CC BY
11
УДК 631.1.016 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-38-44
ПОТЕНЦ1АЛ СТАЛОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИ6МСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА:
РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1 ТА СКЛАДОВИХ
Пшявський В. I., Могилат М. Г.
Предметом досл'дження виступають теоретичн!' засади щодо розумiння сутност/ потенц'алу та практичнi пдходи формування його складових за сталого розвитку п1'дприемств / зокрема в агропромисловому виробництвi.
Метою написання статт/ е досл'дження сутн'юно'У характеристики / складових потен^алу сталого розвитку пiдприемства та визначення взаемоди, насамперед, економ'чного, со^ального й екологчного пiдпотенцiалiв, на рвн пiдприемства.
Результати роботи. Запропоновано авторське трактування поняття потен^ал сталого розвитку п1'дприемств. Встановлено що в перелiку складових потен^алу сталого розвитку ннова^йна компонента набувае особливого значення / формуе iнновацiйне поле подальшого розвитку економ'чного, еколог'чного i со^ального потен^алу.
Визначено що iнновацiйне поле в агропромисловому виробництв!' мають формувати велик переробнi пдприемства агропромислового виробництва. 1нноватори з метою Ух подальшого стимулювання мають брати участь в управлiннi ¡нновац^йними компаниями та пдтримуватись державою.
Проведено узагальнення сутност/ та надано авторську нтерпретацю дефМцш со^ального / екологчного потен^алу сталого розвитку пiдприемства. Розроблено базов/ структури економ'чного i со^ального потенцiалiв для сталого розвитку пдприемств агропромислового виробництва. Показано зв'язки економЫно'У, соцальноУ та екологiчноУ складових потен^алу сталого розвитку п1'дприемств агропромислового виробництва.
Галузь застосування результатiв - пiдприемства агропромислового виробництва та подальш/ науков! досл'дження щодо о^нки складових та формування оргашза^йно-управл'тських напрямiв використання потен^алу сталого розвитку агропромислових п1'дприемств.
Висновки. Результати дослдження теоретичних поглядiв щодо змюту феномену потен^ал сталого розвитку п1'дприемств вказують на потрiйну детермiнацiю процесу його створення / функцюнування. Це визначаеться динамкою структурою та спрямованстю суспльних потреб, а також можливостями взаемоди одного фактора (екологчного, со^ального) з iншим (економ'чним) що передбачае Ух збалансовансть.
Ключов'1 слова: потен^ал, сталий розвиток, пдприемство, економ'чний потен^ал, со^альний потен^ал, екологiчний потен^ал, ннова^йна компонента, ¡'нноватор.
ПОТЕНЦИАЛ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА: ПОНИМАНИЕ СУЩНОСТИ И СОСТАВЛЯЮЩИХ
Пилявский В. И., Могилат Н. Г.
Предметом исследования выступают теоретические основы понимания сущности потенциала и практические подходы формирования его составляющих по устойчивого развития предприятий и в частности в агропромышленном производстве.
Целью написания статьи является исследование сущностной характеристики и составляющих потенциала устойчивого развития предприятия и определения взаимодействия, прежде всего, экономического, социального и экологического пидпотенциалив, на уровне предприятия.
Результаты работы. Предложено авторское определение понятия потенциал устойчивого развития предприятий. Установлено, что в перечне составляющих потенциала устойчивого развития инновационная компонента приобретает особое значение и формирует инновационное поле дальнейшего развития экономического, экологического и социального потенциала.
Определено, что инновационное поле в агропромышленном производстве должны формировать крупные перерабатывающие предприятия агропромышленного производства. Инноваторы с целью их дальнейшего стимулирования должны принимать участие в управлении инновационными компаниями и поддерживаться государством.
Проведено обобщение сущности и предоставлено авторскую интерпретацию дефиниций социального и экологического потенциала устойчивого развития предприятия. Разработаны базовые структуры экономического и социального потенциалов для устойчивого развития предприятий агропромышленного производства. Показано связи экономической, социальной и экологической составляющих потенциала устойчивого развития предприятий агропромышленного производства.
Область применения результатов - предприятия агропромышленного производства и дальнейшие научные исследования по оценке составляющих и формирования организационно-управленческих направлений использования потенциала устойчивого развития агропромышленных предприятий.
38
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
© Пшявський В. I., Могилат М. Г., 2018
Выводы. Результаты исследования теоретических взглядов относительно содержания феномена потенциал устойчивого развития предприятий указывают на тройную (эколого-социально-экономического) детерминацию процесса его создания и функционирования. Это определяется динамикой структуры и направленности общественных потребностей, а также возможностями взаимодействия одного фактора (экологического, социального) с другим (экономическим) что предполагает их сбалансированность.
