CC BY
18
УДК 94(477.8):821.161.2"1918/1932" UDC
DOI: 10.17223/18572685/57/23
ПОВО6НН1 РОКИ ЖИТТЯ РУСИН1В БУКОВИНИ В ЕП1СШЛЯРП ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКО!
О.О. Драч
КиТвський унiверситет iM. Б. Гршченка УкраТна, 04212, м. Кшв, вул. Тимошенка, 13-Б E-mail: o.drach@kubg.edu.ua
Авторське резюме
Продуктивне освоення предметного простору егочстори е одшею з актуальних завдань icторiопиcання щодо вивчення минувшини cоцiокультурноi практики ш-дивща. Основою нашого дошдження стала публ^ащя 12 лиcтiв О. Кобилянсько] за перюд i3 1918 по 1932 р. i3 дiячами УНР (Микитою Шаповалом та його дружиною Ольгою Шаповал, Павлом Богацьким), що збер^аються у фондах ЦДАВО Укра'ни. Студмвання епicтолярiю буковинсько] пиcьменницi скеровано на виявлення умов i обставин життя мкцевих укра'нц^в мiжвоенного перiоду. Входження Буковини до складу Королiвcтва Румуни спричинило полiтику румунiзацii в регюш. О. Кобилян-ська, яка вже визнана частиною укра'нського лiтературного канону i проживала в Чернiвцях, стала символом нацюнального виживання мicцевих украшав. Рефлекciя повсякденних подiй у листуванш подаеться авторкою крiзь призму ]хньо] значу-щоcтi i проблемноcтi для лгтньо] пиcьменницi, загальним тлом чого слугуе постш-не переосмислення загально] укра'нсько] справи. Безпораднicть перед життевими обставинами, такими, як виcокi цши i нестача продуктiв харчування, вщсутшсть власного житла i проживання в родичiв, холод у помешканнi, брак надшних джерел доходу та життя в борг, маклерсью оборудки при обмМ валюти, погiршення стану здоров'я та тривалий шформафйний вакуум щодо рщних i знайомих, виявляе аналiз епicтолярiю Кобилянсько']. Способом виживання самотньо] хворо'] пиcьменницi стае посильна пщтримка як мicцевих украiнцiв, так i допомога коштами i видавничими проектами зарубiжного укра'нства. Наcкрiзно в листуванш О. Кобилянсько] приcутнiй мотив контролю вихщно'] iнформацii (свое'] та адреса™) як ознаки несвободи суспть-но] атмосфери в пiдрумунcькiй Буковинi.
Ключовi слова: Ольга Кобилянська, епicтолярiй, Чершвщ, пiдрумунcька Буковина, мiжвоенна доба, украшу, повсякденне життя.
ПОСЛЕВОЕННЫЕ ГОДЫ ЖИЗНИ РУСИНОВ БУКОВИНЫ В ЭПИСТОЛЯРИИ ОЛЬГИ КОБЫЛЯНСКОЙ
О.О. Драч
Киевский университет им. Б. Гринченко Украина, 04212, г. Киев, ул. Тимошенко, 13-Б E-mail: o.drach@kubg.edu.ua
Авторское резюме
Продуктивное освоение предметного пространства эго-истории является одной из актуальных задач историописания в контексте изучения ретроспективы социокультурной практики индивида. Источниковой базой исследования стала публикация 12 писем О. Кобылянской, написанных с 1918 по 1932 г. деятелям УНР (Никите Шаповалу и его жене Ольге Шаповал, Павлу Богацкому), хранящихся в фондах ЦГАВО Украины. Изучение эпистолярия буковинской писательницы направлено на выявление условий и обстоятельств жизни местных украинцев межвоенного периода. Вхождение Буковины в состав Королевства Румыния обусловило политику румынизации в регионе. О. Кобылянская, ставшая к тому времени украинским литературным каноном и проживавшая в Черновцах, была символом национального выживания местных украинцев. Рефлексия повседневных событий в ее переписке представлена сквозь призму их значимости и проблемности для умудренной годами писательницы, общим фоном чему служит постоянное переосмысление украинского движения. Беспомощность перед жизненными обстоятельствами, такими, как высокие цены и нехватка продуктов питания, отсутствие собственного жилья и проживание у родственников, холод в доме, недостаток надежных источников дохода и жизнь в долг, маклерские сделки при обмене валюты, ухудшение состояния здоровья и длительное отсутствие вестей от родных и знакомых, выявляет анализ эпистолярия Кобылянской. Способом выживания одинокой больной писательницы становятся как всевозможная поддержка местных украинцев, так и помощь средствами и издательскими проектами зарубежного украинства. В переписке О. Кобылянской постоянно присутствует мотив контроля исходящей информации (своей и адресатов) как признак несвободы общественной атмосферы в подрумынской Буковине.
Ключевые слова: Ольга Кобылянская, эпистолярий, Черновцы, подрумынская Буковина, межвоенный период, украинцы, повседневная жизнь.
POST-WAR YEARS OF LIFE OF BUKOVINIAN RUSINS IN OLHA KOBYLIANSKA'S EPISTOLARY
О.А. Drach
Borys Grinchenko Kyiv University 13-B Tymoshenko Street, Kiev, 04212, Ukraine E-mail: o.drach@kubg.edu.ua
Abstract
Productive development of the ego-history subject space is a most crucial task of historical writing in terms of the individual's socio-cultural practice retrospective. This research is based on the correspondence between O. Kobylianska and the figures of the UPR (Nikita Shapoval and his wife Olga Shapoval, Pavlo Bogatsky) in 1918-1932. The twelve letters were found in the Central State Achieves of Higher Bodies of Ukraine. The study of the Bukovinian writer's epistolary aims at revealing the live conditions and circumstances of local Ukrainians in the interwar period. The inclusion of Bukovina in the Kingdom of Romania led to Romanisation of the region. O. Kobylianska, who lived in Chernivtsi and had already become part of the Ukrainian literary canon, was recognised by local Ukrainians as the symbol of the national survival. The reflection of everyday routine in her correspondence is represented through the prism of their role for the elderly writer in the context of constant rethinking of the Ukrainian movement. The analysis of Kobylianska's collection of letters demonstrates that she was helpless in the face of hard life circumstances, such as high prices, lack of food, lack of own house (she had to live at her relatives), cold, no reliable source of income, living in debt, brokerage deals in currency exchange, deterioration of health and long lasting lack of information about relatives and friends. The lonely sick writer was supported by local Ukrainians and received the financial support and invitations to participate in publishing projects from Ukrainian émigré. Her correspondence reveals the motif of control over outgoing information (hers and that of addressees') as the sign of unfreedom in the public atmosphere in sub-Romanian Bukovina.
