CC BY
18
УДК 338.43:339.92(477) ёо1: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-115-122
С. Я. Берсуцька,
кандидат економ!чних наук, ОКСЮ 0000-0002-1341-0100,
ПВНЗ «Донецький университет економ1ки та права», м. Бахмут
С. О. Колесников,
кандидат ф1зико-математичних наук, ОКСЮ 0000-0002-9538-8858,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
ПОТОЧНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ! СВРОШТЕГРАЦП
Постановка проблеми. В сучасних умовах сшьське господарство Укра!ни е одшею iз найбшьш прiоритетних галузей економши. Аграрний сектор формуе продовольчу та у визначених межах еконо-мiчну, екологiчну та енергетичну безпеку, забезпе-чуе розвиток технологiчно пов'язаних галузей нацюнально! економiки та створюе сощально-еконо-мiчнi умови сiльського розвитку. Укра!на як потуж-ний виробник багатьох видiв агропродовольчо! про-дукцп впродовж багатьох рошв займае вагомi пози-цн в свiтовiй структурi експорту сшьськогосподар-ських та продовольчих товарiв. Вiдтак, посилення iнтергацiйних процеав, у тому числi в рамках Угоди про асощащю мiж Укра!ною та кра!нами СС у свь тову економiку викликано не лише необхвдтстю по-дальшого розвитку та розширення присутносп вГт-чизняних виробнишв агропродовольчо! продукцп на свiтових ринках, а й е сучасною ознакою прогре-сивних змiн у сшьському господарствi. Адже таким чином для вгтчизняних агровиробнишв ввдкрива-ються як перспективи поступового освоения ринкiв кра!н СС, так i тдвищення рiвня якосп, безпечносп, екологiчних характеристик укра!нсько! продукщ! агропромислового комплексу, покращення стану продовольчо! безпеки держави.
Аналiз останнiх дослiджень. Дослiдженню проблем формування i розвитку нацiонального агро-продовольчого ринку, окремих продуктових ринкiв, визначенню ролi держави у !х ефективному функщ-онуваннi в умовах реформування аграрного сектору Укра!ни присвячено роботи вгтчизняних вчених: В. Андрiйчука, О. Березша, В. Бойка, П. Гайдуць-кого, В. Гейця, С. Дусановського, С. КвашГ, Ю. Ко-валенка, Т. Осташко, Б. Пасхавера, П. Саблука та ш-ших. Основн напрями штегращ! Укра!ни у свГтову економiку та вивчення наслiдкiв iнтеграцiйних про-цесiв для вггчизняно! агропродовольчо! галузi роз-глядали у сво!х працях так вченi, як Н. Голомша [1], В. Збаразький [2], О. Петренко [3], В. Рутицька [4], I. Салькова, Л. Сем'яшв, Ю. Ставська та шт. Разом з тим, процес евроiнтеграцi! в Укра!ш вимагае про-ведення подальшого дослiдження теорп й методологи iнтеграцi! з урахуванням особливостей вГтчизня-ного сшьського господарства, окремих його галузей та законодавчих агатв.
Метою статт е дослГдження основних тенден-щй розвитку агропродовольчого ринку у зовшшньо-економГчнш дГяльност Укра!ни та визначення Гмо-вГрних переваг Г ризишв для вГтчизняного агропро-мислового комплексу в умовах европейсько! Гнте-грацп.
Виклад основного матерiалу дослщження.
Сьогодш аграрний сектор е локомотивом розвитку нацюнально! економши, бшьше 40% валютно! ви-ручки сьогодш потрапляе до кра!ни в результат дь яльност аграрного сектору, Укра!на займае лвдиру-юч! позицн у свт як кра!на-експортер аграрно! продукщ! [5].
Вступ Укра!ни до СОТ та евроГнтегращйш про-цеси вщкривають для вгтчизняних, зокрема, аграр-них тдприемств, нов! ринки збуту, що е передумо-вою збшьшення можливих експортних обсяпв. Для кожно! кра!ни експорт - важливий чинник еконо-мГчно! системи. Вгд рГвня експортного потенщалу кра!ни значною мГрою залежить !! мюце в систем! свГтового господарства, вплив на загальносвГтовГ процеси, що визначае не лише економГчну, а й поль тичну вагомють кра!ни, авторитет Г мюце держави в мГжнародних вщносинах [6, с.20].
На сучасному етат розвитку нацюнально! еко-номГки Укра!ни актуальним е питання змГни векто-рГв зовшшньо! торпвлГ в напрямГ кра!н СС та кра!н Азп. З початком росшсько! агресп були введен! об-меження на Гмпорт укра!нських товарГв на терито-рто РФ, скорочуються обсяги торпвлГ з Бшоруссю, Казахстаном та ВГрмешею. Ця ситуащя вплинула на всю економГку Укра!ни та спричинила змГну струк-тури зовшшньо! торпвлГ в частиш вугшьно!, мета-лургшно!, машинобудГвно! та хГмГчно! галузей. Пюля шдписання Угоди про асощащю з СС Укра!на отримала нов! можливост щодо експорту свое! сшь-ськогосподарсько! продукци. Укра!на посвдае лвди-руюче мюце у свт за обсягами експорту зерна та входить у десятку найбшьших експортерГв сшьсько-господарсько! продукци. Однак потенщал розвитку агропромислового комплексу Укра!ни (АПК) не ви-користовуеться повною мГрою через недосконалють ввдносин на земельному ринку, недостатне Гнвести-щйне забезпечення, технолопчне ввдставання Г не-
прозору конкуренцию. Свропейський ринок характеризуешься вiдносно високою купiвельною спромож-нiстю населения, але вiн ставить i висок! вимоги до якост продукцп. Система квотування суттево обме-жуе присутнiсть нацюнальних виробнишв на ринку кра!н СС, часто присутн i певнi технiчнi бар'ери.
