CC BY
30
14. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste. cz. 1, 2 / W. Seneta. - Warshawa. : PWN, 1987. - 560 s.
15. Карликовые формы сосны и ели. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vashsad.ua/plants/dendrolog/articles/show/8127/.
Гожан Н.Я. Перспективы использования культиваров рода Picea в садово-парковом строительстве и озеленении
Представлены перспективы использования декоративных культиваров рода Picea Dietr. в садово-парковом хозяйстве и озеленении. Описаны основные формы растений для создания рокариев, альпинариев, миксбордеров, садово-парковых композиций и т.д. Освещены возможности применения культиваров с различными декоративными признаками и биологическими особенностями в городском озеленении и озеленении частных усадеб.
Ключевые слова: селекция, использование, культивар, ель, озеленение.
Gozhan M.Yа. Prospects for the use of cultivars the genus Picea in horticulture and landscaping
Presented prospects for the use of cultivars the genus Picea Dietr. in horticulture and landscaping. Described the basic cultivars for creating rockeries, mixborders, garden-park art, etc. Analyzed possibilities of application of cultivars with various decorative features and biological characteristics in urban greening and landscaping of private estates.
Keywords: selection, use, cultivar, spruce, planting of greenery.
УДК 630*524.35 Астр. О.Ю. Громяк•}; доц. Г.Г. Гриник1, канд. с.-г. наук;
гол. тж. Ю.О. Громякканд. с.-г. наук
ПОТЕНЦ1ЙНА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНОВИХ Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Здшснено аналiз динамжи продуктивност iз вжом соснових деревосташв Ук-рашського Розточчя. Проведено розподш соснових л^в Держлюагенства за боште-тами та повнотами. Встановлено моделi ходу росту висоти, дiаметра та запасу за кла-сами боштету. Розраховано зв'язок мiж показниками, яга характеризуются високою та дуже високою залежшстю. Отримаш результати внаслщок статистичного аналiзу виявилися задовшьними.
Ключовг слова: сосна звичайна, таксацшш показники, боштет, повнота, висота, дiаметр, ид росту, моделювання, математичш моделг
Люова галузь Укра!ни перебувае в сташ реформ 1 переходу до ведення господарства на засадах сталого управлшня люами. Виконання ще! задач1 потребуе не лише застосування комплексу заход1в 1з розширеного вщтворен-ня люових ресуршв, а й вдосконалення !х обл1ку, оцшки, прогнозу для по-дальшого планування та управлшня люовим господарством на основ! впрова-дження галузевих систем управлшня. Поглиблене вивчення законом1рностей росту деревосташв мае особливе значення у проведенш безперервного люов-порядкування, оскшьки враховуе не лише сучасний стан насаджень, а й зм1ну !х в динашщ.
З щею метою в нашому дослщженш здшснено розрахунок середтх так-сацшних показниюв, а також проведено анал1з !х динам1ки 1з вжом. Встановле-
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Львiвське ОУЛМГ
Науковий вкиик НЛТУ УкраЧни. - 2012. - Вип. 22.12
но зм^ середнього запасу на 1 га iз вшом, а також розраховано середнш запас соснових насаджень для дослщжуваного природного району, який становить 368 м3/га. На рис. 1 наведено графк динамiки середнього запасу на 1 га.
Рис. 1. Змта середнього запасу на 1 га
У цш робот проведено розподш та ан^з соснових л^в Розточчя за бонiтетною шкалою проф. М.М. Орлова (1911), а також встановлено його ди-намшу iз вiком. За допомогою ще! шкали можна оцiнити та порiвняти якiсть природних лiсорослинних умов для деревних порщ, якi тут ростуть. У табл. 1. подано розподш соснових л^в Украшського Розточчя за боштетами.