Keywords: Olha Kobylianska, epistolary, Chernivtsi, sub-Romanian Bukovina, interwar period, Ukrainians, everyday life.
Продуктивне освоення предметного простору ero-icropi'í е одшею з актуальних завдань кторюписання щодо вивчення соцюкультурноТ практики ставлення людини до свггу, формування шдивщуальноТ кторичноТ пам'ятк Листування являе собою значущий сощальний споаб комушкацп i мислення, головною функщею якого е поеднання вщтворення i роздумiв. При аналiзi особистого етстолярт варто враховувати глибинний зв'язок текспв лиспв Í3 культурно-кторич-
ною епохою, що Тх породжуе. Як стверджують французькi дослiдники, iнтимнi тексти одного поколшня досить схожi, оскiльки пишуть особи, зануренi в одну й ту саму ^оричну ситуацiю, ям е свiдками рiвно-часних подш i опиняються перед однаковими проблемами ([^'еип 2005: 31).
Фактографiчний шдхщ до вивчення его-документiв О. Кобилян-ськоТ засвiдчено в радянську добу. Вкрай важливим для розумiння свггогляду письменницi й обставин ТТ життя мае видання докумен-талiстики, а саме щоденнимв, автобiографiТ, спогадiв i листiв (Коби-лянська 1982).
Ниш украТнськ науковцi демонструють антропоцентричний погляд на листування письменнищ, аналiзуючи Тх ^зь призму гендерноТ проблематики, пошуку жiночоТ iдентичностi i вiдтворення фемшноТ свiдомостi. Дослiдницею С. Богдан реалiзовано спроби вiдтворити епiстолярний образ О. КобилянськоТ за листами Л. УкраТнки (Богдан 1994). С. Павличко акцентувала увагу науковщв на еротичному вимiрi листiв О. КобилянськоТ i Л. УкраТнки, який символiзуе виклик традицш-нiй патрiархальнiй культурi i переосмислення жiночоТ сексуальностi модерноТ епохи (Павличко 1999). Т. Гундорова на основi зктавлення оригiнальноТ та документальноТ творчост О. КобилянськоТ, а також етстолярних текстiв простежила Генезу ТТ меланхолшного стану, по-стiйноТ межовостi ТТ творчоТ натури (Гундорова 2002).
Дослщження епiстолярного дiалогу мiж О. Кобилянською i О. Ма-ковеем стала праця М. Павлишина, в основi якоТ комплексний аналiз iнтимних лиспв письменницi до адресата, бiльшiсть iз яких донинi перебувае в рукописних фондах (Павлишин 2008). Вивчення штимно-го листування О. КобилянськоТ з адресатами-чоловками (О. Луцький, В. Стефаник) дало можливкть через дослiдження екзистенщального концепту «Я - 1нший» доповнити бiографiчний образ письменницi, додати новi штрихи до реконструкцiТ ТТ психообразу (1льюв 2016). Вiдзначимо i Грунтовний бiографiчний нарис про життя i творчiсть О. КобилянськоТ, який здшснив давнiй дослiдник ТТ персоналiТ В. Воз-нюк (Вознюк 2012).
Вщкриття автентичного психологiчного образу О. КобилянськоТ ще попереду, адже зi 176 листiв, що збереглися до нашого часу, опу-блковано лише 67, решта й надалi перебувае в рукописному виглядi. Публкацшна активнiсть зазвичай пiдвищуеться у зв'язку з черговими ювтеями лiтераторки. Примiром, до 150-рiччя вiд дня народження видатноТ письменницi опублiковано маловiдомi документи з фондiв Державного архiву ЧерывецькоТ областi про життевий i творчий шлях О. КобилянськоТ, ТТ роль у громадському житт репону (Мааян 2013).
Пiдкреслимо, що значний масив етстолярноТ спадщини О. Коби-
лянськоТ (понад 100 лиспв) зберiгаються у фондах Центрального державного архiву вищих органiв влади та управлiння УкраТни (ЦДАВО УкраТни). До вищезгаданого ювтею письменницi провiдним науковим спiвробiтником архiвноТ установи К. Криворучко опублко-вано 12 лиспв КобилянськоТ до Микити Шаповала та його дружини Ольги Шаповал, Павла Богацького за перюд iз 1918 по 1932 р. iз фондiв ЦДАВО УкраТни (Криворучко 2013). Видання цих ушкальних докуменпв нацiонального архiвного фонду становить джерельну базу нашого дослiдження.
Студiювання повоенного епiстолярiю О. КобилянськоТ з дiячами УНР (М. Шаповалом, П. Богацьким) уможливлюе з'ясування загальних про-цеав у конкретному локусi реального життя пщрумунськоТ Буковини. У ходi дослщження розглядали листування як спосiб самовираження письменниц i фiксацiТ життевих подш, де втiлено рефлексiТ авторки щодо повсякденного буття, пережитi нею почуття й емоцiТ. Вивчення iндивiдуального досвщу буковинськоТ письменницi, втiленого в ТТ епiстолярiТ, допоможе бiльш детально осмислити обставини життя мiсцевих украТнцiв мiжвоенного перiоду.