Укра!нський сiльськогосподарський сектор е, з одного боку, самодостатньою галуззю народного господарства (вш годуе кра!ну), а, з iншого боку, експорт сшьгосппродукщ! е ключовим для еконо-мiки, одним з найважливших джерел наповнення держбюджету, а також припливу валюти. Ввдпо-вiдно до Закону Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2018 рш» [7] на фiнансування витрат Мь нiстерства аграрно! полiтики та продовольства Ук-ра!ни передбаченi видатки в обсязi 14,1 млрд грн, з них на програми розвитку АПК - 6 311,0 млрд грн. Для порiвняння в 2017 рощ було видшено 7,4 млрд грн на Мшстерство, на напрямок АПК - 5,5 млрд грн, тобто в 2018 рощ видшено бшьше на 1 млрд гривень шж у 2017 рощ. Основну частину кошт^в за-кладених в Держбюджет на шдтримку АПК протя-гом 2018 року (4 млрд грн або 28,3% в«х ресурив), спрямовано на пiдтримку тваринництва. На другому мющ за обсягами фшансування - пiдтримка фермерства - на цей напрямок видшено 1 млрд грн (7,1% вщ загального обсягу). Для фермерiв е ще одна ок-рема програма «Надання кредитив фермерським господарствам», на И реалiзацiю видiлено витратити 43 млн грн, на програму «Фiнансова шдтримка сшь-госпвиробникiв» закладено 945 млн грн (6,7% загального обсягу фшансування на 2018 рш) [7], iншi програми мають значно менший бюджет.
За результатами 2018 року зовшшньоторгове-льний оборот продукщею АПК склав 24,3 млрд дол.,
з яких 18,8 млрд дол. припало на агроекспорт, що склало 39,8% в загальному експорт Укра!ни. Сшь-госпекспорт зберiгае лiдерство в товарнш структурi експорту. У минулому рощ його обсяг був на 880 млн дол. бшьше, шж в 2017 рощ. У 2018 рощ був перевищений рекорд 2012 року, коли експорт сшьгосппродукщ! склав 18,2 млрд дол. Найбiльшi част-ки аграрного експорту сформували зерновi куль-тури - 38,4% вщ обсягу сiльгоспекспорту, масла -23,3% i насiння олiйних культур - 10,2%. Зростання експорту в минулому рощ забезпечили в основному кукурудза, пшениця, рiпак, м'ясо i субпродукти птицi, олп, тютюн i вироби з нього, яйця i кондитер-ськ вироби. Найбiльшими iмпортерами укра!нсько! сшьгосппродукщ! в 2018 роцi були Iндiя, куди було експортовано продукцп АПК на суму понад 1,8 млрд дол., Китай - 1,2 млрд дол., Нщерланди -1,2 млрд дол., 1спашя - 1 млрд дол. i Сгипет -0,9 млрд дол. [8]. За перюд травень 2018 року - квь тень 2019 року, Укра!на увiйшла в трiйку найбшь-ших експортерiв сшьськогосподарсько! продукцп в Свропейський Союз, продавши йому аграрно! продукцп на 6,3 млрд евро. Це на 14,2% бшьше в порiв-нянш з перюдом з травня 2017 по квiтень 2018 року. Зпдно з даними звгту Свропейсько! комюп, за тд-сумками травня 2019 року Укра!на експортувала сшьськогосподарсько! продукцп в кра!ни СС на 519 млн евро, що на 173 млн евро бшьше, шж в травн 2018 року. Це означае, що за обсягами зростання експорту аграрно! продукцп в кра!ни СС в травш 2019 року Украша посша перше мюце в свт [8]. На рис. 1 представлена динамша зовшшньо! торгiвлi Укра!ни аграрною продукщею за 20092018 роки.
22 20 18 16
< 14 3 * 12 о =1
ц 10 а
5 8
2009 2010 2011 2012 2013 2014
И Експорт □¡мпорт И Сальдо
2015
2016
2017
2018
Рис. 1. Динамжа зовшшньоТ торгiвлi УкраТни аграрною продукцieю за 2009-2018 роки
(сформовано авторами на основi джерела [8])
Основним напрямом укра!нського агробiзнесу е рослинництво (близько 70% сшьськогосподар-сько! продукцп). Найбiльшi обсяги в експорт продукцп рослинного походження займають зерновi культури (1188,2 млн дол.), насшня та плоди олш-них (213,8 млн дол.), готовi харчовi продукти -залишки та вiдходи харчово! промисловостi (166,1 млн дол.), продукти переробки овочiв (69,9 млн дол.), а також какао та продукти з нього (57,2 млн дол.). В обсягу продукцп тваринного походження найбшьша частка молока та молочних продуктiв (98,3 млн дол.), м'яса та !спвних продук-
тов (43,5 млн дол.) (рис. 2). Експорт продукцп тва-ринництва за останнi роки зрiс на 20% [9]. Зазна-чимо, що основу аграрного сектору Укра!ни стано-вить сировина, зокрема продукцiя рослинного походження (кукурудза, пшениця, соя та ячмшь). У 2018 рощ укра!нським виробникам вдалося зiбрати близько 35 млн т кукурудзи за рахунок сприятливих умов виробництва. Це абсолютний рекорд за всю ю-торiю держави. Очiкуеться, що у нишшньому сезонi експорт кукурудзи буде становити 27 млн т, що до-сить амбiцiйно, враховуючи сильну конкуренщю на мiжнародному ринку (в першу чергу з боку США), а також украшсьш лопстичш перешкоди.