Ключевые слова: потенциал, устойчивое развитие, предприятие, экономический потенциал, социальный потенциал, экологический потенциал, инновационная компонента, инноватор.
THE POTENTIAL OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF AGRO-INDUSTRIAL ENTERPRISES:
UNDERSTANDING OF THE ESSENCE AND COMPONENTS
Piliavskii V. I., Mohylat M. H.
The subject of research is the theoretical basis for understanding the essence of the potential and practical approaches to the formation of its components for sustainable development of the enterprises, particularly in agricultural industry.
The purpose of the research is to study the essential characteristics and components of the enterprise's sustainable development potential, and to foremost determine the interaction of economic, social and environmental sub-potentials at the level of enterprise.
Results of the research. Author's interpretation of the concept of enterprises' sustainable development potential is proposed. It has been revealed that in the list of components of sustainable development potential, the innovative component acquires special significance, and forms an innovative field for the further development of economic, environmental and social potential. It has been determined that an innovative field in agro-industrial production should be formed by the large processing enterprises of agricultural industry. In order to further stimulate them, innovators should participate in management of innovative companies and be supported by the state. Summarizing of the essence and the author's definition of the terms «social» and «environmental» potential of the enterprise's sustainable development was provided. The basic structures of economic and social potential for sustainable development of agro-industrial enterprises have been developed. The interconnection between economic, social and environmental components of agro-industrial enterprises' sustainable development has been exposed.
Field of application of the results - the enterprises of agricultural industry, and further scientific research on evaluating the components, and forming the organizational and managerial directions of agro-industrial enterprises' sustainable development potential's use.
Conclusions. The results of studying the theoretical views on the content of «enterprises' sustainable development potential» phenomenon indicate a triple determination of the process of its creation and functioning. It is determined by the dynamics of the structure and direction of public needs, and also by the possibilities of interaction of one factor (environmental and social) with another (economic), providing balance between them.
Key words: potential, sustainable development, enterprise, economic potential, social potential, environmental potential, innovative component, innovator.
JEL Classification: Q13, L22
Актуальшсть теми дослщження. В сучасних умовах ринкових вщносин розумшня сутност «потен^ал сталого розвитку шдприемства» набувае особливоТ значущост як одна з основних характеристик стабшьносл його функцюнування, здатносл прот^фяти викликам зовшшнього середовища та спроможност чи неспроможност досягати бажаного результату. Аргументоване, ч^ке розумшня теоретичних основ побудови, структури його взаемозв'язш складових потен^алу сталого розвитку шдприемства важливе не ттьки для науки, а й для практичних цтей осктьки ч^ка характеристика його змюту та елементна структура формуе адекватний шдхщ до його оцшки, управлшня i розвитку, дозволяе знайти мехашзми забезпечення ефективноТ дiяльностi будь-якого суб'екта господарювання.
Стушнь дослщження дано! проблеми вченими. Аналiз наукового доробку щодо сутност потен^алу сталого розвитку шдприемств, як в цтому так i його еколопчноТ складових знайшли вщображення в публка^ях що здшснили таю автори як: А. I. Бурда [1], А. А. Коваль [2], Л. В. Коваль [3], Н. Г. Коршунова [4],
H.С. Краснокутська [5], О.М. Кул^ч [6], А.В. Кучерявый [7], О.В. Латишева [8], М. Лесечко [9], У. Пауэлл [10],
I.M. Петрович [11], Е. I. Полякова [12], В.Я. Шевчук [13], А.М. Шпортко [14] та ш..
В Т'хшх працях велика увага придтяеться розгляду сутносп, змютовного наповнення, особливостей формування, оцшки та використання потен^алу шдприемства. Перелiченi вчен привнесли вагомий внесок у розвиток теори i практики потен^алу.
Видшення невиршених рашше частин загально! проблеми. Тож науковц не дшшли единоТ думки щодо розумшня сутност потен^алу сталого розвитку шдприемства, його со^альноТ', еколопчноТ' та економiчноТ складових.
Мета дослщження. Сформувати наукове пщфунтя сутнюно'Т характеристики та складових потен^алу сталого розвитку шдприемства. Визначити взаемодш еколопчного, со^ального i економiчного потенцiалiв на рiвнi шдприемства.