Зауважимо, що уже в дiвочому щоденнику О. Кобилянська визна-чила для себе завдання стати справжньою русинкою («гадка одна, котра тепер душу мою пригрiвае, есть: бути русинков цтов душов»), що передбачало оволод™ письмом украТнською («вщтепер лише по-руськи хочу писати») (Кобилянська 1982: 64). Подальшi тексти та дм О. КобилянськоТ пiдтримують наратив про ТТ самощентифкащю як людини, жiнки, представницi iнтелiгенцiТ, члена украТнськоТ нацiТ (Кобилянська 1982: 96). З огляду на це, аналiз ТТ етстолярт набувае значущостi не лише для реконструкци умов i обставин повсякденного життя в Чершвцях повоенноТ доби, а й з'ясування мкцевого полiтичного контексту i соцюкультурноТ атмосфери буття украТнщв у пщрумунськш Буковинi.
В умовах розпаду Австро-УгорськоТ iмперiТ пiд кiнець ПершоТ свгговоТ вiйни Буковину окуповано вiйськами Королiвства РумунiТ. Пiслявоеннi мiжнароднi договори пщтвердили включення регiону до румунськоТ держави. Полггика румунiзацiТ, що здiйснювалася в Буковиы, скеровувалася на примусову асимтяцт украТнцiв, наслщ-ком чого стало зникнення шкт з украТнською мовою викладання. У Пiвнiчнiй Буковинi з 1918 по 1928 р. тривав «стан облоги», пщ час якого можливост полггичноТ самоорганiзацiТ украТнцiв суворо обме-жувалися. За таких умов О. Кобилянська - найвщомша письменниця Буковини й украТнськоТ л^ератури загалом - стала символом культурного i нацiонального виживання мiсцевих украТнщв (Павлишин 2008: 232).
Дшсно, на той час Кобилянська стала частиною украТнського лгге-ратурного канону. Пошана до лiтературного канону - риса спшьна для европейських суспiльств, перетворених у процес побудови мо-дерних нацш (Павлишин 2008: 7). Сама письменниця оцшюе свою просвiтницьку мiсiю нацiональноТ справи («боролася на свш лад») на Буковинi досить скромно, оскшьки проживала далеко вiд гурту лiдерiв УНР, за iнших обставин i була дуже самотня (Лист 6: 157).
Попри вщокремлення вщ iнших центрiв украТнського життя, Коблилянська в мiжвоенний перiод опинилася в двох силових вза-емовиключних полях украТнського нацюнального концепту (Павлишин 2008: 232). Вона публкувалася у Львовi та Празi, де украТнськ журнали i видавництва в бшьшосп були об'еднанi навколо iдеТ незалежноТ, единоТ небiльшовицькоТ УкраТни. Водночас, з розвитком процеав украТнiзацiТ в УСРР твори О. КобилянськоТ почали виходити там великими накладами. Звернемося до аналiзу етстолярт письменниця щоб з'ясувати коло нагальних проблем i духовну атмосферу окресленоТ доби.
У листi до М. Шаповала за грудень 1918 р. авторка квалiфiкуе як «велику дотеперiшню бщу» повернення Буковини «пщ румунський караул», що стало фшалом ВеликоТ вiйни (Лист 1: 148). Глибину вну-трiшнього сум'яття вщ карколомних подiй О. Кобилянська пояснюе тим, що не пише вже протягом трьох мкящв. У лисп вона окреслюе тогочаснi обставини життя в Чершвцях: «хлiба не можна дктати, дров також нi, хiба за високу цшу», «водночас будь-якоТ матерiаль-ноТ допомоги немае вщ кого чекати». (Лист 1: 148). У той самий час румунська влада вимагае вщ населення «здавати муку i скидати ав-стршськ мундири», якi також пiдлягали конфккацп (Лист 1: 149). За таких обставин - «коло мене голод i холод» - письменниця вимушена жити в борг, наслщком чого е постшш докори сумлшня («день i нiч гризуся тим») i погiршення самопочуття («упадаю дуже на здоров-лю») вiд ситуацiТ безвихщдя. |'Т поетично-чуттева натура страждае вщ повсякденних «упокорень i понижень... ради кусника хлiба», якi поглиблюе вщповщальысть за утримання «сироти по сестра своеТ староТ доглядачки^ i слуги». (Лист 1: 148).
О. Кобилянська наполегливо просить адресата надклати хоча б частину - 3 тис. крб - з общяного Тй лггературного гонорару (20 тис.), оскшьки отримала вщ червня 1918 р. тшьки тисячу крб. Прикметно, що единим надшним каналом передачi кош^в iз Киева до Чернiв-шв в умовах фiналу ВеликоТ вшни лишаеться доправлення Тх через близьких знайомих письменниш («свояк Галi БурачинськоТ з Берго-мету, професор учительськоТ семiнарiТ 1ван Боднар») (Лист 1: 148). Скуш рядки з листа адресантки пщтверджують загальну тенденцiю
вщсутносл в регiонi сталого правопорядку в умовах вшськово-полЬ тичних трансформацш, аргументом чого е прохання лггньоТ самотньоТ жiнки до М. Шаповала лишити решту гонорару у себе, осктьки «зараз страшно бтьше грошей держати». (Лист 1: 148). Для надшносл отримання так потрiбних Тй коштiв Кобилянська чiтко окреслила бажану валюту - австршськ банкноти, так як «iншi грошi тепер тут не приймуть» (Лист 1: 149).
О^м важких побутових обставин, О. Кобилянська осмислюе суспiльнi реалп вiд краху Австро-УгорськоТ iмперiТ та встановлення румунськоТ влади в Буковиы: замiсть культури - «голод, муки i неспра-ведливiсть», майже повна шформацшна iзоляцiя («всi ми замкнен вiд свiту i нiчого не знаемо, хиба яккь непевнi вщомосп») (Лист 1: 148). Письменниця не приховуе вщ М. Шаповала власний стан творчоТ кризи, коли жодна книжка не цкавить, «манускрипт закинений, а то що рвалось нове на верх... осталось у душi i глумиться», задуманий до написання «Ост^в мертвих» не виходить уплити (Лист 1: 148).