220 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Э Продукщя рослинництва □ Продукцiя тваринництва
2017
2018
Рис. 2. Динамжа валовоТ продукцп сшьського господарства УкраТни (в постiйних цшах 2010 року), млрд грн (сформовано авторами на основi джерела [9])
0
Найбшьше експортують вiтчизняну кукурудзу кра!ни Свропейського Союзу. Другий за розмiром iмпортер - Китай. Слiд також зазначити зростаючу роль кра!н Африки - вони вже експортують 8-10% обсягу вгтчизняно! кукурудзи. Вирощування кукурудзи зосереджено у Чернiгiвськiй, Сумськш, Хар-швськш, Днiпропетровськiй, Кiровоградськiй, Чер-каськiй, Полтавськш, Кшвськш та Вiнницькiй областях. Саме в них склалися найкращi умови для отри-мання високих врожа!в, але землi пiд кукурудзу там уже освоеш. Подальше збiльшення площ потребуе розширення на пiвдень, однак там не досить вологи. Виправити ситуацiю м^ би розвиток зрошення, що потребуе додаткових витрат, тому без подальшого зростання щн на кукурудзу або державно! тд-тримки це невигiдно. Отже, виникае необхiднiсть ефективнiше використовувати наявш площi.
Чинники формування мiжнародно! конкурен-тоспроможностi аграрно! продукцi! Укра!ни дещо вiдрiзняються для рiзних ринкiв i товарiв з рiзних секторiв сшьського господарства. Якщо для розви-нутих кра!н основними чинниками будуть якють,
екологiчнiсть i безпечнiсть продукцi!, то для менш розвинутих азiйських кра!н найбiльш вагомою е к1нцева щна з урахуванням умов доставки. До кра!н СС можемо продавати тшьки пшеницю найвищо! якост^, а до кра!н Азi! та Африки - бшьше зерна другого сорту i фуражного зерна. Укра!нська продукщя тваринництва (за винятком птах1вництва) програе за бiльшiстю параметрiв европейським, твшчноаме-риканським та австралiйським конкурентам, нато-мiсть маемо сильнi позицИ у секторах олп, горiхiв, меду, деяких видiв овочiв i фруктiв.
Новi можливост^ перед економiкою нашо! краши ввдкрила зона вiльно! торгiвлi (ЗВТ) iз кра!нами СС. 1з приходом ЗВТ Укра!на отримала торговельш преференцi! - безмитнi тарифнi квоти для 36 видiв товарiв (яловичина, свинина, м'ясо баранини, м'ясо птищ, молоко, вершки, йогурти, зерновi, виавки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, вино-градний i яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбумiни тощо). За чотирма видами встановлено додатковi обсяги. В свою чергу, Укра-!на встановила тарифнi квоти для трьох видiв това-
рiв (м'ясо свинини, м'ясо птиц й натвфабрикати з м'яса птищ, цукор) та передбачила додатковi обсяги ще для двох. За даними Державно! служби статистики, у перший рш вiльно! торгiвлi з СС укра!нський експорт до СС зрю на понад 3%, а товарооб^ - на понад 6%. Але загалом торпвля агропродуктами не настшьки жвава, як очiкувалося. Безмитнi квоти ви-користовуються швидко, а загальш умови не надто привабливi й посильш для вiтчизняних виробникiв [10].
Головна мета розвитку сшьського господарства в умовах евроiитеграцi! полягае у створенш сучас-ного конкурентоспроможного агропромислового комплексу, який характеризувався би такими крите-рiями: ефективне застосування нових сшьськогос-подарських машин, матерiальних ресурсiв та техно-логiчних систем; випуск конкурентоспроможно! продукцi!; здатнiсть виробництва до широкого впровадження науково-технiчних досягнень, домь нування в агропромисловому комплексi наукоемних галузей; високий рiвень розвитку iнфраструктури аграрного ринку; ращональне використання земель, впровадження ресурсозбер^аючих та ввдновлюва-льних технологш; високий рiвень екологiчно! без-пеки; досягнення ефективного функщонування сшь-ськогосподарських пiдприемств [1].
Вплив евроiнтеграцi! загалом позитивний для Укра!ни, хоча й не позбавлений певних «незручнос-тей», особливо на початкових стадiях функщонування зони вiльно! торгiвлi. С велик! перспективи тюно! спiвпрацi в аграрному сектор!, однак сво! по-зицп доведеться активно вiдстоювати. Свроштегра-щя стимулюватиме модернiзацiю економiки Укра-!ни, подолання технологiчно! вiдсталостi, залучення iноземних iнвестицiй, створення нових робочих мюць, пiдвищення коикурентоспроможностi вгтчиз-няно! продукци. Як невiд'емна частина Свропи Ук-ра!на орiентуеться на дточу в проввдних европей-ських кра!нах модель соцiально-економiчного розвитку [11].