Виклад основного матерiалу. Проведений аналiз трактування «потен^алу сталого розвитку» пiдприeмств показав що вiн вщбивае сутнiсть особливого стану господарськоТ системи в складному ринковому середовищi тобто перехщ вiд суто економiчного потен^алу до пошуку оптимального балансу мiж економiчною, соцiальною та екологiчною складовими розвитку.
Мова йдеться про «гармоншний процес, який забезпечуе збалансоване економiчне сходження, збереження природно-ресурсного потенцiалу, гарантуе бiосферний простiр та екологiчну безпеку з метою задоволення життево необхщних потреб людей i суспiльства в цтому» [13, с. 44].
О. В. Латишева зазначае що потен^ал сталого розвитку пiдприемств потрiбно розглядати «як систему ключових можливостей та ресурав, що включають ресурси (природы, трудов^ економiчнi та iншi), управлшсько-оргашзацшш можливостi (управлiння еколого-економiчними процесами, ринковi механiзми управлiння, iнструменти системи менеджменту, у т.ч. екологiчно-орiентованого характеру), та компетенци (маркетинговi, iнвестицiйно-технологiчнi, управлiнськi та ш.)» [8, с. 42].
А. I. Бурда характеризуе потен^ал сталого розвитку пщприемства як сукупнiсть ресурав i можливостей, що дозволяють забезпечити збалансований еколого-соцiально-економiчний розвиток пiдприемства, а його формування на пiдприемствi мае передбачати: по-перше, здатнiсть до саморозвитку i прогресу пiдприемства, тобто забезпечення сталого зростання виробництва, створення надшних умов i гарантiй для суб'еклв господарювання, створення сприятливого клiмату для швестицш та iнновацiй; по-друге рацюнальне використання природних ресурсiв i збереження еколопчноТ рiвноваги в регiонi; по-трете, стабтьне пiдвищення якостi життя вах працiвникiв та жителiв мiста [1].
Тож, розумшня сутностi потенцiалу сталого розвитку полягае в можливостях i здатностi пiдприемства, як вщкритоТ' соцiально-економiчноТ системи досягати приросту капiталу за рахунок штенсивних факторiв економiки, рацюнального використання природних ресурсiв i збереження еколопчноТ рiвноваги та стабiльного пщтримання якостi життя працюючого персоналу i Тх сiмей.
Стале зростання потен^алу пiдприемства, на наш погляд, мае посилюватись за рахунок iнновацiйноТ компоненти кожноТ iз складових (рис. 1).
Потен^ал сталого розвитку пiдприемства за функцюнальними складовими
I
Ключовою щеею потенцiалу сталого розвитку пiдприемства е пошук такого спiввiдношення мiж економiчною, екологiчною i соцiальною пiдсистемами яке б забезпечило ефективне використання природних ресурав, пщтримувало б екологiчну безпеку сусптьства та гарантувало б необхщну якiсть життя i добробуту населення [14].
Потен^ал сталого розвитку е результатом здатност та можливостi пщприемства до певних змш за умови наявност певних ресурсiв створювати, розвивати та збер^ати тривалий час конкуренты переваги [7].
Розумшня потен^алу сталого розвитку пщприемства, за результатами, теоретичних пошумв, мае проходити через дiалектичну еднють та взаемозв'язок iнновацiйноТ компоненти з економiчною, екологiчною та со^альною складовими.
Iнновацiйна компонента мае включати сукупнють взаемопов'язаних органiзацiй, зайнятих виробництвом i реалiзацiею наукових знань, технологiй, конструкторських розробок, а також комплекс шструменлв правового, фiнансового, органiзацiйно-економiчного, адмшютративного характеру що забезпечать умови для створення, трансферту та поширення нових знань. Тут мае бути задiяним економiчний механiзм практичноТ реалiзацГТ шновацш, Тх просування до економiчноТ, еколопчноТ, оргашзацшно-управлшсько'Т та соцiальноТ складових потен^алу сталого розвитку пiдприемств i формування зворотних зв'язш. Iнновацiйна компонента мае формувати шновацшне поле, тобто забезпечувати взаемодш пiдприемницьких i науково-iнновацiйних структур, формування шновацшних стимулiв господарськоТ дiяльностi якi спонукають здiйснювати переливання капггалу для фiнансового забезпечення агропромислового виробництва, перебудови каналiв руху товарiв, збереження навколишнього середовища та пiдвищення добробуту людей.
Вважаемо, що основою шновацшного поля в агропромисловому виробництвi мають стати великi пiдприeмства переробноГ промисловост пiд потреби яких i для пщвищення ефективностi яких можуть i повиннi створюватися iнновацiйнi малi i середн пiдприемства у формi аутсорсинга, технолопчного i економiчного консалтингу, каналiв постачань i руху товарiв.
