CC BY
27УДК 336.71:336.3
ПОБУДОВА РЕЙТИНГОВО1 ОЦ1НКИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ
Балякш Д.В., астрант, ДНУ 1меш Олеся Гончара
У статт представлен результати рейтингово! оцшки банюв за допомогою нейронно! мережево! модел! кластеризацп — карти Кохонена. Рейтингов! оцшки пор1вняш ¿з розрахунком за методикою Кромонова. Обгрунтовано переваги комплексно! оцшки.
Ключовг слова: рейтинг надшносп банку, кластерний анал1з, карта Кохонена.
ВСТУП
Оцшка фшансового стану банку е важливою науковою та практичною задачею, яюй останшм часом присвячуеться все бшьше дослщжень, спрямованих на анал1з та вдосконалення дточих шдход1в. Одним з найефектившших метод1в визначення р1вня фшансово! стабшьносп е групування близьких за характеристиками банюв та побудова рейтингово! оцшки.
Як правило, рейтингову ощнку банку проводять вщносно якогось критерт (наприклад, фшансово! стшкост!) на тдстав! деяких юльюсних 1 яюсних тдход1в. Процедура вдосконалення системи показниюв та розробки штегральних щдеюлв е постшно триваючим процесом. Дшсно, у тдтримщ фшансово! стшкост! комерцшного банку защкавлений не лише вш сам, а й банювська система кра!ни в цшому. Регулювання цього процесу перебувае у центр! управлшсько! д!яльност! центральних банюв фактично вс!х розвинутих кра!н.
Оцшкою ф!нансово! над!йност! часто займаються рейтингов! агентства. Основш принципи побудови рейтингово! оцшки за м!жнародними стандартами — це пу&тчшсть, об'ективн!сть, прозор!сть ! комп-лексн!сть. Оприлюднення рейтингових оцшок в!д!грае важливу роль у полшшенш транспарентност! та шфор-мац!йно! прозорост в!тчизняного банк!вського ринку.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статт! е удосконалення рейтингово! оцшки вггчизняних банк!в.
РЕЗУЛЬТАТИ
В кожнш кра!н! д!е система правових акпв, як! регламентують р!зн! аспекти банювсько! д!яльност!, роботу небанювських кредитно-ф!нансових установ, фондових б!рж ! т. д. Особливост! юторичного розвитку ! д!я р!зних пол!тико-економ!чних фактор!в обумовили специф!ку нац!онального банк!вського ! ф!нансового законодавства, форми ! методи контролю за роботою банюв.
Слщ зазначити, що ст!йк!сть комерц!йного банку залежить вщ багатьох аспект!в його д!яльносп ! мае складну структуру. Головними !! елементами можна визначити наступш:
Каттальну ст!йк!сть, в основ! яко! — обсяг власного катталу, що забезпечуе достатню суму грошових кошпв, яку при необх!дност! можна використати для повернення депозипв, сформувати резерв для погашения непередбачених збитюв чи борг!в. Власний каттал банку е також джерелом фшансування розвитку банку, подолання негативних ситуацш, зумовлених форс-мажорними обставинами, запорукою необхщного реагування на кон'юнктуру кредитного ринку.
Комерцшну ст!йк!сть , що мае багато аспекпв ! виражае :
• р!вень зв'язк!в банку з шшими суб'ектами ринково! шфраструктури;
• яюсть сп!вроб!тництва з кредиторами, дебиторами, кл!ентами,
• залежн!сть в!д стану економжи в цшому;
• концентращю частки актив!в та приватних вклад!в;
• !нтегрован!сть у систему м!жбанювських в!дносин ¿з державою.
Орган!зац!йну стшюсть, що в!дпов!дае як реал!зац!! основно! функцп ф!нансово-кредитного закладу, так ! конкретному асортименту банк!вських послуг ! продукт!в, що лежать в основ! тактики ! стратег!! банку. Оргашзацшна структурна ст!йк!сть комерц!йного банку визначаеться функцюнально-техшчними тдхода-ми, що регламентують вш аспекти його д!яльност!, як! стосуються як оргашзацшно! структури, так ! спе-циф!чних банк!вських операцш.