Основними зовнiшньоекономiчними аспектами зони вшьно! торпвл! з СС е: скасування мит при торпвл! товарами; домовленост про технiчнi бар'е-ри в торпвл! та iнструменти торговельного захисту; гармонiзацiя санiтарних та фiтосанiтарних заходiв; сприяння торпвл! та ствробгтництво в митнш сферi; единi з СС правила походження товарiв; торгов! ввдносини в енергетицц торпвля послугами, за-снування компанш, швестици, визнання, квал!фша-ци; конкурентна политика; права штелектуально! власност та географ!чне позначення. Угода про асо-щащю з СС передбачае зниження ставки мита для укра!нських товар!в та односторонне скасування мит з! сторони СС на початковому етат (рис. 3) [12].
Ствпраця з СС е важливим прюритетом зов-шшньоеконом!чно! политики Укра!ни. Укра!на ! СС проводять регулярт засвдання з аграрних питань, як! дають можливють обм!нюватися корисною ш-
(-
Знижет ставки мита для украшських то-вар1в в рамках 08Р СС
ч_
Односторонне скасування мит з1 сторони
СС
Тимчасове застосування Угоди про асоць ащю (до ратифшацп вс1ма п1диисантами)
Набрання чинност Угоди про асощащю
Рис. 3. Етапи впровадження зони вшьноТ торгiвлi з СС
(сформовано авторами на основ! джерела [12])
формащею та розглядати досввд СС в аграрий сфер!, питання щодо адаптацп аграрного сектору Укра!ни до вимог та умов СС. Ус! сторони защкав-лет у партнерству що дасть змогу вести ввдкриту торпвлю у продовольчш сфер!. Свросоюз надав Ук-ра!т швы преференцп щодо експорту деяких вид!в продукци, щоб компенсувати втрати через скоро-чення експорту до Рос!!. Укра'т надано додатков! квоти на безмитний експорт сшьськогосподарсько! продукци до вже наявних у межах функцiоиування поглиблено! та всеосяжно! зони вшьно! торпвл! Ук-ра!на - СС. Преференци набули чинност у верест 2017 року, д!ятимуть три роки та передбачають до-датков! р!чн квоти з нульовим митним тарифом на: натуральний мед (2500 т), томатну пасту (3 тис. т), виноградний сш (500 т), овес (4 тис. т), пшени-цю (65 тис. т), кукурудзу (625 тис. т), ячм!нь (325 тис. т), деяк види круп (7800 т). За деякими по-зищями квоти були скорочеш (томати - на 2 тис. т, пшениця - на 35 тис. т, кукурудза - на 25 тис. т, яч-мшь - на 25 тис. т). Хоча розм!ри цих квот могли б бути ! вищими, але загалом у найближч! три роки укра!нсьш аграри можуть планувати свою роботу. Укра'нський уряд очшуе, що завдяки новим квотам Укра'на зможе наростити обсяги торпвл! з СС до-датково майже на 200 млн дол., що тдтримае фшан-совий ринок [8].
Незважаючи на ефективнють агропромислового виробництва в Укра'ш впродовж останшх роив, свгтове лвдерство галуз! в експорт! окремих ви-д!в сшьськогосподарсько! продукци, юнуюч! зе-мельт ввдносини через мораторш стримують роз-криття невикористаного потенщалу аграрного сектору економши та подальший устшний розвиток сшьського господарства в умовах евро!нтеграци та зростання конкурентоспроможност кра!н. Анал!з сучасних тенденцш формування порядку в аграрному сектор! Укра!ни показуе, що гальмування роз-витку земельно! реформи заморозило взаемопов'я-заш синергетичт чинники розвитку аграрно! сфери, через що сформувався специф!чний уклад сшьсько-господарсько! д!яльносп - ввд надзвичайно великих
виробнишв, як вбачають певнi ризики в розвитку земельно! реформи, до фермерiв, особистих селян-ських господарств та iнших дрiбних виробник1в, для яких держава не створила умов саморозвитку. Така ситуащя призвела до прогресування монополiзму, пригшчення дрiбного виробника, однобiчного екс-портоорiентованого агропромислового виробни-цтва, спотворення конкурентного середовища. Пог-либлюються соцiальнi проблеми на селi та занепад сшьських територiй. Крiм того, поза увагою залиша-ються шокуючi проблеми щодо охорони земель та збереження родючост грунтов [13, с. 5].
До переваг юнуючо! моделi земельних ввдно-син в Укра!нi можна ввднести зростаючi обсяги екс-порту зернових та стабiльнi надходження валютно! виручки. В той же час до недолтв слiд вiднести так1: ринок оренди характеризуеться локальними монополiями; законодавство Укра!ни сприяе пере-насиченню сiвозмiни олiйними культурами; нерiв-номiрна сощальна iнфраструктура; переважання си-ровинно! структури АПК, що не генеруе додано! вартостц перебування держави за межами земельного ринку, не одержуючи податшв i зборiв вiд опе-рацiй iз землею та не маючи можливостей забезпе-чити розвиток сшьських територш та стимулювання швестицш.