ПотенцГал сталого розвитку пiдприемств агропромислового виробництва в контекст формування iнновацiйного поля та його впливу на вищезазначен складовi потребуе заходiв: стимулювання безперешкодного трансферу результатiв дослiджень, що фшансуються з державного бюджету в стьськогосподарсью, переробнi i торгово-збутовi пiдприемства i створення малих шновацшних пiдприемств у технолопчному ланцюгу сiльськогосподарського середовища, переробки i реалiзацiï продовольчоТ продукци'. Необхщно переглянути спецiальнi умови стимулювання iнноваторiв з боку держави, надати участь ученим в управлшш iнновацiйними компашями та здiйснювати пГдтримку програм стажування молодих спецiалiстiв на пiдприемствах i в компашях з високим рiвнем iнновацiйного розвитку.
ДослГдники з Information Technology and Innovation Foundation (ITIF), дослщивши демографiчнi данi iнноваторiв США встановили, що 20% iнноваторiв сшвпрацювали з кiлькома установами, половина з яких були приватно-державними - створеними у сшвпрац мГж приватною компашею та унiверситетом або державноï дослщною лабораторiею. 13% iнновацiй було створено за пщтримки пу6лГчних дослГдних лабораторш, тодГ як унiверситети пiдтримали створення 7% шновацш. Таким чином, теза про те, що дослщниш, учених та iнноваторiв мае пiдтримувати держава - i тодГ вони зможуть добитися успГхГв, пiдтверджуе статистика [15].
ЕкономГчна складова потенцГалу сталого розвитку пГдприемства забезпечуе ефективнГсть господарськоï дГяльност та його економГчне зростання.
Л. В. Коваль вщмГчае що пщприемство розглядаеться як вГдкрита система, а економГчна складова його дГяльностГ е основною i виступае головним об'ектом управлшня й аналГзу, тому категорГя «економГчний потенцГал пГдприемства» вважаеться тотожною до категорiï «потенцГал пГдприемства» [3].
На нашу думку, в цьому визначеннГ вГдмГчена дуже важлива риса економГчного потенцГалу сталого розвитку пГдприемства, але частина не може бути тотожною сукупност складових в тому числГ i у розумшш потенцГалу як категори.
ЕкономГчний потенцГал пГдприемства виступае одшею Гз основних його властивостей, яка формуе пщфунтя спектра пГдприемницьких можливостей, його структуризаци' для забезпечення стабтьного розвитку та ефективного вщтворення. ЕкономГчний потенцГал пГдприемства як складна полГформГчна структура включае в себе, як зазначають 1.М. Петрович, А.М. Прокопишин-Рашевич такГ потенцГали: шформацшний, фГнансово-ГнвестицГйний, ГнновацГйний, виробничий (включае природно-ресурсний, технолопчний та технГчний), потенцГал вщтворення, кадровий, науковий техшчний, маркетингово-логГстичний [11].
Н. С. Краснокутська правомГрно зазначае що структура економГчного потенцГалу пщприемств рГзних галузей та масштабГв дГяльност не е однаковою [5].
Тому для пщприемств агропромислового виробництва економГчний потенцГал об'ективно пов'язаний з виробничим, фшансовим, пГдприемницьким, ГнновацГйним, конкурентним та оргашзацшно-управлшським потенцГалами як базовими складовими. Тож в цьому юнують вГдомГ елементи якГ можливо кГлькГсно оцшити i тГ якГ проявляють себе ттьки в процесГ сумiсноï дГяльност як можливостГ, здатностГ i компетенцп.
СоцГальна складова потенцГалу сталого розвитку пщприемств мае досить рГзн тлумачення в лГтературГ щодо ïï поняття. Загальноприйнятого визначення соцГального потенцГалу пГдприемства не юнуе. РГзнГ автори розглядають соцГальний потенцГал через сукупнГсть особистих якостей «працГвнимв» [2, с. 166]; «запас соцГальних зв'язкГв працГвника як в середин пГдприемства, так i за його межами, який вш може активно використовувати для отримання необхщно!' ¡нформаци', вщповщно збГльшуючи свш трудовий потенцГал [10, с. 299]; «рГвень цивiльноï свГдомостГ i соцГально'Г здатностГ, ступГнь засвоення працГвником норм становлення до працГ, цГннГснГ орГентаци', Гнтереси, потреби i запити в сферГ працГ, виходячи з Герархи потреб людини» [12, с. 192]; «можливостГ колективу в цтому а також можливостГ окремих елементГв спрямованих на ефективну роботу пГдприемства [4].