Складну сусптьну атмосферу, в якiй украТномовнiй письменниц доводиться жити i творити за румунськоТ влади, О. Кобилянська по-тверджуе майже в кожному лисп до адреса^в. «Живемо у велимм напруженнi», «не все можна писати», - такими словами адресантка шформуе про реалп буття станом на листопад 1919 р. (Лист 2: 149). Навесш 1920 р. письменниця поглибила характеристику умов повсяк-дення: «...не вс можуть тепер говорити, а я також тепер страшними обставинами засуджена на мовчання» (Лист 3: 150). Побiжнi фрази з етстоляр^ наводять на думку, що авторка передбачала можливiсть перлюстрацп ТТ лиспв i, прагнучи уникнути додаткових проблем, вщ-верто повщомляла про це своТх адресатiв - л^о^в украТнськоТ справи.
Тривалий iнформацiйний вакуум щодо долi «добрих i щирих прихильниюв» творчостi письменницi з НадднтрянськоТ УкраТни засвiдчуе лист до П. Богацького (лютий 1921 р.), першi рядки якого ви-являють щиросердну ТТ радкть вiд довгоочiкуваноТ обiзнаностi станом справ. Кобилянська нарiкае на власну недостатню пошформовашсть («коло мене не багато чувати»), яку вона пов'язуе з вщдалешстю вiд европейських культурних процеав («дуже терплю шд тим, що я так далеко вщ Европи») (Лист 5: 156). Отже, аналiз рядкiв листування дае пщстави для твердження, що провщна лiтераторка Буковини особисто вiдчула глибину змш духовноТ атмосфери, як наслщку включення регiону до складу Румунп
Листування з М. Шаповалом на початку 1920-х рр. стало для О. КобилянськоТ важливим каналом отримання актуально!' шформацп щодо украТнськоТ справи на емiграцi!, у т. ч. вщзначення «ювтею» письменниц (35^ччя лггературноТ дiяльностi) у Празi. Газету з вщо-
мостями про зазначену подт вона просить його над^ати: «Я тут леТ газети нще не дктану... до нас не доходять жодн галицькi часописi. Заборонено» (Лист 6: 158). Вмотивоване прохання адресантки засвщ-чуе шформацшну блокаду, в якш опинилися пiдрумунськi украТнцi повоенноТ доби.
В етстолярп письменниця неодноразово виявляе свою зацкавле-нiсть бути в кура сптьних справ («подавайте мен вiд часу до часу те, що можна буде в лисп подавати»). Отже, незважаючи на налагодження життя у повоенну добу, звичка контролювати вихщну шформацт ще мщно вкорiнена в свiдомiсть iнтелектуалки. Також вищенаведеш фрази з листа засвщчують наявнiсть контролю румунськоТ влади за кореспонденщею украТномовних пiдданих у Буковиш.
Додаткове психоемоцiйне напруження О. КобилянськоТ викликала нерегулярна робота пошти, що зумовлювала тривале очкування листiв i навiть не отримання окремих iз них (Лист 6: 157). У першому лисп до М. Шаповала вона з прикрою констатувала, що вщ червня до грудня 1918 р. не надшшло жодного листа вщ адресата (Лист 1: 148). За таких умов перевiреним джерелом вiдомостей для письменницi лишаються особист контакти з прихильниками украТнськоТ справи («колишня приятелька Евшана»), з яких вона принагщно дiзнавалася про поди в середовиш^ зарубiжного украТнства, у т. ч. й на Галичиш (Лист 6: 158). Приватним способом доходили до Черывщв шоземш часописи, в яких лггераторка з нетерпшням («мов голодна») вщшу-кувала знайомi прiзвища. Разом з тим подальшi рядки листування розкривають нерегулярнiсть таких зв'язмв: «до нас лиш десь колись дшде потайки якась часопис з далеку» (Лист 7: 159).
Наприкшц весни 1922 р. письменниця уже отримала вщ М. Шаповала разом iз листами i першi два номера часопису «Нова УкраТна», що додало Тй наснаги тсля тривалоТ хвороби (Лист 7: 159). Вона ви-словлюе щиру вдячшсть редакцiТ «НовоТ УкраТни» i своему адресату за запрошення до друку в новооргашзованому часописi (Лист 8: 162).
Складна суспшьно-пол^ична ситуащя змушувала буковинських украТнцiв бути вкрай обережними в контактах, з огляду на що О. Кобилянська (1922 р.) надсилае лист до Х. АлчевськоТ (Радянська УкраТна) не Тй особисто, а переадресовуе його М. Шаповалу (Чехословаччина) для подальшого вщправлення адресату. Мотиващя таких дш л^ньоТ письменницi позначена змiстовною фразою: «бо в нас не вшьно». Кобилянська iнформуе П. Богацького про доцтьшсть вказати на поштовiй картф до неТ адресу нiмецьку, осктьки в iншому разi не дшде («у нас д. погано») (Лист 8: 161).
Певы паростки стабшзацп суспшьного життя в Буковинi засвщ-чуе лист письменницi (травень 1922 р.), в якому вона розкривае
М. Шаповалу плани мкцево!' громади щодо пщготовки до видання 36ip^ ïï новел до «ювтейного року». Побiжнi слова епiстолярiю характеризують буковинських украшав - «ще молода i бщна та громадка», яка втiм обрала досить прагматичну стратепю розвит-ку: шляхом видавництва творiв знaноï на той час О. КобилянськоТ змщнити фiнансове становище осередку i заявити про нацюнальш запити пошануванням ювтею лггераторки (Лист 7: 159). До речЬ самi громадiвцi визнавали, що «обставини, серед яких живемо, не дозво-ляють нам вшанувати творчу працю нaшоï слaвноï Письменницi так, як цього нам бажаеться» (Мааян 2013: 178). Наведенi рядки опосе-редковано пiдтверджують непросту суспiльно-полiтичну атмосферу в репош. Водночас активiсти нацюнально!' справи в Чернiвцях були обiзнанi з життям зарубiжного украшства, зокрема в Чехословаччиш, а тому планували зробити нарис М. Шаповала «Панна в прозЬ» про письменницю передмовою до мaйбутньоï книги.