Про шкоду дi! мораторiю з кутвльпродажу земель на сощальну сферу наголошуе М. Мартинюк, який вiдмiчае, що «скорочення населення Укра!ни в основному пов'язане з його сшьською частиною, зменшення яко! за останн 16 рок1в становить 2,9 млн оаб або 18,1%, що на 60% перевищуе темпи скорочення населення мют» [14, с. 17]. Отже, на нашу думку, мораторш е не що iнше, як гальмiвний механiзм розвитку малого i середнього тдприемни-цтва на сел^ яке мае стати драйвером економiчно! активностi, зайнятост сiльського населення та розвитку сшьських територш. Блокування законодав-ством функщонування прозорого ринку землi не дае можливостi виконувати йому основнi функцi!, серед яких визначення реально! вартост земельних дшя-нок, стимулювання ефективного використання зем-лi, забезпечення мобiльностi !! використання як фактора виробництва, що пов'язано iз змiною структури виробництва i можливiстю альтернативного використання ресурив.
Важливим фактором впливу на розвиток аграрного сектору економiки е забезпеченють фшансо-вими ресурсами (в тому чи^ кредитами банкiв). За рiзними оцiнками в Укра!нi частка баншвського кре-дитування займае менше 20% обiгових коштгв аграрного сектору, в той час як у розвинутих кра!нах вона досягае 70%. Основними причинами низько! активности залучення кредитних ресурсiв у сшь-ськогосподарське виробництво зi сторони позичаль-ника е, перш за все, ввдсутнють лiквiдно! застави в позичальник1в, а з позицп кредитора обмежена кшь-к1сть кредитних програм для малого i середнього бiзнесу, операцiйнi ризики банив при спiвпрацi з
тдприемствами аграрно! сфери. Тому стан фшансо-вого забезпечення аграрi!в характеризуеться низь-кою часткою прямих iноземних iнвестицiй в сшь-ське, лiсове та рибне господарство Укра!ни (на рiвнi 1,2%); низькою часткою власного катталу (43,6%) та вкрай низькою часткою наданих пiдприемствам АПК в загальнш сумi кредитив в економiку (1,7%) [9]. Ввдсутнють ринкового обiгу сшьськогосподар-ських земель звужуе можливост залучати додатковi фiнансовi ресурси в аграрний сектор економiки. Лише ринок землi зможе пожвавити кредитування пiдприемств аграрного сектору економiки, а одним iз можливих наслiдкiв запровадження вiльного обку землi - е можливiсть давати землю тд заставу. У широкому контекст для Укра!ни вже стало визнача-льним визнання земельного катталу як об'екта земельного обку, що змусить усiх ставитися до землi не тiльки як до виробничого ресурсу, але i як до по-тужного фiнансового чинника, який забезпечить функцiонування в единому ринковому середовищi всiх факторiв виробництва, включаючи земельнi ресурси [13, с. 9].
Одшею з найважливших складових реформи аграрного сектору може стати дерегулящя, що покликана спростити ведення бiзнесу для укра!нських аграрi!в, а також знизити адмшстративний тиск на виробникiв сiльськогосподарсько! продукщ!. Основною !! метою мае бути створення прийнятних ад-мiнiстративно-економiчних умов для розвитку агро-сектору. Так, на сьогодш можна видiлити деяк1 за-конодавчi iнiцiативи з дерегуляцi!, якi ввдносяться до евроiнтеграцi! в сферi АПК. Зокрема три з них прийнят Верховною Радою i вже мають статус за-конiв: "Про внесення змiн до деяких законодавчих акт!в Укра!ни щодо спрощення умов ведення бiз-несу", "Про внесення змш до деяких законодавчих акт^в Укра!ни щодо уточнення повноважень нота-рiусiв та особливостi реестрацИ похiдних майнових прав на земельнi дiлянки сшьськогосподарського призначення", "Про лiцензування видiв господар-сько! дiяльностi" [3, с. 41]. Також прийнят! певнi за-кони у сферi дерегуляцИ та харчово! безпеки, а також один закон у сферi експортно-iмпортно! дiяль-ност^. Отже, на початковому етат основний акцент реформування законодавства був зроблений на пи-таннях дерегуляцп та приведення регуляторного се-редовища у вiдповiднiсть з европейськими стандартами. Незважаючи на зародки реформування, нащо-нальний агропромисловий сектор потребуе ще ряду заходiв щодо забезпечення невпинного розвитку (рис. 4).
Вдало проведена дерегуляц1я дозволить знизити адмшстративний та податковий тиск на агро-промисловий сектор, спростити залучення швестицш i стимулювати розвиток аграрного бiзнесу. Також, що досить важливо, вона е ефективним iнстру-ментом боротьби з корупщею в галузi. Таким чином, якщо дерегулящя буде проведена у "кращих евро-пейських традищях", а не на розсуд укра!нських чи-
новнишв, то це дозволить зробити дуже важливий крок - оптишзувати правила ведения б1знесу для аг-рарив, створить для них нов1 можливост розвитку.