В зазначених публГкацГях соцГальний потенцГал фунтуеться на шдивщуальному потенцГалГ працГвника i всього кадрового персоналу пГдприемства.
ДослГдники М. Лесечко та А. Чемерис пропонують розглядати соцГальний потенцГал як суму сусшльних та шдивщуальних можливостей - демографГчних, освГтшх, професшних, соцГально Гнфраструктурних, працевлаштування та ш. На Гх думку активний аспект соцГального потенцГалу визначаеться рГвнем репродуктивного, продуктивного i деструктивного соцГального кашталу [9].
На наш погляд, враховуючи основы ознаки, соцГальний потенцГал сталого розвитку пГдприемства подае собою сукупнГсть можливостей, здГбностей i компетенцш кадрового персоналу з його оргашзацГею працГ, соцГального забезпечення i захисту працГвнимв, мотивацшного, демографГчного, етнокультурного i особистюного, а в ïï структурГ штелектуального, професГйного, духовного, морального, фГзичного та психофГзюлопчного компонентами.
СоцГальний потенцГал пГдприемства поеднуе кадровий персонал i соцГальну шфраструктуру. Основними завданнями формування соцГального потенцГалу сталого розвитку пГдприемства е проведення ефективноГ кадрово1 роботи i розвитку соцiальноï сфери територГй агропромислового виробництва; зростання обсяпв соцГальних швестицш; удосконалення соцГальних стандартГв в економщГ i природокористуваннГ; контроль за
ïx дотриманням; створення сприятливих умов для формування со^альних мереж в колект^ i розвитку штернет ресурсiв людям працездатного вiку щоб вщчувати «позитиви» сучасних глобалiзацiйниx процеав; нарощування трудового потенцiалу.
Еколопчна складова потен^алу сталого розвитку пiдприeмства подае собою природне середовище та виступае як сфера життедiяльностi. В тепершнш час роль екологiчного потенцiалу набувае особливого значення у зв'язку зi збтьшенням обсягiв ресурсоспоживання, виснаженням ресурав, забрудненням навколишнього середовища.
Екологiчний потен^ал передбачае можливостi пiдприемства здiйснювати господарську дiяльнiсть за умови збереження екосистеми тобто якють середовища iснування людей, можливють забезпечення населення необxiдними продуктами харчування.
Еколопчний потенцiал до вщповщного моменту можна використовувати без попередшх витрат працi. Вiн визначае лише можливють участ об'ектiв природи в сусшльному виробництвi пiдприемства i забезпечення життедiяльностi людей. Коли можливостi стають необxiднiстю, то елементи природи перетворюються на природнi ресурси i природы умови.
При еколого-економiчному пiдxодi одночасно формуються екологiя i економiка навколишнього середовища. На |'х засадах здшснюеться дослiдження еколого-економiчного потенцiалу.
Природа е потен^алом який перебувае поза межами економш. Еколого-економiчний потенцiал виступае у двох якостях: як ресурсний потен^ал i як зовншне середовище економки пiдприемства що забезпечуе ïï функцюнування, можливiсть залучення у виробництво. Важливо зауважити що однi i т ж об'екти природи можуть одночасно належати до ресурсного i еколопчного потенцiалiв. Останнiй порiвняно iз природо-ресурсним потен^алом вiдрiзняеться функцiею його елемен^в у суспiльному вiдтвореннi. Зокрема, еколопчний потен^ал пiдприемства забезпечуе зовнiшнi умови залучення в економiчний обiг елемен^в природно-ресурсного потенцiалу, надаючи для цього проспр, природно-клiматичнi фактори, можливiсть утилiзацiï вiдxодiв виробництва i споживання. Природно-ресурсний потен^ал включае природнi ресурси i природы умови.
Еколопчний потен^ал в контекст господарськоï дiяльностi складаеться iз можливостей запобiгання забрудненню навколишнього середовища та сплати еколопчних податкiв (плати за забруднення довктля шкiдливими речовинами). Мехаызм взаемодiï екологiчноï i економiчноï складових потенцiалу сталого розвитку пщприемства агропромислового виробництва мае забезпечувати сферу виробництва та зменшення впливу на навколишне середовище, вщновленню природи та ï'ï ресурав.