Листування розкривае обставини вщновлення громадського життя в Буковиы. Активкти пiдрумунськоï Украши обрали перевiрений шлях просвiтництва, задля чого розпочали друк нацюнально!' лiтератури i започаткували единий у репош часопис «Промшь» для публкацп мiсцевих авторiв. Природно, що гурт звернувся до О. Кобилянсько'1 -нaйaвторитетнiшоï украшомовно!' письменницi - за матерiалами для видання. У буковинському часопис «Промшь» надруковано ïï оповiдання «Василка». Виданням останшх новел О. ^билян^^ окремими брошурами розраховували акумулювати кошти для укра-ïнськоï справи в Буковиш (Лист 8: 161).
lнформацiю щодо ситуацп в бiльшовицькiй УкраМ О. Кобилянська отримала вщ брата Олександра, який через ам рокiв росшського полону, нaприкiнцi 1921 р., повернувся до Буковини. Улм, почутi вщомосп виявилися не дуже оптимктичними. fï давня знайома Х. Алчевська посивта, «живе в злиднях» i бажала б пере'хати жити до Чершвщв. Але Кобилянська сумнiвaеться «чи всте?». У листi до М. Шаповала л^ераторка нaрiкaе на сумну долю Украши, «вiдколи ïï не ïï rn^i дiти топчуть i марнують», образ якоï уподiбнюе до «сонця, що тепер лиш заслонено кривавою ослоною, але вона колись впаде» (Лист 7: 159). Утiм, письменниця не втрачае надп i вважае, що май-бутне укра^сь^ справи залежить вщ людського чинника («людей нам треба - сильних характером, знанням i чеснотою... щоб на них будувати можна як на скалЬ») (Лист 6: 158). Вона вiрить у краще життя, хоча в щоденному вирi клопотiв навколо «сттьки неспрaведливостi», що «вмерти хочеться» (Лист 9: 163).
О. Кобилянська осмислюе обставини укра^сь^ нaцiонaльноï справи в контекст свiтовоï кторГ|. З огляду на це духовним порятун-
ком вщ зневiри на eMirpa^ï М. Шаповалу пропонуе працi Р. Тагора, оскшьки «шдшщ витepпiли пiд пануванням англшщв, так само пе-ребуваемо i ми» (Лист 7: 160).
Засмучуе л^ню письменницю духовна атмосфера вщдаленосп вiд Европи i тогочасних лггературних пpоцeсiв, що стала особливо вщчут-ною в пiдpумунськiй Буковинi. Водночас вона paдiе з того, що зможе посильно допомагати просувати щею европейського укра'номовного часопису, оpгaнiзовaного eмiгpaнтaми в Пpaзi. Готовi лiтepaтуpнi доробки письменниця надсилала головi укpaïнськоï дипломатично!' мiсiï в Румунiï у 1919-1923 рр. К. Малевичу (Лист 5: 156). Нею рухае величезне бажання «поколшня просвггниюв» принести як найбтьше евpопeйськоï культуpностi своему нapодовi. Разом i3 тим вона стур-бована чи вистачить у нeï сил, а найголовшше чи будуть спpиятливi звepхнi обставини («Чи буду мати ще сили i зовнiшнього спокою?»), що певною мipою зaсвiдчуе невпевнешсть лiтньоï лiтepaтоpки у завтрашньому ды. Подекуди вiдчуття одиноцтва Кобилянськоï погли-блювало зверхне ставлення до нeï окремих дiячiв укpaïнськоï справи. Своему постшному адресату П. Богацькому вона зiзнaеться, що ÏÏ не вважали за потpiбнe повiдомити, особливо консул К. Малевич, про можливiсть передати йому листа до Чехословаччини (Лист 8: 161). Тому звктка про смерть ïï найкращого приятеля М. Шаповала стала для письмeнницi страшним ударом («Чи се можливо, щоб його не було... не було дaлi кому працювати»? (Лист 10: 163). Втшаючи його вдову Ольгу Фтарелвну, Кобилянська щиро зiзнaеться наскшьки pозумiе ïï «сaмiтнiсть i осиротЫсть» (Лист 11: 164).
Спасала письменницю вщ сaмотностi, бeзpaдiсного повсякдення i мaтepiaльноï скрути винятково твоpчiсть, навггь без сподiвaнь на пу-блкацт («пишу, хоч не скоро друкувати буду») (Лист 6: 158). Ц рядки з етстолярт опосередковано пщтверджують, що в пiдpумунськiй Буковинi укра'номовна лiтepaтуpa не була затребувана. Щоб не втра-тити свое творче ество («не згубити тут себе в лм глухiм цигaнськiм болол») в нeпpостi часи румунсько' влади О. Кобилянська студте новiтню шмецькомовну лiтepaтуpу («зачитуватись в "Европу"»), у т. ч. й перекладну («почасти й Азт») (Лист 7: 160).
Етстолярш О. Кобилянсько' мiстить чимало деталей побутових обставин повсякденного життя в пщрумунськш Укра'ш, зокрема в Чершвцях. Пpимipом, вижити протягом 1919 р. письменниц допо-могли кошти нaдiслaнi нaвeснi М. Шаповалом. О. Кобилянська вщно-вила роботу з лггературним агентом (I. Лизaнiвський) щодо видання власних твоpiв, на гонорари з яких вона дуже сподiвaлaся. Часткове залагодження мaтepiaльних aспeктiв буття покращило творчий стан письмeнницi: вона шформуе адресата, що «мае тары i поважн мотиви
до оброблення». Утм, гштить немолоду жшку вiдсутнiсть власного помешкання у Чершвцях, осктьки стомилася «волочитись з кута в кут, так як доа» (Лист 2: 149).
Наступний лист (жовтень 1920 р.) О. Кобилянсько' сповнений щиросердно!' подяки Шаповалу за його сприяння в отриманн до-помоги вiд лiги укра'нських письменнимв («у квотi 20 тисяч шмець-ко-aвстpiйських корон»). Його текст мктить цiнну iнфоpмaцiю про вaлютно-обмiннi операцп' за румунсько' влади. Письменниця наркае на нeвигiдний обмiнний курс у Чершвцях, у зв'язку з чим зазнала значних втрат i на руки отримала «ледве що третю частину (три тисячi 60 ле'в)» надкланих коштiв. Скаржиться вона i на невиконання общя-нок деяких поважних добродп'в вимiняти ту допомогу в Бухарест на ле' чи «проштемпелювати румунською стaмпiлiею», щоб не було втрат при обм^ в Чершвцях (Лист 4: 155). З огляду на викладеш обставини лггераторка наполегливо прохае адресата в paзi подальшо!' допомоги вчинити бiльш рацюнально, щоб не було втрат. Анaлiз мaтepiaлiв листа дае пiдстaви для твердження про безпорадшсть пepeсiчних буковинщв в умовах повоенно' нeстaбiльностi соцiaльно-eкономiч-ного життя перед piзного роду дтками в сфepi фiнaнсово-вaлютних операцш, що користалися складною процедурою обмшу грошей за румунсько' влади у вщдаленому peгiонi.