Ураховуючи вс1 переваги ввд Онтеграци Укра!ни до СС необхвдно пам'ятати 1 про можлиш загрози для розвитку вгтчизняно! агропродовольчо! сис-теми. Це, насамперед, збшьшення на внутршньому продовольчому ринку Укра!ни конкуруючого !м-порту. У першу чергу, очшуеться зростання обсяпв Омпорту окремих вид1в м'яса та харчових субпродуктов, молока й молочно! продукци, деяких вид1в овоч1в 1 фрукпв. У цьому контекст треба тдкрес-лити, що в зобов'язаннях по Омпортних тарифах на ряд вид1в агропродовольчо! продукци, взятих на себе Укра!ною та СС, спостер1гаеться певна асимет-р1я. Наприклад, на м'ясо та харчов1 субпродукти СС за незначними винятками не скасовуватиме Омпорт-т тарифи для Укра!ни, а застосовуватиме тарифш квоти (як вона не зможе використати доти, доки не стандартизуе свою продукщю ввдповвдно до вимог СС). Що ж до яловичини, то Укра!на застосовуватиме переважно нульову ставку вв1зного мита (хоча й з певним перехвдним перюдом), а щодо м'яса та
субпродуктов птиц - квотуватиме Омпорт з кра!н СС лише частково. Аналопчною е також ситуащя з молоком 1 молочною продукщею: зокрема, для молока та вершив, йогуртов, масла, частково яець СС вводить тарифну квоту, а Укра!на - з деякими винятками нульовий тариф (з перехвдним перюдом). На помвдори та опрки (св1ж1 або охолоджеш), столовий виноград, яблука, груш1 Укра!на протягом 5 рок1в повинна знизити мито з 10 до 5%, а СС застосовуватиме "вшьну адвалерну" ставку мита, яка визначати-меться кон'юнктурою внутршнього ринку СС 1 зможе як завгодно часто зм1нюватися, що прихову-ватиме в соб1 додатков1 ризики для експортер1в. Така сама ставка застосовуватиметься 1 до кабачк1в, артишошв, багатьох вид1в фруктов, тод1 як Укра!на встановить на них нульовий тариф (з перехвдним перюдом). Асиметр1я проявлятиметься також у взаем-нш торпвл1 зерновими м1ж Укра!ною та СС. Так, Укра!на запроваджуватиме на зернов1, бшьшють ви-д1в продукци борошномельно-круп'яно! промисло-восп, крохмаль тощо нульове мито (з перехвдним перюдом), а СС передбачае значною м1рою квоту-вати ввдповвдний Омпорт [16].
Зближення законодавства Украши в агропромисловому комплекс до законодавства СС
Здшснення перевiрок рiзного характеру за шщативою i при пiдтримцi Свропейсько!' комюи
Встановлення европейського рiвня харчово!' безпеки
Розробка i пiдтримка бренду украшсько!' продукцiï
Державна пiдтримка агробiзнесу на рiзних рiвнях
Плануеться, що найближчим часом будуть прийнят законодавчi акти за наступними напрямками: харчова безпека, дерегулящя, роздержавлення, а також сприяння притоку мiжнародних iнвестицiй
Регулярнi перевiрки якост та конкурентоспроможност продукцiï' кожного конкретного тдприемства та нацiональних продуктов в цiлому. Свроком!си оцiнюють можливкть експорту украшсько1 свинини та яловичини на територто СС
Мае набрати чинност Закон Украши «Про основш засади та вимоги до безпечност та якост харчових продуктiв». Зокрема, цей закон покладе початок встановленню стандартов НАССР i впровадження сертифжапв якост GLOBAL G.A.P. i ISO, IFS
Для цього необхвдно налагоджувати механiзм обробки, зокрема тваринного походження, шляхом швидкого впровадження та дотримання вах без винятку вимог
Стимулювання росту та розвитку бiзнесу, субсидування, зменшення контролю за дiяльнiстю, розвиток шфраструктури для спрощення транспортування як сировини добрив, так i готовоï продукци
Рис. 4. Заходи щодо забезпечення розвитку АПК в умовах евроштеграцп
(узагальнено авторами на основ! джерела [4])
Висновки. Формування ефективного агропро-довольчого ринку е складним 1 багатогранним пи-танням, яке вимагае вивчення численних взаемо-пов'язаних проблем, оскшьки сучасний агропродо-вольчий ринок мае бути регульованим, шформацш-ним 1 сощально ор1ентованим. Стратепчними на-прямами розвитку зовшшньоеконом1чно! ор1ентаци аграрного сектору Укра!ни мають стати тдвищення
якост1 продукци та нарощення експортного потенщ-алу за рахунок диверсифшащ! товарно! пропозици товарами !з високою доданою вартютю, що потре-буе формування потужного мотиващйного меха-шзму до виробництва саме такого роду товару. Прийняття в Укра!ш норм та стандартов СС разом !з безмитною торпвлею мае привабити 1нвестор1в, ба-жаючих упроваджувати найсучасшш1 технологи в
агропромисловий сектор кра!ни. Це допоможе пере-творити економiку Укра!ни на експортера аграрно! продукци 3i значною часткою додано! вартосп, а експорт сировини залишиться у минулому.
Лише активне залучення iнновацiйних техно-логш здатне забезпечити стайке зростання надхо-джень вiд експорту аграрно! продукци в економiку Укра!ни. Для цього слад постйно розширювати ринки збуту свое! продукци, роблячи ставку не лише на кра!ни GC, а й на ствпрацю з африканськими та азiйськими кра!нами, зокрема з Китаем.