Функц!ональну ст!йк!сть, яка залежить вщ р!вня спец!ал!зац!! банку в обмеженому кол! послуг та про-дукпв, що дае змогу спец!ал!зованому банку бшьш рац!онально й ефективно управляти власним ! залуче-ним катталом. Якщо ун!версал!зац!я банку (або розширення його операц!й ) веде до тдвищення функцю-нально! ст!йкост!, сприяе розширенню кола кл!ент!в та асортименту банювських продукт!в ! послугах в одному банку, то спещал!зац!я дозволяе тдвищувати ефективн!сть ! досконало розвивати вибраний сегмент ринку.
Фшансову ст!йк!сть — характеристику д!яльносп банку, яка вмщуе зазначен! вище основн! показники, що розкривають ! синтезують результативн!сть шших складових ст!йкост! ф!нансово-кредитного закладу, насамперед обсяг ! структуру власних засоб!в, р!вень доходност! ! прибутковост!, норму прибутку на власний каттал, дотримання встановлених показниюв лжвщносп, мультиплжативну ефективн!сть власного кап!талу, обсяг створено! додатково! вартостг
68
Науковий вкчшк: Ф1нанси, банки, швестицп - 2012 - №3
Методичш шдходи до рейтингування комерцiйних 6aHKÍB
~ I -
На ochobí даних фшансово! звiтностi
Обсяги активiв банку (методика НБУ)
Концепцц чистого капiталу
Po3MÍp бан-кових лiмiтiв
на ба нки-контрагенти
Сума борго-вих зобов 'язань емiтованих банкiв
Опiйний пiдхiд до вартост суб'екта гос-подарювання (запропонова-ний Мерто-но м)
На основi стати-стичного аналiзу
«Z-аналв» (модель Альтмана побудована наосновi результатов регреайного аналiзу)
Метод зведених показникiв
Рейтинг — це комплексна кшьюсна ощнка фiнансового стану банку, яка поеднуе вiдомостi про його поточний стан та перспективи розвитку. Як правило рейтинг несе шформащю про фiнансовi i нефiнансовi складовi дiяльностi банку. У коректнш побудовi тако! оцшки защкавлеш всi учасники фiнансового ринку: банки, ктенти, органи банкiвського нагляду. Вирiшення ще! проблеми спонукае до пошуку адекватних шстру-ментiв побудови рейтингу.
Найпоширенiшi пiдходи до рейтингових систем згруповаш у джерелi [3] i наведенi на рисунку 1.
Найбшьш вi-домою серед бан-кiвських аналь тикiв кра!н СНД е методика рей-тингово! оцшки, розроблена гру-пою росiйських економюпв пiд керiвництвом В.Кромонова [2]. Дана методика, як i бiльшiсть iнших, зорiенто-вана на побудо-ву рейтингу за окремо взятими показниками. При цьому не враховуеться за-гальний стан банку в система Кла-
Методика Кромонова i Ширинсько! (методi коефь цieнтiв адити-вно!згортки е кспре с-оцiнки)
Оцiнка надшносп банюв за системою CAMEL
Рис. 1. Класифжащя п1дход1в до рейтингування
сичш методи не дають змогу ощнювати фшансову безпеку, потенцшш можливост та профЫ ризику банку.
Для визначення рейтингу банку з урахуванням усх показниюв об'екпв, що входять до системи слщ скористатися нейтронним мережами — Картами Кохонена (СОК).
За допомогою процесу, що 1менуеться самооргашзащею, СОК утворюе тополопчне представлення даних про фшансовий стан банку у вигляд1 спещально! карти. СОК вщноситься до загального класу нейроме-режевих метод1в, що використовують нелшшну регресто. I! можна навчити д1знаватися або знаходити вза-емозв'язки м1ж входами i виходами або оргашзовувати дат так, щоб виявляти в них дос невщом1 образи або структури.
На початковому етапi дослщження для аналiзу та побудови моделi на пiдставi визначених показникiв розраховано близько 20 найбшьш суттевих, незалежних мiж собою. Для забезпечення коректного !х по-рiвняння прийнято ршення перейти вiд абсолютних значень до вщносних, якi характеризують структуру активiв, зобов'язань, капiталу та прибутку банку. Встановлено, що абсолютш показники обсяпв операцiй значно впливають на масштабшсть (кiлькiсний рiвень) i приховують яюсш особливостi банкiв.
Перелiк показникiв, вибраних для дослщження в рамках моделi рейтингування:
1. Коефiцiент рентабельностi активiв (ROA) — вiдношення чистого прибутку банку без урахування вiдсоткiв по кредитам до сумарних активiв. Цей коефщент характеризуе здатнiсть керiвництва банку ефек-тивно використовувати його активи для отримання прибутку.