Со^альна складова потен^алу сталого розвитку пiдприемства тiсно пов'язана з економiчною та узагальнено охоплюе пщтримання належного рiвня життя населення, створення робочих мюць та забезпечення певного рiвня добробуту персоналу i |'х сiмей.
Зв'язок екологiчноï i со^ально'|' складових - «викликав штерес до таких питань як внутршньопоколшна i мiжпоколiнна рiвнiсть, включаючи дотримання прав майбутшх поколiнь та участ населення у процесi прийняття ршень» [6, с. 28-29].
Таким чином потен^ал сталого розвитку пiдприемств передбачае збалансоваысть мiж економiчною, соцiальною та еколопчною складовими, важливою компонентою яких е шновацп.
Висновки. Результати дослщження теоретичних поглядiв щодо змiсту феномену потен^ал сталого розвитку пiдприемств вказують на потршну детермiнацiю процесу його створення i функцюнування. Це визначаеться динамкою структурою та спрямоваыстю сусптьних потреб, а також можливостями взаемоди одного фактора (екологiчного, соцiального) з шшим (економiчним) що передбачае Гх збалансованiсть. Потенцiал сталого розвитку пщприемства агропромислового виробництва - складна система взаемопов'язаних елементв його зовшшнього та внутршнього середовища iснування якоï обумовлюе необхщнють досягнення певноï цiлi або результату дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Бурда А. I. Оцнювання потенц1алу сталого розвитку промислових п1'дприемств. Дис. канд. екон. наук. спец. 08.00.04. НТУ «КП1», КиГв, 2009 с. 254, С. 34.
2. Коваль А. А. Концепция управления социальным потенциалом предприятия. В1СНИК КНУТД. 2012. №3. С.164-168.
3. Коваль Л. В. Економ1чний потенц1ал п1дприемства: сутн'1сть та структура. Вюник Нацонального унверситету «Льв'вська полтехнка». 2010. № 690 : Логстика. С. 59-65.
4. Коршунова Н. Г. Управление социально-экономическим потенциалом машиностроительного предпрития: автореф. дис. на соискание наук. ступеня канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством. Екатеринбург, 2000. 24с. URL: http://www.dicercat.com/ content/upravlenie-sotsialnoekonomicheskim-potentialom-mashinostroitelnogo predpriyatia.
5. Краснокутська Н. С. Потен^ал торговельного пiдприемства: теорiя та методологя досл'дження: моногр. Харк'т : Харк. держ. ун-т. харчування та торгiвлi, 2010. 247 с.
6. Кулiнiч О. М. Сталий розвиток нацональноУ еколог'й як ознака цивiлiзацiйних процес'т XXI столття. Актуальн проблеми економ/'ки. 2012. №1 (127). С. 25-31.
7. Кучерявый А. В. Стратегическая устойчивость предприятия: понятие и составляющие. Надежность. 2005. № 1. С. 14-18.
8. Латишева О. В. Визначення cymHOcmi поняття потен^ал сталого розвитку nidnpueMcme. Reporter of the Priazovskyi Statetechnical University. Section : Economic sciences. Issue 33. 2017. p 35-42.
9. Лесечко М., Чемерис А. Со^альний каптал: проблеми розвитку i о^нки. Всник ДержавноУ служби УкраУни. №3 2001. URL: http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=E6394D6B3D0DC8BDF6A2C337 F22EA 68D ?art_id=37661&cat_id=37402.
10.Пауэлл У., Смит-Дор Л. Сети и хозяйственная жизнь. Москва : РОССПЭН, 2004. 674 с.
11. Петрович I. М., Прокопишин-Рашкевич Л. М. Економка та фiнанcu пiдпpueмcmва: пiдpучнuк. Львiв, 2014. 408 с.
12. Полякова Е. I. Управлння посиленням економ'нно'У безпеки пiдпpueмcmва за функцональною складовою - со^альний потен^ал. Науковi прац ДОнНТУ. Сер'я економ'чна. 2008. Вип. 33. С.192-197.
13. Шевчук В. Я. Макроеконом'чнi проблеми сталого розвитку. КиУв : Геопринт, 2006. 200 с.
14.Шпортко А. М., Крейцева Г. В. Становлення концепцУУ сталого розвитку. URL: http://www. ztu.edu.ua/ua/science/conference/files/eco_es.../ShportkoAM.doc.