Лггература
1. Голомша Н.С. Конкурентоспроможнiсть сшь-ського господарства Укра!ни: можливостi та фактори зростання. 1нновацшна економжа. 2010. № 4. С. 67-71. 2. Збаразький В.К., Горьовий В.П. Державна шдтримка альського господарства. Економжа АПК. 2010. № 4. С. 74-80. 3. Петренко О. Свроштегращя в сферi АПК: чи справляеться ВРУ з законодавчими штативами. Тваринництво Украши. 2015. № 8. С. 4042. 4. Рутицька В. П'ять справ на шляху до Свропи. 1нформацшне агентство "ЛIГАБiзнесIнформ". URL: http://www.liga.net/. 5. Глава Уряду - аграрiям: Агро-сектор е локомотивом розвитку економши Укра!ни. Сдиний веб-портал органiв виконавчо! влади Укра!ни «Урядовий портал». URL: https:// www.kmu.gov.ua/ ua/news/250433700 (дата звернення 10.03.2018). 6. Вла-сенко А. Експортний потенщал АПК Укра!ни в умовах евроштеграци. Фiнансово-економiчний розвиток Ук-ра!ни в умовах трансформацшних перетворень: Мате-рiали Всеукр. наук.-практ. конф. 6-7 кит. 2017 р. (ЛТЕУ, м. Л^в). Тернопiль: Крок, 2017. С. 19-21. 7. The Verkhovna Rada of Ukraine, The Law of Ukraine " On the State Budget of Ukraine for 2018". URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2246-19. 8. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http: //www.ukrstat.gov.ua. 9. Аграрний сектор Укра!ни. URL: http://agroua.net. 10. Мшктерство аграрно! полгтики та продовольства. URL: http://www.minagro. gov.ua. 11. Центр дослщжень сощальних комушкацш НБУ. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option= com _content&view=article&id=583:silske-gospodarstvo&cat id=8&Itemid=350. 12. Salkova, I.Yu. (2015), Rozvytok eksportnoi diial'nosti APK v umovakh zony vil'noi torhivli z YeS [The development of agribusiness exports in terms of a free trade zone with the EU], Global and national economic problems. URL: http://global_national.in.ua/ar-chive/8_2015/ 52.pdf (Accessed 20 April 2016). 13. Гад-зало Я. М., Лузан Ю. Я. Земельна реформа: проблеми перспективи розвитку аграрно! реформи. Економжа АПК. 2017. № 1. С. 5 -14. 14. Мартинюк М. П. Ринок земель сшьськогосподарського призначення в Укра!ш: стан та перспективи запровадження. Економжа АПК. 2017. № 3. С. 15 -21. 15. Костюк Т.О. Сощально-еко-лопчна складова економiчно! безпеки сiльського господарства. Економ1чний вгсникДонбасу. 2017. № 3 (49). С. 63-69. 16. Шубравська О.В., Прокопенко К.О. 1н-теграцшш перспективи Укра!ни: переваги i ризики для аграрного сектору. Економжа Укра'ти. 2014. № 1. С. 63-73.
References
1. Holomsha N.Ye. (2010). Konkurentospromozhnist silskoho hospodarstva Ukrainy: mozhlyvosti ta faktory zrostannia [Competitiveness of Ukrainian agriculture: opportunities and growth factors]. Innovatsiina ekonomika -Innovative economy, 4, pp. 67-71 [in Ukrainian].
2. Zbarazkyi V.K., Horovyi V.P. (2010). Derzhavna pidtrymka silskoho hospodarstva [State support for agriculture]. Ekonomika APK - Economy AIC, 4, pp. 74-80 [in Ukrainian].
3. Petrenko O. (2015). Yevrointehratsiia v sferi APK: chy spravliaietsia VRU z zakonodavchymy initsiatyvamy [Eurointegration in the field of agroindustrial complex: whether the VRU copes with legislative initiatives]. Tvarynnytstvo Ukrainy - Livestock of Ukraine, 8, pp. 4042 [in Ukrainian].
4. Rutytska V. Piat sprav na shliakhu do Yevropy [Five cases on the way to Europe]. LIGABusinessInform. (n.d.). Retrieved from http://www.liga.net/ [in Ukrainian].
5. Hlava Uriadu - ahrariiam: Ahrosektor ye lokomotyvom rozvytku ekonomiky Ukrainy [Head of Government - Agrarians: The agro-sector is the engine of development of the Ukrainian economy]. Uriadovyi portal - Government Portal. kmu.gov.ua. Retrieved from https:// www.kmu.gov.ua/ua/news/250433700 [in Ukrainian].
6. Vlasenko A. (2017). Eksportnyi potentsial APK Ukrainy v umovakh yevrointehratsii [Export potential of agroindustrial complex of Ukraine in the conditions of European integration]. Finansovo-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy v umovakh transformatsiinykh peretvoren -Financial and economic development of Ukraine in the conditions of transformational transformations: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 19-21). Ternopil, Krok [in Ukrainian].
7. The Verkhovna Rada of Ukraine, The Law of Ukraine " On the State Budget of Ukraine for 2018". Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 2246-19.
8. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
9. Ahrarnyi sektor Ukrainy [Agrarian sector of Ukraine]. (n.d.). agroua.net. Retrieved from http://agroua.net [in Ukrainian].
10. Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva [Ministry of Agrarian Policy and Food]. (n.d.). minagro.gov.ua. Retrieved from http://www.minagro. gov.ua [in Ukrainian].