Табл. 1. Розподш за боштетами
Групи вшу Од. вимру Боштет Разом Середнш клас бонпет
1б 1а I II III IV V
Молодняки I класу га - 22,7 123,8 82,5 22,3 0,5 - 251,8 !,4
тис. 3 м - 0,49 4,30 3,98 1,07 0,03 - 9,87
Молодняки II класу га 43,4 122,7 188,0 85,2 - - - 439,3 Г,7
тис. 3 м 8,90 23,95 31,26 11,47 - - - 75,58
Середньовь ков1 га 188,3 731,4 835,4 351,3 41,7 4,8 - 2152,9 Г,7
тис. 3 м 78,95 244,84 253,40 88,23 7,64 0,63 - 673,69
Середньов1ков1 вкл. до розрах. га 3,6 376,1 606,6 228,9 12,6 11,9 - 1239,7 Р,9
тис. 3 м 1,54 160,02 221,15 65,46 3,00 1,75 - 452,92
Пристигаюч1 га 1,9 220,1 699,9 178,8 62,6 1,8 13,8 1178,9 и
тис. 3 м 1,05 86,69 258,17 53,75 9,84 0,27 1,82 411,59
Стигл1 та переспйш га - 5,5 96,3 165,3 87,4 4,3 - 358,8 П,0
тис. 3 м - 2,12 32,09 43,63 15,94 0,62 - 94,40
Разом га 237,2 1478,5 2550,0 1092,0 226,6 23,3 13,8 5621,4 Р,9
тис. 3 м 90,44 518,11 800,37 266,52 37,49 3,30 1,82 1718,05
Частка, % га 4,2 26,3 45,4 19,4 4,0 0,4 0,3 100,0
тис. 3 м 5,26 30,16 46,59 15,51 2,18 0,19 0,11 100,00
Згiдно з наведеним розподшом соснових лiсiв Розточчя за боштетом, можна констатувати, що переважаюча частка цих насаджень е високобоштет-ними. Лише 0,7 % насаджень зростають у IV та V класах бонiтету. На основi згрупованих даних було розраховано середнш бонiтет для кожно'1 групи в^, а також для всiх люв Держлiсагенства в межах Розточчанського природного району. Середнш боштет цього району становить 1а,9, що е задовшьним для дослiджуваного регiону. Як видно з табл. 1, середнш боштет у старших трупах в^ е нижчим, шж молодших. Бшьш наочно динамiку змiни середнього боштету iз вiком наведено на рис 2.
Рис. 2. Динамжа середнього боштету
У дослщженш було проведено ан^з та розрахунок середнiх значень повноти. За допомогою цього показника можна судити про ступшь шдльносп стояння деревостану, який характеризуе використання ними зайнятого простору. У роботi для характеристики використано вщносну повноту, яка вира-жаеться у десятих долях одинищ через порiвняння сум площ перерiзу таксового i нормального повного деревостану того ж складу, в^ i класу бонiтету. У табл. 2 наведено розподш соснових насаджень за повнотами в межах Розточчя. З подано'1 таблиц видно, що представлен деревостани в сво'ш пере-важнiй бiльшостi е середньоповнотними, а '1х середня повнота перебувае в межах 0,51-0,82.
Хоча бiльшiсть насаджень зростають iз середнiми та високими повнотами, однак виявлено насадження на плошд 254,8 га, що мають повноту 0,30,4. Для наочного представлення даних на рис. 5 подано розподш площд зрос-тання соснових деревосташв Украшського Розточчя за повнотами в межах кожно'1 вшово'1 групи. Розраховано середню повноту в кожнiй вiковiй груш. Встановлено тенденщю, що iз вшом середня повнота у насадженнях змен-шуеться. Так, у молодняках та середньовшовш групах вiку цей показник ко-ливаеться в межах 0,8, а у пристигаючш та стиглш групах становить 0,5-0,6. На основi поданих даних визначено, що середня повнота соснових насаджень в цьому природному райош становить 0,73. На рис. 6 подано динам^ се-редньо'1 повноти iз вiком, а також показано загальну середню повноту.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G12. - Вип. 22.12
Табл. 2. Розподт за повнотами
Групи BiKy Од. вишру Повнота Разом Середня повнота
G,3 G,4 G,5 G,6 G,7 G,S G, 9 1,G
Молодняки I класу га - - - 13,7 9S,5 12S,3 11,3 - 251,S G,75
тис. м3 - - - G,41 3,19 5,59 G,6S - 9,S7
Молодняки II класу га - 2,б 1,1 1,4 57,G 2GG,S 17б,4 - 439,3 G,S2
тис. м3 - G, 14 G,GS G, 19 9,G4 33,б3 32,5G - 75,5S
Середньовiковi га 3,5 б,9 7,S 49,3 4G7,2 1172,3 5GG,2 5,7 2152,9 G,SG
тис. 3 м G,63 1,31 1,S9 13,7G 13б,75 3б9,75 14б,99 2,б7 б73,б9
Середньовiковi вкл. до розрах. га 7,3 1S,1 б1,б 1G9,S 334,3 б55,1 52,3 1,2 1239,7 G,74
тис. м3 1,1G 4,12 16,S3 3S,91 124,12 247,2S 19,9S G,5S 452,92
Пристигакга га 46,G 52,9 2GS,2 2G2,S 337,4 291,б 39,G 1,G 117S,9 G,65
тис. м3 S,15 Ю,б2 59,б7 б9,7б 126,G1 12G,35 1б,б1 G,42 411,59