15.MiniBoss Львв Б'знес-школа. 2017. URL: httpsy/www.facebook.com/MINIBOSS.Lviv/posts/хто-такий-нноваторсктьки-йому-роюв яко'У-в'1н-стат'1-яку-осв'1ту-мае допомагають /428378790910862/
References
1. Burda, A. I. (2009). Otsiniuvannia potentsialu staloho rozvytku promyslovykh pidpryiemstv. [Estimation of the potential of sustainable development of industrial enterprises]. Dys. kand. ekon. nauk. spets. 08.00.04. NTU «KPI», Kyiv, S. 34. [in Ukr.]
2. Koval', A. A. (2012). Kontseptsiya upravleniya sotsial'nym potentsialom predpriyatiya. [The concept of management of social potential of the enterprise]. VISNYK KNUTD - BULLETIN OF KNUTD, 3. 164-168.
3. Koval L. V. (2010). Ekonomichnyi potentsial pidpryiemstva: sutnist ta struktura. [Economical potential of the company: suet and structure]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» - Visnyk of Lviv Polytechnic National University. Lohistyka - Logistics, 690. 59-65.
4. Korshunova N. G. (2000). Upravlenie sotsial'no-ekonomicheskim potentsialom mashinostroitel'nogo predpritiya [Management of social and economic potential of a machine-building enterprise] avtoref. dis. na soiskanie nauk. stupenya kand. ekon. nauk: spets. 08.00.05 «Ekonomika i upravlenie narodnym khozyaystvom. Ekaterinburg, 24s. URL: http://www. dicercat. com/ content/upravlenie-sotsialnoekonomicheskim-potentialom-mashinostroitelnogo predpriyatia.
5. Krasnokutska, N. S. (2010). Potentsial torhovelnoho pidpryiemstva: teoriia ta metodolohiia doslidzhennia: monohr. [Potential trade trading company: the theory and methodology of study: monograph]. Kharkiv: Khark. derzh. un-t. kharchuvannia ta torhivli, 247 s.
6. Kulinich, O. M. (2012). Stalyi rozvytok natsionalnoi ekolohii yak oznaka tsyvilizatsiinykh protsesiv XXI stolittia. [Sustainable development of national ecology as a feature of civilization processes of the XXI century]. Aktualni problemy ekonomiky - Actual Problems of Economics, 1(127). 25-31.
7. Kucheryavyy, A. V. (2005). Strategicheskaya ustoychivost' predpriyatiya: ponyatie i sostavlyayushchie [Strategic sustainability of the enterprise: the concept and components]. Nadezhnost' - Reliability, 1. 14-18.
8. Latysheva, O. V. (2017). Vyznachennia sutnosti poniattia potentsial staloho rozvytku pidpryiemstv [Definition of the essence of the concept of the potential of sustainable development of enterprises]. Reporter of the Priazovskyi Statetechnical University. Section : Economic sciences, 33. 35-42.
9. Lesechko, M. & Chemerys, A. (2001). Sotsialnyi kapital: problemy rozvytku i otsinky [Social capital: problems of development and evaluation]. Visnyk Derzhavnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the State Service of Ukraine, 3. URL: http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=E6394D6B3D0DC8BDF6A2C337 F22EA 68D?art_id=37661&cat_id=37402.
10.Pauell, U., Smit-Dor, L. (2004). Seti i khozyaystvennaya zhizn' [Networks and economic life]. Moskva : ROSSPEN, 674 s.
11.Petrovych, I. M. & Prokopyshyn-Rashkevych, L. M. (2014). Ekonomika ta finansy pidpryiemstva: pidruchnyk [Economy and finance of the enterprise: a textbook]. Lviv, 408 s.
12.Poliakova, E. I. (2008). Upravlinnia posylenniam ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva za funktsionalnoiu skladovoiu - sotsialnyi potentsial [Management of the strengthening of economic security of the enterprise on the functional component - social potential]. Naukovi pratsi DOnNTU. Seriia ekonomichna - Scientific works of DONNTU. The series is economical, 33. 192-197.
13.Shevchuk, V. Ya. (2006). Makroekonomichni problemy staloho rozvytku [Macroeconomic problems of sustainable development]. Kyiv: Heoprynt, 200 s.
14.Shportko, A. M. & Kireitseva, H. V. Stanovlennia kontseptsii staloho rozvytku [The formation of the concept of sustainable development]. URL: http://www. ztu.edu. ua/ua/science/conference/files/eco_es.../ShportkoAM.doc.