Як свiдчить aнaлiз eпiстоляpiю О. Кобилянсько', eкономiчнe становище в репош суттево не покращилося навггь за ктька ромв. Нaвeснi 1923 р. немолода письменниця наркае на погipшeння продовольчо' ситуацп i суттеве дорожчання пpодуктiв харчування («мабуть будем !'сти раз на мкяць»). fï прогнози нeвтiшнi: «наших уряднимв жде нaйбiльший голод i остануться на стapiсть бeздомнi i без хлiбa» (Лист 9: 162). Некраща ситуашя iз опаленням помешкань, оскiльки дрова дiстaти в Чершвцях складно. Взимку 1922-1923 pp. протриматися О. Кобилянськш допом^ молодий лкничий, який постачав 'й дрова безоплатно. Бажаючи вщдячити своему рятувальнику за турботу, письменниця просить М. Шаповала допомогти придбати в Бepлiнi спе^альну лiтepaтуpу з фаху для студтвання людинi, яка того варта, -«дуже здатному i чесному укра'нцю», «поважному i коректному» з глибокими знаннями лкничо-шженерно!' справи. Прикметно, що лггераторка, мотивуючи свое прохання, пщкреслила, що тaкi особи мiж укра'нцями («нашими людьми») зустpiчaються piдко (Лист 9: 163).
З огляду на скрутш побутовi обставини О. Кобилянська безмежно вдячна адресату за сприяння в наданш !'й стипeндiï, яку вона отриму-вала через вщенський банк у pозмipi 2941 ле'в i 15 бaнiв (за березень 1923 р.). Така фшансова допомога забезпечувала письменниф певний продуктивно-творчий стан.
Листування О. ^билян^^ розкривае чимало деталей повсяк-денного життя мктян. Зокрема щодо роботи пошти в пщрумунськш Буковиш, то етстолярш письменницi мiстить ч^м вкaзiвки на затримки листiв: «Ваш лист з 26 грудня 1921... довго шов, i нераз було... що не доходив» (Лист 6: 157). Рядки чергового листа пись-менниц пщтверджують нерегуляршсть поштових вщправлень, так як Кобилянська одержала вс три листи М. Шаповала одночасно з двома примiрникaми щойно заснованого часопису «Новоï Украши», нaдiслaних адресатом (Лист 7: 159).
Прикметно, що ситуащя з функцюнуванням пошти в репош не покращилася i за десять роюв по тому. В лисп до О. Шаповал письменниця повщомляе, що надсилае Тй лист до С. Русовоï, який адресатка мае передати сптьнш знайомш. Кобилянська принaгiдно iнформуе про отримання поштовоï картки вiд Русовоï, нaдiслaноï не на ïï адресу (Лист 11: 164). Отже, листування буковинськоï лггераторки з дiячaми укра^сь^ справи iз зaрубiжжя пiдтримувaлося не завжди шляхом прямих поштових вщправлень. Лист письменниц до О. Шаповал свщчить, що над^ану Тй книжку «Ляхомашя» Кобилянська так i не одержала. Вона не лише висловлюе жаль з цього приводу, а й шукае бтьш надшш вaрiaнти поштовоï пересилки ш до Чернiвцiв зазна-ченого видання. Письменниця пропонуе надклати книжку Польщi на адресу редакцм «Нова хата» (Львiв, пл. Ринок), а в середину вкласти конверт з позначкою «для О. КобилянськоЬ. Вона сподiвaлaся, що редакторка часопису Л. Бурачинська зможе ïï якось переслати, у рaзi якщо i вщ польського кордону не буде завернено (Лист 12: 165). За умови, що пропонований вaрiaнт не спрацюе, Кобилянська плану-вала звернутися до пресового бюро в Бухарест для замовленням доставки видання. Також письменниця рекомендуе О. Шаповал по смерт чоловка подавати вкточки про себе лиспвками, осктьки оплата iноземноï кореспонденцiï недешева («багато тепер стопь, то i вам буде тяжко») (Лист 12: 165).
Розглянемо бтьш детально побутовi умови проживання, пред-ставлеш в епiстолярiï Кобилянськоï. На ачень 1922 р. письменниця жила досить скромно: «мала двi юмнати у брата Юлiaнa, де був гар-ний садок». Мaтерiaльний аспект буття змусив ïï до продажу шмату свого невеликого господарства на селг Немолода жшка зiзнaеться, що маклер, користуючись ïï непрактичшстю, «ошукав мене добре з землею» i суттево побаришував на цьому («годна ще так як вш пожити з роюв 20-30, аби дочекатись зi своïх книжок маетку») (Лист 6: 158).
Наступним випробуванням для О. ^билян^^ стала смерть Ю^а-на, яка означала не лише втрату дорогого брата, а й откуна i щирого
приятеля (Лист 8: 161). Душу письменниц ятрили бть i самотшсть, але вона докладала зусилля для вщновлення психолопчно!' piвновaги i повсякденного буття («треба забути якось шакше життя уладнати i дaлi жити»).