Crarai та перестiйнi га 47,4 7G,1 1G5,2 94,2 32,9 3,9 5,1 - 35S,S G,51
тис. м3 6,S5 14,5S 2S,29 29,G6 12,34 1,47 1,S1 - 94,4G
Разом га 1G4,2 15G,6 3S3,9 471,2 12б7,3 2452 7S4,3 7,9 5б21,4 G,73
тис. м3 1б,73 3G,77 Юб,7б 152,G3 411,45 77S,G7 21S,57 3,б7 171S,G5
Частка га 1,9 2,7 6,S S,4 22,5 43,б 14,G G,1 1GG,G
тис. м3 G,97 1,79 б,21 S,S5 23,95 45,29 12,72 G,21 1GG,GG
Рис. S. Розподт за повнотами в межах вжових груп
fr
и и
Рис. б. Динамжа середньоТ повноти
Для характеристики процесу росту i розвитку деревосташв, який суп-роводжуеться змiною 1х таксацiйних показникiв з вжом, за допомогою мате-матичних моделей проведено хвд росту соснових лiсiв для Укра1нського Роз-точчя [1]. На пiдставi отриманих даних розраховано вжову динамiку середнix висоти, дiаметра та запасу насаджень. Внаслщок цього отримано мюцеву таб-лицю ходу росту, що вiдображае особливостi росту соснових насаджень у дослщжуваному регiонi. Щд час виконання ще1 роботи було розраховано се-реднiй запас на 1 га для кожного видшу з подальшим його переведенням до нормального ^мкнутого) насадження.
Математичнi моделi ходу росту було створено для 1б, 1а, I, II, III та IV клашв бонiтету. У зв'язку з невеликою кiлькiстю даних для шших класiв бо-штету моделi ходу росту не розраховували. На рис. 7 подано хщ росту за ви-сотою соснових насаджень за класами боштету; на рис. 8 - хщ росту за дь аметром; на рис. 9 - хщ росту за запасом.
1!) 20 30 40 50 (Ю 70 КО 90 100 ПО 120 BiK, роки Рис. 7. Модет ходу росту висоти за класами боттету
10 20 30 40 50 60 70 КО 90 100 N0 120 BiK, роки Рис. 8. Модет ходу росту д1аметра за класами боттету
20 30 40 50 60 70 КО 90 101) 110 120 Рис. 9. Модет ходу росту запасу за класами боттету
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
Здшснивши анатз росту та продуктивностi соснових насаджень, мож-на говорити про задовшьну оцiнку 1х показникiв. Хоча встановлено, що се-реднiй запас стиглих насаджень становить всього 263 м3/га, однак в присти-гаючiй та середньовжовш групах вiку цей показник становить, вщповщно, 349 та 365 м3/га. З'ясовано, що потенцiйно можлива для цих умов продуктив-шсть деревостанiв, тобто бонiтет, е високим i становить в середньому для цього репону 1а,9. Варто зазначити, що повнота мае негативну динашку з вь ком. Якщо у молодняках II класу середня повнота становить 0,82, то вже у стиглих насадженнях - всього 0,51. Встановлено моделi ходу росту висоти, дiаметра та запасу за класами боштету. Розраховано зв'язок мiж показника-ми, якi характеризуются високою та дуже високою залежшстю. Величина достовiрностi апроксимацп (коефiцiент детермшацп) змiнюеться в дiапазонi
0.7604-0,9813. Отримаш внаслiдок статистичного аналiзу результати вияви-лися задовiльними. Синтезованi при цьому математичнi моделi можна вважа-ти придатними для практичного використання.
Л1тература
1. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно! продуктивносп соснових та букових деревосташв / Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НУБШ Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор / под ред. А.З. Швиденко. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
3. Природа Льв1всько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1972, 151 с.
4. Сорока M.I. Рослиннють Украшського Розточчя / M.I. Сорока - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 434 с.
5. Тюрин А.В. Нормальная производительность лесонасаждений сосны, берёзы, осины и елы. - М.-Л. : Сельхозгиз, 1930. - 189 с.
6. Шаблш O.I. Географ1я: Льв1вська область : навч.-метод. поабн. / O.I. Шаблш, Б.П. Муха, О.Р. Перхач, А.В. Гурин, М.В. Зшкевич - Льв1в : Вид-во "Пролог", 1998. - 96 с.
7. Швиденко А.Й. Географ1я тишв люу Укра1ни / А.Й. Швиденько, О.М. Даншова,
1.Д. Бойко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. -2003. - Вип. 13.3. - С. 159-164.
8. Громяк О.Ю. Соснов1 люи Украшського Розточчя: структурно-типолопчний анашз / О.Ю. Громяк, Г.Г. Гриник, Ю.О. Громяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 25-29.