15.MiniBoss Lviv Biznes-shkola. 2017. URL: https://www.facebook.com/MINIBOSS.Lviv/posts/хто-такий-нноваторсктьки-йому-роюв яко'У-в'1н-стат'1-яку-осв'1ту-мае допомагають /428378790910862/
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Пшявський Володимир ^i4, к.е.н., докторант 1Мжнародний ушверситет 6i3Hecy i права
м. Херсон, вул. 49 ГвардшськоТ дивiзil, 37 а.
e-mail: mpm0907 [email protected]
Могилат Микола Григорович, к.е.н., ст. викладач кафедри економки пщприемства ПолтавськоТ державно! аграрноТ академiТ
м. Полтава, вул. Сковороди 1/3. e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Пилявский Владимир Ильич, к.э.н., докторант Международный университет бизнеса и права г. Херсон, ул. 49 Гвардейской дивизии, 37 а. e-mail: mpm0907 [email protected]
Могилат Николай Григорьевич, к.э.н., ст. преподаватель кафедры экономики предприятия Полтавской государственной аграрной академии м. Полтава, ул. Сковороды 1/3. e-mail: [email protected]
INFORMATION ON AUTHORS
Piliavskii Volodymyr, Candidate of Economic Sciences (PhD in Economics), Doctoral Candidate, International University of Business and Law, Kherson, 49th Hvardiiskoi dyvisii str., 37 a e-mail: mpm0907 [email protected]
Mohylat Mykola, Candidate of Economic Sciences (PhD in Economics), Senior Lecturer at the Department of Economics of Enterprise,
Poltava State Agrarian Academy, Poltava, Skovorody str., 1/3 e-mail: [email protected]
УДК 331.552.4.631.11 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-44-51
ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
АГРАРНИХ П1ДПРИ6МСТВ
Романюк I. А., Леваева Л. Ю.
Предметом досл'дження е сукупнсть соц1ально-економ1чних взаемов'дносин щодо проблем й перспектив використання трудоресурсного потенц1алу аграрних п1дприемств.
Метою роботи е виявлення основних проблем в 'дтворення населення на сучасному етап розвитку сльських територ1й УкраУни, зайнятостi в цлому й економ'чно активного населення зокрема, оц1нка масштаб'в неформальноУ зайнятост! й обфунтування на ц/'й основi перспективи покращення трудоресурсного потенц1алу аграрних п1дприемств i управлння ним.
Методолог/'чною основою cmammi стали статистико-математичн методи дослджень: абсолютних i в'дносних величин, ¡ндексний, статистичних групувань, ряд'в динамки. Для оц1нки зайнятост! й безробття серед основних статево-вкових груп населення була використана методологя М'жнародноУ орган'/зац'УУ прац (МОП).
Результати роботи. Важливою умовою успешно)'роботи аграрних п1дприемств та забезпечення Ух виробничо-ресурсного потенц1алу е забезпеченсть та постшн'сть складу Ух прац/'вник/'в. Управл1ння трудовими ресурсами е одним з основних напрям1в економ'чно'Уроботи в аграрних п1дприемствах, мета якого - виявити новi й збльшити ¡снуюч1 джерела та резерви пдвищення ефективност1 виробництва за рахунок збльшення його обсягу при збтьшенн1 продуктивност1 прац й кращому використанн1 зароб1тноУплати. Актуальнсть проблематики дослджень трудових ресурс'т аграрних п1дприемств та Ух практичного виршення посилюеться необх'дн'ютю пдвищення зайнятост! й зменшення безро&ття сльських жител'т, стабтзацИ ринку пращ' на селi, припинення депопуляцИ сльського населення, збереження поселенсько'У мереж1 сльських територ1й.
Галузь застосування результатie. Результати досл'дження можуть бути використан1 у д'яльностi аграрних п1дприемств з метою формування нових конкурентних переваг, пдвищення ефективност1 використання трудоресурсного потенц1алу та зм1'цнення свое'/' конкурентноУ позици на ринку.
Висновки. Як у бльшостi розвинутих кра'Ун, в УкраУнi ¡снуе пряма залежн1сть мж р1внем освти та р1внем економ'чно'У активност'!: чим вищий р'тень ос&ти, тим вищий р'тень економ'чно'У активностi, причому чим нижчий р'тень ос&ти, тим бльший розрив у р1внях економ'чно'У активностi сльського та мюького населення. Формування ефективного виробничо-ресурсного потенц1алу в аграрних п1дприемствах УкраУни можливе шляхом впровадження тако'У кадрово'У полтики, яка передбачае планування потреби в кадрах, ефективне використання прац1вник1в (навчання, розвиток персоналу), застосування матер'альних стимул'в та соц1ально ор1ентованих мотивац1йних механ1зм1в.
44
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
© Романюк I. А., Леваева Л. Ю., 2018