2. Коефщент рентабельностi власного катталу (ROE) — вiдношення чистого прибутку компанп до се-редньорiчноi величини акцiонерного капiталу. Рентабельнiсть власного катталу характеризуе прибутковють бiзнесу для його власниюв, розраховану пiсля вирахування вiдсоткiв по кредиту (тобто чистий прибуток, на вщмшу вiд таких показниюв, як ROA, не коректуеться на суму вiдсоткiв по кредиту).
3. Накопичений прибуток / активи — вщношення прибутку минулих роюв до активiв. Коефiцiент характеризуе ефектившсть дiяльностi за кiлька роюв.
4. Нараховаш доходи / активи — важливий показник «прихованих» проблем банку, який визначае розмiр проценпв за кредитами, якi ще не сплачеш позичальниками i можуть перейти до збитюв.
5. Статутний каттал / капiтал — частка статутного катталу банку характеризуе найбшьш стабшьну його складову, а саме внески акцiонерiв.
6. Власш акцп викуплеш акцiонерами / капiтал — коефщент, що вказуе на наявнiсть проблем з емiсiею, оскiльки зазвичай акцп реалiзуються за заздалегiдь погодженою тдпискою.
7. Високолiквiднi активи /активи — показник стану лжвщносп банку. Визначае частку активiв у найбiльш лжиднш формi — грошових коштiв та залишюв на коррахунках. Якщо рiвень високолiквiдних активiв змен-шуеться до 8-10% у загальних активiв для банка юнуе ризик невиконання поточних платежiв клiентiв.
8. Вiдрахування до резервiв / активи — коефщент якостi кредитного портфелю. Якщо вщрахування до резервiв пiд кредитнi ризики е значним, банк мае поган кредити.
69
Науковий iticinik: Ф1мамси, банки, iнвестицü■ - 2012 - №3
9. Вщрахування до резерв1в -вщношення витрат поточного року на формування резерв1в до загально! суми витрат.
10. Адекватшсть катталу — вщношення катталу до актив1в. Чим бшьше р1вень власних кошпв (вище показник адекватносп), тим вище платоспроможтсть 1 надштсть банку, який здатний власними коштами гарантувати виконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками.
11. Процентна позищя — агрегований показник збалансованост банювських актив1в 1 пасив1в. Розрахо-вуеться як вщношення р1знищ м1ж процентними активами 1 пасивами до актив1в банку. Якщо показник вщ'емний чи близький до нуля, банк не ефективно управляе ресурсами. За процентними активами банк отримуе дохщ, а за процентними зобов'язаннями сплачуе проценти. Чим бшьше р1зниця м1ж ними, тим ефектившше д1яльтсть вщ кредитно-депозитних операцш.
12. М1жбанювсью кредити / зобов'язання — м1ра залежност банку вщ м1жбанювських ресуршв. Якщо банк постшно купуе ресурси на м1жбанювському ринку, це свщчить про нездатшсть залучити постшну ктентуру 1 наявшсть ризику лжвщностг
13. Процентш активи / активи — питома вага дохщних актив1в у загальних активах банку.
14. Кредити /активи — питома вага кредипв вказуе на профшь д1яльност1 банку.
15. Цшш папери /активи — частка швестицшного портфелю також визначае профшь д1яльносп банку.
16. Процентт зобов'язання / зобов'язання — частка зобов'язань за якими сплачуються проценти.
17. Переоцшка ЦП / каттал — вщношення нестабшьно! складово! катталу — переоцшки, характеризуе можливють втрати дано! частки катталу
18. Процентна маржа — важливий штегрований показник ефективност д1яльносп банку. Розраховуеть-ся як вщношення чистого процентного доходу банку до його актив1в. У свою чергу чистий процентний дохщ е перевищенням проценпв, яю отримав банк вщ кредитних операцш над процентами, сплаченими за депозитами.
19. Чистий ком1сшний дохщ / активи — показник ефективност д1яльност1, не пов'язано! 1з процентним доходом банку.
20. Результат торпвельних операцш / активи — показник ефективносп на ринку кутвльпродажу валюти та цшних папер1в.
В процеш побудови карти Кохонена за визначеними показниками отримано систему кластер1в, що характеризуюсь структурш вщмшносп банюв 1 !х спещал1защю на ринку.
