.ПробаРуф’єякметоддіагностикифункціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку // Спортивна наука України. - 2011. - № 3. - С. 71-95.

3. Ковальчук Л.В. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі: автореф. дис... канд. наук з фіз. вих. і спорту. - Л., 2007. - 20 с.

4. Ковальчук Л. Вплив рухової активності на психосоматичне здоров'я дітей 6-7-річного віку // Вісник Прикарпатського університету. - 2004. - Вип. 1. - С. 72-76.

5. Михайленко Р.І. Дерматогліфічні ознаки як прогностичні маркери фізичної працездатності школярів різних вікових груп: авто-реф. дис. канд. наук. з фіз. виховання та спорту. - Х., 2007. - 19 с.

6. Степанова Л.С. Оздоровчо-реабілітаційні заходи для дітей із груп ризику хвороби - вихованців дошкільних закладів: автореф. дис... канд. мед. наук. - К., 2001. - 19 с.

7. Thompson, George H. «Talipes Equinovarus (Clubfoot).» In Nelson Textbook of Pediatrics, 17th ed. Edited by Richard E. Behrman, et al. Philadelphia: Saunders, 2003, pp. 2256-7.

Информация об авторе: Михайлова Наталия Евгеньевна

natali873@yandex.ru Международный экономико гуманитарный университет имени академика Степана Демьянчука ул. Степана Демьянчука 4, г. Ровно, 33018, Украина.

Поступила в редакцию 26.01.2012г.

References:

1. Guseva A.A., Poliakov S.D., Korneeva I.T Medicinskij nauchnyj i uchebno-metodicheskij zhurnal [Medical scientific and educational-methodological journal], 2005, vol.27, pp. 181-199.

2. Zanevs’kij I.P Sportivna nauka Ukrayini [Sport science of Ukraine], 2001, vol.3, pp. 71-95.

3. Koval’chuk L.V. Psikhofizichnij rozvitok iak faktor gotovnosti shestilitnikh ditej do navchannia v shkoli [Psychophysiological development as a factor of preparedness of children aged 6 years to education at school], Cand. Diss., Lviv, 2007, 20 p.

4. Koval’chuk L. Visnik Prikarpats'kogo universitetu [Bulletin of Carpatian University], 2004, vol.1, pp. 72-76.

5. Mikhajlenko R.I. Dermatoglifichni oznaki iak prognostichni markeri fizichnoyi pracezdatnosti shkoliariv riznikh vikovikh grup [Dermatoglyphic signes as prognostic marker of physical employability of pupils of different ages], Cand. Diss., Kharkov, 2007, 19 p.

6. Stepanova L.S. Ozdorovcho-reabilitacijni zakhodi dlia ditej iz grup riziku khvorobi — vikhovanciv doshkil’nikh zakladiv [Healthy-rehabilitational actions for children from risk groups of disease - of pupils of preschool establishments], Cand. Diss., Kiev, 2001, 19 p.

7. Thompson George H. Talipes Equinovarus (Clubfoot), In Nelson Textbook of Pediatrics, 17th ed. Edited by Richard E. Behrman, et al. Philadelphia: Saunders, 2003, pp. 2256-7.

Information about the author: Mikhailova N.E.

natali873@yandex.ru International Economic Humanitarian University Stepan Dem’yanchuka str. 4, Rovno, 33018, Ukraine.

Came to edition 26.01.2012.