11. Tsentr doslidzhen sotsialnykh komunikatsii NBU [NBU Social Communications Research Center]. (n.d.). nbuviap.gov.ua. Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/in-dex.php?option=com_content&view=article&i d=583:sils ke-gospodarstvo&catid=8&Itemid=350 [in Ukrainian].
12. Salkova, I.Yu. (2015), Rozvytok eksportnoi diial'nosti APK v umovakh zony vil'noi torhivli z YeS [The development of agribusiness exports in terms of a free trade zone with the EU], Global and national economic problems. Retrieved from http://global_national.in.ua/ar-chive/8_2015/ 52.pdf [in Ukrainian].
13. Ghadzalo Ja. M., Luzan Ju. Ja. (2017). Zemeljna reforma: problemy perspektyvy rozvytku aghrarnoji
reformy [Land reform: problems of prospects for the development of agrarian reform]. Ekonomika APK - Economy A1C, 1, рр. 5-14 [in Ukrainian].
14. Martynjuk M. P. (2017). Rynok zemelj silsko-ghospodarsjkogho pryznachennja v Ukrajini: stan ta perspektyvy zaprovadzhennja [Agricultural Land Market in Ukraine: Status and Prospects of Introduction]. Ekonomika APK - Economy A1C, 3, рр. 15-21 [in Ukrainian].
15. Kostjuk T.O. (2017). Socialjno-ekologhichna skladova ekonomichnoji bezpeky siljsjkogho ghospo-darstva [The socio-ecological component of the economic security of agriculture]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu -Economic Herald of the Donbas, 3 (49), рр. 63-69 [in Ukrainian].
16. Shubravsjka O.V., Prokopenko K.O. (2014). Integhracijni perspektyvy Ukrajiny: perevaghy i ryzyky dlja aghrarnogho sektoru [Ukraine's integration prospects: benefits and risks for the agricultural sector]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 1, рр. 63 -73 [in Ukrainian].
Берсуцька С. Я., Колесников С. О. Поточний стан та перспективи розвитку агропромислового сектору Украши в контекст евроштеграцп
У статп здшснено аналiз окремих показнишв зовшшньо1 торгiвлi Украши продукцieю сiльського господарства. Окреслено перспективи i можливосп для вичизняного агропромислового сектору, яш вини-катимуть внаслвдок пiдписання Угоди про асощащю мiж Украшою та крашами Свропейського Союзу, а також створення в рамках цieï Угоди зони вшьно1 тор-гiвлi. Узагальнено оцiнку рiвня конкурентоспромож-ностi продукци аграрного сектору. Охарактеризовано критери, яким мае ввдповвдати агропромисловий комплекс в умовах евроштеграцп. Наведено необхвдш напрями для створення сучасного конкурентоспро-можного агропромислового комплексу. Визначено завдання, що мають вирiшити органи державноï влади для розвитку сiльського господарства. Запропоновано заходи щодо забезпечення розвитку АПК в умовах евроштеграцп.
Ключовi слова: агропромисловий сектор, альське господарство, зона вiльноï торпвл^ евроштегращя, аг-рарна полiтика, зовнiшня торпвля, експорт, iмпорт, конкурентоспроможнiсть.
Берсуцкая С. Я., Колесников С. А. Текущее состояние и перспективы развития агропромышленного сектора Украины в контексте евроинтеграции
В статье осуществлен анализ отдельных показателей внешней торговли Украины продукцией сельского хозяйства. Очерчены перспективы и возможности для отечественного агропромышленного сектора, которые будут возникать вследствие подписания Соглашения об ассоциации между Украиной и странами Европейского Союза, а также создание в рамках настоящего соглашения зоны свободной торговли. Обобщена оценка уровня конкурентоспособности продукции аграрного сектора. Охарактеризованы критерии, которым должен соответствовать агропромышленный комплекс в условиях евроинтеграции. Приведены необходимые направления для создания современного конкурентоспособного агропромышленного комплекса. Определены задачи, которые должны решить органы государственной власти для развития сельского хозяйства. Предложены мероприятия по обеспечению развития АПК в условиях евроинтеграции.
Ключевые слова: агропромышленный сектор, сельское хозяйство, зона свободной торговли, евроин-теграция, аграрная политика, внешняя торговля, экспорт, импорт, конкурентоспособность.
Bersutska S., Kolesnikov S. The current state and prospects of development of Ukraine's agro-industrial sector in the context of European integration
The article analyzes the individual indicators of Ukraine's foreign trade in agricultural products. The prospects and opportunities for the domestic agro-industrial sector that will arise as a result of the signing of the Association Agreement between Ukraine and the countries of the European Union, as well as the creation of a free trade zone within this Agreement, are outlined. The assessment of the level of competitiveness of agricultural products is generalized. The criteria to be met by the agro-industrial complex in the context of European integration are characterized. Necessary directions for creation of modern competitive agro-industrial complex are given. The tasks to be solved by the state authorities for the development of agriculture are determined. Measures are proposed to ensure the development of agroindustrial complex in the conditions of European integration.
Keywords: agro-industrial sector, agriculture, free trade area, eurointegration, agrarian policy, foreign trade, exports, imports, competitiveness.
Стаття надшшла до редакци 03.09.2019
Прийнято до друку 10.09.2019