В етстолярп' О. Кобилянсько' постiйно пpисутнiй мaтepiaльний аспект життя, що побiчно пщтверджуе його гостроту для лiтньоï жшки, яка мpiе зiбpaти кошти для по'здки на курорт (Навгейм у Гессеш) з метою оздоровлення (Лист 7: 160). Подaльшi листи пщтверджують peaлiзовaнi влiтку 1922 р. плани письменниц щодо курортного лЬ кування в Саксонп'. Цiлющi купeлi, ям вона приймала, лише частково i тимчасово покращили здоров'я лггераторки. Серйозшсть проблем зi станом здоров'я О. Кобилянсько' пщтверджують як наркання дописувачки щодо хворого серця, частково пapaлiзовaноï ноги, втомлюваносп вiд систeмностi водних процедур, неможливосп пере-бувати на ногах понад ЪА години, так i власне особиспсть адресата -П. Богацький - чоловк, якому вона не соромиться вщкривати приваты обставини свого життя (Лист 8: 161).
За десять ромв по тому в лисп до О. Шаповал лгтня письменниця зiзнaеться, що «час так скоро минае i так мало що потшаючого приносить» (Лист 11: 164). Зауважимо, що врешл-решт покращать ïï мaтepiaльнe становище гонорари за публкацп' в Радянськш Укра'ш, уможливлять кушвлю будинку в Чершвцях, де вона мешкала впро-довж останшх п'ятнадцяти ромв життя. Також вона одержить пенаю вiд укра'нського радянського уряду (Павлишин 2008: 233).
Отже, aнaлiз етстолярно!' спадщини О. Кобилянсько' е важливим джерелом не тiльки для переосмислення особистосп видатно' пись-мeнницi, ÏÏ свiтогляду, цiннiсних оpiентиpiв, pозумiння життевого та творчого шляху. Що найголовшше, ïï листування вщдзеркалюе супе-речливу мiжвоенну добу 1918-1939 pp., коли Буковина опинилася в склaдi Коpолiвствa Румунiï, отже населення мало пристосовуватися до незворотних змш у полгтико-правовш i соцiaльно-eкономiчнiй сфepi, побутовiй кулы^ i мeнтaлiтeтi. Рeфлeксiя повсякденних подш подаеться О. Кобилянською кpiзь призму !'хньо' знaчущостi i проблем-носп для лiтньоï письмeнницi, загальним тлом чого слугуе постiйнe переосмислення загально' укра'нсько' справи. Бeзпоpaднiсть перед життевими обставинами в Чершвцях, такими, як висою цши i неста-ча продуктв харчування, вiдсутнiсть власного житла i проживання в pодичiв, холод у помешканш, вiдсутнiсть нaдiйних джерел доходу та життя в борг, маклерсьм оборудки, погipшeння стану здоров'я та тривалий шформацшний вакуум щодо рщних i знайомих, виявляе aнaлiзовaний eпiстоляpiй Кобилянсько'. Способом виживання са-мотньо' хворо' укра'номовно' письмeнницi стае посильна пщтримка
небайдужих з мiсцевоï громади, а також допомога коштами i видав-ничими проектами зaрубiжного украшства. Нас^зно в листувaннi О. ^билян^^ присутнiй мотив контролю вихiдноï шформацп (своеï та aдресaтiв) як ознаки несвободи суспiльноï атмосфери в пщрумунськш Буковиш.
Л1ТЕРАТУРА
Богдан 1994 - Богдан С. «Мш хтоачку, мiй з пaпоротi цвп"е...» (Ешстоляр-ний образ Ольги КобилянськоТ: психолшгвктичний етюд) // Культура слова. К., 1994. Вип. 45. С. 54-60.
Вознюк 2012 - ВознюкВ. Ольга Кобилянська: Нарис. Харюв: Фолю, 2012. 160 с. Гундорова 2002 - Гундорова Т.1. Femina meLanchoLica. Стать i культура в гендернш утопи Ольги Кобилянськок Кшв: Критика, 2002. 272 с.
1льюв 2016 - Льк'ш А.В. 1нтимний дискурс письменницького етстоляр^ другоï половини Х1Х - початку ХХ столiть: дис. ... докт. фтол. наук. 1вано-Фран-кiвськ, 2016. 410 с.
Кобилянська 1982 - Кобилянська О.Ю. Слова зворушеного серця: Щоденники; Автобюграфи; Листи; Статт та спогади / Упоряд., передм. Ф.П. Погребенника. К.: Днтро, 1982. 359 с.
Криворучко 2013 - Криворучко К.1. «Я до послщного свого вщдиху буду працювати для свого народу.» (Листи Ольги Кобилянсь^ у фондах ЦДАВО Украши) // Архiви УкрaТни. 2013. Вип. 5 (287). С. 146-166.
Лист 1 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Микити Шаповала 5 грудня 1918 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 148-149.
Лист 2 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Микити Шаповала 9 листопада
1919 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 149-150.
Лист 3 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Микити Шаповала 27 березня
1920 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 150-155.
Лист 4 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Микити Шаповала 6 жовтня
1920 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 155-156.
Лист 5 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Павла Богацького 16 лютого
1921 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 156-157.
Лист 6 - Лист Ольги Кобилянсь^ до Микити Шаповала 16 ачня 1922 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 157-159.
Лист 7 - Лист Ольги К^илян^^ до Микити Шаповала 31 травня
1922 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 159-161.
Лист 8 - Лист Ольги Кобилянськоï до Павла Богацького 12 вересня
1922 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 161-162.
Лист 9 - Лист Ольги К^илян^^ до Микити Шаповала 20 кв^ня
1923 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 162-163.
Лист 10 - Лист Ольги ^билян^^ до Ольги Шаповал 28 лютого 1932 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 163-164.
Лист 11 - Лист Ольги ^билян^^ до Ольги Шаповал 2 квтя 1932 р. // Архiви Украши. 2013. Вип. 5 (287). С. 164-165.
Лист 12 - Лист Ольги КобилянськоТ до Ольги Шаповал 28 квтя 1932 р. // Архiви УкраТни. 2013. Вип. 5 (287). С. 165-166.
Мааян 2013 - Ма^ян Н.Б. Незабутня 3ipKa Буковини Ольга Ю^ашвна Кобилянська (до 150-рiччя вiд дня народження письменниш) // Архiви УкраТни. 2013. Вип. 5 (287). С. 167-180.
Павличко 1999 - Павличко С.Д. Дискурс модершзму в укра'шськш лЬе-ратур1 К.: Либiдь, 1999. 447 с.