Дат наведено пор1вняння результалв рейтингування за двома подходами: розрахунку штегрального щдексу надшносп з використанням тдходу В.Кромонова та з використанням карти Кохонена. Розрахунок проведений за даними оприлюднено! офщшно! звгтносп банюв за станом на 1 ичня 2012 року. Для пор1вняння вибрано найбшьш1 в1тчизняш банки першо! масштабно! групи.
Банки Укра!ни розподшяються за розм1ром на 4 групи, кожна з яких мае певш особливост розвитку. За станом на 01.01.2009 до першо! масштабно! групи входить 18 банюв-лщер1в, так званих «системних» банюв, активи яких складають 68% загальних актив1в банювсько! системи. У зв'язку 1з значною концентращею операцш у найбшьших банюв пор1вняння абсолютних показниюв не може забезпечити прийнятних результалв.
Як показують результати пор1в-няння методик, по-будованих на вщ-носних, структур-них показниюв знач-но вщр1зняються м1ж собою.
Значення яюс-них показниюв, розрахованих за методикою В.Кро-монова наведет у таблиц 1.
Висою показни-ки шдексу 1 статус вщносно надшних отримали нав1ть банки, що працю-вали 1з збитками (Укрсиббанк, Укр-газбанк) та шдви-щеним р1внем ри-зиковосп. Таке по-
Таблиця 1
Рейтингова оцшка найбшьших банюв за шдексом надшносп
Номер за розмiром активiв Назва банку Генеральний коефщент надiйностi Показник лшвщносп Крос-коефщент яол 1ндекс на-дшносп
1 ПРИВАТБАНК 13,57% 62,61% 104,01% 0,98% 1,81%
8 ПУМБ 12,71% 66,51% 97,23% 0,77% 1,77%
10 АЛЬФА-БАНК 14,95% 71,02% 87,67% 0,06% 1,74%
15 БРОКБ1ЗНЕСБАНК 14,33% 55,52% 99,60% 0,12% 1,70%
9 УКРСИББАНК 4,36% 54,79% 109,50% -11,31% 1,57%
12 ДЕЛЬТА БАНК 6,91% 37,09% 103,79% 2,02% 1,50%
2 УКРЕКС1МБАНК 25,77% 40,26% 83,39% 0,12% 1,50%
13 ОТП БАНК 15,75% 37,17% 88,94% 2,55% 1,44%
16 УКРГАЗБАНК 17,02% 51,81% 93,18% -19,90% 1,42%
4 РАИФ.БАНК АВАЛЬ 13,91% 26,49% 96,47% 0,06% 1,37%
11 НАДРА 16,15% 29,46% 91,03% 0,01% 1,37%
5 УКРСОЦБАНК 18,48% 22,77% 93,99% 0,04% 1,35%
6 ПРОМ1НВЕСТ-БАНК 14,73% 24,43% 95,87% 0,08% 1,35%
7 ВТБ БАНК 11,91% 20,27% 96,88% 1,57% 1,31%
17 ДОЧ1РНШ БАНК СБЕРБАНКУ РОСЫ 13,88% 21,22% 92,21% 1,52% 1,29%
14 Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ 8,60% 20,48% 97,79% -0,36% 1,27%
3 ОЩАДБАНК 25,01% 20,89% 79,82% 0,72% 1,26%
70
Науковий вгсник: Ф1нанси, банки, швестицп - 2012 - №3
ложення стало можливим у зв язку iз високими значеннями iнших показникiв, що характеризуюсь лiквiднiсть або достатнiй рiвень каштатзаци.
Нагадаемо, що генеральний коефщент надiйностi розраховуеться як вiдношення катталу банку до пра-цюючих активiв. Значення показника особливо велике у державних банюв, де не завжди спостерiгаються найбiльш якiснi кредити та достатнш рiвень управлiння ризиками.
Показник лжвщност розраховуеться як вiдношення коротких акгивiв до зобов'язань до запитання. Ви-соке значення показника може свщчити про надлишкову лiквiднiсть i не призводити до будь-яких переваг в дiяльностi банку.