Громяк О.Ю., Гриник Г.Г., Громяк Ю.О. Потенциальная производительность сосновых лесов Украинского Расточья
Осуществлен анализ динамики производительности с возрастом сосновых дре-востоев Украинского Расточья. Проведено распределение сосновых лесов Гослеса-генства по бонитетам и полнотам. Установлены модели хода роста высоты, диаметра и запаса по классам бонитета. Рассчитана связь между показателями, которые характеризуются высокой и очень высокой зависимостью. Полученные результаты статистического анализа оказались удовлетворительными.
Ключевые слова: сосна обычная, таксационные показатели, бонитет, полнота, высота, диаметр, ход роста, моделирование, математические модели.
Gromiak O.Yu., HrynykH.H., Gromiak Yu.O. Potential productivity of pine-woods of Ukrainian Roztochchya
The analysis of age productivity dynamics of pine forests stands of Ukrainian Roztochchya is carried out. Distributing of pine-woods of State Forest Agency is conducted af-
ter classes of stand quality and standing crop. The models of growth after height, diameter and stand volumes after classes of stand quality are set. Connection is expected between indexes which are characterized high and by ever-higher dependence. It is got results as statistical result of analysis appeared satisfactory.
Keywords: Scots pine, taxation indexes, stand quality, standing crop, height, diameter, motion of growth, design, mathematical models.
УДК582.5/.9+712.41 Зав. eiödmyА.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
дир. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; тж. Н.З. Кендзьора; тж. Л.Б. Коляда - Ботатчний сад НЛТУ Украти, м. nbeie
ТАКСОНОМ1ЧНИЙ СКЛАД ПОКРИТОНАС1ННИХ ДЕНДРОПАРКУ ЛЬВ1ВСЬКО1 КЛШ1ЧНО1 1НФЕКЦ1ИНО1 Л1КАРН1
Дендропарк Львiвськоi клжчно! шфекцшно! лжарш представлений 216 таксонами, серед яких покритонасшних 157. За кшькютю особин ix частка у складi паркового насадження становить майже 41 %, серед яких особин ясена звичайного - 6,5 %, або ж 2,6 % вщ Btiei дендрофлори. Своею декоративнютю видшяються особини са-кури та пароти перськог Цжавий надзвичайно рщкюний вид - оржса японська. Варт уваги види магнолп, глщишя китайська, брусонецiя паперова, глщ вашингтонський, дрiбнолиста та однолиста вщмши робiнii звичайноi.
Ключовг слова: дендропарк лжарш, покритонасiннi, рiдкiснi деревш рослини.
Парк Львiвськоi клiнiчноi iнфекцiйноi лжарш - один з небагатьох по-д1бних закладiв ХХ ст. з досить розмайою дендрофлорою. Вщ початку фун-кцiонування парку (1912 р.) його таксономiчний склад був представлений покритонасшними видами. Лише 3i 60-х рокiв почали активно вводити деко-ративнi представники голонасшних, як на цей час переважають за кшькютю особин. Проте, за кшькютю таксошв дом^ють покритонасiннi. Нижче в табл. наводимо ix таксономiчний та кшькюний склад, отриманi внаслiдок проведеноi iнвентаризацii насадження. Серед них також е особини рщкюних i ушкальних видiв. Методику проведеноi роботи подано в попередшх публжа-цiяx [1, 2].
Табл. TaKCOHOMÍ4Huü та ктьшсний склад покритонасшних
№ з/п Латинська назва рослин К- сть, шт. № з/п .HaTHHCLKa Ha3Ba pocrnH К- сть, шт.
1 Acer campestre L. 2 80 Malus domestica Borkh. 43
2 Acer ginnala Maxim. 2 81 Malus manshurica Kom. 1
3 Acer palmatum Thunb. 17 82 Malus pumila 'Pendula' 7
4 Acer platanoides 'Drummondii' 1 83 Malus sieboldii var.arborescens Rehd. 1
5 Acer platanoides 'Globosa' 3 84 Malus x purpurea Rehder 1
6 Acer platanoides L. 27 85 Morus alba L. 1
7 Acer platanoides 'Palmatifida' 1 86 Orixa japonica Thunb. 5
8 Acer platanoides 'Schwedleri' 2 87 Padellus mahaleb (L.) Vass. 1
9 Acer pseudoplatanus L. 4 88 Padus avium Mill. 4
10 Acer pseudoplatanus 'Purpurea' 1 89 Paeonia suffruticosa Andr. 18
11 Acer saccharinum L. 1 90 Parrotia persica C.A. Mey 1