Павлишин 2008 - Павлишин М. Ольга Кобилянська: прочитання Харюв: Акта, 2008. 360 с.
Lejeun 2005 - Lejeun Ph. Signes de vie. Le pacte autobiographique 2. P. Éditions du Seuil, 2005. 277 p.
REFERENCES
Bogdan, S. (1994) "Miy khtosichku, miy z paporoti tsvite..." (Epistolyarniy obraz OL'gi Kobilyans'koï: psikholingvistichniy etyud)]. Kul'tura slova. 45. pp. 54-60.
Voznyuk, V. (2012) Ol'ga Kobilyans'ka: Naris [Olha Kobylianska: A Sketch]. Kharkiv: Folio.
Gundorova, T.l. (2002) Femina melancholica. Stat'i kul'tura v genderniy utopiï Ol'gi Kobilyans'koï [Femina melancholica. Gender and culture in gender utopia of Olha Kobylianska]. Kyiv: Kritika.
Ilkiv, A.V. (2016) Intimniy diskurs pis'mennits'kogo epistolyariyu drugoïpolovini XIX -pochatkuXXstolit' [Intimate discourse of the writer's epistolary in the second half of the 19th- early 20th centuries]. PhilologyDr. Diss. Ivano-Frankivsk.
Kobilyanska, O.Yu. (1982) Slova zvorushenogo sertsya: Shchodenniki; Avtobiografiï; Listi; Statti ta spogadi [Words of a moved heart: Diaries, autobiography, letters, articles and memories]. Kyiv: Dnipro.
Krivoruchko, K.I. (2013) " Ya do poslidnogo svogo viddikhu budu pratsyuvati dlya svogo narodu..." (Listi Ol'gi Kobilyans'koï u fondakh TsDAVO Ukraïni) ["Till My Last Out-breath I Will Work for My People.." [The Letters of Olha Kobylianska in the Fonds of the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine)]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 146-166.
Kobylianska, O. (2013a) List Ol'gi Kobilyans'koï do Mikiti Shapovala 5 grudnya 1918 r. [Letter of Olha Kobylianska to Mykyta Shapoval of December 5, 1918]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 148-149.
Kobylianska, O. (2013b) List Ol'gi Kobilyans'koï do Mikiti Shapovala 9 listo-pada 1919 r. [Letter of Olha Kobylianska to Mykyta Shapoval of November 9,
1919]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 149-150.
Kobylianska, O. (2013c) List Ol'gi Kobilyans'koï do Mikiti Shapovala 27 bereznya 1920 r. [Letter of Olha Kobylianska to Mykyta Shapoval of March 27,
1920]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 150-155.
Kobylianska, O. (2013d) List Ol'gi Kobilyans'koï do Mikiti Shapovala 6 zhovt-nya 1920 r. [Letter of Olha Kobylianska to Mykyta Shapoval of October 6, 1920]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 155-156.
Kobylianska, O. (2013e) List Ol'gi Kobilyans'koï do Pavla Bogats'kogo 16
Lyutogo 1921 r. [Letter of OLha Kobylianska to PavLo Bohatskyi of February 16,
1921]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 156-157.
KobyLianska, O. (2013f) List oL'gi KobiLyans'koï do Mikiti ShapovaLa 16 sichnya
1922 r. [Letter of OLha KobyLianska to Mykyta ShapovaL from January 16, 1922]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 157-159.
KobyLianska, O. (2013g) List OL'gi KobiLyans'koï do Mikiti ShapovaLa 31 travnya 1922 r. [Letter of OLga KobyLianska to Mykyta ShapovaL of May 31,
1922]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 159-161.
KobyLianska, O. (2013h) List OL'gi KobiLyans'koï do PavLa Bogats'kogo 12 veresnya 1922 r. [Letter of OLha KobyLianska to PavLo Bohatskyi of September 12, 1922]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 161-162.
KobyLianska, O. (2013i) List OL'gi KobiLyans'koï do Mikiti ShapovaLa 20 kvitnya
1923 r. [Letter of OLha KobyLianska to Mykyta ShapovaL from ApriL 20, 1923]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 162-163.
KobyLianska, O. (2013j) List OL'gi KobiLyans'koï do OL'gi ShapovaL 28 Lyutogo 1932 r. [Letter of OLha KobyLianska to OLga ShapovaL from February 28, 1932]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 163-164.
KobyLianska, O. (2013k) List OL'gi KobiLyans'koï do OL'gi ShapovaL 2 kvitnya 1932 r. [Letter of OLha KobyLianska to OLga ShapovaL from ApriL 2, 1932]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 164-165.
KobyLianska, O. (2013L) List OL'gi KobiLyans'koï do OL'gi ShapovaL 28 kvitnya 1932 r. [Letter of OLha KobyLianska to OLga ShapovaL from ApriL 28, 1932]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 165-166.
Masiyan, N.B. (2013) Nezabutnya zirka Bukovini OL'ga YuLianivna KobiLyans'ka (do 150-richchya vid dnya narodzhennya pis'mennitsi) [The unforgettabLe star of Bukovyna (To the 150-Anniversary of the Date of Birth of OLha KobyLyanska)]. Arkhivi Ukraïni. 5(287). pp. 167-180.
PavLichko, S.D. (1999) Diskurs modernizmu v ukraïns'kiy literaturi [Discourse of modernism in Ukrainian Literature]. Kyiv: Lybid.
PavLishin, M. (2008) Ol'ga Kobilyans'ka: prochitannya [OLga KobyLianska: interpretation]. Kharkiv: Act.
Lejeun, Ph. (2005) Signes de vie. Le pacte autobiographique 2. Paris: Éditions du SeuiL.
Драч Оксана Александровна - доктор исторических наук, профессор кафедры всемирной истории Киевского университета им. Б. Гринченко (Украина).
Драч Оксана Олександрiвна - доктор iсторичних наук, професор кафедри всес-вггньоТ iсторii КиТвського ушверситета iM. Б. Гршченка (УкраТна). Oksana А. Drach - Boris Grinchenko Kyiv University (Ukraine). E-mail: o.drach@kubg.edu.ua