Крос-коефiцiент, як вщношення зобов'язань до працюючих активiв також не можна вважати достатшм
Таблиця 2
Рейтингова оцiнка з використанням карти Кохонена
Номер за розмiром активiв Назва банку Кластер Рейтинг 1ндекс надйно-стг
1 ПРИВАТБАНК Центр стiйкi 1,81%
14 Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ Центр стшю 1,27%
13 ОТП БАНК Центр стiйкi 1,44%
4 РАИФ.БАНК АВАЛЬ Висока частка ресуршв банкiв контрольоваи 1,37%
7 ВТББАНК Висока частка ресуршв банкiв контрольоваи 1,31%
11 НАДРА Висока частка ресурсiв банюв контрольоваи 1,37%
5 УКРСОЦБАНК Висока частка ресуршв банкiв контрольоваи 1,35%
6 ПРОМ1НВЕСТБАНК Велию мiжбанкiвськi кредити контрольоваи 1,35%
2 УКРЕКС1МБАНК 1нвестицшний портфель контрольоваи 1,50%
17 ДОЧ1РН1И БАНК СБЕРБАНКУ РОСЫ 1нвестицшний портфель контрольоваи 1,29%
3 ОЩАДБАНК 1нвестицшний портфель контрольоваи 1,26%
9 УКРСИББАНК 1нвестицшний портфель контрольоваи 1,57%
16 УКРГАЗБАНК 1нвестицшний портфель контрольоваи 1,42%
15 БРОКБ1ЗНЕСБАНК Торгшельш доходи особливi 1,70%
8 ПУМБ Велию непроцентш зо-бов'язання особливi 1,77%
10 АЛЬФА-БАНК Зайвi ресурси особливi 1,74%
12 ДЕЛЬТА БАНК Споживчi кредити особливi 1,50%
показником для ощнки лжвщносп та пла-тоспроможност бан-кiв. Як наслщок, рейтингова оцiнка, побу-дована за даними ко-ефiцiентами не може вважатися штегрова-ною та в достатнш мiрi достовiрною, навпъ з використанням спецiальних ваго-вих коефiцiентiв.
За допомогою кла-стерiзацil банкiв з використанням карти Кохонена за даними того ж перюду проведено ж^вняння фшан-сового стану банкiв 1 групи, яке дало на-ступш результати, на-веденi у таблищ 2.
ВИСНОВКИ
За класифiкацiею карти Кохонена найбшьш стiйкими е банки iз збалансованими показниками, що розта-шованi у центрi карти. До таких належать першi три банки таблищ 2.
Наступна група з чотирьох банюв мае особливу структуру зобов'язань i займае окреме мюце на карп Кохонена. Це банки iз ресурсною тдтримкою мiжбанкiвського ринку, до яких належить багато банюв з шоземним катталом. Традицiйно банки даного кластеру працювали ефективно i мали якiснi активи, тому фшансовий стан !х можна оцiнити як контрольований.
Прийнятним або контрольованим е стан наступного банку, що мае велику частку кредипв мiжбанкiв-ського ринку в структурi зобов'язань.
Далi слiдуе група банкiв, що займають окремий кластер iз пiдвищеною часткою цiнних паперiв у активах. Фшансовий стан банюв даного кластеру також ощнюеться як контрольований.
Наступш банки мають виражену специфiку показниюв, що свiдчить про пiдвищенi ризики. Залежнють вiд торгiвельних операцiй, непроцентних ресуршв та надлишковi залишки непрацюючих акгивiв, стiйка спецiалiзацiя роздрiбного кредитування створюють ситуацiю незбалансованого стану, вразливу для подаль-шого розвитку банюв.
Порiвняння оцiнок таблиць 1 та 2 свщчить про переваги комплексно! ощнки, коли при розрахунку рейтингу враховуються не лише окремi аспекти дiяльностi, а й загальш особливостi структури банкiвських операцiй та вщповщних ризикiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 ЛГГЕРАТУРИ
1. Коваленко В.В. Антикризове управлшня в забезпеченнi фшансово! стiйкостi банювсько! системи: Монографiя. / В.В. Коваленко, О.В. Крухмаль — Суми: УАБС НБУ, 2007. — 198 с.
2. Економiчний аналiз дiяльностi комерцшних банкiв: Навчальний посiбник. — К.:Знання, 2006. — 463 с. — (Вища освiта ХХ1 столiття).
3. Сенченко О. Рейтингова ощнка банюв у розрiзi аналiзу !х фшансово! безпеки на основi таксономет-ричного методу. // Вюник НБУ — 2011. — №1 — С. 57-60.
Стаття надшшла до редакцп 15 кв1тня 2012 року
71
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмци - 2012 - №3
